Кетрін Еліс Бланшетт (англ. Catherine Elise Blanchett; нар. 14 травня 1969 року, Мельбурн, Австралія) — австралійська кіно- та театральна акторка, продюсерка, театральна режисерка, учасниця міжнародних форумів. Дворазова лауреатка премії «Оскар» (2005, 2014), чотириразова — премій «Золотий глобус» (1999, 2008, 2014, 2023), і «BAFTA» (1999, 2005, 2014, 2023), і премії Гільдії кіноакторів США (2004, 2005, 2014).
| Кейт Бланшетт | |
|---|---|
| англ. Cate Blanchett | |
| | |
| Кейт Бланшетт у 2018 році | |
| Ім'я при народженні | Catherine Elise Blanchett |
| Народилася | 14 травня 1969[…] (54 роки) Мельбурн, Австралія |
| Громадянство | Австралія |
| Діяльність | кінопродюсерка, кінорежисерка, акторка театру, кіноакторка, акторка, акторка озвучення, телепродюсерка, учасниця міжнародних форумів |
| Alma mater | Національний інститут драматичного мистецтваd (1992), Університет Мельбурна і Ivanhoe Girls' Grammar Schoold |
| Роки діяльності | 1993-тепер |
| Чоловік | Ендрю Аптон (з 1997) |
| Діти | Дашіель Джон Аптон Роман Роберт Аптон Ігнатіус Мартін Аптон Едіт Вівіан Патрісія Аптон |
| Провідні ролі | Єлизавета I Кетрін Гепберн Ґаладріель Жанет Френсіс |
| IMDb | ID 0000949 |
| Автограф | |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Кейт Бланшетт у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Найбільш відома завдяки ролям у фільмах «Єлизавета» (1999, премії BAFTA та «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль), «Авіатор» (2005, премії «Оскар» та BAFTA за найкращу жіночу роль другого плану), кінотрилогії «Володар Перснів» (2001–2003). За фільм «Жасмин» акторка здобула премію «Оскар», премію BAFTA та премію Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль.
Життєпис Редагувати
Народилася у передмісті Мельбурна у родині Роберта і Джун Бланшетт. Батько був родом з Техасу і служив морським офіцером, мати — вчителькою у школі Мельбурна. Одружившись, вони емігрували до Австралії, де Роберт зайнявся рекламним бізнесом. Коли Кейт було 10 років, він помер від серцевого нападу. Виховання Кейт, її старшого брата Боба (нині комп'ютерний інженер) та молодшої сестри Женев'єви (театральна костюмерка і дизайнерка) — лягло на плечі матері.
Кейт відвідувала початкову школу Ivanhoe East Primary School у Мельбурні, потім — Ivanhoe Girls' Grammar School, далі вступила в Жіночий методистський коледж Мельбурна. В коледжі вперше виступає на сцені в кількох постановках шкільного театру, зокрема, в «Одіссеї» Реньона Джонса. Продовжила навчання в Мельбурнському університеті, вивчаючи мистецтво і економіку. Незабаром залишила університет і вирушила в подорожу Англією. Коли закінчився термін дії візи, практично без грошей вирушила до Єгипту, де пожилець готелю запропонував їй знятися в масовці у єгипетському фільмі про бокс. Погодившись через фінансову потребу, Кейт Бланшетт почала цією випадковою роллю плідний творчий шлях.
У 1997 році, беручи участь у п'єсі «Чайка», Бланшетт познайомилася зі сценаристом і редактором монтажу Ендрю Аптоном[en]. 29 грудня, незадовго до початку зйомок «Єлизавети», одружилася з ним у Національному парку «Блакитні гори» в австралійському штаті Новий Південний Уельс. Спочатку жили в прибережному районі Сіднея, потім переїхали до Лондона, а пізніше повернулися до Австралії. У шлюбі народила трьох синів — Дешіела Джона (3 грудня 2001), Романа Роберта (23 квітня 2004), Ігнатіуса Мартіна (13 квітня 2008 року). Також має прийомну доньку Едіт Вівіан Патрісію.
Кар'єра Редагувати
Театр Редагувати
Повернувшись до Австралії, Бланшетт вступила до Національного інституту драматичного мистецтва Мельбурна. Протягом всього періоду навчання була однією з кращих студенток курсу і блискуче закінчила інститут у 1992 році.
Перші ж театральні роботи Бланшетт принесли захоплені відгуки критики. Після навчання вона взяла участь у постановці Сіднейської театральної компанії «Класні дівчата» за п'єсою англійського письменника Керіла Черчілля[en]. Потім виконала роль Феліції Бауер у постановці «Кафкіанські танці». Критика високо оцінила її акторську майстерність у цій виставі, і в 1993 році Бланшетт отримала премію «Товариства театральних критиків Сіднея» за найкращий дебют. Далі вона працює у провокаційній постановці «Олеанна» про університетського професора (Джеффрі Раш), звинуваченого студенткою Керол у сексуальному переслідуванні. Роль принесла Бланшетт другу нагороду — найкраща нова театральна акторка 1993 року.
Кіно Редагувати
З успіхом граючи в театрі, Бланшетт тестує телебачення й кіно. Дебютувала на ТБ ще 1989 року епізодичною роллю в серіалі «Джі Пі» про роботу лікарні на околиці Сіднея. У 1993–1995 роках брала участь в кількох телефільмах і серіалах («Поліцейські сили», «Батьківщина», «Місто біля кордону»), не припиняючи грати в театрі. Від Джеффрі Раша, ще з інститутських часів захопленого її талантом, Бланшетт отримала роль Офелії в його постановці «Гамлета», і критика вчергове високо оцінили її гру. У 1995 році акторка з'явилася у трьох театральних проєктах — «Ніжна Феба», «Танець сліпого гіганта» і «Буря» за однойменною п'єсою Шекспіра, де виконала роль Міранди.
Першу помітну кінороль, протагоністки Рози, яка дізналася правду про корумповане минуле померлого батька, виконала у короткометражній драмі «Парклендс» (1996). Робота вимагала значної емоційної віддачі, але Бланшетт чудово впоралася і відтоді значною мірою переключилася на кіно. 1997 року вона з'явилась лише в одній театральній постановці, втіливши Ніну в «Чайці» за п'єсою Чехова, в той же час на екрани вийшло відразу три фільми за її участі. Роль медсестри Сьюзен Макарта у драмі «Дорога до раю» з Гленн Клоуз і Френсіс МакДорманд — фільмі про жінок під час Другої світової у японському концтаборі для військовополонених на острові Суматра.
Романтичну комедію «Слава богу, він зустрів Ліззі» австралійська критика назвала найпікантнішим і найдотепнішим фільмом року. Роль Ліззі принесла Бланшетт перші кінонагороди — премію Австралійського інституту кіно[en] і премію Товариства кінокритиків Австралії (обидві — за найкращу жіночу роль другого плану).
Третім фільмом 1997 року для Бланшетт стала історична мелодрама «Оскар і Люсінда» за однойменним романом Пітера Кері (Букерівська премія 1988 року). Продюсери спочатку чинили опір наміру режисера Джилліан Армстронг[en] запросити на головну жіночу роль Бланшетт — на той момент вона була популярна лише в Австралії і невідома у США та інших країнах, — але поступилися, побачивши попередні роботи Бланшетт у кіно. Бланшетт блискуче втілила багату спадкоємицю Люсінду Лепластріер, що на шляху до Австралії зустрічає за картярським столом бідного священика Оскара Гопкінса (Рейф Файнс) і пропонує йому непросте парі. Хоча фільм не був розрахований на широку авдиторію і не мав великих зборів (бюджет 12 млн доларів, прибуток 2 млн) — перша головна роль Бланшет у повному метрі була позитивно оцінена критикою, а образ Люсінди — яскравим і переконливим. Бланшетт була також номінована як найкраща акторка на премію Товариства кінокритиків Австралії.
Визнання Редагувати
1998 року Кейт Бланшетт втілила королеву Англії Єлизавету I в історичній драмі індійського режисера Шекхара Капура «Єлизавета». Цією роботою Кейт Бланшетт здобула світове визнання. Вона була номінована на «Оскар» та премію Гільдії кіноакторів США, завоювала нагороди «Золотий глобус» і BAFTA. Преса також захоплено відгукнулася про її гру.
1999 року Бланшетт поєднувала гру на сцені зі зйомками в кіно. Вона була задіяна у двох театральних проєктах у Лондоні — спектаклі «Достаток» та постановці театру Олд-Вік «Монологи вагіни» (з Кейт Вінслет, Джуліанн Мур, Мелані Гриффіт та Джилліан Андерсон). Також на екрани вийшло чотири фільми за її участю — короткометражна картина «Історії загублених душ», мелодрама «Ідеальний чоловік» за п'єсою Вайльда, комедія «Керуючи польотами» та психологічний трилер «Талановитий містер Ріплі» за однойменним романом Патриції Гайсміт. За роботу у «Талановитому містері Ріплі» Бланшетт номінована на премію BAFTA як найкраща акторка другого плану.
1999 року журнал People включив Бланшетт у список 50-ти найвродливіших людей світу.
2000 року Бланшетт з'явилась у двох картинах: драмі Саллі Поттер «Чоловік, що плакав» та трилері Сема Реймі «Дар».
Так, лише через два роки після стрічки «Єлизавета», Бланшетт стала одною з найпопулярніших акторок Голлівуду. Через напружений графік зйомок їй довелося, однак, надовго покинути театр.
2001 року знялася з Брюсом Віллісом і Біллі Бобом Торнтоном у кримінальній комедії Баррі Левінсона «Бандити». Далі взяла участь у кінотрилогії Пітера Джексона «Володар Перснів» за романом Дж. Р. Р. Толкіна в ролі Галадрієль.
У 2001 році Бланшетт знялася в двох картинах — військовій драмі «Шарлотта Грей» (екранізації бестселера Себастьяна Фолкса) та мелодрамі «Корабельні новини». Обидва фільми не мали успіху.
2002 року Бланшетт прийняла пропозицію режисера Тома Тиквера знятися в його новій картині «Рай» за сценарієм Кшиштофа Кесльовського за «Божественною комедією» Данте. Фільм увійшов у конкурсну програму Берлінського кінофестивалю, завоював кілька престижних кінонагород у Німеччині, але не окупився в прокаті.
2003 року Бланшетт зіграла в кримінальній драмі Джоеля Шумахера «Вероніка Герін».. Гру Бланшетт критика визнала бездоганною і майстерною. Того ж року Бланшетт з'явилась в одному з епізодів чорно-білого кіноальманаху Джима Джармуша «Кава та сигарети». Далі зіграла з Томмі Лі Джонсом у драматичному вестерні Рона Говарда «Останній рейд».
2004 року Бланшетт виконала другорядну роль в ексцентричній комедії «Водне життя зі Стівом Зіссу», а потім узяла участь у біографічній драмі Мартіна Скорсезе «Авіатор» про мільйонера Говарда Г'юза. Роль Кетрін Гепберн у цій стрічці принесла Бланшетт приголомшливий успіх. За найкращу жіночу роль другого плану вона була удостоєна премії «Оскар», отримала нагороди Британської кіноакадемії та Гільдії кіноакторів, була номінована на ряд престижних кінонагород, зокрема на «Золотий глобус». Також 2004 року Бланшетт після п'ятирічної перерви з'явилася на сцені театру, виконавши головну роль у постановці «Гедда Габлер» за однойменним твором норвезького драматурга Генріка Ібсена.
2005 року Бланшетт зробила паузу і взяла участь у єдиній австралійській стрічці — кримінальному трилері «Маленька рибка» з Г'юго Вівінгом. За цю роль вона отримала премію Австралійського інституту кіно.
У травні 2006 року на Каннському кінофестивалі було представлено нову стрічку за участю Кейт Бланшетт — драму Алехандро Гонсалеса Іньярріту «Вавилон». Фільм високо оцінила критика. Він отримав премію фестивалю за найкращу режисуру. Крім того, Бланшетт знялася в романтичному трилері «Добрий німець» Стівена Содерберга про післявоєнний Берлін, та драмі «Записки про скандал». За роль у останньому була номінована на «Золотий глобус».
2007 року Бланшетт знову знялася у Шекхара Капура в фільмі «Золотий вік» — історичній драмі про королеву Англії Єлизаветі I.
2007 року на Венеційському кінофестивалі картина Тодда Гейнса «Мене там немає» отримала спеціальний приз журі, а Кейт Бланшетт, яка втілила там одну з семи іпостасей співака Боба Ділана, була названа найкращою акторкою. А 2008 року Бланшетт виграла ще й черговий «Золотий глобус» в номінації Найкраща акторка другого плану за цю роль і була номінована на «Оскар» в аналогічній категорії.
2008 року вийшов фільм Стівена Спілберга «Індіана Джонс та Королівство Кришталевого Черепа», Бланшетт зіграла радянську агентку Ірину Спалько.
У тому ж 2008 році Кейт Бланшетт з Бредом Піттом з'явилася в кінокартині Девіда Фінчера «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» за оповіданням Френсіса Скотта Фіцджеральда. Критика відзначала дещо неприродну гру Бланшетт на початку фільму, але загалом вона отримала схвальні відгуки. За цю роль 2009 року вона була номінована як найкраща акторка на премію «Сатурн» та «Broadcast Film Critics Association Awards».
5 грудня 2008 року Кейт Бланшетт отримала Зірку на Голлівудській алеї слави.
2009 року в американський прокат вийшло японське аніме «Поньо на скелі», де Бланшет озвучила англійською Морську богиню, матір Поньо.
2010 року з'явилася у новому фільмі Рідлі Скотта «Робін Гуд», який відкривав Каннський кінофестиваль 12 травня 2010 року.
Далі Бланшетт знялась у трьох фільмах — комедії Стівена Содерберга «Останній раз, коли я бачив Майкла Грегга» (2011) разом зі своїм чоловіком, пригодницькому трилері Ганна. Ідеальна зброя та драмі «Indian Summer» Джо Райта.
Бланшет зіграла Ґаладріель у касовій стрічці «Хоббіт: Несподівана подорож» Пітера Джексона.
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Фільмографія Редагувати
Фільми Редагувати
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1994 | ф | Гартленд[en] | Heartland | Елізабет Ештон |
| 1994 | ф | Джи Пі[en] | G. P. | Джені Морріс |
| 1996 | ф | Parklands[en] | Parklands | Розі |
| 1997 | ф | Дорога в рай[en] | Paradise Road | Сьюзен Макарті |
| 1997 | ф | Слава богу, він зустрів Ліззі[en] | Thank God He Met Lizzie | Ліззі |
| 1997 | ф | Оскар і Люсінда | Oscar and Lucinda | Люсінда |
| 1998 | ф | Єлизавета | Elizabeth | Єлизавета I |
| 1999 | кф | Bangers | Джулі-Енн | |
| 1999 | ф | Ідеальний чоловік[en] | An Ideal Husband | Леді Гертруда Чілтерн |
| 1999 | ф | Керуючи польотами[en] | Pushing Tin | Конні Фальцоне |
| 1999 | ф | Із широко заплющеними очима | Eyes Wide Shut | таємнича жінка |
| 1999 | ф | Талановитий містер Ріплі | The Talented Mr. Ripley | Мередіт Лог |
| 2000 | ф | Людина, яка плакала | The Man Who Cried | Лола |
| 2000 | ф | Дар | The Gift | Аннабель Вілсон |
| 2001 | ф | Корабельні новини | The Shipping News | Петал Беар |
| 2001 | ф | Шарлотта Грей[en] | Charlotte Gray | Шарлотта Грей |
| 2001 | ф | Бандити | Bandits | Кейт Вілер |
| 2001 | ф | Володар перснів: Хранителі Персня | The Lord of the Rings: The Fellowship of the Ring | Ґаладріель |
| 2002 | ф | Володар перснів: Дві вежі | The Lord of the Rings: The Two Towers | Ґаладріель |
| 2002 | ф | Рай | Heaven | Філіппа |
| 2003 | ф | Кава та сигарети | Coffee and Cigarettes | Кейт / Шеллі |
| 2003 | ф | Полювання на Вероніку | Veronica Guerin | Вероніка Герін |
| 2003 | ф | Останній рейд | The Missing | Меггі Гілкесон |
| 2003 | ф | Володар перснів: Повернення короля | The Lord of the Rings: The Return of the King | Ґаладріель |
| 2004 | ф | Водне життя зі Стівом Зіссу | The Life Aquatic with Steve Zissou | Джейн Вінслетт-Річардсон |
| 2004 | ф | Авіатор | The Aviator | Кетрін Хепберн |
| 2005 | ф | Маленька рибка[en] | Little Fish | Трейсі Харт |
| 2005 | ф | Історії загублених душ[en] | Stories of Lost Souls | Джулі-Енн |
| 2006 | ф | Вавилон | Babel | Сьюзен |
| 2006 | ф | Добрий німець | The Good German | Ліна Брандт |
| 2006 | ф | Скандальний щоденник | Notes on a Scandal | Шеба Харт |
| 2007 | ф | Круті фараони | Hot Fuzz | Жаннін (камео) |
| 2007 | ф | Єлизавета: Золотий вік | Elizabeth: The Golden Age | Єлизавета I |
| 2007 | ф | Мене там немає | I'm Not There | Боб Ділан |
| 2008 | ф | Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа | Indiana Jones and the Kingdom of the Crystal Skull | Ірина Спалько |
| 2008 | ф | Загадкова історія Бенджаміна Баттона | The Curious Case of Benjamin Button | Дейзі |
| 2008 | мф | Рибка Поньо на кручі | 崖の上のポニョ | морська богиня (озвучка, англ. дубляж) |
| 2010 | ф | Робін Гуд | Robin Hood | Леді Меріан |
| 2011 | ф | Ганна | Hanna | Марісса Віглер |
| 2012 | ф | Хоббіт: Несподівана подорож | The Hobbit: An Unexpected Journey | Ґаладріель |
| 2013 | док | Journey to the South Pacific | оповідачка | |
| 2013 | ф | Жасмин | Blue Jasmine | Жанетт «Жасмин» Френсіс |
| 2013 | ф | Перетворення[en] | The Turning | Гейл Ленг |
| 2013 | ф | Хоббіт: Пустка Смога | The Hobbit: The Desolation of Smaug | Ґаладріель |
| 2014 | ф | Мисливці за скарбами | Monuments Men | Клер Сімон |
| 2014 | мф | Як приборкати дракона 2 | How To Train Your Dragon 2 | Валка (озвучка) |
| 2014 | ф | Хоббіт: Битва п'яти воїнств | The Hobbit: The Battle of the Five Armies | Ґаладріель |
| 2015 | ф | Лицар кубків | Knight of Cups | Ненсі |
| 2015 | ф | Попелюшка | Cinderella | леді Тремейн |
| 2015 | ф | Керол | Carol | Керол Ейрд |
| 2015 | ф | Правда | Truth | Мері Мейпс |
| 2015 | ф | Маніфесто[en] | Manifesto | різні ролі |
| 2016 | док | Мандрівка часу | Voyage of Time | оповідачка |
| 2017 | ф | Пісня за піснею | Song to Song | Аманда |
| 2017 | ф | Тор 3: Раґнарок | Thor: Ragnarok | Хела |
| 2018 | ф | Вісім подруг Оушена | Ocean's Eight | Лу |
| 2018 | ф | Книга джунглів: Початок | Jungle Book: Origins | Каа (озвучка) |
| 2018 | ф | Будинок з годинником у стінах | The House with a Clock in Its Walls | місіс Ціммерман |
| 2019 | мф | Як приборкати дракона 3 | How To Train Your Dragon 3 | Валка (озвучка) |
| 2019 | ф | Де ти поділась, Бернадетт? | Where'd You Go, Bernadette | Бернадетт Фокс |
| 2020 | кф | Sweet Tooth | оповідачка | |
| 2021 | ф | Алея жаху | Nightmare Alley | доктор Ліліт Ріттер |
| 2021 | ф | Не дивися вгору | Don't Look Up | Брі Еванті |
| 2022 | ф | Тар | Tár | Лідія Тар |
| 2022 | мф | Піноккіо | Pinocchio | Спрезатура (озвучка) |
| 2022 | ф | Школа добра і зла | The School for Good and Evil | казкарка (озвучка) |
| 2024 | ф | Бордерлендс | Borderlands | Ліліт |
| ф | A Manual for Cleaning Women |
Телебачення Редагувати
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1993 | с | Поліцейський загін порятунку[en] | Police Rescue | міссіс Хейнс (Епізод: "The Loaded Boy") |
| 1994 | с | Heartland | Елізабет Ештон (12 епізодів) | |
| 1994 | с | G.P. | Джені Морріс (Епізод: "Natural Selection") | |
| 1995 | с | Bordertown | Б'янка (10 епізодів) | |
| 2012 | мс | Сім'янин | Family Guy | Пенелопа / Єлизавета II (голос, 2 епізоди) |
| 2014 | с | Rake | Клариса Грін (3 епізоди) | |
| 2019 | с | Documentary Now! | Ізабелла Барта (Епізод: "Waiting for the Artist") | |
| 2020 | с | Без громадянства | Stateless | Пет Мастерс (6 епізодів) |
| 2020 | с | Місіс Америка | Mrs. America | Філліс Шлефлі[en] (9 епізодів) |
| 2020 | мс | Сімпсони | The Simpsons | Елейн Вульф (Епізод: "The Way of the Dog") |
| с | Disclaimer | Кетрін Рейвенскрофт |
Нагороди та номінації Редагувати
Повний список див. на IMDb.com
| Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Оскар | 1999 | Найкраща жіноча роль | Єлизавета | Номінація |
| 2005 | Найкраща жіноча роль другого плану | Авіатор | Перемога | |
| 2007 | Скандальний щоденник | Номінація | ||
| 2008 | Мене там немає | Номінація | ||
| Найкраща жіноча роль | Єлизавета: Золотий вік | Номінація | ||
| 2014 | Жасмин | Перемога | ||
| 2016 | Керол | Номінація | ||
| 2023 | Тар | Номінація | ||
| БАФТА | 1999 | Найкраща жіноча роль | Єлизавета | Перемога |
| 2000 | Найкраща жіноча роль другого плану | Талановитий містер Ріплі | Номінація | |
| 2005 | Авіатор | Перемога | ||
| 2008 | Мене там немає | Номінація | ||
| Найкраща жіноча роль | Єлизавета: Золотий вік | Номінація | ||
| 2014 | Жасмин | Перемога | ||
| 2016 | Керол | Номінація | ||
| 2023 | Тар | Перемога | ||
| Золотий глобус | 1999 | Найкраща жіноча роль — драма | Єлизавета | Перемога |
| 2002 | Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл | Бандити | Номінація | |
| 2004 | Найкраща жіноча роль — драма | Полювання на Вероніку | Номінація | |
| 2005 | Найкраща жіноча роль другого плану | Авіатор | Номінація | |
| 2007 | Скандальний щоденник | Номінація | ||
| 2008 | Мене там немає | Перемога | ||
| Найкраща жіноча роль — драма | Єлизавета: Золотий вік | Номінація | ||
| 2014 | Жасмин | Перемога | ||
| 2016 | Керол | Номінація | ||
| 2020 | Найкраща жіноча роль другого плану | Де ти поділась, Бернадетт? | Номінація | |
| 2021 | Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі | Місіс Америка | Номінація | |
| 2023 | Найкраща жіноча роль — драма | Тар | Перемога | |
| Еммі | 2020 | Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі | Місіс Америка | Номінація |
| Премія Гільдії кіноакторів США | 1999 | Найкраща жіноча роль | Єлизавета | Номінація |
| 2002 | Найкраща жіноча роль другого плану | Бандити | Номінація | |
| Найкращий акторський склад у фільмі | Володар перснів: Братерство персня | Номінація | ||
| 2003 | Володар перснів: Дві вежі | Номінація | ||
| 2004 | Володар перснів: Повернення короля | Перемога | ||
| 2005 | Найкраща жіноча роль другого плану | Авіатор | Перемога | |
| 2007 | Скандальний щоденник | Номінація | ||
| Найкращий акторський склад у фільмі | Вавилон | Номінація | ||
| 2008 | Найкраща жіноча роль другого плану | Мене там немає | Номінація | |
| Найкраща жіноча роль | Єлизавета: Золотий вік | Номінація | ||
| 2009 | Найкращий акторський склад у фільмі | Загадкова історія Бенджаміна Баттона | Номінація | |
| 2014 | Найкраща жіноча роль | Жасмин | Перемога | |
| 2016 | Керол | Номінація | ||
| 2021 | Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі | Місіс Америка | Номінація | |
| 2022 | Найкраща жіноча роль другого плану | Алея жаху | Номінація | |
| Найкращий акторський склад у фільмі | Не дивіться вгору | Номінація | ||
| 2023 | Найкраща жіноча роль | Тар | Номінація | |
| Супутник | 1999 | Найкраща жіноча роль — драма | Єлизавета | Перемога |
| 2000 | Найкраща жіноча роль другого плану | Ідеальний чоловік | Номінація | |
| 2002 | Найкраща жіноча роль — драма | Шарлотта Грей | Номінація | |
| 2005 | Найкраща жіноча роль другого плану | Авіатор | Номінація | |
| 2007 | Скандальний щоденник | Номінація | ||
| 2008 | Найкраща жіноча роль — драма | Мене там немає | Номінація | |
| 2014 | Найкраща жіноча роль — драма | Жасмин | Перемога | |
| 2016 | Керол | Номінація | ||
| 2021 | Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі | Місіс Америка | Перемога | |
| Кінопремія «Вибір критиків» | 1999 | Найкраща акторка | Єлизавета | Перемога |
| 2004 | Найкращий акторський склад | Володар перснів: Повернення короля | Перемога | |
| 2005 | Водне життя зі Стівом Зіссу | Номінація | ||
| Найкраща акторка другого плану | Авіатор | Номінація | ||
| 2007 | Скандальний щоденник | Номінація | ||
| Найкращий акторський склад | Вавилон | Номінація | ||
| 2008 | Найкраща акторка другого плану | Мене там немає | Номінація | |
| Найкраща акторка | Єлизавета: Золотий вік | Номінація | ||
| 2009 | Загадкова історія Бенджаміна Баттона | Номінація | ||
| Найкращий акторський склад | Номінація | |||
| 2014 | Найкраща акторка | Жасмин | Перемога | |
| 2016 | Керол | Номінація | ||
| 2023 | Тар | Перемога | ||
| Вибір телевізійних критиків | 2021 | Найкраща жіноча роль у мінісеріалі або телефільмі | Місіс Америка | Номінація |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | 2007 | Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль | Мене там немає | Перемога |
| 2022 | Тар | Перемога | ||
| Премія Асоціації телевізійних критиків | 2020 | Індивідуальні досягнення в драмі | Місіс Америка | Номінація |
| Сатурн | 2001 | Найкраща кіноакторка | Дар | Номінація |
| 2004 | Останній рейд | Номінація | ||
| 2007 | Найкраща кіноакторка другого плану | Скандальний щоденник | Номінація | |
| 2009 | Найкраща кіноакторка | Загадкова історія Бенджаміна Баттона | Номінація | |
| 2022 | Алея жаху | Номінація | ||
| Національна рада кінокритиків США | 2001 | Найкраща жіноча роль другого плану | Володар перснів: Братерство персня | Перемога |
| Людина, яка плакала | Перемога | |||
| Корабельні новини | Перемога | |||
| 2003 | Найкращий акторський склад | Володар перснів: Повернення короля | Перемога | |
| Премія Лондонського гуртка кінокритиків | 1999 | Найкраща акторка року | Єлизавета | Перемога |
| 2014 | Жасмин | Перемога | ||
| 2016 | Керол | Номінація | ||
| 2023 | Тар | Перемога | ||
| Тоні | 2017 | Найкраща жіноча роль у виставі | Безбатченківщина | Номінація |
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кейт Бланшетт |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кейт Бланшетт |
- (англ.)
- Кейт Бланшетт на сайті IMDb (англ.)(англ.)
- Cate Blanchett — Biography [Архівовано 27 січня 2012 у WebCite] (англ.)
- Кейт Бланшет в українській кінобазі [ 8 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- (англ.)
- (рос.)
- Біографія [ 11 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки Редагувати
- VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #129968471 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Casey N. S. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ The Walt Disney Company Cinderella Press Kit
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Wills, Dominic. (англійською). TalkTalk. с. 1. Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 30 вересня 2010.
- Cate Blanchett: Actress : [ ][англ.] // People : журнал. — 10 мая 1999. — Vol. 51, no. 17. — С. 113.
- (англійською). Архів оригіналу за 18 вересня 2010. Процитовано 7 жовтня 2010.
- ↑ Cate Blanchett Biography (англійською). Процитовано 30 вересня 2010.[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 27 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2010. Процитовано 27 жовтня 2010.
- nikakisz. (28 липня 2010). Did you know? The Student Union (англійською). Університет Мельбурна. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
- ↑ Wills, Dominic. (англійською). TalkTalk. с. 2. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 8 січня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
- . biogs.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 23 лютого 2008.
- ↑ Rebecca Flint Marx. Cate Blanchett Biography (англійською). Moviefone. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
- Thompson, Peter. (9 ноября 1997). (англійською). ninemsn. Архів оригіналу за 26 лютого 2008. Процитовано 30 вересня 2010. «Thank God He Met Lizzie is the smartest, funniest, most irritating film of the year!»
- Cullen, Max. (25 октября 1998). Cate Blanchett: Star of stage and screen (англійською). ninemsn. Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
- (англійською). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010.
- Haughton, Elspeth. (англійською). Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010. «However, Blanchett is radiant and persuasive as Lucinda»
- . Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 20 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 27 жовтня 2010.
- (англійською). BAFTA. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 1 жовтня 2010.
- (англійською). People. Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 1 жовтня 2010.
- Офіційний сайт «The Man Who Cried» (SWF) (англійською). Universal Studios. оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 1 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (англійською). Архів Film Ireland оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
- ↑ Cate Blanchett Photos, Gossip, Bio & Reviews — AskMen.com (англійською). Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2010.
- Сліпченко, Катерина (5 жовтня 2007). Добрий німець. Львівська газета. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 27 жовтня 2010.
- Goodwin, Christopher (14 жовтня 2007). . The Times (London). Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 14 жовтня 2007.
- (англійською). Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 27 жовтня 2010.
- Anthony Breznican (9 грудня 2007). . USA Today. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 10 грудня 2007.
- Scott Huver (2007). Cate Blanchett: The Oscar Nominee On Dylan, Ledger and Indiana Jones. Hollywood.com. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 29 лютого 2008.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2008. Процитовано 27 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 12 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2019.
- The Hollywood Reporter (англійською). оригіналу за 15 січня 2009. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 12 жовтня 2010.
- Broadcast Film Critics 2009 Award Nominations Announced MovieMaker Magazine (англійською). Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2010.
- The BFCA Critics' Choice Awards :: 2008 (англійською). Архів оригіналу за 27 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (російською). Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 12 жовтня 2010.
- . Melbourne: The Age. 6 December 2008. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 21 грудня 2008.
- (англійською). Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
- . bbc.co.uk. 13 травня 2010. Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 14 травня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (англійською). Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010.
- (російською). Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 12 жовтня 2010.
| Ця сторінка потребує якісніших чи новіших ілюстрацій для висвітлення теми. |