Віленська білоруська гімназія

Віленська білоруська гімназія (1919–1944) — одна з перших білоруських середніх шкіл, яка виховала багатьох лідерів національного руху Білорусі.

Віленська білоруська гімназія
Дата створення / заснування	1918
Менеджер/директор	Радослав Островський
Країна	Польська Республіка і  Литва
Адміністративна одиниця	Вільнюс
Час/дата припинення існування	1944
Категорія працівників	Q9779440?
Віленська білоруська гімназія у Вікісховищі

Координати: 54°40′ пн. ш. 25°16′ сх. д. / 54.667° пн. ш. 25.267° сх. д. / 54.667; 25.267

Історія

Організована 1 лютого 1919 року Іваном Луцькевичем як приватна гімназія. Дозвіл на заснування гімназії дали німці в кінці 1918 і підтвердила литовська влада — напередодні зайняття міста Червоною армією на початку січня 1919 року. Регулярні заняття в школі почалися 1 лютого 1919. Гімназія розташовувалася в «Базиліанських стінах», найбільшому білоруському осередку у Вільнюсі. Гімназія була 8-класним навчальним закладом гуманістичного типу. Білоруською спочатку викладалися всі предмети тільки в підготовчому, першому й другому класах, старшокласники вчилися російською (виняток становили білоруська література, історія та географія Білорусі). Поступово гімназія стала національним навчальним закладом, з 1924 всі дисципліни викладалися білоруською. На початку існування гімназії разом з нею діяв притулок для дітей-сиріт, заснований О. А. Станкевичем, учительські курси.

Гімназія працювала, незважаючи на перешкоди з боку польських і радянських властей, кілька разів міняла приміщення, юридичний та освітній статус. Гуртожиток білоруської гімназії в 2 половині 1930-х перебував у триповерховому будинку на вул. Великій (Didzioji g., 30) поряд з костелом Св. Казимира. За Maironio g., 4 (колишня вул. Св. Анни) була їдальня для учнів білоруської гімназії. Православні учні гімназії з кінця 1920-х слухали проповіді білоруською в церкві Св. Параскеви, або П'ятницькій (Didzioji g., 2).

У гімназії діяли учнівські гуртки, духовий оркестр, хор, бібліотека, видавалися друковані та рукописні журнали.

У 1937–1939 білоруська гімназія розташовувалася в будівлі (зруйнованій під час війни) навпроти храму Святого Духа на вул. Домініканській (Dominikonu g.), що належав державній польській гімназії імені Юліуша Словацького (з 1932 білоруський навчальний заклад був її філією, у 1939–1941 — мала статус прогімназії, потім неповної середньої школи).

Діяла до червня 1944 року, була закрита більшовицькою владою.

Віленська білоруська гімназія була освітньою установою високого рівня, тому там, крім білорусів, вчилися і євреї, і поляки, росіяни і кілька латишів. Наступником традицій Віленської білоруської гімназії є білоруська середня школа імені Ф. Скорини у Вільнюсі, відкрита зусиллями вільнюських білорусів у кін. XX століття.

З учнів гімназії складалася Білоруська драматична майстерня.

Деякі співробітники

Група другого випуску гімназії. Перша справа у другому ряду — Наталя Арсенева. 1921

• Олехнович Франтішек
• АНЦУКЕВІЧ Микола, вчитель, директор
• Островська Антоніна, викладала «ручну працю»
• Островський Радослав, директор (1924—1936, з перервою, викладав математику, фізику і космографію
• Богданович В'ячеслав, вчитель математики
• БОРИСОГЛІБСЬКИЙ Леонід, учитель фізики
• БЕНЦЛЕБЕН (БАНЦЛЕБЕН) Наталія, вчителька німецької мови
• Беер, керував хором
• ВІСЛОВХ (ВІСЛАВХ) Северин, викладав історію Польщі
• Витан-Дубейковскій Юліана, вчителька німецької мови (1919-22)
• Вишневський
• Горецька (Чернявська) Леоніла, вчителька білоруської мови
• Горецький Максим
• ГЛУХІВСЬКИЙ
• ГЛЯКОВСЬКІ Станіслав, вчитель Закону Божого (1933-39)
• Гриневич Антон, учитель співу
• Гришкевич Франтішек, директор (1941-44)
• Дворчаниа Гнат, учитель білоруської літератури
• Дичковський Я., викладав православний Закон Божий
• Дроздович Йосип
• Дубицький, вів додаткові математичні курси і підготовчі курси до складання на атестат («Матура»)
• Диліс Павло , викладав кальвіністам Закон Божий
• Жук-Гришкевич Вінсент, вчитель історії
• ЗАМОРИН Михайло, учитель білоруського, російського мов, географії та гімнастики
• Згірський А., учитель співу
• Зенькович В.
• ІЛЛЯШЕВИЧ Микола, викладав пропедевтику філософії
• ІЛЛЯШЕВІЧ Федір, учитель білоруської мови
• КАЛИНІВСЬКИЙ, вчитель польської мови, після Швахловіча
• КОРОЛЬ Симон
• КАСІНСЬКА Габріель
• Котович Іван, учитель природознавства в перших класах
• Кахановіч Михайло, голова педагогічної ради (1918), директор (1919—1922)
• КИТ Борис, вчитель (1931—1939), директор (1939)
• КОВШ Олександр, вчитель православного Закону Божого
• Красінський Н., інспектор гімназії
• Красковський, учитель історії
• КШЕМЕНЕВА, вчителька польської мови, після Олександрович
• Луцкевич Антон, учитель білоруської мови
• Луцкевич Іван, учитель білорусознавства і краєзнавства
• Лукашевич В., викладав православний Закон Божий
• Лукашевич , секретар гімназії
• Мороз Ольга , офіціантка і прибиральниця
• Мартінчік Микола, викладав хімію і анатомію
• Микулина Фаїна, викладач загальної історії
• МИХАЛЕВИЧ Олександр, учитель латинської та німецької мов, директор
• Неканда-ТРЕПКА Антон, директор (1922-23, 1928-30), викладав фізику з 1920
• ПАВЛОВИЧ Сергій, вчитель православного Закону Божого, директор (1925—1928)
• ПЛІС Михайло, вчитель православного Закону Божого (1919—1923)
• Рак-Михайлівський Симон, учитель (1920 -?)
• Ральцевич Костянтин, вчитель математики
• РУСАК Ольга, вчителька німецької мови (НБГ, з 1934)
• Русецька Люба, викладала «науки про речі»
• РЕШАЦЬ Йосип, учитель Закону Божого
• САВИЦЬКИЙ Іван, вчитель історії в перших класах
• Савінський, вчитель математики
• Соколова-ЛЕКАНТ Олена, учитель білоруської мови (1919—1944)
• Сосновська Ніна, вчителька малювання
• Синявський Микола, вчитель математики
• СТАНКЕВИЧ Адам, о., Учитель католицького Закону Божого (1919—1944)
• Толочко Владислав, о., Учитель католицького Закону Божого
• Тарашкевич Броніслав, 'директор' (1921—1922)
• ШВАХЛОВИЧ, вчитель польської мови
• ШНАРКЕВІЧ Йосип, керував хором
• Ширма Григорій, учитель співу і вихователь в гуртожитку
• Щасний Петро
• Родичка Павло, викладач малювання (1920-ті)

Деякі учні

• Арсеньєва Наталя
• Арень Слава
• Островський Г.
• Бобрович Леон
• Бакач Петро
• Белокоз Віра
• Будько Ірена
• Будько Людвіка
• Будько Чеслав
• Биховець Аркадій
• ВАСИЛЕВИЧ Чеслав
• Василевський Микола
• Васильок М.
• Витушка Міхал (вип. 1930)
• ВОЙТИК (ЛУЦКЕВИЧ) Галина
• Гаврилович Кіра
• Галяк Леонід (вип. 1930)
• Грузд Василь
• Гришкевич Франтішек (вип. 1926)
• Дворчанин Гнат (екстерн. 1921)
• Диліс Арнольд
• Диліс АВГЕН
• Диліс Павло
• Жамойтіна Людмила (вип. 1937)
• Жук-Гришкевич Вінсент (вип. 1922)
• ЖИТВЕВИЧ Олександр (Шура)
• Залкинд Емма
• Іверс Анатоль (Місско Іван) (1926—1928)
• ІЛЛЯШЕВІЧ Микола (вип. 1923)
• ІЛЛЯШЕВІЧ Федір
• Кабак Антон
• КАВЕРДА Борис
• Каллаур Вл.
• Каліцький Йосип
• Колодки Олександр (1926—1927)
• КОРОЛЬ Всеволод (вип. 1936)
• Карпюк Анна
• Косяк Іван
• Косяк Костянтин
• КАТКОВІЧ Анеля
• Климович Адольф
• Корж В.
• КОВШ Святослав (вип. 1934)
• Краків Ольга
• Куба
• Луцкевич Леон
• Луцкевич Юрій (Юрка)
• Мороз Ольга
• Мартинович (СПОРИК) Леоніла
• Матвєєва Тетяна
• Міско Якуб (1925—1928)
• МИХАЛЕВИЧ Галя
• МИХАЛЕВИЧ Наталія
• Меделка Герек
• Меделка Чесь
• Найдзюка Чеслав
• Найдзюка Йосип [Уточнити!]
• ПАДАБЕД Раїса
• ПАДАГЕЛЬ
• Потапович Іван (вип. 1931 г.)
• Павлов Костянтин (7 кл., 1935)
• Павлов Леон (7 кл., 1935)
• Пецюкевіч Мар'ян (Маріан)
• ПРАХАРОВІЧ Ніна
• ПРОХОРОВ А. (8 кл., 1922)
• Петровський
• Радюк П.
• РУСАК (Станкевич) Мирослава
• Ридлевський Леон
• Соколов Анатолій
• Сакович Юліан
• Сологуб Алесь (вип. 1927 г.)
• Скурко Євген (Максим Танк)
• Семашкевич Р.
• Сидорович В.
• СКУРЧАНКА Марія
• СТАНКЕВИЧ Ян (вип. 1921 роки)
• СТАНКЕВИЧ Ярослав
• СТАПОВІЧ (Степовіч) Бернард
• Сенкевич Олексій [Уточнити!]
• Тарас Ніна (вип. 1936)
• Тарасюк Юрка
• Тавлай Валентин
• Тумаш Вітовт
• Урбанович Йосип
• Хонявко Чеслав
• Хворет Іван (вип. 1927 р.)
• Шавель Володимир
• ШАНТИРЬ Антон
• Шестаков Євгенія (Женя) (вип. 1939 г.)
• Швед Галина
• Шостак Віра
• ШУТОВІЧ Ян (вип. 1924)
• Шидловський Олександр (з 1921)
• ЯНЕЛЬ Кузьма

Література

• Вабіщевич А. Проблема національної свідомості в діяльності Товариства білоруської школи в 1920-30-ті роки // Формування і розвиток національної самосвідомості білорусів: Матеріали Міжнародної конференцію, яка відбулася в Молодечно 19-20 серпня 1992 року — М.: Національний науково-просвітницький центр імені Ф. Скорини, 1993. — С. 164—167.
• Вабіщевич А. М. Білоруські гімназії в культурно-просвітницькому та суспільно-політичному житті Західної Білорусі (1920 — 1930-я рр.) // Białoruskie Zeszyty Historyczne. — 2002. — № 18. — с.78 — 90.
• Вабіщевич А. М. Національна школа в Західній Білорусі (1921—1939) // Білоруський історичний журнал. — 1994. — № 2. — С. 38-46.
• Вабіщевич А. М. Товариства білоруської школи // Білоруський історичний журнал. — 1997. — № 1. — С. 86-99.
• Вабіщевич А. М. Просвещение в Західній Білорусі (1921—1939). — Брест, 2004. — 116 с.
• Катковіч A., Катковіч-Клентак В. Спогади / Упоряд. ред. Глаговський А., Хоружий В. — Білосток: Білоруське історичне товариство, 1999. — 142 с. ISBN 83-909009-9-8 .
• Кіт Б. Спогади про Білоруському гімназії у Вільно (1928—1939) колишнього учня, учитель i директора цієї гімназії / Літопис вільнюської білоруського гімназії 1919—1944 // Спадщина. № 1, 1999. — С. 29-60.
• Ківш С. Мої спогади з Віленської білоруської гімназії / Літопис вільнюської білоруського гімназії 1919—1944 // Спадщина. № 1, 1999. — С. 29-60.
• Літопис вільнюської білоруського гімназії 1919—1944 [ 31 січня 2019 у Wayback Machine.] // Спадщина. № 1, 1999. — С. 29-60.
• Луцкевич Л. Поїздки по Вільнюсі.   — Вільнюс: Рунь, 1998. — ISBN 9986-9228-2-8 .
• Нариси історії народної освіти і педагогічної думки в Білорусі. — М.: Народна освіта, 1968. — 624 с.
• Тумаш, В. Білоруська Віленська гімназія // Полоцьк. — 1992. — № 3 (13). — С. 48 — 52; № 4 (14). — С. 55 — 57; № 5 (15). — С. 49 — 51; № 9 .919). — С. 37 — 40.
• Туронок Ю. Білоруська книга під німецьким контролем (1939—1944). — Мн., 2002 ..

Уточнення

1. Перші білоруські школи у Вільно відкрилися ще в 1915, під час Першої світової війни.
2. Єдина повна середня школа в Литві з білоруською мовою навчання, в 2005 році в школі близько 170 учнів, і близько 40 вчителів, директор — Галина Сівалава.
3. Дружина Р. Островського
4. Один з ініціаторів в 1935 створення дружини скаутів в ВБГ.
5. Ініціатор створення в 1922 1 дружини скаутів в ВБГ.
6. Брат Яна Петровського
7. Одна з перших абітурієнток.
8. Пізніше танцюрист хору Р. Ширми

Примітки

1. У Базыльянскіх мурах месцілася Беларуская драматычная майстроўня Ф. Аляхновіча.
2. Галяк Л. Спогади. У 2-х кн. — США, Літопис. 1982—1983.
3. Шутовіч Я.
4. Перед 2 світовою війною жила в Вільнюсі по вул.
5. Дружина М. Горецького
6. Луцкевич, 1998.
7. За спогадами учнів «найбільший росіянин» серед вчителів. Виїхав в Радошковичі, звідки в 1930-і перебрався до СРСР, репресований.
8. Серпухов… С. 32.
9. Серпухов… С. 31.
10. Луцкевич, тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім.
11. (3.12.1901, с. Кубельники близько Берестовиці — 23.5.1980). Лікар. Закінчив Віленський університет (1927), один з керівників Білоруського студентського союзу, редактор журналу «Студентська Думка», діяч Товариства, Товариство білоруської школи. Вчителював в Віленської білоруської гімназії. Кілька разів був заарештований польською поліцією, в 1931 засланий з Вільнюса під нагляд поліції. Працював лікарем у Наравцях в районі Білостока. У 1948 заарештований органами радянської держбезпеки. 12.8.1949 засуджений до 10 років таборів, засланий у Воркуту. У 1956 повернувся в Гродно.
12. Юрист. Прийняв духовний сан — став православним священиком. Під час 2-ї світової війни був настоятелем приходу в Західній Білорусі.
13. Маракоў Л. У. РЛ; РС.
14. Летапіс…
15. Одна із зачинателів білоруської школи та ініціаторів створення ВБГ. До арешту жила у Вільнюсі по вул. Остробрамської 8 (Ausros Vartu g. 9) — «базиліанського стіни». Після 1944 репресована органами радянської держбезпеки, приречена на 6 років таборів. У сер. 1950-их повернулася до Вільнюса. Померла в 1960, похована на Свято-Евфросиньовському кладовищі (Вільнюс). Див.: Войтик Г. Алена Соколова-Лекант: (серія «Портрети Віленчук») / Галина Войтик. — Вільнюс: Рунь, 2004. — 17, (3) с.: Портреті.; ISBN 9955-427-03-5
16. З 1921 учитель Несвіжської білоруської гімназії. Був керівником білоруськомовних класів, викладачам білоруської мови, білорусознавства та співу. Після закриття польською владою Несвіжської білоруської гімназії (1924) працював учителем у Віленській білоруській гімназії.
17. Походив з Новогрудського. Закінчив Вищу школу торгову в Варшаві. Володів англійською, німецькою, російською, білоруською, польською мовами. Разом з Борисом Кітом у 1942 працював в семінарії в Поставах.
18. Серпухов… С. 33.
19. У 1931 після ліквідації Клецької білоруського гімназії (де його батько був учителем) почав вчитися у Віленській білоруській гімназії.
20. Туронок Ю.
21. . Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 30 січня 2019. 
22. Дочка Едварда Будька. Випускниця Вільнюського університету. Перед 2 світовою війною вийшла заміж за Вацлава Пануцевича. У 1939—1941 разом з чоловіком працювала вчителькою в Будславі. Після 2-ї світової війни в еміграції.
23. Дочка Едварда Будька. Випускниця Вільнюського університету. У 1939—1941 працювала вчителькою в Будславі. Після 2-ї світової війни в еміграції. У 1950-ті вийшла заміж за Антона Бяленіса.
24. Ківш, С.
25. Походив з Будслава. У 1939 репресований радянською розвідкою.
26. не закінчив навчання, нелегально перейшов в СРСР, репресовані
27. Моряків РЛ
28. Серпухов… С. 30
29. Нар. 9.6.1915 в селянській родині в с. Климовичі, в Лідському районі. Закінчила педагогічний інститут (1939). У 1939—1941 працювала в Лідський білоруській десятирічці, в той час вийшла заміж. З 1941—1943 керувала Самашкською білоруською початковою школою. У 1943 виїхала до Вільнюса. З 1946 жила в Польщі в Любліні, а з 1956 року у Варшаві. Працювала вчителькою російської мови в ліцеї імені Ю. Словацького. Пом. 3.1.1986.
30. Чигрин С. Не питали, чи зжата, чи скошена … // Нива № 4 (2280), 23 Січня. 2000
31. Нар. 18.10.1919 в д. Старе Село на Мінщині. Політично-громадський діяч. У 1928—1929 навчався в Радошковицькій білоруській гімназії. З 1929 року учень Віленської білоруської гімназії (закінчив 1936). Після студент медичного факультету Вільнюського університету. Був останнім керівником Білоруського студентського союзу. Під час німецької окупації працював в Барановичах лікарем, належав до підпільної Білоруського незалежності партії. У 1944 заарештований НКВД, засуджений на 10 років ув'язнення. Помер на поч. жовтня 1984 у Барановичах.
32. Моряків РЛ.
33. За одними відомостями, розстріляний німцями в 1943 на доносі, за іншими — поляками в 1944 (Ковш С.), згідно третіх — після 2-ї світової війни жив у Вілейці і був репресований.
34. Наше слово, 1991, № 22, 17-23 липня.
35. Нар. 1922. Закінчив Віленську білоруську гімназію. Під час німецької окупації — офіцер Білоруського крайової оборони, був в батальйоні «Дальвіце», заарештований в Польщі (1945), проходив по процесу над керівниками БНП («справа 6-ти», Мінськ, 1946), після таборів жив у Вільнюсі. Пом. 1997.
36. Моряків Л. Мисько Якуб Герасимович // Репресовані літератори … Т. 2.
37. Дочка вчителя гімназії Олександра Михалевича
38. нар. 1917.
39. нар. 1911. Навчався один рік. Перед 2-ий світовою війною працював бухгалтером в Лунінце. Після війни жив у Польщі. Помер в 1995 році, Длугаленци близько Вроцлава.
40. Нар. 1915 син А. Соколової-Лекант. Закінчив Віленську білоруську гімназію, юридичний факультет Вільнюського університету. У 1938 вивчав юриспруденцію в Варшаві. У 1941 — бурмістр м. Березино. У 1942 брав участь в нерадянському білоруському партизанському русі, в загоні Вл. Шавеля
41. Луцкевіч, 1998.
42. Брат Казимира Свояка. Нар. 30.8.1907 в селі Барані на Віленщині. Навчався у Віленській білоруській гімназії. У 1939 закінчив агрономічний факультет Віленського університету. У 1945 приїхав в Сопот, до 1952 працював у Відділі сільського господарства воєводської управи в Гданську, потім у Міністерстві сільського господарства у Варшаві. У 1972 вийшов на пенсію, писав статті з агрономії в журнал «Gromada Rolnik Polski». Пом. 9.8.1982.
43. Кіт, Б.
44. Після був студентом юридичного факультету Вільнюського університету. З 1943 комендант поліції Мінського округу, восени 1943 загинув за нез'ясованих обставин. Його пам'яті, серед інших, присвячені спогади Йосипа Малецького («Під знаком Погоні», Торонто, 1976).
45. Нар. 27.4.1922 в селі Запілля на Новогрудчині (нині Кореліцький р-н Гродненської обл.) В селянській родині. Громадська діяч, лікар. Закінчила Віленську білоруську гімназію (1939).
46. Віра Симонівна Спаричанка-Шостак; нар. 19.12.1917 на Новогрудчині. Працювала вчителькою англійської мови у Вільнюсі. Мала дочку і сина Ярослава Войтик. Пом. 4.3.2008, похована на православному кладовищі Билини (Вільнюс).