Вінберг Ернест Борисович

Ернест Борисович Вінберг (нар. 26 липня 1937, Москва — 12 травня 2020, Москва) — радянський і російський математик, доктор фізико-математичних наук (1984), професор кафедри вищої алгебри МДУ (1990), професор Незалежного Московського університету (1991), заслужений профессор МДУ. Фахівець в області вищої алгебри, теорії груп Лі, теорії інваріантів.

Вінберг Ернест Борисович
рос. Винберг Эрнест Борисович
Народився	26 липня 1937(1937-07-26) Москва, СССР
Помер	12 травня 2020(2020-05-12) (82 роки) Москва, Росія ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
Поховання	Ваганьківський цвинтар^d
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Московський державний університет імені Ломоносова
Галузь	математика
Заклад	МДУ
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	Доктор наук (1984)
Науковий керівник	Динкін Євген Борисович, Ілля Йосипович Пятецький-Шапіро^[en]
Відомі учні	Віктор Кац, Борис Юлійович Вейсфеллер^[en]
Аспіранти, докторанти	Віктор Кац Vladimir Leonidovich Popov^d Sergei Mironovich Natanzon^d Dmitry Vladimirovich Alekseevsky^d Evgeny Mikhailovich Andreev^d Alexander Grigorievich Elashvili^d Osip Vladimirovich Shvartsman^d Boris Ovseevich Makarevich^d Igor Konstantinovich Zhuk^d Alexander Mitrofanovich Popov^d Andrey Vladimirovich Alekseevskij^d Dmitrii Ivanovich Panyushev^d Levon Vladimirovich Antonyan^d Nikolay Dmitrievich Beklemishev^d Pavel Ivanovich Katsylo^d Marina Aleksandrovna Mikhajlova^d Elena Valentinovna Misyureva^d Vadim Olegovich Bugaenko^d Oleg Petrovich Ruzmanov^d Dmitri A. Shmelkin^d Dmitry Andreevich Timashev^d Ivan Vladimirovich Arzhantsev^d Jenia Tevelev^d Vsevolod Emilevich Kordonskij^d Anvar Gayazovich Nurmiev^d Dmitry Davidovich Pervushin^d Anna Aleksandrovna Felikson^d Aleksei Aleksandrovich Tarasov^d Pavel Viktorovich Tumarkin^d Oksana Sergeevna Yakimova^d Ivan Losev^d Alexander Vladimirovich Smirnov^d Leonid Grigorievich Rybnikov^d Evgeny Yurievich Smirnov^d Arsenij Aleksandrovich Zorin^d Petr Glebovich Parfenov^d Oleg Grigorievich Styrt^d Boris N. Kimel'fel'd^d Roman Sergeevich Avdeev^d Aleksey Leonidovich Konstantinov^d Nikolay Bogachev^d
Членство	Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	математиці
Нагороди	Премія Московське математичне товариство (1963) Премія Олександра фон Гумбольдта (1997) Премія «Життя, присвячене математиці» (2014)
Особ. сторінка	mech.math.msu.su/department/algebra/staff/vinberg/
Вінберг Ернест Борисович у Вікісховищі

Біографія

Е. Б. Вінберг народився в Москві в 1937 році. Його батько, Борис Георгійович Вінберг, був інженером і працював на заводі «Динамо»^[ru] (Московський завод електромашинобудування імені С. М. Кірова). Мати, Віра Євгенівна Похвальнова, деякий час після закінчення фізико-математичного факультету 2-го МДУ^[ru] викладала в різних місцях, а потім працювала на заводах інженером-розраховувачем.

Закінчивши школу із золотою медаллю, Ернест вступив на механіко-математичний факультет^[ru] МДУ без іспитів — успішно пройшовши співбесіду. Проте із зарахуванням у нього виникли проблеми через дуже високу короткозорість; прийняли на факультет Вінберга тільки після особистого втручання Ю. М. Работнова^[ru] (у той час — декан мехмату).

Закінчив механіко-математичний факультет^[ru] МГУ (1959) і аспірантуру по кафедрі вищої алгебри (1961). Кандидат фізико-математичних наук (1962), доктор фізико-математичних наук (1984). З 1961 року працює на кафедрі вищої алгебри; з 1966 року — доцент, з 1991 року — професор.

Головний редактор журналів «Transformation Groups» (з 1996 р.), «Математична просвіта» (з 2006 р.). Член редколегій журналів «Функціональний аналіз і його застосування»^[ru], «Праці Московського математичного товариства» (з 1999), «Journal of Lie Theory» (з 1994 р.).

Член правління Московського математичного товариства.

Запрошений доповідач на Міжнародному конгресі математиків у Варшаві (1983). Лауреат премії Гумбольдта (1997). Іноземний почесний член Американської академії мистецтв і наук (2010).

Читає основні й спеціальні курси лекцій «Вища алгебра», «Лінійна алгебра і геометрія», «Групи Лі», «Напівпрості групи Лі», «Симетричні простори», «Теорія інваріантів», «Групи відображень». Співкерівник спецсемінару «Групи Лі та теорія інваріантів».

Автор класичного університетського підручника «Курс алгебри». У введенні до цього підручника Вінберг писав: «Відповідно до свого погляду на математику я прагнув замінювати викладення та складні міркування ідеями»; ці слова виражають математичне кредо вченого, якому він намагався слідувати в усіх своїх роботах, замінюючи довгі рутинні доведення короткими, елегантними і в той же час цілком строгими аргументами.

Під науковим керівництвом Е. Б. Вінберга захищені 42 кандидатські дисертації і 7 докторських.

Помер 12 травня 2020 від COVID-19.

Наукова діяльність

Наукові інтереси Е. Б. Вінберга пов'язані з теорією груп і алгебр Лі, однорідних просторів, симплектичною геометрією, теорією інваріантів, теорією представлень, алгебричною геометрією, геометрією Лобачевского.

Такий круг інтересів Вінберга багато в чому визначився ще в його студентські роки, коли він в школі Е. Б. Динкіна вивчав теорію груп Лі. Першою його науковою роботою стала дипломна робота, в якій Е. Б. Вінберг отримав опис інваріантних лінійних зв'язностей в однорідному просторі групи Лі .

Наступний цикл робіт Е. Б. Вінберга відноситься до теорії однорідних опуклих конусів. З кожним таким конусом асоційована однорідна область Зігеля^[ru], і Вінберг істотно продовжив і розвинув вивчення цього круга питань, почате в піонерських роботах Э. Картана і І. Пятецького-Шапіро^[en]. Зокрема, Вінберг побудував перший приклад несамопов'язаного опуклого однорідного конуса і отримав повну класифікацію самопов'язаних опуклих однорідних конусів, основану на несподівано виявленому зв'язку таких конусів з компактними йордановими алгебрами. В ході своїх досліджень він відкрив новий клас неасоціативних алгебр, які в сучасній математичній літературі прийнято називати алгебрами Вінберга.

Е. Б. Вінберг першим (починаючи зі своєї роботи «Дискретні групи, породжені відображеннями, в просторах Лобачевского») став систематично вивчати гіперболічні групи відображень — дискретні кристалографічні групи, породжені відображеннями; у цій області він став і основоположником, і визнаним науковим лідером.

У 1980 році Вінберг повернувся до вивчення опуклих конусів, але вже в абсолютно іншому контексті: він опублікував роботу «Інваріантні опуклі конуси і впорядкування в групах Лі», відкривши новий напрям в теорії груп і алгебр Лі.

Е. Б. Вінберг опублікував понад 100 наукових статей, видав 10 монографій і навчальних посібників.

Публікації

• Вінберг Е. Б. . Інваріантні лінійні зв'язності в однорідному просторі // Праці Московського математичного товариства. — 1960. — Т. 9. — С. 191—210.
• Вінберг Е. Б. . Теорія однорідних опуклих конусів // Праці Московського математичного товариства. — 1963. — Т. 12.
• Вінберг Е. Б. . Дискретні групи, породжені відображеннями, в просторах Лобачевського // Математичний збірник^[en]. — 1967. — Т. 72 (114), № 3. — С. 471—488.
• Вінберг Е. Б. . Інваріантні випуклі конуси та упорядкування в групах Лі // Функціональний аналіз і його застосування^[ru]. — 1980. — Т. 14, вып. 1.
• Вінберг Е. Б. . Лінійні подання груп. — М. : Наука, 1985. — 144 с.
• Вінберг Е. Б., Оніщік А. Л. . Основи теорії груп Лі. — М. : ВІНІТІ^[ru], 1988. — С. 5—101. — (Підсумки науки і техніки. Сер. «Сучасні проблеми математики. Фундаментальні направлення». Т. 20)
• Вінберг Е. Б. . Курс алгебри. 2-е вид. — М. : Вид-во МЦНМО, 2013. — 590 с. — ISBN 978-5-4439-0209-8.

Примітки

1. Вінберг Ернест Борисович(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
2. . Сайт фонду «Династія» Дмитра Зіміна. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 березня 2016. 
3. https://nplus1.ru/blog/2020/05/15/vinberg
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. https://www.amacad.org/person/ernest-borisovich-vinberg
6. . Сайт кафедри вищої алгебри МДУ. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 24 грудня 2015. 
7. Ігор Чубаров. . // «Семь искусств», 2013, № 7 (40). Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 23 березня 2016. 
8. Олексіївский, Бугаєнко, Ольшанський та ін., 1997, с. 193.
9. Arzhantsev, Gusein-Zade, Ilyashenko et al., 2008.
10. . Загальноросійський математичний портал. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 24 грудня 2015. 
11. Вінберг, 2013, с. 63.
12. Олексіївський, Бугаєнко, Ольшанський та ін., 1997, с. 193.
13. Вінберг, 1967.
14. Олексіївський, Бугаєнко, Ольшанський та ін., 1997, с. 196.
15. Вінберг, 1980.
16. Олексіївский, Бугаенко, Ольшанский та ін., 1997, с. 194.

Див. також

• Тумаркін, Лев Абрамович

Література

• Алексеевский Д. В., Бугаенко В. О., Ольшанский Г. И., Попов В. Л., Шварцман О. В. Эрнест Борисович Винберг [ 15 січня 2016 у Wayback Machine.] (к шестидесятилетию со дня рождения) // Успехи математических наук. — 1997. — Т. 52, вип. 6 (318). — С. 193—200. — DOI: 10.4213/rm1602.. [ 15 січня 2016 у Wayback Machine.]

• Arzhantsev I. V., Gusein-Zade S. M., Ilyashenko Yu. S., Onishchik A. L., Sossinsky A. B., Timashev D. A., Tsfasman M. A. Ernest Borisovich Vinberg [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.] // Moscow Mathematical Journal^[ru], 2008, 8 (4). — P. 617—620.

Посилання

• Вінберг Ернест Борисович [ 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (Сторінка на сайті кафедри вищої алгебри МГУ)

• Вінберг Ернест Борисович [ 15 січня 2016 у Wayback Machine.] (Сторінка на Загальноросійському математичному порталі)