www.wikidata.uk-ua.nina.az

Відносини Югославії та Європейських спільнот Від створення Європейського економічного співтовариства згодом розширеного

Відносини Югославії та Європейських спільнот

Від створення Європейського економічного співтовариства (згодом розширеного до Європейського Союзу) у 1957 році до розпаду Югославії на початку 1990-х років, тобто протягом Холодної війни Соціалістична Федеративна Республіка Югославія була першою соціалістичною державою, яка розвивала відносини з цими організаціями. Незважаючи на випадкові та неформальні пропозиції, які надходили з обох сторін, Югославія так і не стала повноправним членом ЄЕС.

Відносини Югославії та Європейських спільнот

Європейський Союз
Югославія

ЄЕС, а згодом і ЄС, називали розпад Югославії причиною екзистенційної провини в тому, що не вдалося запобігти гуманітарній кризі на суміжній території, і це послужило плацдармом для створення Спільної зовнішньої політики та політики безпеки.

Взаємодія між двома сторонами активізувалася наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років, але 25 листопада 1991 року весь процес було згорнуто через війни в Словенії та Хорватії. До згортання Югославія була другим за величиною торговим партнером ЄЕС у Середземноморському регіоні, відразу після Алжиру, при цьому 90 % промислового імпорту з Югославії до ЄЕС не обкладалися жодним митом.

Історія ред.

1948—1967 роки ред.

Після розколу Тіто-Сталіна 1948 року Югославія змінила свою зовнішню політику від тісного союзу з Радянським Союзом до де-факто західної орієнтації, а потім до нейтралітету, до остаточного курсу на неприєднання. Балканський пакт 1953 року, підписаний Грецією, Туреччиною та Югославією, дозволяв Югославії опосередковано асоціювати себе з НАТО до 1956 року й до кінця періоду Інформбіро. У 1950 році Югославське радіотелебачення стало одним із засновників Європейського мовного союзу і того ж року скасувало своє членство в IBO. У 1962 році Федеративна Народна Республіка Югославія була першою соціалістичною європейською державою, для якої Рада Європейського економічного співтовариства визнала можливість початку технічних переговорів про співпрацю. Міністерство закордонних справ Югославії провело 26 лютого 1964 року актуальну нараду про відносини Югославії з західноєвропейськими державами, прийшовши до висновку, що ці відносини постійно покращуються. Під час зустрічі особлива увага була приділена югославським відносинам із Західною Німеччиною, де Міністерство високо оцінило результати у взаємній торгівлі, туристичних візитах та науковому співробітництві. З іншого боку, міністерство розкритикувало терпимість Німеччини до деструктивної діяльності антиюгославської еміграції після Другої світової війни, кампаній проти Кочі Поповича та відкладення судового розгляду проти організаторів і виконавців терористичної атаки на югославське представництво в Бад-Годесберзі 29 листопада 1962. Міністерство також розкритикувало небажання виконувати зобов'язання та компенсації югославським жертвам Другої світової війни.

1968—1987 роки ред.

Завдяки розвиненим економічним відносинам і чисельності експатської спільноти відносини із Західною Німеччиною відігравали особливо важливу роль у комплексі двосторонніх відносин Югославії з державами-членами ЄЕС. Формальні двосторонні відносини між Югославією та Західною Німеччиною були скасовані відповідно до доктрини Гальштейна після визнання Югославією Східної Німеччини в 1957 році, що обмежило відносини майже виключно сферою економіки. У 1965 р. почалися експертні переговори з ЄЕС, а також переговори про масштаби майбутнього економічного співробітництва та потенційного торговельного обміну. Відносини були відновлені після обрання Віллі Брандта та його візиту до Югославії в 1968 році в рамках його зусиль Ostpolitik. Тіто і Брандт обговорювали воєнні репарації, що призвели до створення так званої формули Бріоні, зосередженої на допомозі розвитку та кредитах на дуже щедрих умовах замість офіційних репарацій. Ця формула дозволила Югославії отримати до 1 мільярда німецьких марок і згодом була використана з Польщею. Белград висловив своє невдоволення нерівним ставленням до численних югославських робітників у Німеччині порівняно з італійськими, іспанськими та турецькими робітниками, а також діяльністю націоналістичних еміграційних груп. Було також невдоволення деякими церемоніальним аспектом Ostpolitik, в якому Соціалістична Республіка Румунія нормалізувала свої відносини із Західною Німеччиною до Югославії і в якій знаменитий Кніфал фон Варшау 1970 року у Варшаві не був подібним жестом до жертв крагуєвської різанини під час його другого візиту до Югославії в 1973 році. Незважаючи на певну притаманну напруженість, у центрі уваги оновлені двосторонні відносини були міжнародні відносини, включаючи кризи на Близькому Сході та В'єтнамі, Нараду з безпеки та співробітництва в Європі та Розрядка в Європі та діяльність Руху неприєднання.

Вже в 1967 р. була підписана офіційна Декларація про відносини між СФР Югославією та ЄЕС. У 1969 році, після вторгнення Варшавського договору в Чехословаччину 1968 року, було відкрито Постійне представництво СФРЮ при ЄЕС. У 1977 р. ЄЕС надала Югославії доступ до Європейського інвестиційного банку. Протягом 1977—1978 років Белград був містом-господарем першого наступного засідання Наради з безпеки і співробітництва в Європі. До 1980 року Європейський інвестиційний банк надав дві позики загальною вартістю 50 мільйонів екю для з'єднання югославської високовольтної мережі розподілу електроенергії з грецькою та італійською мережами та для будівництва частини трансюгославської дороги.

У 1978 році Європейське співтовариство та Югославія почали переговори щодо Угоди про співробітництво, яка була підписана в квітні 1980 року і набула чинності в квітні 1983 року. Угода про співробітництво містила положення щодо торгівлі, фінансової допомоги та співробітництва в галузях промисловості, науки і техніки, енергетики, сільського господарства, транспорту, навколишнього середовища та туризму. Ця угода була третьою між двома сторонами і була сприяла бажанню Співтовариства підвищити граничні тарифи, які за попередньою угодою були значно нижчими для сільськогосподарської продукції. Незважаючи на деякі застереження деяких держав-членів, Співтовариство було готове запропонувати більш вигідні торгові умови для Югославії через підвищення торговельного дисбалансу та збільшило експорт Югославії на ринок РЕВ, який став його найбільшим експортним ринком у 1974 році та найбільшим загальним торговим партнером у 1974 році. 1978 рік, факт, який викликав занепокоєння як у Брюсселі, так і в Белграді. Нова угода містила положення про більш широке співробітництво в галузях промисловості, сільського господарства, науки і техніки, енергетики, туризму та транспорту. Особлива увага приділялася регулюванню статусу тимчасових югославських робітників, в той час як Югославія була визнана країною, що розвивається, що означало, що торгові зобов'язання більше не були рівними з обох сторін, а становили більший формальний тягар для громади.

1988—1992 роки ред.

Будимир Лончар

8 червня 1988 року держсекретар закордонних справ Будимир Лончар сказав членам колективного президентства Югославії, що в Європі відбуваються значні інтеграційні процеси і створюється єдиний ринок, який потребує адаптації з боку Югославії. Наприкінці 1989 року Югославія ініціювала підписання угоди про асоціацію, оскільки на той час близько 70 % зовнішньої торгівлі Югославії здійснювалося з країнами ЄЕС. Французький політик Клод Шейссон, який був членом комісії Делора, відповідальної за середземноморську політику та відносини Північ-Південь, був найрішучішим прихильником югославської інтеграції, і італієць Джанні Де Міхеліс та німець Ганс Дітріх Геншер не були проти цієї ідеї. Геншер вважав, що Югославія може додатково зміцнити довіру до ЄЕС серед країн, які не є членами НАТО, але офіційні переговори тоді не почалися.

У травні 1991 року президент ЄС Жак Делор і прем'єр-міністр Люксембургу Жак Сантер запропонували підписати угоду про асоціацію та угоду про підтримку структурних реформ у розмірі 5,5 мільярдів доларів, але в той час югославські війни вже перебували на початковій фазі. Дві найбільші республіки-складники, Хорватія та Сербія, які очолювали прихильники жорсткої лінії Франьо Туджман і Слободан Мілошевич відповідно, відмовилися від цієї пропозиції. У червні 1991 року місія ЄЕС, сформована міністрами закордонних справ Люксембургу, Італії та Нідерландів, відвідала Белград, де вони розмовляли з прем'єр-міністром Югославії Анте Марковичем, а також Загреб, де вони переговорили з президентами Словенії Міланом Кучаном і Франьо Туджманом із Хорватії. Члени місії заявили, що економічна допомога майже в 1 мільярд доларів буде припинена, якщо військовий наступ Югославії продовжиться, а також що ЄЕС виступає за збереження Югославії як єдиного цілого. Занепокоєння громади було югославським географічним положенням, яке, як і Швейцарія, поділяло північну та південну частини Співтовариства на дві. Члени ЄЕС розділилися щодо важливості, яку вони повинні надавати потенційно суперечливим принципам самовизначення та територіальної цілісності. Канцлер Німеччини Гельмут Коль рішуче підкреслював право на самовизначення, президент Франції Франсуа Міттеран заперечував проти негайного припинення допомоги Югославії, тоді як Іспанія, Італія та Сполучене Королівство наполягали на територіальній цілісності Югославії. 25 листопада 1991 року через ескалацію бойових дій та порушення прав людини всі угоди про співробітництво між ЄЕС та СФР Югославією були скасовані. Широко сприйнятий провал ЄЕС у колишній Югославії, який підірвав довіру до спільноти та змусив її просити підтримки ООН, США та Росії, вплинув на майбутній розвиток Спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Набуття чинності Маастрихтським договором у листопаді 1993 року, яким було створено ЄС та запроваджено спільну зовнішню політику та політику безпеки, було глибоко символічно позначено нездатністю досягти спільної позиції в Югославії.

Події після Югославії ред.

Колишні югославські республіки Словенія (2004) та Хорватія (2013) приєдналися до Європейського Союзу як незалежні держави, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія ведуть переговори про вступ з 2020, 2012 та 2010 років відповідно, Боснія та Герцеговина подала заявку в 2016 році, а частково визнане Косово визнається потенційним кандидатом на членство. Численні політики, науковці та громадські особи прокоментували нібито втрачену можливість членства Югославії в ЄЕС, зокрема Степан Месич, Кіро Глігоров, Мілорад Додік, Твртко Яковіна, Клаудіо Герардіні, Вук Драшкович, Владислав Йованович, і Корнеліус Адебар.

Див. також ред.

Історія до 1957 року ред.

Пов'язані поняття та події ред.

Примітки ред.

  1. Koutrakos, Panos (2013). The EU Common Security and Defence Policy. Oxford: Oxford University Press. с. 15–16, 170. ISBN 978-0-19-969272-9. 
  2. . European Commission. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018. 
  3. Đukanović, Dragan. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  4. Milutin Tomanović (1965) Hronika međunarodnih događaja 1964, Institute of International Politics and Economics, p254 (in Serbo-Croatian)
  5. Đukanović, Dragan. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  6. Kosanović, Milan (2009). Brandt and Tito: Between Ostpolitik and Nonalignment. У Fink, Carole; Schaefer, Bernd. Ostpolitik, 1969-1974: European and Global Responses. New York: German Historical Institute Washington DC & Cambridge University Press. с. 232–243. ISBN 978-0-521-89970-3. 
  7. Đukanović, Dragan. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  8. Jakovina, Tvrtko. Jutarnji list. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  9. Čavoški, Jovan (2012). On the Road to Belgrade: Yugoslavia's Contribution to the Defining of the Concept of European Security and Cooperation 1975-1977. У Bilandžić, Vladimir; Dahlmann, Dittmar; Kosanović, Milan. From Helsinki to Belgrade: The First CSCE Follow-up Meeting and the Crisis of Détente. Göttinberg: University of Bonn Press and V&R unipress. с. 83–106. ISBN 978-3-89971-938-3. 
  10. . European Commission. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018. 
  11. . European Commission. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018. 
  12. Jakovina, Tvrtko. Jutarnji list. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  13. Jakovina, Tvrtko. Jutarnji list. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  14. Đukanović, Dragan. . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  15. ↑ Riding, Alan. . The New York Times. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018. 
  16. Nuttall, Simon (August 1994). The EC and Yugoslavia – Deus ex Machina or Machina sine Deo?. Journal of Common Market Studies 32: 11–25. 
  17. Koutrakos, Panos (2013). The EU Common Security and Defence Policy. Oxford: Oxford University Press. с. 15–16, 170. ISBN 978-0-19-969272-9. 
  18. . Vijesti.ba. 3 липня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 
  19. . Blic. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 
  20. . Radio Television of Serbia. 30 червня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 
  21. Jakovina, Tvrtko. Jutarnji list. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018. 
  22. . Net.hr. 30 травня 2017. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 
  23. . Dnevni list. 30 квітня 2017. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 
  24. . Politika. 22 січня 2009. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 
  25. . Carnegie Europe. 13 грудня 2013. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018. 

Подальше читання ред.

  • Заккарія, Б. (2016). Югославська політика ЄЕС у Європі холодної війни, 1968—1980. Палгрейв Макміллан. Лондон.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vid stvorennya Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva zgodom rozshirenogo do Yevropejskogo Soyuzu u 1957 roci do rozpadu Yugoslaviyi na pochatku 1990 h rokiv tobto protyagom Holodnoyi vijni Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya bula pershoyu socialistichnoyu derzhavoyu yaka rozvivala vidnosini z cimi organizaciyami Nezvazhayuchi na vipadkovi ta neformalni propoziciyi yaki nadhodili z oboh storin Yugoslaviya tak i ne stala povnopravnim chlenom YeES Vidnosini Yugoslaviyi ta Yevropejskih spilnotYevropejskij Soyuz YugoslaviyaYeES a zgodom i YeS nazivali rozpad Yugoslaviyi prichinoyu ekzistencijnoyi provini v tomu sho ne vdalosya zapobigti gumanitarnij krizi na sumizhnij teritoriyi i ce posluzhilo placdarmom dlya stvorennya Spilnoyi zovnishnoyi politiki ta politiki bezpeki 1 Vzayemodiya mizh dvoma storonami aktivizuvalasya naprikinci 1980 h i na pochatku 1990 h rokiv ale 25 listopada 1991 roku ves proces bulo zgornuto cherez vijni v Sloveniyi ta Horvatiyi Do zgortannya Yugoslaviya bula drugim za velichinoyu torgovim partnerom YeES u Seredzemnomorskomu regioni vidrazu pislya Alzhiru pri comu 90 promislovogo importu z Yugoslaviyi do YeES ne obkladalisya zhodnim mitom 2 Zmist 1 Istoriya 1 1 1948 1967 roki 1 2 1968 1987 roki 1 3 1988 1992 roki 2 Podiyi pislya Yugoslaviyi 3 Div takozh 3 1 Istoriya do 1957 roku 3 2 Pov yazani ponyattya ta podiyi 4 Primitki 5 Podalshe chitannya 6 PosilannyaIstoriya red 1948 1967 roki red Pislya rozkolu Tito Stalina 1948 roku Yugoslaviya zminila svoyu zovnishnyu politiku vid tisnogo soyuzu z Radyanskim Soyuzom do de fakto zahidnoyi oriyentaciyi a potim do nejtralitetu do ostatochnogo kursu na nepriyednannya Balkanskij pakt 1953 roku pidpisanij Greciyeyu Turechchinoyu ta Yugoslaviyeyu dozvolyav Yugoslaviyi oposeredkovano asociyuvati sebe z NATO do 1956 roku j do kincya periodu Informbiro U 1950 roci Yugoslavske radiotelebachennya stalo odnim iz zasnovnikiv Yevropejskogo movnogo soyuzu i togo zh roku skasuvalo svoye chlenstvo v IBO U 1962 roci Federativna Narodna Respublika Yugoslaviya bula pershoyu socialistichnoyu yevropejskoyu derzhavoyu dlya yakoyi Rada Yevropejskogo ekonomichnogo spivtovaristva viznala mozhlivist pochatku tehnichnih peregovoriv pro spivpracyu 3 Ministerstvo zakordonnih sprav Yugoslaviyi provelo 26 lyutogo 1964 roku aktualnu naradu pro vidnosini Yugoslaviyi z zahidnoyevropejskimi derzhavami prijshovshi do visnovku sho ci vidnosini postijno pokrashuyutsya Pid chas zustrichi osobliva uvaga bula pridilena yugoslavskim vidnosinam iz Zahidnoyu Nimechchinoyu de Ministerstvo visoko ocinilo rezultati u vzayemnij torgivli turistichnih vizitah ta naukovomu spivrobitnictvi Z inshogo boku ministerstvo rozkritikuvalo terpimist Nimechchini do destruktivnoyi diyalnosti antiyugoslavskoyi emigraciyi pislya Drugoyi svitovoyi vijni kampanij proti Kochi Popovicha ta vidkladennya sudovogo rozglyadu proti organizatoriv i vikonavciv teroristichnoyi ataki na yugoslavske predstavnictvo v Bad Godesberzi 29 listopada 1962 Ministerstvo takozh rozkritikuvalo nebazhannya vikonuvati zobov yazannya ta kompensaciyi yugoslavskim zhertvam Drugoyi svitovoyi vijni 4 1968 1987 roki red Zavdyaki rozvinenim ekonomichnim vidnosinam i chiselnosti ekspatskoyi spilnoti vidnosini iz Zahidnoyu Nimechchinoyu vidigravali osoblivo vazhlivu rol u kompleksi dvostoronnih vidnosin Yugoslaviyi z derzhavami chlenami YeES Formalni dvostoronni vidnosini mizh Yugoslaviyeyu ta Zahidnoyu Nimechchinoyu buli skasovani vidpovidno do doktrini Galshtejna pislya viznannya Yugoslaviyeyu Shidnoyi Nimechchini v 1957 roci sho obmezhilo vidnosini majzhe viklyuchno sferoyu ekonomiki U 1965 r pochalisya ekspertni peregovori z YeES a takozh peregovori pro masshtabi majbutnogo ekonomichnogo spivrobitnictva ta potencijnogo torgovelnogo obminu 5 Vidnosini buli vidnovleni pislya obrannya Villi Brandta ta jogo vizitu do Yugoslaviyi v 1968 roci v ramkah jogo zusil Ostpolitik Tito i Brandt obgovoryuvali voyenni reparaciyi sho prizveli do stvorennya tak zvanoyi formuli Brioni zoseredzhenoyi na dopomozi rozvitku ta kreditah na duzhe shedrih umovah zamist oficijnih reparacij Cya formula dozvolila Yugoslaviyi otrimati do 1 milyarda nimeckih marok i zgodom bula vikoristana z Polsheyu Belgrad visloviv svoye nevdovolennya nerivnim stavlennyam do chislennih yugoslavskih robitnikiv u Nimechchini porivnyano z italijskimi ispanskimi ta tureckimi robitnikami a takozh diyalnistyu nacionalistichnih emigracijnih grup Bulo takozh nevdovolennya deyakimi ceremonialnim aspektom Ostpolitik v yakomu Socialistichna Respublika Rumuniya normalizuvala svoyi vidnosini iz Zahidnoyu Nimechchinoyu do Yugoslaviyi i v yakij znamenitij Knifal fon Varshau 1970 roku u Varshavi ne buv podibnim zhestom do zhertv kraguyevskoyi rizanini pid chas jogo drugogo vizitu do Yugoslaviyi v 1973 roci Nezvazhayuchi na pevnu pritamannu napruzhenist u centri uvagi onovleni dvostoronni vidnosini buli mizhnarodni vidnosini vklyuchayuchi krizi na Blizkomu Shodi ta V yetnami Naradu z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi ta Rozryadka v Yevropi ta diyalnist Ruhu nepriyednannya 6 Vzhe v 1967 r bula pidpisana oficijna Deklaraciya pro vidnosini mizh SFR Yugoslaviyeyu ta YeES 7 U 1969 roci pislya vtorgnennya Varshavskogo dogovoru v Chehoslovachchinu 1968 roku bulo vidkrito Postijne predstavnictvo SFRYu pri YeES 8 U 1977 r YeES nadala Yugoslaviyi dostup do Yevropejskogo investicijnogo banku Protyagom 1977 1978 rokiv Belgrad buv mistom gospodarem pershogo nastupnogo zasidannya Naradi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi 9 Do 1980 roku Yevropejskij investicijnij bank nadav dvi poziki zagalnoyu vartistyu 50 miljoniv ekyu dlya z yednannya yugoslavskoyi visokovoltnoyi merezhi rozpodilu elektroenergiyi z greckoyu ta italijskoyu merezhami ta dlya budivnictva chastini transyugoslavskoyi dorogi 10 U 1978 roci Yevropejske spivtovaristvo ta Yugoslaviya pochali peregovori shodo Ugodi pro spivrobitnictvo yaka bula pidpisana v kvitni 1980 roku i nabula chinnosti v kvitni 1983 roku Ugoda pro spivrobitnictvo mistila polozhennya shodo torgivli finansovoyi dopomogi ta spivrobitnictva v galuzyah promislovosti nauki i tehniki energetiki silskogo gospodarstva transportu navkolishnogo seredovisha ta turizmu 11 Cya ugoda bula tretoyu mizh dvoma storonami i bula spriyala bazhannyu Spivtovaristva pidvishiti granichni tarifi yaki za poperednoyu ugodoyu buli znachno nizhchimi dlya silskogospodarskoyi produkciyi Nezvazhayuchi na deyaki zasterezhennya deyakih derzhav chleniv Spivtovaristvo bulo gotove zaproponuvati bilsh vigidni torgovi umovi dlya Yugoslaviyi cherez pidvishennya torgovelnogo disbalansu ta zbilshilo eksport Yugoslaviyi na rinok REV yakij stav jogo najbilshim eksportnim rinkom u 1974 roci ta najbilshim zagalnim torgovim partnerom u 1974 roci 1978 rik fakt yakij viklikav zanepokoyennya yak u Bryusseli tak i v Belgradi Nova ugoda mistila polozhennya pro bilsh shiroke spivrobitnictvo v galuzyah promislovosti silskogo gospodarstva nauki i tehniki energetiki turizmu ta transportu Osobliva uvaga pridilyalasya regulyuvannyu statusu timchasovih yugoslavskih robitnikiv v toj chas yak Yugoslaviya bula viznana krayinoyu sho rozvivayetsya sho oznachalo sho torgovi zobov yazannya bilshe ne buli rivnimi z oboh storin a stanovili bilshij formalnij tyagar dlya gromadi 12 1988 1992 roki red nbsp Budimir Lonchar8 chervnya 1988 roku derzhsekretar zakordonnih sprav Budimir Lonchar skazav chlenam kolektivnogo prezidentstva Yugoslaviyi sho v Yevropi vidbuvayutsya znachni integracijni procesi i stvoryuyetsya yedinij rinok yakij potrebuye adaptaciyi z boku Yugoslaviyi Naprikinci 1989 roku Yugoslaviya iniciyuvala pidpisannya ugodi pro asociaciyu oskilki na toj chas blizko 70 zovnishnoyi torgivli Yugoslaviyi zdijsnyuvalosya z krayinami YeES Francuzkij politik Klod Shejsson yakij buv chlenom komisiyi Delora vidpovidalnoyi za seredzemnomorsku politiku ta vidnosini Pivnich Pivden buv najrishuchishim prihilnikom yugoslavskoyi integraciyi i italiyec Dzhanni De Mihelis ta nimec Gans Ditrih Gensher ne buli proti ciyeyi ideyi Gensher vvazhav sho Yugoslaviya mozhe dodatkovo zmicniti doviru do YeES sered krayin yaki ne ye chlenami NATO ale oficijni peregovori todi ne pochalisya 13 U travni 1991 roku prezident YeS Zhak Delor i prem yer ministr Lyuksemburgu Zhak Santer zaproponuvali pidpisati ugodu pro asociaciyu ta ugodu pro pidtrimku strukturnih reform u rozmiri 5 5 milyardiv dolariv ale v toj chas yugoslavski vijni vzhe perebuvali na pochatkovij fazi 14 Dvi najbilshi respubliki skladniki Horvatiya ta Serbiya yaki ocholyuvali prihilniki zhorstkoyi liniyi Frano Tudzhman i Slobodan Miloshevich vidpovidno vidmovilisya vid ciyeyi propoziciyi 15 U chervni 1991 roku misiya YeES sformovana ministrami zakordonnih sprav Lyuksemburgu Italiyi ta Niderlandiv vidvidala Belgrad de voni rozmovlyali z prem yer ministrom Yugoslaviyi Ante Markovichem a takozh Zagreb de voni peregovorili z prezidentami Sloveniyi Milanom Kuchanom i Frano Tudzhmanom iz Horvatiyi 16 Chleni misiyi zayavili sho ekonomichna dopomoga majzhe v 1 milyard dolariv bude pripinena yaksho vijskovij nastup Yugoslaviyi prodovzhitsya a takozh sho YeES vistupaye za zberezhennya Yugoslaviyi yak yedinogo cilogo Zanepokoyennya gromadi bulo yugoslavskim geografichnim polozhennyam yake yak i Shvejcariya podilyalo pivnichnu ta pivdennu chastini Spivtovaristva na dvi 17 Chleni YeES rozdililisya shodo vazhlivosti yaku voni povinni nadavati potencijno superechlivim principam samoviznachennya ta teritorialnoyi cilisnosti Kancler Nimechchini Gelmut Kol rishuche pidkreslyuvav pravo na samoviznachennya prezident Franciyi Fransua Mitteran zaperechuvav proti negajnogo pripinennya dopomogi Yugoslaviyi todi yak Ispaniya Italiya ta Spoluchene Korolivstvo napolyagali na teritorialnij cilisnosti Yugoslaviyi 16 25 listopada 1991 roku cherez eskalaciyu bojovih dij ta porushennya prav lyudini vsi ugodi pro spivrobitnictvo mizh YeES ta SFR Yugoslaviyeyu buli skasovani Shiroko sprijnyatij proval YeES u kolishnij Yugoslaviyi yakij pidirvav doviru do spilnoti ta zmusiv yiyi prositi pidtrimki OON SShA ta Rosiyi vplinuv na majbutnij rozvitok Spilnoyi zovnishnoyi politiki ta politiki bezpeki Nabuttya chinnosti Maastrihtskim dogovorom u listopadi 1993 roku yakim bulo stvoreno YeS ta zaprovadzheno spilnu zovnishnyu politiku ta politiku bezpeki bulo gliboko simvolichno poznacheno nezdatnistyu dosyagti spilnoyi poziciyi v Yugoslaviyi 18 Podiyi pislya Yugoslaviyi red Kolishni yugoslavski respubliki Sloveniya 2004 ta Horvatiya 2013 priyednalisya do Yevropejskogo Soyuzu yak nezalezhni derzhavi Pivnichna Makedoniya Serbiya ta Chornogoriya vedut peregovori pro vstup z 2020 2012 ta 2010 rokiv vidpovidno Bosniya ta Gercegovina podala zayavku v 2016 roci a chastkovo viznane Kosovo viznayetsya potencijnim kandidatom na chlenstvo Chislenni politiki naukovci ta gromadski osobi prokomentuvali nibito vtrachenu mozhlivist chlenstva Yugoslaviyi v YeES zokrema Stepan Mesich 19 Kiro Gligorov 20 Milorad Dodik 21 Tvrtko Yakovina 22 Klaudio Gerardini 23 Vuk Drashkovich 24 Vladislav Jovanovich 25 i Kornelius Adebar 26 Div takozh red Brionska ugoda Ugoda pro asociaciyu z Yevropejskim Soyuzom Vstup Albaniyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Bosniyi ta Gercegovini do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Pivnichnoyi Makedoniyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Kosova do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Serbiyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Chornogoriyi do Yevropejskogo SoyuzuIstoriya do 1957 roku red Dogovir pro vidsotki Rozkol Tito StalinPov yazani ponyattya ta podiyi red Yevropejska politika susidstva Titoyizm Balkanizaciya Yugoslaviya na pisennomu konkursi Yevrobachennya Pisennij konkurs Yevrobachennya 1990 Seredzemnomorski igri 1979 roku Yevro 1976Primitki red Koutrakos Panos 2013 The EU Common Security and Defence Policy Oxford Oxford University Press s 15 16 170 ISBN 978 0 19 969272 9 EEC Yugoslavia Cooperation Council European Commission Press Releases Database ninth session of the EEC Yugoslavia Cooperation Council European Commission Arhiv originalu za 2 lipnya 2018 Procitovano 2 lipnya 2018 Đukanovic Dragan SFR Jugoslavija i Evropska ekonomska zajednica od uspesne saradnje i potencijalnog clanstva do suspenzije svih sporazuma Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 Milutin Tomanovic 1965 Hronika međunarodnih događaja 1964 Institute of International Politics and Economics p254 in Serbo Croatian Đukanovic Dragan SFR Jugoslavija i Evropska ekonomska zajednica od uspesne saradnje i potencijalnog clanstva do suspenzije svih sporazuma Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 Kosanovic Milan 2009 Brandt and Tito Between Ostpolitik and Nonalignment U Fink Carole Schaefer Bernd Ostpolitik 1969 1974 European and Global Responses New York German Historical Institute Washington DC amp Cambridge University Press s 232 243 ISBN 978 0 521 89970 3 Đukanovic Dragan SFR Jugoslavija i Evropska ekonomska zajednica od uspesne saradnje i potencijalnog clanstva do suspenzije svih sporazuma Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 Jakovina Tvrtko TVRTKO JAKOVINA Hrvatska je mogla uci u Europu jos 1989 Jutarnji list Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 Cavoski Jovan 2012 On the Road to Belgrade Yugoslavia s Contribution to the Defining of the Concept of European Security and Cooperation 1975 1977 U Bilandzic Vladimir Dahlmann Dittmar Kosanovic Milan From Helsinki to Belgrade The First CSCE Follow up Meeting and the Crisis of Detente Gottinberg University of Bonn Press and V amp R unipress s 83 106 ISBN 978 3 89971 938 3 EEC Yugoslavia Cooperation Council European Commission Press Releases Database ninth session of the EEC Yugoslavia Cooperation Council European Commission Arhiv originalu za 2 lipnya 2018 Procitovano 2 lipnya 2018 EEC Yugoslavia Cooperation Council European Commission Press Releases Database ninth session of the EEC Yugoslavia Cooperation Council European Commission Arhiv originalu za 2 lipnya 2018 Procitovano 2 lipnya 2018 F R Artisien Patrick January 1981 Belgrade s Closer Links with Brussels The World Today Royal Institute of International Affairs 37 1 29 38 JSTOR 40395227 Jakovina Tvrtko TVRTKO JAKOVINA Hrvatska je mogla uci u Europu jos 1989 Jutarnji list Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 Jakovina Tvrtko TVRTKO JAKOVINA Hrvatska je mogla uci u Europu jos 1989 Jutarnji list Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 Đukanovic Dragan SFR Jugoslavija i Evropska ekonomska zajednica od uspesne saradnje i potencijalnog clanstva do suspenzije svih sporazuma Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 a b Riding Alan Conflict in Yugoslavia EUROPEANS SEND HIGH LEVEL TEAM The New York Times Arhiv originalu za 3 lipnya 2018 Procitovano 2 lipnya 2018 Nuttall Simon August 1994 The EC and Yugoslavia Deus ex Machina or Machina sine Deo Journal of Common Market Studies 32 11 25 Koutrakos Panos 2013 The EU Common Security and Defence Policy Oxford Oxford University Press s 15 16 170 ISBN 978 0 19 969272 9 Jugoslavija je mogla uci u EU da Milosevic nije htio veliku Srbiju Vijesti ba 3 lipnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2018 Zasto je bivsa SFRJ odbila ponudu za brzi ulazak u EU i 5 milijardi pomoci a sta su zeleli MILOSEVIC I TUĐMAN Blic Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2018 Dodik Jugoslavija mogla da bude u EU Radio Television of Serbia 30 chervnya 2013 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2018 Jakovina Tvrtko TVRTKO JAKOVINA Hrvatska je mogla uci u Europu jos 1989 Jutarnji list Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 30 chervnya 2018 DVIJE VELIKE GRESKE EUROPE Da je Jugoslavija 1990 primljena u Europsku uniju ne bi se prolijevala krv Net hr 30 travnya 2017 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2018 Draskovic Tko je kriv za raspad Jugoslavije Dnevni list 30 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2018 Jugoslavija bi vec bila clanica EU Politika 22 sichnya 2009 Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2018 If Yugoslavia Were an EU Member Carnegie Europe 13 grudnya 2013 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 24 grudnya 2018 Podalshe chitannya red Zakkariya B 2016 Yugoslavska politika YeES u Yevropi holodnoyi vijni 1968 1980 Palgrejv Makmillan London Posilannya red Ante Markovich prem yer ministr yakij namagavsya vryatuvati Yugoslaviyu Arhivovano 4 listopada 2018 u Wayback Machine Yakbi Yugoslaviya bula chlenom YeS Arhivovano 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Karnegi Yevropa Brexit maye vidlunnya rozpadu Yugoslaviyi Arhivovano 26 kvitnya 2022 u Wayback Machine Londonska shkola ekonomiki Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vidnosini Yugoslaviyi ta Yevropejskih spilnot amp oldid 40068428