Курт фон Шляйхер (нім. Kurt von Schleicher; 7 квітня 1882 — 30 червня 1934) — райхсканцлер Німеччини, від грудня 1932 до січня 1933 року, попередник Адольфа Гітлера на цій посаді і, таким чином, останній глава уряду Веймарської республіки.
| Курт фон Шляйхер | |
|---|---|
| нім. Kurt von Schleicher | |
| Народився | 7 квітня 1882 Бранденбург-на-Гафелі, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Помер | 30 червня 1934[…] (52 роки) Нойбабельсбергd, Потсдам, Вільна держава Пруссія, Німеччина ·вогнепальне поранення |
| Поховання | Parkfriedhof Lichterfelded :
|
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | політик, офіцер |
| Alma mater | Прусська військова академія |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Перша світова війна |
| Роки активності | з 1900 |
| Посада | Reich Chancellor in the Weimar Republicd, Прем'єр-міністри Пруссії, канцлер Німеччини і міністр оборони[d] |
| Військове звання | генерал піхоти |
| Партія | незалежний політик |
| Конфесія | лютеранство |
| У шлюбі з | Elisabeth von Schleicherd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 3561122 |
|
Біографія Редагувати
З родини військових. Учасник Першої світової війни. Генерал, зробив кар'єру в рейхсвері в 1920-ті роки, служив сполучною ланкою між армією і політиками Веймарської республіки. Дотримувався консервативних «прусських» поглядів на армію і державу, активно брав участь у таємній ремілітаризації країни, проте відносно економіки дотримувався більш ліберальних поглядів. З 1930 року відігравав велику політичну роль завдяки впливу на президента Гінденбурга, сприяв формуванню кабінетів уряду Брюнінга, а потім Папена, свого друга; був при них військовим міністром. На посаді рейхсканцлера, яке він займав менше двох місяців, продовжував політику переозброєння Німеччини, проте не отримав підтримки рейхстагу і в результаті змови Папена, Ялмара Шахта з Гінденбургом був зміщений, а на його місце призначений Гітлер (30 січня 1933).
Застрелений за наказом Гітлера під час Ночі довгих ножів разом з своєю дружиною Елізабет; трупи виявила 16-річна дочка. Як розповідала потім кухарка, вона привела до нього в кабінет двох чоловіків у цивільному. Один з них запитав: «Ви генерал фон Шляйхер?» Почувши ствердну відповідь, вони вистрілили: спочатку — в фон Шляйхера, потім — у його дружину, що вибігла на звук пострілів. Основними подіями «Ночі» були розправи з керівниками СА, але Гітлер велів заодно вбити також кількох своїх політичних ворогів, які до СА не мали відношення; серед них опинився і Шляйхер. Фюрер підозрював його (можливо, небезпідставно) у спробах реставрації династії Гогенцоллернів. Версія про зв'язок між Шляйхером і Ремом навіть не розглядалася через її очевидне безглуздя: Шляйхер відчував таку сильну неприязнь до Рема, що навіть не намагався приховувати цього.
Після вбивства Шляйхера організатори «Ночі довгих ножів» побоювалися помсти з боку військових. Однак фон Райхенау розвіяв їх страхи, видавши комюніке:
| За останні тижні було встановлено, що колишній військовий міністр, генерал у відставці фон Шляйхер підтримував контакти з ворожими державі колами штурмовиків та іноземними державами. Було доведено, що він своїми висловлюваннями і діями виступав проти нашої держави та її керівництва. Цей факт визначив необхідність його арешту в ході проводилася чистки. У момент затримання співробітниками кримінальної поліції Шляйхер спробував чинити опір, застосувавши зброю. У ході виниклої перестрілки генерал у відставці і його дружина, яка втрутилася, були смертельно поранені. |
Згодом Герінг стверджував, що хотів тільки заарештувати Шляйхера, проте його випередила команда гестапо.
Нагороди Редагувати
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу
- Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами
- Військова медаль (Османська імперія)
- Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар (1920)
Література Редагувати
- Paul Rassinier: Die Jahrhundertprovokation. Wie Deutschland in den zweiten Weltkrieg getrieben wurde (PDF-Datei)
- Friedrich Lenz: Der ekle Wurm der deutschen Zwietracht: Politische Probleme rund um den 20. Juli 1944 Klappentext, HTML-Version, PDF-Datei
- Heinz Roth: Widerstand im Dritten Reich (1976) (PDF-Datei)
Примітки Редагувати
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- ↑ Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118608037 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Шлейхер Курт фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
- Czech National Authority Database
Посилання Редагувати
- Kurt von Schleicher [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.]