Ірландія — західноєвропейська країна, що знаходиться на захід від Великої Британії . Загальна площа країни 70 273 км² (120-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 68 883 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 390 км². Площа країни більш ніж у 2 рази більша за площу Одеської області України.
Географія Ірландії | |
---|---|
Географічне положення Ірландії | |
Географічне положення | |
Континент | Європа |
Регіон | Західна Європа |
Координати | 53°00′ пн. ш. 8°00′ зх. д. / 53.000° пн. ш. 8.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 70273 км² (120-те) |
Морське узбережжя | 1448 км |
Державний кордон | 443 км |
Рельєф | |
Тип | горбистий |
Найвища точка | гора Каррантуїлл (1041 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | помірний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Шеннон (386 км) |
Найбільше озеро | Лох-Корріг (165 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, торф, руди кольорових металів, срібло, барит, будівельні матеріали |
Стихійні лиха | шторми |
Екологічні проблеми | забруднення вод |
Назва Редагувати
Офіційна назва — Республіка Ірландія, Ірландія, Ейре (ірл. Éire; англ. Ireland). Назва країни походить від назви однойменного острова. Назва ж острова, від гельського слова «ейре» на означення держави (подібно до України), яке виводиться або від докельтського «ейре» — родюче місце, або від власного імені Ейри, кельтської богині родючості, або ж від «ейрінн» (eirinn) — захід, західна земля. Народна етимологія помилково виводить назву країни від англійської фрази «Земля заліза» (англ. land of iron). Насправді англійський топонім утворено від ендотопоніму Ейре із додаванням англійської частки на означення країни, «ланд». До української мови топонім потрапив з англійської з додаванням вже власного постфіксу на означення країни -ія. В античні часи Клавдій Птолемей використовував для острова на власних картах топонім Мала Бреттанія (дав.-гр. Μικρὰ Βρεττανία) разом з Івернія (дав.-гр. Ιουερνία).
Історія дослідження території Редагувати
Географічне положення Редагувати
Ірландія — західноєвропейська країна, що межує лише з однією державою: на північному сході — з Великою Британією (спільний кордон — 443 км). Загальна довжина державного кордону — 443 км. Ірландія на сході омивається водами Ірландського моря, на південному сході — Кельтського, з інших сторон безпосередньо водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1448 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти Редагувати
Час Редагувати
Час у Ірландії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом). Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Геологія Редагувати
Вихід найстаріших ірландських гірських порід віком близько 1,7 млрд років можна знайти на острові Ініштрахал біля берегів графства Донегол. В інших частинах Донеголу виявлені породи, що сформувалися як льодовикові відкладення, які засвідчують присутність льодовика під час останнього льодовикового періоду.
Корисні копалини Редагувати
Надра Ірландії багаті на ряд корисних копалин: природний газ, торф, мідь, свинець, цинк, срібло, барит, гіпс, вапняк, доломіт.
Сейсмічність Редагувати
Вулканізм Редагувати
Рельєф Редагувати
Рельєф Ірландії складається переважно з рівнин у центрі, які оточені кільцем прибережних гір. Середні висоти — 118 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Каррантуїлл (1041 м).
Узбережжя Редагувати
Західне узбережжя є грубим, з безліччю островів, півострів, мисів та заток.
Острови Редагувати
Клімат Редагувати
Територія Ірландії лежить у помірному кліматичному поясі. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, можливий сніговий покрив. Відносно прохолодне літо з більш антициклонічною погодою. Зволоження рівномірне за сезонами, місцями надмірне.
Клімат Ірландії є морським, хоча значно теплішим, ніж майже у всіх інших місцях на тій самі широті, таких як Польща (на материковій частині Європи) або Ньюфаундленд (на протилежному краю Атлантики) у зв'язку з теплим впливом Північно-Атлантичної течії. Вітер дме переважно з південного заходу, розбиваючись об високі гори західного узбережжя. Опади частіше трапляються на заході острову. На острові Валентія, біля західного узбережжя графства Керрі, випало майже вдвічі більше опадів, ніж в Дубліні на сході країни (1 400 мм проти 762 мм). По всій країні, близько 60% річних опадів випадає в період з серпня по січень.
Найхолоднішими місяцями року є січень та лютий, а середньодобові температури повітря знаходяться в межах 4 та 7 °C протягом цих місяців. Липень та серпень є найтеплішими, з середньодобовою температурою між 14 та 16 °C, в той час середньодобові максимуми в липні та серпні варіюються від 17 до 18 °C недалеко від узбережжя, до 19 — 20 °C у внутрішній частині острову. Саме сонячні місяці травень та червень приносять в середньому 6 годин 55 хвилин світла в день. Хоча екстремальні погодні явища в Ірландії трапляються рідко, порівняно з іншими країнами на європейському континенті, вони все ж таки трапляються. Вибухові депресії Атлантичного океану, що відбуваються переважно в грудні, січні та лютому, іноді можуть принести вітер швидкістю 160 км/год до західних прибережних країн, тоді як у літні місяці, і особливо наприкінці липня — початку серпня, раптові та сильні грози можуть формуватися через внутрішній та західний райони країни.
Клімат Дубліна | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 7,6 | 7,5 | 9,5 | 11,4 | 14,2 | 17,2 | 18,9 | 18,6 | 16,6 | 13,7 | 9,8 | 8,4 | 12,8 |
Середній мінімум, °C | 2,5 | 2,5 | 3,1 | 4,4 | 6,8 | 9,6 | 11,4 | 11,1 | 9,6 | 7,6 | 4,2 | 3,4 | 6,0 |
Годин сонячного сяйва | 1,8 | 2,5 | 3,6 | 5,2 | 6,1 | 6,0 | 5,4 | 5,1 | 4,3 | 3,1 | 2,4 | 1,7 | 3,9 |
Норма опадів, мм | 69 | 50 | 54 | 51 | 55 | 56 | 50 | 71 | 67 | 70 | 65 | 76 | 733 |
Джерело: |
Клімат Белфаста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13 | 14 | 19 | 21 | 26 | 28 | 29 | 28 | 26 | 21 | 16 | 14 | 29 |
Середній максимум, °C | 6 | 7 | 9 | 12 | 15 | 18 | 18 | 18 | 16 | 13 | 9 | 7 | 12 |
Середній мінімум, °C | 2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 9 | 11 | 11 | 9 | 7 | 4 | 3 | 6 |
Абсолютний мінімум, °C | −13 | −12 | −12 | −4 | −3 | −1 | 4 | 1 | −2 | −4 | −6 | −11 | −13 |
Норма опадів, мм | 80 | 52 | 50 | 48 | 52 | 68 | 94 | 77 | 80 | 83 | 72 | 90 | 846 |
Джерело: |
Ірландія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води Редагувати
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 52 км³. Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні.
Річки Редагувати
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Найдовша річка — Шеннон, довжиною 386 км, відокремлює заболочені внутрішні території Ірландії від західної частини острова. Уздовж течії три великих озера: Лох-Аллен, Лох-Рі і Лох-Дерг, з яких останнє є найбільшим. Шеннон впадає до Атлантичного океану біля міста Лімерик довгим 113 км естуарієм. Інші великі річки: Ліффі, Лі Блеквотер, Нор, Шур, Барроу, Банн, Фойл, Ерн і Бойн.
Озера Редагувати
Найбільше озеро держави: Лох-Корріб, площа водного дзеркала 165 км². Інші великі озера Ірландії: Лох-Рі та Лох-Маск. Найбільше озеро острова — Лох-Ней (392 км²), що в Ольстері, це найбільше озеро Великої Британії. Легенда свідчить, що гігант Фінн Мак Кумал боровся з іншим гігантом в Шотландії, розлючений зачерпнув грудку землі й жбурнув її в Ірландське море. Так утворився Острів Мен, а в місце де лежала грудка набігла вода, так утворилось озеро Лох-Ней.
Болота Редагувати
Ґрунтові води Редагувати
Ґрунти Редагувати
Рослинність Редагувати
Земельні ресурси Ірландії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 66,1 %,
- орні землі — 15,4 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 50,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,9 %;
- інше — 23 %.
Тваринний світ Редагувати
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті Голарктичної області.
Охорона природи Редагувати
Ірландія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
- Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу.
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів та окремі протоколи Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP).
Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні штормові вітри.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення вод сільськогосподарськими хімікатами, особливо озер.
Фізико-географічне районування Редагувати
У фізико-географічному відношенні територію Ірландії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Ireland, Geography. Factbook.
- ↑ Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 20 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- (PDF). National Parks and Wildlife Service. Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 30 січня 2008.
- ↑ Woodcock, N. H. (2000). . Blackwell Publishing. с. 57. ISBN 0-632-03656-7. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 26 липня 2013.
- Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ ФГАМ, 1964.
- . Met Éireann. Архів оригіналу за 4 лютого 2008. Процитовано 30 січня 2008.
- . Met Éireann. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 23 січня 2008.
- 30 Year Averages - Dublin Airport. Met Éireann. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2008.
- . BBC Weather Centre. BBC. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 8 жовтня 2009.
- Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ Ordnance Survey Ireland: Frequently Asked Questions : [ ][англ.] : [ 11 березня 2012 року] // web.archive.org. — Дата звернення: 11 березня 2012 року.
- Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література Редагувати
Українською Редагувати
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — Т. 2. : Європа. — 464 с. — ISBN 978-966-439-273-7.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською Редагувати
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
Російською Редагувати
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Добрынин Б. Ф. Физическая география Западной Европы. — М. : Учпедгиз, 1948. — 415 с.
- (рос.) Долгушин Л. Д., Осипова Г. Б. Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00315-1.
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М. : Прогресс, 1981. — 334 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Ирландия // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Ірландії |
- Вікісховище : Атлас Ірландії.
- Карти Ірландії : [ ][англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Ireland : [ ][англ.] : [арх. року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 20 October. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Ірландію : [ ][рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [ ][англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Ірландії.
- (англ.) The Geograph® Britain and Ireland [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — фотопроєкт спрямований на збір географічно репрезентативних фотографії та інформації для кожного квадратного кілометра Великої Британії та Ірландії.