Лазська мова (ლაზური ნენა, lazuri nena; груз. ლაზური ენა, lazuri ena, або ჭანური ენა, č'anuri ena, також chanuri ena) — одна з картвельських мов. Розповсюджена переважно на південному і південно-східному узбережжі Чорного моря. Точне число мовців визначити важко. Воно коливається в межах від 500 тис. — 1,5 млн осіб в Туреччині та 30 тис. в Грузії. Лазська мова найбільш близькою є до мегрельської (57% словникового запасу є спільним). Лази і мегрели розділилися в мовному та релігійному плані 500 років тому, але мови є взаємозрозумілими.
| Лазська груз. ლაზური ენა, lazuri ena | |
|---|---|
| ლაზური ნენა, lazuri nena | |
| Картвельські мови | |
| Поширена в | Грузія Туреччина Німеччина |
| Носії | 33,250 в 1980 |
| Писемність | латинське письмо і грузинська абетка |
| Класифікація | Картвельська Карт-Занські мови Занські мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | lzz |
| SIL | lzz |
Розповсюдження Редагувати
Поширений в турецькому Лазістані (приморські райони північно-східної частині Туреччини) та деяких глибинних районах Туреччини та в поселенні Сарпі Грузії. Носії мови зустрічаються також в ряді інших населених пунктів Аджарії та Абхазії.
Діалекти Редагувати
Наддіалектна форма відсутня.
- хопурі
- вітзур-аркабулі
- чхала
- атінурі
- арташенурі.
Носії різних діалектів лазької мови іноді стикаються з проблемою порозуміння і переходять на місцеву офіційну мову.
Писемність Редагувати
Лазька мова не має писемності, функціонує лише як усний засіб спілкування. Носії мови двомовні, також володіють і турецькою (а в межах Грузії і грузинською).
Наприкінці 1920-х був створений алфавіт на основі латиниці. Сьогодні в Туреччині використовуються різні варіанти алфавітів на латиниці, а в Грузії — грузинське письмо. Ось кілька прикладів лазьких слів латинським та грузинським письмом:
- Я — ma (მა)
- Ти — si (სი)
- Мій — çkimi (ჩქიმი)
- Твій — skani (სქანი)
- Добрий день — Gegeacginas. / Xela do k'aobate. (გეგაჯგინას. / ხელა დო კაობათე)
- Добрий вечір — Kai serepe (კაი სერეფე)
- Дякую — Didi mardi (დიდი მარდი)
- Як справи? — Muç’ore? (მუჭორე?)
- Добре — Kai vore (კაი ვორე) — Kai bore (діалект вітзур)
- Ви розмовляєте лазькою? — Lazuri gişkuni? (ლაზური გიჩქინი?) / Lazuri gickini (діалект вітзур)
- Чоловік — K'oçi (კოჩი)
- Жінка — Xorz'a / Oxorca (ხორძა)
- Хлопець — Biç’i (ბიჭი)
- Дівчина — Bozo (ბოზო)
- Я тебе кохаю — Ma si maoropen (მა სი მაოროფენ.)
Впливи Редагувати
Структурні явища, обумовлені зовнішньомовними контактами. В результаті розпочатого ще з 16 століття сильного впливу з боку османської мови, зумовлені ним структурні зміни зачіпають практично всі рівні мовної структури:
- у фонетиці — це спорадичне вживання звукотипу е;
- в морфології — становлення посесивної флексії імен,
- засвоєння ряду словотворчих афіксів в синтаксисі (da-skani 'сестра твоя' oxori-musi "будинок його.), далеко зайшла номінативізація структури речення;
- в лексиці — маса запозичень з турецької та грузинської, у попередній період сильно проявлявся вплив грецької мови.
Фонетика Редагувати
Фонемний інвентар характеризується порівняно багатим консонантизмом при помірному розвитку вокалізму. Тут налічується 29 приголосних фонем при 5 голосних. Вокалізм представлений фонемами а, е, i, о та u. Довгі голосні і справжні дифтонги відсутні.
Наголос силовий. В двоскладових словах оно падає на другий склад з кінця: gv2rdi ‘половина’, t5ta ‘місяць’, m2u ‘він дав йому’, 4rdo ‘рано’. Теж зазвичай відбувається в трьохскладових субстантивах (ox4ri ‘дім’, kak1li ‘вдома’, karm1e ‘млин’). В трьохскладових дієслівних словоформах і прислівниках наголос падає на третій склад з кінця: k4iru ‘він побачив’, d4bЉari ‘я написав’. В тюркізмах він зберігається на тому ж складі, що і турецькій – deKiK2 ‘хвилина’, paS1 ‘паша’, bal5i ‘риба’. В говірках бувають рудименти тонового наголосу, які падають на другий склад з кінця (зрідка – на останній).
Морфологія Редагувати
Іменник має категорію числа (однина і множина) і відмінку (їх число в діалектах від 4 до 7; називний, наратив, давальний, родовий, аллатив, аблатив, орудний).
Джерела Редагувати
- Kojima, Gôichi (2003) Lazuri grameri Chiviyazıları, Kadıköy, İstanbul, ISBN 975-8663-55-0
- Lazuri Nena — The Language of the Laz by Silvia Kutscher.
Примітки Редагувати
- . Ethnologue. Архів оригіналу за 1 грудня 2007. Процитовано 12 лютого 2010.