www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державний історичний музей Москва Державний історичний музей скорочено ДІМ рос Государственный исторический музей ГИМ ст

Державний історичний музей (Москва)

Державний історичний музей, скорочено ДІМ (рос. Государственный исторический музей, ГИМ, стара назва — Імператорський Російський Історичний музей імператора Олександра III) — значний національний музейний заклад у місті Москва з кількома філіями, розкиданими по різних кутах російської столиці.

Державний історичний музей (Москва)
рос. Государственный исторический музей
55°45′18″ пн. ш. 37°37′05″ сх. д. / 55.75500000002777767° пн. ш. 37.618055555583332250° сх. д. / 55.75500000002777767; 37.618055555583332250Координати: 55°45′18″ пн. ш. 37°37′05″ сх. д. / 55.75500000002777767° пн. ш. 37.618055555583332250° сх. д. / 55.75500000002777767; 37.618055555583332250
Тип національний
історичний
будівля музеюd і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна  Росія
Розташування  Росія Москва, Красна пл., буд. 1/2
Адреса Красная пл., 1, Москва, 109012
Стиль псевдоросійський стиль
Архітектор Володимир Осипович Шервудd
Засновник Забєлін Іван Єгорович і Уваров Олексій Сергійович
Засновано 1872, вперше відкритий у 1883
Відкрито 1872
Директор Левикін Олексій Костянтинович, 2010
Сайт www.shm.ru
Державний історичний музей (Москва) (Росія)
Нагороди
 Державний історичний музей у Вікісховищі

Передумови. Імперський період Редагувати

На хвилі національного усвідомлення російської нації та з модою на історичні дослідження, колекціонування національних старожитностей — виникла ідея створення історичного музею.

Ідея зміцніла у 1872 і її почали діяльно реалізовувати граф Олексій Уваров та історик Іван Забєлін. З пропозиціями вийшли на ректора Імператорського Московського університету С. М. Соловйова, останній і розробив програму майбутнього музею. Музей засновано указом імператора Олександра II 21 лютого 1872 клопотаннями організаторів Політехнічної виставки 1872 року. Була створена комісія по фундації музею та формуванню його колекцій. У комісію увійшов і граф О. С. Уваров, колекціонер, що передав майбутньому музею власні збірки. Серед перших експонатів — артефакти відділу Кримської війни 1853—1856, які теж були на Політехнічній виставці.

Етапи створення Редагувати

Московський уряд (Дума) віддав під майбутню споруду музею ділянку землі неподалік самого Кремля, де колись стояла Земська приказна ізба 17 століття. Провели конкурс на найкращий проект музею. Перемогу здобули архітектор В. О. Шервуд і інженер А. О. Семенов, що дали інтерпретацію споруди в детальних історичних формах 17 століття.

1875 — закладено будівлю.

1881 — будівлю доведено до дахів і створені дахи — шатро.

1883 — за два роки створено першу експозицію і в музей потрапили перші відвідувачі.

Музей працював безкоштовно з 11 до 15.00, мав вихідний у суботу. Музей, окрім експозиції, мав власну читальну залу, створену за проектом І. Бондаренка. Музей також отримав декілька приватних бібліотек (Черткова, Голіцина та ін.)

До музею почали надходити дарунки як від дворян (головних носіїв офіційної культури), так і від освічених московських купців та фабрикантів, нового прошарку капіталістичних ділків, зацікавлених в просвітництві чи благодійництві. Серед них — представники родин Уварових, Масальських, Голіциних. Декілька колекцій заклад отримав від купців із родин Грачових, Бахрушиних, Постнікових, Щукіних. Серед переданих речей:

Прогрес техніки відбився і на музейних збірках. Сюди передали фотоальбом з фотофіксаціями московських монастирів і церков. Після значних руйнацій пам'яток історії і культури Москви за часів СРСР часто це єдині документальні і містобудівні джерела.

З 1900 — нова експозиція за історичним принципом:

  • неоліт
  • Мідна епоха
  • епоха заліза
  • залишки матеріальної культури скіфів
  • античні міста Північного Причорномор'я
  • пам'ятки країн Кавказу, України
  • Київська Русь, Великий Новгород, Володимиро-Суздальське князівство, Московія
  • 18 століття
  • Війна 1812 року.

Підрадянський період Редагувати

У 1918 столицю перевели з Петрограда у Москву. Розпочато реформування московських музеїв, серед них і Імператорського Історичного. Він отримав нову назву — Державний Російський Історичний музей.

У 1922 як філію Історичний музей отримав Музей дворянського побуту 1840-х в Москві.

У 1928 кількість філій значно збільшилась через націоналізацію маєтків і покинутість історичних споруд і садиб. Історичний музей отримав низку історичних споруд як у Москві, так і за її межами. Серед них:

  • «Музей-собор Василя Блаженого»
  • «Музей колишня Грузинська церква»
  • «Музей архітектурних пам'яток села Коломенського»
  • «Музей Пафнутів-Боровського монастиря»
  • «Генуезька фортеця» в місті Судак в Криму
  • «Музей Олександрівського монастиря».
  • «Палати бояр Романових» — з 1932
  • «Новодівочий монастир» — з 1938.

З 1928 музейна робота зорієнтована і перенаправлена на комуністичну пропаганду. Цензурні обмеження і заборони торкнулись і вигляду музею, і його декору. З шатрових дахів познімали двоголових орлів, частку стінописів з портретами російських імператорів замалювали чи знищили взагалі. Особливо поспішали до виставки роковин 20-річчя жовтневого перевороту 1917 року.

Концепція музею була імперською за характером і за часів СРСР, але зорієнтована на комуністичну ідеологію. Експозиція будувалася на спадковості від часів античності і Візантійської імперії до СРСР.

В той же час до запасників московських музеїв переміщувались коштовні експонати, награбовані радянською адміністрацією на «визволених» землях. Так, у 1940-березні 1941 з Вишнівця до ДІМу вивезено найкращі картини, скульптури, меблі, злоті та срібні речі, стародруки і цінну бібліотеку. Деякі з цих культурних цінностей виставлені в експозиції музею.

Після розпаду СРСР Редагувати

Були завершені ремонто-реставраційні роботи, що розпочался ще у 1980-ті. (Ще у 1986 Державний історичний музей зачинили на ремонт та реконструкцію). По розпаду СРСР — на дахи наново повернули золочених двоголових орлів.

У 1996 фонди музею становили 4 373 757 одиниць збереження. Музей разом з численними філіями став одним з найбільших Російській федерації.

У 2008 музейний заклад отримав від уряду медаль «Символ Науки».

Філії Державного історичного музею Редагувати

  • Храм Покрови на Рові (Василія Блаженного)
  • Церква Святої Трійці у Нікітніках
  • царська садиба Ізмайлово
  • садиба Романових у Зарядді
  • комплекс споруд у Крутицях
  • Новодівичий монастир з цвинтарем у Лужниках.

Архітектура Редагувати

За задумом створювачів, проект «Отечество» звертався до традицій давньоруської, старомосковської архітектури. Будівля мала привнести новий дух у Кремлівський ансамбль і переосмислити образ Красної площі: з подоби Римського Форуму перетворити її на символ народності і перекликатися з Покровським собором. Шервуд запозичив прийоми і деталі давньоруського зодчества, що допомогло йому створити зразковий приклад псевдоросійського стилю, популярного у другій половині XIX ст. у Росії, згідно з тенденцією розвитку історизму. На думку багатьох мистецтвознавців, Шервуд вдало сумістив традиційні в російському зодчестві елементи оформлення з червоною цеглою. В оформленні фасадів використані 15 видів кокошників і 10 різних ширинок, шатра, арки, гирки, аркатурні пояси, кіотці і тягнуті карнизи. Розчленований силует фасаду гарно сполучується з виглядом храму Василія Блаженного і композиційно врівноважує дві будівлі на Красній площі. Для обробки інтер'єрів використовувалися лише дорогі матеріали. Наприклад, підлога Парадних сіней та сходів виконана з каррарського мармуру майстрами артілей Захарова та Кампіоні. Окрім інтер'єрів, Шервуд спроектував спеціальні експозиційні вітрини. Вони виконувалися з дуба і мали дві частини: нижню закриту для зберігання предметів і верхню зі скляною кришкою для демонстрації експонатів..

Через деякий час між Шервудом і Забєліним виник конфлікт через різні погляди на те, як на оформленні музею мають позначитися національні архітектурні традиції. Забєлін заявив, що «Шервуд і Семенов надходять з великою норовою і проектують щось зовсім не російське». Крім того, Шервуд почав розробляти інтер'єри ще до отримання офіційного замовлення, відводячи першорядну роль оформленню, а не експонатам. У 1879 році архітектор був відсторонений від будівництва, а в 1886 Забелін відмовив йому на посаді співробітника музею. Критика проекту зустрічалася й пізніше: багато хто вважав помилкою знесення двохсотрічної будівлі Головної аптеки.

Експозиції Редагувати

Анонім середини 18 ст. Копія картини Ф. С. Рокотова. «Картинна галерея графа І. І. Шувалова»

На двох поверхах історичної споруди під експозицію відведено тридцять дев'ять залів (39). Початок — з другого поверху. У 2006 працівники Державного Історичного Музею закінчили створення нової постійної експозиції. Найдавніші історичні етапи представлені у залах другого поверху. Російська держава у 18 столітті представлена у залах третього поверху. В експозиції представлено близько 22 000 речей, здебільшого малих. Протяжність виставкових залів досягає трьох кілометрів. Поряд з оригіналами представлені новітні аудіовізуальні пристрої з моніторами, де можна побачити речі, споруди, краєвиди чи фрагменти речей, що не увійшли в експозиції. Перш за все це стосується рукописів. Історична експозиція довелена до початку 20 століття.

Окремі відділи Редагувати

Зброя Редагувати

У березні 1909 відомий московський негоціант французького походження Олександр Андрійович Катуар де Біонкур подарував закладу власну колекцію холодної і вогнепальної зброї. Збірку перевезли у двадцятьох двох ящиках. Це був рідкісний для імперії зразок систематичної колекції, яку збирали цілеспрямовано і довго.

Олександр Андрійович був прихильником полювання, заради якого приїздив на Алтай чи у Західну Європу. Був також покупцем рідкісних зразків вогнепальної зброї багатьох антикварних магазинів та ярмарків. Заклопотаний долею власної збірки, він передав (окрім зброї) музейному закладу 10.000 рублів на облаштування приміщення, де експонували його збірку.

Килими Редагувати

Збірка килимів і гобеленів Державного історичного музею — невелка. Але музейники зробили усе від них залежне, аби хоча би пунктиром позначити історію розвитку килимарства у країнах Азії, Західній Європі і Росії. Збірка килимів і гобеленів — частина відділу текстилю та історичних костюмів. Хронологічні межі музейної колекції 16 — 20 століття.

  • В невеликій збірці гобеленів Фландрії 16 століття — килим 16 століття на біблійний сюжет «Повернення блудного сина». Біблійна тематика переважала і в творах 17 століття. В колекції практично відсуті килими попереднього періоду 15 століття — мільфльори. Залишки впливів мільфльорів відчутні в гобелені «Повернення блудного сина», де розкидано декілька рослин, виконаних з провінційною безпосередністю. До 16 століття належить і килим — вердюра з зображенням рослин і тварин. Лише в центрі відведене невелике місце для батальної сцени (невідома майстерня Нідерландів 16 ст.)
  • Французькі гобеленові майстерні посіли почесні місця у 17 столітті. Історичний музей має лише декоративні вироби майстерень Обюссона 19 ст.
  • В російській імперії виробництво власних гобеленів налагодили тільки у 18 ст. В музейній збірці є зразки 18 — 20 століть. Сюжети російських гобеленів 18 століття — малосамостійні, переважають імітації картин західноєвропейських художників (гобелен «Купання Вірсавії» 18 ст., гобелен «Полтавська баталія», 1764 р.). Серед творів 20 століття — поодинокі зразки килимів і гобеленів майстрів доби СРСР (майстриня Звірбуле, килим, 1970 р., майстриня Гусейнова «Пам'ятки архітектури», 1971, майстриня Латоніна «Срібні рейки» тощо).
  • Має музейна збірка і невелику кількість килимів України, Азербайджану, Дагестану. Серед найкращих зразків — ворсовий килим з Азербайджану, що має дату 1801 рік. Значну мистецьку вартість має килим з міста Дербент, датований 1910-ми роками 20 століття.

Письмові джерела Редагувати

Кількість письмових джерел Державного історичного музею сягає 15.000.000 одиниць збереження. Особливістю відділу є — приналежність цих джерел також Архівному фонду та Музейному фонду Російської Федерації.

Збірки живопису і графіки Редагувати

Ангеліка Кауфман. «Графиня Анна Чернишова з дочкою Катериною»

Оскільки музей має історичний, а не образотворчий профіль, збірки живопису включають як відомих, так і другорядних, провінційних чи самодіяльних митців. Адже останні, найменше пов'язані з столичними колами і менш підвладні політичному тиску, бралися за відтворення сюжетів і тем, цікавих історикам і нащадкам, але не розроблених відомими столичними майстрами. Тому в експозиціях поряд можна бачити твори Шимона Богушовича, викрадені росіянами з України, і Василя Верещагіна, провінційного портретиста і Іллі Рєпіна, копії художників-кріпаків з картин і портретів столичних митців, малюнки і замальовки дворян (альбоми дворянських родин, малюнки декабриста Бестужева).

Особливу групу в збірці живопису музею складають твори Верещагіна, присвячені війні 1812 року. Дещо суха, реалістична художня манера митця майже документально відображає історичні події. Верещагін показує божевілля і нудьгу провінційного побуту вояків, бруд і пил халуп, що ставали тимчасовими помешканнями солдат, страшну дійсність війни. Серед збірки його полотен тут -

  • «Наполеон І з генералами на Бородінському пагорбі», 1897 р.
  • «Селян захопили зі зброєю? Розстріляти!» (Наполеон І і російські селяни-партизани), 1887—1895 рр.
  • «Розстріл в Кремлі», 1897—1898 рр.
  • «Відступ французів з Петровського подорожнього палацу», 1895 р.
  • «Мир за всяку ціну!» (Наполеон та генерал Лорістон)

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
  2. Коллектив авторов. Градостроительство России середины XIX — начала XX века / под общей ред. Кириченко Е. И. — Москва : Прогресс-традиция, 2010. — Т. 3. — С. 147. — ISBN 978-589826-333-1.
  3. Сутормин В. Н. Вокруг Кремля и Китай-Города / отв. ред. Янцева Л. И. — Москва : Центрполиграф, 2016. — 478 с. — ISBN 9785457832046.
  4. Палтусова И. Н. Дары Российского Императорского Дома Историческому музею. — Москва : Исторический музей, 2014. — С. 5—19. — ISBN 978-5-89076-223-8.
  5. Лисовский В. Г. Архитектура России XVII-начала XX века. Поиски национального стиля / под ред. Аптекмана В. — Москва : Белый город, 2009. — С. 274—284. — ISBN 978-5-7793-1629-3.
  6. Москва: Архитектурный путеводитель / И. Л. Бусева-Давыдова, М. В. Нащокина, М. И. Астафьева-Длугач. — Москва : Стройиздат, 2001. — С. 28—29. — ISBN 5-274-01624-3.

Джерела та література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Державний історичний музей (Москва)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Derzhavnij istorichnij muzej skorocheno DIM ros Gosudarstvennyj istoricheskij muzej GIM stara nazva Imperatorskij Rosijskij Istorichnij muzej imperatora Oleksandra III znachnij nacionalnij muzejnij zaklad u misti Moskva z kilkoma filiyami rozkidanimi po riznih kutah rosijskoyi stolici Derzhavnij istorichnij muzej Moskva ros Gosudarstvennyj istoricheskij muzej55 45 18 pn sh 37 37 05 sh d 55 75500000002777767 pn sh 37 618055555583332250 sh d 55 75500000002777767 37 618055555583332250 Koordinati 55 45 18 pn sh 37 37 05 sh d 55 75500000002777767 pn sh 37 618055555583332250 sh d 55 75500000002777767 37 618055555583332250Tip nacionalnij istorichnij budivlya muzeyud i pam yatka arhitekturi d Status spadshini ob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyad 1 Krayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Moskva Krasna pl bud 1 2Adresa Krasnaya pl 1 Moskva 109012Stil psevdorosijskij stilArhitektor Volodimir Osipovich ShervuddZasnovnik Zabyelin Ivan Yegorovich i Uvarov Oleksij SergijovichZasnovano 1872 vpershe vidkritij u 1883Vidkrito 1872Direktor Levikin Oleksij Kostyantinovich 2010Sajt www shm ruDerzhavnij istorichnij muzej Moskva Rosiya Nagorodi Derzhavnij istorichnij muzej u Vikishovishi Zmist 1 Peredumovi Imperskij period 2 Etapi stvorennya 3 Pidradyanskij period 4 Pislya rozpadu SRSR 5 Filiyi Derzhavnogo istorichnogo muzeyu 6 Arhitektura 7 Ekspoziciyi 7 1 Okremi viddili 8 Zbroya 9 Kilimi 10 Pismovi dzherela 11 Zbirki zhivopisu i grafiki 12 Div takozh 13 Primitki 14 Dzherela ta literaturaPeredumovi Imperskij period RedaguvatiNa hvili nacionalnogo usvidomlennya rosijskoyi naciyi ta z modoyu na istorichni doslidzhennya kolekcionuvannya nacionalnih starozhitnostej vinikla ideya stvorennya istorichnogo muzeyu Ideya zmicnila u 1872 i yiyi pochali diyalno realizovuvati graf Oleksij Uvarov ta istorik Ivan Zabyelin Z propoziciyami vijshli na rektora Imperatorskogo Moskovskogo universitetu S M Solovjova ostannij i rozrobiv programu majbutnogo muzeyu Muzej zasnovano ukazom imperatora Oleksandra II 21 lyutogo 1872 klopotannyami organizatoriv Politehnichnoyi vistavki 1872 roku Bula stvorena komisiya po fundaciyi muzeyu ta formuvannyu jogo kolekcij U komisiyu uvijshov i graf O S Uvarov kolekcioner sho peredav majbutnomu muzeyu vlasni zbirki Sered pershih eksponativ artefakti viddilu Krimskoyi vijni 1853 1856 yaki tezh buli na Politehnichnij vistavci Etapi stvorennya RedaguvatiMoskovskij uryad Duma viddav pid majbutnyu sporudu muzeyu dilyanku zemli nepodalik samogo Kremlya de kolis stoyala Zemska prikazna izba 17 stolittya Proveli konkurs na najkrashij proekt muzeyu Peremogu zdobuli arhitektor V O Shervud i inzhener A O Semenov sho dali interpretaciyu sporudi v detalnih istorichnih formah 17 stolittya 1875 zakladeno budivlyu 1881 budivlyu dovedeno do dahiv i stvoreni dahi shatro 1883 za dva roki stvoreno pershu ekspoziciyu i v muzej potrapili pershi vidviduvachi Muzej pracyuvav bezkoshtovno z 11 do 15 00 mav vihidnij u subotu Muzej okrim ekspoziciyi mav vlasnu chitalnu zalu stvorenu za proektom I Bondarenka Muzej takozh otrimav dekilka privatnih bibliotek Chertkova Golicina ta in Do muzeyu pochali nadhoditi darunki yak vid dvoryan golovnih nosiyiv oficijnoyi kulturi tak i vid osvichenih moskovskih kupciv ta fabrikantiv novogo prosharku kapitalistichnih dilkiv zacikavlenih v prosvitnictvi chi blagodijnictvi Sered nih predstavniki rodin Uvarovih Masalskih Golicinih Dekilka kolekcij zaklad otrimav vid kupciv iz rodin Grachovih Bahrushinih Postnikovih Shukinih Sered peredanih rechej rukopisi istorichni dokumenti arheologichni znahidki slov yanskih plemen skulptura antichna rosijska rosijskij zhivopis perevazhno portreti istorichni kompoziciyi grafika malyunki oforti litografiyi akvareli istorichni mebli keramichni virobi moneti i medalyerne mistectvo pechatki zhetoni nagorodi yuvelirni virobi posud z koshtovnih metaliv Rosiya krayini Zahidnoyi Yevropi Aziyi kilimi gobeleni kostyumi tekstilProgres tehniki vidbivsya i na muzejnih zbirkah Syudi peredali fotoalbom z fotofiksaciyami moskovskih monastiriv i cerkov Pislya znachnih rujnacij pam yatok istoriyi i kulturi Moskvi za chasiv SRSR chasto ce yedini dokumentalni i mistobudivni dzherela Z 1900 nova ekspoziciya za istorichnim principom neolit Midna epoha epoha zaliza zalishki materialnoyi kulturi skifiv antichni mista Pivnichnogo Prichornomor ya pam yatki krayin Kavkazu Ukrayini Kiyivska Rus Velikij Novgorod Volodimiro Suzdalske knyazivstvo Moskoviya 18 stolittya Vijna 1812 roku Pidradyanskij period RedaguvatiU 1918 stolicyu pereveli z Petrograda u Moskvu Rozpochato reformuvannya moskovskih muzeyiv sered nih i Imperatorskogo Istorichnogo Vin otrimav novu nazvu Derzhavnij Rosijskij Istorichnij muzej U 1922 yak filiyu Istorichnij muzej otrimav Muzej dvoryanskogo pobutu 1840 h v Moskvi U 1928 kilkist filij znachno zbilshilas cherez nacionalizaciyu mayetkiv i pokinutist istorichnih sporud i sadib Istorichnij muzej otrimav nizku istorichnih sporud yak u Moskvi tak i za yiyi mezhami Sered nih Muzej sobor Vasilya Blazhenogo Muzej kolishnya Gruzinska cerkva Muzej arhitekturnih pam yatok sela Kolomenskogo Muzej Pafnutiv Borovskogo monastirya Genuezka fortecya v misti Sudak v Krimu Muzej Oleksandrivskogo monastirya Palati boyar Romanovih z 1932 Novodivochij monastir z 1938 Z 1928 muzejna robota zoriyentovana i perenapravlena na komunistichnu propagandu Cenzurni obmezhennya i zaboroni torknulis i viglyadu muzeyu i jogo dekoru Z shatrovih dahiv poznimali dvogolovih orliv chastku stinopisiv z portretami rosijskih imperatoriv zamalyuvali chi znishili vzagali Osoblivo pospishali do vistavki rokovin 20 richchya zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Koncepciya muzeyu bula imperskoyu za harakterom i za chasiv SRSR ale zoriyentovana na komunistichnu ideologiyu Ekspoziciya buduvalasya na spadkovosti vid chasiv antichnosti i Vizantijskoyi imperiyi do SRSR nbsp Keramika Zolotoyi Ordi nbsp Shkiryani maski skomorohiv z rozkopok u Velikomu Novgorodi nbsp Vikna z vikoristannyam slyudi nbsp Virobi z krishtalyu ta skla nbsp Kinska paradna sbruya nbsp Medal 18 stolittya nbsp Vizok velmozhi 18 st Majster E Kenel nbsp Virobi z malahitu 19 st nbsp Palati boyar Romanovih Moskva filiya DIM nbsp Muzej sobor Vasiliya Blazhennogo filiya DIM nbsp kompleks sporud u Kruticyah filiya DIM nbsp Novodivochij monastir Smolenskij sobor filiya DIMV toj zhe chas do zapasnikiv moskovskih muzeyiv peremishuvalis koshtovni eksponati nagrabovani radyanskoyu administraciyeyu na vizvolenih zemlyah Tak u 1940 berezni 1941 z Vishnivcya do DIMu vivezeno najkrashi kartini skulpturi mebli zloti ta sribni rechi starodruki i cinnu biblioteku Deyaki z cih kulturnih cinnostej vistavleni v ekspoziciyi muzeyu Pislya rozpadu SRSR RedaguvatiBuli zaversheni remonto restavracijni roboti sho rozpochalsya she u 1980 ti She u 1986 Derzhavnij istorichnij muzej zachinili na remont ta rekonstrukciyu Po rozpadu SRSR na dahi nanovo povernuli zolochenih dvogolovih orliv U 1996 fondi muzeyu stanovili 4 373 757 odinic zberezhennya Muzej razom z chislennimi filiyami stav odnim z najbilshih Rosijskij federaciyi U 2008 muzejnij zaklad otrimav vid uryadu medal Simvol Nauki Filiyi Derzhavnogo istorichnogo muzeyu RedaguvatiHram Pokrovi na Rovi Vasiliya Blazhennogo Cerkva Svyatoyi Trijci u Nikitnikah carska sadiba Izmajlovo sadiba Romanovih u Zaryaddi kompleks sporud u Kruticyah Novodivichij monastir z cvintarem u Luzhnikah Arhitektura RedaguvatiZa zadumom stvoryuvachiv proekt Otechestvo zvertavsya do tradicij davnoruskoyi staromoskovskoyi arhitekturi Budivlya mala privnesti novij duh u Kremlivskij ansambl i pereosmisliti obraz Krasnoyi ploshi z podobi Rimskogo Forumu peretvoriti yiyi na simvol narodnosti i pereklikatisya z Pokrovskim soborom 2 Shervud zapozichiv prijomi i detali davnoruskogo zodchestva sho dopomoglo jomu stvoriti zrazkovij priklad psevdorosijskogo stilyu populyarnogo u drugij polovini XIX st u Rosiyi zgidno z tendenciyeyu rozvitku istorizmu 3 Na dumku bagatoh mistectvoznavciv Shervud vdalo sumistiv tradicijni v rosijskomu zodchestvi elementi oformlennya z chervonoyu cegloyu V oformlenni fasadiv vikoristani 15 vidiv kokoshnikiv i 10 riznih shirinok shatra arki girki arkaturni poyasi kiotci i tyagnuti karnizi 4 Rozchlenovanij siluet fasadu garno spoluchuyetsya z viglyadom hramu Vasiliya Blazhennogo i kompozicijno vrivnovazhuye dvi budivli na Krasnij ploshi Dlya obrobki inter yeriv vikoristovuvalisya lishe dorogi materiali Napriklad pidloga Paradnih sinej ta shodiv vikonana z karrarskogo marmuru majstrami artilej Zaharova ta Kampioni Okrim inter yeriv Shervud sproektuvav specialni ekspozicijni vitrini Voni vikonuvalisya z duba i mali dvi chastini nizhnyu zakritu dlya zberigannya predmetiv i verhnyu zi sklyanoyu krishkoyu dlya demonstraciyi eksponativ 5 6 Cherez deyakij chas mizh Shervudom i Zabyelinim vinik konflikt cherez rizni poglyadi na te yak na oformlenni muzeyu mayut poznachitisya nacionalni arhitekturni tradiciyi Zabyelin zayaviv sho Shervud i Semenov nadhodyat z velikoyu norovoyu i proektuyut shos zovsim ne rosijske Krim togo Shervud pochav rozroblyati inter yeri she do otrimannya oficijnogo zamovlennya vidvodyachi pershoryadnu rol oformlennyu a ne eksponatam U 1879 roci arhitektor buv vidstoronenij vid budivnictva a v 1886 Zabelin vidmoviv jomu na posadi spivrobitnika muzeyu Kritika proektu zustrichalasya j piznishe bagato hto vvazhav pomilkoyu znesennya dvohsotrichnoyi budivli Golovnoyi apteki Ekspoziciyi Redaguvati nbsp Anonim seredini 18 st Kopiya kartini F S Rokotova Kartinna galereya grafa I I Shuvalova Na dvoh poverhah istorichnoyi sporudi pid ekspoziciyu vidvedeno tridcyat dev yat zaliv 39 Pochatok z drugogo poverhu U 2006 pracivniki Derzhavnogo Istorichnogo Muzeyu zakinchili stvorennya novoyi postijnoyi ekspoziciyi Najdavnishi istorichni etapi predstavleni u zalah drugogo poverhu Rosijska derzhava u 18 stolitti predstavlena u zalah tretogo poverhu V ekspoziciyi predstavleno blizko 22 000 rechej zdebilshogo malih Protyazhnist vistavkovih zaliv dosyagaye troh kilometriv Poryad z originalami predstavleni novitni audiovizualni pristroyi z monitorami de mozhna pobachiti rechi sporudi krayevidi chi fragmenti rechej sho ne uvijshli v ekspoziciyi Persh za vse ce stosuyetsya rukopisiv Istorichna ekspoziciya dovelena do pochatku 20 stolittya Okremi viddili RedaguvatiZbroya RedaguvatiU berezni 1909 vidomij moskovskij negociant francuzkogo pohodzhennya Oleksandr Andrijovich Katuar de Bionkur podaruvav zakladu vlasnu kolekciyu holodnoyi i vognepalnoyi zbroyi Zbirku perevezli u dvadcyatoh dvoh yashikah Ce buv ridkisnij dlya imperiyi zrazok sistematichnoyi kolekciyi yaku zbirali cilespryamovano i dovgo Oleksandr Andrijovich buv prihilnikom polyuvannya zaradi yakogo priyizdiv na Altaj chi u Zahidnu Yevropu Buv takozh pokupcem ridkisnih zrazkiv vognepalnoyi zbroyi bagatoh antikvarnih magaziniv ta yarmarkiv Zaklopotanij doleyu vlasnoyi zbirki vin peredav okrim zbroyi muzejnomu zakladu 10 000 rubliv na oblashtuvannya primishennya de eksponuvali jogo zbirku Kilimi RedaguvatiZbirka kilimiv i gobeleniv Derzhavnogo istorichnogo muzeyu nevelka Ale muzejniki zrobili use vid nih zalezhne abi hocha bi punktirom poznachiti istoriyu rozvitku kilimarstva u krayinah Aziyi Zahidnij Yevropi i Rosiyi Zbirka kilimiv i gobeleniv chastina viddilu tekstilyu ta istorichnih kostyumiv Hronologichni mezhi muzejnoyi kolekciyi 16 20 stolittya V nevelikij zbirci gobeleniv Flandriyi 16 stolittya kilim 16 stolittya na biblijnij syuzhet Povernennya bludnogo sina Biblijna tematika perevazhala i v tvorah 17 stolittya V kolekciyi praktichno vidsuti kilimi poperednogo periodu 15 stolittya milflori Zalishki vpliviv milfloriv vidchutni v gobeleni Povernennya bludnogo sina de rozkidano dekilka roslin vikonanih z provincijnoyu bezposerednistyu Do 16 stolittya nalezhit i kilim verdyura z zobrazhennyam roslin i tvarin Lishe v centri vidvedene nevelike misce dlya batalnoyi sceni nevidoma majsternya Niderlandiv 16 st Francuzki gobelenovi majsterni posili pochesni miscya u 17 stolitti Istorichnij muzej maye lishe dekorativni virobi majsteren Obyussona 19 st V rosijskij imperiyi virobnictvo vlasnih gobeleniv nalagodili tilki u 18 st V muzejnij zbirci ye zrazki 18 20 stolit Syuzheti rosijskih gobeleniv 18 stolittya malosamostijni perevazhayut imitaciyi kartin zahidnoyevropejskih hudozhnikiv gobelen Kupannya Virsaviyi 18 st gobelen Poltavska bataliya 1764 r Sered tvoriv 20 stolittya poodinoki zrazki kilimiv i gobeleniv majstriv dobi SRSR majstrinya Zvirbule kilim 1970 r majstrinya Gusejnova Pam yatki arhitekturi 1971 majstrinya Latonina Sribni rejki tosho Maye muzejna zbirka i neveliku kilkist kilimiv Ukrayini Azerbajdzhanu Dagestanu Sered najkrashih zrazkiv vorsovij kilim z Azerbajdzhanu sho maye datu 1801 rik Znachnu mistecku vartist maye kilim z mista Derbent datovanij 1910 mi rokami 20 stolittya Pismovi dzherela RedaguvatiKilkist pismovih dzherel Derzhavnogo istorichnogo muzeyu syagaye 15 000 000 odinic zberezhennya Osoblivistyu viddilu ye prinalezhnist cih dzherel takozh Arhivnomu fondu ta Muzejnomu fondu Rosijskoyi Federaciyi Zbirki zhivopisu i grafiki Redaguvati nbsp Angelika Kaufman Grafinya Anna Chernishova z dochkoyu Katerinoyu Oskilki muzej maye istorichnij a ne obrazotvorchij profil zbirki zhivopisu vklyuchayut yak vidomih tak i drugoryadnih provincijnih chi samodiyalnih mitciv Adzhe ostanni najmenshe pov yazani z stolichnimi kolami i mensh pidvladni politichnomu tisku bralisya za vidtvorennya syuzhetiv i tem cikavih istorikam i nashadkam ale ne rozroblenih vidomimi stolichnimi majstrami Tomu v ekspoziciyah poryad mozhna bachiti tvori Shimona Bogushovicha vikradeni rosiyanami z Ukrayini i Vasilya Vereshagina provincijnogo portretista i Illi Ryepina kopiyi hudozhnikiv kripakiv z kartin i portretiv stolichnih mitciv malyunki i zamalovki dvoryan albomi dvoryanskih rodin malyunki dekabrista Bestuzheva Osoblivu grupu v zbirci zhivopisu muzeyu skladayut tvori Vereshagina prisvyacheni vijni 1812 roku Desho suha realistichna hudozhnya manera mitcya majzhe dokumentalno vidobrazhaye istorichni podiyi Vereshagin pokazuye bozhevillya i nudgu provincijnogo pobutu voyakiv brud i pil halup sho stavali timchasovimi pomeshkannyami soldat strashnu dijsnist vijni Sered zbirki jogo poloten tut Napoleon I z generalami na Borodinskomu pagorbi 1897 r Selyan zahopili zi zbroyeyu Rozstrilyati Napoleon I i rosijski selyani partizani 1887 1895 rr Rozstril v Kremli 1897 1898 rr Vidstup francuziv z Petrovskogo podorozhnogo palacu 1895 r Mir za vsyaku cinu Napoleon ta general Loriston nbsp Shimon Bogushovich Koronacijnij portret carici Marianni Mnishek nbsp Shimon Bogushovich Polskij korol Sigizmund III Vaza nbsp Anonim kopiya portretu O S Stroganova z originalu Oleksandra Roslina nbsp Vereshagin V V Mir za vsyaku cinu Napoleon ta general Loriston nbsp Povincijnij malyar Bolotov Andrij Timofijovich nbsp Dzhakomo Kazanova malyunok jogo brata Franchesko nbsp P F Sokolov Velika knyaginya Oleksandra Fedorivna nbsp Malyunok Kolmana z privodu povstannya voyakiv 14 grudnya 1825 r na Senatskij ploshi Sankt Peterburga z sadibi Fallye Benkendorfiv nbsp M Bestuzhev Dekabrist Volkonskij S z druzhinoyu v kameri u Petrovskij v yaznici nbsp Povincijnij malyar Portret Pugachova poverh portreta imperatrici Katerini II Chastkova rozchistka Div takozh RedaguvatiRosijska imperiya Propaganda Cenzura Sadiba Pam yatka arhitekturi Medalyerne mistectvoPrimitki Redaguvati Postanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960 Kollektiv avtorov Gradostroitelstvo Rossii serediny XIX nachala XX veka pod obshej red Kirichenko E I Moskva Progress tradiciya 2010 T 3 S 147 ISBN 978 589826 333 1 Sutormin V N Vokrug Kremlya i Kitaj Goroda otv red Yanceva L I Moskva Centrpoligraf 2016 478 s ISBN 9785457832046 Paltusova I N Dary Rossijskogo Imperatorskogo Doma Istoricheskomu muzeyu Moskva Istoricheskij muzej 2014 S 5 19 ISBN 978 5 89076 223 8 Lisovskij V G Arhitektura Rossii XVII nachala XX veka Poiski nacionalnogo stilya pod red Aptekmana V Moskva Belyj gorod 2009 S 274 284 ISBN 978 5 7793 1629 3 Moskva Arhitekturnyj putevoditel I L Buseva Davydova M V Nashokina M I Astafeva Dlugach Moskva Strojizdat 2001 S 28 29 ISBN 5 274 01624 3 Dzherela ta literatura RedaguvatiPiskova E M Istorichnij muzej u Moskvi Arhivovano 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Kirichenko E I Istoricheskij muzej Putevoditel M Moskovskij rabochij 1984 http www nasledie rus ru podshivka 9618 php Arhivovano 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine Podarok russkogo francuza Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Derzhavnij istorichnij muzej Moskva Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derzhavnij istorichnij muzej Moskva amp oldid 37116094