Дональд Кнут

Дональд Ервін Кнут (10 січня 1938(1938-01-10), Мілвокі, Вісконсин)(англ. Donald Ervin Knuth) — інформатик, ідеолог програмування та почесний професор Стенфордського університету. Автор фундаментальної праці «Мистецтво програмування»; вважається одним з батьків аналізу складності алгоритмів. Розробник типографічної системи TeX та пов'язаної мови визначення шрифтів і системи їх рендерингу METAFONT.

Дональд Кнут
англ. Donald Ervin Knuth
Дональд Кнут Дональд Кнут
Народився	10 січня 1938(1938-01-10)^[…] (85 років) Мілвокі,  США
Місце проживання	США
Країна	США
Національність	американець
Діяльність	математик, інформатик, історик математики, письменник, програміст, викладач університету, інженер, науково-педагогічний працівник, типограф
Alma mater	Західний резервний університет Кейза Каліфорнійський технологічний інститут
Галузь	інформатика, програмування
Заклад	Стенфордський університет
Посада	професор
Вчене звання	Fletcher Jones Professorship in Computer Science^d
Науковий ступінь	доктор філософії (1963)
Науковий керівник	Marshall Hall^d
Відомі учні	Вон Пратт^[en] Роберт Седжвік^[en]
Аспіранти, докторанти	Леонідас Ґібас^d Michael Fredman^d Scott Kim^d Vaughan Ronald Pratt^d Robert Sedgewick^d Jeffrey Vitter^d Андрей Бродер Bernard Marcel Mont-Reynaud^d Luis Trabb Pardo^d Gary Don Knott^d John Fredrick Reiser^d Lyle Harold Ramshaw^d Christopher John Van Wyk^d Ignacio Andres Zabala Salelles^d Mark Robbin Brown^d Franklin Mark Liang^d John Douglas Hobby^d Pang-Chieh Chen^d Ramsey Wadi Haddad^d Tomas Feder^d Richard Lee Sites^d Daniel Hill Greene^d Michael F. Plass^d Clark Allan Crane^d Isu Fang^d Edwin Hallowell Satterthwaite, Jr.^d Wayne Theodore Wilner^d Richard Eric Sweet^d Bruce Guenther Baumgart^d Ashok Subramanian^d Steven Ira Gallant^d Anil Ramesh Gangolli^d
Членство	Французька академія наук Норвезька академія наук Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Баварська академія наук Національна інженерна академія США Association for Computing Machinery Інститут інженерів з електротехніки та електроніки Американське філософське товариство British Computer Society Лондонське математичне товариство Лондонське королівське товариство Society for Industrial and Applied Mathematics Американське математичне товариство
Відомий завдяки:	«Мистецтво програмування» ΤΕΧ, METAFONT Алгоритм Кнута — Моріса — Пратта Алгоритм Кнута — Бендікса^[en] Алгоритм Робінсона — Шенстеда — Кнута^[en]
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма (1972) премія Тюрінга (1974) медаль Джона фон Неймана (1995) премія Гарві (1995) медаль Фарадея (2011) Нагорода імені Грейс Мюррей Гоппер (1971) Гіббсівська лекція (1978) іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (2003) Turing Talk^d (2011) CHM Fellow Awards (1998) медаль Франкліна (1988) Премія Кіото в галузі передових технологій^d (1996) ACM Software System Award^d (1986) W. Wallace McDowell Award^d (1980) Paul R. Halmos - Lester R. Ford Awards^d (1975, 1993) BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2010) Премія Стіла (1986) John von Neumann Prize^d (2016) почесний доктор Швейцарської вищої технічної школи Цюриха^d (2005) почесний доктор Тюбінгенського університету^d (2001) Дійсний член ACM^d (1994) член товариства промислової та прикладної математики^d (2009) Fellow of the British Computer Society^d почесний доктор Університету Глазго^d (2011) почесний доктор Гарвардського університету^d (2003) honorary doctorate of the Masaryk University^d (1996) член Американського математичного товариства^d (2013)
Особ. сторінка	www-cs-faculty.stanford.edu/~knuth
Дональд Кнут у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Кнут народився у місті Мілвокі, штат Вісконсин, в сім'ї німецьких американців Генрі Кнута та Луізи Марії Бонінг. Батько Дональда працював на двох роботах: викладав бухгалетерію у Старшій Школі Мілвокі та вів невелике підприємство по друку. Молодший Кнут, навчаючись у тій же школі, отримав багато академічних відзнак, більшість з яких за геніальні способи вирішення різноманітних проблем. Наприклад, у восьмому класі він взяв участь у змаганні, в якому потрібно було відшукати всі слова, які можна скласти з букв словосполуки "Ziegler’s Giant Bar”. У суддейському списку було 2500 слів, та Дональду вдалось знайти 4500 та перемогти у конкурсі.

Освіта

У 1956 році Кнут отримав запрошення до Технологічного Інституту (CWRU) у Клівленді, Огайо, де вперше познайомився з IBM 650, одним із перших мейнфреймів. Прочитавши посібник до комп'ютера, Кнут вирішив переписати код компілятора для комп'ютера з його колишньої школи, тому що він вірив, що зможе зробити його краще.

У 1958 році Кнут створив програму, щоб допомогти шкільній баскетбольній команді вигравати більше матчів. Він призначив кожному гравцю «вартість», щоб оцінити вірогідність кожного баскетболіста здобути очки. Цей підхід оцінили видання Newsweek і CBS Evening News, згадавши Кнута у своїх випусках.

Також Кнут був одним із засновників університетського журналу "Engineering and Science Review”, який виграв державну премію як найкращий технічний журнал в 1959. Пізніше він переключився з фізики на математику і у 1960 отримав ступінь бакалавра наук, а заразом і ступінь магістра як особливу винагороду, оскільки управління факультету визнало його роботу виключно видатною.

У 1963 здобув ступінь доктора філософії у Каліфорнійському технічному інституті (Caltech).

Робота

Після здобуття ступеня доктора філософії Кнут отримав роботу у Каліфорнійському інституті як асистент професора. Там він прийняв доручення по написанню книги про компілятори мов програмування. Під час роботи над проектом Кнут зрозумів, що не зможе адекватно розглянути тему без першочергової розробки власних засад програмування. Так і з‘явилась ідея написати «Мистецтво програмування». Перший том побачив світ у 1968 (всього їх 7), того ж року раніше Дональд Кнут прийняв запрошення на роботу від Інституту Оборонної Аналітики (IDA) при Принстонському унівесритеті, де займався вивченням криптографії в підтримку Агентства національної безпеки.

У 1969 році Кнут змінив поточне місце роботи на Стенфордський університет, де викладав комп‘ютерні науки.

Пенсія

Оскільки Кнут завжди вважав монографію «Мистецтво програмування» основним проектом свого життя, у 1990 році він вийшов на пенсію, із твердим наміром повністю зосередитися на написанні відсутніх частин і приведенні у порядок існуючих.

Наукові роботи

Кнут не лише професор комп'ютерних наук, але й письменник. Його часто називають «батьком аналізу алгоритмів».

«Мистецтво програмування»

У 1970-их Кнут описав комп'ютерні науки як «абсолютно нове поле без справжньої ідентичності. І якість випущених в той час видань не була достатньо високою. Існувало багато просто-напросто неправильного матеріалу. Отож, одним із моїх завдань було направити у вірне русло історію, яка з самого початку була дуже погано розказана».

Біл Гейтс достойно оцінив праці Кнута, а саме «Мистецтво програмування». Він казав: «Якщо ви вважаєте себе справді хорошим програмістом... Надішліть мені резюме, якщо прочитаєте усю антологію».

Інші праці

Дональд Кнут ввів поняття «сюрреальні числа» у однойменному творі 1974 року, базованому на дослідженнях Джона Конвея в області теорії множин. Своєю працею Кнут хотів прищепити студентам вміння проводити оригінальні та креативні дослідження.

Також Кнут був заглиблений в ідею рекреаційної математики. Він активно співпрацював із виданнями “Journal of Recreational Mathematics” та “Mathematics on Vacation”.

У 1995 Дональд Кнут написав передмову до книги “A=B” (автори: Марко Петковшек, Герберт Вілф та Дорон Цейльбергер). Також письменник з‘являвся у кількох випусках YouTube-проекту Numberophile, де зачепив багато різних тем, починаючи з сюрреальних чисел та закінчуючи відповіддю на питання, чому Кнут не викростовує Email.

Комп'ютерні роздуми

Кілька разів на рік Дональд Кнут проводить неформальні лекції під назвою «Комп'ютерні роздуми» у Стенфордському університеті. До 2017 року він також проводив лекції у Оксфордському університеті.

Особисте життя

Дональд Кнут одружився з Ненсі Джилл Картер 24 червня 1961 року, будучи аспірантом Каліфорнійського технологічного інституту. У них двоє дітей: Джон Мартін Кнут та Дженніфер Сьєрра Кнут.

Китайське ім'я

Китайською ім'я Кнута звучить як Ґао Дена (спрощена китайська мова: 高德纳; традиційна китайська мова: 高德納). У 1977 році йому дав це ім'я Франсіс Яо, незадовго до того, як американський професор здійснив тритижневу подорож до Китаю. У виданні «Мистецтва програмування» 1980 року (спрощеноа китайська мова: 计算机 程序 设计 艺术; традиційна китайська мова: 電腦 程式 設計 藝術). Кнут пояснив, що він прийняв своє китайське ім'я тому, що хотів, щоб його знало більше програмістів у Китаї. У 1989 році його китайське ім'я було розміщено на заголовку «Журналу комп’ютерних наук та технологій», що змусило Кнута «відчувати себе близьким до всіх китайців, хоча я й не можу говорити вашою мовою».

Проблеми зі здоров'ям

У 2006 році Кнуту діагностували рак простати. У грудні того ж року він переніс операцію. «Трохи променевої терапії ... в якості запобіжного заходу, але прогноз лікарів виглядає досить непогано», повідомив він у своїй відеоавтобіографії.

Почуття гумору

Раніше Кнут виплачував так звану «винагороду знайшовшому» у розмірі 2.56$ кожному, хто знайде типографічні помилки у його книзі (256 центів - 1 долар в шістнадцятковій системі числення) а також 0.32$ тим, хто зробить «цінні зауваження» щодо тексту. У своїй статті журнал "Technology Rewiev" (MIT) заявив, що ці винагороди «є серед найцінніших трофеїв у IT-індустрії». У 2008 Кнут був змушений припинити відсилання чеків через шахрування банку, і тепер надає кожному шукачу помилок «депозитний сертифікат» з його рахунку у вигаданому банку Сан-Серіфе.

Одного разу він попередив «Остерігайтеся помилок у наведеному вище коді; я лише довів, що це правильно, проте не тестував».

Щоб продемонструвати концепцію рекурсії, Кнут навмисне посилав один на одного «Визначення кругообігу» та «Визначення, кругообіг» у покажчику першого тома «Мистецтва програмування».

На конференції TUG 2010 Кнут анонсував сатиричного наступника TeX на основі XML під назвою "iTeX" (вимовляється [iː˨˩˦tɛks˧˥], виконується із дзвоном), який підтримуватиме такі функції, як довільно масштабовані ірраціональні одиниці , 3D-друк, ввід із сейсмографів та моніторів серця, анімації та стереофонічний звук.

Нагороди і визнання

У 1971 році Кнут став лауреатом першої премії ACM Grace Murray Hopper Award. Він отримав різні інші нагороди, включаючи премію Тюрінга, Національну наукову медаль США, медаль Джона фон Неймана та премію Кіото.

Кнут був обраний Видатним Стипендіатом Британського комп'ютерного товариства (DFBCS) у 1980 році на знак визнання внеску Кнута в область інформатики.

У 1990 році йому було присвоєно єдине в своєму роді вчене звання Професора Мистецтва Програмування.

Кнут був обраний до Національної академії наук у 1975 р. У 1992 році він став партнером [[Французька академія наук |Французької академії наук]]. У тому ж році він звільнився з регулярних досліджень і викладання в Стенфордському університеті, щоб закінчити «Мистецтво програмування». Він був обраний іноземним членом Королівського товариства (ForMemRS) у 2003 році.

Дональд Кнут був обраний стипендіатом (перший клас стипендіатів) Товариства промислової та прикладної математики в 2009 році за його видатний внесок у математику. Він є членом Норвезької академії наук. У 2012 році Кнут став членом Американського математичного товариства. У кінці січня 2009 року Кнут займав 20-те місце у списку найбільш цитованих авторів у проекті CiteSeer.

Галерея

Бібліографія

• Donald Knuth. The Art of Computer Programming. — Addison-Wesley Professional, 2015. — Т. Volume 4, Fascicle 6: Satisfiability. — xiii+310 с. — ISBN 978-0-13-439760-3.
• Knuth D. E. 3:16 Bible Texts Illuminated. — A-R Editions, 1990. — ISBN 0-89579-252-4.
• Knuth D. E. Axioms and Hulls. — Springer-Verlag, 1992. — ISBN 3-540-55611-7.
• Knuth D. E. Companion to the Papers of Donald Knuth. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 2011. — ISBN 1-57586-635-3.
• Knuth D. E. Computer Modern Typefaces. — Addison-Wesley, 1986. — ISBN 0-201-13446-2.
• Knuth D. E., Levy S. The CWEB System of Structured Documentation. — Addison-Wesley, 1993. — ISBN 0-201-57569-8.
• Knuth D. E. Literate Programming. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 1992. — ISBN 0-937073-80-6.
• Knuth D. E., Larrabee T. L., Roberts P. M. Mathematical Writing. — Mathematical Association of America, 1989. — ISBN 0-88385-063-X.
• Knuth D. E. METAFONT: The Program. — Addison-Wesley, 1986. — ISBN 0-201-13438-1.
• Knuth D. E. MMIXware: A RISC Computer for the Third Millennium. — Springer-Verlag, 1999. — ISBN 978-3-540-66938-8.
• Knuth D. E. Selected Papers on Analysis of Algorithms. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 2000. — ISBN 1-57586-212-3.
• Knuth D. E. Selected Papers on Computer Languages. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 2003. — ISBN 1-57586-381-2.
• Knuth D. E. Selected Papers on Computer Science. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 1996. — ISBN 1-881526-91-7.
• Knuth D. E. Selected Papers on Design of Algorithms. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 2010. — ISBN 1-57586-583-1.
• Knuth D. E. Selected Papers on Discrete Mathematics. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 2003. — ISBN 1-57586-249-2.
• Knuth D. E. Selected Papers on Fun and Games. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 2010. — ISBN 1-57586-585-0.
• Knuth D. E. The Stanford GraphBase: A Platform for Combinatorial Computing. — ACM Press, 1994. — ISBN 0-201-54275-7.
• Knuth D. E. TeX: The Program. — Addison-Wesley, 1986. — ISBN 0-201-13437-3.
• Knuth D. E. Things a Computer Scientist Rarely Talks About. — Stanford : Center for the Study of Language and Information, 2001. — ISBN 1-57586-327-8.

Лекції та інтерв'ю

• Doernberg, D. . 7 December 1993.
• TUG’95 (St Petersburg, FL, USA) Questions and answers with Prof. Donald E. Knuth [ 10 листопада 2006 у Wayback Machine.]. TUGboat 17 (1), 1996
• Woehr, J. An interview with Donald Knuth [ 5 червня 2007 у Wayback Machine.] Dr. Dobb’s Journal, April 1996, p. 16-22.
• Donald Knuth on The Art of Computer Programming [ 29 березня 2007 у Wayback Machine.] Addison-Wesley Innovations, 1996
• Questions and Answers with Prof. Donald E. Knuth [ 3 лютого 2007 у Wayback Machine.]. Czech TUG, Charles University, Prague, 1996
• Knuth meets NTG members [ 14 квітня 2007 у Wayback Machine.], Amsterdam, 13 March 1996.
• Knuth Comments on Code [ 10 березня 2007 у Wayback Machine.], Byte magazine, September 1996.
• Donald Knuth: A life’s work in the art of programming [ 17 червня 2008 у Wayback Machine.] Amazon.com, 1997.
• U.K. TUG, Oxford, 12 september 1999: Question & Answer Session with Donald Knuth [ 5 червня 2007 у Wayback Machine.]. TUGboat, 22 (1/2), 2001.
• Dr. Dobb’s Audio & Video Archive of Knuth’s MMIX and God & Computers Lectures @ MIT, Fall 1999 [ 7 липня 2007 у Wayback Machine.]
• Wallace, Mark. The art of Don E. Knuth [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Interview on salon.com, 1999.
• Advogato, 2000 [ 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• AMS, 2001 [ 11 квітня 2007 у Wayback Machine.]
• Oslo, 2002 [ 5 червня 2007 у Wayback Machine.]
• .
• Interview with Donald Knuth, Apr 25, 2008 [ 23 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Див. також

• TeX
• Алгоритм Кнута — Моріса — Прата
• Премія Кнута
• 21656 Кнут - астероїд, названий на честь науковця

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #121578437 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. http://amturing.acm.org/award_winners/knuth_1013846.cfm
3. Архів історії математики Мактьютор
   d:Track:Q547473
4. https://profiles.stanford.edu/donald-knuth
5. http://resolver.caltech.edu/CaltechETD:etd-06042004-141331
6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
8. https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-de-l-Academie-des-sciences-/-K/donald-knuth.html
9. http://www.dnva.no/c26849/artikkel/vis.html?tid=40116
10. http://www.nasonline.org/member-directory/members/53709.html
11. https://www.amacad.org/person/donald-ervin-knuth
12. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-60526.ln-en
13. https://badw.de/data/footer-navigation/personentreffer.html?tx_badwdb_badwperson%5Bper_id%5D=1599&tx_badwdb_badwperson%5BpartialType%5D=BADWPersonDetailsPartial&tx_badwdb_badwperson%5Baction%5D=show&tx_badwdb_badwperson%5Bcontroller%5D=BADWPerson
14. https://www.nae.edu/29072/Dr-Donald-E-Knuth
15. https://www.ieee.org/content/dam/ieee-org/ieee/web/org/about/hon_mem_rl.pdf
16. https://www.gla.ac.uk/news/archiveofnews/2011/february/headline_189206_en.html
17. http://www-history.mcs.st-andrews.ac.uk/Biographies/Knuth.html
18. Fellows Directory
    d:Track:Q99485572
19. https://www.siam.org/prizes-recognition/fellows-program/all-siam-fellows
20. http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
21. http://www.ams.org/news?news_id=1680
22. . www.nndb.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
23. Raskin, Molly Knight (10 вересня 2013). No Better Time: The Brief, Remarkable Life of Danny Lewin, the Genius Who Transformed the Internet (англ.). Hachette Books. ISBN 9780306821660. 
24. Shasha, Dennis; Lazere, Cathy (2 липня 1998). (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9780387982694. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 11 листопада 2019. 
25. Koshy, Thomas (19 січня 2004). (англ.). Elsevier. ISBN 9780080477343. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 11 листопада 2019. 
26. Lyons, Keith (25 вересня 2018). . Clyde Street (амер.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
27. ["A.M. Turing Award; Donald ("Don") Erwin Knuth A.M. Turing Award; Donald ("Don") Erwin Knuth] Перевірте схему |url= (довідка) (Англійською). 
28. (Англійською). Архів оригіналу за 12 березня 2019. 
29. . cs.stanford.edu. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
30. . cs.stanford.edu. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
31. . cs.stanford.edu. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 11 листопада 2019. 
32. . cs.stanford.edu. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
33. . profiles.stanford.edu (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 11 листопада 2019. 
34. . cs.stanford.edu. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
35. . sites.math.rutgers.edu. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 11 листопада 2019. 
36. . web.archive.org. 4 листопада 2018. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2019. 
37. (uk-UA). Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
38. (uk-UA). Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11 листопада 2019. 
39. . mathshistory.st-andrews.ac.uk. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
40. Knuth, Donald Ervin (1980). I fondly hope that many Chinese computer programmers will learn to recognize my Chinese name Gao Dena, which was given to me by Francis Yao just before I visited your country in 1977. I still have very fond memories of that three-week visit, and I have been glad to see Gao Dena on the masthead of the Journal of Computer Science and Technology since 1989. This name makes me feel close to all Chinese people although I cannot speak your language. 
41. Knuth, Donald. Coping with cancer (англ.). Процитовано 11 листопада 2019. 
42. Ditlea, Steve. . MIT Technology Review (амер.). Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2019. 
43. . zeeba.tv. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
44. . Zeeba TV (амер.). Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019. 
45. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. 
46. . web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2019. 
47. . web.archive.org. 10 листопада 2013. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2019. 
48. List of Fellows of the American Mathematical Society. American Mathematical Society (англ.). Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 11 листопада 2019. 

Посилання

• «Офіційна» сторінка Дона Кнута [ 14 липня 2004 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті Стенфордського університету.