Гварді́йське (до 1945 року — Спат; крим. Sarabuz) — селище міського типу в Україні, у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим.
| смт Гвардійське | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сімферопольський район |
| Рада | Гвардійська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Облікова картка | Гвардійське |
| Основні дані | |
| Засноване | 1873 |
| Статус | із 25.05.1957 року |
| Площа | 6,4 км² |
| Населення | ▼ 12 702 (на 2014 рік) |
| Густота | 1984,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 97513 |
| Телефонний код | +380 652 |
| Географічні координати | 45°06′57″ пн. ш. 34°00′51″ сх. д. / 45.11583° пн. ш. 34.01417° сх. д.Координати: 45°06′57″ пн. ш. 34°00′51″ сх. д. / 45.11583° пн. ш. 34.01417° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 146 м |
| Водойма | р. Салгир |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Острякове |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 18 км |
| - залізницею: | 33 км |
| - автошляхами: | 23 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | смт Гвардійське, вул. Карла Маркса, 63 |
| Голова селищної ради | Поляков Федор Георгійович |
| Карта | |
Гвардійське | |
Гвардійське | |
| Гвардійське у Вікісховищі |
Розташоване в лісостеповому передгір'ї Криму, на річці Салгир (басейн Азовського моря), за 22 км від Сімферополя (автошлях М18), з яким має автобусне і залізничне сполучення. У селищі розташований залізничний вузол Острякове.
Археологічні розвідки Редагувати
Поблизу Сарабузу виявлено кілька курганів доби бронзи. У т. зв. Золотому кургані розкопано багате поховання воїна V ст. до н. е. в панцирі з залізним мечем, бронзовими стрілами в дерев'яному сагайдаку, золотою гривною і різними прикрасами (в тому числі бляха у вигляді левиці); виявлено пізньоскіфське поселення.
Історичні відомості Редагувати
1945 село Спат перейменоване на Гвардійське, 1948 року села Ново-Сарабуз і Гвардійське об'єднані у село Гвардійське.
Із 1957 року — селище міського типу.
Динаміка чисельності населення Редагувати
- 1805 рік — 176 осіб (170 кримських татар, 6 ясирів)
- 1926 рік — 539 ос. (213 німців, 170 росіян, 65 українців, 18 кримських татар, 18 євреїв, 14 греків, 7 вірменів) (у селі Спат і на станції Сарабуз)
- 1939 рік — 3848 ос. (у селах Спат, Шунук і на станції Сарабуз)
- 1989 рік — 14062 ос.
- 2001 рік — 12 554 ос.
- 2006 рік — 12 600 ос.
Клімат Редагувати
Клімат напівзасушливий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня — 1,8°, липня +21,6°. Опадів — 360 мм на рік.
Установи і підприємства Редагувати
Хлібозавод, цех Сімферопольського заводоуправління будівельних матеріалів, тепличний комбінат, Кримська дослідницька станція садівництва, степове відділення Нікітського ботанічного саду, краєзнавчий музей.
Освіта Редагувати
У селищі діє Гвардійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів з російською мовою навчання.
Релігія Редагувати
У селищі діє Мечеть Сарабуз джамісі.
Постаті Редагувати
- Гегечкорі Олег Іродійович (1972—2022) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.
Примітки Редагувати
- Шаблон:UKR-EnumPopEstimate2014
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 15 лютого 2009.
- Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року № 745/3 «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
Посилання Редагувати
- стаття Гвардійське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 8 січня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)