Ка́м'янка (молд./рум. Camenca/Каменка, рос. Каменка) — місто на лівому березі річки Дністер, розташоване при впадінні річки Кам'янка у Дністер за 35 км від залізничної станції Попелюхи. Входить до складу самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки. Адміністративний центр Кам'янського району. Один з осередків українського життя у Придністров'ї. У 2002 році Кам'янка отримала статус міста. Населення — бл. 9,4 тис. чоловік (2010).
| Кам'янка Каменка, Camenca, Кам'янка | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 48°01′ пн. ш. 28°42′ сх. д. / 48.017° пн. ш. 28.700° сх. д.Координати: 48°01′ пн. ш. 28°42′ сх. д. / 48.017° пн. ш. 28.700° сх. д. | ||
| Країна | Молдова (Придністров'я) | |
| Адмінодиниця | Придністров'я Кам'янський район | |
| Столиця для | Кам'янський район (district of Transnistria) | |
| Засновано | 1459 | |
| Перша згадка | 1608 | |
| Статус міста | 2002 | |
| Населення | 8.871 (2014) | |
| День міста | 28 серпня | |
| Телефонний код | (373) 216 | |
| GeoNames | 618453 | |
| OSM | ↑2607033 ·R (Придністров'я, Кам'янський район) | |
| Поштові індекси | MD-6600 | |
| Міська влада | ||
| Мер міста | Карауш Володимир Степанович | |
| Вебсайт | kamenka-gov.org | |
| Мапа | ||
Кам'янка Кам'янка (Молдова) | ||
| | ||
| | ||
| Кам'янка у Вікісховищі |
Османська імперія 1672-1699
Річ Посполита 1699-1793
Російська імперія 1793-1917
Російська республіка 1917
Українська Народна Республіка 1917-1920
Українська Радянська Соціалістична Республіка 1920-1924
Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка 1924-1940
Молдавська Радянська Соціалістична Республіка 1940-1941
Трансністрія 1941-1944
Молдавська Радянська Соціалістична Республіка 1944-1991
Історія Редагувати
В IX—XVII ст. ці землі входили до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої. Перша згадка про населений пункт датується 1608-м роком. За часів Богдана Хмельницького тут знаходилось козаче поселення Кам'янка Дністрова у складі Брацлавського полку.
За часів Російської імперії Кам'янка належала до Подільської губернії.
На початку ХІХ ст. Камянка належала російському генералу, князю Петру Вітгенштейну, одному з героїв війни 1812 року. Село було куплене його дружиною за 105 тис.крб. золотом. У 1819 році Вітгенштейн збудував над Дністром розкішний палац, влаштувавши навколо нього парк.
Саме тут генерал замешкав після своєї відставки у 1829 році.
Вітгенштейн перетворив Кам'янку на містечко, сприяв переселенню сюди німців-колоністів та розвитку виноградарства. Він завіз у маєток 200 тисяч кущів винограду кращих європейських сортів, заснував винзавод, оснащений найсучаснішим обладнанням. Крім того, Петро Вітгенштейн заснував у Кам'янці курорт, на якому лікували вином та кумисом.
Ймовірно саме тут деякий час жив його син Микола зі своєю дружиною, Кароліною Вітгенштейн.
У 1890 році онук полководця Федір звів у Кам'янці курзал і готель. Дружиною Федора Вітгенштейна була рідна тітка Владіміра Набокова.У книзі мемуарів "Інші береги" письменник згадував літні дні, проведені в каменськой садибі з кузенами і кузинами.
У радянські часи — в складі Молдавської АРСР, що була складовою частиною Радянської України. В 1938 році Президія Верховної Ради Української РСР своїм указом надала селу Кам'янка статус селища міського типу. Від 1940-го року в складі Радянської Молдови. З липня 1941 року по 1944 район був включений до складу губернаторства Трансністрії.
Після завершення Другої світової війни почалось швидке відновлення міста та району. І до 1948 року колгоспи і радгоспи лівого берега Дністра перевершили довоєнний рівень за всіма показниками. У 1958 році збудовано Кам'янський консервний завод. 10 січня 1969 року Указом Президіуму Верховної Ради Молдавської РСР утворено Кам'янський район.
Зараз Кам'янка є містом, районним центром, та найпівнічнішим містом Придністровської Молдавської Республіки. Статус міста отримала у 2002 році.
Економіка Редагувати
Основа економіки — сільське господарство та туризм.
В Кам’янці знаходиться відомий курортний комплекс — санаторій «Дністер».
Населення Редагувати
Чисельність населення міста станом на 1 січня 2014 року складала 8 871 особу, у 2010 році — 9 404 особи.
Національний склад населення міста (за переписом 2004 року):
Освіта Редагувати
У місті є 3 загальноосвітні школи та одна початкова школа. Є сільськогосподарський технікум, який готує спеціалістів в галузі виноградарства, землевпорядкування, будівництва, плодоводства та лісового господарства.
Культура Редагувати
У місті працює історико-краєзнавчий музей.
З 2005 року щорічно у період з 14 жовтня по 31 жовтня, на творчій базі в санаторії «Дністер» проводиться міжнародний симпозіум «Kam Art».
Транспорт Редагувати
З населеними пунктами Придністров'я та правобережної Молдови Кам'янка з'єднана автобусним сполученням. Автобусне сполучення також є з містами України. Через місто пролягають маршрути автобусів, що слідують з Тирасполя до Росії та інших країн Європи.
Раніше поблизу міста знаходилась залізнична станція, яка була зв'язана вузькоколійною залізничною лінією з Рудницею (це була гілка гайворонської вузькоколійки). Тепер більшість мешканців міста користуються станціями у Рудниці та Вапнярці.
В місті розташований також вже закритий аеропорт.
У 1972 році через Дністер побудовано міст, який нині розділяє правобережну Молдову з невизнаним Придністров'ям. Зі сторони Кам'янки знаходиться пункт пропуску, по іншу сторону моста знаходиться митний пункт контролю Республіки Молдова (село Сенетеука Флорештського району).
Відомі люди Редагувати
В місті народились:
- Коваль Іван Нестерович — Герой Радянського Союзу;
- Крецул Дмитро Володимирович — Герой Соціалістичної Праці.
Галерея Редагувати
.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'янка (Молдова) |
- Информационно-новостной ресурс ПМР [ 5 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія міста на сайті села Хрустова
- Погода в Кам'янці [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- Госстатслужба ПМР [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.]/Социально-экономическое развитие ПМР за 2013 год (окончательные данные)(рос.) [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Історичне Поділля у пізньому Середньовіччі [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.] (вебкарта на сайті Гарвардського університету)
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 123. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
- Ляскоронский В. Г. Гильомъ Левассеръ-де-Бопланъ и его историко-географическіе труды относительно Южной Россіи. 1. Описаніе Украины II. Карты Украины — Киев: 1901. — С. 18.
- . БУКОВИНА (uk-UA). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- Балицкая М. Е. Жемчужина Приднестровья: История Каменки и окружающих её сёл в документах, воспоминаниях и легендах. Книга 1-я. /Под ред. проф. Н. В. Бабилунги. — Тирасполь, 2008. — 248 с
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (ru-RU). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 28 травня 2020.
- Кароліна Вітгенштейн :: Монастирищина туристична. montyrizm2.webnode.com.ua. Процитовано 28 травня 2020.
- Госстатслужба ПМР [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.]: Социально-экономическое развитие ПМР за 2013 год (окончательные данные) [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 2 травня 2015.
- История Каменки. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2015.
| Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |