www.wikidata.uk-ua.nina.az

Добрива органічні й неорганічні речовини які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвище

Добрива

Добрива — органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.

Класифікація добрив Редагувати

Внесення органічних добрив

Добрива поділяють на прямі (такі, що містять безпосередньо елементи живлення рослин) та непрямі (покращують властивості ґрунтів, наприклад, гіпс, вапно).

За складом розрізняють:

Добрива, що отримують безпосередньо в господарствах, називаються місцевими (гній, торф, компост, болотяний мул та ін.), на спеціальних заводах — промисловими або хімічними (азотні добрива, фосфоритне борошно та ін.); до останніх відносяться також промислові відходи різних виробництв, наприклад шлаки (мартенівський фосфат шлак, томасшлак).

В залежності від кількості елементів живлення, добрива поділяють на:

  • односторонні (містять один який-небудь основний елемент, наприклад калійні добрива), та
  • багатосторонні або комплексні.

Добрива, до складу яких входять макроелементи (N, P, K, Ca, Mg, S), називаються макродобривами наприклад, фосфорні добрива, азотно-фосфорні добрива), мікроелементи (B, Fe, Mn, Cu, Mo, Zn), — мікродобривами (марганцеві добрива, бормагнієве добриво і т.і.). Добрива можуть складатися також одночасно з макро- та мікроелементів (наприклад суміш Mo-солі з фосфорно-калійним добривом). За агрегатним станом розрізняють добрива тверді (кристалічні, гранульовані, порошки), рідкі та газоподібні (безводний NH3).

Причини ефективності та необхідність добрив Редагувати

Оптимальний ріст рослин залежить від кліматичних факторів (світловий, тепловий, водний, атмосферний режими), забезпеченості поживними речовинами, а також від структури та кислотності ґрунтів, вмісту в них гумусу та інших властивостей. Всі ґрунти мають запас поживних речовин, але більша їх частина знаходиться в малодоступній формі. Тому для оптимізації живлення рослин в ґрунт вносять добрива.

В складі рослин знайдено більш ніж 70 хімічних елементів. Для нормального росту рослин необхідні лише 15: C, O, H, N, P, K, Ca, Mg, S, B, Fe, Mn, Cu, Mo, Zn. Кожний з цих елементів виконує в рослинах свою специфічну роль і не може бути замінений. Ряд дослідників вважає Si необхідним елементом (наприклад для рису). Для окремих культур встановлена корисність Na, Co і Cl. Вода, що є джерелом H і O, зазвичай в наявності в достатніх кількостях. Вуглець та кисень поглинаються рослинами з атмосфери у вигляді CO2; додаткове забезпечення ним потрібне лише в теплицях.

Добрива — основа підвищення кількості та якості сільськогосподарської продукції. Їх доцільне використання покращує родючість ґрунтів, підтримує позитивний баланс біогенних елементів та гумусу. Близько 50 % загального врожаю одержують за рахунок добрив. Правильне застосування їх дає змогу активно втручатися у кругообіг речовин на Землі, створювати, зокрема, позитивний баланс поживних речовин у землеробстві.

Правильне застосування добрив досягається лише за успішного проведення також інших сільськогосподарських робіт. Будучи важливим, але не єдиним фактором підвищення врожаю, добрива є складовим елементом всієї системи агрохімічних заходів (зниження кислотності ґрунту, боротьба з бур'янами, хворобами та шкідниками рослин, вибір найвдаліших сортів, дотримання оптимальних строків посіву, норм висіву та посадки та ін.).

Залежність ефективності від ґрунтів Редагувати

Встановлено, що добрива підвищують врожай всюди. Наприклад, на ґрунтах дерново-підзолистого типу, сірих лісових та вилужених чорноземах добре діють три основних елементи живлення,- N, P, K. При цьому роль фосфору з збільшенням вмісту рухомих фосфатів в цих ґрунтах, а вплив калію стійкий та високий, але виявляється значно менше ніж N та P. На вказаних ґрунтах виявлена висока ефективність вапнування, а на легких ґрунтах, — також ефективність внесення Mg та позитивна дія S. Взагалі такі ґрунти характеризуються інтенсивним застосуванням органічних та мінеральних добрив.

В Сибіру, наприклад, в порівнянні з вищевказаними типами ґрунтів, добрива менш ефективні і норми їх внесення повинні бути набагато меншими. На звичайних та південних сіроземах особливо сильно впливає на врожай внесення фосфатів. Дія азоту за відсутності зрошення суттєво слабша, але в роки, багаті на опади, та в умовах зрошення значення азоту росте. Роль К, як правило, незначна і обмежується посівами цукрового буряку.

В зоні сіроземних ґрунтів при зрошуванні на бавовні найсильніша дія N; вплив P на старопахотних ґрунтах зменшується внаслідок його накопичення у великих кількостях. Через підвищений винос рослинами K калійні добрива стають важливим фактором високого врожаю бавовни.

При визначенні доз внесення фосфорних та калійних добрив застосовують спеціальні агрохімічні картограми; при цьому дані туки слід концентрувати на перелічених вище ґрунтах, а на інших ґрунтах (звичайних та південних чорноземах, каштанових та ін.) рекомендується зазвичай обмежуватись рядковим внесенням P2O5 і K2O.

Строки внесення добрив Редагувати

Розташування добрив відносно рослини за різних строків внесення

Річну норму добрив під окремі культури вносять у різні строки і різними способами. Це дозволяє забезпечити найкращі умови для живлення рослин упродовж усього періоду вегетації культури та найвищу окупність добрив врожаєм. Правильний вибір строків і способів внесення добрив має велике значення в прояві їх ефективності, тобто за правильного використання того чи іншого добрива можна суттєво підвищити врожайність і якість отриманої продукції.

При виборі строків і способів внесення добрив, слід враховувати ряд факторів, серед яких характеристики самого добрива, потребу певної культури в елементах живлення і динаміку їх споживання упродовж періоду вегетації, погодно-кліматичні умови, характеристики ґрунту тощо.

Розрізняють три основні строки внесення добрив:

Основне (допосівне, передпосівне) Редагувати

Внесення добрив до сівби/садіння сільськогосподарської культури. Мета основного добрива — основна заправка ґрунту для забезпечення рослин елементами живлення упродовж усього періоду вегетації. Для основного внесення широко використовують органічні добрива, хімічні меліоранти, а також мінеральні добрива. У основне удобрення вносять більшу частину (2/3 або 3/4) або повну розраховану норму мінерального добрива, призначеного для внесення під певну культуру. Основне внесення добрив зазвичай проводять восени під основний обробіток ґрунту або навесні під передпосівний обробіток ґрунту. В основне удобрення добрива вносять суцільним або локальним способом.

Окремим випадком основного удобрення є внесення добрив у запас — одноразове внесення підвищених норм добрив із заданою періодичністю (від 2 і більше років), що дозволяє забезпечити потреби рослин на декілька років наперед. Доцільність такого внесення добрив дискусійна, а його ефективність залежить від цілого ряду умов.

Припосівне (рядкове) Редагувати

Внесення добрив під час сівби або садіння сільськогосподарських культур. Мета припосівного добрива — забезпечення рослин легкодоступними формами елементів живлення у початковий період їх росту, що має принципово важливе значення для подальшого розвитку.

Різновиди припосівного внесення добрив

Є два основні різновиди припосівного внесення добрив:

Поп-ап (англ. «pop-up») Редагувати

Або рядкове внесення, внесення добрив на насіння, ультралокальне внесення добрив Мається на увазі внесення добрив під час посіву у безпосередньому контакті/або у безпосередній близькості від насіння. Є окремим випадком технології ін-фуроу, коли мова йде про внесення добрив. Найкраще для внесення у такий спосіб підходять поп-ап добрива — спеціалізовані добрива для ультралокального внесення (рідкі стартові добрива з низьким сольовим індексом, та мікрогранульовані добрива).

Внесення добрив за схемою 5 на 5 см Редагувати

Або схема «нижче і вбік від насіння». Спосіб розміщення (нижче, нижче і вбік, або вбік) та відстань можуть різнитись, проте, не більше ніж 5 см, оскільки у іншому випадку втрачається стартовий ефект. Відстань менше 1-1,5 см від насіння слід вважати внесенням поп-ап. Для внесення за схемою 5 на 5 см зазвичай використовують традиційні гранульовані мінеральні добрива та рідкі комплексні добрива.

Підживлення (післяпосівне) Редагувати

Внесення добрив після сівби або садіння у період вегетації рослин. Мета підживлення — доповнення основного і припосівного удобрення для покращення умов живлення рослин у критичні періоди росту і розвитку; коригування дефіциту окремих елементів живлення, підвищення стійкості рослин до різних стресових факторів.

Розрізняють три різновиди підживлення:

Прикореневе підживлення Редагувати

Внесення добрив у гранульованій або рідкій формі на поверхню ґрунту.

Кореневе підживлення Редагувати

Внесення добрив у гранульованій або рідкій формі в ґрунт у зону розташування активної кореневої системи рослин.

Позакореневе (листкове) підживлення Редагувати

Внесення добрив у рідкій формі на листкову поверхню рослин.

Способи внесення добрив Редагувати

Спосіб внесення добрив — це позиційне розташування його у ґрунті. Розрізняють два основні способи внесення добрив:

Суцільне Редагувати

Внесення добрива, що забезпечує суцільний рівномірний розподіл його по полю. Для гранульованих добрив здійснюється за допомогою розкидачів добрив або сільськогосподарської авіації. Рідкі добрива суцільним способом вносять за допомогою оприскувачів, сільськогосподарської авіації та шляхом фертигації.

Локальне Редагувати

На відміну від суцільного, внесення добрив певними осередками (переважно смугами). Локально добрива вносять до посіву (локально-стрічкове внесення добрив, під час посіву (припосівне добриво) або у кореневе підживлення. Не слід ототожнювати поняття припосівного і локального внесення.

Вплив на навколишнє середовище Редагувати

Система використання добрив у сівозміні — важлива ланка високопродуктивного землеробства. Однак зростаючі обсяги їхнього застосування (особливо при отриманні низьких врожаїв) мають наслідком забруднення навколишнього середовища. Основні його причини: значні втрати добрив на шляху завод — поле; змив добрив з поверхні полів у водойми; вилуговування по профілю ґрунтів ліофільних елементів та надлишкове їх накопичення в орному шарі за рахунок його переудобрювання; неправильна експлуатація тваринницьких комплексів та ін.

Велике значення має розумне визначення доз внесення мінеральних добрив, при якому потрібно враховувати запаси в ґрунті доступних поживних речовин, кількість органічних добрив, що планується внести, та врожай, що планується отримати. В усіх випадках складання системи удобрення ґрунту для всієї сівозміни і неухильне її виконання виявляється більш ефективним та виправданим економічно, ніж орієнтація на удобрення культур одного року. Необхідно ухилятися також від надмірних доз внесення добрив, котрі можуть виявитися не лише нерентабельними, але й призвести до зменшення врожаю сільськогосподарських культур, накопичення в них нітратів та токсичних елементів, а також до зниження якості, в тому числі при збереженні товарної продукції (картопля, овочі, фрукти та ін.).

Статистика Редагувати

Використання добрив в країнах колишнього СРСР: мінеральних (в перерахунку на 100 % вміст N, P2O5 та K2O) — 27 млн т. (1988), органічних — 961 млн т. (1985).

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Добрива
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Добрива

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 
  2. https://pidru4niki.com/76244/agropromislovist/priyomi_vnesennya_dobriv
  3. Господаренко Г. М. Агрохімія: Підручник. — К.: ННЦ «ІАЕ», 2010. — 400 с. ISBN 978-966-669-317-7.
  4. Городній М. М. Агрохімія: Підручник. — К.: Арістей, 2008. — 936 с. ISBN 978-966-8458-87-3.
  5. . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 13 лютого 2021. 

Посилання Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dobriva organichni j neorganichni rechovini yaki zastosovuyut dlya polipshennya umov zhivlennya kulturnih roslin z metoyu pidvishennya vrozhayu j polipshennya jogo yakosti Zmist 1 Klasifikaciya dobriv 2 Prichini efektivnosti ta neobhidnist dobriv 3 Zalezhnist efektivnosti vid gruntiv 4 Stroki vnesennya dobriv 4 1 Osnovne doposivne peredposivne 4 2 Priposivne ryadkove 4 2 1 Pop ap angl pop up 4 2 2 Vnesennya dobriv za shemoyu 5 na 5 sm 4 3 Pidzhivlennya pislyaposivne 4 3 1 Prikoreneve pidzhivlennya 4 3 2 Koreneve pidzhivlennya 4 3 3 Pozakoreneve listkove pidzhivlennya 5 Sposobi vnesennya dobriv 5 1 Sucilne 5 2 Lokalne 6 Vpliv na navkolishnye seredovishe 7 Statistika 8 Div takozh 9 Primitki 10 Posilannya 11 LiteraturaKlasifikaciya dobriv Redaguvati nbsp Vnesennya organichnih dobrivDobriva podilyayut na pryami taki sho mistyat bezposeredno elementi zhivlennya roslin ta nepryami pokrashuyut vlastivosti gruntiv napriklad gips vapno Za skladom rozriznyayut mineralni dobriva organichni dobriva organo mineralni dobriva prirodni sapropel shtuchni torfoamiachni torfomineralnoamiachni ta in bakterialni dobriva zeleni dobriva svizha zelena masa perevazhno bobovih roslin zapahuvana v grunt dlya zbagachennya jogo organichnimi rechovinami ta N Dobriva sho otrimuyut bezposeredno v gospodarstvah nazivayutsya miscevimi gnij torf kompost bolotyanij mul ta in na specialnih zavodah promislovimi abo himichnimi azotni dobriva fosforitne boroshno ta in do ostannih vidnosyatsya takozh promislovi vidhodi riznih virobnictv napriklad shlaki martenivskij fosfat shlak tomasshlak V zalezhnosti vid kilkosti elementiv zhivlennya dobriva podilyayut na odnostoronni mistyat odin yakij nebud osnovnij element napriklad kalijni dobriva ta bagatostoronni abo kompleksni Dobriva do skladu yakih vhodyat makroelementi N P K Ca Mg S nazivayutsya makrodobrivami napriklad fosforni dobriva azotno fosforni dobriva mikroelementi B Fe Mn Cu Mo Zn mikrodobrivami margancevi dobriva bormagniyeve dobrivo i t i Dobriva mozhut skladatisya takozh odnochasno z makro ta mikroelementiv napriklad sumish Mo soli z fosforno kalijnim dobrivom Za agregatnim stanom rozriznyayut dobriva tverdi kristalichni granulovani poroshki ridki ta gazopodibni bezvodnij NH3 Prichini efektivnosti ta neobhidnist dobriv RedaguvatiOptimalnij rist roslin zalezhit vid klimatichnih faktoriv svitlovij teplovij vodnij atmosfernij rezhimi zabezpechenosti pozhivnimi rechovinami a takozh vid strukturi ta kislotnosti gruntiv vmistu v nih gumusu ta inshih vlastivostej Vsi grunti mayut zapas pozhivnih rechovin ale bilsha yih chastina znahoditsya v malodostupnij formi Tomu dlya optimizaciyi zhivlennya roslin v grunt vnosyat dobriva V skladi roslin znajdeno bilsh nizh 70 himichnih elementiv Dlya normalnogo rostu roslin neobhidni lishe 15 C O H N P K Ca Mg S B Fe Mn Cu Mo Zn Kozhnij z cih elementiv vikonuye v roslinah svoyu specifichnu rol i ne mozhe buti zaminenij Ryad doslidnikiv vvazhaye Si neobhidnim elementom napriklad dlya risu Dlya okremih kultur vstanovlena korisnist Na Co i Cl Voda sho ye dzherelom H i O zazvichaj v nayavnosti v dostatnih kilkostyah Vuglec ta kisen poglinayutsya roslinami z atmosferi u viglyadi CO2 dodatkove zabezpechennya nim potribne lishe v teplicyah Dobriva osnova pidvishennya kilkosti ta yakosti silskogospodarskoyi produkciyi Yih docilne vikoristannya pokrashuye rodyuchist gruntiv pidtrimuye pozitivnij balans biogennih elementiv ta gumusu Blizko 50 zagalnogo vrozhayu oderzhuyut za rahunok dobriv Pravilne zastosuvannya yih daye zmogu aktivno vtruchatisya u krugoobig rechovin na Zemli stvoryuvati zokrema pozitivnij balans pozhivnih rechovin u zemlerobstvi Pravilne zastosuvannya dobriv dosyagayetsya lishe za uspishnogo provedennya takozh inshih silskogospodarskih robit Buduchi vazhlivim ale ne yedinim faktorom pidvishennya vrozhayu dobriva ye skladovim elementom vsiyeyi sistemi agrohimichnih zahodiv znizhennya kislotnosti gruntu borotba z bur yanami hvorobami ta shkidnikami roslin vibir najvdalishih sortiv dotrimannya optimalnih strokiv posivu norm visivu ta posadki ta in Zalezhnist efektivnosti vid gruntiv RedaguvatiVstanovleno sho dobriva pidvishuyut vrozhaj vsyudi Napriklad na gruntah dernovo pidzolistogo tipu sirih lisovih ta viluzhenih chornozemah dobre diyut tri osnovnih elementi zhivlennya N P K Pri comu rol fosforu z zbilshennyam vmistu ruhomih fosfativ v cih gruntah a vpliv kaliyu stijkij ta visokij ale viyavlyayetsya znachno menshe nizh N ta P Na vkazanih gruntah viyavlena visoka efektivnist vapnuvannya a na legkih gruntah takozh efektivnist vnesennya Mg ta pozitivna diya S Vzagali taki grunti harakterizuyutsya intensivnim zastosuvannyam organichnih ta mineralnih dobriv V Sibiru napriklad v porivnyanni z vishevkazanimi tipami gruntiv dobriva mensh efektivni i normi yih vnesennya povinni buti nabagato menshimi Na zvichajnih ta pivdennih sirozemah osoblivo silno vplivaye na vrozhaj vnesennya fosfativ Diya azotu za vidsutnosti zroshennya suttyevo slabsha ale v roki bagati na opadi ta v umovah zroshennya znachennya azotu roste Rol K yak pravilo neznachna i obmezhuyetsya posivami cukrovogo buryaku V zoni sirozemnih gruntiv pri zroshuvanni na bavovni najsilnisha diya N vpliv P na staropahotnih gruntah zmenshuyetsya vnaslidok jogo nakopichennya u velikih kilkostyah Cherez pidvishenij vinos roslinami K kalijni dobriva stayut vazhlivim faktorom visokogo vrozhayu bavovni Pri viznachenni doz vnesennya fosfornih ta kalijnih dobriv zastosovuyut specialni agrohimichni kartogrami pri comu dani tuki slid koncentruvati na perelichenih vishe gruntah a na inshih gruntah zvichajnih ta pivdennih chornozemah kashtanovih ta in rekomenduyetsya zazvichaj obmezhuvatis ryadkovim vnesennyam P2O5 i K2O Stroki vnesennya dobriv Redaguvati nbsp Roztashuvannya dobriv vidnosno roslini za riznih strokiv vnesennyaRichnu normu dobriv pid okremi kulturi vnosyat u rizni stroki i riznimi sposobami Ce dozvolyaye zabezpechiti najkrashi umovi dlya zhivlennya roslin uprodovzh usogo periodu vegetaciyi kulturi ta najvishu okupnist dobriv vrozhayem Pravilnij vibir strokiv i sposobiv vnesennya dobriv maye velike znachennya v proyavi yih efektivnosti tobto za pravilnogo vikoristannya togo chi inshogo dobriva mozhna suttyevo pidvishiti vrozhajnist i yakist otrimanoyi produkciyi 1 Pri vibori strokiv i sposobiv vnesennya dobriv slid vrahovuvati ryad faktoriv sered yakih harakteristiki samogo dobriva potrebu pevnoyi kulturi v elementah zhivlennya i dinamiku yih spozhivannya uprodovzh periodu vegetaciyi pogodno klimatichni umovi harakteristiki gruntu tosho 2 Rozriznyayut tri osnovni stroki vnesennya dobriv Osnovne doposivne peredposivne Redaguvati Vnesennya dobriv do sivbi sadinnya silskogospodarskoyi kulturi Meta osnovnogo dobriva osnovna zapravka gruntu dlya zabezpechennya roslin elementami zhivlennya uprodovzh usogo periodu vegetaciyi Dlya osnovnogo vnesennya shiroko vikoristovuyut organichni dobriva himichni melioranti a takozh mineralni dobriva U osnovne udobrennya vnosyat bilshu chastinu 2 3 abo 3 4 abo povnu rozrahovanu normu mineralnogo dobriva priznachenogo dlya vnesennya pid pevnu kulturu Osnovne vnesennya dobriv zazvichaj provodyat voseni pid osnovnij obrobitok gruntu abo navesni pid peredposivnij obrobitok gruntu V osnovne udobrennya dobriva vnosyat sucilnim abo lokalnim sposobom Okremim vipadkom osnovnogo udobrennya ye vnesennya dobriv u zapas odnorazove vnesennya pidvishenih norm dobriv iz zadanoyu periodichnistyu vid 2 i bilshe rokiv sho dozvolyaye zabezpechiti potrebi roslin na dekilka rokiv napered Docilnist takogo vnesennya dobriv diskusijna a jogo efektivnist zalezhit vid cilogo ryadu umov 3 Priposivne ryadkove Redaguvati Vnesennya dobriv pid chas sivbi abo sadinnya silskogospodarskih kultur Meta priposivnogo dobriva zabezpechennya roslin legkodostupnimi formami elementiv zhivlennya u pochatkovij period yih rostu sho maye principovo vazhlive znachennya dlya podalshogo rozvitku nbsp Riznovidi priposivnogo vnesennya dobrivYe dva osnovni riznovidi priposivnogo vnesennya dobriv Pop ap angl pop up Redaguvati Abo ryadkove vnesennya vnesennya dobriv na nasinnya ultralokalne vnesennya dobriv Mayetsya na uvazi vnesennya dobriv pid chas posivu u bezposerednomu kontakti abo u bezposerednij blizkosti vid nasinnya Ye okremim vipadkom tehnologiyi in furou koli mova jde pro vnesennya dobriv Najkrashe dlya vnesennya u takij sposib pidhodyat pop ap dobriva specializovani dobriva dlya ultralokalnogo vnesennya ridki startovi dobriva z nizkim solovim indeksom ta mikrogranulovani dobriva Vnesennya dobriv za shemoyu 5 na 5 sm Redaguvati Abo shema nizhche i vbik vid nasinnya Sposib rozmishennya nizhche nizhche i vbik abo vbik ta vidstan mozhut riznitis prote ne bilshe nizh 5 sm oskilki u inshomu vipadku vtrachayetsya startovij efekt Vidstan menshe 1 1 5 sm vid nasinnya slid vvazhati vnesennyam pop ap Dlya vnesennya za shemoyu 5 na 5 sm zazvichaj vikoristovuyut tradicijni granulovani mineralni dobriva ta ridki kompleksni dobriva Pidzhivlennya pislyaposivne Redaguvati Vnesennya dobriv pislya sivbi abo sadinnya u period vegetaciyi roslin Meta pidzhivlennya dopovnennya osnovnogo i priposivnogo udobrennya dlya pokrashennya umov zhivlennya roslin u kritichni periodi rostu i rozvitku koriguvannya deficitu okremih elementiv zhivlennya pidvishennya stijkosti roslin do riznih stresovih faktoriv 4 Rozriznyayut tri riznovidi pidzhivlennya Prikoreneve pidzhivlennya Redaguvati Vnesennya dobriv u granulovanij abo ridkij formi na poverhnyu gruntu Koreneve pidzhivlennya Redaguvati Vnesennya dobriv u granulovanij abo ridkij formi v grunt u zonu roztashuvannya aktivnoyi korenevoyi sistemi roslin Pozakoreneve listkove pidzhivlennya Redaguvati Vnesennya dobriv u ridkij formi na listkovu poverhnyu roslin Sposobi vnesennya dobriv RedaguvatiSposib vnesennya dobriv ce pozicijne roztashuvannya jogo u grunti Rozriznyayut dva osnovni sposobi vnesennya dobriv Sucilne Redaguvati Vnesennya dobriva sho zabezpechuye sucilnij rivnomirnij rozpodil jogo po polyu 5 Dlya granulovanih dobriv zdijsnyuyetsya za dopomogoyu rozkidachiv dobriv abo silskogospodarskoyi aviaciyi Ridki dobriva sucilnim sposobom vnosyat za dopomogoyu opriskuvachiv silskogospodarskoyi aviaciyi ta shlyahom fertigaciyi Lokalne Redaguvati Na vidminu vid sucilnogo vnesennya dobriv pevnimi oseredkami perevazhno smugami Lokalno dobriva vnosyat do posivu lokalno strichkove vnesennya dobriv pid chas posivu priposivne dobrivo abo u koreneve pidzhivlennya Ne slid ototozhnyuvati ponyattya priposivnogo i lokalnogo vnesennya Vpliv na navkolishnye seredovishe RedaguvatiSistema vikoristannya dobriv u sivozmini vazhliva lanka visokoproduktivnogo zemlerobstva Odnak zrostayuchi obsyagi yihnogo zastosuvannya osoblivo pri otrimanni nizkih vrozhayiv mayut naslidkom zabrudnennya navkolishnogo seredovisha Osnovni jogo prichini znachni vtrati dobriv na shlyahu zavod pole zmiv dobriv z poverhni poliv u vodojmi vilugovuvannya po profilyu gruntiv liofilnih elementiv ta nadlishkove yih nakopichennya v ornomu shari za rahunok jogo pereudobryuvannya nepravilna ekspluataciya tvarinnickih kompleksiv ta in Velike znachennya maye rozumne viznachennya doz vnesennya mineralnih dobriv pri yakomu potribno vrahovuvati zapasi v grunti dostupnih pozhivnih rechovin kilkist organichnih dobriv sho planuyetsya vnesti ta vrozhaj sho planuyetsya otrimati V usih vipadkah skladannya sistemi udobrennya gruntu dlya vsiyeyi sivozmini i neuhilne yiyi vikonannya viyavlyayetsya bilsh efektivnim ta vipravdanim ekonomichno nizh oriyentaciya na udobrennya kultur odnogo roku Neobhidno uhilyatisya takozh vid nadmirnih doz vnesennya dobriv kotri mozhut viyavitisya ne lishe nerentabelnimi ale j prizvesti do zmenshennya vrozhayu silskogospodarskih kultur nakopichennya v nih nitrativ ta toksichnih elementiv a takozh do znizhennya yakosti v tomu chisli pri zberezhenni tovarnoyi produkciyi kartoplya ovochi frukti ta in Statistika RedaguvatiVikoristannya dobriv v krayinah kolishnogo SRSR mineralnih v pererahunku na 100 vmist N P2O5 ta K2O 27 mln t 1988 organichnih 961 mln t 1985 Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DobrivaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DobrivaFosforiste boroshno Biogumus Lokalno strichkove vnesennya dobriv Ridki kompleksni dobrivaPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 13 lyutogo 2021 https pidru4niki com 76244 agropromislovist priyomi vnesennya dobriv Gospodarenko G M Agrohimiya Pidruchnik K NNC IAE 2010 400 s ISBN 978 966 669 317 7 Gorodnij M M Agrohimiya Pidruchnik K Aristej 2008 936 s ISBN 978 966 8458 87 3 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 13 lyutogo 2021 Posilannya RedaguvatiDobriva Arhivovano 25 bereznya 2016 u Wayback Machine Elektronna enciklopediya silskogo gospodarstva Dobriva Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Literatura RedaguvatiOptimizaciya sistem udobrennya u suchasnomu zemlerobstvi V M Polovij Rivne Volin oberegi 2007 319 s il tabl 20 sm Bibliogr s 278 319 487 nazv 300 pr ISBN 978 966 416 089 3 Udobrennya sadovih kultur navch posib G M Gospodarenko Kiyiv SIK GRUP Ukrayina 2017 337 s tabl Bibliogr s 332 333 500 prim ISBN 978 617 7457 09 0 Udobrennya silskogospodarskih kultur Gospodarenko G M Kiyiv Sik Grup Ukrayina 2016 259 8 s DSTU EN 12944 1 2005 Dobriva vapnuvalni materiali ta melioranti gruntu Arhivovano 1 lyutogo 2022 u Wayback Machine Slovnik terminiv Chastina 1 Zagalni termini GOST 20432 83 Udobreniya Terminy i opredeleniya Arhivovano 1 lyutogo 2022 u Wayback Machine Volodimir Ganganov Larisa Andrijchenko Tri etapi udobrennya Arhivovano 27 sichnya 2021 u Wayback Machine The Ukrainian Farmer Veresen 2016 Robert L Mahler Fertilizer Placement Arhivovano 27 sichnya 2021 u Wayback Machine New Update Methods of Fertilizer Application 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dobriva amp oldid 36001019