www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зігфрід Геніке нім Siegfried Haenicke нар 8 вересня 1878 Констанц пом 19 лютого 1946 табір військовополонених НКВС Мюльб

Зігфрід Геніке

Зігфрід Геніке (нім. Siegfried Haenicke; нар. 8 вересня 1878, Констанц — пом. 19 лютого 1946, табір військовополонених НКВС «Мюльберг»[de] Мюльберг, Бранденбург) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії Вермахту (1942). Кавалер Pour le Mérite (1918) і Лицарського хреста Залізного хреста (1941). Учасник Першої та Другої світових війн.

Зігфрід Геніке
Siegfried Haenicke
Народження 8 вересня 1878(1878-09-08)
Констанц, Баден
Смерть 19 лютого 1946(1946-02-19) (67 років)
Мюльберг, Німеччина (Радянська зона окупації Німеччини)
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Райхсгеер
 Рейхсвер
 Вермахт
Вид збройних сил  Сухопутні війська
Рід військ піхота
Освіта Кадетський корпус Гнезена
Прусська військова академія
Роки служби 1897–1932
1939-1945
Звання  генерал від інфантерії
Командування 61-ша піхотна дивізія
XXXVIII-й армійський корпус
Війни / битви

Перша світова війна:
Східний фронт

Друга світова війна
Східний фронт

Західний фронт

Східний фронт

Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
За поранення (нагрудний знак)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Столітня медаль

Біографія ред.

13 березня 1897 року поступив на військову службу до кадетського корпусу в Гнезен з одночасним присвоєнням звання молодшого лейтенанта й зарахуванням до штату 6-го Померанського піхотного полку № 49 (нім. 6. Pommersches Infanterie-Regiment Nr. 49). З 15 вересня 1900 служив на посаді ад'ютанта батальйону З 1 жовтня 1904 по 21 липня 1907 року продовжував навчання у Прусській військовій академії в Берліні, по завершенню отримав військове звання лейтенанта.

З 19 лютого 1910 до 18 квітня 1913 року ад'ютант 49-го піхотного полку.

На початок Першої світової війни командир роти 150-го піхотного полку, на цій посаді перебував з 1 жовтня 1913 року. На чолі своєї роти брав активну участь у боях на Східному фронтові, відзначився у битві при Грюнвальді. 2 грудня 1915 року призначений командиром II.-го піхотного батальйону 150-го полку, з яким передислокувався на Західний фронт, де брав участь у боях та битвах до 1918 року. 14 червня 1918 року за особисту хоробрість та мужність на посаді командира батальйону нагороджений вищою нагородою Пруссії — орденом Pour le Mérite. 19 серпня 1918 призначений командиром резервного батальйону свого полку.

Після війни залишився на військовій службі, з 12 листопада 1918 року командир рекрутської бази 37-ї піхотної дивізії, через два місяці знову повернувся на посаду командира II.-го піхотного батальйону 150-го полку. Після розформування частини займав низку командирських, викладацьких та штабних посад у Рейхсвері. 1 листопада 1930 року отримав посаду командира 2-го піхотного полку.

30 вересня 1932 звільнився з військової служби та з травня 1933 до червня 1935 року був директором Імперського повідачу Кенігсбергу[de].

1 червня 1938 року Зігфрід Геніке повернувся на службу до Вермахту, певний час перебував у резерві, доки 8 серпня 1939 не був призначений командиром 61-ї піхотної дивізії Сухопутних військ Третього Рейху.

Генерал З. Геніке на чолі своєї дивізії брав активну участь у вторгненні німецьких військ до Польщі, у складі 3-ї армії бився за опанування Варшави. 1 листопада 1939 за успіхи у військовій кампанії отримав звання генерал-лейтенанта.

З травня 1940 року — командував дивізією у Французькій кампанії, з червня 1941 — у вторгненні Вермахту до Радянського Союзу. 17 вересня 1941 року за успішне виконання завдань та вміле керівництво підлеглими військами нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З 29 березня 1942 командир XXXVIII.-го армійського корпусу, але вже з 29 червня 1942 у резерві фюрера.

З 1 жовтня 1942 призначений командувачем військового округу у Генеральній губернії. У цій посаді, він наказав у жовтні 1943 року залучити війська Вермахту в боротьбі з повстанням в'язнів у таборі Собібор.

З 31 січня 1945 року генерал від інфантерії З. Геніке виведений до резерву фюрера, й згодом відправлений у відставку. Оселився у Бад-Лаузіку.

20 липня 1945 заарештований радянськими окупаційними військами, перебував у спеціальному таборі для військовополонених НКВС «Мюльберг»[de] неподалік від бранденбурзького містечка Мюльберг. Помер в ув'язненні 19 лютого 1946.

Нагороди ред.

Перша світова війна ред.

Міжвоєнний період ред.

Друга світова війна ред.

Див. також ред.

Література ред.

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945, Band 5: v. Haack-Hitzfeld, Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2538-3
  • Walther Hubatsch: Die 61. Infanterie-Division, Dörfler Zeitgeschichte, ISBN 3-8955-5195-3
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Посилання ред.

  • . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2015.  (нім.)
  • . на desertwar.net. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.  (англ.)
  • . на geocities.ws. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.  (англ.)
  • Haenicke, Siegfried [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] — нагороди генерала від інфантерії Гайніке (англ.)

Примітки ред.

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
командир 61-ї піхотної дивізії
8 серпня 1939 — 27 березня 1942 		Наступник:
генерал-майор
Франц Шайдіс
Попередник:
генерал від інфантерії
Фрідріх-Вільгельм фон Гаппіус
командир XXXVIII.-го армійського корпусу
29 березня — 29 червня 1942 		Наступник:
генерал артилерії
Курт Герцог
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zigfrid Genike nim Siegfried Haenicke nar 8 veresnya 1878 Konstanc pom 19 lyutogo 1946 tabir vijskovopolonenih NKVS Myulberg de Myulberg Brandenburg nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general vid infanteriyi Vermahtu 1942 Kavaler Pour le Merite 1918 i Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1941 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn Zigfrid GenikeSiegfried HaenickeNarodzhennya 8 veresnya 1878 1878 09 08 Konstanc BadenSmert 19 lyutogo 1946 1946 02 19 67 rokiv Myulberg Nimechchina Radyanska zona okupaciyi Nimechchini Krayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijsk pihotaOsvita Kadetskij korpus GnezenaPrusska vijskova akademiyaRoki sluzhbi 1897 19321939 1945Zvannya general vid infanteriyiKomanduvannya 61 sha pihotna diviziyaXXXVIII j armijskij korpusVijni bitvi Persha svitova vijna Shidnij front Shidno Prusska operaciya Bitva pid TannenbergomDruga svitova vijnaShidnij front Polska kampaniya 1939 Bitva za Mlavu Shturm VarshaviZahidnij front Francuzka kampaniya Bitva za Dyunkerk Okupaciya BelgiyiShidnij front Operaciya Barbarossa Prikordonni bitvi Pribaltijska operaciya Tallinnska oborona Moonzundska operaciya Blokada Leningrada Lyubanska operaciya Tihvinska oboronna operaciya Tihvinska nastupalna operaciya Nimecka okupaciya Polshi Bij pid Poritovim Vzgor yamNagorodi Licarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuOrden Pour le Merite Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuLicarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Za poranennya nagrudnij znak Ganzejskij hrest Gamburg Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Zolotij nimeckij hrest Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Velikij hrest ordena Zaslug Ugorshina Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Stolitnya medal Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 2 1 Persha svitova vijna 2 2 Mizhvoyennij period 2 3 Druga svitova vijna 3 Div takozh 4 Literatura 5 Posilannya 6 PrimitkiBiografiya red Vijskova kar yera 13 bereznya 1897 drugij lejtenant 1 sichnya 1899 lejtenant 18 travnya 1907 ober lejtenant 18 grudnya 1912 gauptman 18 travnya 1920 major 1 zhovtnya 1925 oberst lejtenant 1 lyutogo 1929 oberst 1 kvitnya 1932 general major 1 listopada 1939 general lejtenant 1 kvitnya 1942 general vid infanteriyi 13 bereznya 1897 roku postupiv na vijskovu sluzhbu do kadetskogo korpusu v Gnezen z odnochasnim prisvoyennyam zvannya molodshogo lejtenanta j zarahuvannyam do shtatu 6 go Pomeranskogo pihotnogo polku 49 nim 6 Pommersches Infanterie Regiment Nr 49 Z 15 veresnya 1900 sluzhiv na posadi ad yutanta bataljonu Z 1 zhovtnya 1904 po 21 lipnya 1907 roku prodovzhuvav navchannya u Prusskij vijskovij akademiyi v Berlini po zavershennyu otrimav vijskove zvannya lejtenanta Z 19 lyutogo 1910 do 18 kvitnya 1913 roku ad yutant 49 go pihotnogo polku Na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni komandir roti 150 go pihotnogo polku na cij posadi perebuvav z 1 zhovtnya 1913 roku Na choli svoyeyi roti brav aktivnu uchast u boyah na Shidnomu frontovi vidznachivsya u bitvi pri Gryunvaldi 2 grudnya 1915 roku priznachenij komandirom II go pihotnogo bataljonu 150 go polku z yakim peredislokuvavsya na Zahidnij front de brav uchast u boyah ta bitvah do 1918 roku 14 chervnya 1918 roku za osobistu horobrist ta muzhnist na posadi komandira bataljonu nagorodzhenij vishoyu nagorodoyu Prussiyi ordenom Pour le Merite 19 serpnya 1918 priznachenij komandirom rezervnogo bataljonu svogo polku Pislya vijni zalishivsya na vijskovij sluzhbi z 12 listopada 1918 roku komandir rekrutskoyi bazi 37 yi pihotnoyi diviziyi cherez dva misyaci znovu povernuvsya na posadu komandira II go pihotnogo bataljonu 150 go polku Pislya rozformuvannya chastini zajmav nizku komandirskih vikladackih ta shtabnih posad u Rejhsveri 1 listopada 1930 roku otrimav posadu komandira 2 go pihotnogo polku 30 veresnya 1932 zvilnivsya z vijskovoyi sluzhbi ta z travnya 1933 do chervnya 1935 roku buv direktorom Imperskogo povidachu Kenigsbergu de 1 chervnya 1938 roku Zigfrid Genike povernuvsya na sluzhbu do Vermahtu pevnij chas perebuvav u rezervi doki 8 serpnya 1939 ne buv priznachenij komandirom 61 yi pihotnoyi diviziyi Suhoputnih vijsk Tretogo Rejhu General Z Genike na choli svoyeyi diviziyi brav aktivnu uchast u vtorgnenni nimeckih vijsk do Polshi u skladi 3 yi armiyi bivsya za opanuvannya Varshavi 1 listopada 1939 za uspihi u vijskovij kampaniyi otrimav zvannya general lejtenanta Z travnya 1940 roku komanduvav diviziyeyu u Francuzkij kampaniyi z chervnya 1941 u vtorgnenni Vermahtu do Radyanskogo Soyuzu 17 veresnya 1941 roku za uspishne vikonannya zavdan ta vmile kerivnictvo pidleglimi vijskami nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta Z 29 bereznya 1942 komandir XXXVIII go armijskogo korpusu ale vzhe z 29 chervnya 1942 u rezervi fyurera Z 1 zhovtnya 1942 priznachenij komanduvachem vijskovogo okrugu u Generalnij guberniyi U cij posadi vin nakazav u zhovtni 1943 roku zaluchiti vijska Vermahtu v borotbi z povstannyam v yazniv u tabori Sobibor Z 31 sichnya 1945 roku general vid infanteriyi Z Genike vivedenij do rezervu fyurera j zgodom vidpravlenij u vidstavku Oselivsya u Bad Lauziku 20 lipnya 1945 zaareshtovanij radyanskimi okupacijnimi vijskami perebuvav u specialnomu tabori dlya vijskovopolonenih NKVS Myulberg de nepodalik vid brandenburzkogo mistechka Myulberg Pomer v uv yaznenni 19 lyutogo 1946 Nagorodi red Stolitnya medal 22 bereznya 1897 Persha svitova vijna red Zaliznij hrest 2 go klasu 8 veresnya 1914 1 go klasu 22 zhvotnya 1914 Ganzejskij Hrest Gamburg 6 chervnya 1916 Licarskij hrest korolivskogo ordena domu Gogencollerniv z mechami 27 veresnya 1916 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu 19 lyutogo 1917 Pour le Merite 14 chervnya 1918 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 5 serpnya 1918 Mizhvoyennij period red Hrest Za vislugu rokiv Prussiya 17 kvitnya 1920 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 19 lipnya 1934 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Druga svitova vijna red Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 19 veresnya 1939 1 go klasu 1 zhovtnya 1939 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 17 veresnya 1941 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 1 serpnya 1942 Nimeckij hrest v zoloti 4 veresnya 1942 Kavaler Velikogo hresta ordena Zaslug Ugorshina z mechami 20 zhovtnya 1942 Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu z mechami 1 veresnya 1943 Div takozh red Fridrih Olbriht Gustav Anton fon Vitershejm German Ferch Gans Gustav Felber Gans fon Obstfelder Gans fon ShponekLiteratura red Fellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Germany Podzun Pallas 2000 ISBN 3 7909 0284 5 Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Dermot Bradley Die Generale des Heeres 1921 1945 Band 5 v Haack Hitzfeld Biblio Verlag Osnabruck 1999 ISBN 3 7648 2538 3 Walther Hubatsch Die 61 Infanterie Division Dorfler Zeitgeschichte ISBN 3 8955 5195 3 Das Deutsche Fuhrerlexikon Otto Stollberg G m b H Berlin 1934Posilannya red Haenicke Siegfried na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2015 nim Siegfried Haenicke na desertwar net Arhiv originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 9 kvitnya 2015 angl General der Infanterie Siegfried Haenicke na geocities ws Arhiv originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 9 kvitnya 2015 angl Haenicke Siegfried Arhivovano 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine nagorodi generala vid infanteriyi Gajnike angl Primitki red Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik sformovana nbsp komandir 61 yi pihotnoyi diviziyi8 serpnya 1939 27 bereznya 1942 Nastupnik general major Franc ShajdisPoperednik general vid infanteriyiFridrih Vilgelm fon Gappius nbsp komandir XXXVIII go armijskogo korpusu29 bereznya 29 chervnya 1942 Nastupnik general artileriyiKurt Gercog Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zigfrid Genike amp oldid 34959946