Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леонард Мочульський рум Leonard Mociulschi пол Leonard Moczulski 25 березня 1889 15 квітня 1979 Бухарест румунський воєн

Леонард Мочульський

Леонард Мочульський

Леонард Мочульський (рум. Leonard Mociulschi, пол. Leonard Moczulski; 25 березня 1889 — 15 квітня 1979, Бухарест) — румунський воєначальник польського походження, генерал-майор. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Леонард Мочульський
пол. Leonard Moczulski
image
Народився25 березня 1889(1889-03-25)
Сімініча, Сучава, Румунія
Помер15 квітня 1979(1979-04-15) (90 років)
Бухарест, Румунія
ПохованняКарпати
Країнаimage Румунське королівство
image Румунська Народна Республіка[d]
image СРР
Діяльністьофіцер, воєначальник, мемуарист
Знання моврумунська
УчасникПерша світова війна, Друга світова війна, Друга Балканська війна і план «Барбаросса»
Роки активностіз 1947
Військове званнягенерал-майор
Нагороди
image
Лицарський хрест Залізного хреста
 image image
image
Воєнний хрест 1914—1918
image
Офіцер ордена Зірки Румунії
image
Пам'ятний хрест про війну 1916—1918
image
Орден Михая Хороброго 2-го класу
image
Орден Михая Хороброго 3-го класу
image
Золотий німецький хрест
image
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
 image image
image
Кримський щит

Біографія

Леонард Мочульський почав свою військову кар'єру в 1910 році, вступивши до школи офіцерів піхоти, закінчив її в 1912 році у званні молодшого лейтенанта.

Перша світова війна

Брав участь у Другій Балканській війні (1913). На початку Першої світової війни був командиром 10-ї роти 29-го Дорохойського піхотного полку. Відзначився в боях при Ойтуз і Совеже, був нагороджений королем Фердинандом I і генералом Анрі Бертло, начальником французької військової місії в Румунії.

Після війни отримав звання майора. Високо оцінювався командуванням гірськопіхотного полку «Принц Кароль I», яке охарактеризувало Леонарда Мочульського в 1922 році як «цінного офіцера, впевненого в собі, наділеного видатними якостями». У 1932 році був призначений командувачем гірськострілецького батальйону, дислокованого в місті Сігету-Мармацієй, отримав звання підполковника. 1 квітня 1937 був зведений у ранг полковника.

Друга світова війна

На боці країн осі

У 1940 році Леонард Мочульський був призначений заступником командира 1-ї гірськострілецької змішаної бригади. Брав участь у вторгненні в Радянський Союз.

У 1940 році Бессарабія і Буковина в ході швидкоплинної операції були зайняті Червоною армією і приєднані до СРСР, тому вторгнення в СРСР в 1941 році подавалося в Румунії як звільнення. Однак із просуванням на схід і зростанням втрат підтримка населення і бойовий дух військ стали падати.

Леонард Мочульський брав участь у штурмі Криму в жовтні-листопаді 1941 року, його з'єднання перебувало в оперативному підпорядкуванні німецької 11-ї армії під командуванням Еріха фон Манштейна. Його прямим командиром був генерал Петре Думітреску. Він був призначений заступником командира 4-ї гірськострілецької дивізії генерала Георге Маноліу.

З січня 1942 він підвищений у званні до бригадного генерала, отримав командування 3-ю гірськострілецькою дивізією.

З жовтня 1942 по серпень 1943 року 3-тя гірськострілецька дивізія билася на Таманському півострові і на заході Кавказу.

У 1943 році дивізія перебувала на території Криму, підкоряючись німецькій 17-й армії. Вона здійснювала протидесантну оборону Південного берега Криму і широко залучалася до операцій проти кримських партизанів. Після прориву оборони Криму в квітні 1944 року дивізія морем була евакуйована з Севастополя, велика частина її військ потрапила в радянський полон.

На боці антигітлерівської коаліції

Після перевороту в Румунії в 1944 році прийняв сторону короля Міхая I і після переходу країни до антигітлерівської коаліції в кампанії проти Німеччини був призначений командувачем групи «Крічурь», яка брала участь у звільненні західної Трансильванії. Після звільнення Трансильванії були битви в горах Бюкк в Угорщині і Словаччині, в Татрах. Кінець війни генерал Мочульський застав на посаді командира гірськострілецького корпусу в званні дивізійного генерала.

Переслідування після війни

Генерал Мочульський був заарештований за звинуваченнями у воєнних злочинах, як і його товариші по службі генерали Петре Думітреску та Іоан Думітраче. Через відсутність доказів Народний суд звільнив Леонарда Мочульського від покарань за дії, передбачені статтею 2 пункту D закону № 312/1945. У 1947 році його перевели в резерв.

12 серпня 1948 року він був звинувачений як «реакційний і ворожий елемент», знову заарештований і без суду і слідства «за поведінку, що суперечить демократичному режиму» відправлений на примусові роботи на каналі Дунай-Чорне море і в трудову колонію в місті Онешті. Випущений на підставі рішення Бухарестського трибуналу №. 2496 / 01.10.1955 з в'язниці особливого режиму в Жилаві. Примусове місце проживання для нього було встановлено в місті Блаж. У серпні 1960 року переїхав до села Пуркерень Брашовського повіту, а в грудні 1964 року — у Брашов.

Реабілітація

Після офіційного візиту до Румунії генерала Шарля де Голля, президента Франції, Леонард Мочульський як румунський генерал, нагороджений французьким «Croix de Guerre», був реабілітований, отримавши право знову носити військову форму. Удостоєний декількох нагород.

Він помер 15 квітня 1979 року в віці 90 років і був кремований згідно з заповітом. Його прах був розсіяний солдатами 21 гірськострілецького батальйону над Карпатами.

Нагороди

image
Леонард Мочульський у 1919 році.


Вшанування пам'яті

  • У місті Сігету-Мармацієй, де Леонард Мочульський служив у гарнізоні в 1932-1940 роках, встановлена його статуя, його ім'я носить вулиця.
  • У рік вступу Румунії до Європейського Союзу 21-й батальйон гірських стрільців, дислокований у Предялі, отримав почесне ім'я «Генерал Леонард Мочульський». Церемонія пройшла в присутності короля Міхая I, колишнього глави держави, який свого часу тричі нагороджував генерала Мочульського орденом Михая Хороброго.
  • На честь генерала названі декілька вулиць.

Бібліографія

  • Штурм горных стрелков (Военное издательство, Бухарест, 1967)

Література

  • col. (r) Gheorghe Suman, Adrian Leonard Mociulschi, Generalul Leonard Mociulschi în conștiința românilor, ediția a I-a, 2008; ediția a II-a revăzută și completată, Editura Univers Științific,
  • Залесский К. А. Йон Думитраче // Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. В 2-х томах. — СПб.: Астрель, 2004. — 384 с. — ISBN 978-5-17-021314-6.
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001,

Посилання

  • Біографія. [ 27 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • Офіційний сайт сім'ї Мочульських. [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leonard Mochulskij rum Leonard Mociulschi pol Leonard Moczulski 25 bereznya 1889 15 kvitnya 1979 Buharest rumunskij voyenachalnik polskogo pohodzhennya general major Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Leonard Mochulskijpol Leonard MoczulskiNarodivsya25 bereznya 1889 1889 03 25 Siminicha Suchava RumuniyaPomer15 kvitnya 1979 1979 04 15 90 rokiv Buharest RumuniyaPohovannyaKarpatiKrayina Rumunske korolivstvo Rumunska Narodna Respublika d SRRDiyalnistoficer voyenachalnik memuaristZnannya movrumunskaUchasnikPersha svitova vijna Druga svitova vijna Druga Balkanska vijna i plan Barbarossa Roki aktivnostiz 1947Vijskove zvannyageneral majorNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Voyennij hrest 1914 1918 Oficer ordena Zirki Rumuniyi Pam yatnij hrest pro vijnu 1916 1918 Orden Mihaya Horobrogo 2 go klasu Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Zolotij nimeckij hrest Orden Hresta Svobodi 1 go klasu z mechami Krimskij shit Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLeonard Mochulskij pochav svoyu vijskovu kar yeru v 1910 roci vstupivshi do shkoli oficeriv pihoti zakinchiv yiyi v 1912 roci u zvanni molodshogo lejtenanta Persha svitova vijna Brav uchast u Drugij Balkanskij vijni 1913 Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni buv komandirom 10 yi roti 29 go Dorohojskogo pihotnogo polku Vidznachivsya v boyah pri Ojtuz i Sovezhe buv nagorodzhenij korolem Ferdinandom I i generalom Anri Bertlo nachalnikom francuzkoyi vijskovoyi misiyi v Rumuniyi Pislya vijni otrimav zvannya majora Visoko ocinyuvavsya komanduvannyam girskopihotnogo polku Princ Karol I yake oharakterizuvalo Leonarda Mochulskogo v 1922 roci yak cinnogo oficera vpevnenogo v sobi nadilenogo vidatnimi yakostyami U 1932 roci buv priznachenij komanduvachem girskostrileckogo bataljonu dislokovanogo v misti Sigetu Marmaciyej otrimav zvannya pidpolkovnika 1 kvitnya 1937 buv zvedenij u rang polkovnika Druga svitova vijna Na boci krayin osi U 1940 roci Leonard Mochulskij buv priznachenij zastupnikom komandira 1 yi girskostrileckoyi zmishanoyi brigadi Brav uchast u vtorgnenni v Radyanskij Soyuz U 1940 roci Bessarabiya i Bukovina v hodi shvidkoplinnoyi operaciyi buli zajnyati Chervonoyu armiyeyu i priyednani do SRSR tomu vtorgnennya v SRSR v 1941 roci podavalosya v Rumuniyi yak zvilnennya Odnak iz prosuvannyam na shid i zrostannyam vtrat pidtrimka naselennya i bojovij duh vijsk stali padati Leonard Mochulskij brav uchast u shturmi Krimu v zhovtni listopadi 1941 roku jogo z yednannya perebuvalo v operativnomu pidporyadkuvanni nimeckoyi 11 yi armiyi pid komanduvannyam Eriha fon Manshtejna Jogo pryamim komandirom buv general Petre Dumitresku Vin buv priznachenij zastupnikom komandira 4 yi girskostrileckoyi diviziyi generala George Manoliu Z sichnya 1942 vin pidvishenij u zvanni do brigadnogo generala otrimav komanduvannya 3 yu girskostrileckoyu diviziyeyu Z zhovtnya 1942 po serpen 1943 roku 3 tya girskostrilecka diviziya bilasya na Tamanskomu pivostrovi i na zahodi Kavkazu U 1943 roci diviziya perebuvala na teritoriyi Krimu pidkoryayuchis nimeckij 17 j armiyi Vona zdijsnyuvala protidesantnu oboronu Pivdennogo berega Krimu i shiroko zaluchalasya do operacij proti krimskih partizaniv Pislya prorivu oboroni Krimu v kvitni 1944 roku diviziya morem bula evakujovana z Sevastopolya velika chastina yiyi vijsk potrapila v radyanskij polon Na boci antigitlerivskoyi koaliciyi Pislya perevorotu v Rumuniyi v 1944 roci prijnyav storonu korolya Mihaya I i pislya perehodu krayini do antigitlerivskoyi koaliciyi v kampaniyi proti Nimechchini buv priznachenij komanduvachem grupi Krichur yaka brala uchast u zvilnenni zahidnoyi Transilvaniyi Pislya zvilnennya Transilvaniyi buli bitvi v gorah Byukk v Ugorshini i Slovachchini v Tatrah Kinec vijni general Mochulskij zastav na posadi komandira girskostrileckogo korpusu v zvanni divizijnogo generala Peresliduvannya pislya vijni General Mochulskij buv zaareshtovanij za zvinuvachennyami u voyennih zlochinah yak i jogo tovarishi po sluzhbi generali Petre Dumitresku ta Ioan Dumitrache Cherez vidsutnist dokaziv Narodnij sud zvilniv Leonarda Mochulskogo vid pokaran za diyi peredbacheni statteyu 2 punktu D zakonu 312 1945 U 1947 roci jogo pereveli v rezerv 12 serpnya 1948 roku vin buv zvinuvachenij yak reakcijnij i vorozhij element znovu zaareshtovanij i bez sudu i slidstva za povedinku sho superechit demokratichnomu rezhimu vidpravlenij na primusovi roboti na kanali Dunaj Chorne more i v trudovu koloniyu v misti Oneshti Vipushenij na pidstavi rishennya Buharestskogo tribunalu 2496 01 10 1955 z v yaznici osoblivogo rezhimu v Zhilavi Primusove misce prozhivannya dlya nogo bulo vstanovleno v misti Blazh U serpni 1960 roku pereyihav do sela Purkeren Brashovskogo povitu a v grudni 1964 roku u Brashov Reabilitaciya Pislya oficijnogo vizitu do Rumuniyi generala Sharlya de Gollya prezidenta Franciyi Leonard Mochulskij yak rumunskij general nagorodzhenij francuzkim Croix de Guerre buv reabilitovanij otrimavshi pravo znovu nositi vijskovu formu Udostoyenij dekilkoh nagorod Vin pomer 15 kvitnya 1979 roku v vici 90 rokiv i buv kremovanij zgidno z zapovitom Jogo prah buv rozsiyanij soldatami 21 girskostrileckogo bataljonu nad Karpatami NagorodiLeonard Mochulskij u 1919 roci Krua de Gerr Franciya 13 listopada 1918 Pam yatnij hrest pro vijnu 1916 1918 Orden Zirki Rumuniyi oficerskij hrest 6 serpnya 1919 Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu 17 zhovtnya 1941 Za rishuchist i energiyu z yakoyu vijska brigadi veli boyi pri peretin kordonu v okolicyah rajonu Sindi za zavoyuvannya rajonu mista Storozhinec ta osoblivo za shturm ukriplen na Dnistri 17 i 18 lipnya de pid silnim vognem protivnika z kazemativ vin podav osobistij priklad v ataci brigadi 2 go klasu 19 lyutogo 1944 3 go klasu z mechami 23 bereznya 1945 Zaliznij hrest 2 go klasu 1941 1 go klasu 1942 Nimeckij hrest v zoloti 25 zhovtnya 1942 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 18 sichnya 1943 Orden Hresta Svobodi 1 go klasu z mechami Finlyandiya 10 bereznya 1943 vruchenij Karlom Mannergejmom Krimskij shit 1943 3 go klasu 1964 Za osoblivi zaslugi v spravi budivnictva socializmu z nagodi dvadcyatoyi richnici vizvolennya batkivshini Inshi rumunski nagorodi Vshanuvannya pam yatiU misti Sigetu Marmaciyej de Leonard Mochulskij sluzhiv u garnizoni v 1932 1940 rokah vstanovlena jogo statuya jogo im ya nosit vulicya U rik vstupu Rumuniyi do Yevropejskogo Soyuzu 21 j bataljon girskih strilciv dislokovanij u Predyali otrimav pochesne im ya General Leonard Mochulskij Ceremoniya projshla v prisutnosti korolya Mihaya I kolishnogo glavi derzhavi yakij svogo chasu trichi nagorodzhuvav generala Mochulskogo ordenom Mihaya Horobrogo Na chest generala nazvani dekilka vulic BibliografiyaShturm gornyh strelkov Voennoe izdatelstvo Buharest 1967 Literaturacol r Gheorghe Suman Adrian Leonard Mociulschi Generalul Leonard Mociulschi in conștiința romanilor ediția a I a 2008 ediția a II a revăzută și completată Editura Univers Științific Zalesskij K A Jon Dumitrache Kto byl kto vo vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki Germanii V 2 h tomah SPb Astrel 2004 384 s ISBN 978 5 17 021314 6 Patzwall K Scherzer V Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Verlag Klaus D Patzwall Norderstedt 2001 ISBN 3 931533 45 XPosilannyaBiografiya 27 grudnya 2019 u Wayback Machine Oficijnij sajt sim yi Mochulskih 21 grudnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ