www.wikidata.uk-ua.nina.az

Красний Колядин Кра сний Коля дин село в Чернігівській області України центр сільської ради За адміністративним поділом

Красний Колядин

Кра́сний Коля́дин — село в Чернігівській області України, центр сільської ради. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило в склад Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване на лівому березі річки Ромен, за 7 км від залізничної станції Рубанки. Населення — 1 039 осіб, площа — 0,334 км².

село Красний Колядин
Герб
Красноколядинська загальноосвітня школа
Красноколядинська загальноосвітня школа
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Рада Красноколядинська сільська рада
Основні дані
Засноване 1636
Населення 1039
Площа 0,334 км²
Густота населення 3110,78 осіб/км²
Поштовий індекс 17210
Телефонний код +380 4634
Географічні дані
Географічні координати 50°56′47″ пн. ш. 33°02′31″ сх. д. / 50.94639° пн. ш. 33.04194° сх. д. / 50.94639; 33.04194Координати: 50°56′47″ пн. ш. 33°02′31″ сх. д. / 50.94639° пн. ш. 33.04194° сх. д. / 50.94639; 33.04194
Середня висота
над рівнем моря 		153 м
Водойми Ромен
Найближча залізнична станція Рубанка
Відстань до
залізничної станції 		7 км
Місцева влада
Адреса ради 17210, село Красний Колядин, вулиця 30-річчя Перемоги, 15
Карта
Красний Колядин
Красний Колядин
Мапа

Археологія Редагувати

За версіями дослідників на території Красного Колядину існувало городище Глібль — давньоруське місто в Чернігівській землі, згадане в Іпатіївському літописі під 1147 роком, коли на відміну від Всеволожу, Білої Вежі, Бахмачу, Уненежу витримало облогу військ великого князя київського Ізяслава Мстиславича. Найімовірніше, було знищене під час Батиєвої навали.

Історія Редагувати

Козацькі часи Редагувати

Село засновано на території Речі Посполитої у 1630-х роках. Фундаторами поселення стали стольники князя Яреми Вишневецького, які намагалися поширити вплив свого патрона на землі лівого берега Десни, що відносилися до королівщини. Село мало податкові пільги та привілей на ярмарок. Осадники Красного Колядина заснували село Голінку.

У визвольній війні українського народу 1648—1657 років козаки Красноколядинської сотні Прилуцького полку брали активну участь. Ще на початку війни укріплений замок князя Вишневецького був взятий і пізніше повністю занепав. Про цей замок наприкінці XIX століття були живі перекази. 90-річний дід, посилаючись на свого діда оповідав:

У 1654 році єрусалимський монах патріарх Макарій проїжджав через Красний Колядин і його племінник, що супроводжував патріарха, залишив наступний запис:

На мапу французького інженера Боплана, яка датується серединою XVII століття, містечко нанесене під назвою «Красной». З 1649 року Красне становиться сотенним містечком Прилуцького полку. Першим сотником, що взяв безпосередню участь у визвольній війні був Тишко Гавриленко.

Зразок печатки Красного Колядина віднайдено на купчій 1730 року. Герб містечка на печатці мав такий вигляд: у бароковому картуші — серце, над яким — лицарський хрест. Навколо герба вміщено напис «П. М. К. К.». Призабуті кольори герба виглядали правдоподібно так: на червоному тлі — золоте серце, супроводжуване вгорі золотим хрестом. Герб обрамлено золотим бароковим картушем.

Хоча Красний Колядин мав статус сотенного містечка, канцелярія знаходилася в селі Рябухах. Дані ревізії 1764 року засвідчують, що кількість населення, яке проживало на території Красноколядинської сотні, становила: козаків виборних — 1 375 осіб, підпомічників — 133, дворян, різночинців і посполитих — 5 115, тож загальна кількість становила 6 623 особи. У стародавньому Колядині були три дерев'яні церкви, 257 дворів з передмістями і 351 хата. Вдовж річки Ромен вишикувалося чотири вітряки. Жителі містечка займалися, в основному, хліборобством і скотарством оскільки орної землі було в той час вдосталь. А от лісів будівельних і дров'яних було обмаль, тож мешканці опалювали свої оселі соломою і очеретом. У містечку кожного понеділка в першій половині дня проходили торги. На рік проводилось три ярмарки: перша — в день П'ятиденниці, друга — на Воздвиження, третя — на день Миколи Чудотворця. Всі три ярмарки тривали протягом трьох днів. Товар привозили з Прилук, Путівля, Борзни, Батурина та інших місць. З Гадяча і Ромнів доставляли донську рибу, сіль. На літніх торгах продавалося багато великої рогатої худоби. Людей на такі ярмарки збиралося більше трьох тисяч.

В 1668 році Красноколядинським сотником став Іван Самойлович. Народився він у містечку Ходорів на Житомирщині. Він мав трьох братів: Василя, Мартина і Тимофія, які згодом стали священиками. Самійло Величко в своєму літописі писав:

Самойлович одружився з Марією Іванівною Голуб — дочкою заможного мешканця Красного Колядина з старовинного роду Голубів. Якийсь час був писарем у Веприку, а потім повернувся в Красний Колядин, але вже сотником. Пізніше був уже Чернігівським наказним полковником.

Конотопські статті про обрання Самойловича підписала козацька старшина, у тому числі і Красноколядинський сотник Павло Загурський.

У грудні 1708 разом з шведським королем Карлом XII гетьман Іван Мазепа пройшов Красний Колядин. Про це свідчать ряд документів, як, наприклад, у записах про допити старшин, які перейшли від Мазепи на сторону росіян, є такі свідчення:

З листа А. І. Ушакова до Петра І 1708 року 30 листопада:

Вірогідно, що Красний Колядин зазнав кари від московського царя, за те, що дав прихисток військам Мазепи, бо «Історія Русів» пише, що від Государя було послано війська руйнувати і нищити ті селища, де стояли король шведський з Мазепою.

У 1780 році у Красному Колядині мешкало 2014 осіб.

Село є на мапі 1787 року як Красноколядин.

У 1862 році у містечку казенному та володарському Красному Колядині було церква православна 1, ярмарок 4, базари, заводів вінокурених 3 та 274 двори де жило 1988 осіб (959 чоловічої та 1029 жиночої статі)

Церковна історія Редагувати

У польські часи Красний Колядин був одним із центрів відродження православної церкви. А в часи Гетьмана Іоанна Мазепи настоятелями усіх церков Красного Колядина були представники гетьманської родини Самойловичів. У селі певний час проживали брати Гетьмана — священики Василь, Мартин й Тимофій. Настоятелем однієї з церков був рідний батько Гетьмана Івана Самойловича — Самійло Самойлович, уродженець Волині.

Збереглися дані про існування трьох церков у XVIII столітті, але останній перепис православних священнослужителів на Гетьманщині засвідчив лише дві церкви: Святого Миколая та Різдва Богородиці Діви Марії. Зокрема, документ 1780 року засвідчив, що у містечку — центрі Красноколядинської сотні Прилуцького полку — постійно проживало 5 священиків та один диякон, а всього церковних служителів — 9 осіб: отець Діонісій Салогуб, отець Петро Салогуб, отець Григорій Нагорний, отець Іоанн Павлов, отець Максим Тихоненко, отець Матвій Тихоненко, диякон Григорій Нагорний, дячок Кіндрат Горянський, дячок Опанас Скороход, пономар Михайло Хрущ. Прямих нащадків роду Самойловичів у цьому списку немає, але традиція обирати на духовні посади вихідців із козацької старшини збереглася. Так, найбільшу парафію Красного Колядина довгий час посідали два представники сотенного роду Корнія Салогуба, між іншим, одного із тих воєначальників, які не зрадили Гетьмана Івана Мазепу 1708 року:

У часи російсько-більшовицької окупації містечко пережило масовану атеїстичну пропаганду, при чому напередодні голодомору 1932—1933 року комуністична влада насильно зупинила богослужіння і зруйнувала обидві церкви. Після повторної комуністичної окупації Красного Колядина 1943 року рештки церков були розібрані на будівельний матеріал.

Після отримання Україною незалежності у 1991 році жодного храму не відновлено. У 2011 році, за ініціативою вихідців із села, почалося будівництво нового Свято-Миколаївського храму. Місце під церкву виділено не на старому місці, а поблизу цвинтаря. На осінь 2012 року зведено метровий фундамент.

Радянська доба Редагувати

Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Комсомольську організацію створено в 1923 році, партійну — в 1934 році.

На фронтах німецько-радянської війни воювали 456 мешканців села, з них 109 нагороджені орденами і медалями СРСР. 345 чоловік загинули. Їм у 1965 році встановлено пам'ятник, а у 1975 році меморіал Слави. Також у селі є братська могила радянських воїнів, що у 1943 році загинули при відвоюванні села.

Станом на початок 1970-х років в селі було 627 дворів, мешкало 1 778 осіб. Розміщувалась садиба радгоспу «Красноколядинський», за яким було закріплено 4 554 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3 791 га орної землі. Господарство вирощувало насіння овочів, зернові й технічні культури; було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, працював цегельний завод.

У селі працювали середня школа, в якій навчалося 395 учнів і 28 учителів, клуб, бібліотека (18 тисяч примірників), лікарня на 25 ліжок і медамбулаторія, будинок культури на 500 місць, відділення зв'язку, аптека, ясла-садок.

Станом на 1988 рік в селі мешкало 1306 жителів. З 1991 року село у складі України.

В складі України Редагувати

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 484 двори, мешкало 1 154 жителя.

Люди Редагувати

В селі жив і працював у молоді і останні роки життя український революціонер-народник Стефанович Яків Васильович (1854—1915). Тут він і похований у сільському парку.

Посилання Редагувати

  1. Исповедные ведомости : Николаевская церковь, 1780
  2. Исповедные ведомости : Рождество-Богородицкая церковь, 1780
  3. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  4. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  5. З відомости Ічанської протопопії про церкви, правлячих священнослужителів, їхніх дітей та окремо («особо») не визначених до причту церковників та їхніх дітей. 1780 р. МЂСТЕЧКА КРАСНОГОКОЛЯДИНА
  6. (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 7 грудня 2021. 
  7. 127.1020.4852. Арк. 100. З відомости Ічанської протопопії про церкви, правлячих священнослужителів, їхніх дітей та окремо («особо») не визначених до причту церковників та їхніх дітей. 1780 р. МЂСТЕЧКА КРАСНОГОКОЛЯДИНА

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kra snij Kolya din selo v Chernigivskij oblasti Ukrayini centr silskoyi radi Za administrativnim podilom do lipnya 2020 roku selo vhodilo v sklad Talalayivskogo rajonu a pislya ukrupnennya rajoniv vhodit do Priluckogo rajonu Roztashovane na livomu berezi richki Romen za 7 km vid zaliznichnoyi stanciyi Rubanki Naselennya 1 039 osib plosha 0 334 km selo Krasnij KolyadinGerbKrasnokolyadinska zagalnoosvitnya shkolaKrasnokolyadinska zagalnoosvitnya shkolaKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonRada Krasnokolyadinska silska radaOsnovni daniZasnovane 1636Naselennya 1039Plosha 0 334 km Gustota naselennya 3110 78 osib km Poshtovij indeks 17210Telefonnij kod 380 4634Geografichni daniGeografichni koordinati 50 56 47 pn sh 33 02 31 sh d 50 94639 pn sh 33 04194 sh d 50 94639 33 04194 Koordinati 50 56 47 pn sh 33 02 31 sh d 50 94639 pn sh 33 04194 sh d 50 94639 33 04194Serednya visotanad rivnem morya 153 mVodojmi RomenNajblizhcha zaliznichna stanciya RubankaVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 7 kmMisceva vladaAdresa radi 17210 selo Krasnij Kolyadin vulicya 30 richchya Peremogi 15KartaKrasnij KolyadinKrasnij KolyadinMapa Zmist 1 Arheologiya 2 Istoriya 2 1 Kozacki chasi 2 2 Cerkovna istoriya 2 3 Radyanska doba 2 4 V skladi Ukrayini 3 Lyudi 4 Posilannya 5 DzherelaArheologiya RedaguvatiZa versiyami doslidnikiv na teritoriyi Krasnogo Kolyadinu isnuvalo gorodishe Glibl davnoruske misto v Chernigivskij zemli zgadane v Ipatiyivskomu litopisi pid 1147 rokom koli na vidminu vid Vsevolozhu Biloyi Vezhi Bahmachu Unenezhu vitrimalo oblogu vijsk velikogo knyazya kiyivskogo Izyaslava Mstislavicha Najimovirnishe bulo znishene pid chas Batiyevoyi navali Istoriya RedaguvatiKozacki chasi Redaguvati Selo zasnovano na teritoriyi Rechi Pospolitoyi u 1630 h rokah Fundatorami poselennya stali stolniki knyazya Yaremi Vishneveckogo yaki namagalisya poshiriti vpliv svogo patrona na zemli livogo berega Desni sho vidnosilisya do korolivshini Selo malo podatkovi pilgi ta privilej na yarmarok Osadniki Krasnogo Kolyadina zasnuvali selo Golinku U vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 rokiv kozaki Krasnokolyadinskoyi sotni Priluckogo polku brali aktivnu uchast She na pochatku vijni ukriplenij zamok knyazya Vishneveckogo buv vzyatij i piznishe povnistyu zanepav Pro cej zamok naprikinci XIX stolittya buli zhivi perekazi 90 richnij did posilayuchis na svogo dida opovidav Na comu misci kotrij i teper Zamkom zvetsya stoyali visoki stini na stinah bulo krij Bozhe skilki garmat Ocim zamkom volodiv lyah U 1654 roci yerusalimskij monah patriarh Makarij proyizhdzhav cherez Krasnij Kolyadin i jogo pleminnik sho suprovodzhuvav patriarha zalishiv nastupnij zapis Pryvezly nas v gorod nazyvaemyj Krasnym s velykymy ukrepleniyamy j cytadellyu vysyasheyu na krayu gory Na mapu francuzkogo inzhenera Boplana yaka datuyetsya seredinoyu XVII stolittya mistechko nanesene pid nazvoyu Krasnoj Z 1649 roku Krasne stanovitsya sotennim mistechkom Priluckogo polku Pershim sotnikom sho vzyav bezposerednyu uchast u vizvolnij vijni buv Tishko Gavrilenko Zrazok pechatki Krasnogo Kolyadina vidnajdeno na kupchij 1730 roku Gerb mistechka na pechatci mav takij viglyad u barokovomu kartushi serce nad yakim licarskij hrest Navkolo gerba vmisheno napis P M K K Prizabuti kolori gerba viglyadali pravdopodibno tak na chervonomu tli zolote serce suprovodzhuvane vgori zolotim hrestom Gerb obramleno zolotim barokovim kartushem Hocha Krasnij Kolyadin mav status sotennogo mistechka kancelyariya znahodilasya v seli Ryabuhah Dani reviziyi 1764 roku zasvidchuyut sho kilkist naselennya yake prozhivalo na teritoriyi Krasnokolyadinskoyi sotni stanovila kozakiv vibornih 1 375 osib pidpomichnikiv 133 dvoryan riznochinciv i pospolitih 5 115 tozh zagalna kilkist stanovila 6 623 osobi U starodavnomu Kolyadini buli tri derev yani cerkvi 257 dvoriv z peredmistyami i 351 hata Vdovzh richki Romen vishikuvalosya chotiri vitryaki Zhiteli mistechka zajmalisya v osnovnomu hliborobstvom i skotarstvom oskilki ornoyi zemli bulo v toj chas vdostal A ot lisiv budivelnih i drov yanih bulo obmal tozh meshkanci opalyuvali svoyi oseli solomoyu i ocheretom U mistechku kozhnogo ponedilka v pershij polovini dnya prohodili torgi Na rik provodilos tri yarmarki persha v den P yatidennici druga na Vozdvizhennya tretya na den Mikoli Chudotvorcya Vsi tri yarmarki trivali protyagom troh dniv Tovar privozili z Priluk Putivlya Borzni Baturina ta inshih misc Z Gadyacha i Romniv dostavlyali donsku ribu sil Na litnih torgah prodavalosya bagato velikoyi rogatoyi hudobi Lyudej na taki yarmarki zbiralosya bilshe troh tisyach V 1668 roci Krasnokolyadinskim sotnikom stav Ivan Samojlovich Narodivsya vin u mistechku Hodoriv na Zhitomirshini Vin mav troh brativ Vasilya Martina i Timofiya yaki zgodom stali svyashenikami Samijlo Velichko v svoyemu litopisi pisav Toj Ivan Samojlovich buv svyashenickij sin a v toj chas togobichnoyi ruyini j rozoru koli bagato togobichnih lyudej perehodili dlya vigidnishogo zhittya na cej bik Dnipra to j vin Samojlovich zi svoyim batkom svyashenikom buvshi nebagatij prijshov na cej bik Dnipra i pochav zhiti v Krasnomu Kolyadini sho dostatno znav kozako ruske pismo buv rozumnim krasnoyi vrodi shilnij ta prihilnij do lyudej to j buv cherez te postavlenij navzabari v chas getmastva Bryuhoveckogo v tomu taki Krasnomu Kolyadini sotennim pisarem Samojlovich odruzhivsya z Mariyeyu Ivanivnoyu Golub dochkoyu zamozhnogo meshkancya Krasnogo Kolyadina z starovinnogo rodu Golubiv Yakijs chas buv pisarem u Vepriku a potim povernuvsya v Krasnij Kolyadin ale vzhe sotnikom Piznishe buv uzhe Chernigivskim nakaznim polkovnikom v lipni misyaci 1672 roci u tabori kozackomu mizh mistami Putivlem i Konotopom na misci zvanomu Kozacka Dibrova kudi vsi uryadniki i deputati zibralis obrano na Getmana Oboznogo Generalnogo Ivana Samojlovicha Konotopski statti pro obrannya Samojlovicha pidpisala kozacka starshina u tomu chisli i Krasnokolyadinskij sotnik Pavlo Zagurskij U grudni 1708 razom z shvedskim korolem Karlom XII getman Ivan Mazepa projshov Krasnij Kolyadin Pro ce svidchat ryad dokumentiv yak napriklad u zapisah pro dopiti starshin yaki perejshli vid Mazepi na storonu rosiyan ye taki svidchennya kak shved s Mazepoyu byli v Krasnomu Kolyadyni Z lista A I Ushakova do Petra I 1708 roku 30 listopada Vsemilostivejshij Gosudar dovozhu Vashemu Velichestvu o nepriyatele po kvartiram v Bubnah u Medvezhem vo Gryceevke i v drugih derevnyah i v mestechke Krasnyj Kolyadin Virogidno sho Krasnij Kolyadin zaznav kari vid moskovskogo carya za te sho dav prihistok vijskam Mazepi bo Istoriya Rusiv pishe sho vid Gosudarya bulo poslano vijska rujnuvati i nishiti ti selisha de stoyali korol shvedskij z Mazepoyu U 1780 roci u Krasnomu Kolyadini meshkalo 2014 osib 1 2 Selo ye na mapi 1787 roku yak Krasnokolyadin 3 U 1862 roci u mistechku kazennomu ta volodarskomu Krasnomu Kolyadini bulo cerkva pravoslavna 1 yarmarok 4 bazari zavodiv vinokurenih 3 ta 274 dvori de zhilo 1988 osib 959 cholovichoyi ta 1029 zhinochoyi stati 4 Cerkovna istoriya Redaguvati U polski chasi Krasnij Kolyadin buv odnim iz centriv vidrodzhennya pravoslavnoyi cerkvi A v chasi Getmana Ioanna Mazepi nastoyatelyami usih cerkov Krasnogo Kolyadina buli predstavniki getmanskoyi rodini Samojlovichiv U seli pevnij chas prozhivali brati Getmana svyasheniki Vasil Martin j Timofij Nastoyatelem odniyeyi z cerkov buv ridnij batko Getmana Ivana Samojlovicha Samijlo Samojlovich urodzhenec Volini Zbereglisya dani pro isnuvannya troh cerkov u XVIII stolitti ale ostannij perepis pravoslavnih svyashennosluzhiteliv na Getmanshini zasvidchiv lishe dvi cerkvi Svyatogo Mikolaya ta Rizdva Bogorodici Divi Mariyi 5 6 Zokrema dokument 1780 roku zasvidchiv sho u mistechku centri Krasnokolyadinskoyi sotni Priluckogo polku postijno prozhivalo 5 svyashenikiv ta odin diyakon a vsogo cerkovnih sluzhiteliv 9 osib otec Dionisij Salogub otec Petro Salogub otec Grigorij Nagornij otec Ioann Pavlov otec Maksim Tihonenko otec Matvij Tihonenko diyakon Grigorij Nagornij dyachok Kindrat Goryanskij dyachok Opanas Skorohod ponomar Mihajlo Hrush Pryamih nashadkiv rodu Samojlovichiv u comu spisku nemaye ale tradiciya obirati na duhovni posadi vihidciv iz kozackoyi starshini zbereglasya Tak najbilshu parafiyu Krasnogo Kolyadina dovgij chas posidali dva predstavniki sotennogo rodu Korniya Saloguba mizh inshim odnogo iz tih voyenachalnikiv yaki ne zradili Getmana Ivana Mazepu 1708 roku Cerkvi Svyatitelya Hristova nikolaya 1 svyashennik Dyiwnisyij Petrov Syn Salogub Lђt 53 vdov dђtej neimђet 2 Svyashennik petr stefanov Syn Salogub lђt 32 zhenat Dђtej muzheska pola nejmђet 3 Dyiakon Grigorij Semenov Syn nagornij Lђt 42 Vdov Dђtej neimђet 4 dyachok Kodrat Ignatov Syn Goryanskij Lђt 30 zhenat Dђtej nejmђet 5 Pritojzhe cerkvi Bezmђstnij ssh ennik Yivan Pavlov Lђt 45 Dђtej neyimђet Ponomarya prionoj cerkvi neimђetsya Cerkvi Rozhdestva Presvyatyiya Bc y 1 Svyashennik Maksim tihonov Syn Lђt 64 zhenat 2 Svyashennik Mat8ej tihonov Syn Lђt 61 zhenat 3 dyachok Afanasij Vasilev Syn Skorohod Lђt 60 zhenat 4 Ponomar mihajlo Danilov Syn Hrush Lђt 49 zhenat Dђtej muzheska pola nejmђet 7 U chasi rosijsko bilshovickoyi okupaciyi mistechko perezhilo masovanu ateyistichnu propagandu pri chomu naperedodni golodomoru 1932 1933 roku komunistichna vlada nasilno zupinila bogosluzhinnya i zrujnuvala obidvi cerkvi Pislya povtornoyi komunistichnoyi okupaciyi Krasnogo Kolyadina 1943 roku reshtki cerkov buli rozibrani na budivelnij material Pislya otrimannya Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1991 roci zhodnogo hramu ne vidnovleno U 2011 roci za iniciativoyu vihidciv iz sela pochalosya budivnictvo novogo Svyato Mikolayivskogo hramu Misce pid cerkvu vidileno ne na staromu misci a poblizu cvintarya Na osin 2012 roku zvedeno metrovij fundament Radyanska doba Redaguvati Radyansku vladu vstanovleno u sichni 1918 roku Komsomolsku organizaciyu stvoreno v 1923 roci partijnu v 1934 roci Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 456 meshkanciv sela z nih 109 nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR 345 cholovik zaginuli Yim u 1965 roci vstanovleno pam yatnik a u 1975 roci memorial Slavi Takozh u seli ye bratska mogila radyanskih voyiniv sho u 1943 roci zaginuli pri vidvoyuvanni sela Stanom na pochatok 1970 h rokiv v seli bulo 627 dvoriv meshkalo 1 778 osib Rozmishuvalas sadiba radgospu Krasnokolyadinskij za yakim bulo zakripleno 4 554 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 3 791 ga ornoyi zemli Gospodarstvo viroshuvalo nasinnya ovochiv zernovi j tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo pracyuvav cegelnij zavod U seli pracyuvali serednya shkola v yakij navchalosya 395 uchniv i 28 uchiteliv klub biblioteka 18 tisyach primirnikiv likarnya na 25 lizhok i medambulatoriya budinok kulturi na 500 misc viddilennya zv yazku apteka yasla sadok Stanom na 1988 rik v seli meshkalo 1306 zhiteliv Z 1991 roku selo u skladi Ukrayini V skladi Ukrayini Redaguvati Z 1991 roku selo u skladi Ukrayini U 1996 roci v seli bulo 484 dvori meshkalo 1 154 zhitelya Lyudi RedaguvatiBabich Igor Anatolijovich nar 1937 ukrayinskij spivak bariton Zasluzhenij artist URSR Burda Mihajlo Ivanovich nar 1949 ukrayinskij pedagog metodist Doroshenko Mihajlo Fedorovich 1917 1967 zastupnik nachalnika rozvidki Kiyivskogo vijskovogo okrugu Kundenko Volodimir Ivanovich 1980 2014 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Makarenko Sergij Mikolajovich 1904 1979 ukrayinskij zhivopisec ta grafik Timoshenko Pavlo Fedorovich nar 1939 zhurnalist hudozhnik Chlen Spilki zhurnalistiv Ukrayini Pochesnij gromadyanin mista Bar V seli zhiv i pracyuvav u molodi i ostanni roki zhittya ukrayinskij revolyucioner narodnik Stefanovich Yakiv Vasilovich 1854 1915 Tut vin i pohovanij u silskomu parku Posilannya Redaguvati Ispovednye vedomosti Nikolaevskaya cerkov 1780 Ispovednye vedomosti Rozhdestvo Bogorodickaya cerkov 1780 Karta chastej Kievskogo Chernigovskogo i drugih namestnichestv 1787 goda www etomesto ru Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 InfoRost N P GPIB Vyp 48 Chernigovskaya guberniya po svedeniyam 1859 goda 1866 elib shpl ru Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 Z vidomosti Ichanskoyi protopopiyi pro cerkvi pravlyachih svyashennosluzhiteliv yihnih ditej ta okremo osobo ne viznachenih do prichtu cerkovnikiv ta yihnih ditej 1780 r MЂSTEChKA KRASNOGOKOLYaDINA Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 10 kn 1 st 530 590 591 ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 7 grudnya 2021 127 1020 4852 Ark 100 Z vidomosti Ichanskoyi protopopiyi pro cerkvi pravlyachih svyashennosluzhiteliv yihnih ditej ta okremo osobo ne viznachenih do prichtu cerkovnikiv ta yihnih ditej 1780 r MЂSTEChKA KRASNOGOKOLYaDINADzherela RedaguvatiLitopis ruskij Kiyiv 1989 Velichko S Litopis Kiyiv 1990 Istoriko statisticheskoe opisanie Kievskoj eparhii kniga 6 1874 Lazarevskij O Opisanie staroj Malorossii tom 3 1902 Lazarevskij O Istoriko statisticheskie svedeniya o naselennyh punktah Konotopskogo uezda Kiyiv 1890 Opis Novgorod Siverskogo namisnictva 1779 1781 rr Rigelman O I Litopisna opovid pro malu Rosiyu ta yiyi narod i kozakiv uzagali Kiyiv 1994 Doba getmana Ivana Mazepi v dokumentah Kiyiv 2007 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1007 s ISBN 5 88500 011 5 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Shkoropad D O Savon O A Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik za red G F Gajdaya Nizhin Aspekt Poligraf 2007 560 s ISBN 978 966 340 221 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krasnij Kolyadin amp oldid 36770150