Григо́рій Я́кович Козаче́нко (нар. 20 грудня 1900 (2 січня 1901), с. Тишки, нині Лубенський район Полтавська область — 1 червня 1970, Харків, УРСР, СРСР) — український радянський актор. Народний артист УРСР (1953). Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора.
| Козаченко Григорій Якович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 2 січня 1901 Трушки, Білоцерківський район, Київська область |
| Помер | 1 червня 1970 (69 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Громадянство | СРСР |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка |
| IMDb | nm2586831 |
| Нагороди та премії | |
| |
Життєпис Редагувати
У 1924 р. закінчив драматичну студію при театрі «Березіль» (Біла Церква, нині Київська область).).
У 1925 р. працював актором Київської майстерні театру, від 1926 — у театрі «Березіль» у Харкові.
У 1935—1970 працював в Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка, у 1962—1963 рр. викладав у драматичній студії при театруі.
Був членом КПРС (від 1941).
- Дружина: Криницька Лідія Антонівна (1898—1966) — українська радянська актриса, читець, театральний педагог. Народна артистка УРСР (1954).
Ролі в театрі Редагувати
- Кнур («Лимерівна» П. Мирного).
- Котенко («Талан» М. Старицького).
- Боцман Кобза («Загибель ескадри» О. Корнійчука).
- Берест («Платон Кречет» О. Корнійчука).
- Лубенко («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука).
- Хрипун («Фронт» О. Корнійчука).
- Галушка («В степах України» О. Корнійчука)
- Монах Сильвестр («Ярослав Мудрий» І. Кочерги).
- Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка)
- Касьянов («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка)
- Мартин Боруля (однойменна п'єса І. Карпенка-Карого),
- Поміщик Шредер («Життя починається знову» В. Собка).
- Восьмибратов («Ліс» О. Островського).
- Достигаєв («Єгор Буличов та інші» М. Горького)
- Осип («Ревізор» М. Гоголя).
- Лавров («Втрачений дім» С. Михалкова).
- Професор Лосєв («Закон честі» О. Штейна)
- Литвинов («На березі дикім» за Б. Полєвим)
- Абат Крюшо («Євгенія Ґранде» за О. де Бальзаком).
Ролі в кіно Редагувати
- «Над Черемошем» (1954, реж. Г. Крикун);
- «Лимерівна» (1955, реж. В. Лапокниш);
- «Море кличе» (1955, реж. В. Браун);
- «Партизанська іскра» (1957, реж. О. Маслюков);
- «Любов на світанку» (1957, фільм-спектакль, реж. Л. Швачко, Б. Норд);
- «Повість наших днів» (1958, реж. О. Маслюков).
Звання та нагороди Редагувати
- 1953 — Народний артист УРСР.
- Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Література Редагувати
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 5. — К., 1980. — С. 262.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.. — С. 306.