www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державний архів Чернігівської області Будинок архієпископа де розташований корпус 1 архівуДата відкриття 1896Хронологічн

Державний архів Чернігівської області

Державний архів Чернігівської області
Будинок архієпископа, де розташований корпус № 1 архіву
Дата відкриття 1896
Хронологічні рамки документів з XVII століття до сьогодення
Керівник Раїса Воробей
Місце-розташування 14000 Україна, Чернігів, вул. Мстиславська, 2 (корпус № 1).
14000 Україна, Чернігів, вул. П'ятницька, 52 (корпус № 2).

Транспорт: корпус № 1 — тролейбус № 1 (зуп. «Червона площа»); корпус № 2 — тролейбус № 1 (зуп. «Проспект Миру»)

Час роботи Стіл довідок:
вт, чт 8:00–17:00,
обідня перерва 13:00–13:48
Читальний зал корпусу № 1:
пн–чт: 8:00–16:30, пт: 8:00–15:30
Читальний зал корпусу № 2:
вт–чт: 8:00–17:00, обідня перерва 13:00–13:48.
Остання п'ятниця кожного місяця — санітарний день.
Сайт cn.archives.gov.ua

Держа́вний архі́в Черні́гівської о́бласті — головна архівна установа Чернігівської області, структурний підрозділ Чернігівської обласної державної адміністрації, який підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Державній архівній службі України.

Корпус № 1 архіву розташовується в культовій споруді Чернігова — колишньому Будинку архієпископа, що був споруджений 1780 року на території Чернігівського дитинця.

Історія Редагувати

З 1896 по 1919 рік працювала Чернігівська губернська вчена архівна комісія.

У вересні 1921 року в складі Народного комісаріату освіти УСРР утворюється Головне архівне управління, на місцях — губернські архівні управління. У травні 1922 року в Чернігові утворено архівне управління.

З січня 1923 по березень 1923 року Чернігівським губернським архівним управлінням був організований Чернігівський губернський історичний архів.

У серпні 1925 року Чернігівський губернський історичний архів був реорганізований у Чернігівський окружний історичний архів, у листопаді 1926 року — у Чернігівський крайовий історичний архів. В той час архів знаходився в наступних спорудах:

  1. Будинок колишнього дворянського зібрання.
  2. Будинок Мазепи на Валу (Будинок полкової канцелярії).
  3. Будинок архіву колишнього Окружного суду.
  4. Будинок архіву духовної консисторії в Єлецькому монастирі.

1 березня 1932 року на базі крайового історичного архіву і місцевої архівної управи був утворений Чернігівський обласний державний історичний архів, який у грудні 1938 року перейшов у відання НКВС УРСР.

26 серпня 1940 року Чернігівський обласний історичний архів був перейменований в Обласний державний архів УНКВС у Чернігівській області, а в 1941 року — у Державний архів Чернігівської області.

23 вересня 1945 року після німецько-радянської війни були повернуті з евакуації архівні документи Чернігівського облдержархіву.

4 жовтня 1958 року Державний архів Чернігівської області перейменовано на Чернігівський обласний державний архів.

У 1980 році архів перейменований у Державний архів Чернігівської області.

Фонди Редагувати

У Державному архіві Чернігівської області зберігаються документи Національного архівного фонду України з кінця XVIII століття до теперішнього часу, окремі документи датуються XVII — першою половиною XVIII століття.

Найдавніші (XVII—XVIII століття) документи дорадянського періоду зосереджені у фонді Чернігівського губернського дворянського депутатського зібрання. Серед них універсали гетьманів, документи з печатками Чернігівської полкової канцелярії, полку Малоросійського війська тощо.

Документи дорадянського періоду Редагувати

  • Фондів офіційного походження — 863, одиниць зберігання — 419 007, починаючи з XVII століття;
  • Особових фондів та колекцій — 14, одиниць зберігання — 583.

Документи радянського періоду та періоду незалежності Редагувати

  • Фонди офіційного походження — 9173, одиниць зберігання — 1 414 222;
  • Особові фонди та колекції — 134, одиниць зберігання — 11245.

Інші документи Редагувати

  • Фотодокументи — 15822 одиниць зберігання / 32852 одиниць обліку;
  • Фонодокументи — 147 одиниць зберігання / 450 одиниць обліку;
  • Кінодокументи — 17 одиниць зберігання / 58 одиниць обліку;
  • Відеодокументи — 12 одиниць зберігання / 49 одиниць обліку.
  • До унікальних документальних пам'яток віднесено 10 документів з 9 одиниць зберігання; до особливо цінних — 11 749 одиниць зберігання зі 149 фондів та 485 одиниць зберігання фотодокументів.

Науково-довідкова бібліотека Редагувати

У фонді науково-довідкової бібліотеки архіву станом на 1 січня 2015 року зберігалося 16 912 книг і брошур, 706 річних комплектів журналів, 3524 підшивок газет за 1751—2013 роки.

Очільники Редагувати

• 1923 - 1925: Василь Васильович Дубровський (19.95.1897 - .04.1966). Народився на Лісковиці, в передмісті міста Чернігова. Син священика, закінчив місцеве духовне училище, а в 1919 році Ніжинський історико-філологічний інститут. В 1923–1925 роках Василь Васильович навчався в аспірантурі та захистив дисертацію на тему «Селянські рухи на Україні після 1861 року». До 1925 року викладав історію України в Чернігівському інституті народної освіти. 2 січня 1923 року викладача інституту народної освіти, завідувача бібліотечного і клубного відділу губполітпросвіту В. Дубровського було представлено на посаду завідувача губернського історичного архіву в Чернігові. У листопаді 1933 року професора В. Дубровського заарештували, звинуватили в «буржуазному націоналізмі», а в 1934 році засудили до ув’язнення в сталінських таборах, де він перебував із червня 1934 року по 1939 рік. Під час другої світової війни залишився на окупованій території, а згодом опинився за кордоном – спочатку в Німеччині, потім у США. Саме там він активно займався дослідницькою та громадською діяльністю.

• 1925 - 1927: Павло Костянтинович Федоренко (19.11.1880 - 1962). Народився він у сім’ї міщанина в с. Янівка Глухівського повіту Чернігівської губернії. Батько жив в місті Ямпіль Чернігівської губернії (нині Глухівський район Сумської області), був хліборобом. Саме там Павло Федоренко отримав початкову освіту – закінчив початкову школу і нижчу початкову сільськогосподарську школу на хуторі Воздвиженськ поблизу Ямполя. Екстерном склав іспит на звання вчителя початкової школи, а пізніше – на звання вчителя двокласної сільської школи. Ці звання дали П. Федоренку можливість розпочати в 1900 році вчительську діяльність на Волині, де він працював у початкових сільських школах 8 років. Склав екстерном іспит на атестат зрілості при чоловічій гімназії в місті Острог на Волині, а потім вступив до Київського університету, історичне відділення якого закінчив у 1915 році. Працює на педагогічній ниві до 1946 року. Паралельно з педагогічною діяльністю, у більшості випадків за сумісництвом, П. Федоренко працював і в інших закладах. Так, з 1923 до 1934 року він працював в архівних закладах міста Чернігова на посадах завідувача історичним архівом і старшого наукового співробітника архіву. У 1933–1934 роках був науковим співробітником Чернігівського кабінету Академії наук по вивченню Полісся, з 1936 року працював в Чернігівській міській раді на посаді референта (в міськплані). 4 жовтня 1938 року Павла Федоренка було заарештовано Чернігівським обласними управлінням НКВС за, начебто, керівництво антирадянською українською націоналістичною повстанською організацією. З 14 жовтня 1938 року по 14 жовтня 1943 року за постановою НКВС він відбуває адміністративну висилку в Казахстані (місто Казалинськ). Під час висилки та 2 роки після неї, а саме з 16 січня 1942 року по 15 вересня 1945 року, викладає математику в Казалинському педагогічному училищі. Тільки 16 травня 1959 року Федоренка П.К. було реабілітовано. Через 3 роки він помирає в місті Києві.

• липень 1927 року - травень 1928 року: Тимофій Степанович Трегубов (1881 - 1937?). Українець за походженням, народився в 1881 році в місті Ічня на Чернігівщині. Ймовірно, в 1920–1930-х роках переїхав до с. Вересоч Куликівського району. На відміну від багатьох інших селян, володів грамотою. Тимофія Трегубова було засуджено за контрреволюційну діяльність у 1937 році. За вироком від 29 листопада 1937 року підлягав розстрілу.

• 1928–1931 роки: Віленський Ф.М.

• 1931 - 1932 роки: Юдашкін З.І.

• 1932 - 1936 роки: Кобець Павло Дем’янович (16.01.1878 - 1944). Народився в с. Роїще (сьогодні Чернігівський район), за соціальним походженням селянин-бідняк. Працював чорноробом на цукровому заводі Бродського в Одесі. Брав участь у червоно-партизанському русі в 1917–1918 роках. У 1918 році очолив сільський ревком у рідному с. Роїще. Після революції був службовцем. В 1924 році Кобець П.Д. працював завідувачем Чернігівського окрсовбезу, в 1927 році – очолював Чернігівський спиртово-горілчаний завод, в 1930 році – начальник Конотопської районної контори будівництва державних об’єктів. 23 листопада 1939 року був засуджений на 5 років заслання до Казахстану за «активну участь в антирадянській троцькістській організації». Помер у Казахстані в 1944 році. Реабілітовано у 1956 році.

• 1936 - вересень 1937 року: Чмель А.Ф.

• 1937 - 1941 роки: Вострікова Варвара Олександрівна. Росіянка за національністю, із селян, народилася в 1912 році в с. Красиве Мічурінського району Тамбовської області. У 1937 році закінчила Московський історико-архівний інститут. Після початку радянсько-німецької війни евакуйована в Ульянівськ. Станом на 1 червня 1946 року Варвара Вострікова – начальник архівного відділу НКВС із військовим званням «старший лейтенант».

• 1943- липень 1944 року: Халімонова Ніна Іванівна. Народилася в 1914 році, в місті Чернігові. У 1931 році закінчила Чернігівський педтехнікум за спеціальністю «викладач початкових класів». В архіві працювала з 27 жовтня 1934 року. Спеціальну архівну підготовку проходила в місті Києві (у 1936 році закінчила 3-х місячні Київські курси керівних працівників). Шлях співробітника архіву розпочала згідно із наказом від 27 жовтня 1934 року № 42 із посади асистента, відповідно до наказу від 2 лютого 1935 року № 7 – старшого асистента. Відповідно до наказу від 1 листопада 1943 року № 24 ГА УНКВС по Чернігівській області Халімонова Н.І. тимчасово приступила до виконання обов’язків директора архіву-старшого наукового співробітника. А вже з 24 липня 1944 року Ніна Іванівна приступила до виконання обов’язків начальника відділу дореволюційних фондів.

• липень 1944 - липень 1946 року: Седлецька Євгенія Григорівна. Наказом архівного управління МВС від 24 вересня 1948 року Седлецьку Є.Г. із 25 вересня цього ж року призначено директором філіалу архіву в місті Прилуки.

• липень 1946 - червень 1947 року: Алесенко Павло Максимович. Із міщан, народився в місті Чернігові в 1921 році. В архіві працював із 7 серпня 1938 року архіваріусом, пізніше – інструктором обласного архівного відділу МВС. Залишив останню посаду у вересні 1939 року у зв’язку з призовом до лав Червоної армії. Звільнено у зв’язку з підготовкою Алесенка П.М. до вступу у ВУЗ. На підставі рішення суду від 20 лютого 1948 року Алесенко П.М. був засуджений на 2 роки й 19 березня 1948 року заключний під варту.

• червень 1947 - січень 1951 року: Грайфер Тетяна Михайлівна. Народилася в 1898 році у с. Стольне на Чернігівщині, за національністю єврейка, із службовців. У 1932 році закінчила історичний факультет Чернігівського інституту народної освіти. Член ВКП(б) із 1940 року. До роботи в архіві працювала директором учбового комбінату облторфвідділу. Після звільнення з посади директора архіву, на підставі відношення ОК УМВС з 2 січня 1951 року Грейфер Т.М. призначена на посаду старшого наукового співробітника архіву.

• січень 1951 - вересень 1957 року: Малкієль Семен Веніамінович. Народився в 1914 році, військове звання – капітан, нагороджений орденом Червоної Зірки.

• листопад 1957 - жовтень 1965: Плетньов Ігор Олександрович. Народився 18 травня 1931 року в місті Бежиця Брянської області (сьогодні один із районів міста Брянськ). За національністю – росіянин, соціальний стан – робітник. Під час другої світової війни разом із сім’єю був евакуйований в місто Красноярськ. З евакуації сім’я повернулася в листопаді 1944 року. У 1951 році І. Плетньов закінчив школу, а в 1952 році вступив до Московського історико-архівного інституту, який закінчив у 1957 році, здобувши кваліфікацію історика-архівіста. Володів німецькою мовою. З серпня 1957 року - на посаді старшого наукового співробітника відділу фондів Жовтневої революції.

• жовтень 1965 - 1973 роки: Яцура Михайло Терентійович. Народився 16 вересня 1913 року в с. Кукшин Ніжинського району Чернігівської області в родині селянина. Після закінчення семирічної школи в 1928 році навчався в Ніжинському педагогічному педтехнікумі. У зв’язку з переводом Ніжинського педтехнікуму в місто Прилуки, перевівся в Ніжинський педінститут. Спочатку навчався на історико-економічному факультеті, пізніше – на економічному, який закінчив у 1935 році. Із серпня 1935 року до вересня 1936 року працював в місті Полтаві вчителем історії й економічної географії у середній школі. У 1936 році виїхав на 2 роки в Оренбурзьку область, де працював директором семирічної школи. У 1938 році повернувся на Україну. Жив у рідному селі, а потім у місті Чернігові. Із березня 1939 року працював у редакції газети «Молодий комунар», із 1940 року – в апараті обкому комсомолу. Із початком радянсько - німецької війни був евакуйований в Казахстан (Актюбінську область). На комсомольську роботу повернувся в 1943 році, на якій і залишався до 1944 року. Потім – робота в облвиконкомі (з невеликою перервою) до 1948 року. Із цього часу, більше 10 років, працює в історичному музеї завідувачем відділу та заступником директора. В архіві спочатку працював заступником директора з виконанням обов’язків директора, а потім – директором, пізніше – його заступником. 2 червня 1980 року саме з цієї посади в 67-річному віці звільнився за власним бажанням. Але незважаючи на поважний вік, Михайла Терентійовича запрошували на роботу в архів на різні тимчасово вакантні посади, або ж на посади працівників, які вибували у відпустку. Наприклад, в різний період він працював на посадах старшого архівіста, старшого методиста-інформатора та інших.

• 1973 - 1974: Юр’єв Борис Федорович. Народився 14 травня 1932 року в с. Красківське (сьогодні Ріпкинський район Чернігівської області) у родині вчителів. Після закінчення школи він вступає до Київського університету ім. Т.Г. Шевченка на історико-філософський факультет, який із успіхом закінчує в 1957 році. Майже одразу він прийшов працювати до Чернігівського обласного архіву.

• 1974 - 1991: Іващенко Іван Климович. Народився 6 травня 1920 року на Сосниччині. У 1939 році вступає до Конотопського вчительського інституту на філологічний факультет, але закінчити його не встиг – цього ж року у зв’язку із фінськими подіями потрапив до лав Червоної армії. Війну зустрів у місті Кутаїсі, а в листопаді 1941 року у складі артилерійського полку потрапив до міста Севастополь, був учасником оборони Севастополя 1941-1942 років. У червні 1942 року його було тяжко поранено. Довгий час лікувався. За проявлені під час оборони мужність та героїзм його нагороджено медалями «За відвагу» та «За оборону Севастополя». У мирний час (майже 30 років) І.К. Іващенко працює секретарем Понорницького, Коропського, Дмитрівського райкомів партії, парторгом, завідувачем відділу шкіл, науки та навчальних закладів Чернігівського обкому КПУ. Вищу освіту здобув в 1948 році, закінчивши Харківський педагогічний інститут ім. Г.С. Сковороди за спеціальністю «вчитель історії», політичну освіту – у харківській дворічній партійній школі. Крім медалей, нагороджений орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани, Богдана Хмельницького III ступеня, відзнакою Президента України – медаллю «Захиснику Вітчизни», медалями «60 років визволення України від фашистських загарбників», «60 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.». У 1990 році рішенням колегії Головного архівного управління при Раді Міністрів СРСР і Президії ЦК профспілки працівників держустанов нагороджений знаком «Відмінник архівної справи». 18 вересня 2004 року Указом Президента України Іващенку Івану Климовичу присвоєно звання «полковник».

• березень 1991 - лютий 2000 р.: Зуб Тамара Іванівна. Народилася 2 травня 1943 року в с. Бобруйки Козелецького району Чернігівської області в сім’ї колгоспників. У 1967 році закінчила заочне відділення математичного факультету Київського педагогічного інституту ім. М. Горького. Трудову діяльність розпочала в 1960 році, працюючи в колгоспі на різних роботах. З 1961 року по 1970 рік працювала вчителем математики Бобруйської восьмирічної школи. З 1970 року по 1974 рік була на звільненій комсомольській роботі. Працювала в апараті Чернігівського обкому ЛКСМ України. З 1974 року по 1978 рік – консультант Будинку політосвіти Чернігівського обкому Компартії України. З 1978 року по 1980 рік Тамара Іванівна навчалася в Одеській вищій партійній школі. Із 1980 року по 1991 рік вона на партійній роботі – обиралася секретарем, другим секретарем, першим секретарем Деснянського райкому Компартії України міста Чернігова. Звільнена у зв’язку з виходом на пенсію. У 1985 році Т.І.Зуб нагороджено медаллю «Ветеран праці», у 1986 році – орденом Знак пошани. У 1997 та 1998 роках їй було оголошено Подяку Головного архівного управління при Кабінету Міністрів України. У 2000 році Тамара Іванівна нагороджена Почесною грамотою обласної державної адміністрації. Неодноразово обиралась депутатом Деснянської районної та Чернігівської міської Рад народних депутатів.

• квітень 2000 - квітень 2004: Неділя Анатолій Іванович. Народився 4 квітня 1944 року в місті Чернігові. З 1951 року по 1961 рік навчався в середній школі № 4 міста Чернігова, з 1961 року по 1962 рік – у Львівській школі кіномеханіків. Після її закінчення (по 1965 рік) працював кіномеханіком в кінотеатрі ім. М. Щорса міста Чернігова, з 1966 року по 1968 рік – шофером-кіномеханіком в облкінопрокаті. У 1966 році вступив на вечірнє відділення Чернігівського педагогічного інституту, а 1968 року перевівся до Київського університету ім. Т.Г. Шевченка (історичний факультет, заочне відділення), який закінчив у 1972 році. У цей час (із 1968 року по 1969 рік) працював слюсарем на комбінаті хімічних волокон в місті Чернігові, з 1969 року по 1973 рік – методистом, завідувачем бюро пропаганди обласного товариства охорони пам’ятників історії та культури, з 1973 року по 1974 року – завідувачем відділу Чернігівського історичного музею, з 1974 року по 1979 рік – інструктором організаційного відділу Деснянського райкому партії, з 1979 року по 1980 рік – інструктором Чернігівського міськкому партії, з 1980 року по 1982 рік – головою профспілки Чернігівського міського профспілкового комітету працівників культури, з 1982 року по 1990 рік – директором Чернігівського обласного історичного музею, з 1998 року по 4 квітня 2000 року – консультантом оргвідділу апарату облдержадміністрації. Звільнений із посади директора архіву у зв’язку з досягненням граничного віку проходження державної служби.

• квітень 2004 - понині. Воробей Раїса Борисівна. Народилася 19 травня 1965 року на станції Заслоново Лепельського району Вітебської області (Білорусь) у сім’ї військовослужбовця. У 1972 році Раїса Борисівна вступила до середньої школи № 16 міста Чернігова, але закінчила середню школу в Німецькій Демократичній Республіці за місцем проходження військової служби батьком. У 1987 році вона закінчила історичний факультет Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка. Після закінчення інституту, за направленням, працювала вчителем історії в Добрянській середній школі Ріпкинського району Чернігівської області. Із 1988 року по 1998 рік Р. Воробей займала посади молодшого, а згодом старшого наукового співробітника Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника, також із 1998 року по 2002 рік працювала в інформаційно-аналітичному відділі, по роботі з об’єднаннями громадян та архівному відділі Чернігівської міської ради. У 2002–2004 роках вона слухач Національної академії державного управління при Президенті України (магістр державного управління), яку закінчила з відзнакою. Кандидат наук з державного управління (2009). Автор ряду наукових статей, публікацій та книг, член правління Спілки архівістів України, посол доброї волі штату Теннессі (США), Почесний громадянин міст Чаттануга та Джаспер (США). Очільник архіву нагороджена Подякою голови Держкомархіву України, Почесною грамотою голови обласної ради, Почесною грамотою Держкомархіву України, Почесною грамотою облдержадміністрації, Орденом Княгині Ольги III ступеня, нагрудним знаком Державної служби України «За сумлінну працю». Лауреат Другої премії із врученням диплома II ступеня конкурсу науково-методичних і науково-інформаційних робіт з архівознавства. Її відзначено премією ім. Василя Веретенникова в номінації – археографія, архівна евристика – з врученням диплома лауреата.

Галерея Редагувати

Довідкові видання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . cn.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 25 листопада 2018. 
  2. . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 27 жовтня 2019. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblastiBudinok arhiyepiskopa de roztashovanij korpus 1 arhivuData vidkrittya 1896Hronologichni ramki dokumentiv z XVII stolittya do sogodennyaKerivnik Rayisa VorobejMisce roztashuvannya 14000 Ukrayina Chernigiv vul Mstislavska 2 korpus 1 14000 Ukrayina Chernigiv vul P yatnicka 52 korpus 2 Transport korpus 1 trolejbus 1 zup Chervona plosha korpus 2 trolejbus 1 zup Prospekt Miru Chas roboti Stil dovidok vt cht 8 00 17 00 obidnya pererva 13 00 13 48Chitalnij zal korpusu 1 pn cht 8 00 16 30 pt 8 00 15 30Chitalnij zal korpusu 2 vt cht 8 00 17 00 obidnya pererva 13 00 13 48 Ostannya p yatnicya kozhnogo misyacya sanitarnij den Sajt cn archives gov uaDerzha vnij arhi v Cherni givskoyi o blasti golovna arhivna ustanova Chernigivskoyi oblasti strukturnij pidrozdil Chernigivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi yakij pidporyadkovanij golovi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi a takozh pidzvitnij i pidkontrolnij Derzhavnij arhivnij sluzhbi Ukrayini 1 Korpus 1 arhivu roztashovuyetsya v kultovij sporudi Chernigova kolishnomu Budinku arhiyepiskopa sho buv sporudzhenij 1780 roku na teritoriyi Chernigivskogo ditincya Zmist 1 Istoriya 2 Fondi 2 1 Dokumenti doradyanskogo periodu 2 2 Dokumenti radyanskogo periodu ta periodu nezalezhnosti 2 3 Inshi dokumenti 2 4 Naukovo dovidkova biblioteka 3 Ochilniki 4 Galereya 5 Dovidkovi vidannya 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya RedaguvatiZ 1896 po 1919 rik pracyuvala Chernigivska gubernska vchena arhivna komisiya U veresni 1921 roku v skladi Narodnogo komisariatu osviti USRR utvoryuyetsya Golovne arhivne upravlinnya na miscyah gubernski arhivni upravlinnya U travni 1922 roku v Chernigovi utvoreno arhivne upravlinnya Z sichnya 1923 po berezen 1923 roku Chernigivskim gubernskim arhivnim upravlinnyam buv organizovanij Chernigivskij gubernskij istorichnij arhiv U serpni 1925 roku Chernigivskij gubernskij istorichnij arhiv buv reorganizovanij u Chernigivskij okruzhnij istorichnij arhiv u listopadi 1926 roku u Chernigivskij krajovij istorichnij arhiv V toj chas arhiv znahodivsya v nastupnih sporudah Budinok kolishnogo dvoryanskogo zibrannya Budinok Mazepi na Valu Budinok polkovoyi kancelyariyi Budinok arhivu kolishnogo Okruzhnogo sudu Budinok arhivu duhovnoyi konsistoriyi v Yeleckomu monastiri 1 bereznya 1932 roku na bazi krajovogo istorichnogo arhivu i miscevoyi arhivnoyi upravi buv utvorenij Chernigivskij oblasnij derzhavnij istorichnij arhiv yakij u grudni 1938 roku perejshov u vidannya NKVS URSR 26 serpnya 1940 roku Chernigivskij oblasnij istorichnij arhiv buv perejmenovanij v Oblasnij derzhavnij arhiv UNKVS u Chernigivskij oblasti a v 1941 roku u Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti 23 veresnya 1945 roku pislya nimecko radyanskoyi vijni buli povernuti z evakuaciyi arhivni dokumenti Chernigivskogo oblderzharhivu 4 zhovtnya 1958 roku Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti perejmenovano na Chernigivskij oblasnij derzhavnij arhiv U 1980 roci arhiv perejmenovanij u Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Kolishni shovisha arhivu nbsp Budivlya Chernigivskogo Gubernskogo Dvoryanskogo zibrannya 1859 1870 rr Zrujnovana v 1941 r nbsp Budinok polkovoyi kancelyariyiFondi RedaguvatiU Derzhavnomu arhivi Chernigivskoyi oblasti zberigayutsya dokumenti Nacionalnogo arhivnogo fondu Ukrayini z kincya XVIII stolittya do teperishnogo chasu okremi dokumenti datuyutsya XVII pershoyu polovinoyu XVIII stolittya Najdavnishi XVII XVIII stolittya dokumenti doradyanskogo periodu zoseredzheni u fondi Chernigivskogo gubernskogo dvoryanskogo deputatskogo zibrannya Sered nih universali getmaniv dokumenti z pechatkami Chernigivskoyi polkovoyi kancelyariyi polku Malorosijskogo vijska tosho Dokumenti doradyanskogo periodu Redaguvati Fondiv oficijnogo pohodzhennya 863 odinic zberigannya 419 007 pochinayuchi z XVII stolittya Osobovih fondiv ta kolekcij 14 odinic zberigannya 583 Dokumenti radyanskogo periodu ta periodu nezalezhnosti Redaguvati Fondi oficijnogo pohodzhennya 9173 odinic zberigannya 1 414 222 Osobovi fondi ta kolekciyi 134 odinic zberigannya 11245 Inshi dokumenti Redaguvati Fotodokumenti 15822 odinic zberigannya 32852 odinic obliku Fonodokumenti 147 odinic zberigannya 450 odinic obliku Kinodokumenti 17 odinic zberigannya 58 odinic obliku Videodokumenti 12 odinic zberigannya 49 odinic obliku Do unikalnih dokumentalnih pam yatok vidneseno 10 dokumentiv z 9 odinic zberigannya do osoblivo cinnih 11 749 odinic zberigannya zi 149 fondiv ta 485 odinic zberigannya fotodokumentiv Naukovo dovidkova biblioteka Redaguvati U fondi naukovo dovidkovoyi biblioteki arhivu stanom na 1 sichnya 2015 roku zberigalosya 16 912 knig i broshur 706 richnih komplektiv zhurnaliv 3524 pidshivok gazet za 1751 2013 roki Ochilniki Redaguvati 1923 1925 Vasil Vasilovich Dubrovskij 19 95 1897 04 1966 Narodivsya na Liskovici v peredmisti mista Chernigova Sin svyashenika zakinchiv misceve duhovne uchilishe a v 1919 roci Nizhinskij istoriko filologichnij institut V 1923 1925 rokah Vasil Vasilovich navchavsya v aspiranturi ta zahistiv disertaciyu na temu Selyanski ruhi na Ukrayini pislya 1861 roku Do 1925 roku vikladav istoriyu Ukrayini v Chernigivskomu instituti narodnoyi osviti 2 sichnya 1923 roku vikladacha institutu narodnoyi osviti zaviduvacha bibliotechnogo i klubnogo viddilu gubpolitprosvitu V Dubrovskogo bulo predstavleno na posadu zaviduvacha gubernskogo istorichnogo arhivu v Chernigovi U listopadi 1933 roku profesora V Dubrovskogo zaareshtuvali zvinuvatili v burzhuaznomu nacionalizmi a v 1934 roci zasudili do uv yaznennya v stalinskih taborah de vin perebuvav iz chervnya 1934 roku po 1939 rik Pid chas drugoyi svitovoyi vijni zalishivsya na okupovanij teritoriyi a zgodom opinivsya za kordonom spochatku v Nimechchini potim u SShA Same tam vin aktivno zajmavsya doslidnickoyu ta gromadskoyu diyalnistyu 1925 1927 Pavlo Kostyantinovich Fedorenko 19 11 1880 1962 Narodivsya vin u sim yi mishanina v s Yanivka Gluhivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Batko zhiv v misti Yampil Chernigivskoyi guberniyi nini Gluhivskij rajon Sumskoyi oblasti buv hliborobom Same tam Pavlo Fedorenko otrimav pochatkovu osvitu zakinchiv pochatkovu shkolu i nizhchu pochatkovu silskogospodarsku shkolu na hutori Vozdvizhensk poblizu Yampolya Eksternom sklav ispit na zvannya vchitelya pochatkovoyi shkoli a piznishe na zvannya vchitelya dvoklasnoyi silskoyi shkoli Ci zvannya dali P Fedorenku mozhlivist rozpochati v 1900 roci vchitelsku diyalnist na Volini de vin pracyuvav u pochatkovih silskih shkolah 8 rokiv Sklav eksternom ispit na atestat zrilosti pri cholovichij gimnaziyi v misti Ostrog na Volini a potim vstupiv do Kiyivskogo universitetu istorichne viddilennya yakogo zakinchiv u 1915 roci Pracyuye na pedagogichnij nivi do 1946 roku Paralelno z pedagogichnoyu diyalnistyu u bilshosti vipadkiv za sumisnictvom P Fedorenko pracyuvav i v inshih zakladah Tak z 1923 do 1934 roku vin pracyuvav v arhivnih zakladah mista Chernigova na posadah zaviduvacha istorichnim arhivom i starshogo naukovogo spivrobitnika arhivu U 1933 1934 rokah buv naukovim spivrobitnikom Chernigivskogo kabinetu Akademiyi nauk po vivchennyu Polissya z 1936 roku pracyuvav v Chernigivskij miskij radi na posadi referenta v miskplani 4 zhovtnya 1938 roku Pavla Fedorenka bulo zaareshtovano Chernigivskim oblasnimi upravlinnyam NKVS za nachebto kerivnictvo antiradyanskoyu ukrayinskoyu nacionalistichnoyu povstanskoyu organizaciyeyu Z 14 zhovtnya 1938 roku po 14 zhovtnya 1943 roku za postanovoyu NKVS vin vidbuvaye administrativnu visilku v Kazahstani misto Kazalinsk Pid chas visilki ta 2 roki pislya neyi a same z 16 sichnya 1942 roku po 15 veresnya 1945 roku vikladaye matematiku v Kazalinskomu pedagogichnomu uchilishi Tilki 16 travnya 1959 roku Fedorenka P K bulo reabilitovano Cherez 3 roki vin pomiraye v misti Kiyevi lipen 1927 roku traven 1928 roku Timofij Stepanovich Tregubov 1881 1937 Ukrayinec za pohodzhennyam narodivsya v 1881 roci v misti Ichnya na Chernigivshini Jmovirno v 1920 1930 h rokah pereyihav do s Veresoch Kulikivskogo rajonu Na vidminu vid bagatoh inshih selyan volodiv gramotoyu Timofiya Tregubova bulo zasudzheno za kontrrevolyucijnu diyalnist u 1937 roci Za virokom vid 29 listopada 1937 roku pidlyagav rozstrilu 1928 1931 roki Vilenskij F M 1931 1932 roki Yudashkin Z I 1932 1936 roki Kobec Pavlo Dem yanovich 16 01 1878 1944 Narodivsya v s Royishe sogodni Chernigivskij rajon za socialnim pohodzhennyam selyanin bidnyak Pracyuvav chornorobom na cukrovomu zavodi Brodskogo v Odesi Brav uchast u chervono partizanskomu rusi v 1917 1918 rokah U 1918 roci ocholiv silskij revkom u ridnomu s Royishe Pislya revolyuciyi buv sluzhbovcem V 1924 roci Kobec P D pracyuvav zaviduvachem Chernigivskogo okrsovbezu v 1927 roci ocholyuvav Chernigivskij spirtovo gorilchanij zavod v 1930 roci nachalnik Konotopskoyi rajonnoyi kontori budivnictva derzhavnih ob yektiv 23 listopada 1939 roku buv zasudzhenij na 5 rokiv zaslannya do Kazahstanu za aktivnu uchast v antiradyanskij trockistskij organizaciyi Pomer u Kazahstani v 1944 roci Reabilitovano u 1956 roci 1936 veresen 1937 roku Chmel A F 1937 1941 roki Vostrikova Varvara Oleksandrivna Rosiyanka za nacionalnistyu iz selyan narodilasya v 1912 roci v s Krasive Michurinskogo rajonu Tambovskoyi oblasti U 1937 roci zakinchila Moskovskij istoriko arhivnij institut Pislya pochatku radyansko nimeckoyi vijni evakujovana v Ulyanivsk Stanom na 1 chervnya 1946 roku Varvara Vostrikova nachalnik arhivnogo viddilu NKVS iz vijskovim zvannyam starshij lejtenant 1943 lipen 1944 roku Halimonova Nina Ivanivna Narodilasya v 1914 roci v misti Chernigovi U 1931 roci zakinchila Chernigivskij pedtehnikum za specialnistyu vikladach pochatkovih klasiv V arhivi pracyuvala z 27 zhovtnya 1934 roku Specialnu arhivnu pidgotovku prohodila v misti Kiyevi u 1936 roci zakinchila 3 h misyachni Kiyivski kursi kerivnih pracivnikiv Shlyah spivrobitnika arhivu rozpochala zgidno iz nakazom vid 27 zhovtnya 1934 roku 42 iz posadi asistenta vidpovidno do nakazu vid 2 lyutogo 1935 roku 7 starshogo asistenta Vidpovidno do nakazu vid 1 listopada 1943 roku 24 GA UNKVS po Chernigivskij oblasti Halimonova N I timchasovo pristupila do vikonannya obov yazkiv direktora arhivu starshogo naukovogo spivrobitnika A vzhe z 24 lipnya 1944 roku Nina Ivanivna pristupila do vikonannya obov yazkiv nachalnika viddilu dorevolyucijnih fondiv lipen 1944 lipen 1946 roku Sedlecka Yevgeniya Grigorivna Nakazom arhivnogo upravlinnya MVS vid 24 veresnya 1948 roku Sedlecku Ye G iz 25 veresnya cogo zh roku priznacheno direktorom filialu arhivu v misti Priluki lipen 1946 cherven 1947 roku Alesenko Pavlo Maksimovich Iz mishan narodivsya v misti Chernigovi v 1921 roci V arhivi pracyuvav iz 7 serpnya 1938 roku arhivariusom piznishe instruktorom oblasnogo arhivnogo viddilu MVS Zalishiv ostannyu posadu u veresni 1939 roku u zv yazku z prizovom do lav Chervonoyi armiyi Zvilneno u zv yazku z pidgotovkoyu Alesenka P M do vstupu u VUZ Na pidstavi rishennya sudu vid 20 lyutogo 1948 roku Alesenko P M buv zasudzhenij na 2 roki j 19 bereznya 1948 roku zaklyuchnij pid vartu cherven 1947 sichen 1951 roku Grajfer Tetyana Mihajlivna Narodilasya v 1898 roci u s Stolne na Chernigivshini za nacionalnistyu yevrejka iz sluzhbovciv U 1932 roci zakinchila istorichnij fakultet Chernigivskogo institutu narodnoyi osviti Chlen VKP b iz 1940 roku Do roboti v arhivi pracyuvala direktorom uchbovogo kombinatu obltorfviddilu Pislya zvilnennya z posadi direktora arhivu na pidstavi vidnoshennya OK UMVS z 2 sichnya 1951 roku Grejfer T M priznachena na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika arhivu sichen 1951 veresen 1957 roku Malkiyel Semen Veniaminovich Narodivsya v 1914 roci vijskove zvannya kapitan nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki listopad 1957 zhovten 1965 Pletnov Igor Oleksandrovich Narodivsya 18 travnya 1931 roku v misti Bezhicya Bryanskoyi oblasti sogodni odin iz rajoniv mista Bryansk Za nacionalnistyu rosiyanin socialnij stan robitnik Pid chas drugoyi svitovoyi vijni razom iz sim yeyu buv evakujovanij v misto Krasnoyarsk Z evakuaciyi sim ya povernulasya v listopadi 1944 roku U 1951 roci I Pletnov zakinchiv shkolu a v 1952 roci vstupiv do Moskovskogo istoriko arhivnogo institutu yakij zakinchiv u 1957 roci zdobuvshi kvalifikaciyu istorika arhivista Volodiv nimeckoyu movoyu Z serpnya 1957 roku na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika viddilu fondiv Zhovtnevoyi revolyuciyi zhovten 1965 1973 roki Yacura Mihajlo Terentijovich Narodivsya 16 veresnya 1913 roku v s Kukshin Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti v rodini selyanina Pislya zakinchennya semirichnoyi shkoli v 1928 roci navchavsya v Nizhinskomu pedagogichnomu pedtehnikumi U zv yazku z perevodom Nizhinskogo pedtehnikumu v misto Priluki perevivsya v Nizhinskij pedinstitut Spochatku navchavsya na istoriko ekonomichnomu fakulteti piznishe na ekonomichnomu yakij zakinchiv u 1935 roci Iz serpnya 1935 roku do veresnya 1936 roku pracyuvav v misti Poltavi vchitelem istoriyi j ekonomichnoyi geografiyi u serednij shkoli U 1936 roci viyihav na 2 roki v Orenburzku oblast de pracyuvav direktorom semirichnoyi shkoli U 1938 roci povernuvsya na Ukrayinu Zhiv u ridnomu seli a potim u misti Chernigovi Iz bereznya 1939 roku pracyuvav u redakciyi gazeti Molodij komunar iz 1940 roku v aparati obkomu komsomolu Iz pochatkom radyansko nimeckoyi vijni buv evakujovanij v Kazahstan Aktyubinsku oblast Na komsomolsku robotu povernuvsya v 1943 roci na yakij i zalishavsya do 1944 roku Potim robota v oblvikonkomi z nevelikoyu perervoyu do 1948 roku Iz cogo chasu bilshe 10 rokiv pracyuye v istorichnomu muzeyi zaviduvachem viddilu ta zastupnikom direktora V arhivi spochatku pracyuvav zastupnikom direktora z vikonannyam obov yazkiv direktora a potim direktorom piznishe jogo zastupnikom 2 chervnya 1980 roku same z ciyeyi posadi v 67 richnomu vici zvilnivsya za vlasnim bazhannyam Ale nezvazhayuchi na povazhnij vik Mihajla Terentijovicha zaproshuvali na robotu v arhiv na rizni timchasovo vakantni posadi abo zh na posadi pracivnikiv yaki vibuvali u vidpustku Napriklad v riznij period vin pracyuvav na posadah starshogo arhivista starshogo metodista informatora ta inshih 1973 1974 Yur yev Boris Fedorovich Narodivsya 14 travnya 1932 roku v s Kraskivske sogodni Ripkinskij rajon Chernigivskoyi oblasti u rodini vchiteliv Pislya zakinchennya shkoli vin vstupaye do Kiyivskogo universitetu im T G Shevchenka na istoriko filosofskij fakultet yakij iz uspihom zakinchuye v 1957 roci Majzhe odrazu vin prijshov pracyuvati do Chernigivskogo oblasnogo arhivu 1974 1991 Ivashenko Ivan Klimovich Narodivsya 6 travnya 1920 roku na Sosnichchini U 1939 roci vstupaye do Konotopskogo vchitelskogo institutu na filologichnij fakultet ale zakinchiti jogo ne vstig cogo zh roku u zv yazku iz finskimi podiyami potrapiv do lav Chervonoyi armiyi Vijnu zustriv u misti Kutayisi a v listopadi 1941 roku u skladi artilerijskogo polku potrapiv do mista Sevastopol buv uchasnikom oboroni Sevastopolya 1941 1942 rokiv U chervni 1942 roku jogo bulo tyazhko poraneno Dovgij chas likuvavsya Za proyavleni pid chas oboroni muzhnist ta geroyizm jogo nagorodzheno medalyami Za vidvagu ta Za oboronu Sevastopolya U mirnij chas majzhe 30 rokiv I K Ivashenko pracyuye sekretarem Ponornickogo Koropskogo Dmitrivskogo rajkomiv partiyi partorgom zaviduvachem viddilu shkil nauki ta navchalnih zakladiv Chernigivskogo obkomu KPU Vishu osvitu zdobuv v 1948 roci zakinchivshi Harkivskij pedagogichnij institut im G S Skovorodi za specialnistyu vchitel istoriyi politichnu osvitu u harkivskij dvorichnij partijnij shkoli Krim medalej nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Trudovogo Chervonogo Prapora Znak Poshani Bogdana Hmelnickogo III stupenya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini medallyu Zahisniku Vitchizni medalyami 60 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv 60 let Pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg U 1990 roci rishennyam kolegiyi Golovnogo arhivnogo upravlinnya pri Radi Ministriv SRSR i Prezidiyi CK profspilki pracivnikiv derzhustanov nagorodzhenij znakom Vidminnik arhivnoyi spravi 18 veresnya 2004 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini Ivashenku Ivanu Klimovichu prisvoyeno zvannya polkovnik berezen 1991 lyutij 2000 r Zub Tamara Ivanivna Narodilasya 2 travnya 1943 roku v s Bobrujki Kozeleckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti v sim yi kolgospnikiv U 1967 roci zakinchila zaochne viddilennya matematichnogo fakultetu Kiyivskogo pedagogichnogo institutu im M Gorkogo Trudovu diyalnist rozpochala v 1960 roci pracyuyuchi v kolgospi na riznih robotah Z 1961 roku po 1970 rik pracyuvala vchitelem matematiki Bobrujskoyi vosmirichnoyi shkoli Z 1970 roku po 1974 rik bula na zvilnenij komsomolskij roboti Pracyuvala v aparati Chernigivskogo obkomu LKSM Ukrayini Z 1974 roku po 1978 rik konsultant Budinku politosviti Chernigivskogo obkomu Kompartiyi Ukrayini Z 1978 roku po 1980 rik Tamara Ivanivna navchalasya v Odeskij vishij partijnij shkoli Iz 1980 roku po 1991 rik vona na partijnij roboti obiralasya sekretarem drugim sekretarem pershim sekretarem Desnyanskogo rajkomu Kompartiyi Ukrayini mista Chernigova Zvilnena u zv yazku z vihodom na pensiyu U 1985 roci T I Zub nagorodzheno medallyu Veteran praci u 1986 roci ordenom Znak poshani U 1997 ta 1998 rokah yij bulo ogolosheno Podyaku Golovnogo arhivnogo upravlinnya pri Kabinetu Ministriv Ukrayini U 2000 roci Tamara Ivanivna nagorodzhena Pochesnoyu gramotoyu oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Neodnorazovo obiralas deputatom Desnyanskoyi rajonnoyi ta Chernigivskoyi miskoyi Rad narodnih deputativ kviten 2000 kviten 2004 Nedilya Anatolij Ivanovich Narodivsya 4 kvitnya 1944 roku v misti Chernigovi Z 1951 roku po 1961 rik navchavsya v serednij shkoli 4 mista Chernigova z 1961 roku po 1962 rik u Lvivskij shkoli kinomehanikiv Pislya yiyi zakinchennya po 1965 rik pracyuvav kinomehanikom v kinoteatri im M Shorsa mista Chernigova z 1966 roku po 1968 rik shoferom kinomehanikom v oblkinoprokati U 1966 roci vstupiv na vechirnye viddilennya Chernigivskogo pedagogichnogo institutu a 1968 roku perevivsya do Kiyivskogo universitetu im T G Shevchenka istorichnij fakultet zaochne viddilennya yakij zakinchiv u 1972 roci U cej chas iz 1968 roku po 1969 rik pracyuvav slyusarem na kombinati himichnih volokon v misti Chernigovi z 1969 roku po 1973 rik metodistom zaviduvachem byuro propagandi oblasnogo tovaristva ohoroni pam yatnikiv istoriyi ta kulturi z 1973 roku po 1974 roku zaviduvachem viddilu Chernigivskogo istorichnogo muzeyu z 1974 roku po 1979 rik instruktorom organizacijnogo viddilu Desnyanskogo rajkomu partiyi z 1979 roku po 1980 rik instruktorom Chernigivskogo miskkomu partiyi z 1980 roku po 1982 rik golovoyu profspilki Chernigivskogo miskogo profspilkovogo komitetu pracivnikiv kulturi z 1982 roku po 1990 rik direktorom Chernigivskogo oblasnogo istorichnogo muzeyu z 1998 roku po 4 kvitnya 2000 roku konsultantom orgviddilu aparatu oblderzhadministraciyi Zvilnenij iz posadi direktora arhivu u zv yazku z dosyagnennyam granichnogo viku prohodzhennya derzhavnoyi sluzhbi kviten 2004 ponini Vorobej Rayisa Borisivna Narodilasya 19 travnya 1965 roku na stanciyi Zaslonovo Lepelskogo rajonu Vitebskoyi oblasti Bilorus u sim yi vijskovosluzhbovcya U 1972 roci Rayisa Borisivna vstupila do serednoyi shkoli 16 mista Chernigova ale zakinchila serednyu shkolu v Nimeckij Demokratichnij Respublici za miscem prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi batkom U 1987 roci vona zakinchila istorichnij fakultet Chernigivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im T G Shevchenka Pislya zakinchennya institutu za napravlennyam pracyuvala vchitelem istoriyi v Dobryanskij serednij shkoli Ripkinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Iz 1988 roku po 1998 rik R Vorobej zajmala posadi molodshogo a zgodom starshogo naukovogo spivrobitnika Chernigivskogo derzhavnogo arhitekturno istorichnogo zapovidnika takozh iz 1998 roku po 2002 rik pracyuvala v informacijno analitichnomu viddili po roboti z ob yednannyami gromadyan ta arhivnomu viddili Chernigivskoyi miskoyi radi U 2002 2004 rokah vona sluhach Nacionalnoyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pri Prezidenti Ukrayini magistr derzhavnogo upravlinnya yaku zakinchila z vidznakoyu Kandidat nauk z derzhavnogo upravlinnya 2009 Avtor ryadu naukovih statej publikacij ta knig chlen pravlinnya Spilki arhivistiv Ukrayini posol dobroyi voli shtatu Tennessi SShA Pochesnij gromadyanin mist Chattanuga ta Dzhasper SShA Ochilnik arhivu nagorodzhena Podyakoyu golovi Derzhkomarhivu Ukrayini Pochesnoyu gramotoyu golovi oblasnoyi radi Pochesnoyu gramotoyu Derzhkomarhivu Ukrayini Pochesnoyu gramotoyu oblderzhadministraciyi Ordenom Knyagini Olgi III stupenya nagrudnim znakom Derzhavnoyi sluzhbi Ukrayini Za sumlinnu pracyu Laureat Drugoyi premiyi iz vruchennyam diploma II stupenya konkursu naukovo metodichnih i naukovo informacijnih robit z arhivoznavstva Yiyi vidznacheno premiyeyu im Vasilya Veretennikova v nominaciyi arheografiya arhivna evristika z vruchennyam diploma laureata 2 Galereya Redaguvati nbsp Viviska arhivu na korpusi 1 nbsp Korpus 1 chitalnij zal nbsp Korpus 1 hol 2 go poverhu nbsp Korpus 2 kolishnij partarhiv nbsp Korpus 2 chitalnij zalDovidkovi vidannya RedaguvatiGosudarstvennyj arhiv Chernigovskoj oblasti i ego filialy v gorodah Nezhine i Prilukah K Chernigov 1963 ros Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Putivnik T 1 Arhivovano 28 lipnya 2018 u Wayback Machine red kolegiya R Pirig golova G Boryak ta in Chernigiv RVK Desnyanska pravda 2001 600 s ISBN 966 502 137 0 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 1 Ch 1 Fondi doradyanskogo periodu Arhivovano 28 bereznya 2018 u Wayback Machine vidp red R Vorobej avt uporyad O Bakanova ta in Chernigiv RVK Desnyanska pravda 2005 408 s ISBN 966 502 283 0 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 2 Ch 2 Kn 1 Fondi partijnih i komsomolskih organiv Arhivovano 6 bereznya 2022 u Wayback Machine vidp red R Vorobej avt uporyad N Koval ta in Chernigiv Desna Poligraf 2012 808 s ISBN 978 966 2646 79 5 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 2 Ch 2 Kn 2 Fondi partijnih i komsomolskih organiv Arhivovano 6 bereznya 2022 u Wayback Machine vidp red R Vorobej avt uporyad N Koval ta in B m 2012 793 s Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 2 Ch 2 Kn 3 Fondi partijnih i komsomolskih organiv Arhivovano 6 bereznya 2022 u Wayback Machine vidp red R Vorobej avt uporyad N Koval ta in B m 2012 476 s Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 2 Ch 2 Kn 1 Fondi radyanskogo periodu Arhivovano 6 bereznya 2022 u Wayback Machine vidp red R Vorobej avt uporyad N Lobanova ta in Chernigiv Desna Poligraf 2015 802 s ISBN 978 966 2646 79 5 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 2 Ch 2 Kn 2 Fondi radyanskogo periodu Arhivovano 6 bereznya 2022 u Wayback Machine vidp red R Vorobej avt uporyad N Lobanova ta in Chernigiv Desna Poligraf 2015 S 805 1640 ISBN 978 966 2646 79 5 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 2 Ch 2 Kn 3 Fondi radyanskogo periodu Arhivovano 6 bereznya 2022 u Wayback Machine vidp red R Vorobej avt uporyad N Lobanova ta in Chernigiv Desna Poligraf 2015 S 1656 2451 ISBN 978 966 2646 79 5 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Anotovanij reyestr opisiv T 2 Ch 2 Kn 4 Fondi radyanskogo periodu Arhivovano 6 bereznya 2022 u Wayback Machine vidp red R Vorobej avt uporyad N Lobanova ta in Chernigiv Desna Poligraf 2015 S 2451 3489 ISBN 978 966 2646 79 5 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Fondi u skladi yakih mistyatsya metrichni knigi Arhivovano 18 zhovtnya 2021 u Wayback Machine B m b d 2323 s Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Ocifrovani opisi Arhivovano 29 lipnya 2019 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Polozhennya pro Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti na sajti arhivu cn archives gov ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 25 listopada 2018 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 27 zhovtnya 2019 Dzherela RedaguvatiArhivni ustanovi Ukrayini Dovidnik T 1 Derzhavni arhivi Arhivovano 28 sichnya 2018 u Wayback Machine Derzhkomarhiv Ukrayini UNDIASD Redkol G V Boryak golova I B Matyash G V Papakin 2 e vid dop K 2005 692 s Arhivni zibrannya Ukrayini Specialni dovidniki ISBN 966 625 029 2 Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti Oficijna storinka Arhivovano 9 lipnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti amp oldid 40367747