www.wikidata.uk-ua.nina.az

Крістіна Фернандес де Кіршнер У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фернандес Крісті на Елі забет Ферна ндес

Крістіна Фернандес де Кіршнер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фернандес.

Крісті́на Елі́забет Ферна́ндес де Кі́ршнер (ісп. Cristina Elisabet Fernández de Kirchner, нар. 19 лютого 1953) — аргентинська політикиня, у 2005—2007 роках сенаторка від провінції Буенос-Айрес, у 2007—2015 роках президентка Аргентини, у 2017—2019 роках знову займала посаду у Сенаті. З 10 грудня 2019 року віце-президентка Аргентини. Удова Нестора Кіршнера, який займав посаду президента Аргентини з 2003 по 2007 роки.

Крістіна Фернандес де Кіршнер
ісп. Cristina Fernández de Kirchner
Крістіна Фернандес де Кіршнер
Віце-президент Аргентини
Нині на посаді
На посаді з 10 грудня 2019
Попередник Габріела Мікетті
Сенатор
10 грудня 2017 — 10 грудня 2019
Президент Аргентини
10 грудня 2007 — 10 грудня 2015
Попередник Нестор Кіршнер
Наступник Маурісіо Макрі
Сенатор
10 грудня 2001 — 28 листопада 2007
Депутат
10 грудня 1997 — 10 грудня 2001
Сенатор
10 грудня 1995 — 10 грудня 1997
Депутат парламенту провінції Санта-Крус
10 грудня 1989 — 10 грудня 1995
Народилася 19 лютого 1953(1953-02-19)[…] (70 років)
Tolosad, Ла-Плата, Буенос-Айрес, Аргентина
Відома як політична діячка, адвокат
Місце роботи Офіс Президента Аргентиниd
Громадянство  Аргентина
Alma mater Національний університет Ла-Плати
Політична партія Фронт за перемогу
У шлюбі з Нестор Кіршнер
Діти Максимо Кіршнерd і Флоренсія Кіршнерd
Професія юрист
Релігія католицтво
Нагороди

Golden Key of Madridd (2009)

доктор honoris causa Університету міжнародного бізнесу та економікиd (2010)
Підпис
cfkargentina.com
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Крістіна Фернандес у 1970-х

Крістіна Фернандес народилася в м. Ла-Плата, провінція Буенос-Айрес. Після закінчення школи навчалась на юридичному факультеті Національного Університету Ла-Плати. Закінчила університет у 1979 р. Ще в університеті познайомилася з майбутнім чоловіком і президентом Аргентини — Нестором Кіршнером, одружились 9 березня 1975 р. У цьому шлюбі народила двох дітей: дочку Флоренсію (нар. 1990) та сина Максімо (нар. 1977).

Свою політичну діяльність почала в одній з пероністських партій в 1970-х роках. У часи військової диктатури займалась приватною практикою, працювала адвокатом. У 1989 р. обрана до законодавчих зборів провінції Санта-Крус. Після двох термінів на посаді вона від цієї ж провінції була обрана до Палати Депутатів, а пізніше і до сенату. Переобиралася на посаду 2001 року. 2003 року була головою виборчого штабу її чоловіка Нестора Кіршнера, котрий переміг на президентських виборах 27 квітня 2003 року.

23 жовтня 2005 р. перемогла у виборах на місце в сенаті країни від провінції Буенос-Айрес. З наближенням кінця терміну президентства чоловіка, вирішила балотуватися на президентську посаду сама. Отримала впевнену перемогу над конкурентами на виборах у жовтні 2007[en] і в першому турі з 45,3 % голосів була обрана президентом Аргентини. Таким чином, вона стала першою обраною жінкою — президентом Аргентини. На виборах у жовтні 2011[en] переобрана на другий термін, отримавши у першому турі 54,1 % голосів.

Інавгурація Крістіни Фернандес де Кіршнер (2007)

Оглядачі відзначають її відмінні ораторські якості, але вказують на дещо поляризуючу для аргентинського суспільства риторику її виступів. Користується підтримкою значної частини суспільства, особливо бідніших верств населення. З обранням на посаду Крістіна Фернандес де Кіршнер ставила собі за мету вирішити низку складних питань в економіці та суспільному житті країни, а саме: подолати високий рівень безробіття, інфляцію, збільшити інвестиції, підвищити рівень довіри до державних інституцій, подолати зростаючий рівень злочинності та бідності серед значної частини суспільства.

Крістіна Фернандес оголошує про націоналізацію Aerolíneas Argentinas

Її перебування на посаді почалося з конфлікту з підприємцями сільськогосподарського сектора, звільнення голови Центрального банку, націоналізації приватних пенсійних фондів, авіакомпанії Aerolíneas Argentinas, залізниці і низки інших підприємств та установ. Щоб тримати низькими ціни на комунальні послуги низькими, було націоналізовано нафтогазову компанію YPF, а також побудовано низку електростанцій і ліній електромереж, що дозволили значно збільшити виробництво електроенергії в країні.

Було значно збільшено витрати на освіту, які 2012 року досягли 6,8 % ВВП, завдяки чому було відрито декілька сотень шкіл і 9 нових державних університетів. Було введено в дію низку антитютюнових законів. Було розпочато грошові виплати на дітей, виплати постраждалим від бомбардування Травневої площі 1955 року і теракту у Буенос-Айресі 1994 року, додано 4 нових щеплення до календаря вакцинації, зокрема від ВПЛ, додано до списку безкоштовних медичних послуг лікування ожиріння і штучне запліднення. Було створено 5 нових національних парків. Проводилася кампанія з детінізації економіки, в ході якої кількість офіційно працевлаштованих значно зросла. Також було легалізовано 150 тис. нелегальних мігрантів. Згідно з урядовою програмою було прокладено 15 тис. км оптоволоконних ліній, внаслідок чого держава стала монопольним власником інфраструктури мережі інтернет в Аргентині.

За часів президентства Крістіни Фернандес уряд викупив усі права на телетрансляції футбольних змагань, а також Олімпійських, Панамериканських ігор та інших спортивних подій найвищого рівня. Для них було створено окремий державний телеканал, який критикувався опозицією за велику кількість провладної реклами. Було впроваджено систему, згідно з якою щоб відвідати матчі команд Першого дивізіону або збірної Аргентини з футболу, вболівальники повинні були попередньо зареєструватися, надавши своє ім'я, фото, домашню адресу, паспортні дані і відбитки пальців. Це рішення було покликане знизити кількість бійок під час матчів.

Широко відзначалося 200-річчя незалежності Аргентини, на що були виділені значні кошти з державного бюджету.

Презентація банкноти у 100 песо з портретом Евіти Перон

Крістіна Фернандес де Кіршнер проводила систематичну політику просування ролі жінок в аргентинському суспільстві. У президентському палаці Каса-Росада було створено Салон аргентинських жінок, присвячений видатним представницям мистецтва, науки і політики, і кімнату-музей Еви Перон, у центрі Буенос-Айреса на місці пам'ятника Колумбу було встановлено монументальну скульптуру Хуани Асурдуй, почали друкувати песо з портретом Евіти Перон тощо. Було посилено покарання за сексуальні злочини і введено у кримінальний кодекс новий термін «феміцид» (вбивство жінки), за який передбачено суворіше покарання, ніж за вбивство чоловіка.

Крістіна Кіршнер і Уго Чавес

Під час правління Крістіни Фернандес де Кіршнер відносини Аргентини з Великою Британією і США погіршилися, натомість взаємини з латиноамериканськими країнами, особливо з Венесуелою і Бразилією, а також Росією і Іраном були добрими. Пожвавилися й аргентинсько-українські відносини, зокрема 2011 року було підписано угоду про взаємне визнання документів про вищу освіту та встановлено двосторонній безвізовий режим.

На президентство Крістіни Фернандес припало завершення процесу перегляду, впорядкування і спрощення нормативно-правової бази Аргентини, завдяки чому вдалося зменшити кількість діючих законів з 32 204 до 3134. Було декриміналізовано наклеп. Було проведено виборчу реформу, за підсумками якої було впроваджено систему праймеріз, знижено вік, з якого можна голосувати, з 18 до 16 років, а також надано право голосу іноземцям, що постійно проживають на території Аргентини. Було запроваджено біометричні паспорти для поїздок за кордон, а також змінено форму внутрішнього посвідчення особи[en], яка отримала форму пластикової картки з чипом, де міститься інформація про особу, біометричні дані, її медична картка, дані про соціальне і медичне страхування, проїзний квиток для громадського транспорту. Також за часів перебування Крістіни Фернандес на посаді президента в Аргентині було дозволено одружуватися і всиновлювати дітей одностатевим парам, а також було суттєво лібералізоване сімейне право.

Було розпочато широкомасштабну кампанію з роззброєння населення, у ході якої аргентинці здали близько 300 тис. одиниць вогнепальної зброї. Було створено дорожньо-патрульну службу з метою зниження смертності на дорогах. Поновилися судові процеси над членами військової хунти, яка перебула при владі в Аргентині у 1978—1982 роках, кількох високопосадовців тих часів було засуджено.

Курс долара в Аргентині (2011—2016): офіційний (синій) і чорний (помаранчевий)
Акції протесту проти К. Фернандес де Кіршнер 8.11.2012, які зібрали понад 2 млн протестувальників

Уряд Крістіни Фернандес провадив політику зменшення державного боргу й обсягів імпорту. Через обмеження імпорту, значно зросли ціни на багато товарів, які традиційно закуповувалися за кордоном, зокрема на техніку й автомобілі, але водночас багато брендів перенесли своє виробництво до Аргентини, щоб уникнути сплати митних зборів. Щоб спинити ріст курсу долара, було впроваджено суворі обмеження на купівлю валюти, що призвело до стрімкого зростання чорного ринку. 2014 року Аргентина пережила суверенний дефолт, хоча уряд відмовився це визнати.

Під час президентства Крістіни Фернандес де Кіршнер, особливо її другого терміну, її дії неодноразово викликали акції протесту населення. Протестувальники переважно висловлювалися проти корупції, кумівства, зростання інфляції і злочинності, утисків свободи слова, занадто активне втручання держави в економіку, а також намагань змінити Конституцію, щоб дозволити президенту переобиратися на третій термін. Багато політологів називали правління Крістіни Фернандес популістським.

Після завершення президентського терміну проти Крістіни Фернандес було відкрито декілька кримінальних справ, зокрема її звинуватили у корупції, відмиванні грошей, розкраданні державних коштів, продажі доларових ф'ючерсів за заниженими цінами, що спричинило падіння песо на 40 %. У грудні 2017 року їй було висунуто підозру у державній зраді через ймовірне покривання причетності Ірану до теракту 1994 року біля ізраїльського центру у Буенос-Айресі, під час якого загинули 85 і було поранено більше 300 осіб. Першим це звинувачення висунув прокурор Альберто Нісман[en] 2015 року, невдовзі після чого його було знайдено мертвим, у причетності до чого також підозрюють екс-президентку. Суддя вимагав арешту Крістіни Фернандес, але оскільки вона була обрана до Сенату на виборах[en] у жовтні 2017 року, вона має депутатську недоторканність і на її зняття потрібна згода парламенту.

У травні 2019 року Альберто Фернандес оголосив про намір балотуватися на посаду президента Аргентини у парі з Крістіною Фернандес де Кіршнер, яка претендує на посаду віце-президента. У серпні того ж року пара Фернадес-Фернандес перемогла на праймеріз, набравши 47 % голосів. Після цієї перемоги в Аргентині різко впав курс песо, а акції аргентинських компаній на Уолл-стріт впали на 62 %. Міністр внутрішніх справ Аргентини Рохеліо Фрігеріо[en] заявив, що у разі перемоги Альберто Фернандеса на президентських виборах країною фактично буде правити Крістіна Кіршнер. 28 жовтня 2019 року було оголошено про перемогу Альберто Фернандеса в першому турі виборів, відтак Крістіна Кіршнер 10 грудня 2019 року заступає на посаду віце-президента Аргентини.

Примітки Редагувати

  1. Biografia
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  3. Profile: Cristina Fernández de Kirchner
  4. Cristina Fernández de Kirchner: is the fairytale ending for Argentina's new Evita? — UK: GMG, 2015. — ed. size: 161152 — ISSN 0261-3077
    d:Track:Q11148d:Track:Q2665980d:Track:Q145
  5. http://www.presidencia.gob.ar/la-presidenta/biografia
  6. https://chequeado.com/verificacionfb/es-falso-que-cristina-fernandez-de-kirchner-no-es-abogada-y-debe-22-materias/
  7. https://www.perfil.com/noticias/politica/maximo-kirchner-elogio-cuarentena-y-hablo-de-recuperacion-martin-insaurralde.phtml
  8. https://elintransigente.com/politica/2020/07/02/luis-majul-complicado-fuertes-declaraciones-involucran-a-su-programa-en-la-causa-de-espionaje-ilegal/
  9. https://www.pagina12.com.ar/diario/elpais/1-55115-2005-08-15.html
  10. (іспанською). 13/03/2008. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  11. ↑ Кох, Марк; Ніколайчук, Христина (19.04.2012). Націоналізація по-аргентинськи, або Що таке держкапіталізм. dw.com (українською). Процитовано 18 січня 2018. 
  12. ↑ (іспанською). 24 травня 2013. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  13. (іспанською). 2013/08/21. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  14. ↑ (українською). 19.04.2012. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  15. (іспанською). 4 вересня 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 19 січня 2018. 
  16. (іспанською). 19 травня 2013. Архів оригіналу за 6 червня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  17. (іспанською). 08 березня 2015. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 21 січня 2018. 
  18. . Кларін (іспанською). 09 серпня 2005. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 21 січня 2018. 
  19. (іспанською). 2 травня 2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 січня 2018. 
  20. (іспанською). 9 березня 2015. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018. 
  21. Ybarra, Gustavo (14 серпня 2008). . Ла Насьйон (іспанською). Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018. 
  22. (іспанською). 5 червня 2013. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018. 
  23. . Ла Насьйон (іспанською). 14 квітня 2014. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 22 січня 2018. 
  24. Kollmann, Raúl (9 лютого 2009). (іспанською). Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 22 січня 2018. 
  25. Krakowiak, Fernando (29 грудня 2014). (іспанською). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 22 січня 2018. 
  26. (іспанською). 15 лютого 2011. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018. 
  27. (іспанською). 4 липня 2013. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018. 
  28. . Офіційний сайт президента Аргентини (іспанською). 6 березня 2009. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  29. (українською). 6 червня 2013. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  30. Горнятко, Оксана (2 серпня 2012). (українською). Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  31. (іспанською). 15 листопада 2012. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  32. Goñi, Uki (1 жовтня 2014). . The Guardian (англійською). Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 23 січня 2018. 
  33. Eliaschev, Pepe (26 березня 2011). (іспанською). Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2018. 
  34. Кузьмин, Владимир (11.12.2008). . Российская газета (російською). Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018. 
  35. . ТСН (українською). 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018. 
  36. (іспанською). 13 липня 2011. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018. 
  37. ↑ (українською). 9.11.2012. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  38. (іспанською). 12 вересня 2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 23 січня 2018. 
  39. ↑ . megogo (українською). 10.01.2015. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018. 
  40. (іспанською, англійською, португальською). Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018. 
  41. (українською). 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018. 
  42. Штайн, Ґоттфрід; Неділько, Наталя (11.07.2010). Маленька таємна війна: Аргентина бойкотує імпорт з ЄС. dw.com (українською). Процитовано 18 січня 2018. 
  43. Шнайбель, Ґергард; Бутирський, Захар (03.04.2011). Парадоксальна Аргентина: імпорт Porsche зобов'язали урівноважити експортом вина. dw.com (українською). Процитовано 18 січня 2018. 
  44. Кох, Марк; Шпаковська, Ірина; Завгородня, Інна (31.07.2014). Аргентина на межі банкрутства: що привело країну до дефолту?. dw.com (українською). Процитовано 19 січня 2018. 
  45. Рафскі, Сара (19 січня 2012). (українською). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  46. ↑ Сааков, Валерій (27.12.2016). Екс-президентку Аргентини обвинуватили в корупції. dw.com (українською). Процитовано 18 січня 2018. 
  47. ↑ D'Alessandro, Andres; McDonnell, Patrick J. (2017). Judge seeks removal of immunity, arrest of former president of Argentina. Los Angeles Times (англійською). Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 13 січня 2018. 
  48. Carrillo, Cristian (2017). (іспанською). Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 13 січня 2018. 
  49. . zik.ua (українською). 24 березня 2017. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018. 
  50. ↑ . Радіо свобода (українською). 8 грудня 2017. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018. 
  51. . Télam S.E. Agencia Nacional de Noticias (іспанською). 26 липня 2019. Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019. 

Посилання Редагувати

  • (ісп.)
  • (ісп.)
  • (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fernandes Kristi na Eli zabet Ferna ndes de Ki rshner isp Cristina Elisabet Fernandez de Kirchner nar 19 lyutogo 1953 argentinska politikinya u 2005 2007 rokah senatorka vid provinciyi Buenos Ajres u 2007 2015 rokah prezidentka Argentini u 2017 2019 rokah znovu zajmala posadu u Senati Z 10 grudnya 2019 roku vice prezidentka Argentini Udova Nestora Kirshnera yakij zajmav posadu prezidenta Argentini z 2003 po 2007 roki Kristina Fernandes de Kirshnerisp Cristina Fernandez de KirchnerKristina Fernandes de KirshnerVice prezident ArgentiniNini na posadiNa posadi z 10 grudnya 2019Poperednik Gabriela MikettiSenator10 grudnya 2017 10 grudnya 2019Prezident Argentini10 grudnya 2007 10 grudnya 2015Poperednik Nestor KirshnerNastupnik Maurisio MakriSenator10 grudnya 2001 28 listopada 2007Deputat10 grudnya 1997 10 grudnya 2001Senator10 grudnya 1995 10 grudnya 1997Deputat parlamentu provinciyi Santa Krus10 grudnya 1989 10 grudnya 1995Narodilasya 19 lyutogo 1953 1953 02 19 1 2 70 rokiv Tolosad La Plata Buenos Ajres Argentina 4 Vidoma yak politichna diyachka advokatMisce roboti Ofis Prezidenta ArgentinidGromadyanstvo ArgentinaAlma mater Nacionalnij universitet La Plati 5 6 Politichna partiya Front za peremoguU shlyubi z Nestor KirshnerDiti Maksimo Kirshnerd 7 8 i Florensiya KirshnerdProfesiya yuristReligiya katolictvo 9 Nagorodi Golden Key of Madridd 2009 doktor honoris causa Universitetu mizhnarodnogo biznesu ta ekonomikid 2010 Pidpiscfkargentina comRoboti u VikidzherelahVislovlyuvannya u VikicitatahMediafajli u VikishovishiZhittyepis Redaguvati nbsp Kristina Fernandes u 1970 hKristina Fernandes narodilasya v m La Plata provinciya Buenos Ajres Pislya zakinchennya shkoli navchalas na yuridichnomu fakulteti Nacionalnogo Universitetu La Plati Zakinchila universitet u 1979 r She v universiteti poznajomilasya z majbutnim cholovikom i prezidentom Argentini Nestorom Kirshnerom odruzhilis 9 bereznya 1975 r U comu shlyubi narodila dvoh ditej dochku Florensiyu nar 1990 ta sina Maksimo nar 1977 Svoyu politichnu diyalnist pochala v odnij z peronistskih partij v 1970 h rokah U chasi vijskovoyi diktaturi zajmalas privatnoyu praktikoyu pracyuvala advokatom U 1989 r obrana do zakonodavchih zboriv provinciyi Santa Krus Pislya dvoh terminiv na posadi vona vid ciyeyi zh provinciyi bula obrana do Palati Deputativ a piznishe i do senatu Pereobiralasya na posadu 2001 roku 2003 roku bula golovoyu viborchogo shtabu yiyi cholovika Nestora Kirshnera kotrij peremig na prezidentskih viborah 27 kvitnya 2003 roku 23 zhovtnya 2005 r peremogla u viborah na misce v senati krayini vid provinciyi Buenos Ajres Z nablizhennyam kincya terminu prezidentstva cholovika virishila balotuvatisya na prezidentsku posadu sama Otrimala vpevnenu peremogu nad konkurentami na viborah u zhovtni 2007 en i v pershomu turi z 45 3 golosiv bula obrana prezidentom Argentini Takim chinom vona stala pershoyu obranoyu zhinkoyu prezidentom Argentini Na viborah u zhovtni 2011 en pereobrana na drugij termin otrimavshi u pershomu turi 54 1 golosiv nbsp Inavguraciya Kristini Fernandes de Kirshner 2007 Oglyadachi vidznachayut yiyi vidminni oratorski yakosti ale vkazuyut na desho polyarizuyuchu dlya argentinskogo suspilstva ritoriku yiyi vistupiv Koristuyetsya pidtrimkoyu znachnoyi chastini suspilstva osoblivo bidnishih verstv naselennya Z obrannyam na posadu Kristina Fernandes de Kirshner stavila sobi za metu virishiti nizku skladnih pitan v ekonomici ta suspilnomu zhitti krayini a same podolati visokij riven bezrobittya inflyaciyu zbilshiti investiciyi pidvishiti riven doviri do derzhavnih institucij podolati zrostayuchij riven zlochinnosti ta bidnosti sered znachnoyi chastini suspilstva nbsp Kristina Fernandes ogoloshuye pro nacionalizaciyu Aerolineas ArgentinasYiyi perebuvannya na posadi pochalosya z konfliktu z pidpriyemcyami silskogospodarskogo sektora 10 zvilnennya golovi Centralnogo banku nacionalizaciyi privatnih pensijnih fondiv 11 12 aviakompaniyi Aerolineas Argentinas 12 zaliznici 13 i nizki inshih pidpriyemstv ta ustanov Shob trimati nizkimi cini na komunalni poslugi nizkimi bulo nacionalizovano naftogazovu kompaniyu YPF 11 14 a takozh pobudovano nizku elektrostancij i linij elektromerezh sho dozvolili znachno zbilshiti virobnictvo elektroenergiyi v krayini 15 Bulo znachno zbilsheno vitrati na osvitu yaki 2012 roku dosyagli 6 8 VVP zavdyaki chomu bulo vidrito dekilka soten shkil i 9 novih derzhavnih universitetiv 16 17 Bulo vvedeno v diyu nizku antityutyunovih zakoniv 18 Bulo rozpochato groshovi viplati na ditej 12 viplati postrazhdalim vid bombarduvannya Travnevoyi ploshi 1955 roku i teraktu u Buenos Ajresi 1994 roku 19 dodano 4 novih sheplennya do kalendarya vakcinaciyi zokrema vid VPL 20 dodano do spisku bezkoshtovnih medichnih poslug likuvannya ozhirinnya 21 i shtuchne zaplidnennya 22 Bulo stvoreno 5 novih nacionalnih parkiv Provodilasya kampaniya z detinizaciyi ekonomiki v hodi yakoyi kilkist oficijno pracevlashtovanih znachno zrosla 23 Takozh bulo legalizovano 150 tis nelegalnih migrantiv 24 Zgidno z uryadovoyu programoyu bulo prokladeno 15 tis km optovolokonnih linij vnaslidok chogo derzhava stala monopolnim vlasnikom infrastrukturi merezhi internet v Argentini 25 Za chasiv prezidentstva Kristini Fernandes uryad vikupiv usi prava na teletranslyaciyi futbolnih zmagan 11 12 a takozh Olimpijskih Panamerikanskih igor ta inshih sportivnih podij najvishogo rivnya Dlya nih bulo stvoreno okremij derzhavnij telekanal yakij kritikuvavsya opoziciyeyu za veliku kilkist provladnoyi reklami 26 Bulo vprovadzheno sistemu zgidno z yakoyu shob vidvidati matchi komand Pershogo divizionu abo zbirnoyi Argentini z futbolu vbolivalniki povinni buli poperedno zareyestruvatisya nadavshi svoye im ya foto domashnyu adresu pasportni dani i vidbitki palciv 27 Ce rishennya bulo poklikane zniziti kilkist bijok pid chas matchiv Shiroko vidznachalosya 200 richchya nezalezhnosti Argentini na sho buli vidileni znachni koshti z derzhavnogo byudzhetu 12 nbsp Prezentaciya banknoti u 100 peso z portretom Eviti PeronKristina Fernandes de Kirshner provodila sistematichnu politiku prosuvannya roli zhinok v argentinskomu suspilstvi U prezidentskomu palaci Kasa Rosada bulo stvoreno Salon argentinskih zhinok 28 prisvyachenij vidatnim predstavnicyam mistectva nauki i politiki i kimnatu muzej Evi Peron u centri Buenos Ajresa na misci pam yatnika Kolumbu bulo vstanovleno monumentalnu skulpturu Huani Asurduj 29 pochali drukuvati peso z portretom Eviti Peron 30 tosho Bulo posileno pokarannya za seksualni zlochini i vvedeno u kriminalnij kodeks novij termin femicid vbivstvo zhinki za yakij peredbacheno suvorishe pokarannya nizh za vbivstvo cholovika 31 nbsp Kristina Kirshner i Ugo ChavesPid chas pravlinnya Kristini Fernandes de Kirshner vidnosini Argentini z Velikoyu Britaniyeyu i SShA pogirshilisya natomist vzayemini z latinoamerikanskimi krayinami osoblivo z Venesueloyu i Braziliyeyu a takozh Rosiyeyu i Iranom buli dobrimi 14 32 33 34 Pozhvavilisya j argentinsko ukrayinski vidnosini zokrema 2011 roku bulo pidpisano ugodu pro vzayemne viznannya dokumentiv pro vishu osvitu ta vstanovleno dvostoronnij bezvizovij rezhim 35 Na prezidentstvo Kristini Fernandes pripalo zavershennya procesu pereglyadu vporyadkuvannya i sproshennya normativno pravovoyi bazi Argentini zavdyaki chomu vdalosya zmenshiti kilkist diyuchih zakoniv z 32 204 do 3134 36 Bulo dekriminalizovano naklep Bulo provedeno viborchu reformu za pidsumkami yakoyi bulo vprovadzheno sistemu prajmeriz znizheno vik z yakogo mozhna golosuvati z 18 do 16 rokiv 37 a takozh nadano pravo golosu inozemcyam sho postijno prozhivayut na teritoriyi Argentini Bulo zaprovadzheno biometrichni pasporti dlya poyizdok za kordon a takozh zmineno formu vnutrishnogo posvidchennya osobi en yaka otrimala formu plastikovoyi kartki z chipom de mistitsya informaciya pro osobu biometrichni dani yiyi medichna kartka dani pro socialne i medichne strahuvannya proyiznij kvitok dlya gromadskogo transportu 38 Takozh za chasiv perebuvannya Kristini Fernandes na posadi prezidenta v Argentini bulo dozvoleno odruzhuvatisya i vsinovlyuvati ditej odnostatevim param 39 a takozh bulo suttyevo liberalizovane simejne pravo Bulo rozpochato shirokomasshtabnu kampaniyu z rozzbroyennya naselennya u hodi yakoyi argentinci zdali blizko 300 tis odinic vognepalnoyi zbroyi 40 Bulo stvoreno dorozhno patrulnu sluzhbu z metoyu znizhennya smertnosti na dorogah Ponovilisya sudovi procesi nad chlenami vijskovoyi hunti yaka perebula pri vladi v Argentini u 1978 1982 rokah kilkoh visokoposadovciv tih chasiv bulo zasudzheno 41 nbsp Kurs dolara v Argentini 2011 2016 oficijnij sinij i chornij pomaranchevij nbsp Akciyi protestu proti K Fernandes de Kirshner 8 11 2012 yaki zibrali ponad 2 mln protestuvalnikivUryad Kristini Fernandes provadiv politiku zmenshennya derzhavnogo borgu j obsyagiv importu 11 42 43 Cherez obmezhennya importu znachno zrosli cini na bagato tovariv yaki tradicijno zakupovuvalisya za kordonom zokrema na tehniku j avtomobili ale vodnochas bagato brendiv perenesli svoye virobnictvo do Argentini shob uniknuti splati mitnih zboriv Shob spiniti rist kursu dolara bulo vprovadzheno suvori obmezhennya na kupivlyu valyuti sho prizvelo do strimkogo zrostannya chornogo rinku 2014 roku Argentina perezhila suverennij defolt hocha uryad vidmovivsya ce viznati 44 Pid chas prezidentstva Kristini Fernandes de Kirshner osoblivo yiyi drugogo terminu yiyi diyi neodnorazovo viklikali akciyi protestu naselennya 37 Protestuvalniki perevazhno vislovlyuvalisya proti korupciyi 12 kumivstva zrostannya inflyaciyi 12 i zlochinnosti utiskiv svobodi slova 37 45 zanadto aktivne vtruchannya derzhavi v ekonomiku 39 a takozh namagan zminiti Konstituciyu shob dozvoliti prezidentu pereobiratisya na tretij termin 37 Bagato politologiv nazivali pravlinnya Kristini Fernandes populistskim 39 Pislya zavershennya prezidentskogo terminu proti Kristini Fernandes bulo vidkrito dekilka kriminalnih sprav zokrema yiyi zvinuvatili u korupciyi 46 vidmivanni groshej rozkradanni derzhavnih koshtiv 46 47 prodazhi dolarovih f yuchersiv za zanizhenimi cinami 48 49 sho sprichinilo padinnya peso na 40 U grudni 2017 roku yij bulo visunuto pidozru u derzhavnij zradi cherez jmovirne pokrivannya prichetnosti Iranu do teraktu 1994 roku bilya izrayilskogo centru u Buenos Ajresi 50 pid chas yakogo zaginuli 85 i bulo poraneno bilshe 300 osib Pershim ce zvinuvachennya visunuv prokuror Alberto Nisman en 2015 roku nevdovzi pislya chogo jogo bulo znajdeno mertvim u prichetnosti do chogo takozh pidozryuyut eks prezidentku Suddya vimagav areshtu Kristini Fernandes ale oskilki vona bula obrana do Senatu na viborah en u zhovtni 2017 roku vona maye deputatsku nedotorkannist i na yiyi znyattya potribna zgoda parlamentu 47 50 U travni 2019 roku Alberto Fernandes ogolosiv pro namir balotuvatisya na posadu prezidenta Argentini u pari z Kristinoyu Fernandes de Kirshner yaka pretenduye na posadu vice prezidenta U serpni togo zh roku para Fernades Fernandes peremogla na prajmeriz nabravshi 47 golosiv Pislya ciyeyi peremogi v Argentini rizko vpav kurs peso a akciyi argentinskih kompanij na Uoll strit vpali na 62 Ministr vnutrishnih sprav Argentini Rohelio Frigerio en zayaviv sho u razi peremogi Alberto Fernandesa na prezidentskih viborah krayinoyu faktichno bude praviti Kristina Kirshner 51 28 zhovtnya 2019 roku bulo ogolosheno pro peremogu Alberto Fernandesa v pershomu turi viboriv vidtak Kristina Kirshner 10 grudnya 2019 roku zastupaye na posadu vice prezidenta Argentini Primitki Redaguvati Biografia Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Profile Cristina Fernandez de Kirchner Cristina Fernandez de Kirchner is the fairytale ending for Argentina s new Evita UK GMG 2015 ed size 161152 ISSN 0261 3077 d Track Q11148d Track Q2665980d Track Q145 http www presidencia gob ar la presidenta biografia https chequeado com verificacionfb es falso que cristina fernandez de kirchner no es abogada y debe 22 materias https www perfil com noticias politica maximo kirchner elogio cuarentena y hablo de recuperacion martin insaurralde phtml https elintransigente com politica 2020 07 02 luis majul complicado fuertes declaraciones involucran a su programa en la causa de espionaje ilegal https www pagina12 com ar diario elpais 1 55115 2005 08 15 html Duros cruces entre el Gobierno y el campo ispanskoyu 13 03 2008 Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2018 a b v g Koh Mark Nikolajchuk Hristina 19 04 2012 Nacionalizaciya po argentinski abo Sho take derzhkapitalizm dw com ukrayinskoyu Procitovano 18 sichnya 2018 a b v g d e zh Los 10 anos de kirchnerismo una decada que marco la politica argentina ispanskoyu 24 travnya 2013 Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2018 Tres lineas ferroviarias vuelven a ser controladas por el Estado ispanskoyu 2013 08 21 Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2018 a b Argentina ob yednuye proti sebe Yevropu ukrayinskoyu 19 04 2012 Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2018 Cristina inauguro la central termoelectrica de Rio Turbio ispanskoyu 4 veresnya 2015 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2015 Procitovano 19 sichnya 2018 Cristina En estos 10 anos el egreso de las universidades ha crecido en un 68 ispanskoyu 19 travnya 2013 Arhiv originalu za 6 chervnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 Se construyeron 1824 escuelas con el Programa Mas Escuelas ispanskoyu 08 bereznya 2015 Arhiv originalu za 16 serpnya 2017 Procitovano 21 sichnya 2018 Con la nueva ley antitabaco no se podra fumar en el lugar de trabajo Klarin ispanskoyu 09 serpnya 2005 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 21 sichnya 2018 Delegacion de asociaciones israelitas argentinas expreso satisfaccion por la ley de indemnizacion a victimas y familiares del atentado a la AMIA ispanskoyu 2 travnya 2015 Arhiv originalu za 23 grudnya 2017 Procitovano 22 sichnya 2018 CALENDARIO DE VACUNACION 2015 ispanskoyu 9 bereznya 2015 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 Ybarra Gustavo 14 serpnya 2008 El Congreso aprobo la ley de obesidad La Nasjon ispanskoyu Arhiv originalu za 10 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 Ley 26 862 REPRODUCCION MEDICAMENTE ASISTIDA ispanskoyu 5 chervnya 2013 Arhiv originalu za 7 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 Cristina Kirchner firmo un proyecto de ley de promocion del trabajo registrado La Nasjon ispanskoyu 14 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2017 Procitovano 22 sichnya 2018 Kollmann Raul 9 lyutogo 2009 EN LOS ULTIMOS TRES AnOS 700 MIL PERSONAS PIDIERON LA RESIDENCIA Desde Paraguay y Bolivia y tambien de Estados Unidos ispanskoyu Arhiv originalu za 30 serpnya 2017 Procitovano 22 sichnya 2018 Krakowiak Fernando 29 grudnya 2014 La fibra optica en manos del Estado ispanskoyu Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 El macrismo indignado con una publicidad del Futbol para todos ispanskoyu 15 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 AFA plus entrara en vigencia el 16 de agosto y solamente en primera ispanskoyu 4 lipnya 2013 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 La Presidenta inauguro el Salon Mujeres Argentinas en Casa de Gobierno Oficijnij sajt prezidenta Argentini ispanskoyu 6 bereznya 2009 Arhiv originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 Svarka cherez pam yatnik Kolumbu ukrayinskoyu 6 chervnya 2013 Arhiv originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 Gornyatko Oksana 2 serpnya 2012 Banknoti z Yevoyu Peron ukrayinskoyu Arhiv originalu za 22 sichnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 El femicidio ahora ya es ley ispanskoyu 15 listopada 2012 Arhiv originalu za 15 sichnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 Goni Uki 1 zhovtnya 2014 Argentina president claims US plotting to oust her The Guardian anglijskoyu Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2018 Eliaschev Pepe 26 bereznya 2011 El Gobierno negocia un pacto secreto con Iran para olvidar los atentados ispanskoyu Arhiv originalu za 19 grudnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 Kuzmin Vladimir 11 12 2008 Dmitrij Medvedev provel peregovory s prezidentom Argentiny Kristinoj Fernandes de Kirshner Rossijskaya gazeta rosijskoyu Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 Ukrayina i Argentina domovilisya pro bezvizovij rezhim TSN ukrayinskoyu 21 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 Todas las leyes ordenadas y reunidas ispanskoyu 13 lipnya 2011 Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 a b v g Argentinci povstali proti glavi krayini ukrayinskoyu 9 11 2012 Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2018 El DNI de Randazzo suma mas cambios incorporara el numero de CUIL ispanskoyu 12 veresnya 2014 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2018 a b v Ne plach za mnoyu Argentino Kristina Fernandes de Kirshner proshayetsya z prezidentstvom megogo ukrayinskoyu 10 01 2015 Arhiv originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2018 Programa de desarme de Argentina gana premio de la ONU ispanskoyu anglijskoyu portugalskoyu Arhiv originalu za 4 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 V Argentini sudyat kolishnih chleniv vijskovoyi hunti sho ce take i u chomu sprava ukrayinskoyu 5 grudnya 2017 Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 23 sichnya 2018 Shtajn Gottfrid Nedilko Natalya 11 07 2010 Malenka tayemna vijna Argentina bojkotuye import z YeS dw com ukrayinskoyu Procitovano 18 sichnya 2018 Shnajbel Gergard Butirskij Zahar 03 04 2011 Paradoksalna Argentina import Porsche zobov yazali urivnovazhiti eksportom vina dw com ukrayinskoyu Procitovano 18 sichnya 2018 Koh Mark Shpakovska Irina Zavgorodnya Inna 31 07 2014 Argentina na mezhi bankrutstva sho privelo krayinu do defoltu dw com ukrayinskoyu Procitovano 19 sichnya 2018 Rafski Sara 19 sichnya 2012 Argentina dvoboyi na paperovomu ringu i svoboda media ukrayinskoyu Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 19 sichnya 2018 a b Saakov Valerij 27 12 2016 Eks prezidentku Argentini obvinuvatili v korupciyi dw com ukrayinskoyu Procitovano 18 sichnya 2018 a b D Alessandro Andres McDonnell Patrick J 2017 Judge seeks removal of immunity arrest of former president of Argentina Los Angeles Times anglijskoyu Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2015 Procitovano 13 sichnya 2018 Carrillo Cristian 2017 Pelea por las ventas de dolares a futuro ispanskoyu Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 13 sichnya 2018 Eks prezidenta Argentini suditimut za finansovi mahinaciyi zik ua ukrayinskoyu 24 bereznya 2017 Arhiv originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2018 a b Eks prezidenta Argentini zvinuvatili u derzhavnij zradi Radio svoboda ukrayinskoyu 8 grudnya 2017 Arhiv originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 18 sichnya 2018 Frigerio Si ganan los Fernandez va a gobernar Cristina Telam S E Agencia Nacional de Noticias ispanskoyu 26 lipnya 2019 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2019 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Kristin Fernandes de Kirshner isp Oficijnij sajt senatu Respubliki Argentina isp Oficijnij sajt Prezidenta Argentini isp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kristina Fernandes de Kirshner amp oldid 40539678