www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зімянін Михайло Васильович Михайло Васильович Зімянін Зимянин біл Міхаіл Васілевіч Зімянін 21 листопада 1914 року місто

Зімянін Михайло Васильович

Михайло Васильович Зімянін (Зимянин) (біл. Міхаіл Васілевіч Зімянін; 21 листопада 1914 року, місто Вітебськ, тепер Білорусь — 1 травня 1995 року, місто Москва) — радянський партійний діяч, Герой Соціалістичної Праці, секретар ЦК КПРС (1976—1987), Надзвичайний і Повноважний посол СРСР. Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР 2—3 і 7—11 скликань від РРФСР. Член ЦК КПРС (1952—1956 і 1966—1989). Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС (1956—1966).

Зімянін Михайло Васильович
Народився 8 (21) листопада 1914
Вітебськ, Російська імперія
Помер 1 травня 1995(1995-05-01) (80 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  Росія
Діяльність політик, дипломат, журналіст
Галузь політика і дипломатія
Alma mater Могилівський державний університет імені Аркадія Кулешова (1939)
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство СЖ СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і Minister of Public Education of the BSSRd
Партія ВКП(б)
Конфесія атеїзм
Діти Natalya Zimyaninad і Vladimir Zimyanind
Нагороди

Життєпис ред.

Народився у Вітебську в родині робітника-залізничника. У 1929 році році переїхав до міста Ленінграда, де розпочав трудову діяльність кондуктором на залізниці. Потім працював робітником паровозоремонтного депо станцій Ленінград і Вітебськ-товарний.

З 1931 року працював у редакції газети «Колгоспник Білорусі» у місті Мінську.

У 1934 році закінчив екстерном Вітебський педагогічний технікум. У 1934—1936 роках працював вчителем і директором неповної середньої школи у Вєтковському районі Гомельської області. Навчався заочно в Могильовському педагогічному інституті.

У 1936—1938 роках служив у лавах Червоної Армії. Після демобілізації поступив на 4-й курс Могильовського педагогічного інституту.

З 1939 року член ВКП(б).

У 1939 році закінчив Могильовський педагогічний інститут.

У 1939 році — секретар, 1-й Могильовського міського комітету ЛКСМ Білорусі. У 1939—1940 роках — 1-й Могильовського обласного комітету ЛКСМ Білорусі.

7 жовтня 1940 — червень 1946 року — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Білорусі. З початком німецько-радянської війни займався створенням комсомольського підпілля і формуванням підпільних комсомольських органів. Як член Північно-Західної оперативної групи ЦК КП(б) Білорусі вів роботу з розгортання підпільної і партизанської боротьби в Білорусі.

У 1946—1947 роках — 2-й секретар Гомельського обласного комітету КП(б) Білорусі. У 1947 році працював міністром освіти Білоруської РСР.

6 червня 1947 — 15 лютого 1949 року — секретар ЦК КП(б) Білорусі з кадрів.

19 лютого 1949 — 27 червня 1953 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Білорусі.

12 червня 1953 року Президія ЦК КПРС за доповідною запискою Лаврентія Берії прийняла постанову «Питання Білоруської РСР», за яким ЦК КПБ було рекомендовано обрати першим секретарем ЦК КПБ Михайла Зімяніна. Однак під час проведення в Мінську 25—27 червня 1953 року Пленуму ЦК КПБ, в Москві був арештований Берія, і Президія ЦК КПРС скасувала свою рекомендацію. Микола Патолічев знову був обраний першим секретарем ЦК КПБ.

У 1953—1956 роках — завідувач IV-го Європейського відділу Міністерства закордонних справ (МЗС) СРСР, член колегії МЗС СРСР.

З 21 січня 1956 до 3 січня 1958 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у В'єтнамі,

31 грудня 1957—1960 року — завідувач Далекосхідного відділу Міністерства закордонних справ (МЗС) СРСР, член колегії МЗС СРСР.

20 лютого 1960 — 8 квітня 1965 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Чехословаччині.

У квітні — вересні 1965 року — заступник міністра закордонних справ СРСР.

У вересні 1965 — березні 1976 року — головний редактор центральної газети ЦК КПРС «Правда». З 1966 по 1976 рік — голова правління Спілки журналістів СРСР.

5 березня 1976 року на Пленумі ЦК КПРС обраний Секретарем ЦК КПРС, під керівництвом М. А. Суслова курував ідеологічні питання (наука, освіта, культура, спорт, ЗМІ та ін). У Секретаріаті ЦК КПРС змінив Демічева, призначеного у 1974 році Міністром культури СРСР.

28 січня 1987 року звільнений із посади секретаря ЦК КПРС і відправлений на пенсію.

Помер у 1995 році. Похований на Троєкурівському цвинтарі в Москві.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Зимянин Михаил Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mihajlo Vasilovich Zimyanin Zimyanin bil Mihail Vasilevich Zimyanin 21 listopada 1914 roku misto Vitebsk teper Bilorus 1 travnya 1995 roku misto Moskva radyanskij partijnij diyach Geroj Socialistichnoyi Praci sekretar CK KPRS 1976 1987 Nadzvichajnij i Povnovazhnij posol SRSR Deputat Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR 2 3 i 7 11 sklikan vid RRFSR Chlen CK KPRS 1952 1956 i 1966 1989 Chlen Centralnoyi Revizijnoyi Komisiyi KPRS 1956 1966 Zimyanin Mihajlo VasilovichNarodivsya 8 21 listopada 1914 Vitebsk Rosijska imperiya 1 Pomer 1 travnya 1995 1995 05 01 80 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina RosiyaDiyalnist politik diplomat zhurnalistGaluz politika 2 i diplomatiya 2 Alma mater Mogilivskij derzhavnij universitet imeni Arkadiya Kuleshova 1939 Znannya mov rosijska 2 Uchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo SZh SRSRPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d i Minister of Public Education of the BSSRdPartiya VKP b Konfesiya ateyizmDiti Natalya Zimyaninad i Vladimir ZimyanindNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya u Vitebsku v rodini robitnika zaliznichnika U 1929 roci roci pereyihav do mista Leningrada de rozpochav trudovu diyalnist konduktorom na zaliznici Potim pracyuvav robitnikom parovozoremontnogo depo stancij Leningrad i Vitebsk tovarnij Z 1931 roku pracyuvav u redakciyi gazeti Kolgospnik Bilorusi u misti Minsku U 1934 roci zakinchiv eksternom Vitebskij pedagogichnij tehnikum U 1934 1936 rokah pracyuvav vchitelem i direktorom nepovnoyi serednoyi shkoli u Vyetkovskomu rajoni Gomelskoyi oblasti Navchavsya zaochno v Mogilovskomu pedagogichnomu instituti U 1936 1938 rokah sluzhiv u lavah Chervonoyi Armiyi Pislya demobilizaciyi postupiv na 4 j kurs Mogilovskogo pedagogichnogo institutu Z 1939 roku chlen VKP b U 1939 roci zakinchiv Mogilovskij pedagogichnij institut U 1939 roci sekretar 1 j Mogilovskogo miskogo komitetu LKSM Bilorusi U 1939 1940 rokah 1 j Mogilovskogo oblasnogo komitetu LKSM Bilorusi 7 zhovtnya 1940 cherven 1946 roku 1 j sekretar CK LKSM Bilorusi Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni zajmavsya stvorennyam komsomolskogo pidpillya i formuvannyam pidpilnih komsomolskih organiv Yak chlen Pivnichno Zahidnoyi operativnoyi grupi CK KP b Bilorusi viv robotu z rozgortannya pidpilnoyi i partizanskoyi borotbi v Bilorusi U 1946 1947 rokah 2 j sekretar Gomelskogo oblasnogo komitetu KP b Bilorusi U 1947 roci pracyuvav ministrom osviti Biloruskoyi RSR 6 chervnya 1947 15 lyutogo 1949 roku sekretar CK KP b Bilorusi z kadriv 19 lyutogo 1949 27 chervnya 1953 roku 2 j sekretar CK KP b Bilorusi 12 chervnya 1953 roku Prezidiya CK KPRS za dopovidnoyu zapiskoyu Lavrentiya Beriyi prijnyala postanovu Pitannya Biloruskoyi RSR za yakim CK KPB bulo rekomendovano obrati pershim sekretarem CK KPB Mihajla Zimyanina Odnak pid chas provedennya v Minsku 25 27 chervnya 1953 roku Plenumu CK KPB v Moskvi buv areshtovanij Beriya i Prezidiya CK KPRS skasuvala svoyu rekomendaciyu Mikola Patolichev znovu buv obranij pershim sekretarem CK KPB U 1953 1956 rokah zaviduvach IV go Yevropejskogo viddilu Ministerstva zakordonnih sprav MZS SRSR chlen kolegiyi MZS SRSR Z 21 sichnya 1956 do 3 sichnya 1958 roku nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR u V yetnami 31 grudnya 1957 1960 roku zaviduvach Dalekoshidnogo viddilu Ministerstva zakordonnih sprav MZS SRSR chlen kolegiyi MZS SRSR 20 lyutogo 1960 8 kvitnya 1965 roku nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR u Chehoslovachchini U kvitni veresni 1965 roku zastupnik ministra zakordonnih sprav SRSR U veresni 1965 berezni 1976 roku golovnij redaktor centralnoyi gazeti CK KPRS Pravda Z 1966 po 1976 rik golova pravlinnya Spilki zhurnalistiv SRSR 5 bereznya 1976 roku na Plenumi CK KPRS obranij Sekretarem CK KPRS pid kerivnictvom M A Suslova kuruvav ideologichni pitannya nauka osvita kultura sport ZMI ta in U Sekretariati CK KPRS zminiv Demicheva priznachenogo u 1974 roci Ministrom kulturi SRSR 28 sichnya 1987 roku zvilnenij iz posadi sekretarya CK KPRS i vidpravlenij na pensiyu Pomer u 1995 roci Pohovanij na Troyekurivskomu cvintari v Moskvi Nagorodi red Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 za vidatni dosyagnennya v kerivnictvi partijnoyu presoyu ta redakciyeyu gazeti Pravda ta u zv yazku z 60 richchyam p yat ordeniv Lenina orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya orden Chervonogo Prapora inshi ordeni medal Partizanovi Velikoyi Vitchiznyanoyi I go st medal Za oboronu Moskvi medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv medaliPrimitki red Zimyanin Mihail Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863Posilannya red Zimyanin Mihail Vasilevich Arhivovano 18 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Mihail Zimyanin na sajte Hrono Arhivovano 23 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zimyanin Mihajlo Vasilovich amp oldid 34960462