www.wikidata.uk-ua.nina.az

Константін фон Нойрат Барон Константі н фон Нойрат нім Konstantin Freiherr von Neurath 2 лютого 1873 Кляйн Гатбах Вюртем

Константін фон Нойрат

Барон Константі́н фон Нойрат (нім. Konstantin Freiherr von Neurath, *2 лютого 1873, Кляйн-Гатбах, Вюртемберг — †14 серпня 1956, Енцвайнінг, Німеччина) — німецький державний і політичний діяч, дипломат, барон.

Константін фон Нойрат
Konstantin Freiherr von Neurath
Константін фон Нойрат
 
Ім'я при народженні: нім. Konstantin Hermann Karl von Neurath
Народження: 2 лютого 1873(1873-02-02)
Клейн-Гатбах
Смерть: 14 серпня 1956(1956-08-14) (83 роки)
Енцвейнінг
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: Баден-Вюртемберг
Країна: Німеччина
Освіта: Тюбінгенський університет, Eberhard-Ludwigs-Gymnasiumd і HU Berlin
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
 
Військова служба
Роки служби: 1914—1945
Звання:  Обергруппенфюрер СС
Битви: Перша світова війна
Друга світова війна
Автограф:
Нагороди:
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
Орден Османіє 2 ступеня
Галліполійська зірка
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Орден Вільгельма
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Орден Данеброг defaultКавалер Великого хреста ордена Данеброг
Почесний знак «За вірну службу»
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Орден німецького орла
Кільце «Мертва голова»

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

З 1901 — на дипломатичній службі.

У 1903 призначений на посаду генерального консула Німеччини в Лондоні.

Під час Першої світової війни був працівником німецького консульства в Константинополі.

У 1917–1918 очолював вюртемберзький уряд.

З 1919 — посланник в Копенгагені.

У 1922–1930 — посол в Римі, в 1930–1932 — посол в Лондоні. Входив до складу німецької делегації на Лондонській конференції 1932 року, де домагався зняття репарацій з Німеччини.

З 2 червня до 17 листопада 1932 обіймав посаду міністра закордонних справ в уряді Франца фон Папена, з грудня — в уряді Курта фон Шляйхера. У січні 1933 обійняв ту ж саму посаду в першому кабінеті Адольфа Гітлера, вступивши до НСДАП та СС та отримавши звання группенфюрера СС.

На посаді міністра закордонних справ уклав Пакт Пілсудського—Гітлера (1934), проводив підготовку приєднання Саарської області до Німеччини, підготовку та оформлення відмови від військових статей Версальського мирного договору 1919, підготовку до ремілітаризації Рейнської зони та відмову від Локарнського договору 1925 року.

У 1936 брав участь в переговорах з Італією й Японією. Результатами переговорів стало підписання Сталевого та Комінтернівського пактів.

5 листопада 1937 був учасником наради Хоссбаха щодо аншлюсу Австрії — плану «Отто». Звістка про те, що Гітлер збирається використати збройні сили проти Австрії та Чехословаччини так шокувало його, що в нього сталося кілька серцевих нападів. Незважаючи на стан здоров'я, за кілька днів зв'язався з генералом фон Фрічем і начальником Генерального штабу генералом Беком і порадився з ними щодо того як можна змусити Гітлера "змінити свій погляд". Нойрат зміг влаштуати зустріч з фюрером лише в середині січня 1938 року.

«Скориставшись нагодою, я спробував довести йому, що ця політика призведе до світової війни, і що я не збираюся брати в цьому участь... Коли, незважаючи на всі мої аргументи, він усе одно залишився при своїй думці, я сказав йому, щоби він шукав іншого Міністра закордонних справ.» - згодом свідчив Нейрат на Нюрнберзькому процесі.

У лютому 1938 змінений на посаді міністра закордонних справ Йоахімом фон Ріббентропом через протиріччя з Гітлером щодо зовнішньої політики Німеччини.

З 18 березня 1939 до 25 серпня 1943 обіймав посаду рейхспротектора Богемії та Моравії. Розробляв плани винищення чехів та германізації Чехії.

У червні 1943 отримав звання обергруппенфюрера СС.

У травні 1945 заарештований та включений до списку військових злочинців. Засуджений Нюрнберзьким трибуналом до 15 років ув'язнення.

На Нюрнберзькому процесі Нейрат заявив:

«Мене надзвичайно засмутила промова Гітлера, оскільки вона вибивала підґрунтя з-під тієї міжнародної політики, яку я послідовно вибудовував.»

Через проблеми зі здоров'ям звільнений з в'язниці Шпандау в 1954.

Помер в Енцвейнінзі 14 серпня 1956.

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ 1904-1993., Shirer, William L. (William Lawrence), (2011). The rise and fall of the Third Reich : a history of Nazi Germany (вид. 50th anniversary ed). New York: Simon & Schuster. ISBN 9781451651683. OCLC 756654223. 

Джерела Редагувати

  • Сергій Воропаєв. Энциклопедия Третьего Рейха. — Москва : ЛОКИД-МИФ, 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Baron Konstanti n fon Nojrat nim Konstantin Freiherr von Neurath 2 lyutogo 1873 Klyajn Gatbah Vyurtemberg 14 serpnya 1956 Encvajning Nimechchina nimeckij derzhavnij i politichnij diyach diplomat baron Konstantin fon Nojrat Konstantin Freiherr von NeurathKonstantin fon Nojrat Im ya pri narodzhenni nim Konstantin Hermann Karl von NeurathNarodzhennya 2 lyutogo 1873 1873 02 02 Klejn GatbahSmert 14 serpnya 1956 1956 08 14 83 roki EncvejningPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya Baden VyurtembergKrayina NimechchinaOsvita Tyubingenskij universitet Eberhard Ludwigs Gymnasiumd i HU BerlinPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1914 1945Zvannya Obergruppenfyurer SSBitvi Persha svitova vijnaDruga svitova vijnaAvtograf Nagorodi Orden Fridriha Vyurtemberg Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuZa poranennya nagrudnij znak Licarskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Licarskij hrest 1 go klasu ordena Alberta Saksoniya Kavaler komandorskogo hresta ordena Franca Josifa Orden Osmaniye 2 stupenya Gallipolijska zirkaKavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Orden Vilgelma Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Komandorskij hrest 1 go klasu ordena domu Saksen Ernestine Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 z Prazkim gradomKavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni Italiyi Orden Danebrog defaultKavaler Velikogo hresta ordena DanebrogPochesnij znak Za virnu sluzhbu Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasuOrden nimeckogo orlaKilce Mertva golova Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis RedaguvatiZ 1901 na diplomatichnij sluzhbi U 1903 priznachenij na posadu generalnogo konsula Nimechchini v Londoni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv pracivnikom nimeckogo konsulstva v Konstantinopoli U 1917 1918 ocholyuvav vyurtemberzkij uryad Z 1919 poslannik v Kopengageni U 1922 1930 posol v Rimi v 1930 1932 posol v Londoni Vhodiv do skladu nimeckoyi delegaciyi na Londonskij konferenciyi 1932 roku de domagavsya znyattya reparacij z Nimechchini Z 2 chervnya do 17 listopada 1932 obijmav posadu ministra zakordonnih sprav v uryadi Franca fon Papena z grudnya v uryadi Kurta fon Shlyajhera U sichni 1933 obijnyav tu zh samu posadu v pershomu kabineti Adolfa Gitlera vstupivshi do NSDAP ta SS ta otrimavshi zvannya gruppenfyurera SS Na posadi ministra zakordonnih sprav uklav Pakt Pilsudskogo Gitlera 1934 provodiv pidgotovku priyednannya Saarskoyi oblasti do Nimechchini pidgotovku ta oformlennya vidmovi vid vijskovih statej Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 pidgotovku do remilitarizaciyi Rejnskoyi zoni ta vidmovu vid Lokarnskogo dogovoru 1925 roku U 1936 brav uchast v peregovorah z Italiyeyu j Yaponiyeyu Rezultatami peregovoriv stalo pidpisannya Stalevogo ta Kominternivskogo paktiv 5 listopada 1937 buv uchasnikom naradi Hossbaha shodo anshlyusu Avstriyi planu Otto Zvistka pro te sho Gitler zbirayetsya vikoristati zbrojni sili proti Avstriyi ta Chehoslovachchini tak shokuvalo jogo sho v nogo stalosya kilka sercevih napadiv 1 Nezvazhayuchi na stan zdorov ya za kilka dniv zv yazavsya z generalom fon Frichem i nachalnikom Generalnogo shtabu generalom Bekom i poradivsya z nimi shodo togo yak mozhna zmusiti Gitlera zminiti svij poglyad Nojrat zmig vlashtuati zustrich z fyurerom lishe v seredini sichnya 1938 roku Skoristavshis nagodoyu ya sprobuvav dovesti jomu sho cya politika prizvede do svitovoyi vijni i sho ya ne zbirayusya brati v comu uchast Koli nezvazhayuchi na vsi moyi argumenti vin use odno zalishivsya pri svoyij dumci ya skazav jomu shobi vin shukav inshogo Ministra zakordonnih sprav zgodom svidchiv Nejrat na Nyurnberzkomu procesi 1 U lyutomu 1938 zminenij na posadi ministra zakordonnih sprav Joahimom fon Ribbentropom cherez protirichchya z Gitlerom shodo zovnishnoyi politiki Nimechchini Z 18 bereznya 1939 do 25 serpnya 1943 obijmav posadu rejhsprotektora Bogemiyi ta Moraviyi Rozroblyav plani vinishennya chehiv ta germanizaciyi Chehiyi U chervni 1943 otrimav zvannya obergruppenfyurera SS U travni 1945 zaareshtovanij ta vklyuchenij do spisku vijskovih zlochinciv Zasudzhenij Nyurnberzkim tribunalom do 15 rokiv uv yaznennya Na Nyurnberzkomu procesi Nejrat zayaviv Mene nadzvichajno zasmutila promova Gitlera oskilki vona vibivala pidgruntya z pid tiyeyi mizhnarodnoyi politiki yaku ya poslidovno vibudovuvav Cherez problemi zi zdorov yam zvilnenij z v yaznici Shpandau v 1954 Pomer v Encvejninzi 14 serpnya 1956 Nagorodi RedaguvatiLicar Velikogo hresta Korolivskogo Viktorianskogo ordena 28 kvitnya 1904 Sribna vesilna medal Vyurtemberg 1911 Orden Fridriha Vyurtemberg 1 go klasu Orden Chervonogo orla 4 go klasu Orden Koroni Belgiya komandorskij hrest Zaliznij hrest 2 go klasu 16 zhovtnya 1914 1 go klasu 1 sichnya 1915 Komandor ordena Franca Josifa Avstro Ugorshina 1915 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 1916 Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg licarskij hrest Licar 1 go klasu ordena Alberta z mechami Orden Vilgelma Licarskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Medal Za vislugu rokiv u landveri Vyurtemberg 1 go klasu Orden Svyatij Oleksandr 1 go klasu z mechami Bolgariya Orden Osmaniye 2 go stupenya Vijskova medal Osmanska imperiya Pochesnij hrest veterana vijni Komandor 1 go klasu ordena domu Saksen Ernestine z mechami Zolotij partijnij znak NSDAP 30 sichnya 1937 Pochesnij znak Za virnu sluzhbu 1 go stupenya 40 rokiv 2 lyutogo 1938 Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Kavaler Velikogo hresta ordena Koroni Italiyi Velikij hrest ordena Danebroga z diamantami Daniya 1938 Pochesna shpaga rejhsfyurera SS Kilce Mertva golova Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 iz zastibkoyu Prazkij grad Velikij hrest ordena Nimeckogo orla z zirkoyu 20 kvitnya 1939 Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go 22 veresnya 1940 klasuPrimitki Redaguvati a b 1904 1993 Shirer William L William Lawrence 2011 The rise and fall of the Third Reich a history of Nazi Germany vid 50th anniversary ed New York Simon amp Schuster ISBN 9781451651683 OCLC 756654223 Dzherela RedaguvatiSergij Voropayev Enciklopediya Tretego Rejha Moskva LOKID MIF 1996 R A Krivonos Nojrat Kostyantin Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konstantin fon Nojrat amp oldid 38722023