Йодометан (метил йодид) ― йодоорганічна сполука з класу галоненоалканів і формулою . За стандартних умов є важчою за воду леткою безбарвною рідиною з етерним запахом.
Структурна формула | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||||||||
Преференційна назва ІЮПАК | Йодометан | ||||||||||||
Систематична назва ІЮПАК | Йодометан | ||||||||||||
Інші назви | Метил йодид | ||||||||||||
Хімічна формула | CH3I | ||||||||||||
3D Структура (JSmol) | Інтерактивне зображення | ||||||||||||
Зовнішні ідентифікатори / Бази даних | |||||||||||||
| |||||||||||||
Властивості | |||||||||||||
Молярна маса | 141,94 г/моль | ||||||||||||
Агрегатний стан | рідина | ||||||||||||
Густина | 2,28 г/см3 (20 °C) | ||||||||||||
Температура плавлення | -66 °C | ||||||||||||
Температура кипіння | 42 °C | ||||||||||||
Температура самозаймання | 355 °C | ||||||||||||
Розчинність | 8,66 г/л (20 °C) | ||||||||||||
Безпека | |||||||||||||
Маркування згідно системі УГС
Небезпека | |||||||||||||
H-фрази | H: H301+H331, H312, H315, H319, H335, H351, H410 | ||||||||||||
P-фрази | P: P273, P302+P352, P304+P340, P305+P351+P338, P308+P310 | ||||||||||||
EUH-фрази | EUH: Заходи безпеки відсутні | ||||||||||||
LD50 | 76 мг/кг (щур, орально) | ||||||||||||
Вибухонебезпечність | |||||||||||||
Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану. |
Отримання Редагувати
Отримують йодуванням метанолу йодом у присутності червоного фосфору чи реакцією диметилсульфату з калій йоидидом:
Хімічні властивості Редагувати
Є алкілюючим агентом, вступає у реакції нуклеофільного заміщення активніше за інших галогенметанів через порівняно малу енергію зв'язку між атомами карбону та йоду. Наприклад, алкілює аміак:
При відновленні алюмогідридом літію чи борогідридом натрію утворюється метан:
Джерела Редагувати
- ↑ . gestis-database.dguv.de. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
- . www.orgsyn.org (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 3 грудня 2021.
- ↑ Ластухін Ю. О., Воронов С. А. Органічна хімія. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — Львів : Центр Європи, 2001. — ISBN 966-7022-19-6.