Дуга Струве Дуга Стру ве мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів які утворювали 258 тріангуляційних трикутник
Дуга Струве
Дуга́ Стру́ве — мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів. Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.
Опорні точки цієї мережі тріангуляції були марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбаними в скелях поглибленнями, залізнимихрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Часто їх позначали цеглиною з пісковику, закладеною на дно ями, іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений до ями з бруковим камінням (брукняком).
Два крайні геодезичні пункти, як найважливіші, позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Пам'ятник у Старій Некрасівці складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті. Його споруджено одразу по завершенню тригонометричних робіт.
У момент створення Дуга пролягала територією двох держав — Російської імперії та уніїШвеції та Норвегії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав.
Улітку1816 року за дорученням Ліфляндського кооперативного й економічного товариства Василь Якович Струве розпочав астрономо-геодезичні роботи зі створення карти Ліфляндії, завершені 1819 року. Основні вимірювання виконувалися за допомогою 8-дюймовогосекстанта; усі прилади для визначення висот і вимірювання базису виготовлено за кресленнями, які відбивали його власні оригінальні ідеї. Це був підготовчий етап до значніших геодезичних проєктів. Струве розпочав широтні градусні вимірювання в балтійських провінціях Росії, оскільки дещо специфічний горбистий ландшафт Ліфляндії виявився дуже привабливим для організації тріангуляційних пунктів. У 1822–1827 роках Струве здійснив тригонометричні вимірювання та астрономічні визначення території між пунктами на островіГотланд у Фінській затоці, та містомЯкобштадт у Курляндії.
Після завершення градусних вимірювань у визначених межах Струве вирішив продовжити їх на північ: через Фінляндію до Льодовитого океану. Приблизно тоді ж генерал-лейтенант Карл Іванович Теннер здійснював градусні вимірювання в Курляндській та Гродненськійгуберніях. 1828 року він з'єднав власну мережу з тією, яку вишиковував Струве у Ліфляндії. У 1830—1841 роках з ініціативи Василя Яковича, але без його безпосередньої участі, побудовано тріангуляції в Мінській, Волинській та Подільській губерніях, які з'єдналися з тріангуляційною мережею в Східній Прусії.
У першій половині 1840-х років здійснено градусні спостереження у Бессарабії, а 1855 року завершено всі польові роботи.
ІнструментиРедагувати
Під час вимірів Струве користувався теодолітом роботи Георга Фрідріха фон Райхенбаха з Мюнхена, який був обладнаний 13-дюймовим горизонтальним та 11-дюймовим вертикальним кругами. Вони були розділені на 5' поділки, а відлік можна було прочитати за допомогою верньєра з точністю 4". Теннер мав у своєму розпорядженні 7 приладів від різних виробників. Це були два повторювальні круги, один із них: 13-дюймовий від Баумана, точність відліку якого 4", інший — 14,3-дюймовий від Траутона з точністю відліку 10"; також 12-дюймовий теодоліт Рейхенбаха (точність відліку 4"), 8-дюймовий астрономічний теодоліт Ертеля (точність відліку 10"), повторювальний теодоліт з 10-дюймовим кругом виробництва Етат-Майора (точність відліку 5"), а також 2 інструменти Ертеля. Перші два з них давали можливість вимірювати вертикальні кути, за допомогою інших же Теннер та Струве вимірювали горизонтальні кути.
15 липня2005 року на 29-й сесії Міжурядового комітету з охорони світової культурної та природної спадщини, що проходила в місті Дурбані (ПАР), ухвалено включити Дугу Струве до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
На території Білорусі був 31 пункт Дуги. 2001 року силами фахівців Білаерокосмогеодезії виявлено 19 пунктів, закладених у 1825—1826 роках. Зі всіх 10 країн, територією яких проходила російсько-скандинавська дуга, тут виявлено найбільше геодезичних пунктів. Включено до списку ЮНЕСКО такі білоруські пункти
54°17′30″ пн. ш.26°02′43″ сх. д. / 54.29167° пн. ш. 26.04528° сх. д. / 54.29167; 26.04528 «Тюпишки», село Тюпишки (Гродненська область)
53°33′38″ пн. ш.24°52′11″ сх. д. / 53.56056° пн. ш. 24.86972° сх. д. / 53.56056; 24.86972 «Лапати», село Лапати (Гродненська область)
52°17′22″ пн. ш.25°38′58″ сх. д. / 52.28944° пн. ш. 25.64944° сх. д. / 52.28944; 25.64944 «Осовниця», село Осовниця (Брестська область)
52°12′28″ пн. ш.25°33′23″ сх. д. / 52.20778° пн. ш. 25.55639° сх. д. / 52.20778; 25.55639 «Щекотськ», село Щекотськ (Брестська область)
52°09′39″ пн. ш.25°34′17″ сх. д. / 52.16083° пн. ш. 25.57139° сх. д. / 52.16083; 25.57139 «Лясковичі», село Лясковичі (Брестська область)
Раніше в Молдові було 27 пунктів, по яких проводилися обміри для складання міжнародних карт. У наш час[коли?] в країні залишився лише один пункт в селі Рудь. Він знаходиться в яблуневомусаду, за 300 метрів від автотраси Сороки — Атаки.
48°19′08″ пн. ш.27°52′36″ сх. д. / 48.31889° пн. ш. 27.87667° сх. д. / 48.31889; 27.87667 «Рудь», село Рудь (Сороцький район)
49°19′48″ пн. ш.26°40′55″ сх. д. / 49.33000° пн. ш. 26.68194° сх. д. / 49.33000; 26.68194«Фельштин», село Гвардійське, (Хмельницька область)
49°08′55″ пн. ш.26°59′30″ сх. д. / 49.14861° пн. ш. 26.99167° сх. д. / 49.14861; 26.99167«Баранівка», село Баранівка (Хмельницька область)
45°19′54″ пн. ш.28°55′41″ сх. д. / 45.33167° пн. ш. 28.92806° сх. д. / 45.33167; 28.92806 «Старонекрасівка», село Стара Некрасівка (Одеська область)
ІншіРедагувати
49°41′23″ пн. ш.26°29′04″ сх. д. / 49.68972° пн. ш. 26.48444° сх. д. / 49.68972; 26.48444 «Базалія», село Нова Гребля, (Хмельницька область)
Гірники50°23′05″ пн. ш.25°50′40″ сх. д. / 50.38472° пн. ш. 25.84444° сх. д. / 50.38472; 25.84444 «Гірники», село Гірники (Рівненська область)
50°41′03″ пн. ш.25°24′45″ сх. д. / 50.68417° пн. ш. 25.41250° сх. д. / 50.68417; 25.41250 «Геодезичний пункт Крупа (Krupi)», село Крупа (Волинська область)
50°05′45″ пн. ш.25°41′54″ сх. д. / 50.09583° пн. ш. 25.69833° сх. д. / 50.09583; 25.69833 «Геодезичний пункт Кременець (Kremenetz)», місто Кременець (Тернопільська область)
51°34′45″ пн. ш.25°02′01″ сх. д. / 51.57917° пн. ш. 25.03361° сх. д. / 51.57917; 25.03361 «Геодезичний пункт Гута-Камінська (Gutakamenskaja)», село Гута-Камінська (Волинська область)
29 грудня2006 року Національний банк Білорусі ввів в обіг пам'ятні монети «Дуга Струве» номіналом 1 і 20 білоруських рублів. Випуск пам'ятних монет був присвячений важливій події для республіки Білорусь. У 2005 році 5 з 19 виявлених в Білорусі пунктів цієї щонайдовшої у світі дуги меридіана першої половини XIX століття були внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Монети відрізняються оригінальною формою.
На лицьовій стороні монет розташовані: вгорі зліва — рельєфне зображення Державного герба Республіки Білорусь, справа — напис: РЭСПУБЛІКА БЕЛАРУСЬ; у центрі — контурне зображення Республіки Білорусь і схема пунктів Дуги Струве на її території, внизу вказані проба сплаву і номінал — 20 РУБЛЕЎ на срібній і 1 РУБЕЛЬ — на мідно-нікелевій, а також на кожній монеті — рік карбування.
На оборотній стороні монет розташовані: зліва — рельєфне зображення карти Європи, по якій проходить Дуга Струве, справа — зображення карти світу, під ним написи: ДУГА СТРУВЕ і її протяжність — 2880 км, по периметру монети наведено назви країн, через які проходить Дуга Струве: НАРВЕГІЯ ШВЕЦЫЯ ФІНЛЯНДЫЯ РАСІЯ ЭСТОНІЯ ЛАТВІЯ ЛІТВА БЕЛАРУСЬ УКРАІНА МАЛДОВА. Вказана на монетах першого тиражу довжина 2880 км помилкова, реальна довжина Дуги — 2820 км. Монети з цією помилкою відразу перейшли в розряд раритетів. У частині тиражу, що залишилася, помилка була виправлена.
На аверсі монети в центрі — Герб Молдови; у верхній частині — цифра з позначенням року карбування; в нижній частині — напис «50 LEI»; по колу монети — великими буквами викарбувано напис «REPUBLICA MOLDOVA».
На реверсі — в центрі — карта Республіки Молдова, на якій розташована Геодезична арка Струве, геодезичний пункт Рудь та географічні координати, у верхній частині напис «RUDI»; У верхній частині, по колу монети — великими буквами викарбувано напис «ARCUL GEODEZIC STRUVE».
Duga Stru ve merezha z 265 triangulyacijnih vimiryuvalnih punktiv yaki utvoryuvali 258 triangulyacijnih trikutnikiv a takozh 60 dodatkovih punktiv Sluzhila dlya viznachennya parametriv Zemli yiyi formi ta rozmiru Geodezichna Duga StruveStruve Geodetic Arc 1 Svitova spadshina52 17 22 pn sh 25 38 58 sh d 52 2894444444722168 pn sh 25 64944444447222338 sh d 52 2894444444722168 25 64944444447222338Krayina Bilorus Estoniya Latviya Litva MoldovaNorvegiya Rosiya Ukrayina Finlyandiya ShveciyaTip KulturnijKriteriyi ii iv viOb yekt 1187Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2005 29 sesiya Duga Struve u VikishovishiOporni tochki ciyeyi merezhi triangulyaciyi buli markovani na miscevosti najriznomanitnishim chinom vidovbanimi v skelyah pogliblennyami zaliznimi hrestami piramidami z kameniv abo specialno vstanovlenimi obeliskami Chasto yih poznachali ceglinoyu z piskoviku zakladenoyu na dno yami inodi ce buv granitnij kub z porozhninoyu zalitoyu svincem pokladenij do yami z brukovim kaminnyam bruknyakom 2 Dva krajni geodezichni punkti yak najvazhlivishi poznacheni monumentalnimi stovpami na znak vdalogo zavershennya robit Pam yatnik u Starij Nekrasivci skladayetsya z 4 grannoyi chavunnoyi piramidi na kam yanomu fundamenti Jogo sporudzheno odrazu po zavershennyu trigonometrichnih robit Dugu vimiryali z 1816 po 1855 rik na vidstani vid Fuglenesa v okolicyah Gammerfesta bilya misu Nordkap Norvegiya 70 40 12 N 23 39 48 E do Staroyi Nekrasivki v okolicyah Izmayila Odeska oblast 45 19 54 N 28 55 41 E Ce duga meridianu dovzhinoyu 2821 833 km i amplitudoyu 25 20 08 U moment stvorennya Duga prolyagala teritoriyeyu dvoh derzhav Rosijskoyi imperiyi ta uniyi Shveciyi ta Norvegiyi Nini duga Struve peretinaye teritoriyi 10 derzhav Zmist 1 Istoriya 2 Instrumenti 3 Suchasnist 4 Lancyug dugi 4 1 Norvegiya 4 2 Shveciya 4 3 Finlyandiya 4 4 Rosiya 4 5 Estoniya 4 6 Latviya 4 7 Litva 4 8 Bilorus 4 9 Moldova 4 10 Ukrayina 4 10 1 Vklyucheni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO 4 10 2 Inshi 5 Duga Struve v numizmatici 5 1 Ukrayina 5 2 Bilorus 5 3 Moldova 6 Div takozh 7 Posilannya 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Vasil Yakovich StruveUlitku 1816 roku za doruchennyam Liflyandskogo kooperativnogo j ekonomichnogo tovaristva Vasil Yakovich Struve rozpochav astronomo geodezichni roboti zi stvorennya karti Liflyandiyi zaversheni 1819 roku Osnovni vimiryuvannya vikonuvalisya za dopomogoyu 8 dyujmovogo sekstanta usi priladi dlya viznachennya visot i vimiryuvannya bazisu vigotovleno za kreslennyami yaki vidbivali jogo vlasni originalni ideyi Ce buv pidgotovchij etap do znachnishih geodezichnih proyektiv Struve rozpochav shirotni gradusni vimiryuvannya v baltijskih provinciyah Rosiyi oskilki desho specifichnij gorbistij landshaft Liflyandiyi viyavivsya duzhe privablivim dlya organizaciyi triangulyacijnih punktiv U 1822 1827 rokah Struve zdijsniv trigonometrichni vimiryuvannya ta astronomichni viznachennya teritoriyi mizh punktami na ostrovi Gotland u Finskij zatoci ta mistom Yakobshtadt u Kurlyandiyi Pislya zavershennya gradusnih vimiryuvan u viznachenih mezhah Struve virishiv prodovzhiti yih na pivnich cherez Finlyandiyu do Lodovitogo okeanu Priblizno todi zh general lejtenant Karl Ivanovich Tenner zdijsnyuvav gradusni vimiryuvannya v Kurlyandskij ta Grodnenskij guberniyah 1828 roku vin z yednav vlasnu merezhu z tiyeyu yaku vishikovuvav Struve u Liflyandiyi U 1830 1841 rokah z iniciativi Vasilya Yakovicha ale bez jogo bezposerednoyi uchasti pobudovano triangulyaciyi v Minskij Volinskij ta Podilskij guberniyah yaki z yednalisya z triangulyacijnoyu merezheyu v Shidnij Prusiyi U pershij polovini 1840 h rokiv zdijsneno gradusni sposterezhennya u Bessarabiyi a 1855 roku zaversheno vsi polovi roboti Instrumenti RedaguvatiPid chas vimiriv Struve koristuvavsya teodolitom roboti Georga Fridriha fon Rajhenbaha z Myunhena yakij buv obladnanij 13 dyujmovim gorizontalnim ta 11 dyujmovim vertikalnim krugami Voni buli rozdileni na 5 podilki a vidlik mozhna bulo prochitati za dopomogoyu vernyera z tochnistyu 4 Tenner mav u svoyemu rozporyadzhenni 7 priladiv vid riznih virobnikiv Ce buli dva povtoryuvalni krugi odin iz nih 13 dyujmovij vid Baumana tochnist vidliku yakogo 4 inshij 14 3 dyujmovij vid Trautona z tochnistyu vidliku 10 takozh 12 dyujmovij teodolit Rejhenbaha tochnist vidliku 4 8 dyujmovij astronomichnij teodolit Ertelya tochnist vidliku 10 povtoryuvalnij teodolit z 10 dyujmovim krugom virobnictva Etat Majora tochnist vidliku 5 a takozh 2 instrumenti Ertelya Pershi dva z nih davali mozhlivist vimiryuvati vertikalni kuti za dopomogoyu inshih zhe Tenner ta Struve vimiryuvali gorizontalni kuti 3 Suchasnist Redaguvati28 sichnya 2004 roku Norvegiya Shveciya Finlyandiya Rosiya Estoniya Latviya Litva Bilorus Moldova j Ukrayina zvernulisya do Komitetu YuNESKO zi svitovoyi spadshini z propoziciyeyu zatverditi 34 punkti Dugi Struve yaki zbereglisya yak pam yatku svitovoyi spadshini 15 lipnya 2005 roku na 29 j sesiyi Mizhuryadovogo komitetu z ohoroni svitovoyi kulturnoyi ta prirodnoyi spadshini sho prohodila v misti Durbani PAR uhvaleno vklyuchiti Dugu Struve do Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Lancyug dugi RedaguvatiNorvegiya Redaguvati nbsp Najpivnichnishij punkt Fuglenes Gammerfest70 40 12 pn sh 23 39 48 sh d 70 67000 pn sh 23 66333 sh d 70 67000 23 66333 Fuglenes bilya mista Gammerfest 69 56 19 pn sh 23 21 37 sh d 69 93861 pn sh 23 36028 sh d 69 93861 23 36028 69 39 52 pn sh 23 36 08 sh d 69 66444 pn sh 23 60222 sh d 69 66444 23 60222 69 01 43 pn sh 23 18 19 sh d 69 02861 pn sh 23 30528 sh d 69 02861 23 30528Shveciya Redaguvati 68 18 18 pn sh 22 58 59 sh d 68 30500 pn sh 22 98306 sh d 68 30500 22 98306 67 16 36 pn sh 23 14 35 sh d 67 27667 pn sh 23 24306 sh d 67 27667 23 24306 66 38 47 pn sh 23 46 55 sh d 66 64639 pn sh 23 78194 sh d 66 64639 23 78194 66 01 05 pn sh 23 55 21 sh d 66 01806 pn sh 23 92250 sh d 66 01806 23 92250Finlyandiya Redaguvati 68 40 57 pn sh 22 44 45 sh d 68 68250 pn sh 22 74583 sh d 68 68250 22 74583 66 23 52 pn sh 23 43 31 sh d 66 39778 pn sh 23 72528 sh d 66 39778 23 72528 65 49 48 pn sh 24 09 26 sh d 65 83000 pn sh 24 15722 sh d 65 83000 24 15722 61 55 36 pn sh 25 32 01 sh d 61 92667 pn sh 25 53361 sh d 61 92667 25 53361 60 42 17 pn sh 26 00 12 sh d 60 70472 pn sh 26 00333 sh d 60 70472 26 00333 60 16 35 pn sh 26 36 12 sh d 60 27639 pn sh 26 60333 sh d 60 27639 26 60333Rosiya Redaguvati nbsp Tochka Z o GoglandObidva rosijski triangulyacijni punkti roztashovuyutsya na nevelikomu ostrovi Gogland u Finskij zatoci 60 04 27 pn sh 26 58 11 sh d 60 07417 pn sh 26 96972 sh d 60 07417 26 96972 Punkt Myakipyallyus o Gogland 60 05 07 pn sh 26 57 40 sh d 60 08528 pn sh 26 96111 sh d 60 08528 26 96111 Tochka Z o GoglandEstoniya Redaguvati 59 03 28 pn sh 26 20 16 sh d 59 05778 pn sh 26 33778 sh d 59 05778 26 33778 59 02 54 pn sh 26 24 51 sh d 59 04833 pn sh 26 41417 sh d 59 04833 26 41417 58 22 44 pn sh 26 43 12 sh d 58 37889 pn sh 26 72000 sh d 58 37889 26 72000Latviya Redaguvati 56 50 24 pn sh 25 38 12 sh d 56 84000 pn sh 25 63667 sh d 56 84000 25 63667 56 30 05 pn sh 25 51 24 sh d 56 50139 pn sh 25 85667 sh d 56 50139 25 85667Litva Redaguvati 55 54 09 pn sh 25 26 12 sh d 55 90250 pn sh 25 43667 sh d 55 90250 25 43667 54 55 51 pn sh 25 19 00 sh d 54 93083 pn sh 25 31667 sh d 54 93083 25 31667 54 38 04 pn sh 25 25 45 sh d 54 63444 pn sh 25 42917 sh d 54 63444 25 42917Bilorus Redaguvati nbsp Geodezichnij punkt ChekuckNa teritoriyi Bilorusi buv 31 punkt Dugi 4 2001 roku silami fahivciv Bilaerokosmogeodeziyi viyavleno 19 punktiv zakladenih u 1825 1826 rokah Zi vsih 10 krayin teritoriyeyu yakih prohodila rosijsko skandinavska duga tut viyavleno najbilshe geodezichnih punktiv Vklyucheno do spisku YuNESKO taki biloruski punkti 5 54 17 30 pn sh 26 02 43 sh d 54 29167 pn sh 26 04528 sh d 54 29167 26 04528 Tyupishki selo Tyupishki Grodnenska oblast 53 33 38 pn sh 24 52 11 sh d 53 56056 pn sh 24 86972 sh d 53 56056 24 86972 Lapati selo Lapati Grodnenska oblast 52 17 22 pn sh 25 38 58 sh d 52 28944 pn sh 25 64944 sh d 52 28944 25 64944 Osovnicya selo Osovnicya Brestska oblast 52 12 28 pn sh 25 33 23 sh d 52 20778 pn sh 25 55639 sh d 52 20778 25 55639 Shekotsk selo Shekotsk Brestska oblast 52 09 39 pn sh 25 34 17 sh d 52 16083 pn sh 25 57139 sh d 52 16083 25 57139 Lyaskovichi selo Lyaskovichi Brestska oblast Inshi punkti na teritoriyi respubliki Brestska oblast Belin astra Opol Bezdezh Velika Gat Grodnenska oblast Dergili Tarasovci Pucevichi Amalyengof Dokudovo Ivye Davkni Vidnopol Lojti Debesi Konradi 6 Moldova Redaguvati Ranishe v Moldovi bulo 27 punktiv po yakih provodilisya obmiri dlya skladannya mizhnarodnih kart U nash chas koli v krayini zalishivsya lishe odin punkt v seli Rud Vin znahoditsya v yablunevomu sadu za 300 metriv vid avtotrasi Soroki Ataki 7 48 19 08 pn sh 27 52 36 sh d 48 31889 pn sh 27 87667 sh d 48 31889 27 87667 Rud selo Rud Sorockij rajon Ukrayina Redaguvati nbsp Pam yatnik u s Nova GreblyaVklyucheni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Redaguvati nbsp Pam yatnik u s Golobi49 33 57 pn sh 26 45 22 sh d 49 56583 pn sh 26 75611 sh d 49 56583 26 75611 Katerinivka selo Katerinivka Hmelnicka oblast 49 19 48 pn sh 26 40 55 sh d 49 33000 pn sh 26 68194 sh d 49 33000 26 68194 Felshtin selo Gvardijske Hmelnicka oblast 49 08 55 pn sh 26 59 30 sh d 49 14861 pn sh 26 99167 sh d 49 14861 26 99167 Baranivka selo Baranivka Hmelnicka oblast 45 19 54 pn sh 28 55 41 sh d 45 33167 pn sh 28 92806 sh d 45 33167 28 92806 Staronekrasivka selo Stara Nekrasivka Odeska oblast Inshi Redaguvati 49 41 23 pn sh 26 29 04 sh d 49 68972 pn sh 26 48444 sh d 49 68972 26 48444 Bazaliya selo Nova Greblya Hmelnicka oblast nbsp Girniki50 23 05 pn sh 25 50 40 sh d 50 38472 pn sh 25 84444 sh d 50 38472 25 84444 Girniki selo Girniki Rivnenska oblast 50 41 03 pn sh 25 24 45 sh d 50 68417 pn sh 25 41250 sh d 50 68417 25 41250 Geodezichnij punkt Krupa Krupi seloKrupa Volinska oblast 50 05 45 pn sh 25 41 54 sh d 50 09583 pn sh 25 69833 sh d 50 09583 25 69833 Geodezichnij punkt Kremenec Kremenetz misto Kremenec Ternopilska oblast 51 34 45 pn sh 25 02 01 sh d 51 57917 pn sh 25 03361 sh d 51 57917 25 03361 Geodezichnij punkt Guta Kaminska Gutakamenskaja selo Guta Kaminska Volinska oblast Duga Struve v numizmatici RedaguvatiUkrayina Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2016 7 chervnya 2016 roku Nacionalnij bank Ukrayini vviv v obig yuvilejnu monetu Geodezichna duga Struve do 200 richchya pochatku zdijsnennya astronomo geodezichnih robit Bilorus Redaguvati 29 grudnya 2006 roku Nacionalnij bank Bilorusi vviv v obig pam yatni moneti Duga Struve nominalom 1 i 20 biloruskih rubliv Vipusk pam yatnih monet buv prisvyachenij vazhlivij podiyi dlya respubliki Bilorus U 2005 roci 5 z 19 viyavlenih v Bilorusi punktiv ciyeyi shonajdovshoyi u sviti dugi meridiana pershoyi polovini XIX stolittya buli vneseni do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Moneti vidriznyayutsya originalnoyu formoyu Na licovij storoni monet roztashovani vgori zliva relyefne zobrazhennya Derzhavnogo gerba Respubliki Bilorus sprava napis RESPUBLIKA BELARUS u centri konturne zobrazhennya Respubliki Bilorus i shema punktiv Dugi Struve na yiyi teritoriyi vnizu vkazani proba splavu i nominal 20 RUBLEЎ na sribnij i 1 RUBEL na midno nikelevij a takozh na kozhnij moneti rik karbuvannya Na oborotnij storoni monet roztashovani zliva relyefne zobrazhennya karti Yevropi po yakij prohodit Duga Struve sprava zobrazhennya karti svitu pid nim napisi DUGA STRUVE i yiyi protyazhnist 2880 km po perimetru moneti navedeno nazvi krayin cherez yaki prohodit Duga Struve NARVEGIYa ShVECYYa FINLYaNDYYa RASIYa ESTONIYa LATVIYa LITVA BELARUS UKRAINA MALDOVA Vkazana na monetah pershogo tirazhu dovzhina 2880 km pomilkova realna dovzhina Dugi 2820 km Moneti z ciyeyu pomilkoyu vidrazu perejshli v rozryad raritetiv U chastini tirazhu sho zalishilasya pomilka bula vipravlena Yuvilejni moneti prisvyacheni Duzi Struve nbsp Ukrayini nominalom 5 grn Avers nbsp revers nbsp Bilorusi Avers nbsp revers nbsp Moldovi Revers Moldova Redaguvati 15 chervnya 2009 roku Nacionalnij bank Moldovi vviv v obig sribnu pam yatnu monetu Geodezichna arka Struve iz seriyi Pam yatniki Moldovi nominalom 50 lej Na aversi moneti v centri Gerb Moldovi u verhnij chastini cifra z poznachennyam roku karbuvannya v nizhnij chastini napis 50 LEI po kolu moneti velikimi bukvami vikarbuvano napis REPUBLICA MOLDOVA Na reversi v centri karta Respubliki Moldova na yakij roztashovana Geodezichna arka Struve geodezichnij punkt Rud ta geografichni koordinati u verhnij chastini napis RUDI U verhnij chastini po kolu moneti velikimi bukvami vikarbuvano napis ARCUL GEODEZIC STRUVE 8 Div takozh RedaguvatiSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Norvegiyi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Latviyi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Ukrayini Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Rosiyi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Bilorusi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Estoniyi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Litvi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Moldovi Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO u ShveciyiPosilannya Redaguvati Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku 1001 chudo svitu Arhivovano 5 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Butterfield A D 1906 A history of the determination of the figure of the earth from arc measurements Davis Press Worcester Mass Biloruska poshta Arhivovano 9 serpnya 2009 u Wayback Machine ros http androld blogspot com Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Turizm v Bilorusi nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros http www ecology md Arhivovano 28 travnya 2012 u Wayback Machine ros Oficijnij sajt Nacionalnogo banku Moldovi Arhivovano 11 serpnya 2012 u Wayback Machine ros Literatura RedaguvatiDuga Struve pam yatka YuNESKO Yesyunin Sergij Neznane Podillya Gorodok Bedrihiv kraj 2012 S 134 135 Volinski trikutniki Struve koli astronomiya peretinayetsya z istoriyeyu Arhivovano 10 bereznya 2017 u Wayback Machine Oleksandr Kotis Hroniki Lyubarta 2 chervnya 2016 11 21 Balishev M A Vavilova I B Dinastiya Struve v istoriyi nauki Ukrayini Rosiyi ta Estoniyi Ukrayinskij geografichnij zhurnal 2006 3 S 63 66 Posilannya RedaguvatiVlada Prokayeva Najzagadkovishij ob yekt Vsesvitnoyi spadshini Ukrayinska spadshina http heritage unesco ru nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Duga Struve amp oldid 38567404
