Адольф Штраус (нім. Adolf Strauss; нар. 6 вересня 1879, Шермке, Саксонія — пом. 20 березня 1973, Любек, Шлезвіг-Гольштейн) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Вермахту (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1939).
| Адольф Штраус | |
|---|---|
| Adolf Strauss | |
| | |
| Народження | 6 вересня 1879 Шермке, Саксонія |
| Смерть | 20 березня 1973 (93 роки) Любек, Шлезвіг-Гольштейн |
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
| Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська |
| Рід військ | піхота |
| Освіта | Прусська військова академія |
| Роки служби | 1898–1945 |
| Звання | Генерал-полковник |
| Командування | 22-га піхотна дивізія 2-й військовий округ II-й армійський корпус 9-та армія |
| Війни / битви | Війни та битви: |
| Нагороди | |
| Адольф Штраус у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Військова кар'єра
- 15 березня 1898 — фенріх
- липень 1901 — лейтенант
- 16 червня 1910 — оберлейтенант
- 8 жовтня 1914 — гауптман
- 1 січня 1924 — майор
- 1 травня 1929 — оберстлейтенант
- 1 квітня 1932 — оберст
- 1 грудня 1934 — генерал-майор
- 1 квітня 1937 — генерал-лейтенант
- 1 листопада 1938 — генерал від інфантерії
- 19 липня 1940 — генерал-полковник
Адольф Штраус народився 6 вересня 1879 року у містечку Шермке у родині прусського магістрату й орендаря Карла Штрауса та його дружини Амалії, уродженої Гуткнехт. У 1921 році він одружився з Ганною фон Шредер, з якою мав двох доньок, Інґеборґ (* 1921) і Хельгу (* 1924).
Військова кар'єра Редагувати
15 березня 1898 року Штраус поступив на військову службу фенріхом до 137-го піхотного полку прусської армії у Гагенау. 17 жовтня 1901 року отримав звання лейтенанта в 162-му піхотному полку в Любеку. 16 червня 1910 року підвищений у званні до оберлейтенанта і відправлений до військової академії, де здобув оперативно-тактичну освіту.
Брав участь у Першій світовій війні на Західному фронті. 8 жовтня 1914 року Адольф Штраус отримав звання гауптмана. Війну завершив командиром батальйону 2-го Верхньорейнського піхотного полку № 99, кавалером обох класів Залізного хреста та Лицарського хреста Королівського дому Ордена Гогенцоллернів з мечами. Після його переведення в рейхсверу, він став майором 1 січня 1924 року, отримав підвищення та призначений викладачем піхотної школи в Дрездені. У травні 1929 року він отримав звання оберстлейтенанта і переведений до штабу 6-го піхотного полку в Любеку. У жовтні 1932 року в чині оберста Штраус прийняв командування 4-м (прусським) піхотним полком у Кольберзі. У вересні 1934 року Штраус перейшов до міністерства рейхсверу в Берліні в якості інспектора піхоти. У грудні того ж року він отримав звання генерал-майора. З жовтня 1935 року він прийняв командування новосформованою 22-ю піхотною дивізією в Бремені. Після підвищення в генерал-лейтенанти у квітні 1937 року його призначили командиром ІІ армійського корпусу та командувачем ІІ військовим округом (Штеттін).
На чолі корпусу Штраус брав участь у вторгненні до Польщі на початку Другої світової війни. 2 вересня 1939 року II армійський корпус прорвав оборонні позиції по обидва боки Корони Польської на Браге, 3 вересня форсував Віслу в районі Кульма і встановив зв'язок між Померанією та Східною Пруссією. Разом із Германом Готом і Вернером Кемпфом Штраус був одним із німецьких командувачів у битві під Модлином. Наприкінці жовтня 1939 року Штраус отримав Лицарський хрест Залізного хреста і переведений на Західний фронт зі своїм оперативним угрупованням військ.
30 травня 1940 року він був призначений командувачем 9-ї армії. Участь у Французькій кампанії. У середині 1941 року його разом з іншими формуваннями групи армій «Центр» перекинули на схід у рамках підготовки операції «Барбаросса». Командував армією під час вторгнення до Радянського Союзу, бойові дії на мінському та смоленському напрямках. Участь у битві за Москву. 16 січня 1942 року звільнений за станом здоров'я від командування.
Після одужання його перевели до резерву і нарешті в серпні 1944 року призначили керівником будівництва фортець на лінії Одер-Варте, перш ніж стати командиром східної частини фортеці в січні 1945 року. Штраус був британським військовополоненим з травня 1945 по травень 1948 року.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адольф Штраус |
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
- Mitcham, SW (2010): Men of Barbarossa ISBN 978-1-935149-15-6
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Militär-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 1, 1. September 1939 bis 31. Dezember 1941. Munich: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
Посилання Редагувати
- Generaloberst Adolf Strauß. на geocities.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- Strauß, Adolf. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 5 серпня 2012. (нім.)
- Generaloberst Adolf Strauß. на historic.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 5 серпня 2012. (нім.)
- Strauß, Adolf — нагороди генерал-полковника Штрауса [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Generaloberst Adolf Strauß [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]