www.wikidata.uk-ua.nina.az

Заваров Олексій Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Заваров Зава ров Олексі й Іва нович нар 4 17

Заваров Олексій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Заваров.

Зава́ров Олексі́й Іва́нович (нар. 4 (17) березня 1917(19170317), с. Коломенське, Московська губернія, Російська імперія — 21 січня 2003, Київ, Україна) — український архітектор, один з авторів проєкту післявоєнної забудови Хрещатика. Член-кореспондент Академії мистецтв України (2001), народний архітектор Української РСР (1984), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1986). Член-кореспондент Академії містобудування СРСР, почесний член Української академії архітектури.

Заваров Олексій Іванович
рос. Алексе́й Ива́нович Зава́ров
Народження 4 (17) березня 1917(1917-03-17)
Смерть 21 січня 2003(2003-01-21) (85 років)
Країна  СРСР
Навчання Київський державний художній інститут (1948)
Діяльність архітектор
Праця в містах Москва, Челябінськ, Магнітогорськ, Київ, Ташкент
Членство Національна спілка архітекторів України
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «Ветеран праці»
Заслужений будівельник Української РСР
Автограф

Біографія Редагувати

Народився у селі Коломенському (нині — територія Москви) у родині робочого. У 1925—1931 роках навчався в середній школі у Москві. Після навчання у 1931—1935 роках у Московському будівельному технікумі отримав спеціальність техніка-архітектора.

У 1936—1939 роках Заваров працював виконробом Адміністративного господарства Управління Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС СРСР), техніком-архітектором відділу планування Мосради, молодшим архітектором, архітектором майстерні № 8 Управління планування Мосради у м. Москві. У 1937 році спільно з Олександром Власовим архітектор розробив типовий проєкт театру на 1000 осіб, труби, греблі, каскади, бесідки в Нескучному саду для Москви, які не були реалізовані.

У 1939—1941 роках навчався в Московському архітектурному інституті, який не закінчив у зв'язку з початком війни.

Протягом 10 серпня 1941 — 14 січня 1943 року працював архітектором, заступником керівника групи цивільних споруд інституту «Промбудпроект» у Челябінську (РРФСР). Тут за його проєктами зведено гуртожитки Бакалебуду Челябінського металургійного заводу (1942—1943), житлові будинки для інженерно-технічного персоналу Челябінського трубопрокатного заводу (1942—1943). З 15 січня 1943 до 22 серпня 1944 року працював інженером-диспетчером керівника тресту «Магнітобуд» у Магнітогорську. У 1944 році виходить книга спогадів Н. Смілянського та О. Заварова «Магнитогорська шоста».

22 серпня 1944 року Заваров відновив навчання в Московському архітектурному інституті, проте залишив навчання після 6 курсу.

1945 року переїжджає до Києва і 22 червня розпочинає роботу заступником керівника майстерні № 1 Державних архітектурних майстерень в м. Києві (нині Київпроект). Під керівництвом головного архітектора Києва Олександра Власова працює над проєктами відбудови, формування, планування та забудови столиці України. Спільно з архітекторами Олександром Власовим, Анатолієм Добровольським, Олександром Малиновським та Віктором Єлізаровим працював над конкурсним проєктом відбудови Хрещатика. Проєкт був визнаний переможцем і протягом 1946—1956 років архітектор брав участь у забудові центральної вулиці столиці. У 1947 році у складі авторського колективу працював над проєктом парку на Трухановому острові у Києві (спільно з Олександром Власовим та Семеном Барзиловичем). У 1947 року його прийняли в члени Спілки архітекторів УРСР.

У 1948 році завершує навчання на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту. Того ж року він спроєктував комплекс головних оранжерей в Ботанічному саду (не реалізований), а також проєкт реконструкції Аносовського парку у Києві.

У складі авторського колективу в 1948 році Заваров бере участь у проєктуванні Центрального парку культури та відпочинку на схилах Дніпра у Києві (спільно з О. Власовим, А. Добровольським і М. Пінчуком). Під час облаштування парку було впорядковано Паркову дорогу, прокладено пішохідну Фестивальну алею. Найбільша споруда парку — Зелений театр на 4100 осіб (у співавторстві з О. Власовим та М. Пінчуком; 1949), який використовувався для проведення концертів, кіносеансів тощо. Елементом театру є одна з двох казематних стін колишньої військової споруди XIX століття Нової Печерської фортеці.

У 1948—1962 роках очолює архітектурну майстерню № 1 Київпроекту. У 1949 році Заваров бере участь у проєктуванні Річкового вокзалу у Києві (проєкт не реалізований). У 1955—1957 роках за проєктом архітекторів Олександра Заварова та Всеволода Суворова у Києві було зведено Парковий пішохідний міст через Дніпро. Довжина мосту 429 м, ширина — 7 м.

Протягом 1962—1964 років працював директором Науково-дослідного інституту містобудування (Діпромісто).

1964 року Заваров захищає кандидатську дисертацію за темою «Проблеми озеленення міста Києва».

У 1964–1986 роках — директор Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проєктування (КиївЗНДІЕП). Під керівництвом Заварова працівниками КиївЗНДІЕП розроблено проєкти унікальних будівель навчально-виховного, торговельного, лікувально-рекреаційного призначення. Найвідомішими з них є «Будинок меблів», «Будинок торгівлі» у Києві, 24-х поверховий житловий будинок у Харкові. Також за проєктами КиївЗНДІЕП будується новий житловий район у Ташкенті (Узбецька РСР), що постраждав від землетрусу. У 1986—2000 роках — старший науковий співробітник, консультант КиївЗНДІЕП (УкрЗНДІЕП).

У 1973 році був редактором видання "КиївЗНДІЕП. Громадські будівлі", а в 1982 році написав статтю "Творча співдружність" в "Будівництво та архітектура".

Серед реалізованих проєктів архітектора: пам'ятник Миколі Щорсу на бульварі Тараса Шевченка (у співавторстві з Олександром Власовим та скульптором Михайлом Лисенком, 1953), адміністративна будівля Міністерства лісового господарства на Хрещатику, 30 (1951), реконструкція Жовтневого палацу культури з глядацьким залом на 2200 осіб (у співавторстві з Анатолієм Черкаським і Генріхом Кульчицьким, первинний проєкт — Вікентій Беретті; 1958), адміністративна будівля дирекції газопроводу Дашава — Київ (відбудова споруди колишньої Фундуклеївської жіночої гімназії, у співавторстві з Р. Книжником; 1952), житлові будинки на Повітрофлотському шосе, 52, 54, 56 (у співавторстві із С. Шпільтом; 1955), житловий масив Чоколівка (Першотравневий; у співавторстві із С. Шпільтом та Л. Брехунцем; 1956–1970-ті), експериментальний житловий будинок малометражного планування (у співавторстві з Георгієм Колесовим; 1957), будівля Київської міської ради (у співавторстві з Олександром Власовим, Олександром Малиновським; 1956), Київський палац спорту (у співавторстві з Михайлом Гречиною; 1960); павільйон Міністерства торгівлі УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві (1962), пам'ятник Тарасові Шевченку в с. Шевченковому Черкаської облості, пам'ятник жертвам фашизму у Золотоноші Черкаської області.

У період переходу до масового житлового будівництва за типовими проєктами, які зводили індустріальними методами, Заваров проєктував житлові райони Києва: Відрадний, Микільська Борщагівка, Березняки. Одним з останніх його авторських проєктів була забудова району Теремки-1, де закладена низка прогресивних ідей: безперервна різноповерхова забудова та наближення до споживача системи обслуговування.

Діапозон наукових інтересів Заварова — 42 наукові праці та 9 винаходів. Під його керівництвом було захищено 5 дисертацій.

Помер 21 січня 2003 року у Києві.

Зображення Редагувати

Нагороди Редагувати

Почесні звання Редагувати

Народний архітектор Української РСР (1984), заслужений будівельник Української РСР (1959), заслужений будівельник Угорської Народної Республіки (1974), заслужений будівельник Узбецької РСР (1978).

Примітки Редагувати

  1. ↑ Юнаков, 2016, с. 311.
  2. Смелянский Н. С., Заваров А. И. Магнитогорская шестая. — Челябинск: Челябгиз, 1944. (рос.)
  3. Заваров А. И. Проблема озеленения города Киева: Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата архитектуры / Моск. архитектурный ин-т. — Киев: [б. и.], 1964. (рос.)
  4. Юнаков, 2016, с. 313.
  5. Юнаков, 2016, с. 335.
  6. Юнаков, 2016, с. 416.
  7. Юнаков, 2016, с. 464.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zavarov Zava rov Oleksi j Iva novich nar 4 17 bereznya 1917 19170317 1 s Kolomenske Moskovska guberniya Rosijska imperiya 21 sichnya 2003 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij arhitektor odin z avtoriv proyektu pislyavoyennoyi zabudovi Hreshatika Chlen korespondent Akademiyi mistectv Ukrayini 2001 narodnij arhitektor Ukrayinskoyi RSR 1984 1 laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1986 1 Chlen korespondent Akademiyi mistobuduvannya SRSR pochesnij chlen Ukrayinskoyi akademiyi arhitekturi Zavarov Oleksij Ivanovichros Alekse j Iva novich Zava rovNarodzhennya 4 17 bereznya 1917 1917 03 17 s Kolomenske Moskovska guberniya Rosijska imperiyaSmert 21 sichnya 2003 2003 01 21 85 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSRNavchannya Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1948 Diyalnist arhitektorPracya v mistah Moskva Chelyabinsk Magnitogorsk Kiyiv TashkentChlenstvo Nacionalna spilka arhitektoriv UkrayiniNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi Medal Veteran praci Zasluzhenij budivelnik Ukrayinskoyi RSRAvtograf Zmist 1 Biografiya 2 Zobrazhennya 3 Nagorodi 4 Pochesni zvannya 5 Primitki 6 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya u seli Kolomenskomu nini teritoriya Moskvi u rodini robochogo U 1925 1931 rokah navchavsya v serednij shkoli u Moskvi Pislya navchannya u 1931 1935 rokah u Moskovskomu budivelnomu tehnikumi otrimav specialnist tehnika arhitektora U 1936 1939 rokah Zavarov pracyuvav vikonrobom Administrativnogo gospodarstva Upravlinnya Narodnogo komisariatu vnutrishnih sprav NKVS SRSR tehnikom arhitektorom viddilu planuvannya Mosradi molodshim arhitektorom arhitektorom majsterni 8 Upravlinnya planuvannya Mosradi u m Moskvi U 1937 roci spilno z Oleksandrom Vlasovim arhitektor rozrobiv tipovij proyekt teatru na 1000 osib trubi grebli kaskadi besidki v Neskuchnomu sadu dlya Moskvi yaki ne buli realizovani U 1939 1941 rokah navchavsya v Moskovskomu arhitekturnomu instituti yakij ne zakinchiv u zv yazku z pochatkom vijni Protyagom 10 serpnya 1941 14 sichnya 1943 roku pracyuvav arhitektorom zastupnikom kerivnika grupi civilnih sporud institutu Prombudproekt u Chelyabinsku RRFSR Tut za jogo proyektami zvedeno gurtozhitki Bakalebudu Chelyabinskogo metalurgijnogo zavodu 1942 1943 zhitlovi budinki dlya inzhenerno tehnichnogo personalu Chelyabinskogo truboprokatnogo zavodu 1942 1943 Z 15 sichnya 1943 do 22 serpnya 1944 roku pracyuvav inzhenerom dispetcherom kerivnika trestu Magnitobud u Magnitogorsku U 1944 roci vihodit kniga spogadiv N Smilyanskogo ta O Zavarova Magnitogorska shosta 2 22 serpnya 1944 roku Zavarov vidnoviv navchannya v Moskovskomu arhitekturnomu instituti prote zalishiv navchannya pislya 6 kursu 1945 roku pereyizhdzhaye do Kiyeva i 22 chervnya rozpochinaye robotu zastupnikom kerivnika majsterni 1 Derzhavnih arhitekturnih majsteren v m Kiyevi nini Kiyivproekt Pid kerivnictvom golovnogo arhitektora Kiyeva Oleksandra Vlasova pracyuye nad proyektami vidbudovi formuvannya planuvannya ta zabudovi stolici Ukrayini Spilno z arhitektorami Oleksandrom Vlasovim Anatoliyem Dobrovolskim Oleksandrom Malinovskim ta Viktorom Yelizarovim pracyuvav nad konkursnim proyektom vidbudovi Hreshatika Proyekt buv viznanij peremozhcem i protyagom 1946 1956 rokiv arhitektor brav uchast u zabudovi centralnoyi vulici stolici U 1947 roci u skladi avtorskogo kolektivu pracyuvav nad proyektom parku na Truhanovomu ostrovi u Kiyevi spilno z Oleksandrom Vlasovim ta Semenom Barzilovichem U 1947 roku jogo prijnyali v chleni Spilki arhitektoriv URSR U 1948 roci zavershuye navchannya na arhitekturnomu fakulteti Kiyivskogo derzhavnogo hudozhnogo institutu Togo zh roku vin sproyektuvav kompleks golovnih oranzherej v Botanichnomu sadu ne realizovanij a takozh proyekt rekonstrukciyi Anosovskogo parku u Kiyevi U skladi avtorskogo kolektivu v 1948 roci Zavarov bere uchast u proyektuvanni Centralnogo parku kulturi ta vidpochinku na shilah Dnipra u Kiyevi spilno z O Vlasovim A Dobrovolskim i M Pinchukom Pid chas oblashtuvannya parku bulo vporyadkovano Parkovu dorogu prokladeno pishohidnu Festivalnu aleyu Najbilsha sporuda parku Zelenij teatr na 4100 osib u spivavtorstvi z O Vlasovim ta M Pinchukom 1949 yakij vikoristovuvavsya dlya provedennya koncertiv kinoseansiv tosho Elementom teatru ye odna z dvoh kazematnih stin kolishnoyi vijskovoyi sporudi XIX stolittya Novoyi Pecherskoyi forteci U 1948 1962 rokah ocholyuye arhitekturnu majsternyu 1 Kiyivproektu U 1949 roci Zavarov bere uchast u proyektuvanni Richkovogo vokzalu u Kiyevi proyekt ne realizovanij U 1955 1957 rokah za proyektom arhitektoriv Oleksandra Zavarova ta Vsevoloda Suvorova u Kiyevi bulo zvedeno Parkovij pishohidnij mist cherez Dnipro Dovzhina mostu 429 m shirina 7 m Protyagom 1962 1964 rokiv pracyuvav direktorom Naukovo doslidnogo institutu mistobuduvannya Dipromisto 1964 roku Zavarov zahishaye kandidatsku disertaciyu za temoyu Problemi ozelenennya mista Kiyeva 3 U 1964 1986 rokah direktor Kiyivskogo zonalnogo naukovo doslidnogo institutu eksperimentalnogo proyektuvannya KiyivZNDIEP 4 5 Pid kerivnictvom Zavarova pracivnikami KiyivZNDIEP rozrobleno proyekti unikalnih budivel navchalno vihovnogo torgovelnogo likuvalno rekreacijnogo priznachennya Najvidomishimi z nih ye Budinok mebliv Budinok torgivli u Kiyevi 24 h poverhovij zhitlovij budinok u Harkovi Takozh za proyektami KiyivZNDIEP buduyetsya novij zhitlovij rajon u Tashkenti Uzbecka RSR sho postrazhdav vid zemletrusu U 1986 2000 rokah starshij naukovij spivrobitnik konsultant KiyivZNDIEP UkrZNDIEP U 1973 roci buv redaktorom vidannya KiyivZNDIEP Gromadski budivli 6 a v 1982 roci napisav stattyu Tvorcha spivdruzhnist v Budivnictvo ta arhitektura 7 Sered realizovanih proyektiv arhitektora pam yatnik Mikoli Shorsu na bulvari Tarasa Shevchenka u spivavtorstvi z Oleksandrom Vlasovim ta skulptorom Mihajlom Lisenkom 1953 administrativna budivlya Ministerstva lisovogo gospodarstva na Hreshatiku 30 1951 rekonstrukciya Zhovtnevogo palacu kulturi z glyadackim zalom na 2200 osib u spivavtorstvi z Anatoliyem Cherkaskim i Genrihom Kulchickim pervinnij proyekt Vikentij Beretti 1958 administrativna budivlya direkciyi gazoprovodu Dashava Kiyiv vidbudova sporudi kolishnoyi Fundukleyivskoyi zhinochoyi gimnaziyi u spivavtorstvi z R Knizhnikom 1952 zhitlovi budinki na Povitroflotskomu shose 52 54 56 u spivavtorstvi iz S Shpiltom 1955 zhitlovij masiv Chokolivka Pershotravnevij u spivavtorstvi iz S Shpiltom ta L Brehuncem 1956 1970 ti eksperimentalnij zhitlovij budinok malometrazhnogo planuvannya u spivavtorstvi z Georgiyem Kolesovim 1957 budivlya Kiyivskoyi miskoyi radi u spivavtorstvi z Oleksandrom Vlasovim Oleksandrom Malinovskim 1956 Kiyivskij palac sportu u spivavtorstvi z Mihajlom Grechinoyu 1960 paviljon Ministerstva torgivli URSR na Vsesoyuznij silskogospodarskij vistavci u Moskvi 1962 pam yatnik Tarasovi Shevchenku v s Shevchenkovomu Cherkaskoyi oblosti pam yatnik zhertvam fashizmu u Zolotonoshi Cherkaskoyi oblasti U period perehodu do masovogo zhitlovogo budivnictva za tipovimi proyektami yaki zvodili industrialnimi metodami Zavarov proyektuvav zhitlovi rajoni Kiyeva Vidradnij Mikilska Borshagivka Bereznyaki Odnim z ostannih jogo avtorskih proyektiv bula zabudova rajonu Teremki 1 de zakladena nizka progresivnih idej bezperervna riznopoverhova zabudova ta nablizhennya do spozhivacha sistemi obslugovuvannya Diapozon naukovih interesiv Zavarova 42 naukovi praci ta 9 vinahodiv Pid jogo kerivnictvom bulo zahisheno 5 disertacij Pomer 21 sichnya 2003 roku u Kiyevi Zobrazhennya Redaguvati nbsp Hreshatik nbsp Budinok ministerstva lisovogo gospodarstva URSR Hreshatik 30 nbsp Budinok Kiyivskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ Hreshatik 36 nbsp Administrativna budivlya direkciyi gazoprovodu Dashava Kiyiv nbsp Zhovtnevij palac nbsp Parkovij mist cherez DniproNagorodi RedaguvatiOrden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1981 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1977 medal Za doblesnu pracyu 1970 medal Za oboronu Moskvi 1945 medal 30 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1975 medal 40 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1985 medal Veteran praci 1983 Zolota medal VDNG SRSR 1973 1977 1979 Pochesna Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1977 Pochesni zvannya RedaguvatiNarodnij arhitektor Ukrayinskoyi RSR 1984 1 zasluzhenij budivelnik Ukrayinskoyi RSR 1959 zasluzhenij budivelnik Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki 1974 zasluzhenij budivelnik Uzbeckoyi RSR 1978 Primitki Redaguvati a b v g Yunakov 2016 s 311 Smelyanskij N S Zavarov A I Magnitogorskaya shestaya Chelyabinsk Chelyabgiz 1944 ros Zavarov A I Problema ozeleneniya goroda Kieva Avtoreferat dis na soiskanie uchenoj stepeni kandidata arhitektury Mosk arhitekturnyj in t Kiev b i 1964 ros Yunakov 2016 s 313 Yunakov 2016 s 335 Yunakov 2016 s 416 Yunakov 2016 s 464 Dzherela RedaguvatiGrechina M I Arhitektor Aleksej Ivanovich Zavarov Stroitelstvo i arhitektura 1977 3 S 28 31 il ros Dozhdova O Ye Zhittyevij i tvorchij shlyah arhitektora O I Zavarova CDNTA Ukrayini 2012 17 bereznya Zavarov Aleksej Ivanovich Izomaterial lich list chl SA USSR 1956 12 l DNABB im V G Zabolotnogo ros Zavarov O Gomin L Pishohidnij mist cherez Dnipro Budivnictvo i arhitektura 1957 4 S 22 23 il Zavarov Oleksij Ivanovich Arhivovano 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine Akademiya mistectv Ukrayini Zavarov Oleksij Ivanovich CDNTA Ukrayini f R 202 283 od zb 1939 2009 rr opisi Zavarov Oleksij Ivanovich 1917 2003 Arhivovano 11 veresnya 2016 u Wayback Machine DNABB im V G Zabolotnogo Zavarov Oleksij Ivanovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 252 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Zavarov Oleksij Ivanovich kolishnij direktor KiyivZNDIEP vidomij arhitektor zasluzhenij budivelnik spivchuttya Golos Ukrayini 2003 23 sich 13 S 5 Fundukleyivska zhinocha gimnaziya 19 st 1949 50 v yakij pracyuvali i navchalisya vidomi diyachi nauki i kulturi Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Yunakov O Arhitektor Josip Karakis Nyu Jork Almaz 2016 544 s ISBN 978 1 68082 000 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zavarov Oleksij Ivanovich amp oldid 40012721