Денебола знаходиться з лівого краю від центру зораження сузір я Лева Дані дослідженняЕпоха J2000Сузір я ЛевПряме піднесе

**Денебола**
Дані дослідження Епоха J2000
Денебола знаходиться з лівого краю від центру зораження сузір’я Лева.
Сузір'я	Лев
Пряме піднесення	11^г 49^х 03.5776^с
Схилення	+14° 34′ 19.417″
Видима величина (V)	2.14
Характеристики
Спектральний клас	A3 V
показник кольору U−B	+0.07
яскравість B	2.23
показник кольору B−V	+0.09
яскравість V	2.14
яскравість R	2.0
яскравість I	2.0
яскравість J	1.85
яскравість H	1.92
яскравість K	1.88
Тип змінності	типу δ Scuti
Астрометрія
Променева швидкість (R_v)	−0.2 км/сек
Власний рух (μ)	за пр. піднес.: −499.02 мас/рік за схиленням: −113.78 мас/рік
Паралакс (π)	90.16 ± 0.89 мас
Відстань	36.2 ± 0.4 світлових років 11.1 ± 0.1 парсек
Абсолютна величина (M_V)	1.91
Подробиці
Маса	1.75 M_☉
Радіус	1.728 R_☉
Світність	15 L_☉
Ефективна температура	8500 K
Гравітація	4.0 м/сек²
Металічність [Fe/H]	0.00
Обертання	Vsin(i)=128 км/сек.км/сек
Вік	1–3.8 × 10⁸ років
Інші позначення
β Лева, Deneb Aleet, 94 Leo, GJ 448, HR 4534, BD +15°2383, HD 102647, LHS 2462, LTT 13249, GCTP 2738.00, SAO 99809, FK5 444, HIP 57632.
Посилання
SIMBAD	дані для HD102647

Денебола — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Лева спектрального класу А. Розташована на відстані в 36 світлових років від Сонця. Її світність у 12 разів більша за сонячну. Видима зоряна величина становить 2^m,14.

Назва зорі походить від Deneb Alased, від арабської фрази ذنب الاسد ðanab al-asad «хвіст лева», оскільки в своєму сузір'ї вона символізує хвіст. У зоряному атласі Річарда Проктора 1871 року зоря позначена як Deneb Aleet. Для стародавніх китайських астрономів вона була частиною п'ятизоряного Woo Ti Tsi: Трона Дванадцяти Імператорів. В астрології Денебола вважалася передвісником нещастя і ганьби.

В Уранометрії, виданої Йоганном Байєром 1603 року, зоря була позначена β Лева, як друга за яскравістю у сузір'ї Лева. 1725 року Джон Флемстід позначив цю зорю як 94 Лева. Додаткові позначення цієї зорі обубліковані в зоряних каталогах.

Властивості Редагувати

Вік зорі оцінюється приблизно у 400 мільйонів років. Радіус зорі, обрахований за результатами інтерферометрії, становить приблизно 1,73 сонячного. Маса зорі на 75% більша за сонячну, тому Денебола має більшу світність, але менший термін життя на головній послідовності.

Температура поверхні Денеболи становить близько 8500 °K. Зоря швидко обертається (не менше 128 км/с), в чому лише незначно поступається зорі Ахернар і набагато перевищує швидкісь осьового обертання Сонця (2 км/с). Зоря є змінною типу δ Щита, блиск зорі змінюється на 0,025 зоряної величини з періодом порядку 2—3 години.

Посилання Редагувати

↑ . Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 серпня 2010.
Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). . Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes. Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co. с. 172. ISBN 80-85882-08-6. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 18 червня 2007.
↑ Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). . Astronomy and Astrophysics 426: 601–617. doi:10.1051/0004-6361:20047189. Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 18 червня 2007.
↑ Acke, B.; Waelkens, C. (2004). Chemical analysis of 24 dusty (pre-)main sequence stars (PDF). Astronomy and Astrophysics 427: 1009–1017. doi:10.1051/0004-6361:20041460. Процитовано 4 лютого 2007.
. Alcyone. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 серпня 2006.
Richard Hinckley Allen. Leo // Star Names — Their Lore and Meaning. — 1899.
Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). «VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars». Astronomy and Astrophysics 426: 601—617. DOI:10.1051/0004-6361:20047189
Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). «β Leo — Back to Delta Scuti Stars?». Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes: 172, Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co.. ISBN 80-85882-08-6. Проверено 2007-06-18.

[SIMBAD-1] . Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 серпня 2010.

[mkrtichian-2] Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). . Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes. Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co. с. 172. ISBN 80-85882-08-6. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 18 червня 2007.

[aaa426-3] Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). . Astronomy and Astrophysics 426: 601–617. doi:10.1051/0004-6361:20047189. Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 18 червня 2007.

[aaa427-4] Acke, B.; Waelkens, C. (2004). Chemical analysis of 24 dusty (pre-)main sequence stars (PDF). Astronomy and Astrophysics 427: 1009–1017. doi:10.1051/0004-6361:20041460. Процитовано 4 лютого 2007.

[5] . Alcyone. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 серпня 2006.

[6] Richard Hinckley Allen. Leo // Star Names — Their Lore and Meaning. — 1899.

[7] Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). «VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars». Astronomy and Astrophysics 426: 601—617. DOI:10.1051/0004-6361:20047189

[8] Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). «β Leo — Back to Delta Scuti Stars?». Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes: 172, Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co.. ISBN 80-85882-08-6. Проверено 2007-06-18.