www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комаров Михайло Федорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комаров Миха йло Фе дорович Комаро в псевдон

Комаров Михайло Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комаров.

Миха́йло Фе́дорович Комаро́в (псевдоніми: М. Уманець, М. Комар; нар. 23 січня 1844(18440123), слобода Дмитрівка, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — пом. 19 серпня 1913, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — український письменник, бібліограф, критик, фольклорист, перекладач і лексикограф часів Російської імперії. Брат публіциста Олександра Комарова, батько Галини Комарової — поетеси та перекладачки, Маргарити Комарової-Сидоренко — подруги Лесі Українки та перекладачки і Богдана Комарова — бібліографа, публіциста, науковця-природознавця, лексикографа.

Комаров Михайло Федорович
Михайло Комаров
Псевдонім М. Уманець, М. Комар
Народився 23 січня 1844(1844-01-23)
слобода Дмитрівка, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 19 серпня 1913(1913-08-19) (69 років)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання Перший Християнський цвинтар
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник, бібліограф, критик, фольклорист, перекладач і лексикограф
Сфера роботи література, бібліографія, етнографія і лексикографія
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська і російська
Діти Комарова-Сидоренко Маргарита Михайлівна, Комарова Галина Михайлівна і Комаров Богдан Михайлович
 Комаров Михайло Федорович у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис Редагувати

Народився 23 січня 1844 року в слободі Дмитрівні Павлоградського повіту (нині — село Дмитрівка Петропавлівського району Дніпропетровської області). Його батько був російським переселенцем, який досить швидко українізувався.

Михайло Федорович закінчив катеринославську гімназію, у 1867 році закінчив юридичний факультет Харківського університету і розпочав службу в Окружному суді міста Острогозька на Воронежчині.

Працював присяжним довіреним у Києві, потім нотаріусом в Умані та Одесі.

Це був час розгортання суспільно-політичного і національно-культурного руху в Україні, осередком якого в Києві була «Київська громада». Серед громадівців, які організовували недільні школи, видавали українською мовою популярну і дешеву літературу, збирали етнографічний і фольклорний матеріал, був і Михайло Федорович. З метою популяризації природничих знань протягом 1874—1875 років він переклав українською мовою та видав брошури історика і громадського діяча Олександра Іванова (Строніна) «Розповіді про небо та землю», «Розмова про земні сили». Ще будучи студентом, Михайло Комаров надрукував у «Екатеринославских губернских ведомостях» свою першу працю «Два варианта южнорусской народной думы про Савву Чалого». Але саме в київський період життя Михайло Комаров розпочинає безперервну діяльність як літератор, критик, бібліограф і видавець. У 1881 році була опублікована його перша невелика праця про Тараса Шевченка «Кое что о Шевченке. (Народное предание о погребении Шевченка. Свидание его с Михайлом Щепкиным)», яка стала початком його шевченкіани. Адже Комаров був першим бібліографом творів Т. Г. Шевченка та праць про нього. У 1883 році він видав «Покажчик нової української літератури (1798—1883)», значення якого зауважила не лише українська періодична преса, але й російська («Исторический вестник»).

Уникаючи репресій влади проти громадівців, Михайло Комаров у 1883 році влаштувався працювати нотарем у провінційній Умані, де розпочав роботу над складанням російсько-українського словника. Влітку 1887 року Комаров переїхав до Одеси, влаштувався там на посаді нотаріуса, і прожив у цьому місті до кінця своїх днів. Він став одним із найдієвіших членів одеської «Громади». Займаючись бібліографією, Комаров активно співробітничає з київськими та львівськими часописами і газетами, виступаючи переважно в ролі літературного критика. Його статті, огляди, рецензії охоче друкували «Кіевская старина», «Рада», «Зоря», «Діло», «Правда», «Одесский вестник», «По морю и суше». Комаров спілкувався з багатьма діячами української літератури, як: Михайло Грушевський, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Дмитро Яворницький, Дмитро Дорошенко тощо. Своєю діяльністю він сприяв культурно-національному єднанню різних частин України — Південної, Західної і Наддніпрянщини.

В одеський період життя Михайло Комаров продовжує складати бібліографію творів Т. Г. Шевченка та літературу про нього. У 1903 році він опублікував книгу «Т. Шевченко в литературе и искусстве. Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т. Шевченка». Наступного року в Києві були опубліковані його «Библиографический указатель музыкальной и литературной деятельности Н. В. Лысенка (1868—1903)» та «Бібліографічний покажчик видань Котляревського, творів та писань про його». У 1903 році він опублікував значний (330 стор.) бібліографічний покажчик до історії української драми і театру з 1815 р. «Українська драматургія», доповнення до якого (106 стор.) за 1905—1912 роки опублікував у 1912 році. З останнім пов'язаний цікавий факт історії катеринославської «Просвіти». Один із керівників Мануйлівської філії Катеринославської «Просвіти» М. К. Ємець написав своєму землякові Комарову в Одесу листа, в якому прохав того порадити, які драматичні твори він міг би порекомендувати для постановки самодіяльним театром Мануйлівської «Просвіти». Незабаром Комаров став почесним членом Мануйлівської «Просвіти». Одним із напрямів діяльності Михайла Комарова були переклади на українську мову та видання творів Миколи Костомарова, Миколи Гоголя, оприлюднення недрукованих раніше творів Віктора Забіли, Степана Руданського, Костянтина Думитрашка, Петра Гулака-Артемовського, Олекси Стороженка.

Михайло Комаров у останні роки життя

З початку 90-х років Михайло Федорович починає друкувати власні твори історичного змісту та просвітницького характеру. Це були статті або брошури: «Антін Головатий, запорозький депутат і кобзар», «Запорожець Костянтин Вира», «Оповідання про Антона Головатого та про початок Чорноморського козацького війська», «Оповідання про Богдана Хмельницького. Як він визволив Україну від неволі польської», «Запорозькі вольності». Його твори ілюстрував талановитий український художник Амвросій Ждаха. Комаров доводив, що «без праці не буде і відродження, що треба збирати етнографічний матеріал, творити літературу у всіх її галузях, а особливо для народу» (Є. Чикаленко). В Одесі Михайло Комаров продовжив роботу над російсько-українським словником. Це була тяжка і напружена праця. Один із активних членів «Одеської Громади» Євген Чикаленко у спогадах пише: «Словарна комісія під головуванням „Комара“ збиралася раз на тиждень і працювала протягом кількох років». Результати цієї роботи під назвою «Словар російсько-української мови» були видані у Львові заходами Товариства ім. Т. Г. Шевченка. Протягом 1893—1898 років вийшло 4 томи «Словника», на яких було зазначено: «Зібрали і впорядкували М. Уманець і А. Спілка», тобто Михайло Комаров і «Одеська (Адеська) Громада». Фінансували це видання Є. Чикаленко та товариш Михайло Комарова по Харківському університету Василь Гегело. Михайло Комаров багато часу і зусиль віддавав боротьбі із цензурою.

У період розгортання революційного і національно-культурного руху у 1905 році в різних містах Наддніпрянської України стали виникати «Просвіти». Михайло Комаров був у числі організаторів і перших керівників одеської «Просвіти». Він був почесним членом двох філій катеринославської «Просвіти», допомагаючи їм, головним чином, літературою для просвітницької та театральної діяльності просвітян.

До 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка у 1912 році. Михайло Комаров опублікував зі своїми примітками великий збірник поетичних творів різних авторів, присвячених Т. Шевченкові — «Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів». Це була передостання земна справа подвижника-просвітянина. А останньою стала невелика брошура «П. Морачевський та його переклад Св. Євангелія на українську мову».

Помер Михайло Федорович Комаров 19 серпня 1913 року в Одесі.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі. 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Комарова відсутні.

Родина Редагувати

У Михайла Комарова було семеро дітей: Маргарита, Любов, Галина, Леоніда, Віра, Богдан, Юрій.

Вшанування пам'яті Редагувати

Праці Редагувати

Перекладав твори Миколи Гоголя, Льва Толстого, Володимира Короленка.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. . Архів оригіналу за 13 Березня 2017. Процитовано 12 Березня 2017. 
  3. . Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 15 квітня 2011. 
  4. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-06-06. (рос.)

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Komarov Miha jlo Fe dorovich Komaro v psevdonimi M Umanec M Komar nar 23 sichnya 1844 18440123 sloboda Dmitrivka Pavlogradskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya pom 19 serpnya 1913 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya ukrayinskij pismennik bibliograf kritik folklorist perekladach i leksikograf chasiv Rosijskoyi imperiyi Brat publicista Oleksandra Komarova batko Galini Komarovoyi poetesi ta perekladachki Margariti Komarovoyi Sidorenko podrugi Lesi Ukrayinki 2 ta perekladachki i Bogdana Komarova bibliografa publicista naukovcya prirodoznavcya leksikografa Komarov Mihajlo FedorovichMihajlo KomarovPsevdonim M Umanec M KomarNarodivsya 23 sichnya 1844 1844 01 23 sloboda Dmitrivka Pavlogradskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 19 serpnya 1913 1913 08 19 69 rokiv Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya Pershij Hristiyanskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist pismennik bibliograf kritik folklorist perekladach i leksikografSfera roboti literatura 1 1 bibliografiya 1 1 etnografiya 1 1 i leksikografiya 1 1 Alma mater HNU imeni V N KarazinaMova tvoriv ukrayinska 1 1 i rosijska 1 1 Diti Komarova Sidorenko Margarita Mihajlivna Komarova Galina Mihajlivna i Komarov Bogdan Mihajlovich Komarov Mihajlo Fedorovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 2 Rodina 3 Vshanuvannya pam yati 4 Praci 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 23 sichnya 1844 roku v slobodi Dmitrivni Pavlogradskogo povitu nini selo Dmitrivka Petropavlivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Jogo batko buv rosijskim pereselencem yakij dosit shvidko ukrayinizuvavsya Mihajlo Fedorovich zakinchiv katerinoslavsku gimnaziyu u 1867 roci zakinchiv yuridichnij fakultet Harkivskogo universitetu i rozpochav sluzhbu v Okruzhnomu sudi mista Ostrogozka na Voronezhchini Pracyuvav prisyazhnim dovirenim u Kiyevi potim notariusom v Umani ta Odesi Ce buv chas rozgortannya suspilno politichnogo i nacionalno kulturnogo ruhu v Ukrayini oseredkom yakogo v Kiyevi bula Kiyivska gromada Sered gromadivciv yaki organizovuvali nedilni shkoli vidavali ukrayinskoyu movoyu populyarnu i deshevu literaturu zbirali etnografichnij i folklornij material buv i Mihajlo Fedorovich Z metoyu populyarizaciyi prirodnichih znan protyagom 1874 1875 rokiv vin pereklav ukrayinskoyu movoyu ta vidav broshuri istorika i gromadskogo diyacha Oleksandra Ivanova Stronina Rozpovidi pro nebo ta zemlyu Rozmova pro zemni sili She buduchi studentom Mihajlo Komarov nadrukuvav u Ekaterinoslavskih gubernskih vedomostyah svoyu pershu pracyu Dva varianta yuzhnorusskoj narodnoj dumy pro Savvu Chalogo Ale same v kiyivskij period zhittya Mihajlo Komarov rozpochinaye bezperervnu diyalnist yak literator kritik bibliograf i vidavec U 1881 roci bula opublikovana jogo persha nevelika pracya pro Tarasa Shevchenka Koe chto o Shevchenke Narodnoe predanie o pogrebenii Shevchenka Svidanie ego s Mihajlom Shepkinym yaka stala pochatkom jogo shevchenkiani Adzhe Komarov buv pershim bibliografom tvoriv T G Shevchenka ta prac pro nogo U 1883 roci vin vidav Pokazhchik novoyi ukrayinskoyi literaturi 1798 1883 znachennya yakogo zauvazhila ne lishe ukrayinska periodichna presa ale j rosijska Istoricheskij vestnik Unikayuchi represij vladi proti gromadivciv Mihajlo Komarov u 1883 roci vlashtuvavsya pracyuvati notarem u provincijnij Umani de rozpochav robotu nad skladannyam rosijsko ukrayinskogo slovnika Vlitku 1887 roku Komarov pereyihav do Odesi vlashtuvavsya tam na posadi notariusa i prozhiv u comu misti do kincya svoyih dniv Vin stav odnim iz najdiyevishih chleniv odeskoyi Gromadi Zajmayuchis bibliografiyeyu Komarov aktivno spivrobitnichaye z kiyivskimi ta lvivskimi chasopisami i gazetami vistupayuchi perevazhno v roli literaturnogo kritika Jogo statti oglyadi recenziyi ohoche drukuvali Kievskaya starina Rada Zorya Dilo Pravda Odesskij vestnik Po moryu i sushe Komarov spilkuvavsya z bagatma diyachami ukrayinskoyi literaturi yak Mihajlo Grushevskij Ivan Franko Lesya Ukrayinka Mihajlo Kocyubinskij Dmitro Yavornickij Dmitro Doroshenko tosho Svoyeyu diyalnistyu vin spriyav kulturno nacionalnomu yednannyu riznih chastin Ukrayini Pivdennoyi Zahidnoyi i Naddnipryanshini V odeskij period zhittya Mihajlo Komarov prodovzhuye skladati bibliografiyu tvoriv T G Shevchenka ta literaturu pro nogo U 1903 roci vin opublikuvav knigu T Shevchenko v literature i iskusstve Bibliograficheskij ukazatel materialov dlya izucheniya zhizni i proizvedenij T Shevchenka Nastupnogo roku v Kiyevi buli opublikovani jogo Bibliograficheskij ukazatel muzykalnoj i literaturnoj deyatelnosti N V Lysenka 1868 1903 ta Bibliografichnij pokazhchik vidan Kotlyarevskogo tvoriv ta pisan pro jogo U 1903 roci vin opublikuvav znachnij 330 stor bibliografichnij pokazhchik do istoriyi ukrayinskoyi drami i teatru z 1815 r Ukrayinska dramaturgiya dopovnennya do yakogo 106 stor za 1905 1912 roki opublikuvav u 1912 roci Z ostannim pov yazanij cikavij fakt istoriyi katerinoslavskoyi Prosviti Odin iz kerivnikiv Manujlivskoyi filiyi Katerinoslavskoyi Prosviti M K Yemec napisav svoyemu zemlyakovi Komarovu v Odesu lista v yakomu prohav togo poraditi yaki dramatichni tvori vin mig bi porekomenduvati dlya postanovki samodiyalnim teatrom Manujlivskoyi Prosviti Nezabarom Komarov stav pochesnim chlenom Manujlivskoyi Prosviti Odnim iz napryamiv diyalnosti Mihajla Komarova buli perekladi na ukrayinsku movu ta vidannya tvoriv Mikoli Kostomarova Mikoli Gogolya oprilyudnennya nedrukovanih ranishe tvoriv Viktora Zabili Stepana Rudanskogo Kostyantina Dumitrashka Petra Gulaka Artemovskogo Oleksi Storozhenka nbsp Mihajlo Komarov u ostanni roki zhittyaZ pochatku 90 h rokiv Mihajlo Fedorovich pochinaye drukuvati vlasni tvori istorichnogo zmistu ta prosvitnickogo harakteru Ce buli statti abo broshuri Antin Golovatij zaporozkij deputat i kobzar Zaporozhec Kostyantin Vira Opovidannya pro Antona Golovatogo ta pro pochatok Chornomorskogo kozackogo vijska Opovidannya pro Bogdana Hmelnickogo Yak vin vizvoliv Ukrayinu vid nevoli polskoyi Zaporozki volnosti Jogo tvori ilyustruvav talanovitij ukrayinskij hudozhnik Amvrosij Zhdaha Komarov dovodiv sho bez praci ne bude i vidrodzhennya sho treba zbirati etnografichnij material tvoriti literaturu u vsih yiyi galuzyah a osoblivo dlya narodu Ye Chikalenko V Odesi Mihajlo Komarov prodovzhiv robotu nad rosijsko ukrayinskim slovnikom Ce bula tyazhka i napruzhena pracya Odin iz aktivnih chleniv Odeskoyi Gromadi Yevgen Chikalenko u spogadah pishe Slovarna komisiya pid golovuvannyam Komara zbiralasya raz na tizhden i pracyuvala protyagom kilkoh rokiv Rezultati ciyeyi roboti pid nazvoyu Slovar rosijsko ukrayinskoyi movi buli vidani u Lvovi zahodami Tovaristva im T G Shevchenka Protyagom 1893 1898 rokiv vijshlo 4 tomi Slovnika na yakih bulo zaznacheno Zibrali i vporyadkuvali M Umanec i A Spilka tobto Mihajlo Komarov i Odeska Adeska Gromada Finansuvali ce vidannya Ye Chikalenko ta tovarish Mihajlo Komarova po Harkivskomu universitetu Vasil Gegelo Mihajlo Komarov bagato chasu i zusil viddavav borotbi iz cenzuroyu U period rozgortannya revolyucijnogo i nacionalno kulturnogo ruhu u 1905 roci v riznih mistah Naddnipryanskoyi Ukrayini stali vinikati Prosviti Mihajlo Komarov buv u chisli organizatoriv i pershih kerivnikiv odeskoyi Prosviti Vin buv pochesnim chlenom dvoh filij katerinoslavskoyi Prosviti dopomagayuchi yim golovnim chinom literaturoyu dlya prosvitnickoyi ta teatralnoyi diyalnosti prosvityan Do 100 richchya vid dnya narodzhennya T G Shevchenka u 1912 roci Mihajlo Komarov opublikuvav zi svoyimi primitkami velikij zbirnik poetichnih tvoriv riznih avtoriv prisvyachenih T Shevchenkovi Vinok T Shevchenkovi iz virshiv ukrayinskih galickih rosijskih biloruskih i polskih poetiv Ce bula peredostannya zemna sprava podvizhnika prosvityanina A ostannoyu stala nevelika broshura P Morachevskij ta jogo pereklad Sv Yevangeliya na ukrayinsku movu Pomer Mihajlo Fedorovich Komarov 19 serpnya 1913 roku v Odesi Buv pohovanij na Pershomu Hristiyanskomu cvintari 3 1937 roku komunistichnoyu vladoyu cvintar bulo zrujnovano Na jogo misci buv vidkritij Park Illicha z rozvazhalnimi atrakcionami a chastina bula peredana miscevomu zooparku Nini dostemenno vidomo lishe pro deyaki perepohovannya zi Starogo cvintarya a dani pro perepohovannya Komarova vidsutni 4 Rodina RedaguvatiU Mihajla Komarova bulo semero ditej Margarita Lyubov Galina Leonida Vira Bogdan Yurij Vshanuvannya pam yati Redaguvativulicya Mihajla Komarova isnuye u misti Volodimir Volinskoyi oblasti V Dnipri na Shlyahivci v Chechelivskomu rajoni isnuye vulicya Mihajla Komarova V Odesi na budinku 27 vulici Zhukovskogo de v 1887 1913 zhiv Mihajlo Komarov ustanovleno memorialnu doshku Praci RedaguvatiUklav Slovar rosijsko ukrayinskij t 1 4 Lviv 1893 1898 u spivavtorstvi bibliografichni pokazhchiki Bibliografichnij pokazhchik novoyi ukrayinskoyi literaturi 1798 1883 r Kiyiv 1883 Ukrayinska dramaturgiya Odesa 1906 Arhivovano 19 Lyutogo 2019 u Wayback Machine Shevchenko v literature i iskusstve Bibliograficheskij ukazatel Odessa 1903 Arhivovano 8 Grudnya 2019 u Wayback Machine Pro zaporozhski volnosti Odessa 1907 Arhivovano 16 Grudnya 2019 u Wayback Machine Do Ukrayinskoyi dramaturgiyi zb bibliogr znadibku do istoriyi ukr drami i teatra za 1906 1912 r z dod ta popravkami do Ukr dramaturgiyi do 1906 r zibrav i vporyadkuvav M Komarov Odesa Druk Ye Fesenka 1912 106 s Arhivovano 19 Lyutogo 2019 u Wayback Machine Perekladav tvori Mikoli Gogolya Lva Tolstogo Volodimira Korolenka Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m n Czech National Authority Database d Track Q13550863 Mikola Suhoveckij Odesa Lesini slidi Arhiv originalu za 13 Bereznya 2017 Procitovano 12 Bereznya 2017 Hram Vseh Svyatyh Spisok zahoronennyh lyudej Sajt Cerkvi Vsih Svyatih Odeskoyi yeparhiyi UPC MP ros Arhiv originalu za 30 lipnya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2011 Shevchuk A Spasti memorial zashitit chest goroda Gazeta Vechernyaya Odessa 2010 Vip 118 119 9249 9250 14 serpnya Arhivovano z dzherela 3 chervnya 2016 Procitovano 2016 06 06 ros Dzherela ta literatura RedaguvatiO V Boguslavskij Komarov Mihajlo Fedorovich Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 469 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 G D Zlenko Komarov Mihajlo Fedorovich Arhivovano 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Posilannya RedaguvatiKomarov Mihajlo Fedorovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 513 Komarov Mihajlo Arhivovano 15 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 688 1000 ekz Zakohanij v ukrayinske slovo Do 170 richchya vid dnya narodzhennya Mihajla Komarova Arhivovano 25 Travnya 2021 u Wayback Machine zbirnik materialiv Upor L M Bur yan Odesa 2016 517 s Advokat ukrayinskoyi literaturi Den 2003 26 grudnya Hto ye hto na Dnipropetrovshini Nashi zemlyaki 2005 Znameniti veliki genialni lyudi Najcikavishe pro nih Arhivovano 15 Bereznya 2016 u Wayback Machine M F Komarov yak doslidnik ta populyarizator kozachchini Vinckovskij T Dzhumiga Ye Misechko A Ukrayinski militarni formuvannya v Odesi v dobu Centralnoyi Radi berezen 1917 kviten 1918 rr Odesa Feniks 2010 154 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komarov Mihajlo Fedorovich amp oldid 36783491