Жан Сантер (люксемб. Jacques Santer; нар. 18 травня 1937) — люксембурзький політик. Прем'єр-міністр Люксембургу з 20 липня 1984 по 5 січня 1995.
| Жак Сантер | |
|---|---|
| люксемб. Jacques Santer | |
| | |
| Голова Європейської комісії | |
| 24 січня 1995 — 15 березня 1999 | |
| Попередник | Жак Делор |
| Наступник | Мануель Марін (в.о.) Романо Проді |
| Прем'єр-міністр Люксембургу | |
| 20 липня 1984 — 5 січня 1995 | |
| Попередник | П'єр Вернер |
| Наступник | Жан-Клод Юнкер |
| Народився | 18 травня 1937 (86 років) Вассербілліг[en], Люксембург |
| Відомий як | політик, адвокат, банкір |
| Країна | Люксембург |
| Alma mater | Страсбурзький університет, Амстердамський університет, Інститут політичних досліджень, ALd і LCD[d] |
| Політична партія | Християнсько-соціальна народна партія |
| У шлюбі з | Danièle Binotd |
| Діти | Patrick Santerd |
| Релігія | католицизм |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Почав свою політичну кар'єру в лавах Християнсько-соціального народної партії (ХСНП), у 1966–1972 був секретарем її фракції, а в 1972 став державним секретарем з соціальної та культурної політики. У 1974 Сантер став депутатом Європейського парламенту, і в 1975–1977 займав посаду його віце-голови.
У 1974–1982 він був головою ХСНП, а в 1979 після перемоги ХСНП на парламентських виборах він став міністром фінансів. У 1984 з відставкою П'єра Вернера Сантер став новим прем'єр-міністром країни, до 1989 залишаючись також міністром фінансів. Крім того, він був з 1984 по 1989 членом ради керуючих Світового банку і з 1991 по 1994 рік головою Міжнародного валютного фонду. У 1995 Сантер залишив пост прем'єр-міністра, щоб стати головою Європейської комісії. Його кандидатура стала компромісною. На цій посаді він здійснював підготовку до ведення євро. У 1999 після публікації доповіді незалежних депутатів про розвиток корупції в комісії Сантер пішов у відставку і був до 2004 депутатом Європейського парламенту.
Нагороди Редагувати
- Кавалер Великого хреста ордена Сокола (Ісландія, 10 вересня 1990).
Література Редагувати
- В. І. Головченко. Сантер Жак // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання Редагувати
- Jacques Santer [ 8 листопада 2014 у Wayback Machine.], Encyclopædia Britannica
- Профіль на сайті Європарламенту [ 28 травня 2014 у Wayback Machine.]