| Опанас Лобисевич | |
|---|---|
| Народився | 1732 Погар |
| Помер | 14 вересня 1805 Леньків, Гетьманщина |
| Поховання | 18.09.1805 |
| Громадянство | Гетьманщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, перекладач |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія, Академічний університет Петербурзької академії наук |
| Роки активності | 1760-ті — 1790-ті |
| Напрямок | переклад, поезія |
| Жанр | бурлеск, травестія, трагікомедія |
| |
Опана́с Лобисе́вич (1732, Погар — 14 вересня 1805, Леньків, Гетьманщина) — письменник, один з піонерів українського національного відродження. Походив з козацького роду.
Життєпис Редагувати
Народився у м. Погар на Стародубщині. Представник шляхетського роду, що веде початок від козацько-старшинської родини — Лобисевичі.
1752 — закінчив Києво-Могилянську академію по класу риторики.
На запрошення брата Кирила перебрався до Санкт-Петербургу, де продовжив освіту в 1754 у Академічному університеті Петербурзької академії наук. Тут слухав лекції з філософії академіка Йосифа Брауна, знавця класичної історії та філології Йоганна Фішера та інших відомих вчених. Спілкувався з українськими і російськими культурними діячами. Зокрема, з Григорієм Полетикою, Олексієм Мусіним-Пушкіним та ін.
У 1760 Лобисевич був запрошений перекладачем в Академію наук Санкт-Петербурга. Почав займатися перекладами з латинської мови.
Службова і літературна кар'єра в Санкт-Петербурзі обірвалася: у тому ж 1760 році за вказівкою М. Ломоносова Опанаса Лобисевича і його друга Семена Дівовича виключили з університету нібито «за неходіння на професорські лекції». Втручанням президента Академії наук гетьмана графа Кирила Розумовського, який був покровителем родини Лобисевичів, Опанас був відновлений в правах студентів.
Але згодом вже добровільно, в 1761, звільнився з університету і на запрошення гетьмана приїхав до Глухова, де став перекладачем гетьманської канцелярії при при К. Розумовському. У 1765 році в ранзі капітан-поручика призначений секретарем Розумовського, відповідальним за письмову кореспонденцію.
До 1767 подорожував з гетьманом по Європі, побував в Німеччині, Франції, Італії, Швейцарії, Великій Британії.
З 1769 — генерал-аудитор-лейтенант в чині прем'єр-майора; керував канцелярією тепер уже фельдмаршала Кирила Розумовського, з 1773 — генерал-аудитор-фельдмаршал в ранзі підполковника. Перебуваючи на службі у Кирила Розумовського, Лобисевич був фактично вільною від формальних обов'язків людиною, близькою до гетьмана, українські та автономістські симпатії якого вплинула на формування літературних та суспільно-політичних поглядів Лобисевича.
Опанас Лобисевич відновив роботу над перекладами. З 1770 друкувався у різноманітних журналах.
У 1774 в ранзі полковника вийшов у відставку. В цьому ж році одружився з Катериною Губчиць, донькою бунчукового товариша, згодом Могилянського повітового предводителя, надвірного радника М. Губчиця, великого землевласника Стародубського полку.
У 1783 обраний Могилянським повітовим маршалком шляхти.
У 1785–1787 — новгород-сіверський губерніальний маршалок шляхти.
Брав участь у шляхетській депутатській комісії з перевірки шляхетських прав. Під його наглядом побудовані «Врата» (тріумфальна арка) в Новгороді-Сіверському, через який (22-24.01.1787) пролягав шлях Катерини II з Санкт-Петербурга до Криму. Після закінчення своїх повноважень переселився з родиною в родовий маєток — село Карбовщина на Почепщині, отриманий в 1774 в нагороду від Кирила Розумовського, під кінець життя жив в основному в маєтку дружини в селі Леньків, в 7 км від Новгорода-Сіверського. Звідси їздив у справах до Новгород-Сіверського.
У 1797 призначений радником і депутатом Малоросійського генерального суду. У період перебування у Санкт-Петербурзі почав займатися перекладацькою діяльністю, друкував переклади у часописах. У 1790-х готує до друку трагікомедію Григорія Кониського «Воскресеніе Мертвих», написав у бурлескно-травестійному стилі українською мовою літературний твір, досі не знайдений.
Участь у патріотичному гуртку Редагувати
У 1770-х разом з Г. Долинським, М. Значко-Яворським, М. Миклашевський, Г. Полетикою, А. Худорбой та ін. належав до найбільш активних членів та був одним із лідерів Новгород-Сіверського патріотичного гуртка (1780–1790 рр.).
Смерть Редагувати
Помер в с. Леньків (нині Чернігівська область, Україна).
Творчість Редагувати
Опанас Лобисевич — один із зачинателів українського національного відродження.
Переробив на українську мову в бурлескно-травестійну стилі еклоги Вергілія (з «Буколіки») — «Вергилиевы пастухи, в малороссийский кобеняк переодетые» (1794, не зберігся).
Залишив переклади з французької мови — «Слово президента де Монтеск'є», «Опис печери бога сну Овідієвих перетворень» та ін.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Державний архів Чернігівської області. Фонд 679, опис 1, справа 125, сторінка 690, зворот. Метрична книга церкви Архангела Михайла села Леньків.
- Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст [ 22 серпня 2021 у Wayback Machine.].: енциклопедичне видання. - Київ: КМ Академія, 2001.
Джерела та література Редагувати
- Я. І. Дзира. Лобисевич Опанас Кирилович [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 250. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- — на сайті «Культура України»
- Н. И. Петров. Один из предшественников Ив. Петр. Котляревского в украинской литературе XVIII века Афанасий Кириллович Лобысевич. Санкт-Петербург, 1904;
- М. Зеров. Нове українське письменство. Київ, 1924;
- О. Оглоблин. Опанас Лобисевич. 1732—1805. Мюнхен; Нью-Йорк, 1966;
- Ю. О. Микитенко. Антична спадщина і становлення нової української літератури. Київ: Наукова думка, 1991;
- Г. А. Нудьга. Лобисевич Опанас Кирилович // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995, т. 3.
- Ігор Роздобудько. «Українська культура Стародубщини 18-го століття». [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с.
- Лобисевич Опанас [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 855. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |