Домачеве (Домачево, біл. Дама́чава, Damačava) — селище міського типу в Білорусі, у Берестейському районі Берестейської області. Розташоване за 45 км на південь від Берестя. Належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини.
Транслітерація назви | Damačava |
---|---|
Церква Святого апостола Луки | |
Основні дані | |
51°45′ пн. ш. 23°36′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 23.600° сх. д.Координати: 51°45′ пн. ш. 23°36′ сх. д. / 51.750° пн. ш. 23.600° сх. д. | |
Країна | Білорусь |
Область | Берестейська область |
Район | Берестейський район |
Населення | 1305 (2009) |
Часовий пояс | час у Білорусі |
Поштовий індекс | 225021 |
Транспорт, відстані | |
Найближча залізнична станція | Домачеве |
До Мінська | |
- фізична | 358 км |
До обласного центру | |
- фізична | 45 км |
Домачеве | |
Домачеве Домачеве (Берестейська область) | |
Домачеве у Вікісховищі |
Інфраструктура ред.
За 400 м від Домачевого проходить білорусько-польський кордон, де розташований прикордонний перехід білорусько-польського кордону «Домачеве — Словатиче». Після реконструкції у 2008 році митної інфраструктури, пропускна здатність переходу збільшилась до 2250 одиниць автотранспорту — 2000 легкових, 200 вантажних і 50 автобусів на добу. Контрольно-пропускний пункт діє цілодобово.
Історія ред.
Селище відоме з XVIII століття.
З XIX століття — містечко Берестейського повіту.
Станом на 1886 рік населення містечка, центра Домачівської волості, становило 683 особи, існувала православна церква, єврейський молитовний будинок, католицька каплиця, школа, лавка, постоялий двір, 2 ярмарки.
1900 року з 699 мешканців — 674 євреї.
У 1905 році побудована церква святого апостола Луки.
У грудні 1917 року в Домачеві перебували вояки Першої Української дивізії Синьожупанників Армії УНР. У 1918 році містечко входило до складу Української Народної Республіки.
З 1921 року — у складі Польщі, з 1939 року — у складі БРСР, з 1940 року — селище міського типу, центр Домачевського району.
Під час Другої світової війни в Домачевому та районі окупанти знищили близько 2,7 тис. осіб у гетто, а також всіх вихованців місцевого дитячого будинку разом з вихователькою Павлиною Грохольською родом з Полтавщини. Зараз у селі існуют два пам'ятники — один біля автошляху, що веде у Домачеве, другий (стела з іменами розстріляних) — безпосередньо на місці розстрілу. В селі знаходиться братська могила радянських воїнів,
З 1956 року — у Берестейському районі.
Сучасний стан ред.
В селищі діє:
- Домачевська міська лікарня;
- підприємства харчової і місцевої промисловості.
Населення ред.
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 1305 осіб.
Національність ред.
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
Примітки ред.
- ↑ Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
- http://autoline.com.ua/news_transport.php?Code[недоступне посилання з липня 2019] = 060206141728
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Домачеве |
- Фото [ 23 березня 2005 у Wayback Machine.] на Radzima.org
- Перший сайт Домачева [ 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Domachëvo, Belarus
- Shtetl Finder (1980), p. 20: «Domatcheva, Domatchov»
- Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), II, p. 111: "Domaczewo" // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 111. (пол.)