| Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (вересень 2022) |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (14 серпня 2021) |
Ситуація з гендерно-нейтральною модифікацією в мовах, які мають (принаймні) чоловічі та жіночі граматичні гендери, такі як: французька, німецька, українська, іспанська та інші, дуже відрізняється від англійської, оскільки часто неможливо побудувати гендерно-нейтральне формулювання так, як це можна зробити англійською мовою.
Наприклад, у французькій мові чоловічий рід витісняє жіночий, адже слово «l'homme» одночасно означає і людину, і чоловіка. Тому фразу la femme et l'homme (жінка та чоловік) замінюють займенником ils (вони). У німецькій мові займенник третьої особи множини sie (вони), що є формою множини як для чоловічого, так і для жіночого родів, а також означає займенник жіночого роду третьої особи однини — вона. А Sie, що пишеться з великої літери, використовують і як ввічливу форму (Ви) у формальному контексті.
Окрім того, прихильниці і прихильники гендерної нейтральності в мовах зосередили увагу також і на коректному вживанні назв професій та посад. Через наявність граматичного роду, їхня безпосередня мета в цьому випадку часто є прямо протилежною тій, що є в англійській мові: нейтральність досягається створенням фемінітивів «чоловічих» назв посад, а не їхнім виключенням. Таким чином, «гендерна інклюзивність» не обов'язково означає усунення роду слова, а скоріше використання формулювань, що збалансовують включеність обох статей у семантичне значення слова чи фрази.
Прихильниці і прихильники гендерної нейтральності вважають, що вживання назви професії в чоловічому роді є образливим[джерело?], коли мова йде про жінок-професіоналок. Наприклад, при вживанні слова «лікар» стосовно жінки-лікаря (лікарки), створюється враження, що вона змінила стать, або стала більш мужньою, як влаштувалася на роботу[джерело?]. Створення нових посадових обов'язків для жінок часто є менш спірним, ніж мовні зміни, запропоновані прихильницями/-ками гендерно-нейтральної мови. Жіночі відповідники назв професій у більшості таких мов зазвичай виводяться з первинного чоловічого терміну за додавання фемінітивних суфіксів та закінчень (наприклад, в німецькій мові слово «Ingenieurin», інженерка, формується за допомоги додавання суфіксу «in» до слова чоловічого роду Ingenieur, інженер), тому деякі феміністки вважають, що ці відповідники не є еквівалентними до чоловічих, адже є вторинними формами. Інші вважають, що такі неологізми звучать незграбно. Ще одним важливим моментом є те, що деякі назви професій використовуються частіше в жіночій формі, а отже для гендерної інклюзивності потрібно створювати чоловічий відповідник, що також має свої труднощі. Наприклад, в англійській мові відповідник слову «whore» (повія) — це «manwhore», що також не є коректним, адже першочергова назва залишається у корені слова, зберігаючи своє вказування на жіночу стать.
Ще одним ускладненням є те, що створення різних назв професій для чоловіків і жінок означає, що в письмовій формі, при згадуванні гіпотетичних людей невизначеної статі, обидва слова повинні бути згадані кожного разу, що може зробити текст досить громіздким. Однак якщо одне з цих слів приймати за таке, що позначає обидві статі, то це за своєю суттю буде несправедливим.
У мовах, де стать іменника також впливає на формування інших слів у реченні, таких як прикметники, займенники або дієслова, це може призвести до вживання повторюваних або складних речень, оскільки фраза має по суті повторювати двічі окремо для кожного з відповідників.
У мовах, які не мають роду
Безгендерна мова (англ. genderless language) є природною або штучно побудованою мовою, яка не має гендерних категорій, що вимагають морфологічного узгодження між іменниками та пов'язаними займенниками, прикметниками, артиклями або дієсловами. Поняття безгендерної мови відрізняється від поняття гендерної нейтральності або гендерно-нейтральної мови. Таке формулювання не передбачає конкретного природного роду. Дискурс у граматично-безгендерній мові не обов'язково є гендерно-нейтральним, хоча безгендерні мови виключають багато можливостей для посилення гендерних стереотипів, наприклад, використання чоловічих займенників при зверненні до осіб за їхніми професіями (хоча деякі мови можуть бути ідентифіковані як безгендерні, включаючи англійську, вони мають окремі чоловічі та жіночі займенники). Відсутність гендерних займенників також відрізняється від відсутності гендеру в граматичному сенсі.
Мови, що не мають граматичних гендерних категорій, мають різні способи розпізнавання статі, такі як гендерні специфічні слова (мати, син, і т. д., і окремі займенники, такі як «він» і «вона» в деяких випадках), а також специфічний гендерний контекст, як біологічний, так і культурний. Безгендерні мови вказані у списку мов за типом граматичного гендеру. Безгендерні мови включають індоєвропейські мови: вірменську, бенгальську, перську і центральнокурдську, всі уральські мови (такі як угорська, фінська і естонська), всі сучасні [[тюркські мови], ряд інших мов, таких як китайська, японська, корейська та всі австронезійські мови (наприклад, полінезійські мови).
Морфологічний розбір феномена
З точки зору морфології, граматичне розмежування за статевими ознаками може відбуватися при зіткненні різних мов. Наприклад, грецька мова раніше мала три роди і втратила цю особливість через вплив турецької, яка, своєю чергою, не має граматичного розмежування статі. Цей феномен був названий «загальним спрощенням в системі поділу за статевою ознакою в мовах». Дослідження статевого розмежування при використанні певних мов вказує на те, що з 256 мов в світі, 112 (44 %) мають ознаки розмежування за статтю, а 144 (56 %) є «безстатевими» мовами. З огляду на той факт, що взаємозалежність мов з часом збільшується, неможливо виключати можливість їхнього впливу одна на одну, проте, невідомо, який тип мов опиниться під упливом, а який впливатиме.
Запозичення з інших мов
Статева приналежність слів безпосередньо пов'язана зі сприйняттям слів, але не з ідейною складовою слова. З цієї точки зору, вчені займаються вивченням лексичних і морфологічних змін в словах, запозичених з інших мов. Одним з яскравих прикладів модифікації слів при запозиченні є італійська мова. В цьому випадку, при запозиченні слів з англійської, визначенню статі посприяло фонетичне сприйняття італійцями та італійками англійських слів. Наприклад, для італійських іммігрантів слово «freezer» (морозильна камера) звучало як «freezə» — тобто, закінчення асоціюється з італійським закінченням «а», яке вказує на приналежність слова до жіночого роду, таким чином, в італійській інтерпретації слово модифікувався на «frisa».
Такі ж зміни відбуваються і в запозичених з англійської словах французької та німецької мов. Англійське закінчення «-ing» у французькій звучить як «ine», а в німецькому «ung», які також детермінують жіночий рід.
Гендерна нерівність
Способи присвоєння іменником певного роду і використання відмінних гендерних знаків у мові багато в чому залежить від звичаїв, звичок, цінностей і засад носіїв мови. У мовах з відсутністю гендерних відмінностей, в основному використовуються займенники, що вказують на обидва роди. Визначення чоловічого роду використовуються для опису предмета з невстановленим родом. Даний феномен переважного використання прикметників, орієнтованих на чоловічий рід, негативно впливає на положення жінок у суспільстві, оскільки факт чоловічого як загального засвоюється суспільством як норма.
Наприклад, використання таких понять як fireman, businessman (тобто явна вказівка на приналежність слова до «чоловічого» виду діяльності), створює в суспільстві когнітивний дисонанс. У суспільствах, які використовують вищевказаний тип мови, є ймовірність приниження ролі жінок і зменшення можливості досягнення ними успіху в апріорі орієнтованих на чоловіків професіях. У наш час і понині у багатьох місцях існує проблема гендерної нерівності, а також гендерних стереотипів, заснованих на біологічних характеристиках людини. В такій ситуації використання мов, у яких чітко простежується вказівка на гендерну приналежність, впливає на наше сприйняття статей і сприяє руйнуванню наявних стереотипів.
В англійській мові
На відміну від більшості інших індоєвропейських мов, англійська мова не зберігає граматичного роду, тому більшість її іменників, прикметників і займенників не є гендерно-специфічними. Хоча англійська, на відміну від староанглійської, граматично вільна від гендеру, вона має природну стать, що є семантичною концепцією. Відмінності природної статі залишаються в займенниках і присвійних прикметниках: he, him, his; she, her, hers.
Дискусія
Прихильниці і прихильники гендерно-нейтральної мови стверджують, що зробити мову менш упередженою не тільки похвально, але й досяжно. Попри це багато людей вважають нейтральну мову образливою, котра тільки посилює наявність відмінностей між чоловіками і жінками.
Зростає поширеність думки, що мова не просто відбиває те, як ми думаємо: вона й формує наше мислення. Цю концепцію покладено в основу гіпотези Сепіра-Уорфа, також відомої як гіпотеза лінгвістичної відносності.
Стандарти, які підтримують прихильниці та прихильники гендерно-нейтральної модифікації в англійській мові, застосовуються по-різному і в різній мірі серед викладачів англійської по всьому світу. Це відбиває відмінності в культурі та мовній структурі, наприклад, між американською англійською і британською англійською.
Аргументи «за»
Прихильниці та прихильники гендерно-нейтральної мови стверджують, що використання гендерно-специфічної мови передбачає чоловічі привілеї (male privilege) та відбиває гендерно нерівний стан суспільства.
- Відповідно до «Довідника з англійської лінгвістики», загальні займенники чоловічої статі та гендерно-специфічні посади — це випадки, коли англійська лінгвістична конвенція трактувала чоловіків як прототип людського виду, тобто ілюструють андроцентризм у мові.
- Слова, які відносяться до жінок, часто переходять у зміст, що часто приймає сексуальні підтексти.
- У довіднику про гендерночутливе (англ. non-sexist — несексистське) використання слів пояснюється, що слова, які чують діти, впливають на їхнє уявлення про гендерну відповідність певної посади (наприклад, для пожежницької роботи, firemen та firefighters: у першому випадку використання закінчення «men» вказує на те, що це саме «чоловіча» посада). Ці відмінності у використанні мови не випадкові, а навмисно створені з метою підтримання патріархального суспільства.
Аргументи «проти»
Різні критичні зауваження були висунуті проти використання гендерно-нейтральної мови, що найбільше зосереджується на конкретних звичаях, наприклад, використання слова «людина» («human») для «чоловіка» («man»). Також є думка, що лінгвістична диференціація жінок фактично відбиває те, що жінки більш цінуються, ніж чоловіки, а не менше. Противники і противниці гендерно-нейтральної мови часто стверджують, що ґендерно-нейтральна мова порушує право на вільне вираження поглядів і сприяє цензурі. Кілька коментаторів не погоджуються з використанням ґендерно-нейтральної мови як такої, але ставлять під сумнів її ефективність у подоланні сексизму.
Звернення до чоловіків та жінок в англійській
Прихильниці і прихильники гендерно-нейтральної мови вказують на відбиття у мові ролі жінки як «товару», що виражається в лінгвістичному фокусі на шлюбному статусі жінок: в той час, коли Mr (містер) використовується для чоловіків незалежно від сімейного статусу, титули Miss (для неодруженої) і Mrs (для одруженої) вказують на подружній стан жінки та сигналізують про її сексуальну доступність. І зазначають, що звернення «Ms» може бути використане для жінок незалежно від сімейного стану.
Назви професій в англійській
Гендерно-нейтральні посади не визначають статі згаданої особи, зокрема, коли стать фактично не відома або ще не визначена (як в оголошеннях про вакансії).
| Назва посади | Гендероване позначення | Гендерно-нейтральна форма |
|---|---|---|
| Пожежник / пожежниця | fireman | firefighter |
| Стюард/еса | steward / stewardess | flight attendant |
| Бармен / барвумен | barman / barmaid | bartender |
| Голова, головуючий(-а) | chairman / chairwoman | chairperson, chair |
Існують також випадки, коли є окрема жіноча форма, але основна (або «чоловіча») форма не вказує на чоловіка (наприклад, що включає чоловіка), і може однаково добре застосовуватися до будь-кого в професії, будь то чоловіки, жінки або люди з невизначеною статтю. Прикладами є actor та actress; usher та usherette; comedian та comedienne. У таких випадках прихильниці і прихильники ґендерно-нейтральної мови зазвичай виступають за невикористання окремої жіночої форми (завжди використовуючи «comedian», а не «comedienne», наприклад, навіть якщо референт відомий як жінка). Такі терміни, як «male nurse», «male model» або «female judge», іноді використовуються, у тих випадках, коли стать не має значення або вже зрозуміла (як у «my brother is a male nurse»).
Багато радниць і радників з несексистського використання зневажають таке формулювання, оскільки це означає, що хтось із цих людей є нижчим або нетиповим членом професії. Ще однією неприйнятною формою є префікс звичайної посади з «lady», як у словосполучення «lady doctor».
В українській мові
Українська мова є прикладом мови, в якій чітко розмежовуються три роди слів: чоловічий, жіночий та середній; при чому роди також впливають на творення дієслів, прикметників та займенників. Через цю тяглість українській досить складно досягти гендерної нейтральності. В українській гендерній лінгвістиці було виділено дві стратегії (фемінізації/маскулінізації та нейтралізації), що дозволяють зробити мову більш гендерночутливою та уникнути двох негативних явищ — мовного сексизму й мовного андроцентризму. В мовному контексті андроцентризм — це явище, коли загальний чоловічий рід застосовується на позначення і жінок, і чоловіків, тобто коли вихідною точкою в мові мислиться чоловік. Загальний чоловічий рід в українській мові переважає в текстах різних жанрів: від національного гімну (І покажем, що ми, браття, козацького роду), до підручників (Любий першокласнику!)
Стратегія фемінізації/маскулінізації
Стратегія фемінізації зводиться до послідовного вживання фемінітивів і оминання загального чоловічого роду. Особливо часто застосовується у назвах професій. Шляхами фемінізації є вживання вже наявних фемінітивів (студентка, лікарка, викладачка) та створення нових фемінітивів (соціологиня, агентка). При цьому, мають бути також створені та застосовані маскулінітиви, за тієї умови, якщо слово жіночого роду є початковим. В українській мові відносно мало назв професій від початку не мали відповідників чоловічого роду, до того ж стосуються вони переважно низькокваліфікованих занять: домогосподарка, покоївка, манікюрниця тощо. Унікальним є слово доярка, від якого утворилась чоловіча назва дояр. Це сталось після того, як професію було механізовано. Інший незвичний приклад засвідчує слово медбрат. Воно хоч і використовується в побуті, проте в офіційних документах чоловік цієї професії значиться як медсестра. Класифікатор професій в Україні загалом повільно адаптується до нововведень, гальмуючи їхню появу у побутовому і офіційному вжитку.
Хоча фемінітиви врівноважують уявлення про позицію жінки на ринку праці, не всі жінки підтримують їхній вжиток. Деякі свідомо відмовляються від вжитку фемінітивів стосовно своєї фахової самоідентифікації, аргументуючи це тим, що фемінітив вказує на їхню стать, а не професійність. Відомим прикладом такої риторики є фраза Марини Цвєтаєвої «я — поет!», в якій вона заперечує свою жіночність, підкреслюючи професіоналізм. Однак, вживання загального слова для представниць і представників професій різних гендерів в українській мові не є можливим, як, наприклад, в англійській, адже в будь-якому випадку слово матиме граматичний рід.
Не дивлячись на розповсюдження вжитку фемінітивів, стосовно змішаних груп людей, навіть якщо переважна більшість — жінки, досі використовується загальний чоловічий рід. «Активісти, працівники, професіонали, учасники». Чоловічий рід в цьому випадку ототожнюється з загальнолюдським, а отже, ігнорує жінку в картині світу. Нерідко зустрічаються оголошення: «Потрібні кухарі. Потрібні покоївки». Тому стратегія фемінізації заохочує використання одночасно і чоловічих, і жіночих форм при згадуванні осіб у множині (письменники та письменниці, студент_ка, авторів/-ок). Гендерні дослідниці Ольга Плахотнік та Марія Маєрчик пропонують як альтернативу використання символу «зірочка» — * (письменники*) у випадках, коли андроцентризму у тексті не вдалося уникнути. Зірочку також іноді використовують для позначення трансгендерності, або тоді, коли складно визначити стать, особливо при перекладі з безгендерної мови.
Стратегія нейтралізації
Стратегія нейтралізації, на відміну від стратегії фемінізації, полягає в послідовному ослабленні ролі граматичних гендерних категорій не через використання фемінітивів/маскулінітивів, а завдяки використанню збірних понять, слів спільного роду, описових конструкцій або інших лексичних засобів. Прикладом нейтралізацій можуть слугувати такі слова і словосполучення, як «студентство» (замість «студенти»), «наукова спільнота» (замість «науковці»), «аудиторія» (замість «глядачі»). Також стратегія нейтралізації заохочує використання таких гендерно-нейтральних слів, як «особа», «людина», «персона».
Стратегія нейтралізації стосується також нейтрального вживання дієслів, особливо у випадках звернення до особи, стать якої невідома. Наприклад, гендерними лінгвістками вважається некоректним використання у поєднанні із займенником дієслова у формі минулого часу чоловічого роду: «Якщо ти здатний відчувати слово…» Більш нейтральним у такому випадку є вживання дієслова в формі другої особи однини або першої особи множини, в яких неможливо простежити гендерну належність тих, на кого направлене звернення — «Якщо ти можеш відчувати…» чи «Якщо ми здатні відчувати…» В такому випадку зміст фрази зберігається, однак уникається мовний андроцентризм.
Гендерна метафора
Гендерна нейтральність в українській мові стосується також і трансформації вжитку тропів. Через вкарбовані у граматику гендерні категорії, художні засоби також набули гендерованих ознак. Такі тропи узагальнюються терміном «гендерна метафора». Поняття гендерної метафори ввела лінгвістка Алла Кириліна. Дослідниця визначила її як різновид тілесної метафори − фігуру перенесення фізичних чи духовних властивостей «жіночості» і «чоловічості» на речі, не пов'язані зі статтю, наприклад, «мужні вчинки», «вічна жіночність», «політична імпотенція» тощо. Відтак, у широкому розумінні термін позначає всяке метафоричне перенесення, пов'язане зі статтю людини. Гендерну метафору часто використовують у медіях (особливо в заголовках) для створення сенсаційних образів, які б привертали увагу до повідомлення. Хоча в гендерній лінгвістиці не наполягають на повному виключенні таких художніх засобів з ужитку, та все ж рекомендується вживати їх з обережністю.
Див. також
Джерела
- ↑ Yasir Suleiman (ed.) (1999) «Language and Society in the Middle East and North Africa», ISBN 0-7007-1078-7, Chapter 10: «Gender in a genderless language: The case of Turkish», by Friederike Braun
- Kuteva, Bernd Heine ; Tania (2006). Language contact and grammatical change (Reprinted. ed.). Cambridge [u.a.]: Cambridge Univ. Press. ISBN 978-0521608282
- (eds.), Martine Vanhove … (2012). Morphologies in Contact. Berlin: Akademie Verlag Berlin. p. 97. ISBN 978-3050057019.
- Thomas, Ursula (June 1, 2016). Critical Research on Sexism and Racism in STEM Fields (1 edition ed.). IGI Global. ISBN 9781522501749.
- Ridgeway, Cecilia L. (2011). Framed by gender: how gender inequality persists in the modern world. Oxford [England]: Oxford University Press. ISBN 9780199755776.
- Chappell, Virginia (2007). «Tips for Using Inclusive, Gender Neutral Language». Marquette.edu. Retrieved July 16, 2016.
- «Guidelines on Gender-Neutral Language». United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (UNESCO), 1999.
- ↑ Miller and Swift (1988), 45, 64, 66.
- Aarts, Bas and April M. S. McMahon. The Handbook of English Linguistics. Malden, MA; Oxford: Blackwell Pub., 2006, ISBN 978-1-4051-1382-3.
- Spender (1980), 18.
- Miller and Swift (1988).
- Spender (1980), 1-6.
- Lynch, Jack. «Guide to Grammar and Style». rutgers.edu. Retrieved July 16, 2016.
- «Against the Theory of „Sexist Language“». Friesian.com. Retrieved July 16, 2016.
- Pauwels, Anne (2003). «Linguistic Sexism and Feminist Linguistic Activism». The Handbook and Language of Gender.
- Freeman (1979), 491.
- Гендерна експертиза підручника / Малахова О. А., Марущенко О. А., 2016
- ↑ Гендер для медій: Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / За редакцією Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової. — Київ: Критика, 2013. — 217 с.
- Фемінітиви в українській мові / Н. М. Ящук // Вінницький національний технічний університет
- Автоетнографія як феміністичне самоінтерв'ювання / Переклад: Марія Маєрчик, Ольга Плахотнік. Феміністична критика #1, 2018
- Міньковська І. І, Малахова О. А. Несексистська мова як інструмент формування гендерночутливого освітнього простору. Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА»: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,. с. 175–186.
- Резанова, З. И. (2011). Гендерная метафора: типология, лексикографическая интерпретация, контекстная репрезентация. Вестник томського государственного университета.