? Хрущак борошняний | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Tenebrio molitor Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Хруща́к борошня́ний (Tenebrio molitor) — жук з родини чорнотілок. Імаго має чорне забарвлення, довжина тіла 12—16 мм. Личинки відомі як «борошняні хробаки», жовті і пружні, до 30 мм завдовжки. Личинки хрущака борошняного — шкідники продуктів рослинного походження. Разом з тим широко використовуються як корм для тварин і можуть споживатися людиною.
Будова Редагувати
Жук завдовжки 12–16 мм, чорнобурий, з жирним блиском; надкрила з поздовжніми борознами, утвореними рядами неглибоких впадин, вусики короткі, дещо потовщені до верхівки; передньоспинка значно ширша за свою довжину.
Яйце 1,7 — 1,8 мм, молочнобіле, овальне, блискуче. Личинка завдовжки 25–30 мм, жовта; передні ноги довші за середні та задні; вершина дев'ятого сегмента черевця має два зближених шипа, загнутих угору, по боках яких містяться по два маленьких шипики. Лялечка завдовжки 16 — 18 мм, жовтувата, із чотирикутними гребенеподібними придатками з боків черевних сегментів і двома рогоподібними виростами на кінці тіла.
Розмноження Редагувати
Самки відкладають яйця по одному або групами, приклеюючи їх на продукти, тару, стіни. Одна самка за добу може відкласти до 40, а упродовж життя — до 550 яєць. Личинки зимують у природних умовах або в неопалюваних складських приміщеннях. Заляльковуються навесні за дощатими обшивками, у щілинах, швах мішків та інших затишних місцях. Розвиток лялечки триває від 6 до 47 діб залежно від температури. Жуки з'являються пізньої весни або на початку літа. Ведуть прихований спосіб життя й активні вночі. Жуків приваблює світло. У неопалюваних приміщеннях розвивається одне покоління, в опалюваних — неповних два.
Личинки за сприятливих умов линяють до 15 разів. Повний розвиток у дорослого жука за сприятливих умов триває близько року, за несприятливих — до двох років. Личинки стійкі до коливань температури: при –5 °С гинуть упродовж 75–80 діб, при –10 °С — через місяць, а за температури понад +50 °С гинуть упродовж години. Під впливом прямих сонячних променів гинуть упродовж 10 хвилин.
Чисельність хрущака певною мірою знижує хижий кліщ Caloglyphus mycophagus.
Харчування Редагувати
Хрущак борошняний віддає перевагу гнилому зерну або розмеленим злакам. Також харчується продуктами рослинного походження: шротом, борошном, висівками, крупами грубого помелу, хлібом, сухарями, відходами млинів; а також м’ясними обрізками, пір’ям і мертвими комахами.
Значення для людини Редагувати
Жуки і личинки пошкоджують борошно, крупу, висівки, а також зерно, сухарі, макаронні вироби. Личинки хрущака — це найбільші за розміром комахи-шкідники зерна та зернових продуктів. Вірогідно, що жуки первісно населяли Середземноморський регіон, але розселилися по багатьох регіонах світу в результаті людської торгівлі та колонізації. Найдавніші археологічні відомості про борошняних хробаків можна віднести до Туреччини бронзового віку. Їх згадують записи з Британських островів і Північної Європи, але борошняні хробаки відсутні в археологічних знахідках Стародавнього Єгипту.
Не виключають, що борошняний хрущак і його личинки є проміжними хазяями гельмінта з класу цестод — карликового ціп'яка (Hymenolepis nana), який спричинює у людей гіменолепідоз.
Борошняні хробаки продаються як живий корм для домашніх тварин, наприклад, курей, риби.
Також борошняні хробаки їстівні для людини та можуть замінювати рибу чи м'ясо в повсякденному раціоні. В 2021 році їхній продаж як їжі дозволено ЄС. 100 г борошняних хробаків має поживну цінність 247 Ккал, містить 19 г білка та 12 г жиру. Висушені та потім розтерті на порошок личинки поживніші, бо в них менший вміст води.
У 2015 році виявлено, що борошняні хробаки можуть розкладати полістирол на органічну речовину зі швидкістю приблизно 34–39 мг на день завдяки бактеріям у своєму кишечнику.
Борошняних хробаків разом з іншими організмами запустили в 1968 році в космос на радянському безпілотному космічному кораблі Зонд-5, що облетів навколо Місяця.
Примітки Редагувати
- ↑ Борошняний хрущак | AGROScience.COM.UA. agroscience.com.ua. Процитовано 21 серпня 2022.
- ↑ Government of Canada, Canadian Grain Commission (28 лютого 2019). Yellow mealworm. www.grainscanada.gc.ca. Процитовано 22 серпня 2022.
- Panagiotakopulu, Eva (2001-11). New Records for Ancient Pests: Archaeoentomology in Egypt. Journal of Archaeological Science (англ.) 28 (11). с. 1235–1246. doi:10.1006/jasc.2001.0697. Процитовано 21 серпня 2022.
- Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
- Dossey, Aaron T.; Morales-Ramos, Juan A.; Rojas, M. Guadalupe (23 червня 2016). Insects as Sustainable Food Ingredients: Production, Processing and Food Applications (англ.). Academic Press. с. 120. ISBN 978-0-12-802892-6.
- Yellow mealworm safe for humans to eat, says EU food safety agency. the Guardian (англ.). 13 січня 2021. Процитовано 21 серпня 2022.
- Ledsom, Alex. Insect Market To Explode: EU Gives Green Light To Eating Mealworm. Forbes (англ.). Процитовано 21 серпня 2022.
- Commission Implementing Regulation (EU) 2021/882 of 1 June 2021 authorising the placing on the market of dried Tenebrio molitor larva as a novel food under Regulation (EU) 2015/2283 of the European Parliament and of the Council, and amending Commission Implementing Regulation (EU) 2017/2470 (Text with EEA relevance) (англ.) (32021R0882). 2 червня 2021. Процитовано 21 серпня 2022.
- Livestock vs. edible insect farming: nutritional value per 100 grams. Statista (англ.). Процитовано 21 серпня 2022.
- Siemianowska, Ewa; Kosewska, Agnieszka; Aljewicz, Marek; Skibniewska, Krystyna A.; Polak-Juszczak, Lucyna; Jarocki, Adrian; Jędras, Marta (2013). Larvae of mealworm (<i>Tenebrio molitor</i> L.) as European novel food. Agricultural Sciences 04 (06). с. 287–291. ISSN 2156-8553. doi:10.4236/as.2013.46041. Процитовано 22 серпня 2022.
- Plastic-eating worms may offer solution to mounting waste, Stanford researchers discover | ACT — Action on Climate Team (амер.). Процитовано 21 серпня 2022.
- Mealworms Munch Polystyrene Foam. cen.acs.org. Процитовано 21 серпня 2022.
- Gazenko, O. G.; Antipov, V. V.; Parfenov, G. P.; Saksonov, P. P. (1969-11). Results of a biological experiment conducted aboard the automatic station "Zond-5". Aerospace Medicine 40 (11). с. 1244–1247. ISSN 0001-9402. PMID 4913566. Процитовано 22 серпня 2022.
Посилання Редагувати
- Борошняний хрущак [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
- Аграрний сектор України [ 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- [[https://web.archive.org/web/20200611064027/https://www.radiosvoboda.org/a/30439919.html Архівовано 11 червня 2020 у Wayback Machine.] Їжа майбутнього. Чому європейці взялися за жуків та хробаків?]
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |