Йоганес Бласковіц (нім. Johannes Albrecht Blaskowitz; 10 липня 1883, Велау, Східна Пруссія — 5 лютого 1948, Нюрнберг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1939) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами.
| Йоганес Бласковіц | |
|---|---|
| Johannes Albrecht Blaskowitz | |
| | |
| Народження | 10 липня 1883 Велау, Східна Пруссія |
| Смерть | 5 лютого 1948 (64 роки) Нюрнберг, Німеччина падінняd |
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська |
| Роки служби | 1901–1945 |
| Звання | Генерал-полковник |
| Командування | 8-ма армія 9-та армія 1-ша армія група армій «G» група армій «H» Головнокомандування Вермахту «Нідерланди» |
| Війни / битви | |
| Нагороди | |
| Йоганес Бласковіц у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Початок військової кар'єри Редагувати
У березні 1901 року розпочав військову службу фенрихом (кандидат в офіцери) в 18-му піхотному полку. Отримав звання лейтенанта в січні 1902 року. У 1908—1911 — навчався у військовій академії, з січня 1910 — обер-лейтенант. З лютого 1914 року — гауптман, в штабі 111-го піхотного полку.
Перша світова війна Редагувати
З початком Першої світової війни — командир роти 111-го піхотного полку, в серпні-жовтні 1915 року — командир кулеметної роти 3-го єгерського полку, з жовтня 1915 по квітень 1916 року — командир батальйону 3-го єгерського полку. З квітня 1916 року — на штабних посадах (10-й армійський корпус).
Нагороджений Залізними хрестами обох ступенів, Лицарським хрестом Ордену дому Гогенцоллернів з мечами, ще сімома орденами, отримав знак за поранення.
Між світовими війнами Редагувати
Продовжив службу в рейхсвері. До жовтня 1924 року — на штабних посадах (майор з січня 1922 роки), потім — командир батальйону 13-го піхотного полку. З квітня 1926 року — підполковник. З лютого 1928 року — начальник штабу 5-ї піхотної дивізії, з жовтня 1929 року — полковник, з грудня 1930 року — командир 14-го піхотного полку. З лютого 1933 по квітень 1935 року — інспектор військово-технічних училищ (генерал-лейтенант). З квітня 1935 року — командувач 2-м військовим округом (генерал піхоти).
Друга світова війна Редагувати
З 26 серпня 1939 року — командувач 8-ю армією. Кампанія в Польщі, 30 вересня 1939 нагороджений Лицарським хрестом, з жовтня 1939 року — генерал-полковник і головнокомандувач збройними силами на Сході.
18 листопада 1939 року генерал Йоганес Бласковіц висловлює свій категоричний протест з приводу звірств поліції і зондеркоманд СС в Польщі і доповідає про це Гітлеру. Єдиний з генералів вермахту, який отримав за підсумками Польської кампанії звання генерал-полковника, який не став згодом генерал-фельдмаршалом.
У травні 1940 року — командувач 9-ю армією (на кордоні з Францією). Потім — в резерві головнокомандування, з жовтня 1940 року — командувач 1-ю армією (на півночі Франції).
З травня 1944 року — командувач групою армій «G» (Франція, Ельзас). У жовтні 1944 року нагороджений дубовим листям (№ 640) до Лицарського хреста.
У квітні 1945 року — головнокомандувач військами в Голландії. Нагороджений мечами (№ 146) до Лицарського хреста з дубовим листям.
5 травня 1945 взято в полон.
Нюрнберзький процес і смерть Редагувати
Був притягнутий до Нюрнберзького процесу за обвинуваченням у скоєнні військових злочинів.
Наклав на себе руки 5 лютого 1948 року в Нюрнберзькій в'язниці (кинувся з балкона на подвір'я тюрми).
Нагороди Редагувати
Військова кар'єра
- 2 березня 1901 — фенрих
- 27 січня 1902 — лейтенант
- 27 січня 1910 — обер-лейтенант
- 17 лютого 1914 — гауптман
- 1 січня 1922 — майор
- 6 квітня 1926 — оберст-лейтенант
- 1 жовтня 1929 — оберст
- 1 жовтня 1932 — генерал-майор
- 1 грудня 1933 — генерал-лейтенант
- 1 серпня 1936 — генерал від інфантерії
- 1 жовтня 1939 — генерал-полковник
Перша світова війна Редагувати
- Залізний хрест
- 2-го класу (27 вересня 1914)
- 1-го класу (2 березня 1915)
- Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами (1915)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (10 лютого 1916)
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (15 травня 1916)
- Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу (26 травня 1916) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу (4 червня 1916)
- Військова медаль (Османська імперія) (11 липня 1917)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (1 вересня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Міжвоєнний період Редагувати
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (10 листопада 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами (11 грудня 1936)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (12 січня 1937)
- Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Болгарія; 19 січня 1937)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Друга світова війна Редагувати
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (11 вересня 1939)
- 1-го класу (21 вересня 1939)
- Відзначений у Вермахтберіхт (27 вересня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (№1; 30 вересня 1939)
- Дубове листя (№640; 29 жовтня 1944)
- Мечі (№126; 25 квітня 1945)
- Орден Корони Італії, великий хрест (28 січня 1941)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (30 жовтня 1943)
Література Редагувати
- Christopher Clark: Johannes Blaskowitz — Der christliche General. In: Ronald Smelser, Enrico Syring (Hrsg.): Die Militärelite des Dritten Reiches. Ullstein, Berlin 1995, ISBN 3-550-07080-2, S. 28-49
- Friedrich-Christian Stahl: Generaloberst Johannes Blaskowitz. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Band 1. Primus, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-083-2, S. 20-27.
- Johannes Hürter: Hitlers Heerführer: Die deutschen Oberbefehlshaber im Krieg gegen die Sowjetunion 1941/42. Oldenbourg, München 2007, ISBN 3-486-58341-7.
- Joachim Ludewig: Generaloberst Johannes Blaskowitz im Zweiten Weltkrieg. In: Militärgeschichte. 5, Nr. 1, 1995, S. 12-19.
- Richard Giziowski: The Enigma of General Blaskowitz. Hippocrene Books, New York 1997, ISBN 0-7818-0503-1.
- Prominente ohne Maske – Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
Посилання Редагувати
- 146. Schwerterträger Johannes Blaskowitz. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 1 липня 2012. (нім.)
- Blaskowitz, Johannes [ 15 травня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-полковника Бласковіца (англ.)