Католи́цький літургі́йний календа́р описує й визначає ритм життя Латинської церкви. Це також сукупність різних подій, що згадуються Церквою протягом року. У сучасній Латинській церкві церковний рік визначається новим церковним календарем, введеним Папою Павлом VI в motu proprio Mysterii paschalis, опублікованій 14 лютого 1969 року. Основним документом, що описує правила побудови церковного календаря, є «Загальні норми для літургійного року і календаря». Надалі в статті піде мова саме про сучасний календар, з посиланнями, при необхідності, також на старий, дореформений календар.
Богослужбові цикли Редагувати
У Римському обряді, як і в багатьох інших, богослужбовий рік можна представити у вигляді ряду вкладених циклів, що включають спогади певних свят або святих. Зокрема, в Римському обряді можна виділити наступні цикли:
Добовий цикл, тобто, послідовність богослужінь, скоєних протягом доби. Розгляд цього циклу виходить за рамки даної статті, докладніше про це див. Літургія Годин .
Тижневий цикл. Згідно з давньою традицією, кожен день тижня присвячений якомусь святому або події. В традиції Римського обряду сформувалися такі присвяти:
- Неділя - Христового Воскресіння та Святу Трійцю
- Понеділок - Святому Духу і душам в чистилищі
- Вівторок - Святим ангелам
- Середа - Святому Йосипу
- Четвер - Святих Дарів
- П'ятниця - Страстям Христовим і Його Святому Серцю
- Субота - Пресвятої Богородиці і її Непорочного Серця
У сучасній практиці з цих присвят збереглися переважно два: П'ятниця, як день спогаду хресних страждань Господа (в цей день пропонується утримання від м'яса), та неділю, як день Воскресіння Христа з мертвих. Також може відбуватися богослужіння на честь Пресвятої Богородиці в суботу.
Місячний цикл. Щомісяця року також має в традиційному календарі свої посвяти:
- Січень - імені Ісуса
- Лютий - Святому Родині
- Березень - Святому Йосипу Обручнику
- Квітень - Святих Дарів
- Травень - Пресвятої Богородиці
- Червень - Святому Серцю Ісуса
- Липень - Пречистої Крові Христової
- Серпень - Непорочного Серця Богородиці
- Вересень - Семи скорбот Марії
- Жовтень - Розарію Пресвятої Богородиці
- Листопад - поминання покійних
- Грудень - Непорочного Зачаття
У сучасній практиці збереглися в основному чотири з них. Травень і жовтень присвячені Пресвятій Богородиці, червень - Святішому Серцю Ісуса, а листопад - поминання покійних.
Річний цикл. Річний цикл, тобто, послідовність подій, що згадується в протягом року, складається з двох циклів свят - рухомих і нерухомих. Детальніше про них буде сказано далі. Говорячи узагальнено, річний цикл складається з декількох частин (які в літургійних книгах іменуються «час» (tempus)) наступним чином:
- Адвент - починається за 4 неділі до Різдва
- Різдвяний період - від Різдва до свята Хрещення Господнього (неділя після Богоявлення )
- Рядовий період (tempus per annum) - до початку Великого Посту
- Великий піст - від Попільної середи до Страсної Середи.
- Великоднє тридення - три останні дні Страсного тижня і перший день Пасхи виділяються в особливий час, іменоване Священне Великоднє тридення
- Великодній період - від Великодня до П'ятидесятниці
- Рядовий період - Рядовий період відновлюється після П'ятидесятниці з того тижня, на якій він був перерваний початком Великого посту і закінчується Торжеством Христа Царя - останньою неділею перед початком Адвенту .
Крім цього, можна назвати ще кілька циклів, пов'язаних з богослужбових читанням Писання. Так, читання Святого Письма на месі в будні дні визначається дворічним циклом (парні і непарні роки), а в недільні дні - трирічним (роки A, B, C). Читання на Годині читань можуть відбуватися по одно- або дворічного циклу. Псалтир на Літургії годин прочитується протягом 4-х тижнів.
Літургійний день Редагувати
До реформ середини XX століття літургійний день в Римському обряді, за давньою традицією, починався з вечора попереднього дня (як це до сих пір в Візантійському обряді ). Після реформи 1969 року ця практика була спрощена, і тепер богослужбовий день відповідає дню календарному (від півночі до півночі). Винятки становлять лише недільні дні і торжества, святкування яких починається напередодні ввечері.
Ранги свят Редагувати
У сучасному римському обряді існують такі категорії свят (перераховані в порядку зростання урочистості):
Будній день (feria). В цей не відбувається ніяких свят чи спогадів святих. На відміну від візантійського обряду, в римському календарі є дні, на які ніяких пам'ятей святих не доводиться. Це не означає, що в календарі в цей день відсутні святі, просто вони не згадуються на богослужінні (що, зрозуміло, не перешкоджає здійсненню пам'яті цього святого там, де він є місцевошанованих, або якось інакше відзначається).
Деякі ферії можуть мати привілейоване значення. У такі дні не може бути ніяких інших свят або пам'ятей. Наприклад, Попільна середа, Страсна і Великодня тижні.
Пам'ять[en] (memoria). Пам'ять може бути обов'язковою (memoria obligatoris) і необов'язковою, факультативною (memoria ad libitum). У другому випадку здійснюють богослужіння надається вибір, здійснювати цю пам'ять, чи ні. Пам'яті зазвичай присвячені святим, хоча бувають і винятки . Богослужіння в такий день не сильно відрізняється від буденного. Псалмодия читається рядова, проте гімн, короткий читання з респонсорій, антифони на Benedictus і Magnificat, прохання і колектив - на честь пам'яті.
Широко використовувався в дореформеної календарі такий тип пам'яті, як Спогад (commemoratio), в нинішньому календарі відсутній, проте статутні рубрики все ж містять про нього згадка. Спогад відбувається (за бажанням) в «предоктаву» (17-24 грудня) і октаву Різдва і в будні дні Великого посту, якісь дні мають пріоритет перед пам'ятями святих. В цьому випадку святому на Годині читань додається власне читання з респонсорій і читається колектив, на утрені ж і вечірньо після прочитання рядовий колектив читається антифон (на Benedictus або Magnificat) і колектив святому.
Свято[de] (festum). У дні свят богослужіння носить вже інший, святковий характер. На Літургії годин (крім денного години) все - свята, в кінці Години читань співається Te Deum . На месі співається Gloria, читання Святого Письма присвячені святу.
Торжество (solemnitas). До числа урочистостей відносяться найбільш важливі свята року (також, з т. з. богослужіння, до них можна віднести і всі неділі). Святкування урочистості починається напередодні ввечері (при цьому відбувається т. н. «Перша вечірня»), вся служба Літургії годин - свята, на месі покладається не два читання Писання, як зазвичай, а три, читається Credo . Якщо торжество припадає на п'ятницю, традиційне утримання в цей день відміняється.
Найбільш значимі торжества можуть святкуватися з октавою. Октава (від лат. Octo, вісім) означає святкування протягом восьми днів. Цей звичай бере початок ще в Старому Завіті (напр., Числа, 29, 12-38), пор. також віддання свята і віддання свят у Візантійському обряді. У традиційному римському обряді багато великі свята мали октаву, деякі октави навіть перетиналися. В середині 1950-х років число урочистостей з октавою скоротили до трьох найбільш важливих - Різдва Христового, Великодня і П'ятидесятниці, а після 1969 року - до двох: Великодня і Різдва.
Нерухомі свята Редагувати
Нерухомими називаються свята, які прив'язані до календаря, тобто, припадають щороку на один і той же день. Основні свята року і деякі відомі святі представлені в даній таблиці :
| Дата | Назва | Ранг | Примітки |
|---|---|---|---|
| 01.01 | Торжество Пресвятої Богородиці | торжество | |
| 02.01 | Святі Василій Великий и Григорій Назіанзін | пам'ять | |
| 06.01 | Богоявлення (свято Трьох Царів) | торжество | |
| 17.01 | Святий Антоній, аббат | пам'ять | |
| 21.01 | Свята Агнеса | пам'ять | |
| 25.01 | Звернення святого апостола Павла | свято | |
| 26.01 | Святі Тимофій і Тит | пам'ять | |
| 28.01 | Святий Тома Аквінський | пам'ять | |
| 02.02 | Стрітення (Подання Господа) | свято | |
| 14.02 | Святі Кирило і Методій | свято | Покровителі Європи; пам'ять — до 1980 року |
| 22.02 | Катедра Святого Петра | свято | |
| 19.03 | Святий Иосиф Обручник | торжество | |
| 25.03 | Благовіщення | торжество | |
| 25.04 | Святий Марк, Євангелист | свято | |
| 02.05 | Святий Афанасій | пам'ять | |
| 03.05 | Святі Пилип и Яків, апостоли | свято | |
| 14.05 | Святий Маттій, апостол | свято | |
| 31.05 | Відвідування Пресвятою Дівою Марією Єлизавети | свято | |
| 01.06 | Святий Юстин | пам'ять | |
| 05.06 | Святий Боніфатій | пам'ять | |
| 11.06 | Святий Варнава | пам'ять | |
| 13.06 | Святий Антоній Падуанський | пам'ять | |
| 24.06 | Різдво святого Івана Хрестителя | торжество | |
| 25.06 | Святий Яків, апостол | свято | |
| 28.06 | Святий Іреней | пам'ять | |
| 29.06 | Святі Петро і Павло, апостоли | торжество | |
| 03.07 | Святий Тома, апостол | свято | |
| 11.07 | Святий Бенедикт Нурсійський | пам'ять | Покровителі Європи. |
| 22.07 | Свята Марія Маґдалина | свято | Пам'ять — до 2016 року |
| 26.07 | Святі Йоаким і Анна | пам'ять | |
| 06.08 | Преображення Господнє | свято | |
| 08.08 | Святий Домінік де Ґусман Ґарсес | пам'ять | |
| 10.08 | Святий мученик Лаврентій | свято | |
| 15.08 | Успіння Пресвятої Богородиці | торжество | |
| 24.08 | Святий Варфоломій, апостол | свято | |
| 28.08 | Святий Авґустин | пам'ять | |
| 29.08 | Усікновення глави святого Івана Хрестителя | пам'ять | |
| 03.09 | Святий Григорій Великий | пам'ять | |
| 08.09 | Різдво Пресвятої Богородиці | свято | |
| 13.09 | Святий Іван Золотоустий | пам'ять | |
| 14.09 | Воздвиження Хреста Господнього | свято | |
| 21.09 | Святий Матвій, апостол и євангелист | свято | |
| 29.09 | Святі архангели Михаїл, Гавриїл и Рафаїл | свято | |
| 30.09 | Святий Єронім Стридонський | пам'ять | |
| 04.10 | Святий Франциск Ассізський | пам'ять | |
| 07.10 | Пресвята Діва Марія Розарія | пам'ять | |
| 17.10 | Святий Ігнатій Антіохійський | пам'ять | |
| 18.10 | Святий Лука, євангелист | свято | |
| 28.10 | Святі Симон і Юда, апостолы | свято | |
| 01.11 | Всі Святі | торжество | |
| 09.11 | Освячення Латеранської базиліки | свято | |
| 10.11 | Святий Лев, папа римський | пам'ять | |
| 21.11 | Введення в Храм Пресвятої Богородиці | пам'ять | |
| 30.11 | Святий Андрій, апостол | свято | |
| 07.12 | Святий Амвросій Медіоланський | пам'ять | |
| 08.12 | Непорочне зачаття Діви Марії | торжество | |
| 25.12 | Різдво Христове | торжество с октавой | |
| 26.12 | Святий первомученик Стефан | свято | |
| 27.12 | Святий Іван, апостол і євангеліст | свято | |
| 28.12 | Святі немовлята Віфлеємські | свято |
Рухливі свята Редагувати
Рухливими називаються свята, дата святкування яких залежить від дати Великодня , таким чином, в різні роки вони припадають на різні дні. Основні рухливі свята наведені в цій таблиці (У дужках вказано, скорочено, день тижня, на який припадає дане свято).
| щодо Великодня | Назва | ранг | Примітка |
|---|---|---|---|
| -46 (ср) | Попільну середу | обряд посипання голови попелом | |
| -7 (нд) | Пальмова (Вербна) неділя | Вхід Господній в Єрусалим згадується перед месою. На самій Службі Божій читається одне з Пристрасних Євангелій | |
| -3 (чт) | Великий Четвер | Згадується Таємна Вечеря, встановлення таїнств Євхаристії та Священства. На парафіях дозволяється тільки одна меса ввечері. | |
| -2 (пт) | Велика П'ятниця | Згадуються Хресні страждання Христа. Піст і помірність. Євхаристія не здійснюється, у другій половині дня здійснюється особлива меса з Літургією Напередосвячених Дарів | |
| -1 (сб) | Велика субота | Згадується перебування Христа у гробі. Рекомендується пост і стриманість. Вчинення меси забороняється (Меса Пасхального Пильнування, що здійснюються ввечері або вночі, відноситься вже до Великодня) | |
| 0 (нд) | Великдень | Торжество з октавою | Напередодні здійснюється меса Пасхального чування, з обрядом освячення нового вогню і хрещальній літургією. |
| 1-6 (пн-сб) | Світлий Понеділок - Світла Субота | Октава Великодня. Богослужіння щодня по чину урочистостей. У п'ятницю скасовується звичайне утримання | |
| 7 (нд) | Фомина неділя, dominica in albis, quasimodo, День Божого милосердя | ||
| 39 (чт) | Вознесіння | торжество | |
| 49 (нд) | П'ятидесятниця | торжество | |
| 56 (нд) | святої Трійці | торжество | |
| 60 (чт) | Тіла і Крові Христових | торжество | Зазвичай після меси відбувається урочиста процесія зі Святими Дарами |
| 68 (пт) | Найсвятішого Серця Ісуса | торжество |
Є також кілька рухомих свят і торжество, чия дата обчислюється щодо Різдва.
- За 5 неділь до Різдва - Свято Христа Царя. (торжество)
- 4-1 неділі до Різдва - 1-4 неділі Адвента.
- Неділю в октаві Різдва - Святого Сімейства. Свято. Якщо в октаві Різдва НЕ буде неділі, свято відзначається 30 грудня.
- Неділю після Богоявлення - Хрещення Господнє. Свято. Закінчення Різдвяного періоду.
Накладення та переноси Редагувати
У Римському обряді, на відміну, наприклад, від Візантійського, немає настільки розвиненої системи з'єднання різних свят, що припадають на один день. Як правило, якщо яка-небудь спогад або свято потрапляють на неділю або інший день, який має особливе значення, це свято або скасовується зовсім, або переноситься на інший день. При попаданні на недільний день торжества воно має пріоритет перед неділею; проте в особливі періоди року ( Великий піст, Великодній період, Адвент ) пріоритет має неділю, а торжество переноситься на інший день. Так, наприклад, торжество Благовіщення, якщо воно потрапляє на одну з неділь Великого посту, переноситься на найближчий понеділок, якщо ж він потрапляє на Страсну або Світлу тижні, він переноситься на період після закінчення Світлої тижні і відбувається у вівторок.
Рухливі свята також іноді переносяться, але вже з іншої причини: свято, що припадає на робочий день, може бути перенесений на найближчу неділю. Це пояснюється т. н. «Пастирської необхідністю» і має на меті дати можливість відвідати святкову службу людям, які в цей день працюють. Наприклад, на наступне за ними неділю може переноситися Вознесіння, Торжество Тіла Христового, з нерухомих свят - Богоявлення. Рішення про те, які саме свята переносяться, лежить на місцевій єпископської конференції (в Росії на загальноцерковному рівні такі переноси не практикуються, проте можливі окремі випадки, коли, наприклад, в конкретному прихід храмове свято переноситься на найближчу неділю).
Обов'язкові свята Редагувати
Ряд свят в Католицькій Церкві належить до т. н. «Обов'язкових» свят (інші назви: «приписані свята», або «субграві», від лат. Sub gravi poena, що позначає ступінь провини того, хто ці свята не дотримується). У ці дні кожен католик зобов'язаний відвідати святкову месу. У число таких свят входять всі недільні дні року, а також 10 урочистостей з наведеного нижче списку, хоча місцева Єпископська конференція може вносити корективи в цей список, наприклад, деякі з цих свят перенести на неділю.
- 8 грудня - Непорочне Зачаття Діви Марії
- 25 грудня - Різдво Христове
- 1 січня - Торжество Пресвятої Богородиці
- 6 січня - Богоявлення
- 19 березня - Св. Йосипа Обручника
- 40-й день після Великодня - Вознесіння
- 60-й день після Великодня - Пресвятого Тіла і Крові Христових
- 29 червня - Свв. апостолів Петра і Павла
- 15 серпня - Успіння (Взяття на Небо) Пресвятої Діви Марії
- 1 листопада - Усіх Святих
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Например, Введение во храм Пресвятой Богородицы, до реформы отмечавшееся, как праздник (точнее — duplex majus), в современном календаре имеет ранг памяти.
- Calendarium Romanum (1969). — Typis Polyglottis Vaticanis. — P. 76—80
- . Сибирская католическая газета. 11 червня 2016. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 22 грудня 2019.
- Пасха в Римско-католической церкви определяется согласно постановлению I Вселенского Собора, в первое воскресенье после первого полнолуния после дня весеннего равноденствия. При этом и полнолуние, и равноденствие берутся астрономические, реальные, из-за чего католическая Пасха часто не совпадает с Пасхой православной.
- До реформы воспоминание Страстей Христовых начиналось в предшествующее воскресенье, которое так и называлось — Первое воскресенье Страстного времени (tempus passionis).
- Dominica in albis [depositis] — «воскресенье [снятия] белых [одежд]», отголосок раннехристианской традиции, когда новокрещённые на Пасху носили белые одежды 8 дней и снимали их именно в это воскресенье. Quasimodo — по первым словам Входного песнопения этого дня («Quasi Modo geniti infantes, alleluia: rationabiles, sine dolo lac concupiscite, alleluia, alleluia», ср. 1 Петра, 2, 2). День Божиего милосердия — праздник введён Папой Иоанном Павлом II в 2000 году на основании откровений, бывших св. Фаустине Ковальской.
- До реформы 1969 года Рождественский период продолжался 40 дней, до праздника Сретения. Сейчас литургически он заканчивается праздником Крещения, однако внелитургически в некоторых странах или приходах он и сейчас празднуется 40 дней.