Ганс-Юрген фон Арнім (нім. Hans-Jürgen von Arnim; нар. 4 квітня 1889, Ернсдорф, Сілезія — пом. 1 вересня 1962, Бад-Вільдунген) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941). Командував німецькими військами під час Північно-Африканської кампанії. 12 травня 1943 року взятий у полон в Тунісі британськими військами.
| Ганс-Юрген фон Арнім | |
|---|---|
| Hans-Jürgen von Arnim | |
| | |
| Народження | 4 квітня 1889 Ернсдорф, Сілезія |
| Смерть | 1 вересня 1962 (73 роки) Бад-Вільдунген, Гессен |
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
| Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська |
| Рід військ | піхота, танкові війська |
| Освіта | Військове училище Данцигу |
| Роки служби | 1907–1943 |
| Звання | Генерал-полковник |
| Командування | 52-га піхотна дивізія 27-ма піхотна дивізія 17-та танкова дивізія 39-й танковий корпус 5-та танкова армія Група армій «Африка» |
| Війни / битви | Війни та битви (див.): |
| Рід | Arnimd |
| Нагороди | |
| Ганс-Юрген фон Арнім у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Військова кар'єра
- 25 травня 1908 — фанен-юнкер-єфрейтор
- 18 липня 1908 — фанен-юнкер-унтер-офіцер
- 19 листопада 1908 — фенрих
- 19 серпня 1909 — лейтенант
- 27 січня 1915 — обер-лейтенант
- 27 січня 1917 — гауптман
- 1 квітня 1928 — майор
- 1 квітня 1932 — оберст-лейтенант
- 1 липня 1934 — оберст
- 1 січня 1938 — генерал-майор
- 1 грудня 1939 — генерал-лейтенант
- 17 грудня 1941 — генерал танкових військ
- 4 грудня 1942 — генерал-полковник
Ганс-Юрген Теодор фон Арнім народився 4 квітня 1889 року в містечку Ернсдорф у сілезькій провінції в родині прусського генерал-майора Ганса фон Арніма (1861—1931). 1 квітня 1908 року поступив фанен-юнкером до 4-го гвардійського пішого полку[de] прусської армії. З 1 жовтня 1908 до 1 липня 1909 року проходив навчання у військовому училищі в Данцигу. 19 серпня 1909 року отримав патент лейтенанта.
Перша світова війна Редагувати
На початок Першої світової війни лейтенант фон Арнім — ад'ютант I батальйону 93-го резервного піхотного полку, разом з яким воював у Бельгії та в Північній Франції. 23 серпня 1914 року фон Арнім був поранений. У вересні 1914 року нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня, пізніше, в листопаді 1914 року і 1-го ступеня. З листопада 1914 по червень 1915 року — виконувач обов'язків ад'ютанта 93-го резервного піхотного полку. 4 листопада 1915 року призначений командиром роти, на чолі якої бився на Західному фронті.
20 липня 1916 року поранений у бою, після лікування повернувся до строю. У жовтні 1916 року призначений офіцером з озброєння штабу 4-ї гвардійської піхотної дивізії[de], що змагалася на Східному фронті. У квітні 1917 року офіцер штабу Гвардійського резервного корпусу.
В липні 1917 року фон Арніма призначено дивізійним ад'ютантом 4-ї гвардійської піхотної дивізії. В жовтні 1917 року він став командиром піхотного батальйону 93-го резервного піхотного, а згодом 93-го піхотного полків, на чолі яких бився в останніх боях Першої світової війни на Західному фронті. За час Першої світової війни він зарекомендував себе відмінним офіцером, окрім Залізного хреста обох ступенів був нагороджений ще двома орденами.
Інтербеллум Редагувати
Після капітуляції Німецької імперії у війні гауптман Ганс-Юрген фон Арнім залишився на військовій службі у лавах рейхсверу. 1 травня 1919 року призначений командиром роти 29-го піхотного полку. З 1 жовтня 1920 року — командир роти 5-го прусського піхотного полку в Ангермюнде. З 1921 по 1922 року був дивізійним ад'ютантом. Наступні два роки фон Арнім прослужив в Касселі в штабі групи армій. У жовтні 1924 його перевели в міністерство оборони Веймарської республіки.
15 жовтня 1935 року прийняв командування 68-м піхотним полком, який входив у знову сформовану 23-тю піхотну дивізію. У січні 1938 року отримав звання генерал-майор, з травня 1939 року — офіцер для спеціальних доручень верховного командування сухопутних військ. Напередодні Другої світової війни виведений до резерву фюрера.
Друга світова війна Редагувати
12 вересня 1939 року генерал-майора фон Арніма призначено командиром 52-ї піхотної дивізії, яка перебувала в стадії формування. Ця дивізія входила до XI армійського корпусу 1-ї польової армії і формувалася в Саарпфальці. У Французькій кампанії дивізія діяла в складі III армійського корпусу генерала артилерії Курта Гаасе.
У жовтні 1940 року його перевели в Мюнхен і призначили командиром 17-ї танкової дивізії, що формувалася на фондах 27-ї піхотної дивізії.
На червень 1941 року 17-та танкова дивізія організаційно підпорядковувалася XXXXVII моторизованого корпусу генерала артилерії Йоахіма Лемелсена, що входив до основного ударного угруповання групи армій «Центр». З перших днів війни проти Радянського Союзу 17-та танкова дивізія форсувала Буг північніше Брест-Литовська і 24 червня захопила Слонім. 26 червня брала участь у відбитті радянської контратаки поблизу Стовбців. 27 червня під час бою на околиці цього міста генерал фон Арнім був поранений. Його відправили до Польщі, а потім у Берлін на лікування. Лише у вересні 1941 року фон Арнім повернувся до своєї дивізії після повного одужання і відпустки через поранення. Він взяв участь у боях під Києвом, Вязьмою і Брянськом. 4 вересня 1941 року фон Арнім нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
11 листопада 1941 року генерал фон Арнім призначений командиром 39-го моторизованого корпусу групи армій «Північ», який вів бої під обложеним Ленінградом. Він командував корпусом, що активно діяв під час ведення наступальних та оборонних боїв під Тихвіном, на торопецько-холмському напрямку, під час битви обложеного німецького угруповання в Холмському котлі.
9 липня 1942 року шляхом перейменування XXXIX моторизованого корпусу був створений XXXIX танковий корпус, яким продовжував командувати генерал танкових військ Ганс-Юрген фон Арнім.
3 грудня 1942 року його терміново перекинули на Північно-африканський театр війни, де фон Арнім очолив 5-ту танкову армію. Наступного дня йому присвоєне звання генерал-полковник. Очолював свої війська під час запеклих боїв у Тунісі. З 10 березня 1943 року змінив на посаді командувача групи армій «Африка» генерал-фельдмаршала Ервіна Роммеля.
12 травня 1943 року взятий у Тунісі в полон британськими військами. Перебував у британському таборі військовополонених Трент-Парк. 1 липня 1947 року звільнений з полону на волю.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Alman, Karl (1998). Ritterkreuzträger des Afrikakorps. Rastatt, Germany: VPM Verlagsunion Pabel Moewig. ISBN 3-8118-1457-5.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
- Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Sönke Neitzel: Abgehört. Deutsche Generäle in britischer Kriegsgefangenschaft 1942—1945. ISBN 3-549-07261-9.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганс-Юрген фон Арнім |
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 25 грудня 2011. (нім.)
- Generaloberst Hans-Jürgen Bernhard Theodor von Arnim. на geocities.com. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 25 грудня 2011. (англ.)
- (нім.)
- Arnim, von, Hans-Jürgen [ 23 березня 2010 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-полковника Г.-Ю. Арніма