www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перонізм Пероні зм або хустісіалізм від ісп justicia справедливість та socialism соціалізм популістично націоналістична

Перонізм

Пероні́зм (або хустісіалізм, від ісп. justicia — «справедливість» та socialism — «соціалізм») — популістично-націоналістична течія в Аргентині, яка за основу мала ідеологію, що поєднувала в собі синдикалізм, аргентинський націоналізм та ідеями християнського соціалізму. Названа на честь її засновника Хуана Домінго Перона. Течія викликає суперечливе відношення до себе, хоча багато хто критикує її, вказуючи на багато спільних рис з італійським фашизмом, партія знаходить велику підтримку в аргентинському суспільству, сучасна пероністська партія Фронт за перемогу має більшість в обох палатах парламенту.

Передумови Редагувати

Перонізм виник в період післявоєнного підйому антиімперіалістичного демократичного руху в країні. Намагаючись використати цей підйом, захопити політичну владу і підкорити робітників політиці буржуазного реформізму, військово-клерикальні націоналістичні угрупування на чолі з Пероном (до середини 1943 входив до так званої Групи об'єднаних офіцерів) створили політичний рух, який виступав за створення «великої Аргентини». В економічній політиці Перон передбачав регулювання (за рецептами англійського буржуазного економіста Дж. М. Кейнса), в соціальній політиці — державний патерналізм в ім'я «класового миру», у зовнішній політиці — використання боротьби двох протилежних соціально-економічних систем, а також протиріч між імперіалістичними державами.

Правління Перона Редагувати

З приходом до влади в 1946 році Перона в країні була створена в 1947 році Пероністська партія, а в 1949 році прийнята конституція, за якою багатопартійна система була обмежена авторитарним, патерналістським режимом на чолі з правлячою Пероністською партією. Робітники були охоплені в пероністський рух шляхом надання їм деяких соціально-економічних поступок і створення корпоративних профспілок. Пероністський рух, який став соціальної опорою режиму президента Перона, об'єднав найбільші профспілки та значні прошарки буржуазних та дрібнобуржуазних партій під лозунгом боротьби за «політично суверенну, економічно незалежну та соціально справедливу батьківщину». Профспілки, в тому числі і найбільша Загальна конфедерація праці (ЗКП, заснована в 1930 році), жіночий та молодіжний рухи були поставлені під партійно-державний контроль, а в 1950 році ЗКП стала колективним членом Пероністської партії.

Перонізм без Перона Редагувати

Після скинення в 1955 році Перона та заборони Пероністської партії пероністи перейшли в опозицію, пероністський рух зазнав організаційних та політичних змін (в 1958 році партія стала називатись Хустісіалістською), а центр його діяльності змістився до профспілок. В результаті розколу ЗКП в 1957 році виникло пероністське об'єднання найбільших профспілок промислових робітників — так зване об'єднання «62». Буржуазні кола перонізму, які знову намагались поставити під свій контроль «пероністські маси», заснували низку неопероністських партій в національних та провінційних масштабах під гаслом «перонізм без Перона».

«Лівізація» перонізму Редагувати

Перон, який знаходився в імміграції створив в 1958 році Координаційну раду, яка була покликана об'єднати профспілки та пероністські партії. Вплив Кубинської революції 1959 року та загострення класової боротьби в країні обумовили поворот «пероністських мас» ліворуч. Цьому в більшій мірі допомагало роз'яснення Комуністичної партії Аргентини (КПА) класової сутності перонізму. Прийнята в 1962 році нова програма профоб'єднання «62» висувала вимоги націоналізації основних галузей економіки, ліквідації латифундій, встановлення робітничого контролю над виробництвом.

На часткових парламентських виборах в березні 1962 року Координаційна рада висунула власних кандидатів, яких підтримали ліві сили, в тому числі і комуністи. Кандидати пероністів отримали на виборах більше третини голосів. У зв'язку з поворотом перонізму ліворуч КПА на своєму червневому пленумі 1962 року намітила конкретні задачі по роботі серед «пероністських мас». Після державного перевороту 1966 року пероністське керівництво намагалось використати профоб'єднання «62» для натиску на військовий уряд, що призвело до розколу «62», послаблення контролю над ЗКП з боку пероністської верхівки, подальшому повороту перонізму ліворуч.

Третій уряд пероністів Редагувати

На початок 1970-их років перонізм являв собою пістрявий націоналістичний рух, який спирався головним чином на профспілки та представлене на політичній арені об'єднанням «62», низкою неопероністських партій (Хустісіалістської, партією Народний союз, рухом у низці провінцій). В період боротьби проти реакції військової диктатури 1966-73 років в рядах пероністського руху ще більше посилились ліві течії. На парламентських виборах 1973 року пероністи увійшли в блок націоналістичних організацій  — Хустісіалістський фронт звільнення. Цей блок отримав на виборах близько 50 % голосів, з яких 42 % — прибічники перонізму.

Хустісіалістський уряд, який прийшов до влади в травні 1973 року, намітив програму низки соціально-економічних перетворень, почав проводити більш незалежний зовнішньополітичний курс. Всередині пероністського руху посилилась боротьба між правими буржуазно-поміщицькими колами та демократичними течіями. По мірі того, як правляча пероністська верхівка відходила від передвиборчої програми «національного звільнення та перетворення», вона втрачала престиж в хуалістському русі і в країні. В стані економічної та політичної кризи третій пероністський уряд, який знаходився при владі із жовтня 1973 року, впав в результаті військового перевороту в березні 1976 року. Попри це, перонізм й нині зберігає свій ідеологічний вплив на значну частину робітників, залишається важливою політичною силою в країні.

Література Редагувати

  • В. Матвієнко. Перонізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.552 ISBN 978-966-611-818-2
  • Гіольді Р. Перонізм і проблеми боротьби прогресивних сил за створення єдиного фронту. «Латинська Америка». 1972 — № 6, 1973 — № 1
  • Нариси історії Аргентини. Москва. 1961
  • Політичні партії країн Латинської Америки. Москва. 1965
  • Шокіна І. Є. Пероністський рух в сучасній Аргентині. Москва 1969
  • Codovilla V. El significado del «giro» a la izquierda del peronismo. Buenos-Aires. 1962
  • Peron J.D. Conduccion politica. Buenos-Aires. 1952
  • Peron J.D. La fuerza es el derecho de las bestias. Montevideo. 1958
  • Peron J.D. Latinoamerica; ahora o nunca. Montevideo. 1967
  • Moreno E. El fenomeno social del peronismo. Buenos-Aires. 1966
  • Agosti H.R. Peron y la segunda guerra mundial. Buenos-Aires. 1970

Див. також Редагувати

  • Світська релігія


Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Peroni zm abo hustisializm vid isp justicia spravedlivist ta socialism socializm populistichno nacionalistichna techiya v Argentini yaka za osnovu mala ideologiyu sho poyednuvala v sobi sindikalizm argentinskij nacionalizm ta ideyami hristiyanskogo socializmu Nazvana na chest yiyi zasnovnika Huana Domingo Perona Techiya viklikaye superechlive vidnoshennya do sebe hocha bagato hto kritikuye yiyi vkazuyuchi na bagato spilnih ris z italijskim fashizmom partiya znahodit veliku pidtrimku v argentinskomu suspilstvu suchasna peronistska partiya Front za peremogu maye bilshist v oboh palatah parlamentu Zmist 1 Peredumovi 2 Pravlinnya Perona 3 Peronizm bez Perona 4 Livizaciya peronizmu 5 Tretij uryad peronistiv 6 Literatura 7 Div takozhPeredumovi RedaguvatiPeronizm vinik v period pislyavoyennogo pidjomu antiimperialistichnogo demokratichnogo ruhu v krayini Namagayuchis vikoristati cej pidjom zahopiti politichnu vladu i pidkoriti robitnikiv politici burzhuaznogo reformizmu vijskovo klerikalni nacionalistichni ugrupuvannya na choli z Peronom do seredini 1943 vhodiv do tak zvanoyi Grupi ob yednanih oficeriv stvorili politichnij ruh yakij vistupav za stvorennya velikoyi Argentini V ekonomichnij politici Peron peredbachav regulyuvannya za receptami anglijskogo burzhuaznogo ekonomista Dzh M Kejnsa v socialnij politici derzhavnij paternalizm v im ya klasovogo miru u zovnishnij politici vikoristannya borotbi dvoh protilezhnih socialno ekonomichnih sistem a takozh protirich mizh imperialistichnimi derzhavami Pravlinnya Perona RedaguvatiZ prihodom do vladi v 1946 roci Perona v krayini bula stvorena v 1947 roci Peronistska partiya a v 1949 roci prijnyata konstituciya za yakoyu bagatopartijna sistema bula obmezhena avtoritarnim paternalistskim rezhimom na choli z pravlyachoyu Peronistskoyu partiyeyu Robitniki buli ohopleni v peronistskij ruh shlyahom nadannya yim deyakih socialno ekonomichnih postupok i stvorennya korporativnih profspilok Peronistskij ruh yakij stav socialnoyi oporoyu rezhimu prezidenta Perona ob yednav najbilshi profspilki ta znachni prosharki burzhuaznih ta dribnoburzhuaznih partij pid lozungom borotbi za politichno suverennu ekonomichno nezalezhnu ta socialno spravedlivu batkivshinu Profspilki v tomu chisli i najbilsha Zagalna konfederaciya praci ZKP zasnovana v 1930 roci zhinochij ta molodizhnij ruhi buli postavleni pid partijno derzhavnij kontrol a v 1950 roci ZKP stala kolektivnim chlenom Peronistskoyi partiyi Peronizm bez Perona RedaguvatiPislya skinennya v 1955 roci Perona ta zaboroni Peronistskoyi partiyi peronisti perejshli v opoziciyu peronistskij ruh zaznav organizacijnih ta politichnih zmin v 1958 roci partiya stala nazivatis Hustisialistskoyu a centr jogo diyalnosti zmistivsya do profspilok V rezultati rozkolu ZKP v 1957 roci viniklo peronistske ob yednannya najbilshih profspilok promislovih robitnikiv tak zvane ob yednannya 62 Burzhuazni kola peronizmu yaki znovu namagalis postaviti pid svij kontrol peronistski masi zasnuvali nizku neoperonistskih partij v nacionalnih ta provincijnih masshtabah pid gaslom peronizm bez Perona Livizaciya peronizmu RedaguvatiPeron yakij znahodivsya v immigraciyi stvoriv v 1958 roci Koordinacijnu radu yaka bula poklikana ob yednati profspilki ta peronistski partiyi Vpliv Kubinskoyi revolyuciyi 1959 roku ta zagostrennya klasovoyi borotbi v krayini obumovili povorot peronistskih mas livoruch Comu v bilshij miri dopomagalo roz yasnennya Komunistichnoyi partiyi Argentini KPA klasovoyi sutnosti peronizmu Prijnyata v 1962 roci nova programa profob yednannya 62 visuvala vimogi nacionalizaciyi osnovnih galuzej ekonomiki likvidaciyi latifundij vstanovlennya robitnichogo kontrolyu nad virobnictvom Na chastkovih parlamentskih viborah v berezni 1962 roku Koordinacijna rada visunula vlasnih kandidativ yakih pidtrimali livi sili v tomu chisli i komunisti Kandidati peronistiv otrimali na viborah bilshe tretini golosiv U zv yazku z povorotom peronizmu livoruch KPA na svoyemu chervnevomu plenumi 1962 roku namitila konkretni zadachi po roboti sered peronistskih mas Pislya derzhavnogo perevorotu 1966 roku peronistske kerivnictvo namagalos vikoristati profob yednannya 62 dlya natisku na vijskovij uryad sho prizvelo do rozkolu 62 poslablennya kontrolyu nad ZKP z boku peronistskoyi verhivki podalshomu povorotu peronizmu livoruch Tretij uryad peronistiv RedaguvatiNa pochatok 1970 ih rokiv peronizm yavlyav soboyu pistryavij nacionalistichnij ruh yakij spiravsya golovnim chinom na profspilki ta predstavlene na politichnij areni ob yednannyam 62 nizkoyu neoperonistskih partij Hustisialistskoyi partiyeyu Narodnij soyuz ruhom u nizci provincij V period borotbi proti reakciyi vijskovoyi diktaturi 1966 73 rokiv v ryadah peronistskogo ruhu she bilshe posililis livi techiyi Na parlamentskih viborah 1973 roku peronisti uvijshli v blok nacionalistichnih organizacij Hustisialistskij front zvilnennya Cej blok otrimav na viborah blizko 50 golosiv z yakih 42 pribichniki peronizmu Hustisialistskij uryad yakij prijshov do vladi v travni 1973 roku namitiv programu nizki socialno ekonomichnih peretvoren pochav provoditi bilsh nezalezhnij zovnishnopolitichnij kurs Vseredini peronistskogo ruhu posililas borotba mizh pravimi burzhuazno pomishickimi kolami ta demokratichnimi techiyami Po miri togo yak pravlyacha peronistska verhivka vidhodila vid peredviborchoyi programi nacionalnogo zvilnennya ta peretvorennya vona vtrachala prestizh v hualistskomu rusi i v krayini V stani ekonomichnoyi ta politichnoyi krizi tretij peronistskij uryad yakij znahodivsya pri vladi iz zhovtnya 1973 roku vpav v rezultati vijskovogo perevorotu v berezni 1976 roku Popri ce peronizm j nini zberigaye svij ideologichnij vpliv na znachnu chastinu robitnikiv zalishayetsya vazhlivoyu politichnoyu siloyu v krayini Literatura RedaguvatiV Matviyenko Peronizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 552 ISBN 978 966 611 818 2 Gioldi R Peronizm i problemi borotbi progresivnih sil za stvorennya yedinogo frontu Latinska Amerika 1972 6 1973 1 Narisi istoriyi Argentini Moskva 1961 Politichni partiyi krayin Latinskoyi Ameriki Moskva 1965 Shokina I Ye Peronistskij ruh v suchasnij Argentini Moskva 1969 Codovilla V El significado del giro a la izquierda del peronismo Buenos Aires 1962 Peron J D Conduccion politica Buenos Aires 1952 Peron J D La fuerza es el derecho de las bestias Montevideo 1958 Peron J D Latinoamerica ahora o nunca Montevideo 1967 Moreno E El fenomeno social del peronismo Buenos Aires 1966 Agosti H R Peron y la segunda guerra mundial Buenos Aires 1970Div takozh RedaguvatiSvitska religiya nbsp Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Peronizm amp oldid 36516697