www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільна держава Пруссія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Пруссія 1918 1947 Прапор ГербПруссії історич

Вільна держава Пруссія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пруссія.
Вільна держава Пруссія

1918 – 1947 ↓
Прапор Герб
Пруссії: історичні кордони на карті
Вільна держава Пруссія (синім), у Німеччині за часів Веймарської республіки
Столиця Берлін
Форма правління Республіка
Прем'єр-міністр
 - 1918 Фридрих Еберт
 - 1920—19321 Отто Браун
Історичний період Інтербелум
 - Засновано 9 листопада 1918
 - Ліквідовано 1947
Площа
 - 1925 292 695,36 км2
Населення
 - 1925 38 175 986 осіб
     Густота 130,4 осіб/км² 
1Три розокремленні терміни: 1920–1921, 1921–1925, 1925-1932
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Вільна держава Пруссія

Ві́льна держа́ва Пру́ссія (нім. Freistaat Preußen) — у 1918—1947 роках федеральна вільна держава у складі Німеччини (Веймарської республіки та Третього Рейху). Створена після Першої Світової війни замість королівства Пруссія. Була найбільшою складовою країни, займаючи 5/8 її території та чисельності населення. Вільна держава — німецький неологізм для позначення «республіки», вигаданий з метою уникнення асоціацій з Французькою республікою, яка сприймалася як ворог у свідомості більшості німців. Демократична Вільна держава виявилася недієздатною, коли відбувся державний переворот 1932/33 і Отто Браун був позбавлений влади. Його уряд поскаржився до суду з приводу цього відсторонення, а після закінчення Другої світової війни Отто Браун звернувся до американських офіційних осіб щодо правового відновлення прусського уряду. Але американці й інші союзні окупаційні сили, що зайняли територію Німеччини, не були зацікавлені в цьому і оголосили про ліквідацію Пруссії у 1947.

Історія

1918: Після Першої світової війни

За винятком своїх заморських колоній, Ельзас-Лотарингії і баварської частини Саару, всі німецькі територіальні втрати в результаті Першої світової війни були прусським тереном. Як зазначено Версальським мирним договором, Пруссія втратила на користь Бельгії (Ейпен і Мальмеді), Данії (Північний Шлезвіг), Литви (Клайпедський край) і Чехословаччини (Глючинський край). Саар перебував під управлінням Ліги Націй. Рейнська провінція стала демілітаризованою зоною.

Великі терени Пруссії перейшли до Польщі, включаючи більшість територій провінцій Позен і Західна Пруссія, а східна частина до Сілезії. Данциг було передано під управління Ліги Націй як Вільне місто Данциг. Ці втрати відокремили Східну Пруссію від решти частини країни, маючи сполучення тільки залізницею через Польський коридор або морем.

1918—1932

У 1919-1932 Пруссія керувалася коаліцією соціал-демократів, католицький центр, а також німецьких демократів, у 1921-1925 — коаліційним урядом за участю Німецької народної партії.

1932: прусський переворот

Зміни відбулися, 20 липня 1932 через Preußenschlag («прусський переворот»), коли рейхсканцлер Франц фон Папен усунув демократично обраний уряд Вільної держави Пруссії на чолі з Отто Брауном, під приводом того, що він втратив контроль над громадським порядком. Малася на увазі перестрілка між демонстрантами СА й комуністами у Альтоні в Гамбурзі (Альтона була частиною Пруссії на той час). Після цього надзвичайного указу, Папен призначив себе рейх-комісаром Пруссії і взяв під контроль уряд. Це дозволило Адольфу Гітлеру підкорити Пруссію у наступному році.

1945—1947: Скасування Пруссії

Після закінчення правління націонал-соціалістів у 1945, Німеччину розділили на зони окупації, а також передали керування теренами на схід від Одер-Нейсе іншим державам. Як і у випадку після Першої Світової війни так і після Другої Світової війни майже вся ця територія була прусським тереном (невелика частина землі на схід від кордону належав Саксонії). Більша частина землі відійшли до Польщі (північна третина Східної Пруссії, в тому числі Кенігсберг, нині Калінінград була приєднана до СРСР). Втрати становили майже 2/5 прусської території і майже чверть території, в межах 1938. За оцінками, 10 мільйонів німців було депортовано зі Східної Європи.

Територія Пруссії, що залишилась, склала трохи більше половини з решти німецької території і трохи більше половини території Пруссії до 1914. Законом № 46 від 25 лютого 1947, Союзна контрольна рада офіційно оголосила скасування Прусської держави.

Адміністративний поділ

Примітки

  1. Beckmanns Welt-Lexikon und Welt-Atlas. Leipzig / Vienna: Verlagsanstalt Otto Beckmann. 1931. 
  2. Council Control Law 46: Abolition of the State of Prussia. 25 лютого 1947. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 12 вересня 2010. 

Джерела

  • Karl Dietrich Bracher: Dualismus oder Gleichschaltung. Der Faktor Preußen in der Weimarer Republik. In: Bracher, Funke, Jacobsen (Hrsg.): Die Weimarer Republik 1918–1933. Politik, Wirtschaft, Gesellschaft, Bonn 1988, ISBN 3-89331-000-2, S. 535–551.
  • Christopher Clark: Preußen. Aufstieg und Niedergang 1600–1947. Bonn 2007, ISBN 978-3-89331-786-8.
  • Horst Möller: Preußen von 1918 bis 1947. Weimarer Republik, Preußen und der Nationalsozialismus. In: Handbuch der preußischen Geschichte, Bd. III. Berlin / New York 2001, S. 149–318. books.google.com [ 22 січня 2017 у Wayback Machine.]
  • Gerhard Schulze (Bearb.): Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 14. November 1918 bis 31. März 1925. Hildesheim / Zürich / New York 2002 (= Acta Borussica Neue Folge, 1. Reihe: Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 1817–1934/38, Bd. 11) Bd. I [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (PDF; 2,7 MB), Bd. II [ 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (PDF; 2,0 MB).
  • Reinhold Zilch, Bärbel Holtz (Bearb.): Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 4. April 1925 bis 10. Mai 1938. Hildesheim / Zürich / New York 2004 (= Acta Borussica Neue Folge, 1. Reihe: Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 1817–1934/38) Bd. I [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.] (PDF; 2,3 MB), Bd. II [ 15 червня 2016 у Wayback Machine.] (PDF; 2,2 MB).
  • Wilhelm Ribhegge: Preußen im Westen. Kampf um den Parlamentarismus in Rheinland und Westfalen. Münster 2008 (Sonderausgabe für die Landeszentrale für politische Bildung NRW).
  • Gesetz, betreffend die Neuregelung der Verfassung der evangelischen Landeskirche der älteren Provinzen Preußens (Digitalisat)
  • Gemeindeverfassungsgesetz vom 15. Dezember 1933 (Digitalisat)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільна держава Пруссія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prussiya Vilna derzhava Prussiya1918 1947 Prapor GerbPrussiyi istorichni kordoni na kartiVilna derzhava Prussiya sinim u Nimechchini za chasiv Vejmarskoyi respublikiStolicya BerlinForma pravlinnya RespublikaPrem yer ministr 1918 Fridrih Ebert 1920 19321 Otto BraunIstorichnij period Interbelum Zasnovano 9 listopada 1918 Likvidovano 1947Plosha 1925 1 292 695 36 km2Naselennya 1925 1 38 175 986 osib Gustota 130 4 osib km Poperednik NastupnikKorolivstvo Prussiya Okupaciya soyuznikami NimechchiniPNRSRSR1Tri rozokremlenni termini 1920 1921 1921 1925 1925 1932Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Vilna derzhava PrussiyaVi lna derzha va Pru ssiya nim Freistaat Preussen u 1918 1947 rokah federalna vilna derzhava u skladi Nimechchini Vejmarskoyi respubliki ta Tretogo Rejhu Stvorena pislya Pershoyi Svitovoyi vijni zamist korolivstva Prussiya Bula najbilshoyu skladovoyu krayini zajmayuchi 5 8 yiyi teritoriyi ta chiselnosti naselennya Vilna derzhava nimeckij neologizm dlya poznachennya respubliki vigadanij z metoyu uniknennya asociacij z Francuzkoyu respublikoyu yaka sprijmalasya yak vorog u svidomosti bilshosti nimciv Demokratichna Vilna derzhava viyavilasya nediyezdatnoyu koli vidbuvsya derzhavnij perevorot 1932 33 i Otto Braun buv pozbavlenij vladi Jogo uryad poskarzhivsya do sudu z privodu cogo vidstoronennya a pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Otto Braun zvernuvsya do amerikanskih oficijnih osib shodo pravovogo vidnovlennya prusskogo uryadu Ale amerikanci j inshi soyuzni okupacijni sili sho zajnyali teritoriyu Nimechchini ne buli zacikavleni v comu i ogolosili pro likvidaciyu Prussiyi u 1947 Zmist 1 Istoriya 1 1 1918 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni 1 2 1918 1932 1 3 1932 prusskij perevorot 1 4 1945 1947 Skasuvannya Prussiyi 2 Administrativnij podil 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya Redaguvati1918 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Redaguvati Za vinyatkom svoyih zamorskih kolonij Elzas Lotaringiyi i bavarskoyi chastini Saaru vsi nimecki teritorialni vtrati v rezultati Pershoyi svitovoyi vijni buli prusskim terenom Yak zaznacheno Versalskim mirnim dogovorom Prussiya vtratila na korist Belgiyi Ejpen i Malmedi Daniyi Pivnichnij Shlezvig Litvi Klajpedskij kraj i Chehoslovachchini Glyuchinskij kraj Saar perebuvav pid upravlinnyam Ligi Nacij Rejnska provinciya stala demilitarizovanoyu zonoyu Veliki tereni Prussiyi perejshli do Polshi vklyuchayuchi bilshist teritorij provincij Pozen i Zahidna Prussiya a shidna chastina do Sileziyi Dancig bulo peredano pid upravlinnya Ligi Nacij yak Vilne misto Dancig Ci vtrati vidokremili Shidnu Prussiyu vid reshti chastini krayini mayuchi spoluchennya tilki zalizniceyu cherez Polskij koridor abo morem 1918 1932 Redaguvati U 1919 1932 Prussiya keruvalasya koaliciyeyu social demokrativ katolickij centr a takozh nimeckih demokrativ u 1921 1925 koalicijnim uryadom za uchastyu Nimeckoyi narodnoyi partiyi 1932 prusskij perevorot Redaguvati Zmini vidbulisya 20 lipnya 1932 cherez Preussenschlag prusskij perevorot koli rejhskancler Franc fon Papen usunuv demokratichno obranij uryad Vilnoyi derzhavi Prussiyi na choli z Otto Braunom pid privodom togo sho vin vtrativ kontrol nad gromadskim poryadkom Malasya na uvazi perestrilka mizh demonstrantami SA j komunistami u Altoni v Gamburzi Altona bula chastinoyu Prussiyi na toj chas Pislya cogo nadzvichajnogo ukazu Papen priznachiv sebe rejh komisarom Prussiyi i vzyav pid kontrol uryad Ce dozvolilo Adolfu Gitleru pidkoriti Prussiyu u nastupnomu roci 1945 1947 Skasuvannya Prussiyi Redaguvati Pislya zakinchennya pravlinnya nacional socialistiv u 1945 Nimechchinu rozdilili na zoni okupaciyi a takozh peredali keruvannya terenami na shid vid Oder Nejse inshim derzhavam Yak i u vipadku pislya Pershoyi Svitovoyi vijni tak i pislya Drugoyi Svitovoyi vijni majzhe vsya cya teritoriya bula prusskim terenom nevelika chastina zemli na shid vid kordonu nalezhav Saksoniyi Bilsha chastina zemli vidijshli do Polshi pivnichna tretina Shidnoyi Prussiyi v tomu chisli Kenigsberg nini Kaliningrad bula priyednana do SRSR Vtrati stanovili majzhe 2 5 prusskoyi teritoriyi i majzhe chvert teritoriyi v mezhah 1938 Za ocinkami 10 miljoniv nimciv bulo deportovano zi Shidnoyi Yevropi Teritoriya Prussiyi sho zalishilas sklala trohi bilshe polovini z reshti nimeckoyi teritoriyi i trohi bilshe polovini teritoriyi Prussiyi do 1914 Zakonom 46 vid 25 lyutogo 1947 Soyuzna kontrolna rada oficijno ogolosila skasuvannya Prusskoyi derzhavi 2 Administrativnij podil RedaguvatiShlezvig Golshtejn provinciya Primitki Redaguvati Beckmanns Welt Lexikon und Welt Atlas Leipzig Vienna Verlagsanstalt Otto Beckmann 1931 Council Control Law 46 Abolition of the State of Prussia 25 lyutogo 1947 Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 12 veresnya 2010 Dzherela RedaguvatiKarl Dietrich Bracher Dualismus oder Gleichschaltung Der Faktor Preussen in der Weimarer Republik In Bracher Funke Jacobsen Hrsg Die Weimarer Republik 1918 1933 Politik Wirtschaft Gesellschaft Bonn 1988 ISBN 3 89331 000 2 S 535 551 Christopher Clark Preussen Aufstieg und Niedergang 1600 1947 Bonn 2007 ISBN 978 3 89331 786 8 Horst Moller Preussen von 1918 bis 1947 Weimarer Republik Preussen und der Nationalsozialismus In Handbuch der preussischen Geschichte Bd III Berlin New York 2001 S 149 318 books google com Arhivovano 22 sichnya 2017 u Wayback Machine Gerhard Schulze Bearb Die Protokolle des Preussischen Staatsministeriums 14 November 1918 bis 31 Marz 1925 Hildesheim Zurich New York 2002 Acta Borussica Neue Folge 1 Reihe Die Protokolle des Preussischen Staatsministeriums 1817 1934 38 Bd 11 Bd I Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine PDF 2 7 MB Bd II Arhivovano 1 zhovtnya 2018 u Wayback Machine PDF 2 0 MB Reinhold Zilch Barbel Holtz Bearb Die Protokolle des Preussischen Staatsministeriums 4 April 1925 bis 10 Mai 1938 Hildesheim Zurich New York 2004 Acta Borussica Neue Folge 1 Reihe Die Protokolle des Preussischen Staatsministeriums 1817 1934 38 Bd I Arhivovano 15 sichnya 2018 u Wayback Machine PDF 2 3 MB Bd II Arhivovano 15 chervnya 2016 u Wayback Machine PDF 2 2 MB Wilhelm Ribhegge Preussen im Westen Kampf um den Parlamentarismus in Rheinland und Westfalen Munster 2008 Sonderausgabe fur die Landeszentrale fur politische Bildung NRW Gesetz betreffend die Neuregelung der Verfassung der evangelischen Landeskirche der alteren Provinzen Preussens Digitalisat Gemeindeverfassungsgesetz vom 15 Dezember 1933 Digitalisat Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilna derzhava PrussiyaFreistaat Preussen Arhivovano 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine auf gonschior de Episoden und Ereignisse aus dem Zeitraum von 1918 bis 1947 Arhivovano 5 lipnya 2009 u Wayback Machine In rbb Preussen Chronik eines deutschen Staates Heinrich August Winkler Abschied auf Raten Wie Preussen unterging Arhivovano 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine Spiegel Online 21 August 2007 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilna derzhava Prussiya amp oldid 39989621