Columbia Pictures Industries, Inc. — американська кіно і телевізійна компанія, частина Columbia TriStar Motion Picture Group, якою володіє Sony Pictures Entertainment.
| Тип | кінокомпанія[d] кінодистриб'ютор і бізнес |
|---|---|
| Форма власності | публічна компанія |
| Галузь | кіновиробництво |
| Засновано | 1918 |
| Засновник(и) | Гаррі Кон, Joe Brandtd і Jack Cohnd |
| Штаб-квартира | Калвер-Сіті |
| Продукція | фільм |
| Власник(и) | Sony Pictures |
| Холдингова компанія | Sony Pictures |
| Дочірні компанії | |
| sonypictures.com(англ.) | |
| Columbia Pictures у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Компанія CBC Film Sales Corporation була заснована в 1919 у Гаррі Коном, його братом Джеком Коном і Джо Брандтом. Значну частину персоналу у той час складали сімейство Конов і їхні родичі. Репутація фірми була настільки низькою, що «CBC» жартома розшифровували як «квашена капуста і солонина» ( Corned Beef and Cabbage). У надії хоч якось поправити імідж Кон перейменував її в 1924 в Columbia Pictures. Кон особисто курував кіновиробництво аж до 1958 року, встановивши своєрідний голлівудський рекорд у цьому відношенні.
З основних кінотрестів студійної системи середини XX століття Columbia Pictures мала найскромніший бюджет. У 1930-х роках запорукою її прибутковості були комедії Говарда Хоукса і Френка Капри («Це трапилося одного разу вночі», «Містер Сміт їде до Вашингтона»). Певний успіх у публіки мали низькобюджетна серіал продукція і комічні номери команди Three Stooges. З метою економії витрат з фільму у фільм кочували одні й ті ж декорації. Уолт Дісней через цю компанію випускав в прокат свої мультфільми про Міккі Мауса.
У 1940-і Капра пішов зі студії. Гері Кон зміг поправити справи, що похитнулися за рахунок контракту з Ритою Хейворт, яка після фільму «Джільда» стала однією з найзатребуваніших кінодів. Він також одним з перших кіномагнатів навчився отримувати прибуток з телевізійного буму 1950-х, переорієнтувавши підрозділ Screen Gems з дешевої анімації на виробництво невибагливих телесеріалів кшталт «Моя дружина мене причарувала».
Мережа кінотеатрів Columbia не була значною, тому розпад кінотрестів в кінці 1940-х студію майже не торкнувся. На тлі конкурентів, які болісно переживали втрату доходів від власних кінотеатрів, компанія Кона виявилася у виграшному становищі. У короткий період з 1954 по 1957 рр. три фільми виробництва Columbia Pictures удостоїлися «Оскара» за найкращий фільм року. Іншим оскарівським тріумфатором стала епопея Девіда Ліна «Лоуренс Аравійський» (1962). З порівняно невеликого сімейного підприємства Columbia перетворилася під флагмана національної кіноіндустрії.
Як і інші студії-мейджори, в кінці 1960-х компанія опинилася на межі банкрутства і була змушена шукати великого інвестора з боку. Шкоди репутації кінокомпанії завдали і махінації її керівника Девіда Бегельмана]]. У 1982 р. контроль над компанією придбав концерн Coca-Cola. В кінці 1980-х, коли японські транснаціональні корпорації почали експансію на ринок США, за $ 3.4 млрд контрольний пакет акцій викупила Sony Corporation.
Логотип Редагувати
Логотип Columbia Pictures — жінка з смолоскипом в руці, що символізує США.
З 1936 до 1976 «Леді Смолоскип» з'являлася з мерехтливим світлом позаду неї. «Таксист» був останнім фільмом, в якому використовували «Леді Смолоскип» в її класичному вигляді.
З 1975 до 1981 Columbia Pictures (як і інші студії) експериментувала з новою емблемою. На новій емблемі була знайома леді з смолоскипом, але промені смолоскипа формували синій ореол з назвою студії під ним. Телевізійна копія містила тільки останню частину емблеми, і півколо був помаранчевого або червоного кольору.
Ця емблема була замінена модернізованої версією «Леді Смолоскип» в 1981.
У 1993 емблема переведена в цифровий формат.
Фільмографія Редагувати
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт Sony Pictures [ 23 квітня 2006 у Wayback Machine.]
- Історія логотипу Columbia Pictures [ 1 лютого 2008 у Wayback Machine.]