Алкілювання — введення алкільного замісника до складу молекули органічної сполуки.
Алкілювання може відбуватися як по атому вуглецю (С-алкілювання), так і по гетероатомам (N, O, S, P тощо).
Алкілюючий агент Редагувати
1. В органічній хімії — сполука, за допомогою якої вводять алкільні групи в інші сполуки.
2. У хімії ліків — агент, що діє як електрофіл і утворює ковалентний зв'язок з макромолекулярною ціллю. Такі агенти вважаються цитотоксичними і використовуються як антиканцерогени.
Амідоалкілювання Редагувати
Введення амідоалкільної групи в молекулу органічної сполуки заміщенням у ній атома H або приєднанням амідоалкільного катіона до кратних C-C-зв'язків.
Гідроксиалкілювання Редагувати
Введення гідроксиалкільної групи в молекулу, що здійснюється переважно шляхом заміщення атома H або приєднанням карбонільних сполук.
Алкілювання в нафтохімії Редагувати
Алкілювання ізобутану олефінами — процес, заснований на реакції взаємодії ізобутану з олефінами в присутності каталізатора з метою отримання бензинових фракцій, що характеризуються високою стабільністю і детонаційною стійкістю. Сировиною є ізобутан і бутан-бутиленова фракція, а також пропан-пропіленова і пентан-аміленова фракції. Продукцією процесу А. і.о. є:
- легкий алкілат (густина 698—715 кг/м3, компонент авто- і авіабензин);
- важкий алкілат (густина 780—810 кг/м3, компонент дизельного пального);
- відпрацьована фракція скраплених газів (побутовий скраплений газ).
Див. також Редагувати
- Реакція Фріделя — Крафтса
- Метилювання
- Етилювання
- Деалкілювання
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
| Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |