www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кетрін Гепберн Ке трін Ге пберн англ Katharine Hepburn 12 травня 1907 29 червня 2003 видатна американська акторка театру

Кетрін Гепберн

Ке́трін Ге́пберн (англ. Katharine Hepburn; 12 травня 1907 — 29 червня 2003) — видатна американська акторка театру, кіно й телебачення, чия кар'єра тривала 73 роки. 12-разова номінантка премії «Оскар» і 4-разова володарка нагороди — більше, ніж будь-яка інша акторка чи актор. Лауреатка премії «Еммі» 1976 року за головну роль у фільмі «Любов серед руїн», ще 4-разова номінантка «Еммі» й двох театральних премій «Тоні». У рейтингу найвизначніших кінозірок Американського інституту кіномистецтва, складеному 1999 року, Гепберн посіла перше місце.

Кетрін Гепберн
англ. Katharine Hepburn
Зображення
Ім'я при народженні Кетрін Гоутон Гепберн
Katharine Houghton Hepburn
Народилася 12 травня 1907(1907-05-12)[…]
Гартфорд, Коннектикут, США
Померла 29 червня 2003(2003-06-29)[…] (96 років)
Олд-Сейбрук, Коннектикут, США
  • зупинка серця
    • Поховання Cedar Hill Cemeteryd
    Громадянство  США
    Релігія атеїзм
    Діяльність акторка
    Alma mater Коледж Брін Мар і Kingswood-Oxford Schoold
    Роки діяльності 1928 — 1994
    Чоловік Ладлоу Оґдан Сміт (1928—1941)
    Батьки Thomas Norval Hepburnd
    Katharine Martha Houghton Hepburnd
    IMDb ID 0000031
    Автограф
    Нагороди та премії

    Оскар найкращій актрисі:

     Кетрін Гепберн у Вікісховищі
      Висловлювання у Вікіцитатах

    Перед підкоренням Нью-Йорка отримала добру освіту: закінчила пенсільванський Брін-Мор-коледж із дипломами з історії та філософії. З 12 років виступала в аматорських виставах, пізніше працювала в бродвейських театрах. Після перших сценічних успіхів 22-річною Гепберн зацікавився Голлівуд. Дебютувала у кіно 1932 року в фільмі «Білль про розлучення».

    Гепберн здобула неймовірну популярність у Голлівуді. Маючи характерну мову і безліч химерних манер, вона отримувала беззастережне схвалення шанувальників і безжальну критику недоброзичливців. Їй були притаманні безсоромна відвертість та «іконоборство», вона все робила так, як хотіла — відмовлялася давати інтерв'ю, носила повсякденний одяг, коли очікувалося, що вона випромінюватиме гламур 24 години на добу, відкрито конфліктувала з досвідченішими колегами, коли вони не відповідали її стандартам.

    Ранні роки та освіта Редагувати

    Фото Кетрін Гепберн під час навчання в коледжі Брін Мар (1928 рік)

    Кетрін Гепберн народилася 12 травня 1907 року в Гартфорді (штат Коннектикут, США). Батько, Томас Норвелл Гепберн (1879—1962), працював урологом у Гартфордському шпиталі[en]. Мати, Кетрін Марта Гоутон Гепберн[en] (1878—1951), вирізнялася феміністичними переконаннями й займалася захистом прав жінок. Всього у родині виховували 6 дітей.

    Батьки Кетрін боролися за соціальні зміни в США. Так, батько допоміг встановити нові правила в Американській Асоціації сексуального здоров'я[en], яка знайомила громадськість з венеричними хворобами, а мати очолювала місцеве відділення організації суфражисток, пізніше — брала участь у Русі контрацепції в США разом з Маргарет Сенгер.

    Дитиною Кетрін відвідала з матір'ю кілька демонстрацій «Право голосу для жінок». Всі діти Гепбернів мали право на свободу слова. Їх закликали думати і дискутувати на будь-яку бажану тему. Суспільство критикувало батьків Гепберн за їхні прогресивні погляди, але саме це, на думку акторки, стимулювало її до боротьби з подальшими життєвими труднощами. Кетрін казала, що зрозуміла з юних років, що «була продуктом двох дуже чудових батьків», і говорила, як їй пощастило з вихованням, що створило передумови для її подальших успіхів. Протягом усього життя вона завжди намагалася бути ближче до своєї сім'ї.

    У дитинстві Гепберн пустувала, любила називати себе Джиммі і коротко стриглася. Батько прагнув, щоб його діти сповна використовували свої розум і тіло, тому вчив їх плавати, бігати, пірнати, їздити на конях, боротися і грати в гольф та теніс. Гольф став головним захопленням Кетрін, вона брала щоденні уроки і дійшла до півфіналу в чемпіонаті з гольфу серед молодих жінок Коннектикуту. Любила купатися в протоці Лонґ-Айленд і приймала крижані ванни щоранку, вважаючи, що «гіркіші пігулки — то краще для нас». Гепберн змалечку любила кіно, кожного суботнього вечора ходила на кіносеанси у своєму місті. Пізніше почала ставити власні вистави і виступала для сусідів, друзів, братів та сестер, бравши по 50 центів за квиток, аби зібрати гроші для народу Навахо.

    Кетрін Гепберн з дітьми: Кетрін (ліворуч), Маріон, Роберт, Том, Маргарет і Річард (1920)

    3 квітня 1921 року, перебуваючи в гостях у друзів у Гринвіч-Віллиджі, Гепберн виявила свого улюбленого старшого брата Тома мертвим. Він обв'язав простирадло навколо балки і повісився. Члени її сім'ї заперечували самогубство і наполягали на невдалому експерименті. Ця втрата дуже вплинула на психіку Кетрін, зробивши її нервовою і примхливою, заронивши страх чужих людей: не хотіла спілкуватися з іншими дітьми, перестала ходити до школи і почала брати приватні уроки. Упродовж багатьох років використовувала день народження Тома (8 листопада) як свій власний. Лише 1991 року Кетрін Гепберн випустила автобіографію, в якій розкрила свою справжню дату свого народження.

    У 1924 році Гепберн отримала місце в коледжі Брін-Моур. Вона відвідувала цей заклад передусім, щоб задовольнити матір, яка в ньому навчалася, і пізніше пригадувала, що їй там не подобалося. Це було вперше після трагічної смерті брата, коли вона була в навчальному закладі, почувалась незручно і незатишно з однокурсниками. Гепберн нелегко було впоратися з навчальними вимогами коледжу, і одного разу її спіймали під час куріння у кімнаті. Незабаром Гепберн звернулася до акторської майстерності і неодноразово намагалася отримати роль у театрі коледжу, але їй не вдавалось через погані оцінки. Пізніше, коли її успішність покращилась, почала регулярно виступати. Під час останнього року в коледжі виконала головну роль у постановці «Жінка на Місяці[en]», і, отримавши позитивні оцінки виступу, вирішила продовжити театральну кар'єру. У червні 1928 року Кетрін Гепберн здобула ступінь бакалавра з історії та філософії.

    Кар'єра Редагувати

    Початок кар'єри в театрі: 1928—1932 Редагувати

    Кетрін Гепберн полишала університет з намірами стати акторкою. Наступного дня після його закінчення вирушила до Балтимора, щоб зустрітися з Едвіном Г. Нопфом[en], який керував у тому місті успішною театральною компанією. Вражений її завзяттям, Нопф дав акторці невелику роль у п'єсі «Цариця» 1928 року. Вона отримала хороші відгуки за невелику появу на сцені, критики газети «Pinted Word» описали її виступ як заворожливий. Наступного тижня Гепберн отримала ще одну невелику роль у п'єсі «Колиска викрадачів», але цей спектакль не так добре прийняли. Акторку розкритикували за надто напружений голос, тому вона вирішила залишити театральну компанію в Балтиморі, щоб навчатися у репетитора в Нью-Йорку правильно використовувати голосові зв'язки.

    Кетрін Гепберн у ролі Антіопи в п'єсі «Воїн-чоловік» (1932 рік)

    Нопф незабаром вирішив поставити п'єсу «Великий ставок» в театрі Нью-Йорка і призначив Гепберн дублеркою головної героїні. За тиждень до прем'єри вистави провідну акторку звільнили і замінили на Гепберн, що отримала головну роль лише через місяць віл початку театральної кар'єри. У ніч відкриття вона прийшла пізно, плутала репліки, перечіплялась через власні ноги і говорила зашвидко. Гепберн негайно звільнили, і попередня виконавиця ролі повернулася в театр. Не сумуючи, Гепберн об'єднала зусилля з продюсером Артуром Гопкінсом[en] і взяла роль школярки в п'єсі «Ці дні». Її бродвейський дебют відбувся 12 листопада 1928 року, в театрі «Корт»[en], але відгуки про виставу були негативні і її закрили після восьмого вечора. Гопкінс одразу ж найняв Гепберн дублеркою в п'єсі Філіпа Баррі[en] «Свято[en]». На початку грудня, через 2 тижні після прем'єри, вона покинула трупу, щоб одружитися з Ладлоу Огденом Смітом, знайомим з коледжу. Вона планувала полишити театр, але почала нудьгувати за роботою й одразу ж відновилася на роль дублерки у «Святі», яку виконувала протягом 6 місяців.

    1929 року Гепберн відхилила пропозицію Театральної Гільдії[en] виконати головну роль у п'єсі «Смерть бере вихідний[en]». Вона відчувала, що роль прекрасна, але її знову звільнили. Незабаром акторка повернулася в Театральну Гільдію і її взяли дублеркою з мінімальною заробітної платою в п'єсу «Місяць у селі». Навесні 1930 року Гепберн приєдналася до театральної компанії в Стокбриджі (штат Массачусетс), але покинула її в середині літнього сезону і продовжила брати уроки акторської майстерності. На початку 1931 року отримала роль у п'єсі «Мистецтво і місіс Боттл», що йшла на Бродвеї. Втім, її звільнили з ролі після того, як драматург не злюбив її, кажучи: «Вона виглядає переляканою, її образ спірний і вона не має таланту», але потім її знову взяли в спектакль, оскільки ніхто не зміг підібрати потрібну акторку для цієї ролі. Участь у цій п'єсі принесла їй невеликий успіх.

    Гепберн також з'явилася в низці п'єс у літніх театральних гастролях[en] в невеликому селі Айворитон[en], штат Коннектикут, і її виступи нарешті стали хітом. Протягом літа 1931 року Філіп Баррі запропонував їй роль у своїй новій п'єсі «Тваринний світ», разом з Леслі Говардом. Вони почали репетиції в листопаді, Гепберн мала відчуття, що ця роль зробить її зіркою, але Говард не злюбив акторку і її знову звільнили. Коли вона запитала Баррі, чому він вирішив її звільнити, відповідь була: «Ну, якщо бути абсолютно відвертим, то ви не дуже хороша». Це похитнуло впевненість Гепберн у собі, та вона продовжила шукати роботу. Акторка взяла невелику роль у майбутній виставі, але коли почалися репетиції, її попросили прочитати головну роль з грецької байки «Воїн–чоловік».

    Роль амазонки Антіопи стала проривом її акторської кар'єри. Біограф Чарлз Гаєм[en] стверджує, що ця роль була ідеальною для Гепберн, вимагала агресивної енергії та атлетизму, тому вона захоплено грала її. Відкриття спектаклю відбулось 11 березня 1932 року в театрі «Мороско»[en], на Бродвеї. У першому акті Гепберн мала йти вниз вузькими сходами з оленем через плече, вбрана у коротку срібну туніку. Спектакль тривав упродовж трьох місяців, а Кетрін Гепберн отримала позитивні відгуки від критики. Річард Гарленд з газети «New York World-Telegram[en]» писав: «Це диво тривало багато ночей, від цієї осяйної вистави посвітлішало на Бродвеї».

    Перші успіхи в Голлівуді: 1932—1934 Редагувати

    Кетрін Гепберн і Джон Беррімор у фільмі «Білль про розлучення[en]» (1932). Критиці сподобалась гра акторки і вона миттєво стала зіркою

    Голлівудський агент Леланд Гейворд[en] відзначив появу Гепберн у п'єсі «Воїн–чоловік» і запропонував їй спробувати себе на роль Сідні Ферфілд у майбутньому фільмі компанії RKO Pictures «Білль про розлучення[en]» (1932). Режисер Джордж К'юкор був вражений, побачивши її: «Це була дивна дівчина, вона вирізнялася з-поміж усіх інших акторок, яких я колись зустрічав». Особливо йому сподобалася манера, з якою вона підняла келих: «Мені вона здалась дуже талановитою в тому дійстві». Гепберн запропонували роль, але вона вимагала оплату — 1500 доларів на тиждень, це був великий гонорар для невідомої акторки. К'юкор одразу ж вирушив до студії, щоб прийняти її вимоги, і вони підписали контракт з тритижневою гарантією. Менеджер RKO Девід О. Селзнік розповів, що компанія взяла на себе «величезний ризик», обравши таку незвичайну акторку.

    Гепберн прибула до Каліфорнії в липні 1932 року. Їй було 25 років. Там вона знялася у «Біллі про розлучення» з Джоном Беррімором, але зовсім не виглядала переляканою. Хоча їй було дуже важко адаптуватися до самої природи кіно, та незабаром це мистецтво зачарувало акторку. Картина мала широкий успіх, а Гепберн отримала позитивні відгуки за роботу. Мордаунт Голл[en] з журналу «Нью-Йорк Таймс» назвав її виконання «винятково добрим… гра Міс Гепберн є однією з найкращих, бачених на екрані». Критики журналу «Variety» писали: «Надзвичайне враження від Кетрін Гепберн у її першому фільмі. Вона має щось життєво важливе, що вирізняє її з-поміж інших». Після успіху цього фільму RKO підписала з Гепберн довгостроковий контракт. Джордж К'юкор став її другом і колегою на все життя, загалом вона знялася в 10 його фільмах.

    Другим фільмом за участю Кетрін Гепберн став «Крістофер Стронг[en]» (1933), що розповідає історію льотчиці та її роману з одруженим чоловіком. Картина не мала комерційного успіху, але відгуки про Гепберн були добрі. Регіна Крю з журналу «Нью-Йорк, Америка» писала: «Хоча її манерність різка, вона приковує увагу і чарує аудиторію. Вона є окремою, відмінною від усіх, позитивною особистістю». Третій фільм за участю Гепберн закріпив за нею статус найсильнішої акторки в Голлівуді. За роль молодої акторки Єви Лавлейс, спочатку призначеної для Констанс Беннетт у фільмі «Вранішнє сяйво», Кетрін Гепберн здобула нагороду «Оскар» в номінації «найкраща жіноча роль» 1934 року. Вона побачила сценарій цього фільму на столі продюсера Пандро С. Бермана і, переконавшись, що роль їй підходить, вирішила взяти участь у проєкті. Акторка вирішила не відвідувати 6-ту церемонію нагородження, а також наступні церемонії протягом усієї своєї кар'єри, але була в захваті від перемоги. Її успіх продовжився з роллю Джо Марч у фільмі «Маленькі жінки» (1933). Картина стала хітом і нині продовжує залишатися одним з найбільших успіхів в історії кіно. За свою роль Гепберн виграла «Кубок Вольпі» — престижну нагороду Венеційського кінофестивалю. Цей фільм був однією з улюблених робіт акторки і вона пишалася своїм виконанням, кажучи: «Я кидаю виклик будь-кому, хто зможе зіграти Джо так само добре, як я».

    Кетрін Гепберн у ролі Джо Марч у фільмі «Маленькі жінки» (1933)

    До кінця 1933 року Кетрін Гепберн стала широко відомою і шанованою акторкою, але вона прагнула проявити себе на Бродвеї. Джед Гарріс[en], один з найуспішніших театральних продюсерів 1920-х, переживав спад кар'єри. Він попросив Гепберн зіграти головну роль у виставі «Озеро[en]». Вона погодилася грати за невелику платню. Перш ніж піти з RKO, акторці запропонували взяти участь у фільмі «Злючка[en]» (1934). Вона виконала роль Тріґґер Гікс, неосвіченої дівчини з гір. Цей фільм вважають одним з найгірших у її кар'єрі. Гепберн також отримала погані відгуки за роботу. Вона зберігала плакат випуску фільму у своїй спальні впродовж усього життя, щоб зберегти в собі смирення.

    Попередній перегляд вистави «Озеро» відбувся у Вашингтоні (округ Колумбія), де на неї був великий передпродаж квитків. Але після її провалу у фільмі «Злюка» (1934) довіру Джеда Гарріса до Гепберн було підірвано, проте вона вирішила боротися за роль, попросивши про додаткові репетиції. Попри прохання акторки, Гарріс переїхав з виставою до Нью-Йорка без додаткових репетицій. Друга прем'єра вистави відбулась у театрі Аль Хіршфельда[en] 26 грудня 1933 року. Критики повністю розгромили гру Гепберн. Критикиня Дороті Паркер глузувала: «Вона керує палітрою емоцій від А до Б». Акторка хотіла піти, але в неї був підписаний 10-тижневий контракт з трупою. У підсумку їй довелося пережити приниження від різкого скорочення продажу квитків. Гарріс вирішив перенести виставу до Чикаго. Він казав Гепберн: «Моя дорога, мене цікавлять лише гроші, які я можу заробити на тобі». Акторка негайно відмовилася виступати і виплатила Гаррісу компенсацію в розмірі 14 000 доларів. Після цього Гепберн неодноразово казала про Гарріса: «Це була найбільш диявольська людина з усіх, кого я зустрічала», також вона стверджувала, що це був важливий досвід, який навчив її брати відповідальність за свою кар'єру.

    Невдачі в кар'єрі: 1934—1938 Редагувати

    Кетрін Гепберн у ролі Марії Стюарт у фільмі «Марія Шотландська» (1936)

    Після провалу у фільмі «Злюка» (1934) та виставі «Озеро» (1935) Кетрін Гепберн знову повернулася в RKO й отримала роль у фільмі «Маленький священник[en]» (1934), заснованому на вікторіанському романі Джеймса Баррі, в спробі повторити успіх «Маленьких жінок» (1933). Але повторного успіху не вийшло, картина зазнала комерційного провалу. Наступний її фільм — романтична драма «Розбиті серця[en]» (1935), в якому грала з Шарлем Буає, отримав погані відгуки і також призвів до фінансових втрат. Після трьох невдалих фільмів успіх повернувся до Гепберн з фільмом «Еліс Адамс[en]» (1935) про зневірену дівчину, яка не може піднятися соціальною драбиною. Акторці сподобалася книга[en] і вона була в захваті від запропонованої ролі. Фільм став хітом, однією з найкращих робіт Гепберн, за яку вона отримала другу номінацію на «Оскар». Кетрін отримала другу кількість голосів після переможниці Бетті Девіс.

    Маючи право вибрати свій наступний фільм, Гепберн вирішила знятися в новому проекті Джорджа К'юкора, «Сільвія Скарлетт[en]» (1935). Її партнером по фільму вперше став Кері Грант. Акторці довелося коротко підстригти волосся, оскільки її героїня маскується під чоловіка впродовж більшої частини фільму. Критики не злюбили цей фільм і він був непопулярний серед публіки. Далі вона зіграла Марію Стюарт у фільмі Джона Форда, «Марія Шотландська» (1936), який так само погано зустріла критика. Потім вийшов фільм «Жінка повстає[en]» (1936) — драма вікторіанської епохи, в якій героїня Гепберн порушила звичаї, маючи дитину поза шлюбом. Комедійний фільм «Гідна вулиця[en]» (1937) також не мав великого успіху і не був популярний в аудиторії. Це означало, що акторка знялась у чотирьох невдалих фільмах підряд.

    Незабаром низка непопулярних фільмів викликала проблеми у стосунках з громадськістю, зокрема, у Гепберн були складні стосунки з пресою, на питання якої вона могла відповідати грубо і провокаційно. Коли її запитали, чи є у неї діти, вона огризнулася: «Так у мене їх п'ятеро: двоє білих і троє кольорових»! Вона відмовлялася від інтерв'ю з репортерами і не давала шанувальникам автографи. Така поведінка принесла їй прізвисько «Кетрін зарозуміла». Публіку також збивала з пантелику її хлоп'яча поведінка і дивний вибір одягу, зрештою вона стала багато в чому непопулярною і скандальною постаттю. Гепберн відчувала, що їй потрібно полишити Голлівуд, тож повернулася на схід у театральну адаптацію «Джейн Ейр». Гастролі пройшли успішно, але побоюючись невдачі і не бажаючи ризикувати після провалу у виставі «Озеро», вона відмовилася виступати на Бродвеї. Наприкінці 1936 року Гепберн претендувала на роль Скарлетт О'Хари у фільмі «Звіяні вітром», але продюсер фільму Девід Селзнік відмовив їй, бо вважав, що вона не мала сексуальної привабливості. За повідомленнями він сказав Гепберн: «Я не зможу дивитись, як Ретт Батлер переслідуватиме Вас дванадцять років».

    Кетрін Гепберн і Кері Грант у фільмі «Виховання крихітки» (1938), який став класичною ексцентричною комедією свого часу (разом вони знялися в чотирьох фільмах).

    У своєму наступному фільмі «Службовий вхід до театру[en]» (1937) вона втілила Террі Рендал, віддзеркалення її власного життя — дівчина з вищого суспільства намагається стати акторкою. Гепберн отримала високі оцінки критики, фільм був номінований на «Оскар» в категорії «найкращий фільм», але не виправдав надії RKO — стати касовим хітом. Галузеві експерти звинувачували Гепберн у невеликому прибутку компанії, але студія продовжувала роботу з акторкою, намагаючись воскресити її популярність. Незабаром вона отримала роль в ексцентричній комедії Говарда Гоукса «Виховання крихітки» (1938), в якій зіграла Сьюзен Венс, яка закохується в палеонтолога на ім'я Девід (Кері Грант) і намагається утримати його у своєму будинку, щоб завадити одруженню Девіда. Вона підійшла до роботи в цій комедії з упевненістю і дослухалася до порад колеги Волтера Кетлетта. Критики визнали фільм добрим, але в прокаті він провалився. Комедійний жанр і Грант були надзвичайно популярні у ті часи, тому біограф Ендрю Скотт Берг[en] вважає, що причина була у відмові глядачів йти на Гепберн.

    Після виходу «Виховання крихітки» (1938) «Незалежний американський театр» включив Гепберн у список артистів, які розглядалися як «касова отрута». Її репутація була на низькому рівні. Незабаром RKO запропонувала їй роль у фільмі з поганими перспективами «Курчата матінки Кері[en]». Гепберн відмовилася і замість цього вирішила викупити свій контракт у компанії за 75,000 тис. доларів. Багато акторів боялися полишати систему студій, але особисте багатство акторки дозволило їй бути незалежною. Через деякий час вона підписала контракт на фільм «Свято[en]» (1938) зі студією «Columbia Pictures», в цьому фільмі вона втретє грала в парі з Кері Грантом, її героїня — придушена суспільством дівчина, яка знаходить радість у відносинах з нареченим своєї сестри. Комедію позитивно оцінили, але їй не вдалось залучити велику глядацьку аудиторію. Вже наступний фільм Гепберн запропонували зіграти за 10 тис. доларів гонорару, тобто менше, ніж вона отримувала на початку кар'єри. Розмірковуючи над такими змінами у фінансах, Ендрю Бріттон написав про Гепберн: «Немає іншої зірки, яка зійшла б швидше або отримала більш захоплене визнання. Немає іншої зірки, що стала б настільки непопулярною так швидко і так надовго».

    Відродження: 1939—1942 Редагувати

    Гепберн на театральному плакаті в Бродвейській постановці «Філадельфійська історія[en]» (1939)
    Кетрін Гепберн і Джеймс Стюарт під час зйомок фільму «Філадельфійська історія» (1940). Гепберн так казала про цю роль: «Я вдихнула в неї життя, а вона повернула мені кар'єру».

    Після спаду в кар'єрі Гепберн покинула Голлівуд, вирушивши на пошуки нового проєкту, і незабаром підписала контракт з Філіпом Баррі[en], а потім взяла участь у його новій постановці, «Філадельфійська історія[en]» (1939). Їй треба було втілити образ світської левиці Трейсі Лорд, характер якої є сумішшю гумору, агресії, нервозності і вразливості. Підприємець Говард Г'юз, який був коханцем акторки в той час, відчував, що ця п'єса може стати для неї зворотним квитком до зоряної слави в Голлівуді, тому він викупив права на екранізацію[en], перш ніж вона дебютувала на театральній сцені. Вистава «Філадельфійська історія» спочатку гастролювала США і отримала позитивні відгуки, а потім відкрилась у Нью-Йорку в театрі Сема Шуберта[en], 28 березня 1939 року. Це був грандіозний успіх, як у фінансовому плані, так і з точки зору критики. У підсумку спектакль мав 417 постановок, а потім продовжився другий успішний тур.

    Кілька основних кіностудій звернулися до Гепберн з проханням про участь у зйомках екранізації «Філадельфійської історії». Вона вирішила продати права «Metro-Goldwyn-Mayer», найбільшій з кінокомпаній Голлівуду, за умови, що буде головною зіркою. Крім того, до умов договору увійшло її бажання вибрати будь-якого режисера для роботи, вибір припав на Джорджа К'юкора, партнерами собі вона обрала Джеймса Стюарта і Кері Гранта. Фільм починається з того, як Грант, повернувшись спиною, стукає в двері квартири акторки. Берг коротко описав, як створили персонажку Гепберн, щоб залучити аудиторію: «Посміявшись з неї вдосталь, зрештою публіка співчуватиме їй». Акторка вважала, що саме так можна відтворити її публічний імідж. «Філадельфійська історія» була одним з найбільших хітів 1940 року, побивши всі рекорди «Радіо-Сіті Мюзик-Холл[en]». Критики журналу «Time» казали, що прощають брутальну поведінку акторки, і писали про неї: «Повернися до Голлівуду, Кейті, все пробачено…». Журнал «Variety» заявив: «Ця картина Кетрін Гепберн… ідеальна концепція всіх навіжених, але з характером світських левиць, сюжет без неї практично немислимий». Кетрін Гепберн втретє була номінована на премію «Оскар» за «найкращу жіночу роль».

    Гепберн також відповідала за створення свого наступного проєкту, романтичної комедії «Жінка року» (1942). Ідею для фільму 1941 року їй запропонував Майкл Канін, який пригадував внесок Гепберн до написання сценарію. Незабаром вона представила готовий сценарій «Metro-Goldwyn-Mayer» і зажадала 250 тис. доларів: половину собі, половину авторам. Її умови прийняли, акторка також отримала право вибрати режисера і партнера, вибір припав на Джорджа Стівенса і Спенсера Трейсі. Фільм вийшов 1942 року й мав великий успіх. Критики високо оцінили взаємодію між зірками на екрані, наприклад, журнал «Хайм» так відзначив виступ Гепберн: «Приголомшливо зріла і досконала гра». У газеті «The World-Telegram» високо оцінили два «блискучі виконання». У підсумку акторка отримала четверту номінацію на «Оскар». У ході зйомок Гепберн підписала постійний контракт з «Metro-Goldwyn-Mayer».

    Уповільнення в 1940-х роках: 1942—1949 Редагувати

    1942 року акторка повернулася на Бродвей, щоб зіграти в іншій п'єсі Філіпа Баррі, «Без любові», також написаній спеціально для неї. Критики були не в захваті від вистави, але з Гепберн вона залишалася популярною 16 тижнів. «Metro-Goldwyn-Mayer» жадали возз'єднати Спенсера Трейсі і Кетрін Гепберн у новому проекті, тож вони зупинили свій вибір на фільмі «Охоронець полум'я[en]» (1942). В основу сюжету лягли темні таємниці з пропагандистським посланням про шкоду фашизму, тому Гепберн сприйняла цей фільм як можливість зробити політичну заяву. Картина отримала погані відгуки, але мала фінансовий успіх, що підтверджувало популярність дуету Гепберн і Трейсі.

    Оскільки після виходу фільму «Жінка року» (1942) у Гепберн зав'язалися романтичні стосунки зі Спенсером Трейсі, вона здебільшого присвячувала весь вільний час догляду за актором, який страждав від алкоголізму і безсоння. У зв'язку з цим її кар'єра сповільнилася і решту десятиліття вона працювала менше, ніж у 1930-х. Глядачі добре запам'ятали її появу 1943 року в епізодичній ролі у воєнному фільмі Солдатський клуб «За кулісами»[en], в якому вона грала саму себе. Після 1944 року вона взялася за нетипову для неї роль, грати китайську селянку у високобюджетній драмі «Сім'я дракона[en]». Гепберн була в захваті від фільму, але глядачі його зустріли з байдужістю й про акторку написали, що вона «не підходить для цієї ролі». Потім вона возз'єдналася зі Спенсером Трейсі у фільмі «Без любові» (1945), після чого відмовилася від ролі у фільмі «Лезо бритви» (1946), щоб підтримати Трейсі під час його повернення на Бродвей. Фільм «Без любові» (1945) отримав погані відгуки, але нова робота Трейсі та Гепберн стала великою подією, що в свою чергу дало популярність фільму, на який продано рекордну кількість квитків за великодні вихідні 1945 року.

    У 1940-х роках Гепберн знялася в більшості фільмів зі Спенсером Трейсі. Пізніше вона заявила, що завдяки партнерству з ним вона зробила великий ривок у своїй кар'єрі, оскільки в той час він був найбільш популярний. Трейсі і Гепберн у фільмі «Ребро Адама» (1949)

    Наступною роботою Гепберн став фільм «Підводна течія» (1946), який критики зустріли погано. Четвертим фільмом акторки в парі з Трейсі став драматичний фільм «Море трави» (1947), дії якого відбуваються на Дикому Заході. Подібно до кількох попередніх фільмів, попри мляву реакцію з боку критиків, картина стала фінансово успішною як в Америці, так і за кордоном. Того ж року Гепберн втілила німецьку піаністку Клару Шуман у фільмі «Пісня про любов[en]» (1947). Для цієї ролі вона активно брала уроки гри на піаніно. На момент випуску фільму в жовтні на кар'єру Гепберн чинило істотний вплив її суспільне протистояння зростаючому анти-комуністичному рухові в Голлівуді. В ті часи деякі люди розглядали акторку як небезпечну і прогресивну особистість, тому їй не пропонували роль упродовж дев'яти місяців. Її наступна роль прийшла несподівано, акторку запросили замінити Клодет Кольбер в політичній драмі Френка Капри «Держава союзу[en]» (1948), всього за кілька днів до початку зйомок. Спенсер Трейсі вже давно був заявлений на головну чоловічу роль в цьому фільмі, тому Гепберн була добре знайома зі сценарієм. Критики позитивно оцінили фільм, також він мав касовий успіх.

    Трейсі і Гепберн з'явилися на екрані разом вже третій рік поспіль у фільмі «Ребро Адама» (1949). Сценарій для цієї комедії написали спеціально їхні друзі Майкл Канін і Рут Гордон. В основі сюжету історія подружжя-юристів, які протистоять одне одному в суді. Гепберн описала ці ролі: «Вони ідеально підходять для Трейсі і мене». Хоча її політичні погляди продовжували викликати пікети у театрах по всій країні, але «Ребро Адама» став хітом, отримав позитивні відгуки і став найприбутковішим проектом для Трейсі та Гепберн. Критик з «Нью-Йорк Таймс» Бослі Кроутер дуже хвалив їхню гру і казав: «Цей дует — ідеальна сумісність».

    Професійне зростання: 1950—1952 Редагувати

    Кетрін Гепберн на зйомках фільму «Африканська королева» у Бельгійському Конго (1951)

    У 1950-х роках перед Гепберн постала низка професійних викликів, коли більшість акторок її покоління почали втрачати популярність, Вільям Берг описав це десятиліття як «серце її величезної спадщини». У січні 1950 року Гепберн вирішила зіграти Розалінду в п'єсі Вільяма Шекспіра «Як вам це подобається». Вона сподівалася довести, що може виконувати класичні ролі, сказавши: «Краще спробувати щось складне і зазнати невдачі, ніж діяти безпечно весь час». Спектакль відкрили в театрі «Корт» в Нью-Йорку на широкій публіці. Квитки були практично розпродані на 146 вистав, а потім разом з трупою вона вирушила на гастролі. Коментарі про Гепберн були різноманітними, але її відзначили як єдину провідну акторку в Голлівуді, яка грає матеріал високого калібру на сцені.

    1951 року акторка знялась у своєму першому кольоровому фільмі «Африканська королева». Вона зіграла Роуз Сеєр, манірну місіонерку, яка живе в Східній Африці на початку Першої світової війни. Незабаром стало відомо, що зйомки фільму переважно проходитимуть у Бельгійському Конго, акторка відразу погодилася на таку довгу поїздку. Процес виявилися важким, оскільки під час зйомок Гепберн захворіла на дизентерію. Пізніше вона згадувала про це у своїх мемуарах. Фільм вийшов наприкінці 1951 року з підтримкою публіки і критиків, у підсумку подарувавши акторці п'яту номінацію на премію «Оскар» в категорії «найкраща жіноча роль». Це був перший успішний фільм після «Філадельфійської історії» десятиліттям раніше, у якому вона взяла участь без Спенсера Трейсі і довела, що може стати зіркою і без нього, це в свою чергу повністю відновило її популярність.

    Потім Гепберн знялась у спортивній комедії «Пет і Майк» (1952), сценарій для якої знову написали Майкл Канін і Рут Гордон. У реальному житті акторка займалася спортом і Канін пізніше охарактеризував цей факт, як своє натхнення для фільму: «Коли я спостерігав за Кейт, коли вона грала в теніс… ця ідея прийшла мені в голову, мені здалося, що глядачам це сподобається». На Гепберн тиснув режисер, який просив її на високому рівні показати у фільмі кілька видів спорту, не всі вони з'явилися на екрані. Фільм «Пет і Майк» (1952) був одним з найпопулярніших і найвище оцінених критиками фільмів, також улюбленим фільмом Гепберн з дев'яти, у яких вона зіграла з Трейсі. За роль акторка отримала номінацію на премію «Золотий глобус» в категорії «найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл».

    Влітку 1952 року Гепберн вирушила до Лондона, щоб виступити в 10-тижневому сезоні вистави Бернарда Шоу, «Миліонерка[en]». Зрештою участь в цій п'єсі стала тяжким досвідом для акторки. Після довгої і напруженої роботи вона залишила виставу змученою. Її подруга Констанс Кольєр писала, що акторка була на межі нервового зриву. Широко відомий спектакль показали на Бродвеї. У жовтні 1952 року пройшла прем'єра в театрі Сема Шуберта, де, попри погану реакцію критиків, квитки на нього були розпродані на десять тижнів. Гепберн згодом намагалася зіграти в екранізації цієї п'єси, вона погодилася працювати безкоштовно і навіть пропонувала самій платити режисерові за роботу, але жодна студія не взялася за цей проєкт. Пізніше вона називала цей інцидент найбільшим розчаруванням у своїй кар'єрі.

    Ролі в п'єсах Вільяма Шекспіра: 1953—1962 Редагувати

    Кетрін Гепберн у ролі Джейн Гадсон у фільмі «Літо» (1955)

    «Пет і Майк» (1952) став останнім фільмом Гепберн, після якого закінчився строк її договору з «Metro-Goldwyn-Mayer», що зробило її вільною у виборі наступних проєктів. Вона провела два роки відпочиваючи і подорожуючи, перш ніж взяла участь у романтичній драмі Девіда Ліна, «Літо» (1955). Фільм зняли у Венеції, а Гепберн грала самотню літню жінку, у якої зав'язався палкий роман з молодим італійцем. Акторка описала роль як «дуже емоційну», також їй було дуже цікаво працювати з Ліном. Під час зйомок Гепберн впала у водний канал, внаслідок чого в неї розвинулася хронічна інфекція в оці. Ця роль принесла їй номінацію на премію «Оскар» і була названа однією з найкращих робіт. Лін пізніше сказав, що це один з улюблених фільмів, які він створив, і що Гепберн його улюблена акторка. Наступного року акторка провела 6 місяців на гастролях в Австралії в театральній компанії «Олд Вік», граючи ролі в п'єсах «Венеційський купець», «Приборкання норовливої» і «Міра за міру». Тур був успішним, а Гепберн отримала позитивні відгуки критиків і публіки за роботу.

    Потім Гепберн отримала номінацію на премію «Оскар» другий рік поспіль, за свою роль у фільмі «Продавець дощу» (1956). Вона знову зіграла самотню жінку, захоплену любовним романом. З'ясувалося, що Гепберн знайшла своє амплуа, граючи одиноких і закоханих жінок. Критики і глядачі насолоджувалися її грою. Акторка сказала, що: «Граючи ролі Ліззі Каррі („Шаман“), Джейн Гадсон („Літо“) і Розі Саєр („Африканська Королева“) — я грала себе. Мені не було важко грати цих жінок, тому що я теж неодружена і самотня». Меншим успіхом того року для акторки став фільм «Залізна спідниця[en]» (1956) — адаптація класичної комедії Ернста Любіча, «Ніночка» (1939). Гепберн зіграла холоднокровну радянську льотчицю. Бослі Кроутер назвав її виконання жахливим. Це був публічний і комерційний провал, а Гепберн вважала цей фільм найгіршим у своїй кар'єрі.

    Незабаром Трейсі та Гепберн возз'єдналися на екрані вперше за п'ять років в офісній комедії «Кабінетний гарнітур[en]» (1957). Вільям Берг зазначив, що фільм спрацював як гібрид їхнього раніше успішного дуету в романтичних комедіях і самотньої особи акторки, але картина не мала касового успіху. Того ж літа Гепберн повернулася до ролей у п'єсах Шекспіра. З'явившись в Стартфорді, вона повторила свою роль у «Венеційському купці» і зіграла у виставі «Багато галасу з нічого», обидва проєкти сприйняли позитивно.

    Кетрін Гепберн у ролі Вайолет Вінейбл у фільмі «Раптом, минулого літа» (1959)

    Після дворічної перерви Гепберн знялася в екранізації п'єси Теннессі Вільямса «Раптово, минулого літа» (1959) з Елізабет Тейлор і Монтгомері Кліфтом. Фільм зняли у Лондоні й він став дуже неприємним досвідом для акторки. Вона постійно конфліктувала з режисером Джозефом Манкевичем під час зйомок, які, за словами знімальної групи, ледве вдалося завершити. Картина мала фінансовий успіх, а роль страшної тітки Вайолет Венейбл принесла акторці восьму номінацію на «Оскар». Теннессі Вільямс був задоволений виступом Гепберн, написавши: «Кейт приголомшлива акторка, її діалоги звучать добре, вона володіє дивовижною красою і чіткістю дикції». Він також написав сценарій для фільму «Ніч ігуани» (1961), спеціально для Гепберн. Акторці полестив такий подарунок, але вона відчула, що грати цю роль було б неправильно для неї, й відхилила пропозицію, зрештою роль дісталася Бетті Девіс.

    Влітку 1960 року Гепберн повернулася в Стратфорд, щоб зіграти в спектаклях «Дванадцята ніч» і «Антоній та Клеопатра». У «Нью-Йорк пост» писали про її ролі: «Гепберн відтворює універсальний образ для кожної ролі… лише один або два її жести і спектакль вже цікаво дивитися». Акторка також пишалася своєю роботою. Її репертуар був ще більш вдосконалений, коли вона з'явилася в екранізації п'єси Юджина О'Нілла «Довгий день йде в ніч» (1962). Це був малобюджетний проєкт, і акторка погодилася грати у фільмі за десяту частину своєї звичної зарплатні. Гепберн назвала цей фільм «найвизначнішим з коли-небудь створених», до того ж, її роль Мері Тайрон, яка пристрастилася до морфіну, стала однією з найкращих робіт у її кар'єрі. «Довгий день йде в ніч» (1962) приніс акторці дев'яту номінацію на «Оскар» і Приз за найкращу жіночу роль Каннського кінофестивалю. Ця роль залишається однією з найбільш прославлених її робіт у кіно.

    Успіх у наступні роки: 1963—1970 Редагувати

    Кетрін Гепберн у ролі Крістіни Дрейтон у фільмі «Вгадай, хто прийде на обід» (1967)

    Після завершення зйомок фільму «Довгий день йде в ніч» (1962) Гепберн зробила перерву в кар'єрі, щоб доглядати за хворим Спенсером Трейсі. Вона не працювала до 1967 року, коли вийшов фільм «Вгадай, хто прийде на обід», вдев'яте разом із Трейсі. Фільм зачіпає тему міжрасового шлюбу. Роль дочки героїні в цьому проекті виконала Кетрін Гоутон[en] — племінниця акторки. Під час зйомок Трейсі був уже важко хворий. Кетрін Гоутон пізніше прокоментувала, що її тітка дуже сильно переживала в процесі зйомок. Трейсі помер через 17 днів після закінчення зйомок його останньої сцени від серцево-судинного захворювання. Фільм «Вгадай, хто прийде на обід» (1967) став тріумфальним поверненням Гепберн і її найбільш комерційно успішною картиною до того часу. Завдяки цій ролі вона виграла другу премію «Оскар» в номінації «найкраща жіноча роль», через 34 роки після її першої перемоги. Гепберн відчувала, що цю нагороду дали не просто їй, а й також щоб вшанувати пам'ять Трейсі.

    Гепберн відразу ж повернулася до акторської діяльності після смерті Трейсі, воліючи займати себе роботою як засобом проти сильного горя. Вона отримала численні пропозиції, але вирішила зіграти Елеонору Аквітанську у фільмі «Лев узимку» (1968). Цю роль акторка називала захопливою. Гепберн багато читала про свою героїню, її головним партнером по фільму став Пітер О'Тул. Зйомки проходили в Абатстві «Монтмаур»[en] на півдні Франції. Джон Рассел Тейлор сказав, що роль Елеонори Аквітанської — це результат довгої і продуктивної праці над нею, також він висловився, що з моменту своєї першої появи в кіно Гепберн виросла як акторка і розвинула свою майстерність до найвищого рівня. Фільм номінували на «Оскар» у всіх головних категоріях і, другий рік поспіль, Гепберн отримала третій «Оскар» за «найкращу жіночу роль» (спільно з Барброю Стрейзанд), а також премію BAFTA. Наступна поява акторки була у фільмі «Безумна з Шайо[en]» (1969), який обернулася публічним і фінансовим провалом. Відгуки звинувачували у невдачі Гепберн.

    Від грудня 1969 до серпня 1970 року Гепберн виступала в Бродвейському мюзиклі «Коко[en]», що розповідає про життя Коко Шанель. Вона зізналася, що ніколи раніше не співала на сцені. Гепберн не була сильною співачкою, але все ж вирішила заспівати, Вільям Берг пізніше додав: «Чого їй не вистачало, так це заспівати на сцені, і вона з хоробрістю зробила це». Акторка брала уроки вокалу шість разів на тиждень при підготовці до вистави. Перед кожною виставою вона нервувала і говорила собі: «Цікаво, якого біса я взагалі тут роблю». Коментарі про спектаклі були посередніми, але саму Гепберн оцінили в ролі Коко і вона була популярною у публіки, згідно з вимогами якої спектакль двічі подовжували. Пізніше акторка сказала, що вперше вона визнала для себе, що громадськість була не проти неї і навіть, здавалося, полюбила її. За роль у цьому спектаклі Гепберн отримала номінацію на премію «Тоні» в категорії «найкраща жіноча роль у мюзиклі».

    Кіно, телебачення і театр: 1971—1983 Редагувати

    Кетрін Гепберн у ролі Юли Гуднайт у фільмі «Рустер Когберн[en]» (1975)

    Кетрін Гепберн залишалася активною в професії протягом 1970-х років, з акцентом на ролі, описаній Ендрю Бриттоном як: «…Або сувора мати, або божевільна бабуся, що живе одна». Спочатку вона вирушила в Іспанію, щоб знятися у фільмі «Троянки» (1971) з Ванессою Редґрейв. Коли акторку запитали, чому вона прийняла цю пропозицію, вона відповіла, що хотіла розширити свій асортимент і спробувати все, чого не встигла раніше, поки ще мала час. Фільм отримав погані відгуки, але критики з Канзасу назвали виконання Гепберн найкращим того року. У 1971 році вона підписала контракт на зйомки в адаптації роману Ґрема Ґріна «Подорож з моєю тіткою[en]», але була незадоволена ранньою версією сценарію і взялась переписувати його сама. Студії не сподобалися ці зміни, тому Гепберн покинула проєкт і її замінила Меггі Сміт. Її наступний фільм, екранізація п'єси Едварда Олбі «Нестійка рівновага[en]» (1973) режисера Тоні Річардсона, мав невеликий реліз і отримав переважно несприятливі відгуки.

    1973 року Гепберн вирішила вперше з'явитися на телебаченні, у головній ролі в телевізійному фільмі «Скляний звіринець[en]». Вона насторожено поставилася до ролі в цьому проєкті, але в підсумку він виявився однією з головних телеподій року, отримавши високі Рейтинги Нільсена. Гепберн отримала номінацію на премію «Еммі» за роль задумливої південної матері Аманди Вінгфілд, що намагається повернутися до аристократичного життя, яке пам'ятає з дитинства. Її наступна роль була в телефільмі «Любов серед руїн» (1975), драмі епохи короля Едуарда. Вона отримала позитивні відгуки і високі рейтинги, була удостоєна премії «Еммі» в номінації «Найкраща жіноча роль у міні-серіалі або фільмі».

    У 1974 році Кетрін Гепберн єдиний раз відвідала церемонію вручення премії «Оскар», щоб вручити нагороду імені Ірвінга Тальберга Лоуренсу Вайнгартену. Публіка аплодувала їй стоячи кілька хвилин, а вона в свою чергу жартувала: «Я дуже щаслива, що мені ніхто не сказав — па-па». Наступного року вона в парі з Джоном Вейном знялася у фільмі «Рустер Когберн[en]» (1975), продовженні оскароносного фільму «Залізна хватка» (1969). Гепберн втілила глибоко релігійну літню жінку, яка об'єднується з самотнім чоловіком, щоб помститися за смерть члена своєї сім'ї. Фільм отримав посередні відгуки, його кастинг був досить продуктивний, щоб привернути увагу публіки, але фільм не виправдав надій студії й став лише помірно успішним.

    Кетрін Гепберн і Майк Омен під час зйомок фільму «Кукурудза зелена[en]» (1978)

    1976 року Гепберн повернулася на Бродвей і протягом трьох місяців грала у п'єсі Енід Багнолд[en] «Питання тяжіння[en]». Роль ексцентричної місіс Базіль стали вважати ідеальним зразком для акторки і п'єса була популярною попри погані відгуки, а пізніше вона вирушила в успішний тур всією країною. Під час перебування у Лос-Анджелесі Гепберн зламала стегно, але все ж вирішила продовжувати турне з виступами в колясці. Того ж року її визнали «Улюбленою кіноакторкою», за що вона отримала премію «Вибір народу». Після трирічної перерви акторка знялася у фільмі «Вийшов зайчик політати[en]» (1978), не вимагаючи винагороди за роботу. Пригодницька комедія стала одним з найбільших провалів у її кар'єрі. Сценарист Джеймс Прідо[en], який працював з Гепберн, пізніше писав, що «Що фільм помер у момент виходу» і називав його її «втраченим фільмом». Гепберн стверджувала, що головна причина, через яку вона прийняла пропозицію — це можливість покататися на повітряній кулі. Потім акторка вирушила в Уельс, щоб взяти участь у зйомках телефільму «Кукурудза зелена[en]» (1979). Це був останній з десяти фільмів Гепберн спільно з Джорджем К'юкором, за роботу в якому вона отримала номінацію на «Еммі».

    До 1980 року у Гепберн розвинувся сильний тремор, через який вона постійно хитала головою. Вона не працювала протягом двох років, заявивши в телевізійному інтерв'ю: «Я занадто стара, тепер нехай молоді видираються і пітніють». У цей період часу вона сходила на Бродвейську постановку «На золотому озері» і була вражена, як літня подружня пара справляється з труднощами в старості. Джейн Фонда придбала права на екранізацію цієї п'єси й запросила свого батька, актора Генрі Фонду, зіграти головну чоловічу роль, а Гепберн прагнула зіграти роль примхливої Етель Теєр. Фільм «На Золотому озері» став успішним, другим найкасовішим фільмом 1981 року. Але найбільше вразило те, як енергійна 74-річна Кетрін Гепберн пірнула одягненою в озеро Сквам[en] і наживо виконала пісню. За роль у цьому фільмі акторка виграла другу премію BAFTA і рекордний четвертий «Оскар». Гомер Діккенс у своїй книзі про Гепберн відзначив: «Перемогу акторки у вузьких колах вважали сентиментальною, але більшість вважають цю перемогу результатом її тривалої, наполегливої і важкої роботи в кіно, а також багато спостерігачів бачили цю перемогу як данину поваги до Кетрін Гепберн».

    Гепберн також з'явилася на театральній сцені в 1981 році. Вона отримала другу номінацію на премію «Тоні» за роль 70-річної вдови, яка має жагу до життя, у п'єсі «Вестсайдський вальс[en]». Журнал «Variety» відзначив, що роль була очевидною і цілком прийнятною для власного іміджу акторки. Волтер Керр з «Нью-Йорк Таймс» писав про її виконання: «Вона таємнича жінка, вона вміє вдихати життя в неживі проєкти». Акторка сподівалася взяти участь у екранізації цієї п'єси, але ніхто не купив права на кіновиробництво. До цього часу за Гепберн закріпилась репутація однієї з найулюбленіших акторок США, що показало опитування журналу «People», а трохи пізніше їй вручили премію «Вибір народу».

    Подальші телероботи й завершення кар'єри: 1984—1994 Редагувати

    1984 року Гепберн знялася у фільмі «Грейс Квіглі[en]», що розповідає історію літньої жінки, яка наймає кілера (Нік Нолті), щоб убити себе. Гепберн знайшла цікаву роботу в цьому похмурому фільмі, але відгуки були негативні, а касові збори невеликі. У 1985 році вона представила телевізійний документальний фільм про життя і кар'єру Спенсера Трейсі. Більшість її робіт в той час були здебільшого в телефільмах, які не отримали похвали від критики, але, як і раніше, користувалися популярністю аудиторії. З кожним фільмом Гепберн хотіла оголосити про закінчення своєї кар'єри на екрані, але якийсь час продовжувала грати нові ролі. Акторка отримала номінацію на премію «Еммі» 1986 року за роль у фільмі «Місіс Делафілд хоче заміж[en]», а через два роки знялася в комедії «Тут спала Лора Ленсінг[en]» зі своєю внучатою племінницею Шайлер Грант[en].

    1991 року Гепберн випустила автобіографію «Me: Stories of my Life», яка понад рік очолювала списки бестселерів. Потім 1992 року вона повернулася на телеекрани у фільмі «Чоловік поверхом вище», за роль в якому отримала номінацію на «Золотий глобус». У 1994 році працювала з Ентоні Квінном у фільмі «Це не може бути коханням[en]», значною мірою заснованою на житті Гепберн, з численними посиланнями на її особистість і кар'єру. Пізніше цей фільм описали як «вигаданий варіант її життя», а критика відзначила, що Гепберн по суті грала саму себе.

    Передостаннім фільмом за участю Гепберн стала мелодрама «Любовна історія» (1994). У 87 років вона грала головну роль разом з Аннетт Бенінг і Ворреном Бітті. Це був єдиний фільм у кар'єрі Гепберн, окрім епізодичної ролі у фільмі Солдатський клуб «За кулісами»[en], в якому вона не грала провідну роль. Роджер Еберт зазначив, що тут вона вперше виглядала тендітною, але її «величний дух» був усе ще в ній, і її сцени «прикрашали фільм». У 1994 році Кетрін Гепберн знялася у своєму останньому фільмі «Одне Різдво[en]» (1994), за роль в якому номінована на «Премію Гільдії кіноакторів США» в категорії «Найкраща жіноча роль у телефільмі або міні-серіалі». На момент зйомок фільму акторці було 87 років.

    Особисте життя Редагувати

    Імідж і характер Редагувати

    Я вражаю людей і здаюсь їм особливою в деякому роді, хоча я і не зовсім розумію, чому. Звичайно, у мене незграбне лице, незграбний ніс, а може і незграбна особистість, яка постійно тицяє в людей. Я особистість і я акторка. Покажіть мені акторку, яка не є особистістю, і тоді ви покажете мені жінку, яка не є зіркою.
    Кетрін Гепберн про свою особистість.

    Кетрін Гепберн була відома віддаленим від суспільства життям, вона не любила давати інтерв'ю або спілкуватися з шанувальниками впродовж більшої частини своєї кар'єри. Таким чином вона віддалила себе від світського способу життя, який вважала нудним і поверхневим, також акторка носила звичайний повсякденний одяг, неприйнятний в епоху гламуру.

    Кетрін Гепберн під час зйомок фільму «Жінка року» (1942)

    Вона рідко з'являлася на публіці і уникала відвідування ресторанів, а одного разу навіть вирвала камеру з рук фотографа, який сфотографував її без дозволу. Попри її прагнення до самоти, Гепберн насолоджувалася своєю славою, а пізніше зізналася, що їй не сподобалося б, якби преса повністю ігнорувала її. Багато років по тому, в літньому віці, починаючи з двохгодинного інтерв'ю на «Шоу Діка Каветта[en]» в 1973 році, Гепберн ставала все відкритішою до громадськості.

    Гепберн була сповнена енергії та ентузіазму, про що часто згадують у її життєписах, а її особиста незалежність стала ключем до успіху. Така впевненість у собі означала, що вона може контролювати будь-які складні ситуації. Її друг Майкл Канін порівнював Гепберн зі своєю шкільною вчителькою, кажучи, що вона може бути суворою і щирою. Кетрін Гоутон прокоментувала, що її тітка може бути «нестерпно самовдоволеною і владною». Гепберн зізналася, що була особливо нестерпною в ранньому віці, коли вимагала щось. Вона завжди раділа життю, а часом міркувала: «Я люблю життя і мені так пощастило, чому б мені не бути щасливою?». Ендрю Скотт Берг добре знав Гепберн в останні роки і заявив, що хоча вона була вимогливою, але зберегла почуття смирення і людяності.

    Акторка вела активне життя, займалася плаванням і щоранку грала в теніс. Навіть у літньому віці вона продовжувала грати в теніс регулярно, що було зазначено в документальному фільмі про неї «Кетрін Гепберн: Все про мене» (1993). Вона також любила живопис, який став її пристрастю в останні роки життя. Коли її запитали про політику, Гепберн сказала репортерам: «Я завжди кажу, що я в інтересах меншин і стаю на ліберальний бік. Я не та людина, яка говорить „ні“ простому народу». Антикомуністичний рух у 1940-х роках в Голлівуді підштовхнув її до політичної діяльності, коли вона увійшла в Комітет з першої поправки[en]. Її ім'я згадувалося на слуханнях Комісії з розслідування антиамериканської діяльності, але Гепберн заперечувала, що співчуває комуністам. Пізніше вона відкрито пропагувала контрацепцію і підтримувала аборти. Вона дотримувалася теорії Альберта Швейцера — «Благоговіння перед життям», але не була релігійною і не вірила в загробне життя. 1991 року Гепберн сказала журналістам: «Я атеїстка і це все. Я вважаю, що ми нічого не можемо знати, крім того, що повинні бути добрішими одне до одного і робити те, що можемо робити для інших людей». За свої публічні заяви про ці переконання 1985 року вона отримала від Американської гуманістичної асоціації[en] Нагороду гуманістичних мистецтв.

    Стосунки Редагувати

    Єдиним шлюбом Гепберн був Ладлоу Огден Сміт, бізнесмен з Філадельфії, з яким вона познайомилася ще під час навчання в коледжі Брін Мар. Вона одружилася з ним 12 грудня 1928 року, коли їй був 21 рік, а йому 29. Гепберн не взяла прізвище чоловіка, вважаючи звучання Кетрін Сміт надто простим. Вона ніколи повністю не віддавала себе шлюбу і завжди ставила на перше місце свою кар'єру. Переїзд до Голлівуду 1932 року закріпив їхню відчуженість одне від одного і в 1934 році Гепберн вирушила до Мексики, щоб отримати швидке розлучення[en]. Гепберн часто висловлювала подяку Сміту за його фінансову і моральну підтримку в перші дні її кар'єри і залишалася з ним друзями до смерті Сміта в 1979 році.

    Незабаром після переїзду до Каліфорнії Гепберн почала стосунки зі своїм агентом Леландом Гейвордом[en], хоча вони обоє були одружені. Гейворд запропонував Гепберн після того, як вони обоє розлучаться, одружитися, але вона відмовилася, пізніше пояснивши: «Мені хотілося бути самотньою і незалежною». Стосунки тривали чотири роки. У 1936 році, під час турне з виставою «Джейн Ейр», Гепберн почала зустрічатися з підприємцем Говардом Г'юзом. Їх познайомив за рік до того їхній спільний друг Кері Грант. Г'юз захотів шлюбу і таблоїди повідомили про майбутнє весілля, але Гепберн була зосереджена на відродженні своєї кар'єри, і розлучилася з ним у 1938 році, покинувши Голлівуд після того, як потрапила в список акторів «касова отрута».

    Рекламне фото Кетрін Гепберн і Спенсера Трейсі до фільму «Кабінетний гарнітур[en]» (1957)

    Гепберн була твердою у своєму рішенні не одружуватись і не заводити дітей. Вона вважала, що материнство повинне вимагати повної віддачі, і сказала, що це не те, на що вона могла піти. Вона сказала Бергу: «Я була б жахливою матір'ю, тому що я переважно дуже егоїстична людина». Вона відчувала, що мала частковий материнський досвід, виховуючи набагато молодших братів і сестер, які повністю задовольнили її потребу у власних дітях.

    На початку 1930-х років ходили чутки, що Кетрін Гепберн могла бути лесбійкою або бісексуалкою. У відповідь вона тільки жартувала. 2007 року Вільям Манн[en] випустив біографію акторки, в якій стверджував, що Гепберн дійсно мала нетрадиційну сексуальну орієнтацію. У відповідь на це її племінниця Кетрін Гоутон[en] сказала: «Я ніколи не виявляла жодних доказів того, що вона була лесбійкою». Проте у документальному фільмі 2017 року оглядачка Ліз Сміт, близька подруга Гепберн, засвідчила, що це дійсно так.

    Кетрін Гепберн і Спенсер Трейсі: «Кохання на екрані і в житті» Редагувати

    Найбільш значні стосунки в житті Гепберн мала зі Спенсером Трейсі, з яким знялася у дев'яти фільмах. В автобіографії вона писала: «Коли я була поруч зі Спенсером, у мене були унікальні почуття. Я б зробила для нього що завгодно». Лорен Беколл, близька подруга акторки, пізніше писала про її «сліпу» закоханість в актора. Їхні стосунки згодом набули розголосу і про них часто згадували як про одну з легендарних любовних історій Голлівуду. Коли вони вперше зустрілися, їй було 34 роки, а йому 41. Трейсі спочатку з недовірою поставився до Гепберн, здивований її брудними нігтями і підозрюючи, що вона лесбійка, але Гепберн казала, що: «відразу зрозуміла, що знаходжу його невідворотним».

    Трейсі залишався одруженим протягом їхніх довгих стосунків. Хоча він і його дружина Луїза вирішили жити окремо з 1930-х, але ніколи не прагнули офіційного розлучення. Гепберн не втручалася в їхні стосунки і ніколи не намагалася одружитися з Трейсі. Спочатку Трейсі мав намір приховувати стосунки з Гепберн від дружини, тому вони рідко залишалися наодинці. Вони були обережні і намагалися не з'являтися на публіці разом. Трейсі мав проблеми з алкоголем і часто був у депресії. Гепберн описувала його «змученим» і присвятила себе тому, щоб зробити його життя легшим.

    Люди, які бачили їх разом, описували, як поведінка Гепберн цілком змінювалася, коли вона перебувала поруч з ним. Вона плекала його як мати і слухалася в усьому, Трейсі став сильно залежним від неї. Вони часто проводили великі проміжки часу далеко одне від одного через свою роботу, особливо в 1950-х, коли Гепберн часто працювала за кордоном. Здоров'я Трейсі значно погіршилося в 1960-х, і Гепберн зробила п'ятирічну перерву в кар'єрі, щоб доглядати за ним. Вона переїхала до будинку Трейсі, коли він був тяжко хворий і до самої його смерті (10 червня 1967 року) перебувала поруч з ним. З поваги до сім'ї Трейсі вона не була присутня на його похороні. Тільки після смерті Луїзи Трейсі, 1983 року, Гепберн почала публічно говорити про їхній роман. У відповідь на питання, чому вона залишалася з Трейсі так довго, попри характер їхніх стосунків, вона сказала: «Чесно кажучи, я не знаю. Я можу тільки сказати, що ніколи не могла полишити його». Вона стверджувала, що не знала, які почуття в нього були до неї, але для неї ці 27 років разом були «абсолютним блаженством».

    Останні роки і смерть Редагувати

    Надгробок Кетрін Гепберн у Гартфорді

    Кетрін Гепберн часто говорила у свої 80 з гаком: «Я не боюсь смерті. Напевне, це щось прекрасне, як довгий сон». Її здоров'я почало погіршуватися невдовзі після останньої появи на екрані. Її шпиталізували в березні 1993 року через виснаження. Взимку 1996 року її шпиталізували з пневмонією. 1997 року вона стала дуже слабкою, говорила і їла дуже мало, багато хто боявся, що вона помре. В останні роки життя у Гепберн з'явилися ознаки деменції. У липні 2001 року її шпиталізували з інфекцією сечовивідних шляхів. У травні 2003 року в неї виявили злоякісну пухлину на шиї, але прийняли рішення не робити операцію через похилий вік. Акторка померла 29 червня 2003 року, через місяць після 96-го дня народження, у своєму родинному маєтку у Фенвіку[en] (Гартфорд, штат Коннектикут). Вона похована на сімейній ділянці кладовища Сідар-Гілл[en], у Гартфорді. У зв'язку з побажанням Гепберн панахида не проводилася.

    Смерть Кетрін Гепберн викликала широкий громадський резонанс. Упродовж кількох місяців після її смерті в пресі і на телебаченні висвітлювалися її життя і кар'єра. Їй присвячували багато телепередач, а низка газет і журналів присвячували їй цілі номери. Президент США Джордж Буш виступив із заявою, в якій було сказано, що «Гепберн увійде в історію як один з художніх скарбів нації». На честь її внеску в театральне життя країни увечері 1 липня 2003 року погасили вогні Бродвею. 2004 року згідно з побажанням акторки її речі виставили на аукціоні Сотбі в Нью-Йорку, який зібрав у підсумку 5,8 млн доларів, які вона заповіла своїй сім'ї.

    Оцінки творчості, спадщина та вплив Редагувати

    Багато дослідників сходяться на думці, що Гепберн не була інстинктивною акторкою. Вона любила спочатку ретельно вивчати сценарій і свою героїню, а потім якомога довше репетирувала і просила знімати багато дублів. Зі справжньою пристрастю до індустрії кіно вона важко працювала над кожною роллю, навчалася всіх необхідних навичок і всі трюки виконувала сама. Було відомо, що вона знає не лише свої слова, але й ролі своїх колег. Коментуючи її мотивацію до роботи, Стенлі Крамер сказав: «Працювати, працювати і працювати. Вона вміє працювати, поки не вичавить всіх до краплі». Гепберн також сама брала участь у виробництві кожного з її фільмів, вносила пропозиції щодо сценарію і висловлювала свою думку про все, від костюмів до освітлення.

    Героїні Гепберн були, за деяким невеликим винятком, дуже заможними і розумними, часто сильними і незалежними. Гарсон Канін описав те, що він назвав: «Формула успіху Гепберн: A high-class, or stuck-up … girl is brought down to earth by an earthy type, or a lowbrow … or a cataclysmic situation. It seems to have worked time and time again». У зв'язку з її зображенням таких персонажок Бріттон бачив Гепберн як втілення «суперечностей природи і статусу жінки», оскільки сильні жінки, яких вона зображає, зрештою «повертаються до безпечного положення в межах статусу кво». Кінокритикиня Моллі Гескелл[en] прокоментувала важливість цього для кар'єри Гепберн: «з такою лякаючою присутністю, було необхідно, щоб її персонажки займалися певного роду самоприниженням, аби залишитися на добрій думці у глядачів».

    Кетрін Гепберн — одна з найзнаменитіших американських акторок, але її також критикували за недостатню гнучкість у виконанні ролей. Її героїні завжди відповідали її справжній особистості, що Гепберн підтвердила сама. 1991 року вона сказала журналістам: «Я думаю, що я завжди однакова. У мене дуже окреслена особистість і мені подобається матеріал, який показує цю особистість». Драматург і письменник Девід Макрей казав: «Подивіться будь-який фільм з Кетрін Гепберн і запитайте себе, чи вона не грає, по суті, одну й ту ж роль знову і знову… Ікона або не ікона, давайте не плутати по-справжньому цікаву й унікальну жінку з чудовою акторкою». Гепберн також неодноразово критикували за надто холодну поведінку.

    Кетрін Гепберн вважають важливою і впливовою діячкою культури. Рос Гортон і Саллі Сіммонс включили її у свою книгу «Жінки, що змінили світ», присвячену 50 жінкам, які допомогли сформувати світову історію та культуру. Також вона входить у список енциклопедії «Британіка» «300 жінок, які змінили світ», в список «100 найважливіших жінок ХХ століття» журналу «Ladies Home», в список «100 легенд століття» журналу «Variety», і посідає 84 місце в списку «200 найвизначніших легенд попкультури всіх часів» каналу VH1. 1999 року Американський інститут кіномистецтва назвав Гепберн «найвизначнішою зіркою американського кіно за 100 років серед жінок».

    Що стосується кінематографічної спадщини Гепберн, то телеведучий Шерідан Морлі[en] сказав, що вона «зламала всі бар'єри» для жінок в Голлівуді, куди принесла втілення вольової жінки на екрані. Кіноакадемік Ендрю Бріттон написав монографію, в якій описав «ключову присутність Гепберн у межах класичного Голлівуду, постійне, потенційно радикальне збурення», і підкреслював її «центральну» роль у винесенні феміністського питання на екран. Меріон Едвардс стверджувала, що гра Гепберн сприяла «остаточному кроку в напрямку нового бачення жінок».

    «Центр мистецтв і культури Кетрін Гепберн» в Олд-Сейбруку

    Поза екраном Гепберн жила в незвичній для свого часу манері, символізуючи цим «сучасну жінку» і зігравши важливу роль у зміні ставлення до жінок. Хортон і Сімонс писали про Гепберн: «Впевнена в собі, розумна і дотепна, чотириразова володарка премії „Оскар“ Кетрін Гепберн кидала виклик панівним переконанням упродовж усього свого професійного та особистого життя… її образом напористої та сильної жінки можна тільки захоплюватися і рівнятися на нього всім іншим жінкам». Після смерті Гепберн історикиня Джанін Бессінджер[en] писала: «Кетрін Гепберн принесла нам новий вид героїні — сучасної і незалежної. Вона була красивою, але не покладалась на це». Мері Макнамара, журналістка і оглядачка «Лос-Анджелес Таймс», написала: «Кетрін Гепберн була більш ніж кінозіркою, вона була покровителькою всіх незалежних американських жінок». Однак її шанували не всі феміністки, через її публічні заяви, про те що жінка не може мати все, тобто одночасно і кар'єру і сім'ю.

    Спадщина Кетрін Гепберн поширюється і на моду: вона була першою жінкою, яка носила штани на початку ХХ століття. Акторка робила внесок у забезпечення виготовлення прийнятних штанів для жінок, коли прихильниці почали йти за нею у виборі одягу. 1986 року вона отримала премію від Ради дизайнерів моди Америки[en] за вплив, який вона справила на жіночу моду. Низка картин за участю Гепберн стали класикою американського кіно: «Африканська королева» (1951), «Філадельфійська історія» (1940), «Виховання крихітки» (1938), «Вгадай, хто прийде на обід» (1967), включені Американський інститутом кіно в список «100 найкращих американських фільмів за 100 років». «Ребро Адама» (1949) та «Жінка року» (1942) були включені AFI в список «100 найсмішніших американських фільмів за 100 років». Її аристократичний переривчастий голос є одним з найбільш впізнаваних у світовому кіно [Sample, from Stage Door (1937) ].

    Меморіали Редагувати

    Пам'ять Кетрін Гепберн вшанована рядом меморіалів. У кварталі Тертл-Бей[en] в Мангеттені, де вона проживала впродовж 60 років, 1977 року побудували сад, названий її ім'ям. Сад має 12 сходинок, що символізують 12 номінацій акторки на премію Американської кіноакадемії, кожна з яких містить напис з цитатою акторки. До того ж, перетин Східної 49-ї вулиці і 2-ї авеню назвали «площею Кетрін Гепберн». Ім'ям акторки назвали театр у місті Олд-Сейбрук, де Гепберн провела свої останні роки. Через три роки після її смерті, в Брін Мор, Альма Гепберн заснувала «Центр Кетрін Гоутон Гепберн». Він присвячений акторці та її матері і закликає жінок брати участь у вирішенні важливих питань, що зачіпають їх стать. «Центр культури та мистецтв Кетрін Гепберн[en]» відкрили 2009 року в Олд-Сейбруку (штат Коннектикут), розташований на місці родинного пляжного будинку, який вона дуже любила. Будівля містить музей Кетрін Гепберн.

    Вулиця на честь Кетрін Гепберн

    У бібліотеці Академії кінематографічних мистецтв і наук і в Нью-Йоркській публічній бібліотеці зберігаються особисті документи Кетрін Гепберн. Вибірки з Нью-Йоркської колекції документів Гепберн, які описують її театральну кар'єру, були представлені на виставці «Katharine Hepburn: In Her Own Files» 2009 року. Виставка «One Life: Kate, Centennial Celebration» проходила в Національній портретній галереї у Вашингтоні з листопада 2007 по вересень 2008 року. З жовтня 2010 по вересень 2011 року в Кентському державному університеті[en] виставлялася добірка з її кіно- і театральних костюмів під назвою «Katharine Hepburn: Dressed for Stage and Screen». Кетрін Гепберн також удостоїли власних поштових марок в рамках серії «Легенди Голлівуду». 2015 року в Британському інституті кінематографії відбулась двомісячна ретроспектива робіт Кетрін Гепберн.

    Екранізації Редагувати

    Метью Ломбардо написав про Кетрін Гепберн п'єсу «Чай о п'ятій[en]». У першому акті розповідається про життя Гепберн у 1938 році, у другому акті — в 1983 році, де вона розмірковує про своє життя і кар'єру. Її вперше показали 2002 року в театрі «Гартфорд», акторку зіграла Тола Фелдшью[en]. Фелдшью також зіграла Гепберн у телефільмі «Дивовижний Говард Г'юз[en]» (1977), а 1980 року її персонажка у виконанні Меріанн Тейлор з'явилася в телефільмі «Війна Скарлетт О’Гари[en]». У 2004 році в біографічній драмі Мартіна Скорсезе «Авіатор» роль Кетрін Гепберн зіграла Кейт Бланшетт, отримавши за це виконання премію «Оскар» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану». Таким чином уперше зображення на екрані володарки Оскару принесло його виконавиці Оскар.

    Фільмографія і ролі в театрі Редагувати

    Кетрін Гепберн у 1941 році
    Кетрін Гепберн 1943 року

    За свою 66-річну кар'єру Кетрін Гепберн знялася в 44-х художніх фільмах, 8-ми телевізійних фільмах і взяла участь у 33-х театральних постановках. Її акторська кар'єра охоплює широке коло жанрів, серед яких ексцентричні комедії, драми та адаптації творів провідних американських драматургів. Вона з'являлася на театральній сцені кожного десятиліття від 1920-х до 1980-х років, граючи в п'єсах Вільяма Шекспіра, Бернарда Шоу, а також — Бродвейських мюзиклах.

    Вибрана фільмографія Редагувати

    • 1932 — Білль про розлучення / A Bill of Divorcement — Сідні Файрфілд
    • 1933 — Крістофер Стронг / Christopher Strong — леді Синтія Даррінгтон
    • 1933 — Ранковий підйом / Morning Glory — Єва Лавлейс
    • 1933 — Маленькі жінки / Little Women — Джозефіна (Джо) Марч
    • 1934 — Злючка / Spitfire — Трігер Гіґґс
    • 1934 — Маленький священик / The Little Minister — Барбара «Беббі»
    • 1935 — Розбиті серця / Break of Hearts — Констанца Дейн Роберті
    • 1935 — Еліс Адамс / Alice Adams — Еліс Адамс
    • 1936 — Сильвія Скарлетт / Sylvia Scarlett — Сильвія Скарлетт
    • 1936 — Марія Шотландська / Mary of Scotland — Марія Стюарт
    • 1936 — Жінка повстає / A Woman Rebels — Памела
    • 1937 — Гідна вулиця / Quality Street — Фіб Тросселл
    • 1937 — Службовий вхід у театр / Stage Door — Террі Рендалл Сімс
    • 1938 — Свято / Holiday — Лінда
    • 1938 — Виховання крихітки / Bringing Up Baby — Сюзанна Венс
    • 1940 — Філадельфійська історія / The Philadelphia Story — Трейсі Лорд
    • 1942 — Жінка року / Woman of the Year — Тесс Гардинґ
    • 1943 — Солдатський клуб «За лаштунками» / Stage Door Canteen — камео
    • 1944 — Насіння дракона / Dragon Seed — Джейд Тен
    • 1945 — Без любові / Without Love — Джейми Ровен
    • 1946 — Підводний плин / Undercurrent — Енн Гамільтон
    • 1947 — Море трави / The Sea of Grass — Люті Камерон
    • 1947 — Пісня любові / Song of Love — Клара Вік Шуман
    • 1949 — Ребро Адама / Adam's Rib — Аманда Боннер
    • 1952 — Пет і Майк / Pat and Mike — Пет Пембертон
    • 1955 — Літо / Summertime — Джейн Гадсон
    • 1957 — Кабінетний гарнітур / Desk Set — Банні Вотсон
    • 1967 — Вгадай, хто прийде на обід / Guess Who's Coming to Dinner — Христина Дрейтон
    • 1968 — Лев узимку / The Lion in Winter — Елеонора Аквітанська
    • 1969 — Божевільна із Шайо / The Madwoman of Chaillot — Орелія
    • 1971 — Троянки / The Trojan Women — Гекаба
    • 1973 — Хитка рівновага / A Delicate Balance — Агнесс
    • 1973 — Скляний звіринець / The Glass Menagerie — Аманда Вінгфілд
    • 1975 — Любов серед руїн / Love Among the Ruins — Джессіка Медлікотт
    • 1979 — Сходи зеленіють / The Corn Is Green — Лілі Мосфат
    • 1981 — На золотому озері / On Golden Pond — Етель Тейєр
    • 1985 — Остаточне рішення Грейс Квіглі / Grace Quigley — Грейс Куїглі
    • 1986 — Місіс Делафілд хоче одружитися / Mrs. Delafield Wants to Marry — Маргарет Делафілд
    • 1988 — Тут спала Лора Лансінг / Laura Lansing Slept Here — Лора Лансінг
    • 1992 — Чоловік поверхом вище / The Man Upstairs — Вікторія Браун
    • 1994 — Це не може бути коханням / This Can't Be Love — Маріон Беннет
    • 1994 — Любовна історія / Love Affair — Джинні

    Роботи в театрі Редагувати

    Кетрін Гепберн у ролі Розалінди в п'єсі «Як вам це подобається» (1950)
    Кетрін Гепберн у ролі Беатріче в п'єсі «Багато галасу з нічого» (1957)
    Рік Постановка Роль Місце проведення Примітки
    1928 Цариця леді в очікуванні Балтимор, Мэріленд
    1928 Викрадачі колиски A flapper Балтимор, Меріленд
    1928 Великий ставок Барбара Нью-Йорк Вийшов після одного спектаклю
    1928 У ці дні Вероніка Сімс Театр «Корт»[en], Нью-Йорк
    1928 Свято[en] Лінда Сетон Театр «Плімут»[en], Нью-Йорк Дублерка
    1930 Місяць у слі Грація Театр Августа Вілсона[en], Нью-Йорк Дублерка
    1930 Романтична молода леді Катя / Віра Олександрівна Театр «Беркшир», Стокбридж
    1930 Чарівний Крайтон[en] леді Мері Лесінг Театр «Беркшир», Стокбридж
    1930 Мистецтво і місіс Боттл Джуді Боттл Театр Максін Елліотт[en], Нью-Йорк
    1931 Тільки що одружилася ім'я персонажки невідоме Айворутон[en], Коннектикут
    1931 Розумна дитина ім'я персонажки невідоме Айворутон, Коннектикут
    1931 Псевдонім Диякон ім'я персонажки невідоме Айворутон, Коннектикут
    1931 Кіт і канарка[en] мамуля Айворутон, Коннектикут
    1931 Людина, яка повернулася Енджи Рендольф Айворутон, Коннектикут
    1932 Чоловік воїна Антіопа Театр «Мороско»[en], Нью-Йорк Березень — травень 1932 р.
    1932 Сонцесяйна наречена ім'я персонажки невідоме Оссінінг, Нью-Йорк
    1934 Озеро[en] Стелла Сурег Театр Аль Хіршфельда[en], Нью-Йорк
    1936–1937 Джейн Ейр Джейн Ейр Гастролі, турне
    1939–1942 Філадельфійська історія[en] Трейсі Лорд Театр Сема Шуберта[en], Нью-Йорк Виступала в Нью-Йорку (березень 1939—1942 р.);
    Виступала у Вашингтоні та Чикаго (жовтень 1940—1942 р.);
    1942–1943 Без любові Джеймі Коу Роун Театр «Сент-Джеймс»[en], Нью-Йорк Гастролі проходили в Нью-Йорку (жовтень 1942 — лютий 1943
    1950 Як вам це подобається Розалінда Театр «Корт», Нью-Йорк
    1952 Миліонерка[en] Епіфанія Театр Ноела Кауарда[en], Лондон, Велика Британія;
    Театр Сема Шуберта, Нью-Йорк     		Виступала в Ньюкасл-апон-Тайн і Манчестері (17 жовтня — 28 грудня 1952 р.)
    1955 Приборкання норовливої Катеріна Турне по Австралії Травень — листопад 1955 р.
    1955 Міра за міру Ізабелла Турне по Австралії Травень — листопад 1955 р.
    1955 Венеційський купець Порція Турне по Австралії Травень — листопад 1955 р.
    1957 Венеційський купець Порція Американський Шекспірівський театр[en], Стратфорд
    1957 Багато галасу з нічого Беатріче Американський Шекспірівський театр, Стратфорд
    1960 Дванадцята ніч, або Як вам завгодно Віола Американський Шекспірівський театр, Стратфорд
    1960 Антоній та Клеопатра Клеопатра Американський Шекспірівський театр, Стратфорд
    1969–1971 Коко[en] Коко Шанель Театр Марка Геллінгера[en], Нью-Йорк Гастролі проходили в Нью-Йорку (18 грудня 1969 — 3 жовтня 1971 р.)
    1976–1977 Питання тяжіння[en] місіс Базіль Театр «Бролхерст»[en], Нью-Йорк 12-титижневе Бродвейське турне;
    Гастролі в США впродовж 6 місяців
    1981–1982 Вестсайдський вальс[en] Маргарет «Мері» Ендервіль Гастролі, турне Гастролі проходили в США, після виступу в Театрі імені Етель Беррімор[en] на Бродвеї

    Примітки Редагувати

    1. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
      d:Track:Q54837d:Track:Q54919
    2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118549391 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118549391 // Katharine Hepburn — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    5. Katharine Hepburn
      d:Track:Q17299517
    6. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    7. . Архів оригіналу за 8 Лютого 2015. Процитовано 8 Лютого 2015. 
    8. Britton (2003) p. 41.
    9. Berg (2004), p. 40.
    10. Chandler (2011) p. 37.
    11. Higham (2004) p. 2.
    12. "Katharine Hepburn: Part 2". The Dick Cavett Show. American Broadcasting Company. 3 октября 1973. Stated by Hepburn in this interview.
    13. Higham (2004) p. 4; Chandler (2011) p. 39; Prideaux (1996) p. 74.
    14. Hepburn (1991) p. 21.
    15. "Katharine Hepburn: Part 1". The Dick Cavett Show. American Broadcasting Company. 2 октября 1973.
    16. Berg (2004) p. 47.
    17. Hepburn (1991) p. 30; Kanin (1971) p. 82.
    18. Chandler (2011) p. 30.
    19. Hepburn (1991) p. 43; Higham (2004) p. 2.
    20. Higham (2004) p. 3.
    21. Chandler (2011) p. 34.
    22. Higham (2004) p. 4.
    23. Hepburn (1991) p. 44.
    24. Hepburn (1991) p. 46.
    25. Chandler (2011) p. 6.
    26. Higham (2004) p. 5.
    27. Hepburn (1991) p. 49.
    28. Chandler (2011) p. 7.
    29. Kanin (1971) p. 285.
    30. Hepburn (1991) p. 69.
    31. Dickens (1990) p. 4.
    32. Higham (2004) p. 7.
    33. Horton and Simmons (2007) p. 119.
    34. Cinema: The Hepburn Story. Time (англ.). 1 сентября 1952. оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 21 серпня 2011.  (необхідна підписка)
    35. Katharine Hepburn: All About Me. Turner Network Television.  Stated by Hepburn in this documentary.
    36. Higham (2004) p. 8.
    37. Hepburn (1991) p. 81.
    38. Higham (2004) p. 9.
    39. Berg (2004) p. 59; Higham (2004) p. 9.
    40. Berg (2004) p. 73.
    41. Hepburn (1991) p. 109; Higham (2004) p. 11.
    42. Higham (2004) p. 16; Hepburn (1991) p. 112.
    43. Higham (2004) p. 16.
    44. Kanin (1971) p. 22.
    45. Hepburn (1991) p. 118.
    46. Berg (2004) p. 74.
    47. Hepburn (1991) p. 120.
    48. Higham (2004) p. 17.
    49. Berg (2004) p. 75.
    50. Dickens (1990) p. 229.
    51. Hepburn (1991) p. 128.
    52. Higham (2004) p. 23.
    53. Higham (2004) p. 21.
    54. Haver (1980) p. 94.
    55. Haver (1980) p. 96.
    56. Prideaux (1996) p. 15.
    57. Higham (2004) pp. 30–31.
    58. Berg (2004) p. 82.
    59. Hall, Mordaunt (3 жовтня 1932). A Bill of Divorcement (1932). The New York Times (англ.). оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 25 серпня 2011. 
    60. A Bill of Divorcement. Variety (англ.). 2 жовтня 1932. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 серпня 2011. 
    61. Higham (2004) p. 39.
    62. Hepburn (1991) pp. 178, 181.
    63. Berg (2004) p. 84.
    64. Higham (2004) p. 44.
    65. Berg (2004) p. 86.
    66. Berg (2004) p. 85.
    67. Berg (2004) p. 88.
    68. Berg (2004), p. 89; Higham (2004) p. 57.
    69. Berg (2004) p. 92.
    70. Berg (2004) p. 89.
    71. Berg (2004) p. 90.
    72. Higham (2004) p. 60.
    73. Higham (2004) p. 62.
    74. Hendrickson (2013) p. 311 [ 11 Липня 2020 у Wayback Machine.]
    75. Hepburn (1991) p. 166.
    76. Berg (2004) p. 93.
    77. Berg (2004) p. 91.
    78. Hepburn (1991) p. 4.
    79. Berg (2004) p. 105.
    80. Higham (2004) p. 66.
    81. Berg (2004) p. 106.
    82. Higham (2004) p. 68.
    83. Berg (2004) p. 109.
    84. Berg (2004) p. 110.
    85. Berg (2004) pp. 111—112.
    86. Berg (2004) p. 126.
    87. Berg (2004) p. 112.
    88. Horton and Simmons (2007) p. 120.
    89. Kanin (1971) p. 284.
    90. Kanin (1971) p. 85.
    91. Berg (2004) p. 111.
    92. ↑ McNamara, Mary (1 липня 2003). It was her defining role: life. Los Angeles Times (англ.). оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011. 
    93. Britton (2003) p. 16.
    94. Chandler (2011) p. 105.
    95. Berg (2004) p. 114.
    96. Haver (1980) pp. 237—238.
    97. Higham (2004) p. 94.
    98. Dickstein (2002) pp. 48–50.
    99. Berg (2004) p. 116.
    100. Hepburn (1991) p. 238.
    101. Berg (2004) p. 117.
    102. Higham (2004) p. 88.
    103. Higham (2004) p. 90.
    104. Berg (2004) p. 118.
    105. Hepburn (1991) p. 201.
    106. Verlhac (2009) p. 8; Chandler (2011) p. 142.
    107. Edwards (1985) p. 166.
    108. Berg (2004) p. 119.
    109. Britton (2003) p. 13.
    110. Higham (2004) p. 97.
    111. Berg (2004) p. 132.
    112. Berg (2004) p. 136.
    113. Atkinson, Brooks (29 березня 1939). The Play: Katharine Hepburn Appearing in Philip Barry's 'The Philadelphia Story' for the Theatre Guild. The New York Times (англ.). оригіналу за March 5, 2016. Процитовано 10 листопада 2015. 
    114. Berg (2004) p. 137.
    115. Curtis (2011) p. 224.
    116. Dickens (1990) p. 17.
    117. Berg (2004) p. 139.
    118. Berg (2004) pp. 139—140.
    119. The New Pictures, January 20, 1941. Time (англ.). 20 січня 1941. оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 27 вересня 2011.  (необхідна підписка)
    120. Golden, Herb (26 листопада 1940). The Philadelphia Story review. Variety (англ.). оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 27 вересня 2011. 
    121. Higham (2004) p. 104.
    122. 1940 Awards (англ.). New York Film Critics Circle. оригіналу за January 8, 2012. Процитовано 15 лютого 2012. 
    123. Kanin (1971) p. 81.
    124. Berg (2004) p. 147.
    125. Higham (2004) p. 113.
    126. Curtis (2011) p. 457.
    127. Berg (2004) p. 178.
    128. Berg (2004) p. 175.
    129. Curtis (2011) p. 480; Kanin (1971) p. 5.
    130. Curtis (2011) pp. 508, 662, 670, 702, 727.
    131. Berg (2004) p. 179.
    132. Dickens (1990) p. 18.
    133. Curtis (2011) p. 522.
    134. Curtis (2011) p. 515.
    135. Chandler (2011) p. 149.
    136. Higham (2004) p. 129.
    137. Curtis (2011) p. 549.
    138. Higham (2004) p. 131.
    139. Curtis (2011) p. 555.
    140. Berg (2004) p. 182.
    141. Curtis (2011) p. 564.
    142. Hepburn (1991) p. 246.
    143. Curtis (2011) p. 587.
    144. Crowther, Bosley (26 грудня 1949). 'Adam's Rib,' 'Tight Little Island,' 'Amazing Mr. Beecham' Among Movie Newcomers. The New York Times (англ.). оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 25 серпня 2011. 
    145. Berg (2004) p. 192.
    146. Berg (2004) p. 193.
    147. Curtis (2011) p. 728.
    148. Hepburn (1991) p. 267.
    149. Berg (2004) p. 186.
    150. Berg (2004) p. 194.
    151. Dickens (1990) p. 21.
    152. The Making of The African Queen, or: How I went to Africa with Bogart, Bacall and Huston and almost lost my mind (англ.). Goodreads. оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 21 жовтня 2014. 
    153. Berg (2004) p. 198.
    154. Curtis (2011) p. 633.
    155. Kanin (1971) p. 169.
    156. Curtis (2011) p. 622.
    157. Berg (2004) pp. 198—199.
    158. Katharine Hepburn Golden Globe Awards history (англ.). Golden Globe Award. оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 15 лютого 2012. 
    159. Chandler (2011) p. 200.
    160. Curtis (2011) p. 635.
    161. Kanin (1971) p. 163; Berg (2004) p. 200.
    162. Dickens (1990) p. 22.
    163. Hepburn (1991) p. 253.
    164. Edwards (1985) pp. 291—292.
    165. Berg (2004) p. 202.
    166. Summertime Film Review (англ.). Film4. оригіналу за December 1, 2011. Процитовано 27 серпня 2011. 
    167. Chandler (2011) p. 204.
    168. Berg (2004) p. 203.
    169. Berg (2004) p. 204.
    170. Dickens (1990) p. 166.
    171. Berg (2004) p. 206.
    172. Curtis (2011) p. 738.
    173. Berg (2004) p. 209.
    174. Kanin (1971) pp. 218—219.
    175. Berg (2004) p. 210.
    176. Kanin (1971) p. 219.
    177. Kanin (1971) p. 220.
    178. Dickens (1990) p. 239.
    179. Hepburn (1991) p. 270.
    180. Kanin (1971) p. 242.
    181. Berg (2004) p. 212.
    182. Baum, Geraldine (30 июня 2003). Classy Film Feminist Had Brains, Beauty, That Voice. Los Angeles Times (англ.). оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 2 жовтня 2011. 
    183. Hepburn (1991) p. 393.
    184. Curtis (2011) p. 823.
    185. Curtis (2011) p. 849.
    186. ↑ Berg (2004) p. 249.
    187. Berg (2004) p. 255.
    188. Kanin (1971) p. 259.
    189. Hepburn (1991) p. 255.
    190. Kanin (1971) p. 6.
    191. Hepburn (1991) p. 257; Curtis (2011) p. 877.
    192. Dickens (1990) p. 192.
    193. Berg (2004) p. 251.
    194. Higham (2004) p. 210.
    195. Berg (2004) p. 252.
    196. Berg (2004) p. 253.
    197. Berg (2004) p. 254.
    198. Kanin (1971) p. 296—297.
    199. Kanin (1971) p. 302.
    200. Dickens (1990) p. 202.
    201. Edwards (1985) pp. 374—376.
    202. Dickens (1990) p. 29.
    203. Berg (2004), pp. 256—257; Higham (2004) p. 227.
    204. Berg (2004) p. 257.
    205. Berg (2004) p. 258.
    206. Berg (2004), p. 260.
    207. Berg (2004) p. 29; Dickens (1990) pp. 29–30.
    208. Edwards (1985) p. 390.
    209. Dickens (1990) p. 30.
    210. Berg (2004) p. 259.
    211. Higham (2004) p. 230.
    212. People's Choice Awards 1976 Nominees (англ.). People's Choice. оригіналу за December 2, 2011. Процитовано 8 листопада 2011. 
    213. Prideaux (1996) p. 123.
    214. Chandler (2011) p. 280.
    215. Katharine Hepburn Emmy Awards history (англ.). Primetime Emmy Awards. оригіналу за January 1, 2014. Процитовано 15 лютого 2012. 
    216. Claiborne Ray, C. (22 липня 2003). Q & A; Head and Hand Tremors. The New York Times (англ.). оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 3 листопада 2013. 
    217. Dickens (1990) p. 31.
    218. Berg (2004) p. 261.
    219. Higham (2004) p. 234.
    220. 1981 Domestic Grosses (англ.). Box Office Mojo. оригіналу за January 1, 2012. Процитовано 27 листопада 2011. 
    221. Dickens (1990) p. 218.
    222. Dickens (1990) p. 245.
    223. ↑ James, Caryn (30 червня 2003). Katharine Hepburn, Spirited Actress, Dies at 96. The New York Times (англ.). оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 25 вересня 2011. 
    224. Berg (2004) p. 262.
    225. It's Your Turn! – Reader's Poll. People (англ.). 19 квітня 1982. оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 8 листопада 2011. 
    226. People's Choice Awards 1983 Nominees (англ.). People's Choice. оригіналу за December 2, 2011. Процитовано 8 листопада 2011. 
    227. Chandler (2011) p. 286; Dickens (1990) p. 34.
    228. Prideaux (1996) p. 156.
    229. Berg (2004) p. 264.
    230. . The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 9 жовтня 2011. 
    231. Prideaux (1996), p. 210.
    232. Berg (2004) p. 268.
    233. Berg (2004) p. 280.
    234. Ebert, Roger (21 жовтня 1994). Love Affair. Chicago Sun-Times (англ.). оригіналу за February 8, 2014. Процитовано 25 серпня 2011. 
    235. The Inaugural Screen Actors Guild Awards (англ.). Screen Actors Guild Awards. оригіналу за January 5, 2012. Процитовано 15 лютого 2012. 
    236. Obituary: Katharine Hepburn (англ.). BBC News. 30 червня 2003. оригіналу за 22 серпня 2012. Процитовано 25 листопада 2011. 
    237. Higham (2004) pp. 35, 37; Verlhac (2009) p. 8.
    238. . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 18 Вересня 2020. Процитовано 19 листопада 2011. 
    239. Kanin (1971) p. 100; Berg (2004) p. 289; Prideaux (1996) p. 20.
    240. Curtis (2011) p. 464.
    241. Chandler (2011) p. 114; Prideaux (1996) p. 60.
    242. Rich, Frank (29 вересня 1991). A Wild Desire to Be Absolutely Fascinating. The New York Times (англ.). оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 25 вересня 2011. 
    243. Higham (2004) pp. 18, 34, 65, 172, 184, 192; Berg (2004) pp. 112, 188; Kanin (1971) pp. 7, 8, 160, 276; Dickens (1990), p. 194; Prideaux (1996) pp. 19, 140.
    244. Berg (2004) p. 313.
    245. Kanin (1971) p. 54.
    246. Curtis (2011) p. 514.
    247. Hepburn (1991) p. 389.
    248. Berg (2004) p. 275.
    249. Kanin (1971) p. 208.
    250. Curtis (2011) pp. 555, 943.
    251. Kanin (1971) p. 251.
    252. Blyth, Myrna (1 жовтня 1991). Kate Talks Straight. Ladies Home Journal: 215. 
    253. Humanist Profile – Brief Article. The Humanist. September–October 2003. 
    254. Higham (2004) p. 10.
    255. Hepburn (1991) p. 153.
    256. Hepburn (1991) p. 154.
    257. Chandler (2011) p. 54.
    258. Hepburn (1991) pp. 185, 191.
    259. Hepburn (1991) p. 189.
    260. Berg (2004) p. 127.
    261. Berg (2004) p. 131.
    262. Berg (2004) p. 132; Hepburn (1991) pp. 204—205.
    263. Berg (2004) p. 50.
    264. Hepburn (1991) p. 37.
    265. Curtis (2011) p. 881.
    266. Mann (2007) p. xxiv.
    267. Curtis (2011) p. 449.
    268. . Архів оригіналу за 18 Травня 2019. Процитовано 23 Вересня 2017. 
    269. . Архів оригіналу за 18 Вересня 2017. Процитовано 23 Вересня 2017. 
    270. Tyrnauer, Matt Scotty and the Secret History of Hollywood, Altimeter Films, 2017 [1] [ 11 Лютого 2017 у Wayback Machine.]
    271. Hepburn (1991) p. 392.
    272. Bacall (2005) p. 488.
    273. Hepburn (1991) p. 400.
    274. Hepburn (1991) p. 395.
    275. Curtis (2011) p. 718.
    276. Hepburn (1991) p. 405.
    277. Curtis (2011) p. 583.
    278. Berg (2004) p. 187.
    279. Hepburn (1991) p. 399.
    280. Hepburn (1991) pp. 389, 393; Bacall (2005), p. 488; Curtis (2011) p. 749.
    281. Higham (2004) p. 191; Chandler (2011) p. 153; Curtis (2011) p. 747.
    282. Curtis (2011) pp. 493, 623, 727, 747, 798.
    283. Curtis (2011) p. 716; Kanin (1971) p. 241.
    284. Curtis (2011) p. 861.
    285. Curtis (2011) p. 878.
    286. Berg (2004) p. 163.
    287. Hepburn (1991) p. 396.
    288. . Архів оригіналу за 31 Липня 2018. Процитовано 16 липня 2017. 
    289. Berg (2004) p. 306.
    290. Berg (2004) p. 307.
    291. Berg (2004) pp. 311, 322.
    292. Bacall (2005) pp. 489—490.
    293. . Архів оригіналу за 24 Вересня 2017. Процитовано 16 липня 2017. 
    294. ↑ Berg (2004) p. 323.
    295. Teather, David (30 червня 2003). Katharine Hepburn, film star for 60 years, dies at 96. The Guardian (англ.). оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 21 жовтня 2011. 
    296. Bacall (2005) p. 485.
    297. (англ.). BBC. 30 червня 2003. Архів оригіналу за 24 квітня 2008. Процитовано 24 серпня 2011. 
    298. (англ.). BBC. 13 червня 2004. Архів оригіналу за 19 червня 2004. Процитовано 24 серпня 2011. 
    299. Curtis (2011) p. 435.
    300. Higham (2004) pp. 30, 34; Kanin (1971) p. 18; Prideaux (1996) p. 149.
    301. Higham (2004) p. 131; Chandler (2011) p. 287.
    302. Chandler (2011) p. 241; Higham (2004) p. 53.
    303. Higham (2004) p. 201.
    304. Curtis (2011) pp. 508, 539, 844; Higham (2004) pp. 34, 126, 139, 180; Kanin (1971) p. 271; Berg (2004) p. 144; Prideaux (1996) p. 141.
    305. Horton and Simmons (2007) p. 118.
    306. Kanin (1971) p. 80.
    307. Britton (2003) p. 8.
    308. Britton (2003) p. 6.
    309. King, Susan (27 мая 2007). Kate at 100: No one else like her. Los Angeles Times (англ.). оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 3 жовтня 2011. 
    310. ↑ James, Caryn (1 вересня 1991). Katharine Hepburn: The Movie. The New York Times (англ.). оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 25 вересня 2011. 
    311. Macaray, David (14 липня 2003). Admire Hepburn's qualities, but not her acting. Los Angeles Times (англ.). оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 3 жовтня 2011. 
    312. 100 Most Important Women of the 20th Century (англ.). Barnes & Noble. оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 4 жовтня 2011. 
    313. Dawes, Amy (16 жовтня 2005). . Variety (англ.). Архів оригіналу за January 4, 2006. Процитовано 6 жовтня 2011. 
    314. (пресреліз) (англ.). VH1. Архів оригіналу за 1 Травня 2017. Процитовано 4 жовтня 2011. 
    315. AFI's 100 Years...100 Stars (англ.). American Film Institute. 16 червня 1999. оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 17 жовтня 2009. 
    316. Morley, Sheridan (30 червня 2003). Hepburn's spirited legacy (англ.). BBC News. оригіналу за February 2, 2011. Процитовано 24 серпня 2011. 
    317. DiEdwardo (2006) p. 42.
    318. Berg (2004) p. 17.
    319. Horton and Simmons (2007) pp. 118—121.
    320. Herman-Cohen, Valli (1 липня 2003). The fashion rebel. Los Angeles Times (англ.). оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 3 жовтня 2011. 
    321. Kanin (1971) p. 271.
    322. AFI's 100 Years...100 Movies (англ.). American Film Institute. оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 9 жовтня 2011. 
    323. AFI's 100 Years...100 Laughs (англ.). American Film Institute. оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 9 жовтня 2011. 
    324. Katharine Hepburn Garden (англ.). New York City Department of Parks & Recreation. оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 19 вересня 2011. 
    325. Polsky, Sara (31 серпня 2010). Katharine Hepburn's Turtle Bay House for Rent at $27.5K/Month (англ.). Curbed. оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 26 квітня 2016. 
    326. (англ.). Katharine Houghton Hepburn Center, Bryn Mawr College. Архів оригіналу за жовтень 13, 2011. Процитовано 24 серпня 2011. 
    327. Hepburn (1991) p. 59, «Fenwick is and always has been my other paradise.»
    328. (англ.). The Katharine Hepburn Cultural Arts Center. Архів оригіналу за September 5, 2009. Процитовано 17 жовтня 2009. 
    329. Hepburn papers donated to library (англ.). BBC News. 7 жовтня 2004. оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 27 січня 2012. 
    330. Hubert, Diana (11 червня 2009). . The Epoch Times (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 24 серпня 2011. 
    331. (англ.). National Portrait Gallery. Архів оригіналу за серпень 25, 2011. Процитовано 27 жовтня 2011. 
    332. (англ.). Kent State University. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 27 жовтня 2011. 
    333. Katharine Hepburn Stamp: Actress Honored On Postage Stamp. The Huffington Post (англ.). 13 травня 2010. оригіналу за 18 травня 2010. Процитовано 29 вересня 2011. 
    334. March 2015 at BFI Southbank (англ.). British Film Institute. оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 22 вересня 2015. 
    335. Weber, Bruce (18 березня 2003). Theater Review; Two Snapshots of a Hollywood Legend at Home. The New York Times (англ.). оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 28 листопада 2011. 
    336. Clay, Carolyn (21–28 лютого 2002). . The Boston Phoenix (англ.). Архів оригіналу за листопад 20, 2012. Процитовано 11 лютого 2012. 
    337. (англ.). Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 13 жовтня 2011. 
    338. Katharine Hepburn – Filmography by Type (англ.). Internet Movie Database. оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 26 листопада 2011. 
    339. Dickens (1990) pp. 225—245 gives a full listing of stage performances.
    340. . Playbill Vault (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 2 листопада 2015. 

    Посилання Редагувати

    Кетрін Хепберн
    у сестринських Вікіпроєктах
    Портал «Кінематограф»
    Цитати у Вікіцитатах?
    Генеалогія на Родоводі?
    Кетрін Хепберн у Вікісховищі?
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    Ke trin Ge pbern angl Katharine Hepburn 12 travnya 1907 29 chervnya 2003 vidatna amerikanska aktorka teatru kino j telebachennya chiya kar yera trivala 73 roki 12 razova nominantka premiyi Oskar i 4 razova volodarka nagorodi bilshe nizh bud yaka insha aktorka chi aktor Laureatka premiyi Emmi 1976 roku za golovnu rol u filmi Lyubov sered ruyin she 4 razova nominantka Emmi j dvoh teatralnih premij Toni U rejtingu najviznachnishih kinozirok Amerikanskogo institutu kinomistectva skladenomu 1999 roku Gepbern posila pershe misce Ketrin Gepbernangl Katharine HepburnZobrazhennyaIm ya pri narodzhenni Ketrin Gouton GepbernKatharine Houghton HepburnNarodilasya 12 travnya 1907 1907 05 12 4 3 Gartford Konnektikut SShAPomerla 29 chervnya 2003 2003 06 29 4 3 96 rokiv Old Sejbruk Konnektikut SShAzupinka sercyaPohovannya Cedar Hill CemeterydGromadyanstvo SShAReligiya ateyizmDiyalnist aktorkaAlma mater Koledzh Brin Mar i Kingswood Oxford SchooldRoki diyalnosti 1928 1994Cholovik Ladlou Ogdan Smit 1928 1941 Batki Thomas Norval Hepburnd Katharine Martha Houghton HepburndIMDb ID 0000031AvtografNagorodi ta premiyiOskar najkrashij aktrisi 1933 Rankovij pidjom 1967 Vgadaj hto prijde na obid 1968 Lev uzimku 1981 Na zolotomu ozeri Ketrin Gepbern u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahPered pidkorennyam Nyu Jorka otrimala dobru osvitu zakinchila pensilvanskij Brin Mor koledzh iz diplomami z istoriyi ta filosofiyi Z 12 rokiv vistupala v amatorskih vistavah piznishe pracyuvala v brodvejskih teatrah Pislya pershih scenichnih uspihiv 22 richnoyu Gepbern zacikavivsya Gollivud 7 Debyutuvala u kino 1932 roku v filmi Bill pro rozluchennya Gepbern zdobula nejmovirnu populyarnist u Gollivudi Mayuchi harakternu movu i bezlich himernih maner vona otrimuvala bezzasterezhne shvalennya shanuvalnikiv i bezzhalnu kritiku nedobrozichlivciv Yij buli pritamanni bezsoromna vidvertist ta ikonoborstvo vona vse robila tak yak hotila vidmovlyalasya davati interv yu nosila povsyakdennij odyag koli ochikuvalosya sho vona viprominyuvatime glamur 24 godini na dobu vidkrito konfliktuvala z dosvidchenishimi kolegami koli voni ne vidpovidali yiyi standartam Zmist 1 Ranni roki ta osvita 2 Kar yera 2 1 Pochatok kar yeri v teatri 1928 1932 2 2 Pershi uspihi v Gollivudi 1932 1934 2 3 Nevdachi v kar yeri 1934 1938 2 4 Vidrodzhennya 1939 1942 2 5 Upovilnennya v 1940 h rokah 1942 1949 2 6 Profesijne zrostannya 1950 1952 2 7 Roli v p yesah Vilyama Shekspira 1953 1962 2 8 Uspih u nastupni roki 1963 1970 2 9 Kino telebachennya i teatr 1971 1983 2 10 Podalshi teleroboti j zavershennya kar yeri 1984 1994 3 Osobiste zhittya 3 1 Imidzh i harakter 3 2 Stosunki 3 2 1 Ketrin Gepbern i Spenser Trejsi Kohannya na ekrani i v zhitti 3 3 Ostanni roki i smert 4 Ocinki tvorchosti spadshina ta vpliv 4 1 Memoriali 4 2 Ekranizaciyi 5 Filmografiya i roli v teatri 5 1 Vibrana filmografiya 5 2 Roboti v teatri 6 Primitki 7 PosilannyaRanni roki ta osvita Redaguvati nbsp Foto Ketrin Gepbern pid chas navchannya v koledzhi Brin Mar 1928 rik Ketrin Gepbern narodilasya 12 travnya 1907 roku v Gartfordi shtat Konnektikut SShA Batko Tomas Norvell Gepbern 1879 1962 pracyuvav urologom u Gartfordskomu shpitali en Mati Ketrin Marta Gouton Gepbern en 1878 1951 viriznyalasya feministichnimi perekonannyami j zajmalasya zahistom prav zhinok Vsogo u rodini vihovuvali 6 ditej Batki Ketrin borolisya za socialni zmini v SShA Tak batko dopomig vstanoviti novi pravila v Amerikanskij Asociaciyi seksualnogo zdorov ya en yaka znajomila gromadskist z venerichnimi hvorobami 8 a mati ocholyuvala misceve viddilennya organizaciyi sufrazhistok piznishe brala uchast u Rusi kontracepciyi v SShA razom z Margaret Senger 9 Ditinoyu Ketrin vidvidala z matir yu kilka demonstracij Pravo golosu dlya zhinok 10 Vsi diti Gepberniv mali pravo na svobodu slova Yih zaklikali dumati i diskutuvati na bud yaku bazhanu temu 11 Suspilstvo kritikuvalo batkiv Gepbern za yihni progresivni poglyadi ale same ce na dumku aktorki stimulyuvalo yiyi do borotbi z podalshimi zhittyevimi trudnoshami 12 13 Ketrin kazala sho zrozumila z yunih rokiv sho bula produktom dvoh duzhe chudovih batkiv 14 i govorila yak yij poshastilo z vihovannyam sho stvorilo peredumovi dlya yiyi podalshih uspihiv 15 16 Protyagom usogo zhittya vona zavzhdi namagalasya buti blizhche do svoyeyi sim yi 17 U ditinstvi Gepbern pustuvala lyubila nazivati sebe Dzhimmi i korotko striglasya 18 Batko pragnuv shob jogo diti spovna vikoristovuvali svoyi rozum i tilo tomu vchiv yih plavati bigati pirnati yizditi na konyah borotisya i grati v golf ta tenis 19 Golf stav golovnim zahoplennyam Ketrin vona brala shodenni uroki i dijshla do pivfinalu v chempionati z golfu sered molodih zhinok Konnektikutu Lyubila kupatisya v protoci Long Ajlend i prijmala krizhani vanni shoranku vvazhayuchi sho girkishi pigulki to krashe dlya nas 20 Gepbern zmalechku lyubila kino kozhnogo subotnogo vechora hodila na kinoseansi u svoyemu misti 21 Piznishe pochala staviti vlasni vistavi i vistupala dlya susidiv druziv brativ ta sester bravshi po 50 centiv za kvitok abi zibrati groshi dlya narodu Navaho 22 nbsp Ketrin Gepbern z ditmi Ketrin livoruch Marion Robert Tom Margaret i Richard 1920 3 kvitnya 1921 roku perebuvayuchi v gostyah u druziv u Grinvich Villidzhi Gepbern viyavila svogo ulyublenogo starshogo brata Toma mertvim 23 Vin obv yazav prostiradlo navkolo balki i povisivsya 24 Chleni yiyi sim yi zaperechuvali samogubstvo i napolyagali na nevdalomu eksperimenti 25 Cya vtrata duzhe vplinula na psihiku Ketrin zrobivshi yiyi nervovoyu i primhlivoyu zaronivshi strah chuzhih lyudej 26 ne hotila spilkuvatisya z inshimi ditmi perestala hoditi do shkoli i pochala brati privatni uroki 27 Uprodovzh bagatoh rokiv vikoristovuvala den narodzhennya Toma 8 listopada yak svij vlasnij Lishe 1991 roku Ketrin Gepbern vipustila avtobiografiyu v yakij rozkrila svoyu spravzhnyu datu svogo narodzhennya 28 U 1924 roci Gepbern otrimala misce v koledzhi Brin Mour Vona vidviduvala cej zaklad peredusim shob zadovolniti matir yaka v nomu navchalasya i piznishe prigaduvala sho yij tam ne podobalosya 29 Ce bulo vpershe pislya tragichnoyi smerti brata koli vona bula v navchalnomu zakladi pochuvalas nezruchno i nezatishno z odnokursnikami 30 Gepbern nelegko bulo vporatisya z navchalnimi vimogami koledzhu i odnogo razu yiyi spijmali pid chas kurinnya u kimnati 31 Nezabarom Gepbern zvernulasya do aktorskoyi majsternosti i neodnorazovo namagalasya otrimati rol u teatri koledzhu ale yij ne vdavalos cherez pogani ocinki Piznishe koli yiyi uspishnist pokrashilas pochala regulyarno vistupati Pid chas ostannogo roku v koledzhi vikonala golovnu rol u postanovci Zhinka na Misyaci en i otrimavshi pozitivni ocinki vistupu virishila prodovzhiti teatralnu kar yeru 32 U chervni 1928 roku Ketrin Gepbern zdobula stupin bakalavra z istoriyi ta filosofiyi 33 Kar yera RedaguvatiPochatok kar yeri v teatri 1928 1932 Redaguvati Ketrin Gepbern polishala universitet z namirami stati aktorkoyu 34 Nastupnogo dnya pislya jogo zakinchennya virushila do Baltimora shob zustritisya z Edvinom G Nopfom en yakij keruvav u tomu misti uspishnoyu teatralnoyu kompaniyeyu 35 Vrazhenij yiyi zavzyattyam Nopf dav aktorci neveliku rol u p yesi Caricya 1928 roku 36 Vona otrimala horoshi vidguki za neveliku poyavu na sceni kritiki gazeti Pinted Word opisali yiyi vistup yak zavorozhlivij 37 Nastupnogo tizhnya Gepbern otrimala she odnu neveliku rol u p yesi Koliska vikradachiv ale cej spektakl ne tak dobre prijnyali Aktorku rozkritikuvali za nadto napruzhenij golos tomu vona virishila zalishiti teatralnu kompaniyu v Baltimori shob navchatisya u repetitora v Nyu Jorku pravilno vikoristovuvati golosovi zv yazki 38 nbsp Ketrin Gepbern u roli Antiopi v p yesi Voyin cholovik 1932 rik Nopf nezabarom virishiv postaviti p yesu Velikij stavok v teatri Nyu Jorka i priznachiv Gepbern dublerkoyu golovnoyi geroyini Za tizhden do prem yeri vistavi providnu aktorku zvilnili i zaminili na Gepbern sho otrimala golovnu rol lishe cherez misyac vil pochatku teatralnoyi kar yeri 39 U nich vidkrittya vona prijshla pizno plutala repliki perechiplyalas cherez vlasni nogi i govorila zashvidko Gepbern negajno zvilnili i poperednya vikonavicya roli povernulasya v teatr Ne sumuyuchi Gepbern ob yednala zusillya z prodyuserom Arturom Gopkinsom en i vzyala rol shkolyarki v p yesi Ci dni Yiyi brodvejskij debyut vidbuvsya 12 listopada 1928 roku v teatri Kort en ale vidguki pro vistavu buli negativni i yiyi zakrili pislya vosmogo vechora Gopkins odrazu zh najnyav Gepbern dublerkoyu v p yesi Filipa Barri en Svyato en Na pochatku grudnya cherez 2 tizhni pislya prem yeri vona pokinula trupu shob odruzhitisya z Ladlou Ogdenom Smitom znajomim z koledzhu Vona planuvala polishiti teatr ale pochala nudguvati za robotoyu j odrazu zh vidnovilasya na rol dublerki u Svyati yaku vikonuvala protyagom 6 misyaciv 40 1929 roku Gepbern vidhilila propoziciyu Teatralnoyi Gildiyi en vikonati golovnu rol u p yesi Smert bere vihidnij en Vona vidchuvala sho rol prekrasna ale yiyi znovu zvilnili 41 Nezabarom aktorka povernulasya v Teatralnu Gildiyu i yiyi vzyali dublerkoyu z minimalnoyu zarobitnoyi platoyu v p yesu Misyac u seli Navesni 1930 roku Gepbern priyednalasya do teatralnoyi kompaniyi v Stokbridzhi shtat Massachusets ale pokinula yiyi v seredini litnogo sezonu i prodovzhila brati uroki aktorskoyi majsternosti 42 Na pochatku 1931 roku otrimala rol u p yesi Mistectvo i misis Bottl sho jshla na Brodveyi Vtim yiyi zvilnili z roli pislya togo yak dramaturg ne zlyubiv yiyi kazhuchi Vona viglyadaye perelyakanoyu yiyi obraz spirnij i vona ne maye talantu ale potim yiyi znovu vzyali v spektakl oskilki nihto ne zmig pidibrati potribnu aktorku dlya ciyeyi roli 43 Uchast u cij p yesi prinesla yij nevelikij uspih 44 Gepbern takozh z yavilasya v nizci p yes u litnih teatralnih gastrolyah en v nevelikomu seli Ajvoriton en shtat Konnektikut i yiyi vistupi nareshti stali hitom Protyagom lita 1931 roku Filip Barri zaproponuvav yij rol u svoyij novij p yesi Tvarinnij svit razom z Lesli Govardom Voni pochali repeticiyi v listopadi Gepbern mala vidchuttya sho cya rol zrobit yiyi zirkoyu ale Govard ne zlyubiv aktorku i yiyi znovu zvilnili Koli vona zapitala Barri chomu vin virishiv yiyi zvilniti vidpovid bula Nu yaksho buti absolyutno vidvertim to vi ne duzhe horosha 45 Ce pohitnulo vpevnenist Gepbern u sobi ta vona prodovzhila shukati robotu 46 Aktorka vzyala neveliku rol u majbutnij vistavi ale koli pochalisya repeticiyi yiyi poprosili prochitati golovnu rol z greckoyi bajki Voyin cholovik 47 Rol amazonki Antiopi stala prorivom yiyi aktorskoyi kar yeri Biograf Charlz Gayem en stverdzhuye sho cya rol bula idealnoyu dlya Gepbern vimagala agresivnoyi energiyi ta atletizmu tomu vona zahopleno grala yiyi 48 Vidkrittya spektaklyu vidbulos 11 bereznya 1932 roku v teatri Morosko en na Brodveyi U pershomu akti Gepbern mala jti vniz vuzkimi shodami z olenem cherez pleche vbrana u korotku sribnu tuniku Spektakl trivav uprodovzh troh misyaciv a Ketrin Gepbern otrimala pozitivni vidguki vid kritiki 49 Richard Garlend z gazeti New York World Telegram en pisav Ce divo trivalo bagato nochej vid ciyeyi osyajnoyi vistavi posvitlishalo na Brodveyi 50 Pershi uspihi v Gollivudi 1932 1934 Redaguvati nbsp Ketrin Gepbern i Dzhon Berrimor u filmi Bill pro rozluchennya en 1932 Kritici spodobalas gra aktorki i vona mittyevo stala zirkoyuGollivudskij agent Leland Gejvord en vidznachiv poyavu Gepbern u p yesi Voyin cholovik i zaproponuvav yij sprobuvati sebe na rol Sidni Ferfild u majbutnomu filmi kompaniyi RKO Pictures Bill pro rozluchennya en 1932 51 Rezhiser Dzhordzh K yukor buv vrazhenij pobachivshi yiyi Ce bula divna divchina vona viriznyalasya z pomizh usih inshih aktorok yakih ya kolis zustrichav Osoblivo jomu spodobalasya manera z yakoyu vona pidnyala kelih Meni vona zdalas duzhe talanovitoyu v tomu dijstvi 52 Gepbern zaproponuvali rol ale vona vimagala oplatu 1500 dolariv na tizhden ce buv velikij gonorar dlya nevidomoyi aktorki 53 K yukor odrazu zh virushiv do studiyi shob prijnyati yiyi vimogi i voni pidpisali kontrakt z tritizhnevoyu garantiyeyu 54 Menedzher RKO Devid O Selznik rozpoviv sho kompaniya vzyala na sebe velicheznij rizik obravshi taku nezvichajnu aktorku 55 Gepbern pribula do Kaliforniyi v lipni 1932 roku Yij bulo 25 rokiv Tam vona znyalasya u Billi pro rozluchennya z Dzhonom Berrimorom 56 ale zovsim ne viglyadala perelyakanoyu Hocha yij bulo duzhe vazhko adaptuvatisya do samoyi prirodi kino ta nezabarom ce mistectvo zacharuvalo aktorku 57 Kartina mala shirokij uspih a Gepbern otrimala pozitivni vidguki za robotu 58 Mordaunt Goll en z zhurnalu Nyu Jork Tajms nazvav yiyi vikonannya vinyatkovo dobrim gra Mis Gepbern ye odniyeyu z najkrashih bachenih na ekrani 59 Kritiki zhurnalu Variety pisali Nadzvichajne vrazhennya vid Ketrin Gepbern u yiyi pershomu filmi Vona maye shos zhittyevo vazhlive sho viriznyaye yiyi z pomizh inshih 60 Pislya uspihu cogo filmu RKO pidpisala z Gepbern dovgostrokovij kontrakt 61 Dzhordzh K yukor stav yiyi drugom i kolegoyu na vse zhittya zagalom vona znyalasya v 10 jogo filmah 62 Drugim filmom za uchastyu Ketrin Gepbern stav Kristofer Strong en 1933 sho rozpovidaye istoriyu lotchici ta yiyi romanu z odruzhenim cholovikom Kartina ne mala komercijnogo uspihu ale vidguki pro Gepbern buli dobri 63 Regina Kryu z zhurnalu Nyu Jork Amerika pisala Hocha yiyi manernist rizka vona prikovuye uvagu i charuye auditoriyu Vona ye okremoyu vidminnoyu vid usih pozitivnoyu osobististyu 64 Tretij film za uchastyu Gepbern zakripiv za neyu status najsilnishoyi aktorki v Gollivudi 65 Za rol molodoyi aktorki Yevi Lavlejs spochatku priznachenoyi dlya Konstans Bennett u filmi Vranishnye syajvo Ketrin Gepbern zdobula nagorodu Oskar v nominaciyi najkrasha zhinocha rol 1934 roku Vona pobachila scenarij cogo filmu na stoli prodyusera Pandro S Bermana i perekonavshis sho rol yij pidhodit virishila vzyati uchast u proyekti 66 Aktorka virishila ne vidviduvati 6 tu ceremoniyu nagorodzhennya a takozh nastupni ceremoniyi protyagom usiyeyi svoyeyi kar yeri ale bula v zahvati vid peremogi 67 Yiyi uspih prodovzhivsya z rollyu Dzho March u filmi Malenki zhinki 1933 Kartina stala hitom i nini prodovzhuye zalishatisya odnim z najbilshih uspihiv v istoriyi kino Za svoyu rol Gepbern vigrala Kubok Volpi prestizhnu nagorodu Venecijskogo kinofestivalyu Cej film buv odniyeyu z ulyublenih robit aktorki i vona pishalasya svoyim vikonannyam kazhuchi Ya kidayu viklik bud komu hto zmozhe zigrati Dzho tak samo dobre yak ya nbsp Ketrin Gepbern u roli Dzho March u filmi Malenki zhinki 1933 Do kincya 1933 roku Ketrin Gepbern stala shiroko vidomoyu i shanovanoyu aktorkoyu ale vona pragnula proyaviti sebe na Brodveyi 68 Dzhed Garris en odin z najuspishnishih teatralnih prodyuseriv 1920 h perezhivav spad kar yeri Vin poprosiv Gepbern zigrati golovnu rol u vistavi Ozero en Vona pogodilasya grati za neveliku platnyu 69 Persh nizh piti z RKO aktorci zaproponuvali vzyati uchast u filmi Zlyuchka en 1934 Vona vikonala rol Trigger Giks neosvichenoyi divchini z gir Cej film vvazhayut odnim z najgirshih u yiyi kar yeri Gepbern takozh otrimala pogani vidguki za robotu 70 Vona zberigala plakat vipusku filmu u svoyij spalni vprodovzh usogo zhittya shob zberegti v sobi smirennya 71 Poperednij pereglyad vistavi Ozero vidbuvsya u Vashingtoni okrug Kolumbiya de na neyi buv velikij peredprodazh kvitkiv Ale pislya yiyi provalu u filmi Zlyuka 1934 doviru Dzheda Garrisa do Gepbern bulo pidirvano prote vona virishila borotisya za rol poprosivshi pro dodatkovi repeticiyi 72 Popri prohannya aktorki Garris pereyihav z vistavoyu do Nyu Jorka bez dodatkovih repeticij Druga prem yera vistavi vidbulas u teatri Al Hirshfelda en 26 grudnya 1933 roku Kritiki povnistyu rozgromili gru Gepbern 73 Kritikinya Doroti Parker gluzuvala Vona keruye palitroyu emocij vid A do B 74 Aktorka hotila piti ale v neyi buv pidpisanij 10 tizhnevij kontrakt z trupoyu U pidsumku yij dovelosya perezhiti prinizhennya vid rizkogo skorochennya prodazhu kvitkiv 75 Garris virishiv perenesti vistavu do Chikago Vin kazav Gepbern Moya doroga mene cikavlyat lishe groshi yaki ya mozhu zarobiti na tobi Aktorka negajno vidmovilasya vistupati i viplatila Garrisu kompensaciyu v rozmiri 14 000 dolariv 76 Pislya cogo Gepbern neodnorazovo kazala pro Garrisa Ce bula najbilsh diyavolska lyudina z usih kogo ya zustrichala 77 takozh vona stverdzhuvala sho ce buv vazhlivij dosvid yakij navchiv yiyi brati vidpovidalnist za svoyu kar yeru 78 Nevdachi v kar yeri 1934 1938 Redaguvati nbsp Ketrin Gepbern u roli Mariyi Styuart u filmi Mariya Shotlandska 1936 Pislya provalu u filmi Zlyuka 1934 ta vistavi Ozero 1935 Ketrin Gepbern znovu povernulasya v RKO j otrimala rol u filmi Malenkij svyashennik en 1934 zasnovanomu na viktorianskomu romani Dzhejmsa Barri v sprobi povtoriti uspih Malenkih zhinok 1933 79 Ale povtornogo uspihu ne vijshlo kartina zaznala komercijnogo provalu 80 Nastupnij yiyi film romantichna drama Rozbiti sercya en 1935 v yakomu grala z Sharlem Buaye otrimav pogani vidguki i takozh prizviv do finansovih vtrat 81 Pislya troh nevdalih filmiv uspih povernuvsya do Gepbern z filmom Elis Adams en 1935 pro znevirenu divchinu yaka ne mozhe pidnyatisya socialnoyu drabinoyu Aktorci spodobalasya kniga en i vona bula v zahvati vid zaproponovanoyi roli 82 Film stav hitom odniyeyu z najkrashih robit Gepbern za yaku vona otrimala drugu nominaciyu na Oskar Ketrin otrimala drugu kilkist golosiv pislya peremozhnici Betti Devis 83 Mayuchi pravo vibrati svij nastupnij film Gepbern virishila znyatisya v novomu proekti Dzhordzha K yukora Silviya Skarlett en 1935 Yiyi partnerom po filmu vpershe stav Keri Grant Aktorci dovelosya korotko pidstrigti volossya oskilki yiyi geroyinya maskuyetsya pid cholovika vprodovzh bilshoyi chastini filmu Kritiki ne zlyubili cej film i vin buv nepopulyarnij sered publiki 84 Dali vona zigrala Mariyu Styuart u filmi Dzhona Forda Mariya Shotlandska 1936 yakij tak samo pogano zustrila kritika 85 Potim vijshov film Zhinka povstaye en 1936 drama viktorianskoyi epohi v yakij geroyinya Gepbern porushila zvichayi mayuchi ditinu poza shlyubom 86 Komedijnij film Gidna vulicya en 1937 takozh ne mav velikogo uspihu i ne buv populyarnij v auditoriyi Ce oznachalo sho aktorka znyalas u chotiroh nevdalih filmah pidryad 87 Nezabarom nizka nepopulyarnih filmiv viklikala problemi u stosunkah z gromadskistyu 88 zokrema u Gepbern buli skladni stosunki z presoyu na pitannya yakoyi vona mogla vidpovidati grubo i provokacijno Koli yiyi zapitali chi ye u neyi diti vona ogriznulasya Tak u mene yih p yatero dvoye bilih i troye kolorovih 89 Vona vidmovlyalasya vid interv yu z reporterami i ne davala shanuvalnikam avtografi 90 Taka povedinka prinesla yij prizvisko Ketrin zarozumila 91 Publiku takozh zbivala z panteliku yiyi hlop yacha povedinka i divnij vibir odyagu zreshtoyu vona stala bagato v chomu nepopulyarnoyu i skandalnoyu postattyu 92 93 Gepbern vidchuvala sho yij potribno polishiti Gollivud tozh povernulasya na shid u teatralnu adaptaciyu Dzhejn Ejr Gastroli projshli uspishno 94 ale poboyuyuchis nevdachi i ne bazhayuchi rizikuvati pislya provalu u vistavi Ozero vona vidmovilasya vistupati na Brodveyi 95 Naprikinci 1936 roku Gepbern pretenduvala na rol Skarlett O Hari u filmi Zviyani vitrom ale prodyuser filmu Devid Selznik vidmoviv yij bo vvazhav sho vona ne mala seksualnoyi privablivosti 96 Za povidomlennyami vin skazav Gepbern Ya ne zmozhu divitis yak Rett Batler peresliduvatime Vas dvanadcyat rokiv 97 nbsp Ketrin Gepbern i Keri Grant u filmi Vihovannya krihitki 1938 yakij stav klasichnoyu ekscentrichnoyu komediyeyu svogo chasu razom voni znyalisya v chotiroh filmah 98 U svoyemu nastupnomu filmi Sluzhbovij vhid do teatru en 1937 vona vtilila Terri Rendal viddzerkalennya yiyi vlasnogo zhittya divchina z vishogo suspilstva namagayetsya stati aktorkoyu 99 Gepbern otrimala visoki ocinki kritiki 100 film buv nominovanij na Oskar v kategoriyi najkrashij film ale ne vipravdav nadiyi RKO stati kasovim hitom Galuzevi eksperti zvinuvachuvali Gepbern u nevelikomu pributku kompaniyi ale studiya prodovzhuvala robotu z aktorkoyu namagayuchis voskresiti yiyi populyarnist 101 Nezabarom vona otrimala rol v ekscentrichnij komediyi Govarda Gouksa Vihovannya krihitki 1938 v yakij zigrala Syuzen Vens yaka zakohuyetsya v paleontologa na im ya Devid Keri Grant i namagayetsya utrimati jogo u svoyemu budinku shob zavaditi odruzhennyu Devida Vona pidijshla do roboti v cij komediyi z upevnenistyu i dosluhalasya do porad kolegi Voltera Ketletta 102 Kritiki viznali film dobrim ale v prokati vin provalivsya 103 Komedijnij zhanr i Grant buli nadzvichajno populyarni u ti chasi tomu biograf Endryu Skott Berg en vvazhaye sho prichina bula u vidmovi glyadachiv jti na Gepbern 104 Pislya vihodu Vihovannya krihitki 1938 Nezalezhnij amerikanskij teatr vklyuchiv Gepbern u spisok artistiv yaki rozglyadalisya yak kasova otruta Yiyi reputaciya bula na nizkomu rivni Nezabarom RKO zaproponuvala yij rol u filmi z poganimi perspektivami Kurchata matinki Keri en Gepbern vidmovilasya i zamist cogo virishila vikupiti svij kontrakt u kompaniyi za 75 000 tis dolariv 105 Bagato aktoriv boyalisya polishati sistemu studij ale osobiste bagatstvo aktorki dozvolilo yij buti nezalezhnoyu 106 Cherez deyakij chas vona pidpisala kontrakt na film Svyato en 1938 zi studiyeyu Columbia Pictures v comu filmi vona vtretye grala v pari z Keri Grantom yiyi geroyinya pridushena suspilstvom divchina yaka znahodit radist u vidnosinah z narechenim svoyeyi sestri Komediyu pozitivno ocinili 107 ale yij ne vdalos zaluchiti veliku glyadacku auditoriyu Vzhe nastupnij film Gepbern zaproponuvali zigrati za 10 tis dolariv gonoraru tobto menshe nizh vona otrimuvala na pochatku kar yeri 108 Rozmirkovuyuchi nad takimi zminami u finansah Endryu Britton napisav pro Gepbern Nemaye inshoyi zirki yaka zijshla b shvidshe abo otrimala bilsh zahoplene viznannya Nemaye inshoyi zirki sho stala b nastilki nepopulyarnoyu tak shvidko i tak nadovgo 109 Vidrodzhennya 1939 1942 Redaguvati nbsp Gepbern na teatralnomu plakati v Brodvejskij postanovci Filadelfijska istoriya en 1939 nbsp Ketrin Gepbern i Dzhejms Styuart pid chas zjomok filmu Filadelfijska istoriya 1940 Gepbern tak kazala pro cyu rol Ya vdihnula v neyi zhittya a vona povernula meni kar yeru Pislya spadu v kar yeri Gepbern pokinula Gollivud virushivshi na poshuki novogo proyektu i nezabarom pidpisala kontrakt z Filipom Barri en a potim vzyala uchast u jogo novij postanovci Filadelfijska istoriya en 1939 Yij treba bulo vtiliti obraz svitskoyi levici Trejsi Lord harakter yakoyi ye sumishshyu gumoru agresiyi nervoznosti i vrazlivosti 110 Pidpriyemec Govard G yuz yakij buv kohancem aktorki v toj chas vidchuvav sho cya p yesa mozhe stati dlya neyi zvorotnim kvitkom do zoryanoyi slavi v Gollivudi tomu vin vikupiv prava na ekranizaciyu en persh nizh vona debyutuvala na teatralnij sceni 111 Vistava Filadelfijska istoriya spochatku gastrolyuvala SShA i otrimala pozitivni vidguki a potim vidkrilas u Nyu Jorku v teatri Sema Shuberta en 28 bereznya 1939 roku 112 113 Ce buv grandioznij uspih yak u finansovomu plani tak i z tochki zoru kritiki U pidsumku spektakl mav 417 postanovok a potim prodovzhivsya drugij uspishnij tur Kilka osnovnih kinostudij zvernulisya do Gepbern z prohannyam pro uchast u zjomkah ekranizaciyi Filadelfijskoyi istoriyi 114 Vona virishila prodati prava Metro Goldwyn Mayer najbilshij z kinokompanij Gollivudu za umovi sho bude golovnoyu zirkoyu 115 Krim togo do umov dogovoru uvijshlo yiyi bazhannya vibrati bud yakogo rezhisera dlya roboti vibir pripav na Dzhordzha K yukora partnerami sobi vona obrala Dzhejmsa Styuarta i Keri Granta 116 Film pochinayetsya z togo yak Grant povernuvshis spinoyu stukaye v dveri kvartiri aktorki 117 Berg korotko opisav yak stvorili personazhku Gepbern shob zaluchiti auditoriyu Posmiyavshis z neyi vdostal zreshtoyu publika spivchuvatime yij Aktorka vvazhala sho same tak mozhna vidtvoriti yiyi publichnij imidzh 118 Filadelfijska istoriya bula odnim z najbilshih hitiv 1940 roku pobivshi vsi rekordi Radio Siti Myuzik Holl en Kritiki zhurnalu Time kazali sho proshayut brutalnu povedinku aktorki i pisali pro neyi Povernisya do Gollivudu Kejti vse probacheno 119 Zhurnal Variety zayaviv Cya kartina Ketrin Gepbern idealna koncepciya vsih navizhenih ale z harakterom svitskih levic syuzhet bez neyi praktichno nemislimij 120 Ketrin Gepbern vtretye bula nominovana na premiyu Oskar za najkrashu zhinochu rol 121 122 Gepbern takozh vidpovidala za stvorennya svogo nastupnogo proyektu romantichnoyi komediyi Zhinka roku 1942 Ideyu dlya filmu 1941 roku yij zaproponuvav Majkl Kanin yakij prigaduvav vnesok Gepbern do napisannya scenariyu 123 Nezabarom vona predstavila gotovij scenarij Metro Goldwyn Mayer i zazhadala 250 tis dolariv polovinu sobi polovinu avtoram 124 Yiyi umovi prijnyali aktorka takozh otrimala pravo vibrati rezhisera i partnera vibir pripav na Dzhordzha Stivensa i Spensera Trejsi Film vijshov 1942 roku j mav velikij uspih Kritiki visoko ocinili vzayemodiyu mizh zirkami na ekrani napriklad zhurnal Hajm tak vidznachiv vistup Gepbern Prigolomshlivo zrila i doskonala gra 125 U gazeti The World Telegram visoko ocinili dva bliskuchi vikonannya 126 U pidsumku aktorka otrimala chetvertu nominaciyu na Oskar U hodi zjomok Gepbern pidpisala postijnij kontrakt z Metro Goldwyn Mayer Upovilnennya v 1940 h rokah 1942 1949 Redaguvati 1942 roku aktorka povernulasya na Brodvej shob zigrati v inshij p yesi Filipa Barri Bez lyubovi takozh napisanij specialno dlya neyi Kritiki buli ne v zahvati vid vistavi ale z Gepbern vona zalishalasya populyarnoyu 16 tizhniv 127 Metro Goldwyn Mayer zhadali vozz yednati Spensera Trejsi i Ketrin Gepbern u novomu proekti tozh voni zupinili svij vibir na filmi Ohoronec polum ya en 1942 V osnovu syuzhetu lyagli temni tayemnici z propagandistskim poslannyam pro shkodu fashizmu tomu Gepbern sprijnyala cej film yak mozhlivist zrobiti politichnu zayavu 128 Kartina otrimala pogani vidguki ale mala finansovij uspih sho pidtverdzhuvalo populyarnist duetu Gepbern i Trejsi 129 Oskilki pislya vihodu filmu Zhinka roku 1942 u Gepbern zav yazalisya romantichni stosunki zi Spenserom Trejsi vona zdebilshogo prisvyachuvala ves vilnij chas doglyadu za aktorom yakij strazhdav vid alkogolizmu i bezsonnya 130 U zv yazku z cim yiyi kar yera spovilnilasya i reshtu desyatilittya vona pracyuvala menshe nizh u 1930 h 131 Glyadachi dobre zapam yatali yiyi poyavu 1943 roku v epizodichnij roli u voyennomu filmi Soldatskij klub Za kulisami en v yakomu vona grala samu sebe Pislya 1944 roku vona vzyalasya za netipovu dlya neyi rol grati kitajsku selyanku u visokobyudzhetnij drami Sim ya drakona en Gepbern bula v zahvati vid filmu ale glyadachi jogo zustrili z bajduzhistyu j pro aktorku napisali sho vona ne pidhodit dlya ciyeyi roli 132 Potim vona vozz yednalasya zi Spenserom Trejsi u filmi Bez lyubovi 1945 pislya chogo vidmovilasya vid roli u filmi Lezo britvi 1946 shob pidtrimati Trejsi pid chas jogo povernennya na Brodvej 133 Film Bez lyubovi 1945 otrimav pogani vidguki ale nova robota Trejsi ta Gepbern stala velikoyu podiyeyu sho v svoyu chergu dalo populyarnist filmu na yakij prodano rekordnu kilkist kvitkiv za velikodni vihidni 1945 roku 134 nbsp U 1940 h rokah Gepbern znyalasya v bilshosti filmiv zi Spenserom Trejsi Piznishe vona zayavila sho zavdyaki partnerstvu z nim vona zrobila velikij rivok u svoyij kar yeri oskilki v toj chas vin buv najbilsh populyarnij 135 Trejsi i Gepbern u filmi Rebro Adama 1949 Nastupnoyu robotoyu Gepbern stav film Pidvodna techiya 1946 yakij kritiki zustrili pogano 136 Chetvertim filmom aktorki v pari z Trejsi stav dramatichnij film More travi 1947 diyi yakogo vidbuvayutsya na Dikomu Zahodi Podibno do kilkoh poperednih filmiv popri mlyavu reakciyu z boku kritikiv kartina stala finansovo uspishnoyu yak v Americi tak i za kordonom 137 Togo zh roku Gepbern vtilila nimecku pianistku Klaru Shuman u filmi Pisnya pro lyubov en 1947 Dlya ciyeyi roli vona aktivno brala uroki gri na pianino 138 Na moment vipusku filmu v zhovtni na kar yeru Gepbern chinilo istotnij vpliv yiyi suspilne protistoyannya zrostayuchomu anti komunistichnomu ruhovi v Gollivudi V ti chasi deyaki lyudi rozglyadali aktorku yak nebezpechnu i progresivnu osobistist tomu yij ne proponuvali rol uprodovzh dev yati misyaciv 139 Yiyi nastupna rol prijshla nespodivano aktorku zaprosili zaminiti Klodet Kolber v politichnij drami Frenka Kapri Derzhava soyuzu en 1948 vsogo za kilka dniv do pochatku zjomok 140 Spenser Trejsi vzhe davno buv zayavlenij na golovnu cholovichu rol v comu filmi tomu Gepbern bula dobre znajoma zi scenariyem Kritiki pozitivno ocinili film takozh vin mav kasovij uspih 141 Trejsi i Gepbern z yavilisya na ekrani razom vzhe tretij rik pospil u filmi Rebro Adama 1949 Scenarij dlya ciyeyi komediyi napisali specialno yihni druzi Majkl Kanin i Rut Gordon V osnovi syuzhetu istoriya podruzhzhya yuristiv yaki protistoyat odne odnomu v sudi Gepbern opisala ci roli Voni idealno pidhodyat dlya Trejsi i mene 142 Hocha yiyi politichni poglyadi prodovzhuvali viklikati piketi u teatrah po vsij krayini ale Rebro Adama stav hitom otrimav pozitivni vidguki i stav najpributkovishim proektom dlya Trejsi ta Gepbern 143 Kritik z Nyu Jork Tajms Bosli Krouter duzhe hvaliv yihnyu gru i kazav Cej duet idealna sumisnist 144 Profesijne zrostannya 1950 1952 Redaguvati nbsp Ketrin Gepbern na zjomkah filmu Afrikanska koroleva u Belgijskomu Kongo 1951 U 1950 h rokah pered Gepbern postala nizka profesijnih viklikiv koli bilshist aktorok yiyi pokolinnya pochali vtrachati populyarnist 145 Vilyam Berg opisav ce desyatilittya yak serce yiyi velicheznoyi spadshini 146 U sichni 1950 roku Gepbern virishila zigrati Rozalindu v p yesi Vilyama Shekspira Yak vam ce podobayetsya Vona spodivalasya dovesti sho mozhe vikonuvati klasichni roli skazavshi Krashe sprobuvati shos skladne i zaznati nevdachi nizh diyati bezpechno ves chas 147 Spektakl vidkrili v teatri Kort v Nyu Jorku na shirokij publici Kvitki buli praktichno rozprodani na 146 vistav a potim razom z trupoyu vona virushila na gastroli 148 Komentari pro Gepbern buli riznomanitnimi ale yiyi vidznachili yak yedinu providnu aktorku v Gollivudi yaka graye material visokogo kalibru na sceni 149 1951 roku aktorka znyalas u svoyemu pershomu kolorovomu filmi Afrikanska koroleva Vona zigrala Rouz Seyer manirnu misionerku yaka zhive v Shidnij Africi na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Nezabarom stalo vidomo sho zjomki filmu perevazhno prohoditimut u Belgijskomu Kongo aktorka vidrazu pogodilasya na taku dovgu poyizdku 150 Proces viyavilisya vazhkim oskilki pid chas zjomok Gepbern zahvorila na dizenteriyu 151 Piznishe vona zgaduvala pro ce u svoyih memuarah 152 Film vijshov naprikinci 1951 roku z pidtrimkoyu publiki i kritikiv u pidsumku podaruvavshi aktorci p yatu nominaciyu na premiyu Oskar v kategoriyi najkrasha zhinocha rol 153 Ce buv pershij uspishnij film pislya Filadelfijskoyi istoriyi desyatilittyam ranishe u yakomu vona vzyala uchast bez Spensera Trejsi i dovela sho mozhe stati zirkoyu i bez nogo ce v svoyu chergu povnistyu vidnovilo yiyi populyarnist 154 Potim Gepbern znyalas u sportivnij komediyi Pet i Majk 1952 scenarij dlya yakoyi znovu napisali Majkl Kanin i Rut Gordon U realnomu zhitti aktorka zajmalasya sportom i Kanin piznishe oharakterizuvav cej fakt yak svoye nathnennya dlya filmu Koli ya sposterigav za Kejt koli vona grala v tenis cya ideya prijshla meni v golovu meni zdalosya sho glyadacham ce spodobayetsya 155 Na Gepbern tisnuv rezhiser yakij prosiv yiyi na visokomu rivni pokazati u filmi kilka vidiv sportu ne vsi voni z yavilisya na ekrani 156 Film Pet i Majk 1952 buv odnim z najpopulyarnishih i najvishe ocinenih kritikami filmiv takozh ulyublenim filmom Gepbern z dev yati u yakih vona zigrala z Trejsi 157 Za rol aktorka otrimala nominaciyu na premiyu Zolotij globus v kategoriyi najkrasha zhinocha rol komediya abo myuzikl 158 Vlitku 1952 roku Gepbern virushila do Londona shob vistupiti v 10 tizhnevomu sezoni vistavi Bernarda Shou Milionerka en Zreshtoyu uchast v cij p yesi stala tyazhkim dosvidom dlya aktorki 159 Pislya dovgoyi i napruzhenoyi roboti vona zalishila vistavu zmuchenoyu Yiyi podruga Konstans Kolyer pisala sho aktorka bula na mezhi nervovogo zrivu 160 Shiroko vidomij spektakl pokazali na Brodveyi U zhovtni 1952 roku projshla prem yera v teatri Sema Shuberta de popri poganu reakciyu kritikiv kvitki na nogo buli rozprodani na desyat tizhniv Gepbern zgodom namagalasya zigrati v ekranizaciyi ciyeyi p yesi vona pogodilasya pracyuvati bezkoshtovno i navit proponuvala samij platiti rezhiserovi za robotu ale zhodna studiya ne vzyalasya za cej proyekt 161 Piznishe vona nazivala cej incident najbilshim rozcharuvannyam u svoyij kar yeri Roli v p yesah Vilyama Shekspira 1953 1962 Redaguvati nbsp Ketrin Gepbern u roli Dzhejn Gadson u filmi Lito 1955 Pet i Majk 1952 stav ostannim filmom Gepbern pislya yakogo zakinchivsya strok yiyi dogovoru z Metro Goldwyn Mayer sho zrobilo yiyi vilnoyu u vibori nastupnih proyektiv 162 Vona provela dva roki vidpochivayuchi i podorozhuyuchi persh nizh vzyala uchast u romantichnij drami Devida Lina Lito 1955 Film znyali u Veneciyi a Gepbern grala samotnyu litnyu zhinku u yakoyi zav yazavsya palkij roman z molodim italijcem Aktorka opisala rol yak duzhe emocijnu takozh yij bulo duzhe cikavo pracyuvati z Linom 163 Pid chas zjomok Gepbern vpala u vodnij kanal vnaslidok chogo v neyi rozvinulasya hronichna infekciya v oci 164 Cya rol prinesla yij nominaciyu na premiyu Oskar i bula nazvana odniyeyu z najkrashih robit 165 166 Lin piznishe skazav sho ce odin z ulyublenih filmiv yaki vin stvoriv i sho Gepbern jogo ulyublena aktorka 167 Nastupnogo roku aktorka provela 6 misyaciv na gastrolyah v Avstraliyi v teatralnij kompaniyi Old Vik grayuchi roli v p yesah Venecijskij kupec Priborkannya norovlivoyi i Mira za miru Tur buv uspishnim a Gepbern otrimala pozitivni vidguki kritikiv i publiki za robotu 168 Potim Gepbern otrimala nominaciyu na premiyu Oskar drugij rik pospil za svoyu rol u filmi Prodavec doshu 1956 Vona znovu zigrala samotnyu zhinku zahoplenu lyubovnim romanom Z yasuvalosya sho Gepbern znajshla svoye amplua grayuchi odinokih i zakohanih zhinok Kritiki i glyadachi nasolodzhuvalisya yiyi groyu 169 Aktorka skazala sho Grayuchi roli Lizzi Karri Shaman Dzhejn Gadson Lito i Rozi Sayer Afrikanska Koroleva ya grala sebe Meni ne bulo vazhko grati cih zhinok tomu sho ya tezh neodruzhena i samotnya Menshim uspihom togo roku dlya aktorki stav film Zalizna spidnicya en 1956 adaptaciya klasichnoyi komediyi Ernsta Lyubicha Ninochka 1939 Gepbern zigrala holodnokrovnu radyansku lotchicyu Bosli Krouter nazvav yiyi vikonannya zhahlivim 170 Ce buv publichnij i komercijnij proval a Gepbern vvazhala cej film najgirshim u svoyij kar yeri Nezabarom Trejsi ta Gepbern vozz yednalisya na ekrani vpershe za p yat rokiv v ofisnij komediyi Kabinetnij garnitur en 1957 Vilyam Berg zaznachiv sho film spracyuvav yak gibrid yihnogo ranishe uspishnogo duetu v romantichnih komediyah i samotnoyi osobi aktorki 171 ale kartina ne mala kasovogo uspihu 172 Togo zh lita Gepbern povernulasya do rolej u p yesah Shekspira Z yavivshis v Startfordi vona povtorila svoyu rol u Venecijskomu kupci i zigrala u vistavi Bagato galasu z nichogo obidva proyekti sprijnyali pozitivno nbsp Ketrin Gepbern u roli Vajolet Vinejbl u filmi Raptom minulogo lita 1959 Pislya dvorichnoyi perervi Gepbern znyalasya v ekranizaciyi p yesi Tennessi Vilyamsa Raptovo minulogo lita 1959 z Elizabet Tejlor i Montgomeri Kliftom Film znyali u Londoni j vin stav duzhe nepriyemnim dosvidom dlya aktorki 173 Vona postijno konfliktuvala z rezhiserom Dzhozefom Mankevichem pid chas zjomok yaki za slovami znimalnoyi grupi ledve vdalosya zavershiti 174 Kartina mala finansovij uspih a rol strashnoyi titki Vajolet Venejbl prinesla aktorci vosmu nominaciyu na Oskar 175 Tennessi Vilyams buv zadovolenij vistupom Gepbern napisavshi Kejt prigolomshliva aktorka yiyi dialogi zvuchat dobre vona volodiye divovizhnoyu krasoyu i chitkistyu dikciyi 176 Vin takozh napisav scenarij dlya filmu Nich iguani 1961 specialno dlya Gepbern Aktorci polestiv takij podarunok ale vona vidchula sho grati cyu rol bulo b nepravilno dlya neyi j vidhilila propoziciyu zreshtoyu rol distalasya Betti Devis 177 Vlitku 1960 roku Gepbern povernulasya v Stratford shob zigrati v spektaklyah Dvanadcyata nich i Antonij ta Kleopatra U Nyu Jork post pisali pro yiyi roli Gepbern vidtvoryuye universalnij obraz dlya kozhnoyi roli lishe odin abo dva yiyi zhesti i spektakl vzhe cikavo divitisya 178 Aktorka takozh pishalasya svoyeyu robotoyu 179 Yiyi repertuar buv she bilsh vdoskonalenij koli vona z yavilasya v ekranizaciyi p yesi Yudzhina O Nilla Dovgij den jde v nich 1962 Ce buv malobyudzhetnij proyekt i aktorka pogodilasya grati u filmi za desyatu chastinu svoyeyi zvichnoyi zarplatni 180 Gepbern nazvala cej film najviznachnishim z koli nebud stvorenih do togo zh yiyi rol Meri Tajron yaka pristrastilasya do morfinu stala odniyeyu z najkrashih robit u yiyi kar yeri 181 Dovgij den jde v nich 1962 prinis aktorci dev yatu nominaciyu na Oskar i Priz za najkrashu zhinochu rol Kannskogo kinofestivalyu Cya rol zalishayetsya odniyeyu z najbilsh proslavlenih yiyi robit u kino 182 Uspih u nastupni roki 1963 1970 Redaguvati nbsp Ketrin Gepbern u roli Kristini Drejton u filmi Vgadaj hto prijde na obid 1967 Pislya zavershennya zjomok filmu Dovgij den jde v nich 1962 Gepbern zrobila perervu v kar yeri shob doglyadati za hvorim Spenserom Trejsi 183 Vona ne pracyuvala do 1967 roku koli vijshov film Vgadaj hto prijde na obid vdev yate razom iz Trejsi Film zachipaye temu mizhrasovogo shlyubu Rol dochki geroyini v comu proekti vikonala Ketrin Gouton en pleminnicya aktorki Pid chas zjomok Trejsi buv uzhe vazhko hvorij 184 Ketrin Gouton piznishe prokomentuvala sho yiyi titka duzhe silno perezhivala v procesi zjomok 185 Trejsi pomer cherez 17 dniv pislya zakinchennya zjomok jogo ostannoyi sceni vid sercevo sudinnogo zahvoryuvannya 186 Film Vgadaj hto prijde na obid 1967 stav triumfalnim povernennyam Gepbern i yiyi najbilsh komercijno uspishnoyu kartinoyu do togo chasu Zavdyaki cij roli vona vigrala drugu premiyu Oskar v nominaciyi najkrasha zhinocha rol cherez 34 roki pislya yiyi pershoyi peremogi Gepbern vidchuvala sho cyu nagorodu dali ne prosto yij a j takozh shob vshanuvati pam yat Trejsi 186 Gepbern vidrazu zh povernulasya do aktorskoyi diyalnosti pislya smerti Trejsi voliyuchi zajmati sebe robotoyu yak zasobom proti silnogo gorya 187 Vona otrimala chislenni propoziciyi 188 ale virishila zigrati Eleonoru Akvitansku u filmi Lev uzimku 1968 Cyu rol aktorka nazivala zahoplivoyu 189 Gepbern bagato chitala pro svoyu geroyinyu yiyi golovnim partnerom po filmu stav Piter O Tul 190 Zjomki prohodili v Abatstvi Montmaur en na pivdni Franciyi 191 Dzhon Rassel Tejlor skazav sho rol Eleonori Akvitanskoyi ce rezultat dovgoyi i produktivnoyi praci nad neyu takozh vin vislovivsya sho z momentu svoyeyi pershoyi poyavi v kino Gepbern virosla yak aktorka i rozvinula svoyu majsternist do najvishogo rivnya 192 Film nominuvali na Oskar u vsih golovnih kategoriyah i drugij rik pospil Gepbern otrimala tretij Oskar za najkrashu zhinochu rol spilno z Barbroyu Strejzand a takozh premiyu BAFTA 193 Nastupna poyava aktorki bula u filmi Bezumna z Shajo en 1969 yakij obernulasya publichnim i finansovim provalom Vidguki zvinuvachuvali u nevdachi Gepbern 194 Vid grudnya 1969 do serpnya 1970 roku Gepbern vistupala v Brodvejskomu myuzikli Koko en sho rozpovidaye pro zhittya Koko Shanel Vona ziznalasya sho nikoli ranishe ne spivala na sceni 195 Gepbern ne bula silnoyu spivachkoyu ale vse zh virishila zaspivati Vilyam Berg piznishe dodav Chogo yij ne vistachalo tak ce zaspivati na sceni i vona z horobristyu zrobila ce 196 Aktorka brala uroki vokalu shist raziv na tizhden pri pidgotovci do vistavi Pered kozhnoyu vistavoyu vona nervuvala i govorila sobi Cikavo yakogo bisa ya vzagali tut roblyu 197 Komentari pro spektakli buli poserednimi ale samu Gepbern ocinili v roli Koko i vona bula populyarnoyu u publiki zgidno z vimogami yakoyi spektakl dvichi podovzhuvali 198 Piznishe aktorka skazala sho vpershe vona viznala dlya sebe sho gromadskist bula ne proti neyi i navit zdavalosya polyubila yiyi Za rol u comu spektakli Gepbern otrimala nominaciyu na premiyu Toni v kategoriyi najkrasha zhinocha rol u myuzikli 199 Kino telebachennya i teatr 1971 1983 Redaguvati nbsp Ketrin Gepbern u roli Yuli Gudnajt u filmi Ruster Kogbern en 1975 Ketrin Gepbern zalishalasya aktivnoyu v profesiyi protyagom 1970 h rokiv z akcentom na roli opisanij Endryu Brittonom yak Abo suvora mati abo bozhevilna babusya sho zhive odna Spochatku vona virushila v Ispaniyu shob znyatisya u filmi Troyanki 1971 z Vanessoyu Redgrejv Koli aktorku zapitali chomu vona prijnyala cyu propoziciyu vona vidpovila sho hotila rozshiriti svij asortiment i sprobuvati vse chogo ne vstigla ranishe poki she mala chas 200 Film otrimav pogani vidguki ale kritiki z Kanzasu nazvali vikonannya Gepbern najkrashim togo roku U 1971 roci vona pidpisala kontrakt na zjomki v adaptaciyi romanu Grema Grina Podorozh z moyeyu titkoyu en ale bula nezadovolena rannoyu versiyeyu scenariyu i vzyalas perepisuvati jogo sama Studiyi ne spodobalisya ci zmini tomu Gepbern pokinula proyekt i yiyi zaminila Meggi Smit 201 Yiyi nastupnij film ekranizaciya p yesi Edvarda Olbi Nestijka rivnovaga en 1973 rezhisera Toni Richardsona mav nevelikij reliz i otrimav perevazhno nespriyatlivi vidguki 202 1973 roku Gepbern virishila vpershe z yavitisya na telebachenni u golovnij roli v televizijnomu filmi Sklyanij zvirinec en Vona nastorozheno postavilasya do roli v comu proyekti ale v pidsumku vin viyavivsya odniyeyu z golovnih telepodij roku otrimavshi visoki Rejtingi Nilsena 203 Gepbern otrimala nominaciyu na premiyu Emmi za rol zadumlivoyi pivdennoyi materi Amandi Vingfild sho namagayetsya povernutisya do aristokratichnogo zhittya yake pam yataye z ditinstva 204 Yiyi nastupna rol bula v telefilmi Lyubov sered ruyin 1975 drami epohi korolya Eduarda Vona otrimala pozitivni vidguki i visoki rejtingi bula udostoyena premiyi Emmi v nominaciyi Najkrasha zhinocha rol u mini seriali abo filmi 205 U 1974 roci Ketrin Gepbern yedinij raz vidvidala ceremoniyu vruchennya premiyi Oskar shob vruchiti nagorodu imeni Irvinga Talberga Lourensu Vajngartenu Publika aploduvala yij stoyachi kilka hvilin a vona v svoyu chergu zhartuvala Ya duzhe shasliva sho meni nihto ne skazav pa pa 206 Nastupnogo roku vona v pari z Dzhonom Vejnom znyalasya u filmi Ruster Kogbern en 1975 prodovzhenni oskaronosnogo filmu Zalizna hvatka 1969 Gepbern vtilila gliboko religijnu litnyu zhinku yaka ob yednuyetsya z samotnim cholovikom shob pomstitisya za smert chlena svoyeyi sim yi Film otrimav poseredni vidguki jogo kasting buv dosit produktivnij shob privernuti uvagu publiki ale film ne vipravdav nadij studiyi j stav lishe pomirno uspishnim 207 nbsp Ketrin Gepbern i Majk Omen pid chas zjomok filmu Kukurudza zelena en 1978 1976 roku Gepbern povernulasya na Brodvej i protyagom troh misyaciv grala u p yesi Enid Bagnold en Pitannya tyazhinnya en Rol ekscentrichnoyi misis Bazil stali vvazhati idealnim zrazkom dlya aktorki i p yesa bula populyarnoyu popri pogani vidguki 208 a piznishe vona virushila v uspishnij tur vsiyeyu krayinoyu 209 Pid chas perebuvannya u Los Andzhelesi Gepbern zlamala stegno 210 ale vse zh virishila prodovzhuvati turne z vistupami v kolyasci 211 Togo zh roku yiyi viznali Ulyublenoyu kinoaktorkoyu za sho vona otrimala premiyu Vibir narodu 212 Pislya tririchnoyi perervi aktorka znyalasya u filmi Vijshov zajchik politati en 1978 ne vimagayuchi vinagorodi za robotu Prigodnicka komediya stala odnim z najbilshih provaliv u yiyi kar yeri Scenarist Dzhejms Prido en yakij pracyuvav z Gepbern piznishe pisav sho Sho film pomer u moment vihodu i nazivav jogo yiyi vtrachenim filmom 213 Gepbern stverdzhuvala sho golovna prichina cherez yaku vona prijnyala propoziciyu ce mozhlivist pokatatisya na povitryanij kuli 214 Potim aktorka virushila v Uels shob vzyati uchast u zjomkah telefilmu Kukurudza zelena en 1979 Ce buv ostannij z desyati filmiv Gepbern spilno z Dzhordzhem K yukorom za robotu v yakomu vona otrimala nominaciyu na Emmi 215 Do 1980 roku u Gepbern rozvinuvsya silnij tremor cherez yakij vona postijno hitala golovoyu 216 Vona ne pracyuvala protyagom dvoh rokiv zayavivshi v televizijnomu interv yu Ya zanadto stara teper nehaj molodi vidirayutsya i pitniyut 217 U cej period chasu vona shodila na Brodvejsku postanovku Na zolotomu ozeri i bula vrazhena yak litnya podruzhnya para spravlyayetsya z trudnoshami v starosti 218 Dzhejn Fonda pridbala prava na ekranizaciyu ciyeyi p yesi j zaprosila svogo batka aktora Genri Fondu zigrati golovnu cholovichu rol a Gepbern pragnula zigrati rol primhlivoyi Etel Teyer 219 Film Na Zolotomu ozeri stav uspishnim drugim najkasovishim filmom 1981 roku 220 Ale najbilshe vrazilo te yak energijna 74 richna Ketrin Gepbern pirnula odyagnenoyu v ozero Skvam en i nazhivo vikonala pisnyu Za rol u comu filmi aktorka vigrala drugu premiyu BAFTA i rekordnij chetvertij Oskar Gomer Dikkens u svoyij knizi pro Gepbern vidznachiv Peremogu aktorki u vuzkih kolah vvazhali sentimentalnoyu ale bilshist vvazhayut cyu peremogu rezultatom yiyi trivaloyi napoleglivoyi i vazhkoyi roboti v kino a takozh bagato sposterigachiv bachili cyu peremogu yak daninu povagi do Ketrin Gepbern 221 Gepbern takozh z yavilasya na teatralnij sceni v 1981 roci Vona otrimala drugu nominaciyu na premiyu Toni za rol 70 richnoyi vdovi yaka maye zhagu do zhittya u p yesi Vestsajdskij vals en Zhurnal Variety vidznachiv sho rol bula ochevidnoyu i cilkom prijnyatnoyu dlya vlasnogo imidzhu aktorki 222 Volter Kerr z Nyu Jork Tajms pisav pro yiyi vikonannya Vona tayemnicha zhinka vona vmiye vdihati zhittya v nezhivi proyekti 223 Aktorka spodivalasya vzyati uchast u ekranizaciyi ciyeyi p yesi ale nihto ne kupiv prava na kinovirobnictvo 224 Do cogo chasu za Gepbern zakripilas reputaciya odniyeyi z najulyublenishih aktorok SShA sho pokazalo opituvannya zhurnalu People a trohi piznishe yij vruchili premiyu Vibir narodu 225 226 Podalshi teleroboti j zavershennya kar yeri 1984 1994 Redaguvati 1984 roku Gepbern znyalasya u filmi Grejs Kvigli en sho rozpovidaye istoriyu litnoyi zhinki yaka najmaye kilera Nik Nolti shob ubiti sebe Gepbern znajshla cikavu robotu v comu pohmuromu filmi ale vidguki buli negativni a kasovi zbori neveliki 227 U 1985 roci vona predstavila televizijnij dokumentalnij film pro zhittya i kar yeru Spensera Trejsi 228 Bilshist yiyi robit v toj chas buli zdebilshogo v telefilmah yaki ne otrimali pohvali vid kritiki ale yak i ranishe koristuvalisya populyarnistyu auditoriyi 229 Z kozhnim filmom Gepbern hotila ogolositi pro zakinchennya svoyeyi kar yeri na ekrani ale yakijs chas prodovzhuvala grati novi roli 230 Aktorka otrimala nominaciyu na premiyu Emmi 1986 roku za rol u filmi Misis Delafild hoche zamizh en a cherez dva roki znyalasya v komediyi Tut spala Lora Lensing en zi svoyeyu vnuchatoyu pleminniceyu Shajler Grant en 231 1991 roku Gepbern vipustila avtobiografiyu Me Stories of my Life yaka ponad rik ocholyuvala spiski bestseleriv 232 Potim 1992 roku vona povernulasya na teleekrani u filmi Cholovik poverhom vishe za rol v yakomu otrimala nominaciyu na Zolotij globus U 1994 roci pracyuvala z Entoni Kvinnom u filmi Ce ne mozhe buti kohannyam en znachnoyu miroyu zasnovanoyu na zhitti Gepbern z chislennimi posilannyami na yiyi osobistist i kar yeru Piznishe cej film opisali yak vigadanij variant yiyi zhittya a kritika vidznachila sho Gepbern po suti grala samu sebe Peredostannim filmom za uchastyu Gepbern stala melodrama Lyubovna istoriya 1994 U 87 rokiv vona grala golovnu rol razom z Annett Bening i Vorrenom Bitti Ce buv yedinij film u kar yeri Gepbern okrim epizodichnoyi roli u filmi Soldatskij klub Za kulisami en v yakomu vona ne grala providnu rol 233 Rodzher Ebert zaznachiv sho tut vona vpershe viglyadala tenditnoyu ale yiyi velichnij duh buv use she v nij i yiyi sceni prikrashali film 234 U 1994 roci Ketrin Gepbern znyalasya u svoyemu ostannomu filmi Odne Rizdvo en 1994 za rol v yakomu nominovana na Premiyu Gildiyi kinoaktoriv SShA v kategoriyi Najkrasha zhinocha rol u telefilmi abo mini seriali 235 Na moment zjomok filmu aktorci bulo 87 rokiv Osobiste zhittya RedaguvatiImidzh i harakter Redaguvati Ya vrazhayu lyudej i zdayus yim osoblivoyu v deyakomu rodi hocha ya i ne zovsim rozumiyu chomu Zvichajno u mene nezgrabne lice nezgrabnij nis a mozhe i nezgrabna osobistist yaka postijno ticyaye v lyudej Ya osobistist i ya aktorka Pokazhit meni aktorku yaka ne ye osobististyu i todi vi pokazhete meni zhinku yaka ne ye zirkoyu Ketrin Gepbern pro svoyu osobistist 236 Ketrin Gepbern bula vidoma viddalenim vid suspilstva zhittyam vona ne lyubila davati interv yu abo spilkuvatisya z shanuvalnikami vprodovzh bilshoyi chastini svoyeyi kar yeri Takim chinom vona viddalila sebe vid svitskogo sposobu zhittya yakij vvazhala nudnim i poverhnevim 237 takozh aktorka nosila zvichajnij povsyakdennij odyag neprijnyatnij v epohu glamuru 238 nbsp Ketrin Gepbern pid chas zjomok filmu Zhinka roku 1942 Vona ridko z yavlyalasya na publici i unikala vidviduvannya restoraniv 239 a odnogo razu navit virvala kameru z ruk fotografa yakij sfotografuvav yiyi bez dozvolu 240 Popri yiyi pragnennya do samoti Gepbern nasolodzhuvalasya svoyeyu slavoyu a piznishe ziznalasya sho yij ne spodobalosya b yakbi presa povnistyu ignoruvala yiyi 241 Bagato rokiv po tomu v litnomu vici pochinayuchi z dvohgodinnogo interv yu na Shou Dika Kavetta en v 1973 roci Gepbern stavala vse vidkritishoyu do gromadskosti 242 Gepbern bula spovnena energiyi ta entuziazmu pro sho chasto zgaduyut u yiyi zhittyepisah 243 a yiyi osobista nezalezhnist stala klyuchem do uspihu 244 Taka vpevnenist u sobi oznachala sho vona mozhe kontrolyuvati bud yaki skladni situaciyi 245 Yiyi drug Majkl Kanin porivnyuvav Gepbern zi svoyeyu shkilnoyu vchitelkoyu kazhuchi sho vona mozhe buti suvoroyu i shiroyu Ketrin Gouton prokomentuvala sho yiyi titka mozhe buti nesterpno samovdovolenoyu i vladnoyu 246 Gepbern ziznalasya sho bula osoblivo nesterpnoyu v rannomu vici koli vimagala shos 247 Vona zavzhdi radila zhittyu a chasom mirkuvala Ya lyublyu zhittya i meni tak poshastilo chomu b meni ne buti shaslivoyu Endryu Skott Berg dobre znav Gepbern v ostanni roki i zayaviv sho hocha vona bula vimoglivoyu ale zberegla pochuttya smirennya i lyudyanosti 248 Aktorka vela aktivne zhittya zajmalasya plavannyam i shoranku grala v tenis Navit u litnomu vici vona prodovzhuvala grati v tenis regulyarno sho bulo zaznacheno v dokumentalnomu filmi pro neyi Ketrin Gepbern Vse pro mene 1993 Vona takozh lyubila zhivopis yakij stav yiyi pristrastyu v ostanni roki zhittya 249 Koli yiyi zapitali pro politiku Gepbern skazala reporteram Ya zavzhdi kazhu sho ya v interesah menshin i stayu na liberalnij bik Ya ne ta lyudina yaka govorit ni prostomu narodu Antikomunistichnij ruh u 1940 h rokah v Gollivudi pidshtovhnuv yiyi do politichnoyi diyalnosti koli vona uvijshla v Komitet z pershoyi popravki en Yiyi im ya zgaduvalosya na sluhannyah Komisiyi z rozsliduvannya antiamerikanskoyi diyalnosti ale Gepbern zaperechuvala sho spivchuvaye komunistam 250 Piznishe vona vidkrito propaguvala kontracepciyu i pidtrimuvala aborti Vona dotrimuvalasya teoriyi Alberta Shvejcera Blagogovinnya pered zhittyam 251 ale ne bula religijnoyu i ne virila v zagrobne zhittya 1991 roku Gepbern skazala zhurnalistam Ya ateyistka i ce vse Ya vvazhayu sho mi nichogo ne mozhemo znati krim togo sho povinni buti dobrishimi odne do odnogo i robiti te sho mozhemo robiti dlya inshih lyudej 252 Za svoyi publichni zayavi pro ci perekonannya 1985 roku vona otrimala vid Amerikanskoyi gumanistichnoyi asociaciyi en Nagorodu gumanistichnih mistectv 253 Stosunki Redaguvati Yedinim shlyubom Gepbern buv Ladlou Ogden Smit biznesmen z Filadelfiyi z yakim vona poznajomilasya she pid chas navchannya v koledzhi Brin Mar Vona odruzhilasya z nim 12 grudnya 1928 roku koli yij buv 21 rik a jomu 29 254 Gepbern ne vzyala prizvishe cholovika vvazhayuchi zvuchannya Ketrin Smit nadto prostim Vona nikoli povnistyu ne viddavala sebe shlyubu i zavzhdi stavila na pershe misce svoyu kar yeru Pereyizd do Gollivudu 1932 roku zakripiv yihnyu vidchuzhenist odne vid odnogo i v 1934 roci Gepbern virushila do Meksiki shob otrimati shvidke rozluchennya en 255 Gepbern chasto vislovlyuvala podyaku Smitu za jogo finansovu i moralnu pidtrimku v pershi dni yiyi kar yeri 256 i zalishalasya z nim druzyami do smerti Smita v 1979 roci 257 Nezabarom pislya pereyizdu do Kaliforniyi Gepbern pochala stosunki zi svoyim agentom Lelandom Gejvordom en hocha voni oboye buli odruzheni Gejvord zaproponuvav Gepbern pislya togo yak voni oboye rozluchatsya odruzhitisya ale vona vidmovilasya piznishe poyasnivshi Meni hotilosya buti samotnoyu i nezalezhnoyu 258 Stosunki trivali chotiri roki 259 U 1936 roci pid chas turne z vistavoyu Dzhejn Ejr Gepbern pochala zustrichatisya z pidpriyemcem Govardom G yuzom Yih poznajomiv za rik do togo yihnij spilnij drug Keri Grant 260 G yuz zahotiv shlyubu i tabloyidi povidomili pro majbutnye vesillya ale Gepbern bula zoseredzhena na vidrodzhenni svoyeyi kar yeri 261 i rozluchilasya z nim u 1938 roci pokinuvshi Gollivud pislya togo yak potrapila v spisok aktoriv kasova otruta 262 nbsp Reklamne foto Ketrin Gepbern i Spensera Trejsi do filmu Kabinetnij garnitur en 1957 Gepbern bula tverdoyu u svoyemu rishenni ne odruzhuvatis i ne zavoditi ditej Vona vvazhala sho materinstvo povinne vimagati povnoyi viddachi i skazala sho ce ne te na sho vona mogla piti Vona skazala Bergu Ya bula b zhahlivoyu matir yu tomu sho ya perevazhno duzhe egoyistichna lyudina 263 Vona vidchuvala sho mala chastkovij materinskij dosvid vihovuyuchi nabagato molodshih brativ i sester yaki povnistyu zadovolnili yiyi potrebu u vlasnih dityah 264 Na pochatku 1930 h rokiv hodili chutki sho Ketrin Gepbern mogla buti lesbijkoyu abo biseksualkoyu U vidpovid vona tilki zhartuvala 265 2007 roku Vilyam Mann en vipustiv biografiyu aktorki v yakij stverdzhuvav sho Gepbern dijsno mala netradicijnu seksualnu oriyentaciyu 266 U vidpovid na ce yiyi pleminnicya Ketrin Gouton en skazala Ya nikoli ne viyavlyala zhodnih dokaziv togo sho vona bula lesbijkoyu 267 Prote u dokumentalnomu filmi 2017 roku oglyadachka Liz Smit blizka podruga Gepbern 268 zasvidchila sho ce dijsno tak 269 270 Ketrin Gepbern i Spenser Trejsi Kohannya na ekrani i v zhitti Redaguvati Najbilsh znachni stosunki v zhitti Gepbern mala zi Spenserom Trejsi z yakim znyalasya u dev yati filmah V avtobiografiyi vona pisala Koli ya bula poruch zi Spenserom u mene buli unikalni pochuttya Ya b zrobila dlya nogo sho zavgodno 271 Loren Bekoll blizka podruga aktorki piznishe pisala pro yiyi slipu zakohanist v aktora 272 Yihni stosunki zgodom nabuli rozgolosu i pro nih chasto zgaduvali yak pro odnu z legendarnih lyubovnih istorij Gollivudu Koli voni vpershe zustrilisya yij bulo 34 roki a jomu 41 Trejsi spochatku z nedoviroyu postavivsya do Gepbern zdivovanij yiyi brudnimi nigtyami i pidozryuyuchi sho vona lesbijka 273 ale Gepbern kazala sho vidrazu zrozumila sho znahodzhu jogo nevidvorotnim 274 Trejsi zalishavsya odruzhenim protyagom yihnih dovgih stosunkiv Hocha vin i jogo druzhina Luyiza virishili zhiti okremo z 1930 h ale nikoli ne pragnuli oficijnogo rozluchennya 275 Gepbern ne vtruchalasya v yihni stosunki i nikoli ne namagalasya odruzhitisya z Trejsi 276 Spochatku Trejsi mav namir prihovuvati stosunki z Gepbern vid druzhini tomu voni ridko zalishalisya naodinci 277 Voni buli oberezhni i namagalisya ne z yavlyatisya na publici razom 278 Trejsi mav problemi z alkogolem i chasto buv u depresiyi 279 Gepbern opisuvala jogo zmuchenim i prisvyatila sebe tomu shob zrobiti jogo zhittya legshim 280 Lyudi yaki bachili yih razom opisuvali yak povedinka Gepbern cilkom zminyuvalasya koli vona perebuvala poruch z nim 281 Vona plekala jogo yak mati i sluhalasya v usomu Trejsi stav silno zalezhnim vid neyi 282 Voni chasto provodili veliki promizhki chasu daleko odne vid odnogo cherez svoyu robotu osoblivo v 1950 h koli Gepbern chasto pracyuvala za kordonom 283 Zdorov ya Trejsi znachno pogirshilosya v 1960 h i Gepbern zrobila p yatirichnu perervu v kar yeri shob doglyadati za nim Vona pereyihala do budinku Trejsi koli vin buv tyazhko hvorij i do samoyi jogo smerti 10 chervnya 1967 roku perebuvala poruch z nim 284 Z povagi do sim yi Trejsi vona ne bula prisutnya na jogo pohoroni 285 Tilki pislya smerti Luyizi Trejsi 1983 roku Gepbern pochala publichno govoriti pro yihnij roman 286 U vidpovid na pitannya chomu vona zalishalasya z Trejsi tak dovgo popri harakter yihnih stosunkiv vona skazala Chesno kazhuchi ya ne znayu Ya mozhu tilki skazati sho nikoli ne mogla polishiti jogo Vona stverdzhuvala sho ne znala yaki pochuttya v nogo buli do neyi 287 ale dlya neyi ci 27 rokiv razom buli absolyutnim blazhenstvom Ostanni roki i smert Redaguvati nbsp Nadgrobok Ketrin Gepbern u GartfordiKetrin Gepbern chasto govorila u svoyi 80 z gakom Ya ne boyus smerti Napevne ce shos prekrasne yak dovgij son Yiyi zdorov ya pochalo pogirshuvatisya nevdovzi pislya ostannoyi poyavi na ekrani Yiyi shpitalizuvali v berezni 1993 roku cherez visnazhennya 288 Vzimku 1996 roku yiyi shpitalizuvali z pnevmoniyeyu 289 1997 roku vona stala duzhe slabkoyu govorila i yila duzhe malo bagato hto boyavsya sho vona pomre 290 V ostanni roki zhittya u Gepbern z yavilisya oznaki demenciyi 291 292 U lipni 2001 roku yiyi shpitalizuvali z infekciyeyu sechovividnih shlyahiv 293 U travni 2003 roku v neyi viyavili zloyakisnu puhlinu na shiyi ale prijnyali rishennya ne robiti operaciyu cherez pohilij vik 294 Aktorka pomerla 29 chervnya 2003 roku cherez misyac pislya 96 go dnya narodzhennya u svoyemu rodinnomu mayetku u Fenviku en Gartford shtat Konnektikut 294 Vona pohovana na simejnij dilyanci kladovisha Sidar Gill en u Gartfordi U zv yazku z pobazhannyam Gepbern panahida ne provodilasya 295 Smert Ketrin Gepbern viklikala shirokij gromadskij rezonans Uprodovzh kilkoh misyaciv pislya yiyi smerti v presi i na telebachenni visvitlyuvalisya yiyi zhittya i kar yera Yij prisvyachuvali bagato teleperedach a nizka gazet i zhurnaliv prisvyachuvali yij cili nomeri 296 Prezident SShA Dzhordzh Bush vistupiv iz zayavoyu v yakij bulo skazano sho Gepbern uvijde v istoriyu yak odin z hudozhnih skarbiv naciyi Na chest yiyi vnesku v teatralne zhittya krayini uvecheri 1 lipnya 2003 roku pogasili vogni Brodveyu 297 2004 roku zgidno z pobazhannyam aktorki yiyi rechi vistavili na aukcioni Sotbi v Nyu Jorku yakij zibrav u pidsumku 5 8 mln dolariv yaki vona zapovila svoyij sim yi 298 Ocinki tvorchosti spadshina ta vpliv RedaguvatiBagato doslidnikiv shodyatsya na dumci sho Gepbern ne bula instinktivnoyu aktorkoyu 299 Vona lyubila spochatku retelno vivchati scenarij i svoyu geroyinyu a potim yakomoga dovshe repetiruvala i prosila znimati bagato dubliv Zi spravzhnoyu pristrastyu do industriyi kino vona vazhko pracyuvala nad kozhnoyu rollyu 300 navchalasya vsih neobhidnih navichok i vsi tryuki vikonuvala sama 301 Bulo vidomo sho vona znaye ne lishe svoyi slova ale j roli svoyih koleg 302 Komentuyuchi yiyi motivaciyu do roboti Stenli Kramer skazav Pracyuvati pracyuvati i pracyuvati Vona vmiye pracyuvati poki ne vichavit vsih do krapli 303 Gepbern takozh sama brala uchast u virobnictvi kozhnogo z yiyi filmiv vnosila propoziciyi shodo scenariyu i vislovlyuvala svoyu dumku pro vse vid kostyumiv do osvitlennya 304 Geroyini Gepbern buli za deyakim nevelikim vinyatkom duzhe zamozhnimi i rozumnimi chasto silnimi i nezalezhnimi 305 Garson Kanin opisav te sho vin nazvav Formula uspihu Gepbern A high class or stuck up girl is brought down to earth by an earthy type or a lowbrow or a cataclysmic situation It seems to have worked time and time again 306 U zv yazku z yiyi zobrazhennyam takih personazhok Britton bachiv Gepbern yak vtilennya superechnostej prirodi i statusu zhinki 307 oskilki silni zhinki yakih vona zobrazhaye zreshtoyu povertayutsya do bezpechnogo polozhennya v mezhah statusu kvo 308 Kinokritikinya Molli Geskell en prokomentuvala vazhlivist cogo dlya kar yeri Gepbern z takoyu lyakayuchoyu prisutnistyu bulo neobhidno shob yiyi personazhki zajmalisya pevnogo rodu samoprinizhennyam abi zalishitisya na dobrij dumci u glyadachiv 92 Ketrin Gepbern odna z najznamenitishih amerikanskih aktorok ale yiyi takozh kritikuvali za nedostatnyu gnuchkist u vikonanni rolej 309 Yiyi geroyini zavzhdi vidpovidali yiyi spravzhnij osobistosti sho Gepbern pidtverdila sama 1991 roku vona skazala zhurnalistam Ya dumayu sho ya zavzhdi odnakova U mene duzhe okreslena osobistist i meni podobayetsya material yakij pokazuye cyu osobistist 310 Dramaturg i pismennik Devid Makrej kazav Podivitsya bud yakij film z Ketrin Gepbern i zapitajte sebe chi vona ne graye po suti odnu j tu zh rol znovu i znovu Ikona abo ne ikona davajte ne plutati po spravzhnomu cikavu j unikalnu zhinku z chudovoyu aktorkoyu 311 Gepbern takozh neodnorazovo kritikuvali za nadto holodnu povedinku 310 Ketrin Gepbern vvazhayut vazhlivoyu i vplivovoyu diyachkoyu kulturi Ros Gorton i Salli Simmons vklyuchili yiyi u svoyu knigu Zhinki sho zminili svit prisvyachenu 50 zhinkam yaki dopomogli sformuvati svitovu istoriyu ta kulturu Takozh vona vhodit u spisok enciklopediyi Britanika 300 zhinok yaki zminili svit v spisok 100 najvazhlivishih zhinok HH stolittya zhurnalu Ladies Home 312 v spisok 100 legend stolittya zhurnalu Variety 313 i posidaye 84 misce v spisku 200 najviznachnishih legend popkulturi vsih chasiv kanalu VH1 314 1999 roku Amerikanskij institut kinomistectva nazvav Gepbern najviznachnishoyu zirkoyu amerikanskogo kino za 100 rokiv sered zhinok 315 Sho stosuyetsya kinematografichnoyi spadshini Gepbern to televeduchij Sheridan Morli en skazav sho vona zlamala vsi bar yeri dlya zhinok v Gollivudi 316 kudi prinesla vtilennya volovoyi zhinki na ekrani Kinoakademik Endryu Britton napisav monografiyu v yakij opisav klyuchovu prisutnist Gepbern u mezhah klasichnogo Gollivudu postijne potencijno radikalne zburennya i pidkreslyuvav yiyi centralnu rol u vinesenni feministskogo pitannya na ekran Merion Edvards stverdzhuvala sho gra Gepbern spriyala ostatochnomu kroku v napryamku novogo bachennya zhinok 317 nbsp Centr mistectv i kulturi Ketrin Gepbern v Old SejbrukuPoza ekranom Gepbern zhila v nezvichnij dlya svogo chasu maneri simvolizuyuchi cim suchasnu zhinku i zigravshi vazhlivu rol u zmini stavlennya do zhinok 318 Horton i Simons pisali pro Gepbern Vpevnena v sobi rozumna i dotepna chotirirazova volodarka premiyi Oskar Ketrin Gepbern kidala viklik panivnim perekonannyam uprodovzh usogo svogo profesijnogo ta osobistogo zhittya yiyi obrazom naporistoyi ta silnoyi zhinki mozhna tilki zahoplyuvatisya i rivnyatisya na nogo vsim inshim zhinkam 319 Pislya smerti Gepbern istorikinya Dzhanin Bessindzher en pisala Ketrin Gepbern prinesla nam novij vid geroyini suchasnoyi i nezalezhnoyi Vona bula krasivoyu ale ne pokladalas na ce Meri Maknamara zhurnalistka i oglyadachka Los Andzheles Tajms napisala Ketrin Gepbern bula bilsh nizh kinozirkoyu vona bula pokrovitelkoyu vsih nezalezhnih amerikanskih zhinok Odnak yiyi shanuvali ne vsi feministki cherez yiyi publichni zayavi pro te sho zhinka ne mozhe mati vse tobto odnochasno i kar yeru i sim yu Spadshina Ketrin Gepbern poshiryuyetsya i na modu vona bula pershoyu zhinkoyu yaka nosila shtani na pochatku HH stolittya 320 Aktorka robila vnesok u zabezpechennya vigotovlennya prijnyatnih shtaniv dlya zhinok koli prihilnici pochali jti za neyu u vibori odyagu 321 1986 roku vona otrimala premiyu vid Radi dizajneriv modi Ameriki en za vpliv yakij vona spravila na zhinochu modu 223 Nizka kartin za uchastyu Gepbern stali klasikoyu amerikanskogo kino Afrikanska koroleva 1951 Filadelfijska istoriya 1940 Vihovannya krihitki 1938 Vgadaj hto prijde na obid 1967 vklyucheni Amerikanskij institutom kino v spisok 100 najkrashih amerikanskih filmiv za 100 rokiv 322 Rebro Adama 1949 ta Zhinka roku 1942 buli vklyucheni AFI v spisok 100 najsmishnishih amerikanskih filmiv za 100 rokiv 323 Yiyi aristokratichnij pererivchastij golos ye odnim z najbilsh vpiznavanih u svitovomu kino Sample from Stage Door 1937 Memoriali Redaguvati Pam yat Ketrin Gepbern vshanovana ryadom memorialiv U kvartali Tertl Bej en v Mangetteni de vona prozhivala vprodovzh 60 rokiv 1977 roku pobuduvali sad nazvanij yiyi im yam 324 Sad maye 12 shodinok sho simvolizuyut 12 nominacij aktorki na premiyu Amerikanskoyi kinoakademiyi kozhna z yakih mistit napis z citatoyu aktorki Do togo zh peretin Shidnoyi 49 yi vulici i 2 yi avenyu nazvali plosheyu Ketrin Gepbern 325 Im yam aktorki nazvali teatr u misti Old Sejbruk de Gepbern provela svoyi ostanni roki Cherez tri roki pislya yiyi smerti v Brin Mor Alma Gepbern zasnuvala Centr Ketrin Gouton Gepbern Vin prisvyachenij aktorci ta yiyi materi i zaklikaye zhinok brati uchast u virishenni vazhlivih pitan sho zachipayut yih stat 326 Centr kulturi ta mistectv Ketrin Gepbern en vidkrili 2009 roku v Old Sejbruku shtat Konnektikut roztashovanij na misci rodinnogo plyazhnogo budinku yakij vona duzhe lyubila 327 Budivlya mistit muzej Ketrin Gepbern 328 nbsp Vulicya na chest Ketrin GepbernU biblioteci Akademiyi kinematografichnih mistectv i nauk i v Nyu Jorkskij publichnij biblioteci zberigayutsya osobisti dokumenti Ketrin Gepbern 329 Vibirki z Nyu Jorkskoyi kolekciyi dokumentiv Gepbern yaki opisuyut yiyi teatralnu kar yeru buli predstavleni na vistavci Katharine Hepburn In Her Own Files 2009 roku 330 Vistavka One Life Kate Centennial Celebration prohodila v Nacionalnij portretnij galereyi u Vashingtoni z listopada 2007 po veresen 2008 roku 331 Z zhovtnya 2010 po veresen 2011 roku v Kentskomu derzhavnomu universiteti en vistavlyalasya dobirka z yiyi kino i teatralnih kostyumiv pid nazvoyu Katharine Hepburn Dressed for Stage and Screen 332 Ketrin Gepbern takozh udostoyili vlasnih poshtovih marok v ramkah seriyi Legendi Gollivudu 333 2015 roku v Britanskomu instituti kinematografiyi vidbulas dvomisyachna retrospektiva robit Ketrin Gepbern 334 Ekranizaciyi Redaguvati Metyu Lombardo napisav pro Ketrin Gepbern p yesu Chaj o p yatij en U pershomu akti rozpovidayetsya pro zhittya Gepbern u 1938 roci u drugomu akti v 1983 roci de vona rozmirkovuye pro svoye zhittya i kar yeru 335 Yiyi vpershe pokazali 2002 roku v teatri Gartford aktorku zigrala Tola Feldshyu en 336 Feldshyu takozh zigrala Gepbern u telefilmi Divovizhnij Govard G yuz en 1977 a 1980 roku yiyi personazhka u vikonanni Meriann Tejlor z yavilasya v telefilmi Vijna Skarlett O Gari en U 2004 roci v biografichnij drami Martina Skorseze Aviator rol Ketrin Gepbern zigrala Kejt Blanshett otrimavshi za ce vikonannya premiyu Oskar v nominaciyi Najkrasha zhinocha rol drugogo planu Takim chinom upershe zobrazhennya na ekrani volodarki Oskaru prineslo jogo vikonavici Oskar 337 Filmografiya i roli v teatri Redaguvati nbsp Ketrin Gepbern u 1941 roci nbsp Ketrin Gepbern 1943 rokuZa svoyu 66 richnu kar yeru Ketrin Gepbern znyalasya v 44 h hudozhnih filmah 8 mi televizijnih filmah i vzyala uchast u 33 h teatralnih postanovkah Yiyi aktorska kar yera ohoplyuye shiroke kolo zhanriv sered yakih ekscentrichni komediyi drami ta adaptaciyi tvoriv providnih amerikanskih dramaturgiv Vona z yavlyalasya na teatralnij sceni kozhnogo desyatilittya vid 1920 h do 1980 h rokiv grayuchi v p yesah Vilyama Shekspira Bernarda Shou a takozh Brodvejskih myuziklah 338 339 340 Vibrana filmografiya Redaguvati 1932 Bill pro rozluchennya A Bill of Divorcement Sidni Fajrfild 1933 Kristofer Strong Christopher Strong ledi Sintiya Darrington 1933 Rankovij pidjom Morning Glory Yeva Lavlejs 1933 Malenki zhinki Little Women Dzhozefina Dzho March 1934 Zlyuchka Spitfire Triger Giggs 1934 Malenkij svyashenik The Little Minister Barbara Bebbi 1935 Rozbiti sercya Break of Hearts Konstanca Dejn Roberti 1935 Elis Adams Alice Adams Elis Adams 1936 Silviya Skarlett Sylvia Scarlett Silviya Skarlett 1936 Mariya Shotlandska Mary of Scotland Mariya Styuart 1936 Zhinka povstaye A Woman Rebels Pamela 1937 Gidna vulicya Quality Street Fib Trossell 1937 Sluzhbovij vhid u teatr Stage Door Terri Rendall Sims 1938 Svyato Holiday Linda 1938 Vihovannya krihitki Bringing Up Baby Syuzanna Vens 1940 Filadelfijska istoriya The Philadelphia Story Trejsi Lord 1942 Zhinka roku Woman of the Year Tess Garding 1943 Soldatskij klub Za lashtunkami Stage Door Canteen kameo 1944 Nasinnya drakona Dragon Seed Dzhejd Ten 1945 Bez lyubovi Without Love Dzhejmi Roven 1946 Pidvodnij plin Undercurrent Enn Gamilton 1947 More travi The Sea of Grass Lyuti Kameron 1947 Pisnya lyubovi Song of Love Klara Vik Shuman 1949 Rebro Adama Adam s Rib Amanda Bonner 1952 Pet i Majk Pat and Mike Pet Pemberton 1955 Lito Summertime Dzhejn Gadson 1957 Kabinetnij garnitur Desk Set Banni Votson 1967 Vgadaj hto prijde na obid Guess Who s Coming to Dinner Hristina Drejton 1968 Lev uzimku The Lion in Winter Eleonora Akvitanska 1969 Bozhevilna iz Shajo The Madwoman of Chaillot Oreliya 1971 Troyanki The Trojan Women Gekaba 1973 Hitka rivnovaga A Delicate Balance Agness 1973 Sklyanij zvirinec The Glass Menagerie Amanda Vingfild 1975 Lyubov sered ruyin Love Among the Ruins Dzhessika Medlikott 1979 Shodi zeleniyut The Corn Is Green Lili Mosfat 1981 Na zolotomu ozeri On Golden Pond Etel Tejyer 1985 Ostatochne rishennya Grejs Kvigli Grace Quigley Grejs Kuyigli 1986 Misis Delafild hoche odruzhitisya Mrs Delafield Wants to Marry Margaret Delafild 1988 Tut spala Lora Lansing Laura Lansing Slept Here Lora Lansing 1992 Cholovik poverhom vishe The Man Upstairs Viktoriya Braun 1994 Ce ne mozhe buti kohannyam This Can t Be Love Marion Bennet 1994 Lyubovna istoriya Love Affair DzhinniRoboti v teatri Redaguvati nbsp Ketrin Gepbern u roli Rozalindi v p yesi Yak vam ce podobayetsya 1950 nbsp Ketrin Gepbern u roli Beatriche v p yesi Bagato galasu z nichogo 1957 Rik Postanovka Rol Misce provedennya Primitki1928 Caricya ledi v ochikuvanni Baltimor Merilend1928 Vikradachi koliski A flapper Baltimor Merilend1928 Velikij stavok Barbara Nyu Jork Vijshov pislya odnogo spektaklyu1928 U ci dni Veronika Sims Teatr Kort en Nyu Jork1928 Svyato en Linda Seton Teatr Plimut en Nyu Jork Dublerka1930 Misyac u sli Graciya Teatr Avgusta Vilsona en Nyu Jork Dublerka1930 Romantichna moloda ledi Katya Vira Oleksandrivna Teatr Berkshir Stokbridzh1930 Charivnij Krajton en ledi Meri Lesing Teatr Berkshir Stokbridzh1930 Mistectvo i misis Bottl Dzhudi Bottl Teatr Maksin Elliott en Nyu Jork1931 Tilki sho odruzhilasya im ya personazhki nevidome Ajvoruton en Konnektikut1931 Rozumna ditina im ya personazhki nevidome Ajvoruton Konnektikut1931 Psevdonim Diyakon im ya personazhki nevidome Ajvoruton Konnektikut1931 Kit i kanarka en mamulya Ajvoruton Konnektikut1931 Lyudina yaka povernulasya Endzhi Rendolf Ajvoruton Konnektikut1932 Cholovik voyina Antiopa Teatr Morosko en Nyu Jork Berezen traven 1932 r 1932 Soncesyajna narechena im ya personazhki nevidome Ossining Nyu Jork1934 Ozero en Stella Sureg Teatr Al Hirshfelda en Nyu Jork1936 1937 Dzhejn Ejr Dzhejn Ejr Gastroli turne1939 1942 Filadelfijska istoriya en Trejsi Lord Teatr Sema Shuberta en Nyu Jork Vistupala v Nyu Jorku berezen 1939 1942 r Vistupala u Vashingtoni ta Chikago zhovten 1940 1942 r 1942 1943 Bez lyubovi Dzhejmi Kou Roun Teatr Sent Dzhejms en Nyu Jork Gastroli prohodili v Nyu Jorku zhovten 1942 lyutij 19431950 Yak vam ce podobayetsya Rozalinda Teatr Kort Nyu Jork1952 Milionerka en Epifaniya Teatr Noela Kauarda en London Velika Britaniya Teatr Sema Shuberta Nyu Jork Vistupala v Nyukasl apon Tajn i Manchesteri 17 zhovtnya 28 grudnya 1952 r 1955 Priborkannya norovlivoyi Katerina Turne po Avstraliyi Traven listopad 1955 r 1955 Mira za miru Izabella Turne po Avstraliyi Traven listopad 1955 r 1955 Venecijskij kupec Porciya Turne po Avstraliyi Traven listopad 1955 r 1957 Venecijskij kupec Porciya Amerikanskij Shekspirivskij teatr en Stratford1957 Bagato galasu z nichogo Beatriche Amerikanskij Shekspirivskij teatr Stratford1960 Dvanadcyata nich abo Yak vam zavgodno Viola Amerikanskij Shekspirivskij teatr Stratford1960 Antonij ta Kleopatra Kleopatra Amerikanskij Shekspirivskij teatr Stratford1969 1971 Koko en Koko Shanel Teatr Marka Gellingera en Nyu Jork Gastroli prohodili v Nyu Jorku 18 grudnya 1969 3 zhovtnya 1971 r 1976 1977 Pitannya tyazhinnya en misis Bazil Teatr Brolherst en Nyu Jork 12 titizhneve Brodvejske turne Gastroli v SShA vprodovzh 6 misyaciv1981 1982 Vestsajdskij vals en Margaret Meri Endervil Gastroli turne Gastroli prohodili v SShA pislya vistupu v Teatri imeni Etel Berrimor en na BrodveyiPrimitki Redaguvati VIAF Virtual International Authority File Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Deutsche Nationalbibliothek Record 118549391 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v g Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118549391 Katharine Hepburn 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Katharine Hepburn d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Nezamizhnya mayu p yatoh ditej z nih troye kolorovi Arhiv originalu za 8 Lyutogo 2015 Procitovano 8 Lyutogo 2015 Britton 2003 p 41 Berg 2004 p 40 Chandler 2011 p 37 Higham 2004 p 2 Katharine Hepburn Part 2 The Dick Cavett Show American Broadcasting Company 3 oktyabrya 1973 Stated by Hepburn in this interview Higham 2004 p 4 Chandler 2011 p 39 Prideaux 1996 p 74 Hepburn 1991 p 21 Katharine Hepburn Part 1 The Dick Cavett Show American Broadcasting Company 2 oktyabrya 1973 Berg 2004 p 47 Hepburn 1991 p 30 Kanin 1971 p 82 Chandler 2011 p 30 Hepburn 1991 p 43 Higham 2004 p 2 Higham 2004 p 3 Chandler 2011 p 34 Higham 2004 p 4 Hepburn 1991 p 44 Hepburn 1991 p 46 Chandler 2011 p 6 Higham 2004 p 5 Hepburn 1991 p 49 Chandler 2011 p 7 Kanin 1971 p 285 Hepburn 1991 p 69 Dickens 1990 p 4 Higham 2004 p 7 Horton and Simmons 2007 p 119 Cinema The Hepburn Story Time angl 1 sentyabrya 1952 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2011 nbsp neobhidna pidpiska Katharine Hepburn All About Me Turner Network Television Stated by Hepburn in this documentary Higham 2004 p 8 Hepburn 1991 p 81 Higham 2004 p 9 Berg 2004 p 59 Higham 2004 p 9 Berg 2004 p 73 Hepburn 1991 p 109 Higham 2004 p 11 Higham 2004 p 16 Hepburn 1991 p 112 Higham 2004 p 16 Kanin 1971 p 22 Hepburn 1991 p 118 Berg 2004 p 74 Hepburn 1991 p 120 Higham 2004 p 17 Berg 2004 p 75 Dickens 1990 p 229 Hepburn 1991 p 128 Higham 2004 p 23 Higham 2004 p 21 Haver 1980 p 94 Haver 1980 p 96 Prideaux 1996 p 15 Higham 2004 pp 30 31 Berg 2004 p 82 Hall Mordaunt 3 zhovtnya 1932 A Bill of Divorcement 1932 The New York Times angl Arhiv originalu za 28 grudnya 2013 Procitovano 25 serpnya 2011 A Bill of Divorcement Variety angl 2 zhovtnya 1932 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 25 serpnya 2011 Higham 2004 p 39 Hepburn 1991 pp 178 181 Berg 2004 p 84 Higham 2004 p 44 Berg 2004 p 86 Berg 2004 p 85 Berg 2004 p 88 Berg 2004 p 89 Higham 2004 p 57 Berg 2004 p 92 Berg 2004 p 89 Berg 2004 p 90 Higham 2004 p 60 Higham 2004 p 62 Hendrickson 2013 p 311 Arhivovano 11 Lipnya 2020 u Wayback Machine Hepburn 1991 p 166 Berg 2004 p 93 Berg 2004 p 91 Hepburn 1991 p 4 Berg 2004 p 105 Higham 2004 p 66 Berg 2004 p 106 Higham 2004 p 68 Berg 2004 p 109 Berg 2004 p 110 Berg 2004 pp 111 112 Berg 2004 p 126 Berg 2004 p 112 Horton and Simmons 2007 p 120 Kanin 1971 p 284 Kanin 1971 p 85 Berg 2004 p 111 a b McNamara Mary 1 lipnya 2003 It was her defining role life Los Angeles Times angl Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 2 zhovtnya 2011 Britton 2003 p 16 Chandler 2011 p 105 Berg 2004 p 114 Haver 1980 pp 237 238 Higham 2004 p 94 Dickstein 2002 pp 48 50 Berg 2004 p 116 Hepburn 1991 p 238 Berg 2004 p 117 Higham 2004 p 88 Higham 2004 p 90 Berg 2004 p 118 Hepburn 1991 p 201 Verlhac 2009 p 8 Chandler 2011 p 142 Edwards 1985 p 166 Berg 2004 p 119 Britton 2003 p 13 Higham 2004 p 97 Berg 2004 p 132 Berg 2004 p 136 Atkinson Brooks 29 bereznya 1939 The Play Katharine Hepburn Appearing in Philip Barry s The Philadelphia Story for the Theatre Guild The New York Times angl Arhiv originalu za March 5 2016 Procitovano 10 listopada 2015 Berg 2004 p 137 Curtis 2011 p 224 Dickens 1990 p 17 Berg 2004 p 139 Berg 2004 pp 139 140 The New Pictures January 20 1941 Time angl 20 sichnya 1941 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 27 veresnya 2011 nbsp neobhidna pidpiska Golden Herb 26 listopada 1940 The Philadelphia Story review Variety angl Arhiv originalu za 29 lipnya 2013 Procitovano 27 veresnya 2011 Higham 2004 p 104 1940 Awards angl New York Film Critics Circle Arhiv originalu za January 8 2012 Procitovano 15 lyutogo 2012 Kanin 1971 p 81 Berg 2004 p 147 Higham 2004 p 113 Curtis 2011 p 457 Berg 2004 p 178 Berg 2004 p 175 Curtis 2011 p 480 Kanin 1971 p 5 Curtis 2011 pp 508 662 670 702 727 Berg 2004 p 179 Dickens 1990 p 18 Curtis 2011 p 522 Curtis 2011 p 515 Chandler 2011 p 149 Higham 2004 p 129 Curtis 2011 p 549 Higham 2004 p 131 Curtis 2011 p 555 Berg 2004 p 182 Curtis 2011 p 564 Hepburn 1991 p 246 Curtis 2011 p 587 Crowther Bosley 26 grudnya 1949 Adam s Rib Tight Little Island Amazing Mr Beecham Among Movie Newcomers The New York Times angl Arhiv originalu za 28 grudnya 2013 Procitovano 25 serpnya 2011 Berg 2004 p 192 Berg 2004 p 193 Curtis 2011 p 728 Hepburn 1991 p 267 Berg 2004 p 186 Berg 2004 p 194 Dickens 1990 p 21 The Making of The African Queen or How I went to Africa with Bogart Bacall and Huston and almost lost my mind angl Goodreads Arhiv originalu za 25 lyutogo 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2014 Berg 2004 p 198 Curtis 2011 p 633 Kanin 1971 p 169 Curtis 2011 p 622 Berg 2004 pp 198 199 Katharine Hepburn Golden Globe Awards history angl Golden Globe Award Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 15 lyutogo 2012 Chandler 2011 p 200 Curtis 2011 p 635 Kanin 1971 p 163 Berg 2004 p 200 Dickens 1990 p 22 Hepburn 1991 p 253 Edwards 1985 pp 291 292 Berg 2004 p 202 Summertime Film Review angl Film4 Arhiv originalu za December 1 2011 Procitovano 27 serpnya 2011 Chandler 2011 p 204 Berg 2004 p 203 Berg 2004 p 204 Dickens 1990 p 166 Berg 2004 p 206 Curtis 2011 p 738 Berg 2004 p 209 Kanin 1971 pp 218 219 Berg 2004 p 210 Kanin 1971 p 219 Kanin 1971 p 220 Dickens 1990 p 239 Hepburn 1991 p 270 Kanin 1971 p 242 Berg 2004 p 212 Baum Geraldine 30 iyunya 2003 Classy Film Feminist Had Brains Beauty That Voice Los Angeles Times angl Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 2 zhovtnya 2011 Hepburn 1991 p 393 Curtis 2011 p 823 Curtis 2011 p 849 a b Berg 2004 p 249 Berg 2004 p 255 Kanin 1971 p 259 Hepburn 1991 p 255 Kanin 1971 p 6 Hepburn 1991 p 257 Curtis 2011 p 877 Dickens 1990 p 192 Berg 2004 p 251 Higham 2004 p 210 Berg 2004 p 252 Berg 2004 p 253 Berg 2004 p 254 Kanin 1971 p 296 297 Kanin 1971 p 302 Dickens 1990 p 202 Edwards 1985 pp 374 376 Dickens 1990 p 29 Berg 2004 pp 256 257 Higham 2004 p 227 Berg 2004 p 257 Berg 2004 p 258 Berg 2004 p 260 Berg 2004 p 29 Dickens 1990 pp 29 30 Edwards 1985 p 390 Dickens 1990 p 30 Berg 2004 p 259 Higham 2004 p 230 People s Choice Awards 1976 Nominees angl People s Choice Arhiv originalu za December 2 2011 Procitovano 8 listopada 2011 Prideaux 1996 p 123 Chandler 2011 p 280 Katharine Hepburn Emmy Awards history angl Primetime Emmy Awards Arhiv originalu za January 1 2014 Procitovano 15 lyutogo 2012 Claiborne Ray C 22 lipnya 2003 Q amp A Head and Hand Tremors The New York Times angl Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 3 listopada 2013 Dickens 1990 p 31 Berg 2004 p 261 Higham 2004 p 234 1981 Domestic Grosses angl Box Office Mojo Arhiv originalu za January 1 2012 Procitovano 27 listopada 2011 Dickens 1990 p 218 Dickens 1990 p 245 a b James Caryn 30 chervnya 2003 Katharine Hepburn Spirited Actress Dies at 96 The New York Times angl Arhiv originalu za 26 serpnya 2011 Procitovano 25 veresnya 2011 Berg 2004 p 262 It s Your Turn Reader s Poll People angl 19 kvitnya 1982 Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 8 listopada 2011 People s Choice Awards 1983 Nominees angl People s Choice Arhiv originalu za December 2 2011 Procitovano 8 listopada 2011 Chandler 2011 p 286 Dickens 1990 p 34 Prideaux 1996 p 156 Berg 2004 p 264 Laura Lansing Slept Here 1988 Overview The New York Times angl Arhiv originalu za 11 chervnya 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2011 Prideaux 1996 p 210 Berg 2004 p 268 Berg 2004 p 280 Ebert Roger 21 zhovtnya 1994 Love Affair Chicago Sun Times angl Arhiv originalu za February 8 2014 Procitovano 25 serpnya 2011 The Inaugural Screen Actors Guild Awards angl Screen Actors Guild Awards Arhiv originalu za January 5 2012 Procitovano 15 lyutogo 2012 Obituary Katharine Hepburn angl BBC News 30 chervnya 2003 Arhiv originalu za 22 serpnya 2012 Procitovano 25 listopada 2011 Higham 2004 pp 35 37 Verlhac 2009 p 8 300 Women Who Changed the World Katharine Hepburn Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 18 Veresnya 2020 Procitovano 19 listopada 2011 Kanin 1971 p 100 Berg 2004 p 289 Prideaux 1996 p 20 Curtis 2011 p 464 Chandler 2011 p 114 Prideaux 1996 p 60 Rich Frank 29 veresnya 1991 A Wild Desire to Be Absolutely Fascinating The New York Times angl Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2011 Higham 2004 pp 18 34 65 172 184 192 Berg 2004 pp 112 188 Kanin 1971 pp 7 8 160 276 Dickens 1990 p 194 Prideaux 1996 pp 19 140 Berg 2004 p 313 Kanin 1971 p 54 Curtis 2011 p 514 Hepburn 1991 p 389 Berg 2004 p 275 Kanin 1971 p 208 Curtis 2011 pp 555 943 Kanin 1971 p 251 Blyth Myrna 1 zhovtnya 1991 Kate Talks Straight Ladies Home Journal 215 Humanist Profile Brief Article The Humanist September October 2003 Higham 2004 p 10 Hepburn 1991 p 153 Hepburn 1991 p 154 Chandler 2011 p 54 Hepburn 1991 pp 185 191 Hepburn 1991 p 189 Berg 2004 p 127 Berg 2004 p 131 Berg 2004 p 132 Hepburn 1991 pp 204 205 Berg 2004 p 50 Hepburn 1991 p 37 Curtis 2011 p 881 Mann 2007 p xxiv Curtis 2011 p 449 Tribute to Katharine Hepburn Larry King Live CNN June 30 2003 Arhiv originalu za 18 Travnya 2019 Procitovano 23 Veresnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 Veresnya 2017 Procitovano 23 Veresnya 2017 Tyrnauer Matt Scotty and the Secret History of Hollywood Altimeter Films 2017 1 Arhivovano 11 Lyutogo 2017 u Wayback Machine Hepburn 1991 p 392 Bacall 2005 p 488 Hepburn 1991 p 400 Hepburn 1991 p 395 Curtis 2011 p 718 Hepburn 1991 p 405 Curtis 2011 p 583 Berg 2004 p 187 Hepburn 1991 p 399 Hepburn 1991 pp 389 393 Bacall 2005 p 488 Curtis 2011 p 749 Higham 2004 p 191 Chandler 2011 p 153 Curtis 2011 p 747 Curtis 2011 pp 493 623 727 747 798 Curtis 2011 p 716 Kanin 1971 p 241 Curtis 2011 p 861 Curtis 2011 p 878 Berg 2004 p 163 Hepburn 1991 p 396 Katharine Hupburn Arhiv originalu za 31 Lipnya 2018 Procitovano 16 lipnya 2017 Berg 2004 p 306 Berg 2004 p 307 Berg 2004 pp 311 322 Bacall 2005 pp 489 490 Katharine Hepburn Arhiv originalu za 24 Veresnya 2017 Procitovano 16 lipnya 2017 a b Berg 2004 p 323 Teather David 30 chervnya 2003 Katharine Hepburn film star for 60 years dies at 96 The Guardian angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2011 Bacall 2005 p 485 Film star Katharine Hepburn dies angl BBC 30 chervnya 2003 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2008 Procitovano 24 serpnya 2011 Hepburn auction in US makes 5 8m angl BBC 13 chervnya 2004 Arhiv originalu za 19 chervnya 2004 Procitovano 24 serpnya 2011 Curtis 2011 p 435 Higham 2004 pp 30 34 Kanin 1971 p 18 Prideaux 1996 p 149 Higham 2004 p 131 Chandler 2011 p 287 Chandler 2011 p 241 Higham 2004 p 53 Higham 2004 p 201 Curtis 2011 pp 508 539 844 Higham 2004 pp 34 126 139 180 Kanin 1971 p 271 Berg 2004 p 144 Prideaux 1996 p 141 Horton and Simmons 2007 p 118 Kanin 1971 p 80 Britton 2003 p 8 Britton 2003 p 6 King Susan 27 maya 2007 Kate at 100 No one else like her Los Angeles Times angl Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2011 a b James Caryn 1 veresnya 1991 Katharine Hepburn The Movie The New York Times angl Arhiv originalu za 14 lyutogo 2011 Procitovano 25 veresnya 2011 Macaray David 14 lipnya 2003 Admire Hepburn s qualities but not her acting Los Angeles Times angl Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2011 100 Most Important Women of the 20th Century angl Barnes amp Noble Arhiv originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 4 zhovtnya 2011 Dawes Amy 16 zhovtnya 2005 100 Icons of the Century Katharine Hepburn Variety angl Arhiv originalu za January 4 2006 Procitovano 6 zhovtnya 2011 The 200 Greatest Pop Culture Icons Complete Ranked List presreliz angl VH1 Arhiv originalu za 1 Travnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2011 AFI s 100 Years 100 Stars angl American Film Institute 16 chervnya 1999 Arhiv originalu za 13 sichnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2009 Morley Sheridan 30 chervnya 2003 Hepburn s spirited legacy angl BBC News Arhiv originalu za February 2 2011 Procitovano 24 serpnya 2011 DiEdwardo 2006 p 42 Berg 2004 p 17 Horton and Simmons 2007 pp 118 121 Herman Cohen Valli 1 lipnya 2003 The fashion rebel Los Angeles Times angl Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2011 Kanin 1971 p 271 AFI s 100 Years 100 Movies angl American Film Institute Arhiv originalu za 11 chervnya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2011 AFI s 100 Years 100 Laughs angl American Film Institute Arhiv originalu za 16 listopada 2015 Procitovano 9 zhovtnya 2011 Katharine Hepburn Garden angl New York City Department of Parks amp Recreation Arhiv originalu za 31 serpnya 2014 Procitovano 19 veresnya 2011 Polsky Sara 31 serpnya 2010 Katharine Hepburn s Turtle Bay House for Rent at 27 5K Month angl Curbed Arhiv originalu za 12 travnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2016 Mission and History angl Katharine Houghton Hepburn Center Bryn Mawr College Arhiv originalu za zhovten 13 2011 Procitovano 24 serpnya 2011 Hepburn 1991 p 59 Fenwick is and always has been my other paradise About angl The Katharine Hepburn Cultural Arts Center Arhiv originalu za September 5 2009 Procitovano 17 zhovtnya 2009 Hepburn papers donated to library angl BBC News 7 zhovtnya 2004 Arhiv originalu za 22 veresnya 2013 Procitovano 27 sichnya 2012 Hubert Diana 11 chervnya 2009 Actress Katharine Hepburn Honored in New Exhibit The Epoch Times angl Arhiv originalu za 15 chervnya 2009 Procitovano 24 serpnya 2011 Visit One Life Kate a Centennial Celebration angl National Portrait Gallery Arhiv originalu za serpen 25 2011 Procitovano 27 zhovtnya 2011 Katharine Hepburn Exhibition Debuts angl Kent State University Arhiv originalu za 17 grudnya 2013 Procitovano 27 zhovtnya 2011 Katharine Hepburn Stamp Actress Honored On Postage Stamp The Huffington Post angl 13 travnya 2010 Arhiv originalu za 18 travnya 2010 Procitovano 29 veresnya 2011 March 2015 at BFI Southbank angl British Film Institute Arhiv originalu za 18 chervnya 2015 Procitovano 22 veresnya 2015 Weber Bruce 18 bereznya 2003 Theater Review Two Snapshots of a Hollywood Legend at Home The New York Times angl Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2013 Procitovano 28 listopada 2011 Clay Carolyn 21 28 lyutogo 2002 Tea and Kate The Boston Phoenix angl Arhiv originalu za listopad 20 2012 Procitovano 11 lyutogo 2012 Cate Blanchett Biography angl Yahoo Movies Arhiv originalu za 25 lipnya 2013 Procitovano 13 zhovtnya 2011 Katharine Hepburn Filmography by Type angl Internet Movie Database Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 Procitovano 26 listopada 2011 Dickens 1990 pp 225 245 gives a full listing of stage performances Katharine Hepburn Performances Playbill Vault angl Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2015 Procitovano 2 listopada 2015 Posilannya RedaguvatiKetrin Hepbernu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Kinematograf nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Genealogiya na Rodovodi nbsp Ketrin Hepbern u Vikishovishi Ketrin Gepbern na sajti IMDb angl Ketrin Hepbern Arhivovano 9 Travnya 2008 u Wayback Machine na sajti Internet Broadway Database angl Biografiya fotogalereya cikavi fakti Arhivovano 13 Zhovtnya 2008 u Wayback Machine divasthesite com angl Encyclopedia Britannica Katharine Hepburn American actress Arhivovano 12 Chervnya 2016 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ketrin Gepbern amp oldid 40075721