www.wikidata.uk-ua.nina.az

Полевой Борис Миколайович Бори с Микола йович Полево й 9 рос Борис Николаевич Полевой справжнє прізвище Кампов 17 березн

Полевой Борис Миколайович

Бори́с Микола́йович Полево́й (рос. Борис Николаевич Полевой, справжнє прізвище Кампов; 17 березня 1908, Москва — 12 липня 1981, Москва) — російський радянський письменник, журналіст, мемуарист, громадський діяч. Герой Соціалістичної Праці (1974).

Полевой Борис Миколайович
Народився 4 (17) березня 1908
Москва, Російська імперія[…]
Помер 12 липня 1981(1981-07-12)[…] (73 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність письменник, журналіст
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство СП СРСР
Роки активності з 1927
Посада головний редактор
Партія КПРС
Нагороди


IMDb ID 0689011
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полевой.

Головний редактор журналу «Юність» (1962—1981).

Біографія ред.

Народився 17 березня 1908 року в Москві, в сім'ї юриста і лікаря. В 1913 році сім'я переїхала в Твер, де пройшли його дитинство та юність.

Закінчив у Твері технічне училище та працював на текстильній фабриці. Кар'єру журналіста розпочав у 1928 році, його дуже підтримував Максим Горький.

Б. М. Полевой був військовим журналістом, але славу йому принесла «Повість про справжню людину», яка присвячена подвигу льотчика О. Маресьєва.

Працював в газетах «Тверская деревня», «Тверская правда», «Пролетарская правда», «Смена». В 1927 році в Твері була видана його перша книга нарисів «Мемуари вошивої людини» — про життя людей «дна». Це єдине видання, підписане іменем Б. Кампов. книга була високо оцінена М. Горьким.

З 1929 року Б. Полевой стає професійним журналістом. В 1939 році в журналі «Октябрь» вийшла перша повість «Гарячий цех», яка принесла йому відомість в літературі.

У роки німецько-радянської війни перебував в армії як кореспондент газети «Правда», в тому числі на Калінінському фронті (1942). Першим написав про подвиг 83-річного селянина Матвія Кузьмича Кузьміна, який повторив подвиг Івана Сусаніна.

Військові враження лягли в основу книг: «Від Бєлгорода до Карпат» (1945), «Повість про справжню людину» (1946), «Ми — радянські люди» (1948), «Золото» (1949—1950). Б. Полевой автор чотирьох книг військових мемуарів «Ці чотири роки». Менш відомі матеріали про його присутність на страті за вироком Нюрнберзького процесу «Врешті-решт» (1969).

З 1961 року і до своєї смерті займав пост голови правління Радянського фонду миру. В 1961—1981 рр. — головний редактор журналу «Юність». В 1974 році Борису Полевому було надано звання Героя Соціалістичної праці. Член бюро Всесвітньої Ради Миру та Президії Радянського комітету захисту миру. З 1967 року він був секретарем правління Союзу письменників СРСР, з 1952 року був віце-президентом Європейського суспільства культури. За свою громадську діяльність письменник був відмічений в 1968 році Золотою медаллю Миру, а також орденами та медалями закордонних країн.

Лауреат Сталінської премії (1947, 1949), Міжнародною премією Миру (1959), почесний громадянин міста Калінін (16.03.1978).

Жив і працював в місті Москва. Помер 12 липня 1981 року. Похований на Новодівочому кладовищі в Москві.

Творчий шлях письменника ред.

Перша стаття Б. М. Кампова (сім з половиною рядків і без підпису автора) була надрукована в газеті «Тверська правда» в 1922 році, коли він був учнем 6 класу. В ній розповідалось про відвідування їх школи поетом-селянином С. Д. Дрожжиним. Після цього він почав розміщувати в «Тверській правді» інформацію та замальовки з міського життя. Згодом за пропозицією її редактора А. І. Капустіна, Борис Кампов став підписувати свої матеріали псевдонімом «Полевой» (лат. campus означає «поле»).

Після школи Б. М. Полевой закінчив промислово-економічний технікум, у 1926—1928 рр. працював лаборантом, змінним майстром, начальником цеху на каустичному заводі при текстильній фабриці «Пролетарка». Одночасно він співпрацював в тверських газетах та керував фабричною групою робкорів. В 1928 році Б. М. Полевой звільняється з фабрики та переходить на постійну роботу в обласну газету «Зміна». З цього часу і до 1941 року в «Тверській правді», «Тверской деревне», «Зміні» і в журналі «В наші дні» публікуються багато численні кореспонденції, статті, нариси Б. М. Полевого. Молодий журналіст сміло і захоплено взявся за улюблену справу: він був нарисовцем, фельєтоністом, роз'їзним кореспондентом, книжковим оглядачем та театральним критиком. Письменник також бере активну участь і в літературному житті Твері: входить в Тверську асоціацію пролетарських письменників (ТАПП) та «літературну групу».

В 1927 році ТАПП видає першу книгу Б. М. Полевого — збірник публіцистичних новел «Мемуари вошивої людини». Історія народження цієї книги досить незвична: літом 1926 року за завданням редактора «Тверської правди» письменник під виглядом московського «крадія в законі» вживається на 20 днів в тверський злочинний світ з метою написання серії нарисів соціального плану. Але блукання по «дну» раптово вивели його на факти контактів злочинців з керівниками партійно-радянських закладів м. Твер. Результатом виконання цього журналістського завдання були декілька публікацій в «Тверській правді», зняття з високих посад багатьох тодішніх посадових осіб та «Мемуари вошивої людини», які журналісти «Зміни» відправили Максиму Горькому в Італію. У своєму листі-відповіді М.Горький відізвався про «Мемуари…» досить критично, але дав письменнику-початківцю багато цінних порад та рекомендував вчитися. Саме в цій книзі Б. М. Полевой сформулював свій головний творчий принцип «Пишу без вимислу» і продемонстрував добре вміння показувати особливості психології та мислення зображених осіб.

В 1939 році в журналі «Октябрь» вийшла повість Б.Полевого «Гарячий цех», яка була відгуком на розвиток стаханівського руху. Сюжетну основу твору склав реальний життєвий конфлікт, який пов'язаний з перевихованням бригадою Калінінського вагоно-будівельного заводу «тяжкої людини».

В 1941—1945 рр. Б. М. Полевой постійно перебував у армії, з жовтня 1941 року як військовий кореспондент газети «Правда». Пройшовши бойову дорогу від Калініна (Твер) до Берліна і Праги, він написав багато військових нарисів, репортажі, оповідання, які зображали сувору реальність війни та героїзму нашого народу в боротьбі з фашизмом та стали основою книг «Ми — радянські люди» (1948, Державна премія СРСР 1949) та «Сучасники» (1954). Нариси написані в 1941 році безпосередньо на Калінінському фронті, письменник об'єднав в цикл «В ту тяжку зиму».

Б. М. Полевой був не тільки смілим репортером, але й солдатом, який не боявся передової. Він літав на бомбардувальнику далекої дії на бомбування німецьких міст, був під Сталінградом, в партизанських загонах у тилу ворога, на Курській дузі, в Польщі та Карпатах. А в травні 1945 року письменник за завданням командування на літаку «У-2» приземлився на стадіоні в центрі Праги і повідомляє повстанцям про пересування до міста радянських танкових армій. Тут під вогнем німців Б. Полевой спочатку передав в штаб фронту інформацію про обстановку в місті, а потім — статтю в газету «Правда», диктуючи її рядки за замітками, нашвидкуруч зробленими на цигарковій коробці.

Найбільшу письменницьку відомість і славу Б. М. Полевому принесла «Повість про справжню людину», яка булв опублікована в 1946 році в журналі «Октябрь», а 1947 окремим виданням. Її герой — військовий льотчик, лейтенант О. Маресьєв (в повісті — Мересьєв), після ампутації обох ніг знову вернувся в бойовий стрій. В 1947 році «Повість про справжню людину» була відзначена Державною премією СРСР. Вона витримала понад 180 видань на 49 мовах загальним тиражем 9 млн. 745 тис. екземплярів. В 1948 на екрани країни вийшов однойменний кінофільм і в цьому ж році геніальний композитор С. С. Прокоф'єв написав за цим твором оперу, яка була поставлена на сцені Большого театру 1960 року.

Після війни письменник як кореспондент «Правди» довго працював на великих новобудовах — Ангарі, Волго-Доні та Дніпрогесі, де збирав матеріал для роману «На дикому березі» (1962, екранізований 1966), в художній формі розповів про правдиві події та реальних людей — геологів та гідробудівельників. Він також побував в багатьох країнах і присвятив цим поїздкам книги-репортажі «Американські щоденники» (1956, Міжнародна премія миру 1959), «За тридев'ять земель» (1956), «Тридцять тисяч льє по Китаю» (1957) та ін.

Тема війни та героїзму радянських людей займала важливе місце і в наступній творчості Б. М. Полевого — в романах «Золото» (1949—1950, екранізований 1970), «Глибокий тил» (1958), повістях «Лікар Віра» (1966, екранізований 1968), та «Анюта» 1976). Всі ці твори насичені тверськими подіями, географічними та образними реаліями.

6 серпня 1969 року в «Литературной газете» опублікував наклеп, в якому цькував прозаїка Анатолія Кузнецова, який раніше попросив політичного притулку у Великій Британії.

Крім того, з фронтових щоденників, які письменник вів всю війну, виросли документально-публіцистичні книги «В великому наступі» (1967), «Зрештою: Нюрнберзькі щоденники» (1969), «До Берліна — 896 кілометрів» (1971). Біографічна повість «Полководець» (1974) розповідала про життя та діяльність Маршала Радянського Союзу І. С. Конєва, з яким автор був особисто знайомим.

Документальні та художні твори Б. М. Полєвого відрізняються високим патріотизмом, гострим відчуттям часу, затвердженням гуманізму, добра і людської гідності, любов'ю та інтересом до людей праці, поглибленим психологізмом, напруженим сюжетом та живою мовою.

Примітки ред.

  1. ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  2. http://russiapedia.rt.com/prominent-russians/literature/boris-polevoy-kampov/
  3. http://www.turizm.tver.ru/en/about/people
  4. Полевой Борис Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  9. Полевой Борис Миколайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bori s Mikola jovich Polevo j 9 ros Boris Nikolaevich Polevoj spravzhnye prizvishe Kampov 17 bereznya 1908 Moskva 12 lipnya 1981 Moskva rosijskij radyanskij pismennik zhurnalist memuarist gromadskij diyach Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 Polevoj Boris MikolajovichNarodivsya 4 17 bereznya 1908 1 Moskva Rosijska imperiya 2 3 Pomer 12 lipnya 1981 1981 07 12 5 6 73 roki Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnist pismennik zhurnalistZnannya mov rosijska 8 Uchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo SP SRSRRoki aktivnosti z 1927Posada golovnij redaktorPartiya KPRSNagorodiIMDb ID 0689011 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Polevoj Golovnij redaktor zhurnalu Yunist 1962 1981 Zmist 1 Biografiya 1 1 Tvorchij shlyah pismennika 2 Primitki 3 PosilannyaBiografiya red Narodivsya 17 bereznya 1908 roku v Moskvi v sim yi yurista i likarya V 1913 roci sim ya pereyihala v Tver de projshli jogo ditinstvo ta yunist Zakinchiv u Tveri tehnichne uchilishe ta pracyuvav na tekstilnij fabrici Kar yeru zhurnalista rozpochav u 1928 roci jogo duzhe pidtrimuvav Maksim Gorkij B M Polevoj buv vijskovim zhurnalistom ale slavu jomu prinesla Povist pro spravzhnyu lyudinu yaka prisvyachena podvigu lotchika O Maresyeva Pracyuvav v gazetah Tverskaya derevnya Tverskaya pravda Proletarskaya pravda Smena V 1927 roci v Tveri bula vidana jogo persha kniga narisiv Memuari voshivoyi lyudini pro zhittya lyudej dna Ce yedine vidannya pidpisane imenem B Kampov kniga bula visoko ocinena M Gorkim Z 1929 roku B Polevoj staye profesijnim zhurnalistom V 1939 roci v zhurnali Oktyabr vijshla persha povist Garyachij ceh yaka prinesla jomu vidomist v literaturi U roki nimecko radyanskoyi vijni perebuvav v armiyi yak korespondent gazeti Pravda v tomu chisli na Kalininskomu fronti 1942 Pershim napisav pro podvig 83 richnogo selyanina Matviya Kuzmicha Kuzmina yakij povtoriv podvig Ivana Susanina Vijskovi vrazhennya lyagli v osnovu knig Vid Byelgoroda do Karpat 1945 Povist pro spravzhnyu lyudinu 1946 Mi radyanski lyudi 1948 Zoloto 1949 1950 B Polevoj avtor chotiroh knig vijskovih memuariv Ci chotiri roki Mensh vidomi materiali pro jogo prisutnist na strati za virokom Nyurnberzkogo procesu Vreshti resht 1969 Z 1961 roku i do svoyeyi smerti zajmav post golovi pravlinnya Radyanskogo fondu miru V 1961 1981 rr golovnij redaktor zhurnalu Yunist V 1974 roci Borisu Polevomu bulo nadano zvannya Geroya Socialistichnoyi praci Chlen byuro Vsesvitnoyi Radi Miru ta Prezidiyi Radyanskogo komitetu zahistu miru Z 1967 roku vin buv sekretarem pravlinnya Soyuzu pismennikiv SRSR z 1952 roku buv vice prezidentom Yevropejskogo suspilstva kulturi Za svoyu gromadsku diyalnist pismennik buv vidmichenij v 1968 roci Zolotoyu medallyu Miru a takozh ordenami ta medalyami zakordonnih krayin Laureat Stalinskoyi premiyi 1947 1949 Mizhnarodnoyu premiyeyu Miru 1959 pochesnij gromadyanin mista Kalinin 16 03 1978 Zhiv i pracyuvav v misti Moskva Pomer 12 lipnya 1981 roku Pohovanij na Novodivochomu kladovishi v Moskvi Tvorchij shlyah pismennika red Persha stattya B M Kampova sim z polovinoyu ryadkiv i bez pidpisu avtora bula nadrukovana v gazeti Tverska pravda v 1922 roci koli vin buv uchnem 6 klasu V nij rozpovidalos pro vidviduvannya yih shkoli poetom selyaninom S D Drozhzhinim Pislya cogo vin pochav rozmishuvati v Tverskij pravdi informaciyu ta zamalovki z miskogo zhittya Zgodom za propoziciyeyu yiyi redaktora A I Kapustina Boris Kampov stav pidpisuvati svoyi materiali psevdonimom Polevoj lat campus oznachaye pole Pislya shkoli B M Polevoj zakinchiv promislovo ekonomichnij tehnikum u 1926 1928 rr pracyuvav laborantom zminnim majstrom nachalnikom cehu na kaustichnomu zavodi pri tekstilnij fabrici Proletarka Odnochasno vin spivpracyuvav v tverskih gazetah ta keruvav fabrichnoyu grupoyu robkoriv V 1928 roci B M Polevoj zvilnyayetsya z fabriki ta perehodit na postijnu robotu v oblasnu gazetu Zmina Z cogo chasu i do 1941 roku v Tverskij pravdi Tverskoj derevne Zmini i v zhurnali V nashi dni publikuyutsya bagato chislenni korespondenciyi statti narisi B M Polevogo Molodij zhurnalist smilo i zahopleno vzyavsya za ulyublenu spravu vin buv narisovcem felyetonistom roz yiznim korespondentom knizhkovim oglyadachem ta teatralnim kritikom Pismennik takozh bere aktivnu uchast i v literaturnomu zhitti Tveri vhodit v Tversku asociaciyu proletarskih pismennikiv TAPP ta literaturnu grupu V 1927 roci TAPP vidaye pershu knigu B M Polevogo zbirnik publicistichnih novel Memuari voshivoyi lyudini Istoriya narodzhennya ciyeyi knigi dosit nezvichna litom 1926 roku za zavdannyam redaktora Tverskoyi pravdi pismennik pid viglyadom moskovskogo kradiya v zakoni vzhivayetsya na 20 dniv v tverskij zlochinnij svit z metoyu napisannya seriyi narisiv socialnogo planu Ale blukannya po dnu raptovo viveli jogo na fakti kontaktiv zlochinciv z kerivnikami partijno radyanskih zakladiv m Tver Rezultatom vikonannya cogo zhurnalistskogo zavdannya buli dekilka publikacij v Tverskij pravdi znyattya z visokih posad bagatoh todishnih posadovih osib ta Memuari voshivoyi lyudini yaki zhurnalisti Zmini vidpravili Maksimu Gorkomu v Italiyu U svoyemu listi vidpovidi M Gorkij vidizvavsya pro Memuari dosit kritichno ale dav pismenniku pochatkivcyu bagato cinnih porad ta rekomenduvav vchitisya Same v cij knizi B M Polevoj sformulyuvav svij golovnij tvorchij princip Pishu bez vimislu i prodemonstruvav dobre vminnya pokazuvati osoblivosti psihologiyi ta mislennya zobrazhenih osib V 1939 roci v zhurnali Oktyabr vijshla povist B Polevogo Garyachij ceh yaka bula vidgukom na rozvitok stahanivskogo ruhu Syuzhetnu osnovu tvoru sklav realnij zhittyevij konflikt yakij pov yazanij z perevihovannyam brigadoyu Kalininskogo vagono budivelnogo zavodu tyazhkoyi lyudini V 1941 1945 rr B M Polevoj postijno perebuvav u armiyi z zhovtnya 1941 roku yak vijskovij korespondent gazeti Pravda Projshovshi bojovu dorogu vid Kalinina Tver do Berlina i Pragi vin napisav bagato vijskovih narisiv reportazhi opovidannya yaki zobrazhali suvoru realnist vijni ta geroyizmu nashogo narodu v borotbi z fashizmom ta stali osnovoyu knig Mi radyanski lyudi 1948 Derzhavna premiya SRSR 1949 ta Suchasniki 1954 Narisi napisani v 1941 roci bezposeredno na Kalininskomu fronti pismennik ob yednav v cikl V tu tyazhku zimu B M Polevoj buv ne tilki smilim reporterom ale j soldatom yakij ne boyavsya peredovoyi Vin litav na bombarduvalniku dalekoyi diyi na bombuvannya nimeckih mist buv pid Stalingradom v partizanskih zagonah u tilu voroga na Kurskij duzi v Polshi ta Karpatah A v travni 1945 roku pismennik za zavdannyam komanduvannya na litaku U 2 prizemlivsya na stadioni v centri Pragi i povidomlyaye povstancyam pro peresuvannya do mista radyanskih tankovih armij Tut pid vognem nimciv B Polevoj spochatku peredav v shtab frontu informaciyu pro obstanovku v misti a potim stattyu v gazetu Pravda diktuyuchi yiyi ryadki za zamitkami nashvidkuruch zroblenimi na cigarkovij korobci Najbilshu pismennicku vidomist i slavu B M Polevomu prinesla Povist pro spravzhnyu lyudinu yaka bulv opublikovana v 1946 roci v zhurnali Oktyabr a 1947 okremim vidannyam Yiyi geroj vijskovij lotchik lejtenant O Maresyev v povisti Meresyev pislya amputaciyi oboh nig znovu vernuvsya v bojovij strij V 1947 roci Povist pro spravzhnyu lyudinu bula vidznachena Derzhavnoyu premiyeyu SRSR Vona vitrimala ponad 180 vidan na 49 movah zagalnim tirazhem 9 mln 745 tis ekzemplyariv V 1948 na ekrani krayini vijshov odnojmennij kinofilm i v comu zh roci genialnij kompozitor S S Prokof yev napisav za cim tvorom operu yaka bula postavlena na sceni Bolshogo teatru 1960 roku Pislya vijni pismennik yak korespondent Pravdi dovgo pracyuvav na velikih novobudovah Angari Volgo Doni ta Dniprogesi de zbirav material dlya romanu Na dikomu berezi 1962 ekranizovanij 1966 v hudozhnij formi rozpoviv pro pravdivi podiyi ta realnih lyudej geologiv ta gidrobudivelnikiv Vin takozh pobuvav v bagatoh krayinah i prisvyativ cim poyizdkam knigi reportazhi Amerikanski shodenniki 1956 Mizhnarodna premiya miru 1959 Za tridev yat zemel 1956 Tridcyat tisyach lye po Kitayu 1957 ta in Tema vijni ta geroyizmu radyanskih lyudej zajmala vazhlive misce i v nastupnij tvorchosti B M Polevogo v romanah Zoloto 1949 1950 ekranizovanij 1970 Glibokij til 1958 povistyah Likar Vira 1966 ekranizovanij 1968 ta Anyuta 1976 Vsi ci tvori nasicheni tverskimi podiyami geografichnimi ta obraznimi realiyami 6 serpnya 1969 roku v Literaturnoj gazete opublikuvav naklep v yakomu ckuvav prozayika Anatoliya Kuznecova yakij ranishe poprosiv politichnogo pritulku u Velikij Britaniyi Krim togo z frontovih shodennikiv yaki pismennik viv vsyu vijnu virosli dokumentalno publicistichni knigi V velikomu nastupi 1967 Zreshtoyu Nyurnberzki shodenniki 1969 Do Berlina 896 kilometriv 1971 Biografichna povist Polkovodec 1974 rozpovidala pro zhittya ta diyalnist Marshala Radyanskogo Soyuzu I S Konyeva z yakim avtor buv osobisto znajomim Dokumentalni ta hudozhni tvori B M Polyevogo vidriznyayutsya visokim patriotizmom gostrim vidchuttyam chasu zatverdzhennyam gumanizmu dobra i lyudskoyi gidnosti lyubov yu ta interesom do lyudej praci pogliblenim psihologizmom napruzhenim syuzhetom ta zhivoyu movoyu Primitki red a b Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 http russiapedia rt com prominent russians literature boris polevoy kampov http www turizm tver ru en about people Polevoj Boris Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Polevoj Boris Mikolajovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya red Teplohod Boris Polevoj Polevoj Boris Mikolajovich Sajt Geroi strany ros Povest o nastoyashem cheloveke www lib ru Zoloto www lib ru Polevoj B N Do Berlina 896 kilometrov tretya kniga memuarov militera lib ru Mogila pisatelya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Polevoj Boris Mikolajovich amp oldid 37349436