www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ахернар Позиція у сузір їДані спостереженняЕпоха J2000Сузір я ЕріданПряме піднесення 01г 37х 42 85с 1 Схилення 57 14 12

Ахернар

Ахернар

Позиція у сузір'ї


Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Ерідан
Пряме піднесення 01г 37х 42.85с
Схилення –57° 14′ 12.3″
Видима зоряна величина (V) 0,50
Характеристики
Спектральний клас B3 Vpe
Показник кольору (B−V) −0,16
Показник кольору (U−B) −0,67
Тип змінності Lambda Eridani
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 16 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 88,02 ± 0,65 мас/р
Схил.: −38,24 ± 0,51 мас/р
Паралакс (π) 22.68 ± 0.57 мас
Відстань 144 ± 4 св. р.
(44 ± 1 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		−2,77
Фізичні характеристики
Маса 6–8 M☉
Радіус ~10 R☉
Світність 3.311 L☉
Ефективна температура 14 510 K
Обертання 225—300 км/с
Вік 1–5 × 108 млрд. років
Інші позначення
α Eri, HR 472, CD -57°334, HD 10144, SAO 232481, FK5 54, HIP 7588.

Ахерна́р (α Eri / α Ерідана / Альфа Ерідана) — найяскравіша зоря в сузір'ї Ерідан і дев'ята за яскравістю зоря нічного неба. Ахернар є подвійною зоряною системою, більший компонент якої відомий як Ахернар А, а другий — Ахернар B.

Фізичні характеристики Редагувати

Форма Ахернару A значно відрізняється від кулястої через швидке обертання зорі навколо своєї осі.

Ахернар А є блакитною зорею класу B3 з масою від шести до восьми сонячних. Належить до головної послідовності, її світність приблизно в 3 тисячі разів перевищує сонячну. Відстань від Землі до зорі — близько 139 світлових років. Друга зоря системи є меншою за розміром зорею спектрального класу А та обертається довкола Ахернара A на відстані близько 12 астрономічних одиниць з періодом 14—15 років. Ахернар B — зоря масою близько двох сонячних, спектрального класу A0V—A3V.

Станом на 2003 рік, Ахернар А — зоря, чия форма найбільше відхиляється від кулястої (серед вивчених зір). Швидкість обертання на екваторі зорі становить 260—310 км/с, що становить до 85 % від критичної швидкості відриву. Завдяки великій швидкості обертання цієї зорі навколо своєї осі, її екваторіальний діаметр на 50 % більший полярного. Вісь обертання Ахернара нахилена до променя зору під кутом близько 65 градусів.

Через витягнуту форму, температура Ахернара значно варіюється залежно від широти: при середньому значенні близько 15 000 K, на полюсах вона сягає понад 20 000 K, а на екваторі падає до 10 000 K.

Висока температура на полюсах призводить до формування полярних вітрів, що виносять речовину зорі й формують зовнішню оболонку з гарячого газу й плазми навколо зорі. Наявність цієї оболонки виявляється за надлишковим світінням в інфрачервоному діапазоні і є поширеним явищем для усіх Be-зір. Також через форму основного компонента системи Ахернар орбіта супутника значно відрізняється від кеплерівського еліпса. Схожий ефект спостерігається й у Регула.

Умови спостереження Редагувати

Ахернар розташований у Південній півкулі неба і видимий лише з 33° пн. ш. (і південніше), тому з багатьох густонаселених територій Північної півкулі Землі зорю спостерігати не можна — вона постійно перебуває нижче горизонту.

У країнах Південної півкулі кращим часом для спостереження зорі є листопад, коли зоря кульмінує. Південніше 33° пд. ш. Ахернар ніколи не заходить за горизонт.

Приблизно до березня 2000 року Ахернар і Фомальгаут були двома зорями першої величини, найвіддаленішими за кутовою відстанню від усіх інших зір першої величини на небесній сфері. Зараз найвіддаленіша від інших зоря першої величини — Антарес у сузір'ї Скорпіона. При цьому навколо Антареса досить багато зір другої величини, в той час як зорі в оточенні як Ахернара, так і Фомальгаута значно менш яскраві.

Походження назви Редагувати

Назва зорі походить з арабської — араб. آخر النهر‎ араб. ākhir an-nahr‎ означає «кінець річки». Проте, швидше за все, ця назва спочатку належала зорі θ Ерідана, котра має власну назву Акамар із тією ж етимологією.

Унаслідок прецесії, Ахернар у стародавні часи можна було спостерігати тільки в істотно південніших широтах, аніж зараз. Близько 3000 року до н.е. він перебував всього за 10 градусів від південного полюса, а близько 1500 року до н.е. — за 24 градуси, і таким чином стародавнім єгиптянам він був невідомий[джерело?]. Навіть у 100-му році його схилення було лише -67° і Птолемей не міг спостерігати його з Олександрії[джерело?], в той час як Акамар спостерігався навіть на Криті. Виходячи з наведених даних, «кінцем річки» за Птолемеєм мав називатися саме Акамар.

Через 6—9 тисяч років Ахернар досягне максимально південного схилення і його можна буде спостерігати навіть у центральній Європі.

Ахернар у фантастиці Редагувати

  • У романі І. А. Єфремова «Туманність Андромеди» в останніх розділах оповідається про підготовку експедиції землян, покликаної колонізувати дві придатні для проживання планети, що обертаються навколо Ахернара.
  • У романі «Година Бика», продовженні роману «Туманність Андромеди», згадується, що земляни вже колонізували планети Ахернара, і переселенці встигли мутувати там у нову расу людей, що відрізняється фіолетовою шкірою.
  • «Альфа Ерідана» — оповідання радянського фантаста Олександра Колпакова про міжзоряну експедицію на одну з планет Альфи Ерідана.

Примітки Редагувати

  1. ↑ SIMBAD query result: Achernar -- Be Star. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 16 лютого 2010. 
  2. ↑ Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Bendjoya, Ph. (June 2008). The close-in companion of the fast rotating Be star Achernar. Astronomy and Astrophysics 484 (1): L13–L16. Bibcode:2008A&A...484L..13K. arXiv:0804.3465. doi:10.1051/0004-6361:200809765. 
  3. van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357. 
  4. See "Achernar the Flattest star" in ‘Sky & Telescope’ P. 20 ‘Newsnotes’, September 2003.
  5. ↑ Carciofi, A. C. та ін. (March 2008). On the Determination of the Rotational Oblateness of Achernar. The Astrophysical Journal 676 (1): L41–L44. Bibcode:2008ApJ...676L..41C. arXiv:0801.4901. doi:10.1086/586895. 
  6. ↑ Fred Schaaf. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-0-471-70410-2.
  7. Kervella, P. та ін. (January 2009). The environment of the fast rotating star Achernar. II. Thermal infrared interferometry with VLTI/MIDI. Astronomy and Astrophysics 493 (3): L53–L56. Bibcode:2009A&A...493L..53K. arXiv:0812.2531. doi:10.1051/0004-6361:200810980. 
  8. Carciofi, A. C. та ін. (December 2007). Achernar: Rapid Polarization Variability as Evidence of Photospheric and Circumstellar Activity. The Astrophysical Journal 671 (1): L49–L52. Bibcode:2007ApJ...671L..49C. arXiv:0710.4163. doi:10.1086/524772. 

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ahernar Poziciya u suzir yiDani sposterezhennyaEpoha J2000Suzir ya EridanPryame pidnesennya 01g 37h 42 85s 1 Shilennya 57 14 12 3 1 Vidima zoryana velichina V 0 50HarakteristikiSpektralnij klas B3 Vpe 1 Pokaznik koloru B V 0 16 1 Pokaznik koloru U B 0 67 1 Tip zminnosti Lambda EridaniAstrometriyaPromeneva shvidkist Rv 16 1 km cVlasnij ruh m Pr sh 88 02 0 65 1 mas r Shil 38 24 0 51 1 mas rParalaks p 22 68 0 57 mas 1 Vidstan 144 4 sv r 44 1 pk Absolyutna zoryanavelichina MV 2 77Fizichni harakteristikiMasa 6 8 M Radius 10 R Svitnist 3 311 L Efektivna temperatura 14 510 KObertannya 225 300 km sVik 1 5 108 mlrd rokivInshi poznachennyaa Eri HR 472 CD 57 334 HD 10144 SAO 232481 FK5 54 HIP 7588 Aherna r a Eri a Eridana Alfa Eridana najyaskravisha zorya v suzir yi Eridan i dev yata za yaskravistyu zorya nichnogo neba Ahernar ye podvijnoyu zoryanoyu sistemoyu 2 bilshij komponent yakoyi vidomij yak Ahernar A a drugij Ahernar B Zmist 1 Fizichni harakteristiki 2 Umovi sposterezhennya 3 Pohodzhennya nazvi 4 Ahernar u fantastici 5 Primitki 6 PosilannyaFizichni harakteristiki Redaguvati nbsp Forma Ahernaru A znachno vidriznyayetsya vid kulyastoyi cherez shvidke obertannya zori navkolo svoyeyi osi Ahernar A ye blakitnoyu zoreyu klasu B3 z masoyu vid shesti do vosmi sonyachnih Nalezhit do golovnoyi poslidovnosti yiyi svitnist priblizno v 3 tisyachi raziv perevishuye sonyachnu Vidstan vid Zemli do zori blizko 139 svitlovih rokiv 3 Druga zorya sistemi ye menshoyu za rozmirom zoreyu spektralnogo klasu A ta obertayetsya dovkola Ahernara A na vidstani blizko 12 astronomichnih odinic z periodom 14 15 rokiv 2 Ahernar B zorya masoyu blizko dvoh sonyachnih spektralnogo klasu A0V A3V 2 Stanom na 2003 rik Ahernar A zorya chiya forma najbilshe vidhilyayetsya vid kulyastoyi sered vivchenih zir 4 Shvidkist obertannya na ekvatori zori stanovit 260 310 km s 2 sho stanovit do 85 vid kritichnoyi shvidkosti vidrivu 5 Zavdyaki velikij shvidkosti obertannya ciyeyi zori navkolo svoyeyi osi yiyi ekvatorialnij diametr na 50 bilshij polyarnogo 6 Vis obertannya Ahernara nahilena do promenya zoru pid kutom blizko 65 gradusiv 5 Cherez vityagnutu formu temperatura Ahernara znachno variyuyetsya zalezhno vid shiroti pri serednomu znachenni blizko 15 000 K na polyusah vona syagaye ponad 20 000 K a na ekvatori padaye do 10 000 K 2 Visoka temperatura na polyusah prizvodit do formuvannya polyarnih vitriv sho vinosyat rechovinu zori j formuyut zovnishnyu obolonku z garyachogo gazu j plazmi navkolo zori Nayavnist ciyeyi obolonki viyavlyayetsya za nadlishkovim svitinnyam v infrachervonomu diapazoni 7 i ye poshirenim yavishem dlya usih Be zir 8 Takozh cherez formu osnovnogo komponenta sistemi Ahernar orbita suputnika znachno vidriznyayetsya vid keplerivskogo elipsa Shozhij efekt sposterigayetsya j u Regula Umovi sposterezhennya RedaguvatiAhernar roztashovanij u Pivdennij pivkuli neba i vidimij lishe z 33 pn sh i pivdennishe tomu z bagatoh gustonaselenih teritorij Pivnichnoyi pivkuli Zemli zoryu sposterigati ne mozhna vona postijno perebuvaye nizhche gorizontu U krayinah Pivdennoyi pivkuli krashim chasom dlya sposterezhennya zori ye listopad koli zorya kulminuye Pivdennishe 33 pd sh Ahernar nikoli ne zahodit za gorizont Priblizno do bereznya 2000 roku Ahernar i Fomalgaut buli dvoma zoryami pershoyi velichini najviddalenishimi za kutovoyu vidstannyu vid usih inshih zir pershoyi velichini na nebesnij sferi Zaraz najviddalenisha vid inshih zorya pershoyi velichini Antares u suzir yi Skorpiona 6 Pri comu navkolo Antaresa dosit bagato zir drugoyi velichini v toj chas yak zori v otochenni yak Ahernara tak i Fomalgauta znachno mensh yaskravi Pohodzhennya nazvi RedaguvatiNazva zori pohodit z arabskoyi arab آخر النهر arab akhir an nahr oznachaye kinec richki Prote shvidshe za vse cya nazva spochatku nalezhala zori 8 Eridana 6 kotra maye vlasnu nazvu Akamar iz tiyeyu zh etimologiyeyu Unaslidok precesiyi Ahernar u starodavni chasi mozhna bulo sposterigati tilki v istotno pivdennishih shirotah anizh zaraz Blizko 3000 roku do n e vin perebuvav vsogo za 10 gradusiv vid pivdennogo polyusa a blizko 1500 roku do n e za 24 gradusi i takim chinom starodavnim yegiptyanam vin buv nevidomij dzherelo Navit u 100 mu roci jogo shilennya bulo lishe 67 i Ptolemej ne mig sposterigati jogo z Oleksandriyi dzherelo v toj chas yak Akamar sposterigavsya navit na Kriti Vihodyachi z navedenih danih kincem richki za Ptolemeyem mav nazivatisya same Akamar Cherez 6 9 tisyach rokiv Ahernar dosyagne maksimalno pivdennogo shilennya i jogo mozhna bude sposterigati navit u centralnij Yevropi Ahernar u fantastici RedaguvatiU romani I A Yefremova Tumannist Andromedi v ostannih rozdilah opovidayetsya pro pidgotovku ekspediciyi zemlyan poklikanoyi kolonizuvati dvi pridatni dlya prozhivannya planeti sho obertayutsya navkolo Ahernara U romani Godina Bika prodovzhenni romanu Tumannist Andromedi zgaduyetsya sho zemlyani vzhe kolonizuvali planeti Ahernara i pereselenci vstigli mutuvati tam u novu rasu lyudej sho vidriznyayetsya fioletovoyu shkiroyu Alfa Eridana opovidannya radyanskogo fantasta Oleksandra Kolpakova pro mizhzoryanu ekspediciyu na odnu z planet Alfi Eridana Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k SIMBAD query result Achernar Be Star Centre de Donnees astronomiques de Strasbourg Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 16 lyutogo 2010 a b v g d Kervella P Domiciano de Souza A Bendjoya Ph June 2008 The close in companion of the fast rotating Be star Achernar Astronomy and Astrophysics 484 1 L13 L16 Bibcode 2008A amp A 484L 13K arXiv 0804 3465 doi 10 1051 0004 6361 200809765 van Leeuwen F November 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 664 Bibcode 2007A amp A 474 653V arXiv 0708 1752 doi 10 1051 0004 6361 20078357 See Achernar the Flattest star in Sky amp Telescope P 20 Newsnotes September 2003 a b Carciofi A C ta in March 2008 On the Determination of the Rotational Oblateness of Achernar The Astrophysical Journal 676 1 L41 L44 Bibcode 2008ApJ 676L 41C arXiv 0801 4901 doi 10 1086 586895 a b v Fred Schaaf Zagolovok ISBN 978 0 471 70410 2 Kervella P ta in January 2009 The environment of the fast rotating star Achernar II Thermal infrared interferometry with VLTI MIDI Astronomy and Astrophysics 493 3 L53 L56 Bibcode 2009A amp A 493L 53K arXiv 0812 2531 doi 10 1051 0004 6361 200810980 Carciofi A C ta in December 2007 Achernar Rapid Polarization Variability as Evidence of Photospheric and Circumstellar Activity The Astrophysical Journal 671 1 L49 L52 Bibcode 2007ApJ 671L 49C arXiv 0710 4163 doi 10 1086 524772 Posilannya RedaguvatiAhernar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Achernar at solstation com Arhivovano 10 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Surface temperature and synthetic spectral energy distributions for rotationally deformed stars Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ahernar amp oldid 39117407