Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡ʑ⟩ (раніше — ⟨ʥ⟩. М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/.
Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного африката /d͡ʒ/ або його палаталізований варіант /d͡ʒʲ/ для позначення /d͡ʑ/.
Назва ред.
- Дзвінка альвеоло-палатальна африката
- Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiced alveolo-palatal affricate)
- Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant affricate)
- Дзвінкий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний
- Дзвінка ясенно-твердопіднебіна африката
- Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
- Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний
Властивості ред.
Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади ред.
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| каталанська | metge | [ˈmedd͡ʑə] | доктор | Див. каталанська фонетика |
| китайська (Тайвань) | 日 / ji̍t | [d͡ʑit̚˧ʔ] | сонце | |
| корейська | 감자 / gamja | [kɐmd͡ʑɐ] | картопля | Див. корейська фонетика |
| польська | dźwięk | [d͡ʑvʲɛŋk] | звук | Див. польська фонетика |
| португальська (Бразилія) | tadjique | [taˈdʑikʲi̥] | таджик | Алофон /d/ перед /i, ĩ/. Див. португальська фонетика |
| російська | дочь бы | [ˈd̪o̞d͡ʑ bɨ] | дочка б | Алофон /t͡ɕ/ перед дзвінкими приголосними. Див. російська фонетика |
| румунська (Банат) | des | [d͡ʑes] | частий | Див. румунська фонетика |
| сербська | ђаво | [d͡ʑâ̠ʋo̞ː] | диявол | Алофон /d͡ʒ/. Див. сербська фонетика |
| японська | 知人 / chijin | [t͡ɕid͡ʑĩɴ] | знайомий | Див. японська фонетика |
Примітки ред.
- ↑ Wells (2014:98-9)
- Wheeler (2005:12)
- Jassem (2003:105)
- seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18.
- Pop, (1938), p. 29.
Джерела ред.
- Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013). Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 363–379. doi:10.1017/S0025100313000157.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013). Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River. Journal of the International Phonetic Association 43 (3): 381–396. doi:10.1017/S0025100313000169.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj.
- Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar.
- Teo, Amos B. (2014). . Canberra: Asia-Pacific Linguistics. ISBN 978-1-922185-10-5. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 21 березня 2016.
- Wheeler, Max W (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.