www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ефект Матильди англ Matilda effect сексистське упередження щодо визнання досягнень дослідниць чиїм працям часто приписую

Ефект Матильди

Ефект Матильди (англ. Matilda effect) — сексистське упередження щодо визнання досягнень дослідниць, чиїм працям часто приписують авторство їхніх колег-чоловіків. Ефект вперше описала суфражистка та аболіціоністка Матильда Джослін Ґейдж[en] (1826–98) в есе «Жінка як винахідниця». Термін «ефект Матильди» 1993 року запропонувала історик науки Марґарет Россітер[en].

Ефект Матильди

Россітер навела кілька прикладів ефекту. Італійська лікарка 12 століття Тротула Салернська написала книги, авторство яких після її смерті приписали чоловікам. Серед прикладів ХІХ та XX століть випадки Нетті Стівенс, Марії Склодовської-Кюрі, Лізи Майтнер, Марієтти Блау, Розалінд Франклін, Джоселін Белл Бернелл.

Ефект Матильди пов'язаний з ефектом Матфея — видатний науковець часто отримує більше визнання, ніж порівняно невідомий дослідник, навіть якщо їхня праця була спільною чи подібною.

Професор нейробіології у школі Медицини Стенфордського університету Бен Баррес (нар. 1955), що здійснив FtM-перехід, висловлювався про те, як його наукові досягнення по-різному сприймали залежно від статі у відповідний час.

Статистика ред.

Згідно аналізу понад тисячі виданих досліджень за 1991—2005 роки, науковці частіше цитують публікації чоловіків, ніж жінок. У 2012 році дві дослідниці з універститету Неймегена показали, що в Нідерландах стать кандидатів/кандидаток у професори впливає на їхнє оцінювання. Подібні випадки описано в італійській праці, підкріпленій згодом американськими та іспанськими дослідженнями.

Швейцарські вчені визначили, що ЗМІ для участі у шоу запрошують науковців-чоловіків частіше, ніж жінок.

Науковці США й досі отримують більше визнання та нагород, у порівнянні з науковицями, попри схожі досягнення. Ця відмінність була більш відчутною у 1990-х роках, аніж у 2000-х, та потроху зникає.

Приклади ефекту Матильди ред.

Приклади науковиць, що зіткнулись з ефектом Матильди:

  • Тротула Салернська (12 століття) – італійська лікарка, авторка робіт, що по її смерті приписали чоловікам. Ворожість до жінок як учительок та цілительок у Середньовіччі вела до заперечення самого їх існування.[джерело?] (див. Полювання на відьом).
  • Нетті Стівенс (1861—1912), відкривачка системи визначення статі XY. Її ключові дослідження хрущака борошняного вперше виявили, що стать організму визначається його хромосомами, а не середовищем чи іншими чинниками. Стівенс значною мірою вплинула на перехід наукової спільноти до цієї нової лінії дослідження: хромосомне визначення статі. Однак, зазвичай її відкриття приписують тогочасному видатному генетикові Томасові Ганту Морґану. Попри широку працю в царині генетики, внеском Стівенс до праці Морґана часто нехтують.
  • Мері Вайтон Калкінз[en] (1863—1930) – під час навчання у Гарварді відкрила, що подразники, які було поєднано з іншими яскравими подразниками, пригадуються значно легше. Також відкрила, що тривалість стикання з певним явищем впливала на швидкість пригадування. Ці відкриття, разом з її методом пов'язаних асоціацій, згодом використають Георг Еліс Мюллер та Едвард Тітченер, без жодної згадки про Калкінз.
  • Ґерті Корі (1896—1957), біохімікиня, Нобелівська лауреатка, роками працювала помічницею власного чоловіка попри те, що мала кваліфікацію такого ж рівня для професорської посади.
  • Розалінд Франклін (1920–1958) — зараз визнана як авторка принципового внеску до відкриття структури ДНК 1953 року. На момент відкриття Френсісом Кріком та Джеймсом Ватсоном, за яке два науковці отримали Нобелівську премію 1962 року, її праця не була належним чином оцінена (хоча Ватсон описав принципову важливість її внеску у своїй книзі Подвійна спіраль 1968 року).
  • Марта Ґотьє[en] (нар. 1925) — зараз визнана за важливу роль у відкритті хромосомної аномалії, що призводить до синдрому Дауна, відкриття, що раніше приписували виключно Жеромові Лежену.
  • Маріан Даймонд[en] (1926–2017), працюючи в університеті Каліфорнії (Берклі) експериментальним чином відкрила феномен нейропластичності, що суперечив попереднім нейрологічним догмам. Коли її впливова праця 1964 року от-от мала вийти друком, Даймонд виявила, що імена двох її другорядних співавторів, Девіда Креха та Марка Розенцвейґа, поставили перед її іменем (яке, своєю чергою, було поставлене в дужки). Даймонд протестувала, що виконала основну роботу, описану в документі, і її ім'я поставили на перше місце (без дужок). Інцидент описано в стрічці 2016 року, Наше з мозком кохання: Життя та наука докторки Маріан Даймонд (англ. My Love Affair with the Brain: The Life and Science of Dr. Marian Diamond).
  • Гаррієт Цукерман[en] (нар. 1937) — внаслідок ефекту Матильди Цукерман також була вказана співавторкою Роберта Мертона у концепції ефекту Матфея.
  • Програмістки першого у світі комп'ютера ENIAC — декілька науковиць, зробили ґрунтовний внесок до проєкту, серед них: Адель Голдстайн, Кей МакНалті, Бетті Дженнінґз, Бетті Снайдер, Мерлін Вескоф, Френсіс Спенс та Рут Ліхтерман, проте історії про ENIAC про них зазвичай не повідомляють, і часом фокусуються на досягненнях обладнання, а не програмного забезпечення. Більше інформації можна почерпнути в есе Дженіфер Лайт «Коли комп'ютери були жінками» (англ. «When Computers Were Women»), та у документальній стрічці 2014 року про проєкт ENIAC.

У Нобелівській премії ред.

Приклади науковців, яким надали перевагу перед науковицями у нагородженні Нобелівською премією:

Ефект Матильди у мистецтві ред.

  • За стіною (пол. Za ścianą): польський кінофільм режисера Кшиштофа Зануссі, де знімались Майя Коморовська у ролі Анни та Збіґнєв Запасєвіч у ролі Яна. Двоє сусідів двоквартирного будинку, обоє працюють в академії. Ян — замісний професор. Анна, що прагнула познайомитися з ним ближче, могла отримати схожий науковий ступінь, а з тим і його прихильність, проте колега-чоловік не зазначив її авторства в дослідженні.

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. Rossiter Margaret W. (1993). The Matthew/Matilda Effect in Science. Social Studies of Science (London: Sage Publ.) 23: 325–341. ISSN 0306-3127. doi:10.1177/030631293023002004. 
  2. Tessier-Lavigne, Marc (2018-2). . Developmental Cell (англ.) 44 (4). с. 413–414. doi:10.1016/j.devcel.2018.02.008. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019. 
  3. Genzlinger, Neil (29 грудня 2017). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 11 травня 2019. 
  4. Silvia Knobloch-Westerwick; Carroll J. Glynn (2013). . Communication Research (Sage Publ.). 40 (1): 3–26. doi:10.1177/0093650211418339. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 6 вересня 2017. 
  5. Marieke van den Brink; Yvonne Benschop. . Organization. 19 (4): 507–524. doi:10.1177/1350508411414293. Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 6 вересня 2017. 
  6. Peter Hegarty; Zoe Walton. . Perspectives on Psychological Science. 7 (1): 72–78. doi:10.1177/1745691611429356. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 6 вересня 2017. 
  7. María Luisa Jiménez-Rodrigo1; Emilia Martínez-Morante; María del Mar García-Calvente; Carlos Álvarez-Dardet (2008). . Journal of Epidemiology & Community Health. doi:10.1136/jech.2008.074294. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 6 вересня 2017. 
  8. Fabienne Crettaz von Roten (2011). . Science Communication. 33 (1): 52–75. doi:10.1177/1075547010378658. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 6 вересня 2017. 
  9. Anne E. Lincoln; Stephanie Pincus; Janet Bandows Koster; Phoebe S. Leboy (2012). . Social Studies of Science. 42 (2): 307–320. doi:10.1177/0306312711435830. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 6 вересня 2017. 
  10. Hagen, Joel (1996). Doing Biology. Glenview, IL: Harper Collins. с. 37–46. 
  11. . Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  12. . embryo.asu.edu. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 4 жовтня 2015. 
  13. Diamond MC, Krech D, Rosenzweig MR, «The Effects of an Enriched Environment on the Histology of the Rat Cerebral Cortex» [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.], «J Comp Neurol 1964;123:111-120», retrieved 9 February 2017
  14. . Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 6 вересня 2017. 
  15. . Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 6 вересня 2017. 
  16. Порожнє посилання на джерело‎ (довідка) 
  17. . 14 квітня 2013. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  18. . Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 6 вересня 2017. 
  19. . www.esthermlederberg.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  20. . Stanford University. Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 10 жовтня 2015. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Efekt Matildi angl Matilda effect seksistske uperedzhennya shodo viznannya dosyagnen doslidnic chiyim pracyam chasto pripisuyut avtorstvo yihnih koleg cholovikiv Efekt vpershe opisala sufrazhistka ta abolicionistka Matilda Dzhoslin Gejdzh en 1826 98 v ese Zhinka yak vinahidnicya Termin efekt Matildi 1993 roku zaproponuvala istorik nauki Margaret Rossiter en 1 Efekt MatildiRossiter navela kilka prikladiv efektu Italijska likarka 12 stolittya Trotula Salernska napisala knigi avtorstvo yakih pislya yiyi smerti pripisali cholovikam Sered prikladiv HIH ta XX stolit vipadki Netti Stivens Mariyi Sklodovskoyi Kyuri Lizi Majtner Mariyetti Blau Rozalind Franklin Dzhoselin Bell Bernell Efekt Matildi pov yazanij z efektom Matfeya vidatnij naukovec chasto otrimuye bilshe viznannya nizh porivnyano nevidomij doslidnik navit yaksho yihnya pracya bula spilnoyu chi podibnoyu Profesor nejrobiologiyi u shkoli Medicini Stenfordskogo universitetu Ben Barres nar 1955 sho zdijsniv FtM perehid vislovlyuvavsya pro te yak jogo naukovi dosyagnennya po riznomu sprijmali zalezhno vid stati u vidpovidnij chas 2 3 Zmist 1 Statistika 2 Prikladi efektu Matildi 2 1 U Nobelivskij premiyi 3 Efekt Matildi u mistectvi 4 Div takozh 5 DzherelaStatistika red Zgidno analizu ponad tisyachi vidanih doslidzhen za 1991 2005 roki naukovci chastishe cituyut publikaciyi cholovikiv nizh zhinok 4 U 2012 roci dvi doslidnici z universtitetu Nejmegena pokazali sho v Niderlandah stat kandidativ kandidatok u profesori vplivaye na yihnye ocinyuvannya 5 Podibni vipadki opisano v italijskij praci pidkriplenij zgodom amerikanskimi ta ispanskimi doslidzhennyami 6 7 Shvejcarski vcheni viznachili sho ZMI dlya uchasti u shou zaproshuyut naukovciv cholovikiv chastishe nizh zhinok 8 Naukovci SShA j dosi otrimuyut bilshe viznannya ta nagorod u porivnyanni z naukovicyami popri shozhi dosyagnennya Cya vidminnist bula bilsh vidchutnoyu u 1990 h rokah anizh u 2000 h ta potrohu znikaye 9 Prikladi efektu Matildi red Prikladi naukovic sho zitknulis z efektom Matildi Trotula Salernska 12 stolittya italijska likarka avtorka robit sho po yiyi smerti pripisali cholovikam Vorozhist do zhinok yak uchitelok ta cilitelok u Serednovichchi vela do zaperechennya samogo yih isnuvannya dzherelo div Polyuvannya na vidom Netti Stivens 1861 1912 vidkrivachka sistemi viznachennya stati XY Yiyi klyuchovi doslidzhennya hrushaka boroshnyanogo vpershe viyavili sho stat organizmu viznachayetsya jogo hromosomami a ne seredovishem chi inshimi chinnikami Stivens znachnoyu miroyu vplinula na perehid naukovoyi spilnoti do ciyeyi novoyi liniyi doslidzhennya hromosomne viznachennya stati 10 Odnak zazvichaj yiyi vidkrittya pripisuyut togochasnomu vidatnomu genetikovi Tomasovi Gantu Morganu 11 Popri shiroku pracyu v carini genetiki vneskom Stivens do praci Morgana chasto nehtuyut 12 Meri Vajton Kalkinz en 1863 1930 pid chas navchannya u Garvardi vidkrila sho podrazniki yaki bulo poyednano z inshimi yaskravimi podraznikami prigaduyutsya znachno legshe Takozh vidkrila sho trivalist stikannya z pevnim yavishem vplivala na shvidkist prigaduvannya Ci vidkrittya razom z yiyi metodom pov yazanih asociacij zgodom vikoristayut Georg Elis Myuller ta Edvard Titchener bez zhodnoyi zgadki pro Kalkinz Gerti Kori 1896 1957 biohimikinya Nobelivska laureatka rokami pracyuvala pomichniceyu vlasnogo cholovika popri te sho mala kvalifikaciyu takogo zh rivnya dlya profesorskoyi posadi Rozalind Franklin 1920 1958 zaraz viznana yak avtorka principovogo vnesku do vidkrittya strukturi DNK 1953 roku Na moment vidkrittya Frensisom Krikom ta Dzhejmsom Vatsonom za yake dva naukovci otrimali Nobelivsku premiyu 1962 roku yiyi pracya ne bula nalezhnim chinom ocinena hocha Vatson opisav principovu vazhlivist yiyi vnesku u svoyij knizi Podvijna spiral 1968 roku Marta Gotye en nar 1925 zaraz viznana za vazhlivu rol u vidkritti hromosomnoyi anomaliyi sho prizvodit do sindromu Dauna vidkrittya sho ranishe pripisuvali viklyuchno Zheromovi Lezhenu Marian Dajmond en 1926 2017 pracyuyuchi v universiteti Kaliforniyi Berkli eksperimentalnim chinom vidkrila fenomen nejroplastichnosti sho superechiv poperednim nejrologichnim dogmam Koli yiyi vplivova pracya 1964 roku 13 ot ot mala vijti drukom Dajmond viyavila sho imena dvoh yiyi drugoryadnih spivavtoriv Devida Kreha ta Marka Rozencvejga postavili pered yiyi imenem yake svoyeyu chergoyu bulo postavlene v duzhki Dajmond protestuvala sho vikonala osnovnu robotu opisanu v dokumenti i yiyi im ya postavili na pershe misce bez duzhok Incident opisano v strichci 2016 roku Nashe z mozkom kohannya Zhittya ta nauka doktorki Marian Dajmond angl My Love Affair with the Brain The Life and Science of Dr Marian Diamond 14 Garriyet Cukerman en nar 1937 vnaslidok efektu Matildi Cukerman takozh bula vkazana spivavtorkoyu Roberta Mertona u koncepciyi efektu Matfeya 15 Programistki pershogo u sviti komp yutera ENIAC dekilka naukovic zrobili gruntovnij vnesok do proyektu sered nih Adel Goldstajn Kej MakNalti Betti Dzhenningz Betti Snajder Merlin Veskof Frensis Spens ta Rut Lihterman prote istoriyi pro ENIAC pro nih zazvichaj ne povidomlyayut i chasom fokusuyutsya na dosyagnennyah obladnannya a ne programnogo zabezpechennya Bilshe informaciyi mozhna pocherpnuti v ese Dzhenifer Lajt Koli komp yuteri buli zhinkami angl When Computers Were Women 16 ta u dokumentalnij strichci 2014 roku pro proyekt ENIAC U Nobelivskij premiyi red Prikladi naukovciv yakim nadali perevagu pered naukovicyami u nagorodzhenni Nobelivskoyu premiyeyu U 1903 roci Mariyu Sklodovsku Kyuri 1867 1934 vklyuchili do Nobelivskoyi premiyi z fiziki lishe zavdyaki napoleglivosti chlena Nobelivskogo komitetu shvedskogo matematika Magnusa Josti Mittaga Leflera sho buv na boci naukovic ta kolezi laureatu yiyi cholovikovi P yerovi Kyuri Mariya bula pershoyu zhinkoyu nagorodzhenoyu Nobelivskoyu premiyeyu i ye yedinoyu lyudinoyu sho otrimala yiyi dvichi odnak yiyi tak i ne prijnyali do Francuzkoyi akademiyi nauk Odna z yiyi studentok Margerit Perej bude pershoyu zhinkoyu yakij vdastsya tudi potrapiti 1962 roku 1934 roku Nobelivskoyu premiyeyu z fiziologiyi abo medicini bulo nagorodzheno Dzhordzha Vipla Dzhordzha Majnota ta Vilyama Merfi Yim zdalos sho yihnyu spivrobitnicyu Fridu Robshtajt Robins viklyuchili zi spisku na pidstavi yiyi stati Odnak Vipl rozdiliv iz neyu groshovu vinagorodu oskilki vidchuvav sho vona takozh zaslugovuye na Nobelivsku premiyu bo bula spivavtorkoyu majzhe vsih jogo publikacij 1944 roku Nobelivsku premiyu z fiziki odnoosibno otrimav Otto Gan Liza Majtner pracyuvala razom z Ganom ta zaklala teoretichnu bazu dlya podilu yadra same vona zaprovadila cej termin Majtner ne otrimala viznannya Nobelivskim komitetom chastkovo cherez stat chastkovo cherez yevrejske pohodzhennya sho v nacistskij Nimechchini vsilyako prinizhuvalosya Vona potrapila pid diyu zakonu vidnovlennya profesijnoyi gromadyanskoyi sluzhbi yakij zaboronyav yevreyam obijmati derzhavni posadi vklyuchno z doslidnickimi Spochatku avstrijske pohodzhennya Majtner oberigalo yiyi vid peresliduvannya odnak vona zalishila Nimechchinu pislya anshlyusu 1938 roku 17 1950 roku Sesil Pavell otrimav Nobelivsku premiyu z fiziki za rozrobku fotografichnogo metodu vivchennya yadernih procesiv ta za podalshe vidkrittya pioniv pi mezoniv Mariyetta Blau bula pershovidkrivachkoyu u cij galuzi Ervin Shredinger nominuvav yiyi na ci premiyu razom iz Gertoyu Vambaher prote yih oboh viklyuchili 1956 roku dvoye amerikanskih fizikiv Li Czundao ta Chzhennin Yang peredbachili porushennya zakonu parnosti u slabkij vzayemodiyi ta zaproponuvali mozhlivij eksperiment dlya jogo perevirki U 1957 roci Vu Czyansyun vikonala neobhidnij eksperiment u spivpraci z Nacionalnim institutom standartiv ta tehnologij ta pokazala porushennya parnosti u vipadku beta rozpadu Nobelivskoyu premiyeyu 1957 roku nagorodili naukovciv a Vu znehtuvali Vona otrimala premiyu Volfa u 1987 roci yak viznannya yiyi praci 18 1958 roku Dzhoshua Lederberg rozdiliv Nobelivsku premiyu z fiziologiyi razom z Dzhordzhem Bidlom ta Edvardom Tejtemom Mikrobiolog Dzhoshua Lederberg ta jogo druzhina Ester Lederberg spilno z Bidlom ta Tejtemom rozrobili metod perenesennya kolonij bakterij z odniyeyi chashki Petri do inshoyi sho ye neobhidnim dlya suchasnogo rozuminnya opirnosti antibiotikiv Odnak Ester Lederberg ne otrimala viznannya za yiyi klyuchovu rol u comu doslidnickomu proyekti yiyi vnesok mav pershoryadne znachennya dlya uspishnogo vtilennya teoriyi 19 Shobilshe vona ne otrimala viznannya za yiyi vidkrittya fagu lyambdi chi za yiyi vivchennya F plazmidi sho dalo osnovu dlya majbutnih genetichnih ta bakterialnih doslidzhen 20 Naprikinci 1960 h rokiv Dzhoselin Bell Bernell nar 1943 vidkrila pershi pulsari Za ce vidkrittya 1974 roku Nobelivskoyu premiyeyu z fiziki bulo nagorodzheno yiyi kerivnika Entoni G yuyisha ta Martina Rajla z komentarem pro yihnyu pershovidkrivacku pracyu v radioastronomiyi Bernel opustili Na moment vidkrittya vona bula studentkoyu doktoranturi ta pochuvalas nache rozumovi zusillya nalezhali zdebilshogo yiyi kerivniku prote viklyuchennya yiyi zi spisku bulo rozkritikovano kilkoma vidatnimi astronomami vklyuchno z Fredom Gojlom Josip Shklovskij sho otrimav medal Ketrin Bryus 1970 roku vidshukav Bel na Mizhnarodnomu astronomichnomu soyuzi 1970 roku shob skazati Mis Bel vi zdijsnili najvelichnishe astronomichne vidkrittya dvadcyatogo stolittya Efekt Matildi u mistectvi red Za stinoyu pol Za sciana polskij kinofilm rezhisera Kshishtofa Zanussi de znimalis Majya Komorovska u roli Anni ta Zbignyev Zapasyevich u roli Yana Dvoye susidiv dvokvartirnogo budinku oboye pracyuyut v akademiyi Yan zamisnij profesor Anna sho pragnula poznajomitisya z nim blizhche mogla otrimati shozhij naukovij stupin a z tim i jogo prihilnist prote kolega cholovik ne zaznachiv yiyi avtorstva v doslidzhenni Div takozh red Seksizm u naukovovomu seredovishi Seksizm Seksizm v osviti Test Bekdel Cholovichi privileyi Feministichnij misteckij ruh Istoriya nauki Istoriya tehnologiyi Efekt Matfeya Sociologiya naukovogo znannyaDzherela red Rossiter Margaret W 1993 The Matthew Matilda Effect in Science Social Studies of Science London Sage Publ 23 325 341 ISSN 0306 3127 doi 10 1177 030631293023002004 Tessier Lavigne Marc 2018 2 Ben Barres 1954 2017 Developmental Cell angl 44 4 s 413 414 doi 10 1016 j devcel 2018 02 008 Arhiv originalu za 11 travnya 2019 Procitovano 11 travnya 2019 Genzlinger Neil 29 grudnya 2017 Ben Barres Neuroscientist and Equal Opportunity Advocate Dies at 63 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 1 serpnya 2019 Procitovano 11 travnya 2019 Silvia Knobloch Westerwick Carroll J Glynn 2013 The Matilda Effect Role Congruity Effects on Scholarly Communication A Citation Analysis of Communication Research and Journal of Communication Articles Communication Research Sage Publ 40 1 3 26 doi 10 1177 0093650211418339 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2014 Procitovano 6 veresnya 2017 Marieke van den Brink Yvonne Benschop Gender practices in the construction of academic excellence Sheep with five legs Organization 19 4 507 524 doi 10 1177 1350508411414293 Arhiv originalu za 3 veresnya 2015 Procitovano 6 veresnya 2017 Peter Hegarty Zoe Walton The Consequences of Predicting Scientific Impact in Psychology Using Journal Impact Factors Perspectives on Psychological Science 7 1 72 78 doi 10 1177 1745691611429356 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2015 Procitovano 6 veresnya 2017 Maria Luisa Jimenez Rodrigo1 Emilia Martinez Morante Maria del Mar Garcia Calvente Carlos Alvarez Dardet 2008 Through gender parity in scientific publications Journal of Epidemiology amp Community Health doi 10 1136 jech 2008 074294 Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 6 veresnya 2017 Fabienne Crettaz von Roten 2011 Gender Differences in Scientists Public Outreach and Engagement Activities Science Communication 33 1 52 75 doi 10 1177 1075547010378658 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 6 veresnya 2017 Anne E Lincoln Stephanie Pincus Janet Bandows Koster Phoebe S Leboy 2012 The Matilda Effect in science Awards and prizes in the US 1990s and 2000s Social Studies of Science 42 2 307 320 doi 10 1177 0306312711435830 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 6 veresnya 2017 Hagen Joel 1996 Doing Biology Glenview IL Harper Collins s 37 46 6 Women Scientists Who Were Snubbed Due to Sexism Arhiv originalu za 13 veresnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Nettie Maria Stevens 1861 1912 The Embryo Project Encyclopedia embryo asu edu Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 4 zhovtnya 2015 Diamond MC Krech D Rosenzweig MR The Effects of an Enriched Environment on the Histology of the Rat Cerebral Cortex Arhivovano 25 serpnya 2017 u Wayback Machine J Comp Neurol 1964 123 111 120 retrieved 9 February 2017 My Love Affair with the Brain The Life and Science of Dr Marian Diamond Arhiv originalu za 2 sichnya 2018 Procitovano 6 veresnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 travnya 2018 Procitovano 6 veresnya 2017 Porozhnye posilannya na dzherelo dovidka ScienceWeek 14 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2013 Procitovano 10 zhovtnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 chervnya 2013 Procitovano 6 veresnya 2017 CensorshipIndex www esthermlederberg com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2015 Esther Lederberg pioneer in genetics dies at 83 Stanford University Arhiv originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 10 zhovtnya 2015 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Efekt Matildi amp oldid 37926117