www.wikidata.uk-ua.nina.az

ENIAC англ Electronic Numerical Integrator and Computer перший у світі програмований комп ютер створений у 40 х роках 20

ENIAC

ENIAC (англ. Electronic Numerical Integrator and Computer) — перший у світі програмований комп'ютер, створений у 40-х роках 20-го століття в США. Комп'ютер розміщувався в Інституті електроніки Пенсильванського університету і займав площу 167 кв. м. Його маса складала 30 тонн, а споживання електроенергії — 150 кВт. Вартість розробки становила майже пів мільйона доларів.

Глен Бек (на задньому плані) і Бетті Снайдер (на передньому плані) програмують ENIAC

ENIAC було розроблено для вирішення однієї зі складних і нагальних задач того часу — обрахунку балістичних таблиць армії.

Створення

ENIAC став першим електронним цифровим комп'ютером, який можна було перепрограмувати для вирішення повного діапазону завдань (попередні комп'ютери мали тільки частину з цих властивостей). Побудований на замовлення армії США в Лабораторії балістичних досліджень для обрахунку балістичних таблиць і офіційно введений до ладу 15 лютого 1946 року. Деякі джерела помилково зазначають інший день — 14 лютого, також називаючи цей день неофіційним міжнародним святом. До початкової розробки ENIAC було залучено шість жінок-програмісток — Мерлін Мельцер, Кетлін Макнальті, Бетті Дженнінгс, Бетті Снайдер, Франсіс Білас та Рут Ліхтерман. Спочатку їхня роль у розробці проєкту не отримала широкого публічного визнання; наприклад, на фотографіях з розробницями ENIAC їх деколи підписували як моделей. Перші програмістки ENIAC отримали публічне визнання за свою роботу на кілька десятиліть пізніше — зокрема, у 1997 році вони були включені до Залу слави організації Women in Technology International[en].

Архітектура

Архітектуру комп'ютера розробили 1943 року Джон Преспер Еккерт, Джон Вільям Моклі і Джон фон Нейман з університету Пенсильванії. На відміну від комплексу Z3, створеного 1941 року німецьким інженером Конрадом Цузе, де застосовувались механічні реле, в ЕНІАКу як основа компонентної бази застосовувалися електровакуумні лампи. Загалом комплекс містив 17468 ламп, 7200 кремнієвих діодів, 1500 реле, 70000 резисторів і 10000 конденсаторів. Споживана потужність — 150 кВт. Обчислювальна потужність — 300 операцій множення або 5000 операцій додавання на секунду. Маса — 27 тонн. Обчислення виконувались у десятковій системі. До 1948 року для перепрограмування ЕНІАКу потрібно було, фактично, перекомутувати його заново[джерело?].

Використання

Вцілілі частини ENIAC'а в кабінеті № 100 Інституту електроніки Пенсильванського університету

Машина використовувалася переважно для розрахунків, пов'язаних із задачами балістики, виробництвом ядерної зброї, прогнозуванням погоди, проєктуванням аеродинамічних труб і досліджень космічного випромінювання. Вона також використовувалася для вивчення та аналізу випадкових помилок округлення.

ENIAC працював до 2 жовтня 1955 року, коли його вимкнули назавжди. Невдовзі комп'ютер було розібрано, окремі його панелі зберігаються в музеях США та Великої Британії, зокрема в Лондонському науковому музеї, Музеї американської історії, Музеї комп'ютерної історії, Смітсонівському інституті та інших. З 1973 року за рішенням федерального суду США комп'ютер перебуває в суспільному надбанні[джерело?].

День ENIAC

День створення першого комп'ютера у світі відзначається 15 лютого.

Примітки

  1. ↑ . 28 січня 2011. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014. 
  2. День комп'ютерника [ 17 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. День компьютерщика отмечается сегодня во всем мире [ 16 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Annie Minoff and Jared Goyette. Finding the forgotten women who programmed the world’s first electronic computer. — 2015. з джерела 21 березня 2021. Процитовано 7 листопада 2017.

Література

  • Berkeley, Edmund. GIANT BRAINS or machines that think. John Wiley & Sons, inc., 1949. Chapter 7 Speed—5000 Additions a Second: Moore School's ENIAC (Electronic Numerical Integrator And Computer)
  • Hally, Mike. Electronic Brains: Stories from the Dawn of the Computer Age, Joseph Henry Press, 2005. ISBN 0-309-09630-8
  • Lukoff, Herman (1979). From Dits to Bits: A personal history of the electronic computer. Portland, Oregon: Robotics Press. ISBN 0-89661-002-0. 
  • McCartney, Scott. ENIAC: The Triumphs and Tragedies of the World's First Computer. Walker & Co, 1999. ISBN 0-8027-1348-3.
  • Tompkins, C.B. and J.H Wakelin, High-Speed Computing Devices, McGraw-Hill, 1950.
  • Stern, Nancy (1981). From ENIAC to UNIVAC: An Appraisal of the Eckert-Mauchly Computers. Digital Press. ISBN 0-932376-14-2. 

Посилання

  • (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
ENIAC angl Electronic Numerical Integrator and Computer pershij u sviti programovanij komp yuter stvorenij u 40 h rokah 20 go stolittya v SShA Komp yuter rozmishuvavsya v Instituti elektroniki Pensilvanskogo universitetu i zajmav ploshu 167 kv m Jogo masa skladala 30 tonn a spozhivannya elektroenergiyi 150 kVt Vartist rozrobki stanovila majzhe piv miljona dolariv Glen Bek na zadnomu plani i Betti Snajder na perednomu plani programuyut ENIACENIAC bulo rozrobleno dlya virishennya odniyeyi zi skladnih i nagalnih zadach togo chasu obrahunku balistichnih tablic armiyi Zmist 1 Stvorennya 2 Arhitektura 3 Vikoristannya 4 Den ENIAC 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaStvorennya RedaguvatiENIAC stav pershim elektronnim cifrovim komp yuterom yakij mozhna bulo pereprogramuvati dlya virishennya povnogo diapazonu zavdan poperedni komp yuteri mali tilki chastinu z cih vlastivostej Pobudovanij na zamovlennya armiyi SShA v Laboratoriyi balistichnih doslidzhen dlya obrahunku balistichnih tablic i oficijno vvedenij do ladu 15 lyutogo 1946 roku 1 Deyaki dzherela pomilkovo zaznachayut inshij den 14 lyutogo takozh nazivayuchi cej den neoficijnim mizhnarodnim svyatom 2 3 Do pochatkovoyi rozrobki ENIAC bulo zalucheno shist zhinok programistok Merlin Melcer Ketlin Maknalti Betti Dzhennings Betti Snajder Fransis Bilas ta Rut Lihterman 4 Spochatku yihnya rol u rozrobci proyektu ne otrimala shirokogo publichnogo viznannya napriklad na fotografiyah z rozrobnicyami ENIAC yih dekoli pidpisuvali yak modelej Pershi programistki ENIAC otrimali publichne viznannya za svoyu robotu na kilka desyatilit piznishe zokrema u 1997 roci voni buli vklyucheni do Zalu slavi organizaciyi Women in Technology International en Arhitektura RedaguvatiArhitekturu komp yutera rozrobili 1943 roku Dzhon Presper Ekkert Dzhon Vilyam Mokli i Dzhon fon Nejman z universitetu Pensilvaniyi Na vidminu vid kompleksu Z3 stvorenogo 1941 roku nimeckim inzhenerom Konradom Cuze de zastosovuvalis mehanichni rele v ENIAKu yak osnova komponentnoyi bazi zastosovuvalisya elektrovakuumni lampi Zagalom kompleks mistiv 17468 lamp 7200 kremniyevih diodiv 1500 rele 70000 rezistoriv i 10000 kondensatoriv Spozhivana potuzhnist 150 kVt Obchislyuvalna potuzhnist 300 operacij mnozhennya abo 5000 operacij dodavannya na sekundu Masa 27 tonn Obchislennya vikonuvalis u desyatkovij sistemi Do 1948 roku dlya pereprogramuvannya ENIAKu potribno bulo faktichno perekomutuvati jogo zanovo dzherelo Vikoristannya Redaguvati Vcilili chastini ENIAC a v kabineti 100 Institutu elektroniki Pensilvanskogo universitetuMashina vikoristovuvalasya perevazhno dlya rozrahunkiv pov yazanih iz zadachami balistiki virobnictvom yadernoyi zbroyi prognozuvannyam pogodi proyektuvannyam aerodinamichnih trub i doslidzhen kosmichnogo viprominyuvannya Vona takozh vikoristovuvalasya dlya vivchennya ta analizu vipadkovih pomilok okruglennya ENIAC pracyuvav do 2 zhovtnya 1955 roku koli jogo vimknuli nazavzhdi Nevdovzi komp yuter bulo rozibrano okremi jogo paneli zberigayutsya v muzeyah SShA ta Velikoyi Britaniyi zokrema v Londonskomu naukovomu muzeyi Muzeyi amerikanskoyi istoriyi Muzeyi komp yuternoyi istoriyi Smitsonivskomu instituti ta inshih Z 1973 roku za rishennyam federalnogo sudu SShA komp yuter perebuvaye v suspilnomu nadbanni dzherelo Den ENIAC RedaguvatiDokladnishe Den ENIACDen stvorennya pershogo komp yutera u sviti vidznachayetsya 15 lyutogo 1 Primitki Redaguvati a b Philly Post Trending Philly Vs Iowa for the Soul of the Computer 28 sichnya 2011 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 12 lyutogo 2014 Den komp yuternika Arhivovano 17 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Den kompyutershika otmechaetsya segodnya vo vsem mire Arhivovano 16 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Annie Minoff and Jared Goyette Finding the forgotten women who programmed the world s first electronic computer 2015 Arhivovano z dzherela 21 bereznya 2021 Procitovano 7 listopada 2017 Literatura RedaguvatiBerkeley Edmund GIANT BRAINS or machines that think John Wiley amp Sons inc 1949 Chapter 7 Speed 5000 Additions a Second Moore School s ENIAC Electronic Numerical Integrator And Computer Hally Mike Electronic Brains Stories from the Dawn of the Computer Age Joseph Henry Press 2005 ISBN 0 309 09630 8 Lukoff Herman 1979 From Dits to Bits A personal history of the electronic computer Portland Oregon Robotics Press ISBN 0 89661 002 0 McCartney Scott ENIAC The Triumphs and Tragedies of the World s First Computer Walker amp Co 1999 ISBN 0 8027 1348 3 Tompkins C B and J H Wakelin High Speed Computing Devices McGraw Hill 1950 Stern Nancy 1981 From ENIAC to UNIVAC An Appraisal of the Eckert Mauchly Computers Digital Press ISBN 0 932376 14 2 Posilannya Redaguvatiistoriya komp yutera ENIAC angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title ENIAC amp oldid 38389514