www.wikidata.uk-ua.nina.az

Першотравневий масив Першотравне вий маси в перший житловий масив міста Києва Масив входить до широких меж історичної мі

Першотравневий масив

Першотравне́вий маси́в — перший житловий масив міста Києва. Масив входить до широких меж історичної місцевості Чоколівки та розташований на місці колишнього Кадетського гаю. Територія першотравневого масиву обмежується Чоколівським бульваром, вулицями Єреванською, Уманською, Ушинського, а також Повітрофлотським проспектом, та залізницею Київ-Фастів.

Першотравневий масив
Київ
Першотравневий масив
Загальна інформація
50°26′01″ пн. ш. 30°27′35″ сх. д. / 50.43361° пн. ш. 30.45972° сх. д. / 50.43361; 30.45972Координати: 50°26′01″ пн. ш. 30°27′35″ сх. д. / 50.43361° пн. ш. 30.45972° сх. д. / 50.43361; 30.45972
Країна  Україна
Район Солом'янський
Адмінодиниця Київ
Площа 121,6 га
Поштовий індекс 03049, 03186, 03087
Головні вулиці Чоколівський бульвар, вулиці Єреванська, Уманська
Заклади освіти
та культури 		будинок культури УТОГ, театр «Дивний замок»
Парки парк «Супутник», парк «Юність»
Транспорт
Метрополітен  «Шулявська»,
 «Вокзальна»
Залізнична інфраструктура з. п. Караваєві Дачі
Карта
Першотравневий масив
Першотравневий масив (Київ)

Історія Редагувати

Назва масиву походить від колишнього селища імені Першого Травня, що було засноване у 1925 році товариством робітників-залізничників. Малоповерхова садибна забудова селища була зосереджена у кварталі між теперішніми Повітрофлотським проспектом, Чоколівським бульваром та вулицею Авіаконструктора Антонова. Уся вона була знесена у 1970-х — на початку 1980-х років.

Будівництво Першотравневого масиву розпочалося у 1956 році на місці городів та полів. Авторами проєкту масиву були архітектори О. І. Заваров, С. Б. Шпільт та Л. Г. Стависька. В ході будівництва було знесено більшу частину будинків першої половини 20 століття (в період з 1960-х до 1980-х років).

Процес забудови Першотравневого ускладнювався наявним рельєфом даної території. Впродовж 1959–1960 років було збудовано другу, а впродовж 1961–1963 років — третю чергу масиву, друга та третя черги — це забудова класичними «хрущовками». Пізніше, у 2-й половині 1960-х та у 1970-ті роки у східній частині масиву було зведено і 9- та 14-поверхові будинки.

Квартали першої черги були зведені впродовж 1957–1959 років. Загальна площа новобудов склала 33 га. В першу чергу забудовувалися квартали у межах Чоколівського бульвару, вулиць Єреванської, Міцкевича, Петровського (нині Світличного), Іскрівської та Уманської. Окремий квартал було відведено під території школи та шкільного стадіону.

Першотравневий масив забудовувався «хрущівками» ранніх типів. Вони мали покращене планування, більші вікна та вищі стелі. На відміну від пізніших проєктів економічного житла, «хрущівки» Першотравневого масиву зберігали певні ознаки архітектурного оздоблення. Згодом будь-який декор був усунений з фасадів «хрущівок», оскільки риторика будівництва житла «без надмірностей» набирала все більших обертів.

Під час зведення другої та третьої черги було застосовано прийом «пірамідального» завершення пагорба, що сприяло утворенню замкнутої панорами Першотравневого масиву. Суцільний ансамбль протяжністю 2.6 км було зведено зі сторони залізничної дороги. Будинки на схилах вулиці Ушинського створили потужний архітектурний акцент та були спроєктовані з урахуванням різних точок огляду. А 16-поверхові житлові будівлі між Чоколівським бульваром та залізничною колією усунули занадто широкі та незатишні проміжки між наявними «хрущівками».

Наприкінці 1970-х квартали Першотравневого масиву були представлені озелененими просторами з мережею алей та доріжок, дитячими та фізкультурними майданчиками. У відсотковому співвідношенні, забудова масива була наступна: будинки — 15% території, 57% — зелені насадження, 28% — вулиці та міжквартальні проїзди.

Парки та зелені зони Редагувати

  • Першотравневий парк

У 1959-1963 рр. на частині території Першотравневого масиву росла велика кількість дубів, що були залишками колишнього Кадетського Гаю (вулиці Уманська, Лондонська, Єреванська, Джохара Дудаєва). Після завершення будівництва масиву, зелений простір отримав співзвучну назву — Першотравневий парк.

  • Парк «Юність»
  • Парк «Супутник»
  • Дуб Фролкіна
  • Ротонда «Біла вежа»
  • Сквер Ушинського
  • Стоянка-музей військової техніки

Заклади культури Редагувати

Кінотеатр «Супутник»

Заклади освіти Редагувати

  • Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
  • Технічний Ліцей НТУУ «КПІ»
  • Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва
  • Гімназія біотехнологій №177
  • Гімназія № 178
  • Середня загальноосвітня школа №166
  • Середня загальноосвітня школа №149
  • Заклад дошкільної освіти №648
  • Заклад дошкільної освіти №344
  • Заклад дошкільної освіти №17

Цікаві факти Редагувати

  • Частина знімань фільму «Прощавайте, голуби» відбувалася на території тоді ще недобудованого Першотравневого масиву, а саме на вулиці Авіаконструктора Антонова, вулиці Уманській та Чоколівському бульварі.
  • У подвір’ї житлового будинку на вулиці Уманській, 47, був відкритий дитячий басейн. Його було споруджено наприкінці 1950-тих, по завершенню першої черги будівництва масиву. Цей басейн став унікальним явищем, адже ні до, ні після подібного в Києві не було. У 1970-тих рр. басейн реконструювали: додано павільйон із допоміжними приміщеннями, збільшено ванну (25×10 м із 4-ма доріжками). Басейн працював протягом усього року. У 1990-х рр. басейн було закрито назавжди.

Примітки Редагувати

  1. Шулькевич, 1978, с. 159..

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pershotravne vij masi v pershij zhitlovij masiv mista Kiyeva Masiv vhodit do shirokih mezh istorichnoyi miscevosti Chokolivki ta roztashovanij na misci kolishnogo Kadetskogo gayu Teritoriya pershotravnevogo masivu obmezhuyetsya Chokolivskim bulvarom vulicyami Yerevanskoyu Umanskoyu Ushinskogo a takozh Povitroflotskim prospektom ta zalizniceyu Kiyiv Fastiv Pershotravnevij masivKiyivPershotravnevij masivZagalna informaciya50 26 01 pn sh 30 27 35 sh d 50 43361 pn sh 30 45972 sh d 50 43361 30 45972 Koordinati 50 26 01 pn sh 30 27 35 sh d 50 43361 pn sh 30 45972 sh d 50 43361 30 45972Krayina UkrayinaRajon Solom yanskijAdminodinicya KiyivPlosha 121 6 gaPoshtovij indeks 03049 03186 03087Golovni vulici Chokolivskij bulvar vulici Yerevanska UmanskaZakladi osvitita kulturi budinok kulturi UTOG teatr Divnij zamok Parki park Suputnik park Yunist TransportMetropoliten Shulyavska Vokzalna Zaliznichna infrastruktura z p Karavayevi DachiKartaPershotravnevij masivPershotravnevij masiv Kiyiv Zmist 1 Istoriya 2 Parki ta zeleni zoni 3 Zakladi kulturi 4 Zakladi osviti 5 Cikavi fakti 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya RedaguvatiNazva masivu pohodit vid kolishnogo selisha imeni Pershogo Travnya sho bulo zasnovane u 1925 roci tovaristvom robitnikiv zaliznichnikiv Malopoverhova sadibna zabudova selisha bula zoseredzhena u kvartali mizh teperishnimi Povitroflotskim prospektom Chokolivskim bulvarom ta vuliceyu Aviakonstruktora Antonova Usya vona bula znesena u 1970 h na pochatku 1980 h rokiv Budivnictvo Pershotravnevogo masivu rozpochalosya u 1956 roci na misci gorodiv ta poliv Avtorami proyektu masivu buli arhitektori O I Zavarov S B Shpilt ta L G Staviska 1 V hodi budivnictva bulo zneseno bilshu chastinu budinkiv pershoyi polovini 20 stolittya v period z 1960 h do 1980 h rokiv Proces zabudovi Pershotravnevogo uskladnyuvavsya nayavnim relyefom danoyi teritoriyi Vprodovzh 1959 1960 rokiv bulo zbudovano drugu a vprodovzh 1961 1963 rokiv tretyu chergu masivu druga ta tretya chergi ce zabudova klasichnimi hrushovkami Piznishe u 2 j polovini 1960 h ta u 1970 ti roki u shidnij chastini masivu bulo zvedeno i 9 ta 14 poverhovi budinki Kvartali pershoyi chergi buli zvedeni vprodovzh 1957 1959 rokiv Zagalna plosha novobudov sklala 33 ga V pershu chergu zabudovuvalisya kvartali u mezhah Chokolivskogo bulvaru vulic Yerevanskoyi Mickevicha Petrovskogo nini Svitlichnogo Iskrivskoyi ta Umanskoyi Okremij kvartal bulo vidvedeno pid teritoriyi shkoli ta shkilnogo stadionu Pershotravnevij masiv zabudovuvavsya hrushivkami rannih tipiv Voni mali pokrashene planuvannya bilshi vikna ta vishi steli Na vidminu vid piznishih proyektiv ekonomichnogo zhitla hrushivki Pershotravnevogo masivu zberigali pevni oznaki arhitekturnogo ozdoblennya Zgodom bud yakij dekor buv usunenij z fasadiv hrushivok oskilki ritorika budivnictva zhitla bez nadmirnostej nabirala vse bilshih obertiv Pid chas zvedennya drugoyi ta tretoyi chergi bulo zastosovano prijom piramidalnogo zavershennya pagorba sho spriyalo utvorennyu zamknutoyi panorami Pershotravnevogo masivu Sucilnij ansambl protyazhnistyu 2 6 km bulo zvedeno zi storoni zaliznichnoyi dorogi Budinki na shilah vulici Ushinskogo stvorili potuzhnij arhitekturnij akcent ta buli sproyektovani z urahuvannyam riznih tochok oglyadu A 16 poverhovi zhitlovi budivli mizh Chokolivskim bulvarom ta zaliznichnoyu koliyeyu usunuli zanadto shiroki ta nezatishni promizhki mizh nayavnimi hrushivkami Naprikinci 1970 h kvartali Pershotravnevogo masivu buli predstavleni ozelenenimi prostorami z merezheyu alej ta dorizhok dityachimi ta fizkulturnimi majdanchikami U vidsotkovomu spivvidnoshenni zabudova masiva bula nastupna budinki 15 teritoriyi 57 zeleni nasadzhennya 28 vulici ta mizhkvartalni proyizdi Parki ta zeleni zoni RedaguvatiPershotravnevij parkU 1959 1963 rr na chastini teritoriyi Pershotravnevogo masivu rosla velika kilkist dubiv sho buli zalishkami kolishnogo Kadetskogo Gayu vulici Umanska Londonska Yerevanska Dzhohara Dudayeva Pislya zavershennya budivnictva masivu zelenij prostir otrimav spivzvuchnu nazvu Pershotravnevij park Park Yunist Park Suputnik Dub Frolkina Rotonda Bila vezha Skver Ushinskogo Stoyanka muzej vijskovoyi tehnikiZakladi kulturi Redaguvati nbsp Kinoteatr Suputnik Kinoteatr Suputnik Palac dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Solom yanskogo rajonu Biblioteka imeni M Reriha Arhivovano 29 listopada 2021 u Wayback Machine Kulturnij centr UTOG Stoyanka muzej vijskovoyi tehnikiZakladi osviti RedaguvatiNacionalnij universitet oboroni Ukrayini imeni Ivana Chernyahovskogo Tehnichnij Licej NTUU KPI Kiyivske vishe profesijne uchilishe shvejnogo ta perukarskogo mistectva Gimnaziya biotehnologij 177 Gimnaziya 178 Serednya zagalnoosvitnya shkola 166 Serednya zagalnoosvitnya shkola 149 Zaklad doshkilnoyi osviti 648 Zaklad doshkilnoyi osviti 344 Zaklad doshkilnoyi osviti 17Cikavi fakti RedaguvatiChastina zniman filmu Proshavajte golubi vidbuvalasya na teritoriyi todi she nedobudovanogo Pershotravnevogo masivu a same na vulici Aviakonstruktora Antonova vulici Umanskij ta Chokolivskomu bulvari U podvir yi zhitlovogo budinku na vulici Umanskij 47 buv vidkritij dityachij basejn Jogo bulo sporudzheno naprikinci 1950 tih po zavershennyu pershoyi chergi budivnictva masivu Cej basejn stav unikalnim yavishem adzhe ni do ni pislya podibnogo v Kiyevi ne bulo U 1970 tih rr basejn rekonstruyuvali dodano paviljon iz dopomizhnimi primishennyami zbilsheno vannu 25 10 m iz 4 ma dorizhkami Basejn pracyuvav protyagom usogo roku U 1990 h rr basejn bulo zakrito nazavzhdi Primitki Redaguvati Shulkevich 1978 s 159 Dzherela RedaguvatiVeb enciklopediya Kiyeva Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 644 ros Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Kiev Arhitekturno istoricheskij ocherk M M Shulkevich T D Dmitrenko 5 e izd dop i pererab K Budivelnik 1978 S 158 161 ros nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pershotravnevij masiv amp oldid 37383019