www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримськотатарська мова в Україні За Всеукраїнським переписом населення 2001 р бл 230 тис громадян України назвали кримсь

Кримськотатарська мова в Україні

За Всеукраїнським переписом населення 2001 р. бл. 230 тис. громадян України назвали кримськотатарську мову рідною, у тому числі 228 373 з 248 193 кримських татар (92,0%). Серед мов України кримськотатарська посідає третє місце за чисельністю носіїв після української та російської (або четверте, якщо враховувати єдиною румунсько-молдавську мову). Найвищий відсоток осіб, що назвали рідною мовою кримськотатарську, спостерігається в сільських районах Криму — Білогірському (28,9%), Кіровському (24,0%), Совєтському (21,2%), Джанкойському (20,4%), Бахчисарайському (20,1%). Загалом по Криму (без Севастополя) кримськотатарську назвали рідною мовою 11,3% населення.

Частка населення, що назвало рідною мовою кримськотатарську за переписом 2001 р.
Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 р.

Поширеність Редагувати

Рідна мова кримських татар Редагувати

Рідна мова кримських татар за даними переписів 

мова 1989 2001
кримськотатарська 92,6% 92,0%
російська 4,0% 6,1%
українська 0,2% 0,1%
інша 3,2% 1,8%
Рідна мова кримських татар за переписом 2001 року
все населення міське населення сільське населення
кримськотатарська 92,0% 89,1% 93,5%
російська 6,1% 8,5% 4,9%
українська 0,1% 0,1% 0,1%
інша 1,7% 2,3% 1,4%

Рідна мова у районах та містах Редагувати

Рідна мова кримських татар у районах та містах обласного підпорядкування АРК:

кримсько-
татарська 		російська інша
Сімферополь 91,0 % 8,6 % 0,4 %
Алушта 93,0 % 6,4 % 0,6 %
Армянськ 81,3 % 14,2 % 4,5 %
Джанкой 86,4 % 13,1 % 0,5 %
Євпаторія 91,9 % 7,8 % 0,3 %
Керч 76,8 % 22,8 % 0,4 %
Красноперекопськ 85,3 % 12,8 % 1,9 %
Саки 90,4 % 8,8 % 0,8 %
Судак 97,9 % 1,8 % 0,3 %
Феодосія 89,8 % 9,9 % 0,3 %
Ялта 82,2 % 16,5 % 1,3 %
Бахчисарайський район 93,3 % 5,1 % 1,6 %
Білогірський район 97,6 % 1,9 % 0,5 %
Джанкойський район 92,9 % 6,6 % 0,5 %
Кіровський район 92,8 % 4,7 % 2,5 %
Красногвардійський район 91,6 % 6,8 % 1,6 %
Красноперекопський район 89,1 % 6,2 % 4,7 %
Ленінський район 94,9 % 4,9 % 0,2 %
Нижньогірський район 93,6 % 5,8 % 0,6 %
Первомайський район 91,4 % 6,4 % 2,2 %
Роздольненський район 93,1 % 6,4 % 0,5 %
Сакський район 92,8 % 6,6 % 0,6 %
Сімферопольський район 95,4 % 3,8 % 0,8 %
Совєтський район 94,4 % 3,5 % 2,1 %
Чорноморський район 92,8 % 6,3 % 0,9 %
АР Крим 93,0 % 5,9 % 1,1 %

Поширення у населених пунктах Криму Редагувати

Населені пункти Криму, у яких кримськотатарську мову назвали рідною понад 50% населення.

Населений пункт Район % татарськомовних
с. ТРИПРУДНЕ СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 91,7
с. ДИВНЕ БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 86,2
с. ТИМОФІЇВКА ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН 85,1
с. КЛЮЧОВЕ КІРОВСЬКИЙ РАЙОН 81,7
с. ФОНТАНИ СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 81,7
с. ВІКТОРІВКА БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 81,4
с. МАКІВСЬКЕ КІРОВСЬКИЙ РАЙОН 78,2
с. САРИ-БАШ ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН 77,9
с. СЕВАСТЯНІВКА БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 76,6
с. РОЗЛИВИ НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН 75,2
с. ЖИВОПИСНЕ СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 75
с-ще ГРОМОВКА САКСЬКИЙ РАЙОН 71,4
с. РОДНИКИ БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 70,7
с. РІЧНЕ СОВЄТСЬКИЙ РАЙОН 66,7
с. ВИШНЕВЕ БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 65,8
с. ГАННІВКА БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 65
с. НОВЕНЬКЕ БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 64,6
с. АНДРУСОВЕ СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 64,4
с. ХОДЖА САЛА БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 64,4
с. ЛЕНСЬКЕ ЧОРНОМОРСЬКИЙ РАЙОН 64,3
с. ДОЛИННЕ КІРОВСЬКИЙ РАЙОН 63,5
с. БІЛОКАМ'ЯНЕ БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 63
с. ПРОБУДЖЕННЯ ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН 61,8
с. ДАЧНЕ БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 61,5
с. ДРУЖНЕ СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 61
с. ДМИТРІВКА ПЕРВОМАЙСЬКИЙ РАЙОН 60,5
с. КОСТЯНТИНІВКА ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН 60,1
с. ЧЕРВОНЕ РОЗДОЛЬНЕНСЬКИЙ РАЙОН 60
с. НОВОФЕДОРІВКА ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН 59,1
с. ШАУМЯН САКСЬКИЙ РАЙОН 58,9
с. ДВОРІЧЧЯ НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН 58,6
с. ОПИТНЕ БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 58,6
с. УЛЬЯНІВКА БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 58,5
с. ВЕРШИННЕ САКСЬКИЙ РАЙОН 58,3
с. КРАСНА ДОЛИНА КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН 58,3
с. ЯРКЕ САКСЬКИЙ РАЙОН 58,1
с. ЗАЛИВНЕ НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН 57,8
с. СИНЬОКАМ'ЯНКА БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 57,3
с-ще ВИДНЕ КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН 56,1
с. ВЕРХНЯ КУТУЗОВКА АЛУШТА (міськрада) 55,8
с. ТРАКТОВЕ КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН 55,1
с. НИЖНЯ ГОЛУБИНКА БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 55
с. ТОПОЛІ БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 54
с. ЯКОВЛІВКА БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 53,7
с. МАРКОВЕ СОВЄТСЬКИЙ РАЙОН 53,4
с. ТЕПЛІВКА СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 53,2
с. НАДЕЖДИНЕ КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ РАЙОН 52,7
с. ЛІБКНЕХТІВКА ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН 52,5
с. РУСЬКЕ БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 52
с. АРМІЙСЬКЕ ДЖАНКОЙСЬКИЙ РАЙОН 51,9
с. УКРАЇНКА СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 51,9
с. НОВОМИКІЛЬСЬКЕ КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН 51,6
с. МОЛОЧНЕ КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОН 51,3
с. НІЖИНСЬКЕ НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН 50,8
с. БОГАТИР БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 50,5
с. КОРОЛЬОВЕ ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН 50,4
с. ДОЗОРНЕ БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОН 50,3
с. БАГАТА УЩЕЛИНА БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ РАЙОН 50

Поширення у населених пунктах інших областей Редагувати

Населені пункти Херсонської та Запорізької областей, у яких кримськотатарську мову назвали рідною понад 1% населення

Населений пункт Район % татарськомовних
с. МОГУТНЄ ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОН 6,0
смт НОВООЛЕКСІЇВКА ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН 5,5 ‒ 25,0
с. ЩАСЛИВЦЕВЕ ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН 4,2 ‒ 12,0
с. СТРІЛКОВЕ ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН 2,6 ‒ 7,0
с. БЕРЕГОВЕ МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН 1,7 - 11,0
с. ХЛІБОДАРІВКА ЧАПЛИНСЬКИЙ РАЙОН 1,4 - 2,0
смт ПАРТИЗАНИ ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН 1,3 ‒ 26,0

Поширення у міських населених пунктах Криму Редагувати

Поширеність кримськотатарської мови у міських населених пунктах Криму за переписом 2001 р.

Статус Редагувати

Першим населеним пунктом України, у якому кримськотатарська мова отримала статус регіональної згідно з законом «Про засади державної мовної політики», стало смт.Новоолексіївка Херсонської обл. Це сталося 19 квітня 2013 р.

Освіта Редагувати

Освіта кримськотатарською мовою у 2008/2009 н.р.

Кількість закладів з навчанням кримськотатарською мовою Навчальний процес кримськотатарською мовою, учнів Вивчають кримськотатарську мову як предмет Вивчають факультативно або в гуртках Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) Відсоток кримських татар етносу за Переписом-2001
15 484 17725 5153 0,53% 0,51%

ЗМІ Редагувати

Мас-медіа кримськотатарською мовою

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 5 квітня 2013. 
  2. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 13 березня 2022. 
  3. зокрема татарська - 3,0%
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 вересня 2013. 
  5. . Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2013. 
  6. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 квітня 2013. 
  7. Більшість кримських татар за межами Криму під час перепису записались татарами з рідною мовою татарською
  8. . Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 25 квітня 2013. 
  9. . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 квітня 2013. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Za Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 r bl 230 tis gromadyan Ukrayini nazvali krimskotatarsku movu ridnoyu u tomu chisli 228 373 z 248 193 krimskih tatar 92 0 Sered mov Ukrayini krimskotatarska posidaye tretye misce za chiselnistyu nosiyiv pislya ukrayinskoyi ta rosijskoyi abo chetverte yaksho vrahovuvati yedinoyu rumunsko moldavsku movu Najvishij vidsotok osib sho nazvali ridnoyu movoyu krimskotatarsku sposterigayetsya v silskih rajonah Krimu Bilogirskomu 28 9 Kirovskomu 24 0 Sovyetskomu 21 2 Dzhankojskomu 20 4 Bahchisarajskomu 20 1 Zagalom po Krimu bez Sevastopolya krimskotatarsku nazvali ridnoyu movoyu 11 3 naselennya Chastka naselennya sho nazvalo ridnoyu movoyu krimskotatarsku za perepisom 2001 r Chastka naselennya u silradah i mistah Krimu sho vkazalo krimskotatarsku movu ridnoyu za perepisom 2001 r Zmist 1 Poshirenist 1 1 Ridna mova krimskih tatar 1 2 Ridna mova u rajonah ta mistah 1 3 Poshirennya u naselenih punktah Krimu 1 4 Poshirennya u naselenih punktah inshih oblastej 1 5 Poshirennya u miskih naselenih punktah Krimu 2 Status 3 Osvita 4 ZMI 5 Primitki 6 PosilannyaPoshirenist RedaguvatiRidna mova krimskih tatar Redaguvati Ridna mova krimskih tatar za danimi perepisiv 1 2 mova 1989 2001krimskotatarska 92 6 92 0 rosijska 4 0 6 1 ukrayinska 0 2 0 1 insha 3 2 3 1 8 Ridna mova krimskih tatar za perepisom 2001 roku 4 vse naselennya miske naselennya silske naselennyakrimskotatarska 92 0 89 1 93 5 rosijska 6 1 8 5 4 9 ukrayinska 0 1 0 1 0 1 insha 1 7 2 3 1 4 Ridna mova u rajonah ta mistah Redaguvati Ridna mova krimskih tatar u rajonah ta mistah oblasnogo pidporyadkuvannya ARK 5 krimsko tatarska rosijska inshaSimferopol 91 0 8 6 0 4 Alushta 93 0 6 4 0 6 Armyansk 81 3 14 2 4 5 Dzhankoj 86 4 13 1 0 5 Yevpatoriya 91 9 7 8 0 3 Kerch 76 8 22 8 0 4 Krasnoperekopsk 85 3 12 8 1 9 Saki 90 4 8 8 0 8 Sudak 97 9 1 8 0 3 Feodosiya 89 8 9 9 0 3 Yalta 82 2 16 5 1 3 Bahchisarajskij rajon 93 3 5 1 1 6 Bilogirskij rajon 97 6 1 9 0 5 Dzhankojskij rajon 92 9 6 6 0 5 Kirovskij rajon 92 8 4 7 2 5 Krasnogvardijskij rajon 91 6 6 8 1 6 Krasnoperekopskij rajon 89 1 6 2 4 7 Leninskij rajon 94 9 4 9 0 2 Nizhnogirskij rajon 93 6 5 8 0 6 Pervomajskij rajon 91 4 6 4 2 2 Rozdolnenskij rajon 93 1 6 4 0 5 Sakskij rajon 92 8 6 6 0 6 Simferopolskij rajon 95 4 3 8 0 8 Sovyetskij rajon 94 4 3 5 2 1 Chornomorskij rajon 92 8 6 3 0 9 AR Krim 93 0 5 9 1 1 Poshirennya u naselenih punktah Krimu Redaguvati Naseleni punkti Krimu u yakih krimskotatarsku movu nazvali ridnoyu ponad 50 naselennya 6 Naselenij punkt Rajon tatarskomovnihs TRIPRUDNE SIMFEROPOLSKIJ RAJON 91 7s DIVNE BAHChISARAJSKIJ RAJON 86 2s TIMOFIYiVKA DZhANKOJSKIJ RAJON 85 1s KLYuChOVE KIROVSKIJ RAJON 81 7s FONTANI SIMFEROPOLSKIJ RAJON 81 7s VIKTORIVKA BAHChISARAJSKIJ RAJON 81 4s MAKIVSKE KIROVSKIJ RAJON 78 2s SARI BASh PERVOMAJSKIJ RAJON 77 9s SEVASTYaNIVKA BAHChISARAJSKIJ RAJON 76 6s ROZLIVI NIZhNOGIRSKIJ RAJON 75 2s ZhIVOPISNE SIMFEROPOLSKIJ RAJON 75s she GROMOVKA SAKSKIJ RAJON 71 4s RODNIKI BILOGIRSKIJ RAJON 70 7s RIChNE SOVYeTSKIJ RAJON 66 7s VIShNEVE BILOGIRSKIJ RAJON 65 8s GANNIVKA BILOGIRSKIJ RAJON 65s NOVENKE BAHChISARAJSKIJ RAJON 64 6s ANDRUSOVE SIMFEROPOLSKIJ RAJON 64 4s HODZhA SALA BAHChISARAJSKIJ RAJON 64 4s LENSKE ChORNOMORSKIJ RAJON 64 3s DOLINNE KIROVSKIJ RAJON 63 5s BILOKAM YaNE BAHChISARAJSKIJ RAJON 63s PROBUDZhENNYa DZhANKOJSKIJ RAJON 61 8s DAChNE BAHChISARAJSKIJ RAJON 61 5s DRUZhNE SIMFEROPOLSKIJ RAJON 61s DMITRIVKA PERVOMAJSKIJ RAJON 60 5s KOSTYaNTINIVKA DZhANKOJSKIJ RAJON 60 1s ChERVONE ROZDOLNENSKIJ RAJON 60s NOVOFEDORIVKA DZhANKOJSKIJ RAJON 59 1s ShAUMYaN SAKSKIJ RAJON 58 9s DVORIChChYa NIZhNOGIRSKIJ RAJON 58 6s OPITNE BILOGIRSKIJ RAJON 58 6s ULYaNIVKA BILOGIRSKIJ RAJON 58 5s VERShINNE SAKSKIJ RAJON 58 3s KRASNA DOLINA KRASNOGVARDIJSKIJ RAJON 58 3s YaRKE SAKSKIJ RAJON 58 1s ZALIVNE NIZhNOGIRSKIJ RAJON 57 8s SINOKAM YaNKA BILOGIRSKIJ RAJON 57 3s she VIDNE KRASNOGVARDIJSKIJ RAJON 56 1s VERHNYa KUTUZOVKA ALUShTA miskrada 55 8s TRAKTOVE KRASNOGVARDIJSKIJ RAJON 55 1s NIZhNYa GOLUBINKA BAHChISARAJSKIJ RAJON 55s TOPOLI BAHChISARAJSKIJ RAJON 54s YaKOVLIVKA BILOGIRSKIJ RAJON 53 7s MARKOVE SOVYeTSKIJ RAJON 53 4s TEPLIVKA SIMFEROPOLSKIJ RAJON 53 2s NADEZhDINE KRASNOPEREKOPSKIJ RAJON 52 7s LIBKNEHTIVKA LENINSKIJ RAJON 52 5s RUSKE BILOGIRSKIJ RAJON 52s ARMIJSKE DZhANKOJSKIJ RAJON 51 9s UKRAYiNKA SIMFEROPOLSKIJ RAJON 51 9s NOVOMIKILSKE KRASNOGVARDIJSKIJ RAJON 51 6s MOLOChNE KRASNOGVARDIJSKIJ RAJON 51 3s NIZhINSKE NIZhNOGIRSKIJ RAJON 50 8s BOGATIR BAHChISARAJSKIJ RAJON 50 5s KOROLOVE LENINSKIJ RAJON 50 4s DOZORNE BILOGIRSKIJ RAJON 50 3s BAGATA UShELINA BAHChISARAJSKIJ RAJON 50 Poshirennya u naselenih punktah inshih oblastej Redaguvati Naseleni punkti Hersonskoyi ta Zaporizkoyi oblastej u yakih krimskotatarsku movu nazvali ridnoyu ponad 1 naselennya Naselenij punkt Rajon tatarskomovnih 7 s MOGUTNYe TOKMACKIJ RAJON 6 0smt NOVOOLEKSIYiVKA GENIChESKIJ RAJON 5 5 25 0s ShASLIVCEVE GENIChESKIJ RAJON 4 2 12 0s STRILKOVE GENIChESKIJ RAJON 2 6 7 0s BEREGOVE MELITOPOLSKIJ RAJON 1 7 11 0s HLIBODARIVKA ChAPLINSKIJ RAJON 1 4 2 0smt PARTIZANI GENIChESKIJ RAJON 1 3 26 0Poshirennya u miskih naselenih punktah Krimu Redaguvati Poshirenist krimskotatarskoyi movi u miskih naselenih punktah Krimu za perepisom 2001 r smt Azovske 30 8 m Bilogirsk 27 6 m Starij Krim 25 8 smt Novoselivske 24 4 smt Sovetskij 20 9 smt Zuya 20 6 smt Kujbisheve 20 3 smt Kirovske 18 7 smt Oktyabrske 18 2 m Sudak miskrada 17 3 m Bahchisaraj 16 8 smt Vilne 14 7 smt Molodizhne 13 9 smt Gvardijske 13 3 smt Lenine 13 2 smt Krasnogvardijske 11 9 smt Pervomajske 9 5 smt Nizhnogirskij 9 4 smt Bagerove 8 9 m Dzhankoj 7 1 smt Rozdolne 7 0 m Simferopol miskrada 6 5 m Yevpatoriya miskrada 6 4 m Alushta miskrada 5 6 m Saki miskrada 5 3 smt Chornomorske 4 9 m Feodosiya miskrada 4 2 m Armyansk miskrada 2 9 m Krasnoperekopsk 2 6 m Yalta miskrada 1 1 m Kerch 0 8 smt Mikolayivka 0 7 m Sholkine 0 5 smt Novofedorivka 0 3 Status RedaguvatiPershim naselenim punktom Ukrayini u yakomu krimskotatarska mova otrimala status regionalnoyi zgidno z zakonom Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki stalo smt Novooleksiyivka Hersonskoyi obl Ce stalosya 19 kvitnya 2013 r 8 Osvita RedaguvatiOsvita krimskotatarskoyu movoyu u 2008 2009 n r 9 Kilkist zakladiv z navchannyam krimskotatarskoyu movoyu Navchalnij proces krimskotatarskoyu movoyu uchniv Vivchayut krimskotatarsku movu yak predmet Vivchayut fakultativno abo v gurtkah Spilnij vidsotok do zagalnoyi kilkosti uchniv 4 438 383 Vidsotok krimskih tatar etnosu za Perepisom 200115 484 17725 5153 0 53 0 51 ZMI RedaguvatiMas media krimskotatarskoyu movoyu Kyrym gazeta 1 Arhivovano 17 grudnya 2021 u Wayback Machine Avdet gazeta 2 Arhivovano 4 veresnya 2011 u Wayback Machine Yany Dyunya gazeta 3 Jyldyz zhurnal Kyrym Alemi internet gazeta 4 Arhivovano 30 veresnya 2013 u Wayback Machine Mejdan radio 36 kbps 64 kbps nedostupne posilannya z lipnya 2019 128 kbps ATR telekanal 5 Primitki Redaguvati Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2013 Perepis naselennya 1989 roku Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 13 bereznya 2022 zokrema tatarska 3 0 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 veresnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 3 veresnya 2013 Rozpodil naselennya regioniv Ukrayini za ridnoyu movoyu u rozrizi administrativno teritorialnih odinic Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2013 Bilshist krimskih tatar za mezhami Krimu pid chas perepisu zapisalis tatarami z ridnoyu movoyu tatarskoyu Na Hersonshini krimskotatarska mova stala regionalnoyu Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 25 kvitnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 5 kvitnya 2013 Posilannya RedaguvatiInteraktivna karta poshirenosti krimskotatarskoyi movi v Ukrayini za perepisom 2001 r Arhivovano 25 kvitnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krimskotatarska mova v Ukrayini amp oldid 39532223