Колодій Віталій Дем'янович | |
---|---|
Народився | 19 січня 1939 (84 роки) Первомайськ, Одеська область, Українська РСР, СРСР |
Помер | 29 березня 2016 (77 років) Чернівці |
Поховання | Чернівці |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | поет, прозаїк, журналіст, перекладач |
Alma mater | Чернівецький державний університет |
Мова творів | українська |
Жанр | поезія, поетична драматургія, проза, публіцистика |
Magnum opus | Диспут, Найлюбіша в світі панна |
Премії | Літературна премія імені Дмитра Загула Літературна премія імені Міхая Емінеску |
|
Колоді́й Віта́лій Дем'я́нович (нар. 19 січня 1939, Первомайськ — пом. 29 березня 2016, Чернівці) — український поет, прозаїк, журналіст і перекладач.
Біографія ред.
Колодій Віталій Дем'янович народився 19 січня 1939 року в місті Первомайську Одеської (тепер Миколаївської) області в родині робітника. Батько, тяжко поранений на війні, помер у травні 1946 р. Навчався в Первомайській середній школі № 17. Перші вірші почав писати в 3-му класі. Разом зі своїм старшим товаришем Миколою Вінграновським відвідував засідання літературного об'єднання.
Після закінчення школи вступив на механічне відділення Одеського технікуму нафтової і газової промисловості. Отримавши диплом механіка, працював на нафтобазі міста Сторожинець.
В 1963 році закінчив філологічний факультет Чернівецького держуніверситету.
Друкуватися почав у 1965 році. В 1967 році вийшла друком перша збірка поезій «Зажинки». Член Національної спілки письменників України з 1968 року.
Працював завідувачем відділу культури чернівецької обласної газети «Радянська Буковина». Був у числі засновників газети «Молодий буковинець», започаткував часописи «Буковинське віче» (1990—1991) та «Літературно-мистецька Буковина» (1997—1998).
У 1970-х роках мешкав у місті Одеса, де обіймав посади відповідального секретаря обласної газети «Чорноморська Комуна», головного редактора видавництва «Маяк».
З 1979 року жив і працював у місті Чернівці. З 1992 по 1996 рік був директором Музею буковинської діаспори. Близько 20-ти років очолював Чернівецьку обласну організацію Спілки письменників України.
Помер 29 березня 2016 року в Чернівцях, де і похований.
Твори ред.
Список видань (хронологічно) ред.
- Зажинки (1967)
- Слов'янська дума (1969)
- Серпень і птиці (1973)
- Північний вирій (1979)
- Зоряне дерево (1982)
- Птахи на вітрах (1983)
- Погляд за видиму грань (1986)
- Вечірній сніг (1989)
- Найлюбіша в світі панна (1998)
- Сонети (1998)
- При сповідальних свічах (1999)
- Біла квітка осені (українською і румунською мовами, 2001)
- Сто сонетів (2002)
- Прощальна сльоза ранку (українською і румунською мовами, 2002)
- Забинтовані квіти (2004)
- Псалом на чорно-білому (2006)
- Ріка, в яку ми входимо (2007)
- Диспут (книга поем, 2007)
- Ангел на камені (книга віршів, 2008)
- Зоря над прірвою (книга прози, 2008)
- З вогню і квітів (книга перекладів, 2008)
- Перо в облозі часу (книга публіцистики, 2009)
- Неопалима висота (2011)
- Слова осипалися з літа (книга у відсвіті жнив, 2013)
- У світлотінях летючої миті: афоризми і максими буднів (2014)
- Сонети (2017) / упоряд., передмова О. Колодій // http://www.strelbooks.com [ 9 травня 2017 у Wayback Machine.]
Перехресні думки. Переконання ред.
* * *
Коли неславу правлять, а народ
мовчить — біда народу.
* * *
…Ніколи
Душі всієї до останку рабство
Не сполоняє — суть її найкраща
Завжди від рабства вільна…
* * *
Ти — в дорозі. У невпиннім русі.
Через терни випадає йти.
Впевненість твоя — це ще не успіх.
В сумнівах — ти ближче до мети.
* * *
Політичний імідж, соціально-економічний стан держави чи народу є вирішальними факторами при світовому визнанні та популяризації особистості і її творіння, зокрема у літературно-мистецькій галузі. Українці зродили не лише незрівнянний за художнім рівнем, унікальним багатством мелосу пісенний масив, а й видали чимало шедеврів у прозі, поезії, драматургії, які, за об'єктивними критеріями, не поступаються номінованим на Нобелівську чи інші найвищі премії та усепланетні нагороди. Але ми — то бездержавні, то різнорідні натовпи на роздоріжжях…
Премії і нагороди ред.
- Літературна премія імені Дмитра Загула (1996).
- Літературна премія імені Міхая Емінеску (Румунія).
- Літературна премія імені Григоре Вієру (Румунія—Молдова).
- Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (1999).
- Медаль «На славу Чернівців».
Про творчість ред.
Творчий доробок Віталія Колодія високо оцінюють побратими по перу, літературознавці:
- Мірча Лютик, член Національних спілок України, Румунії та Молдови:
- Петро Скунць, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка:
- Володимир Солоухін, російський письменник: (рос.)
- Семен Абрамович, доктор філологічних наук, професор, академік Академії ВО України:
- Тамара Севернюк, член Національної спілки письменників України:
Примітки ред.
- Абліцов, Віталій (1 грудня 2018). БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКІ ЗМІ ЗАГОСТРЮЄТЬСЯ. Український інформаційний простір 0 (2). с. 238–245. ISSN 2617-1244. doi:10.31866/2616-7948.2.2018.152096.
Література ред.
- Абрамович С. Д. Сповідальний час лірика в диспуті з епічним рухом історії: творчість Віталія Колодія. Слово і час. 2013. № 11. С. 98-106.
- Абрамович С. Д. Художня книга в епоху електроніки: живі води пам*яті. Наукові праці Кам*янець-Подільського нац. ун-ту ім. Івана Огієнка. Кам*янець-Подільський : Аксіома, 2010. Вип. 2.
- Бінкевич О. Сумління, що спілкується з вічністю. Слова осипалися з літа. Чернівці, 2013. С. 290—293.
- Віталій Колодій : біобібліографічний покажчик (до 80-річчя від дня народж.) / укл. Н.М. Майборода. Миколаїв : МОБЮ, 2019. 28 с.
- Глебова И. «Перельоти людських доль». О прозе Виталия Колодия. Пространство литератури : сборник научн. трудов. Харьков, 2009.
- Дячков В. З витоків почуттів і вчинків. Буковина. 2007. 11 вересня.
- Ісаченко Л. Ніч із сотнею сонетів. Час 2000. 2003. 14 лютого.
- Кирилюк С. Довга дорога української історії на чорно-білому тлі… Слово Просвіти. 2006. 6-12 лютого.
- Колодій О. «Від прагнення добра і чистоти». Молодий буковинець. 2018. № 5 (18 січ.). С.14; Буковинський журнал. 2018. № 1(108). С. 233-240; Відродження. 2018. 12 березня. С.10-11; Дзвін. 2018. № 5. С.146-152; Українська літературна газета. 2019. № 2 (25 січня). С. 6-7; Літературна Україна. 2019. № 5 (2 лютого). С. 6.
- Колодій О. Зостався невпольований ніким. Буковинський журнал. 2019. № 1. С. 181-183; Молодий буковинець. 2019. січень.
- Літургія Поетові: Віршовані присвяти Віталієві Колодію. Чернівці : Букрек, 2019. 64 с.
- Лазарук М. «Прекрасна жінка в строгому убранні». Молодий буковинець. 2002. 12 грудня.
- Лютик М. Елітна постать української літератури. Погляд. 2011. 20 січня.
- Полякова И. «На чистій совісті снігів». Слова осипалися з літа. Чернівці, 2013. С. 304—307.
- Пушик С. Овіяний степовими, морськими, гірськими вітрами і вітром шістьдесятих ХХ ст. : Роздуми про п*ятикнижжя Віталія Колодія. Блискавиці б*ють у найвищі дерева. Івано-Франківськ, 2011. С. 174—202.
- Севернюк Т. «Є час для молитов і є для вчинків…» Роздуми над прочитаним. Літературна Україна. 2000. 27 квітня.
- Скунць П. Зустріч при сповідальних свічах… З післямовою поета. Ангел на камені. Чернівці, 2008. С. 316—321.
- Туз-Максимець Д. «А поцілунки гострі, мов шаблі…» Буковина. 2008. 8 лютого.
Посилання ред.
- Колодій В.Д на «Від і до» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]