Військовий орден Німецького хреста (нім. Der Kriegsorden des Deutschen Kreuzes) — німецька військова нагорода, орден, що існував у Третьому Рейху для нагородження військовослужбовців за хоробрість, виявлену на полі бою, а також за військові заслуги. Був заснований 28 вересня 1941 року за ініціативою фюрера Адольфа Гітлера як проміжна нагорода між Залізним хрестом 1-го класу та Лицарським хрестом.
| Військовий орден Німецького хреста Der Kriegsorden des Deutschen Kreuzes | |
| I ступінь | |
| II ступінь | |
| Країна | Третій Рейх |
|---|---|
| Тип | орден |
| Вручається: | військовослужбовці |
| Підстава | • за хоробрість у бою • за військові заслуги |
| Статус | не видається |
| Нагородження | |
| Засновано: | 28 вересня 1941 |
| Перше: | 15 жовтня 1941 |
| Нагороджено: | 24 338 (золотим хрестом) 1 014 (срібним хрестом) |
| Нагороджені: | |
| Черговість | |
| Старша нагорода | Лицарський хрест Залізного хреста |
| Молодша нагорода | Залізний хрест 1-го класу Хрест Воєнних заслуг |
| Німецький хрест у Вікісховищі |
Має два ступені — золотий (старший) та срібний (молодший). Нагородження орденом кожного зі ступенів було незалежним, тобто аби отримати Золотий німецький хрест необов'язково було бути кавалером Срібного хреста. Більш того, за історію існування нагороди нагороджень орденом старшого ступеня було проведено значно більше, ніж орденом молодшого ступеня.
Золотим хрестом могли бути нагороджені лише кавалери Залізного хреста 1-го класу, а Срібним — кавалери Хреста Воєнних заслуг 1-го класу.
Історія Редагувати
З початком війни проти СРСР стрімко зростала кількість німецьких військовослужбовців, що отримали найбільш розповсюджену військову нагороду Третього Рейху — Залізний хрест обох ступенів. При цьому претенденти на наступний в ієрархії військових нагород Німеччини орден, Лицарський хрест Залізного хреста, мали відповідати досить жорстким критеріям. Тому виникла необхідність у започаткуванні ще однієї нагороди для відзначення вояків, які вже мали Залізні хрести обох ступенів, однак чиї військові здобутки були недостатніми для отримання Лицарського хреста. Такою нагородою і став Німецький хрест, заснований 28 вересня 1941 року.
Першим кавалером хреста в золоті 15 жовтня 1941 року став оберлейтенант люфтваффе барон Роберт-Георг фон Малаперт-Нефвіль.
Опис Редагувати
Орден являє собою восьмикутну зірку, виготовлену зі срібла, всередині якої розташований декоративний орнамент у вигляді круглого лаврового вінка. Колір цього орнаменту визначає ступінь нагороди, відповідно золотий або срібний. По центру ордена розташоване зображення свастики чорного кольору. Відстань між протилежними кутами зірки становить 6,5 см.
Орденська зірка носилася на правому боці грудей, кріпилася до мундира безпосередньо, за допомогою шпильки. Через досить суттєву вагу зірки згодом було розроблено її полегшений варіант, що виготовлявся з тканини та призначався для носіння на повсякденній військовій формі у польових умовах.
Кількість нагороджених Редагувати
| Категорія | Золотий хрест | Срібний хрест |
|---|---|---|
| Сухопутні війська | 14 639 | 874 |
| ВМФ | 1 481 | 105 |
| ВПС | 7 248 | 65 |
| СС і поліція | 822 | 70 |
| Іноземці | 48 | 0 |
| Разом | 24 338 | 1 014 |
| 25 352 |
Кавалери хреста обох класів Редагувати
| Звання | Ім'я | Дата нагородження | |
| в сріблі | в золоті | ||
| Генерал-лейтенант | Отто Вільгельм фон Ренц | 27 липня 1942 | 16 липня 1942 |
| Генерал-майор | Роберт Бадер | 14 лютого 1943 | 18 березня 1945 |
| Оберст-лейтенант | Юрген Беннеке | 15 лютого 1943 | 30 січня 1945 |
| Генерал-майор | Вольфганг Бухер | 14 лютого 1943 | 23 лютого 1944 |
| Оберст | Ганс Геккер | 19 вересня 1942 | |
| Группенфюрер СС | Оділо Глобочник | 20 січня 1945 | 7 лютого 1945 |
| Майор | Франц Кайзер | 8 липня 1943 | 1 березня 1945 |
| Контр-адмірал | Пауль Герман Майкснер | 16 червня 1942 | 11 лютого 1943 |
| Генерал-майор | Ернст Мерк | 6 червня 1942 | 11 лютого 1944 |
| Оберст-лейтенант | Гельмут Меллер-Альтгаус | 30 травня 1942 | 15 грудня 1943 |
| Штандартенфюрер СС | Вальтер Рауфф | 20 травня 1943 | 7 лютого 1945 |
| Генерал піхоти | Ойген Фелікс Швальбе | 30 жовтня 1943 | 7 грудня 1944 |
| Генерал інженерних військ | Альфред Тільманн | 3 грудня 1942 | 8 листопада 1944 |
| Контр-адмірал | Пауль-Віллі Ціб | 18 травня 1944 | 28 вересня 1944 |
| Генерал-лейтенант | Бодо Ціммерманн | 15. Februar 1943 | 25 вересня 1944 |
| Обер-лейтенант резерву | Ганс-Гюнтер Бодензік | 8 жовтня 1943 | |
| Генерал-майор | Ервін фон Лагузен | 15 вересня 1943 | 20 липня 1944 |
| Оберст | Барон Гаральд фон Услар-Гляйхен | 1945 | 30 квітня 1945 |
Іноземні кавалери Редагувати
Іноземні добровольці військ СС Редагувати
| Звання | Ім'я | Національність | Дата нагородження | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Оберштурмбаннфюрер СС | Люсьєн Ліппер | Бельгієць (валлон) | 20 лютого 1944 | Нагороджений посмертно. |
| Гауптшарфюрер СС | Франц Венеман | Голландець | 24 квітня 1944 | |
| Оберштурмфюрер військ СС | Рудольфс Гайтарс | Латиш | 11 травня 1944 | |
| Гауптштурмфюрер військ СС | Жаніс Буткус | 28. червня 1944 | Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. | |
| Штандартенфюрер військ СС | Карліс Лобе | |||
| Штурмбаннфюрер військ СС | Едуардс Стіпнієкс | 12 вересня 1944 | ||
| Штандартенфюрер СС | Леон Дегрель | Бельгієць (валлон) | 9 жовтня 1944 | Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям. |
| Штурмбаннфюрер СС | Пер Серенсен | Данець | 14 жовтня 1944 | |
| Оберштурмбаннфюрер військ СС | Ніколайс Ґалдіньш | Латиш | 19 жовтня 1944 | Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. |
| Волдемарс Рейнголдс | 28 листопада 1944 | |||
| Оберштурмфюрер СС | Фредрік Єнсен | Норвежець | 7 грудня 1944 | |
| Герріт-Ян Пуллес | Голландець | 16 грудня 1944 | ||
| Гауптштурмфюрер СС | Йоганнес Гелльмерс | Данець | 18 грудня 1944 | Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. |
| Гауптштурмфюрер військ СС | Гандо Руус | Естонець | 30 грудня 1944 | |
| Штурмбаннфюрер військ СС | Густавс Праудіньш | Латиш | 16 січня 1945 | |
| Гауптштурмфюрер військ СС | Георгс Шейбеліс | 27 січня 1945 | ||
| Оберштурмбаннфюрер СС | Рудольфс Косіньш | 29 січня 1945 | ||
| Гауптштурмфюрер військ СС | Вісвалдіс Грауманіс | 6 лютого 1945 | Нагороджений посмертно. | |
| Оберштурмфюрер СС | Ола Олін | Фін | 28 лютого 1945 | |
| Оберштурмфюрер військ СС | Рауліс Прінціс | Латиш | ||
| Оберштурмбаннфюрер СС | Волдемарс Гравеліс | 10 березня 945 | ||
| Штандартенфюрер військ СС | Віліс Янумс | березень 1945 | ||
| Унтерштурмфюрер військ СС | Карліс Мусіньш | 8 травня 1945 | ||
| Яніс Пікеліс | ||||
| Оберштурмфюрер військ СС | Мієрвалдіс Зієдайніс |
Іноземні військовики Редагувати
| Звання | Імя | Національність | Дата нагородження | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| Генерал | Ерік Гейнрікс | Фін | 17 серпня 1943 | Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. |
| Генерал-лейтенант | Ярл Фрітьйоф Ліндквіст | 9 листопада 1943 | ||
| Вайно Вальве | 3 травня 1944 | |||
| Тааветті Лаатікайнен | 5 серпня 1944 | |||
| Карл Леннарт Еш | ||||
| Лейтенант | Квітан Галіч | Хорват | 23 липня 1943 | |
| Старший лейтенант | Мато Дуковач | 29 березня 1944 | ||
| Сержант | Ізідор Коварик | Словак | 17 жовтня 1943 | |
| Ян Режняк | ||||
| Віце-адмірал | Луїджі Сансонетті | Італієць | 18 січня 1942 | |
| Маршал Італії | Етторе Бастіко | 5 грудня 1942 | ||
| Генерал | Енеа Наваріні | 21 грудня 1942 | ||
| Адмірал | Атуро Ріккарді | 18 січня 1943 | ||
| Генерал-полковник | Ріно Корсо Фуж'єр | |||
| Полковник | Маріо Карлоні | 28 березня 1943 | ||
| Майор | Дон Анхель Салас Ларразабаль | Іспанець | 9 лютого 1942 | |
| Генерал-майор | Еміліо Естебан-Інфантес | 9 квітня 1943 | Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. | |
| Полковник | Антоніо Гарсія Наварро | 23 березня 1944 | ||
| Генерал гірсько-піхотних військ | Георге Аврамеску | Румун | 25 червня 1942 | Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. |
| Генерал-майор | Леонард Мочульський | 25 червня 1942 | ||
| Ерміл Георгіу | 11 лютого 1943 | |||
| Капітан | Ніколае Дабія | 10 лютого 1944 |
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Німецький хрест |
«The German Cross in Gold and Silver» by Dietrich Maerz, B&D Publishing LLC, Richmond, MI, 2009, ISBN 978-0-9797969-2-0 (англ.)
- О. П. Курылев. Боевые нарады Третьего рейха: Иллюстрированная энциклопедия. — М.: Изд-во Эксмо, 2007. ISBN 978-5-699-12721 (рос.)
| Це незавершена стаття про нагороду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |