Лети́чівський райо́н — колишній район у Хмельницькій області. Центр — смт Летичів.
Летичівський район | |
---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |
Колишній район на карті Хмельницька область | |
Основні дані | |
Країна: | Україна |
Область: | Хмельницька область |
Код КОАТУУ: | 6823000000 |
Утворений: | 1923 |
Ліквідований: | 2020 |
Населення: | ▼ 26 929 (01.01.2019) |
Площа: | 951 км² |
Густота: | 28,32 осіб/км² |
Тел. код: | +380-3857 |
Поштові індекси: | 31500—31554 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Летичів |
Селищні ради: | 2 |
Сільські ради: | 19 |
Смт: | 2 |
Села: | 55 |
Мапа району | |
Районна влада | |
Вебсторінка: | Летичівська РДА Летичівська районна рада |
Мапа | |
| |
Летичівський район у Вікісховищі |
У районі 2 селищних і 19 сільських рад; 2 селища міського типу і 55 сіл.
13 серпня 2015 року на території району утворено дві об'єднані територіальні громади — Летичівську (Летичів і 13 сільрад) та Меджибізьку (Меджибізька селищна і 6 сільських рад).
Ліквідований внаслідок адміністративно-територіальної реформи 2020 року.
Географія Редагувати
Населені пункти, зняті з обліку Редагувати
- Вишневе (2004)
Природно-заповідний фонд Редагувати
Національні природні парки Редагувати
Верхнє Побужжя (частина).
Гідрологічні заказники Редагувати
Башта (загальнодержавного значення), Безодня, Луг і Круглик (загальнодержавного значення).
Загальнозоологічні заказники Редагувати
Ландшафтні заказники Редагувати
Долина (загальнодержавного значення).
Орнітологічні заказники Редагувати
Левада, Щедрівський, Ярославський.
Ботанічні пам'ятки природи Редагувати
Дуб звичайний, Летичівська, Липова алея, 10 га, Липова алея, 5 га, Липова алея, 0,5 га, Модрина європейська, Старий ясен.
Геологічні пам'ятки природи Редагувати
Відслонення гранітів, Зразок чорнокітових гранітів.
Гідрологічні пам'ятки природи Редагувати
Подільські криниці.
Заповідні урочища Редагувати
Історія Редагувати
Селища міського типу Летичів і Меджибіж — одні з найдавніших поселень на Поділлі. Перші писемні згадки про Летичів датують 1265 роком, а про Меджибіж — 1146 роком. У ХІІ-ХІІІ ст. територія сучасного Летичева входила до складу Болохівської землі. Захопивши у 1362 році край, литовські феодали будують у Летичеві фортецю, яка з 1411 року згадується в різних документах. З 1429 року Летичів віднесено до категорії міст.
Після загарбання Західного Поділля шляхетською Польщею (1434 р.) Летичів стає повітовим центром Подільського воєводства. У 1466 році королівський уряд надає Летичеву магдебурзьке право.
Після приєднання Поділля до Російської імперії з травня 1795 року Летичів стає повітовим містом Подільського намісництва, а з грудня 1796 року — Подільської губернії. 1796 року затверджується герб Летичева.
В кінці XIX ст. в Летичеві налічувалось 641 будинок, 80 лавок, 14 постоялих будинків, проживало 8731 чоловік населення. За даними статистики, в 1905 році промисловість Летичева складалася з 15 підприємств. За числом працюючих найбільшими вважалися: пивоварний завод, тютюнова фабрика, млин.
В 1917 році територія сучасного Летичівського району входить до складу Української Народної Республіки.
31 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Голенищеве, Сахни, Майдан-Вербецький, Ялинівку, Лісо-Березівку, Розсохувату теперішнього Летичівського району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань територія району стає частиною УСРР.
За реформою 1922–1925 років відбувся перехід 4-ступеневої (губернія-повіт-волость-село) до 3-ступеневої (округ-район-село) системи управління. Летичів стає районним центром.
У 1923 році у сучасних межах Летичівського району було створено Летичівський і Меджибізький райони.
У 1926 році в Летичеві працювали два млини, тютюнова і гільзові фабрики, цегельний і пиво-медовий завод, кар'єр з добування вапняку та інші підприємства.
В 1932–1933 район потерпає від результатів політики колективізації, що дістали назву Голодомору в Україні.
Протягом перших п'ятирічок значно зросло виробництво промислової продукції. Її випуск у 1940 році збільшився у 40,9 раз порівняно з 1913 роком.
Після впертих боїв 17 липня 1941 року радянські війська залишили Летичів.
Німці вбили і замучили в Летичеві понад 7 тис. осіб. У концтаборі, влаштованому за мурами монастиря, вони закатували і вбили понад 2 тисячі полонених солдат і офіцерів Червоної Армії. На каторжні роботи було вивезено понад 2,5 тисячі юнаків і дівчат.
23 березня 1944 року війська 18-ї армії 1-го Українського фронту захопили смт. Летичів. У березні 1944 року відновили діяльність райком КП(б) України та виконком районної Ради депутатів трудящих. Збитки, заподіяні гітлерівцями народному господарству Летичівщини становили 100 млн крб. Не повернулися з війни до своїх домівок 3712 летичівців. Понад 400 летичівців, що брали участь у війні на боці СРСР, було відзначено радянськими нагородами. А п'ятьом уродженцям краю було надано звання Героя Радянського Союзу.
У 1959 році до Летичівського району було приєднано Вовковинецький район, у 1960 — Деражнянський, Старосинявський та Меджибізький райони.
У 1967 році Деражнянський і Старосинявський райони знову стали окремими районами.
З 24 серпня 1991 року район є адміністративно-територіальною одиницею незалежної України.
Транспорт Редагувати
Районом проходить автошлях E50.
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 15 690 | 3088 | 1870 | 4487 | 3793 | 2367 | 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 18 890 | 2863 | 1691 | 4286 | 4762 | 4846 | 442 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 33209 | 96,01 % |
росіяни | 603 | 1,74 % |
поляки | 568 | 1,64 % |
молдовани | 57 | 0,16 % |
білоруси | 33 | 0,10 % |
інші | 118 | 0,34 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 33972 | 98,22 % |
російська | 532 | 1,54 % |
циганська | 23 | 0,07 % |
молдовська | 15 | 0,04 % |
вірменська | 13 | 0,04 % |
інші | 33 | 0,10 % |
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Летичівського району були створені 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 74,36% (проголосували 17 423 із 23 431 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,04% (9 415 виборців); Юлія Тимошенко — 21,74% (3 788 виборців), Олег Ляшко — 11,24% (1 958 виборців), Анатолій Гриценко — 4,28% (745 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,88%.
Пам'ятки Редагувати
Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 94 пам'ятки історії. Зокрема це три могили жертв голодомору, могили У.Кармалюка та І.Бешта, могила воїна УПА, могила жертв голокосту, 7 ДОТів, місце розташування концтабору військовополонених, 54 пам'ятки — могили вояків Червоної Армії та пам'ятні знаки на честь воїнів-односельчан.
У Летичівському районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 4 пам'ятки архітектури.
Основні історичні та історико-архітектурні пам'ятки:
- історії: 4
- архітектури: 18
- культури: 4
- природи: 8
- археології: 3
- монументального мистецтва: 2.
Примітки Редагувати
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Вовковинецького, Миньковецького і Михайлівського районів Хмельницької області»
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2021.
- ↑ . Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 13 жовтня 2021.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2016.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Летичівський район |