Хорошівський райо́н (до 1925 року — Кутузівський район, до 1933 року — Володарський район, до 2016 року — Володарсько-Волинський) — колишня адміністративно-територіальна одиниця Коростенської, Волинської округ, УСРР, Київської й Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у смт Хорошів.
| Хорошівський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Колишній район на карті Коростенська округа Волинська округа УСРР Київська область Житомирська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | СРСР— УРСР Україна |
| Область: | Коростенська округа Волинська округа УСРР Київська область Житомирська область |
| Код КОАТУУ: | 1821100000 |
| Утворений: | 7 березня 1923 року |
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року |
| Населення: | ▼ 34553 (на 1.01.2018) |
| Площа: | 869.8 км² |
| Густота: | 39,7 осіб/км² |
| Поштові індекси: | 12100-12144 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Хорошів |
| Сільські ради: | 2 |
| Смт: | 3 |
| Села: | 76 |
| Селища: | 1 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Ющенко Андрій Петрович |
| Голова РДА: | Стужук Анатолій Володимирович |
| Вебсторінка: | Хорошівська РДА Хорошівська райрада |
| Адреса: | вул. Героїв України, 6, смт Хорошів, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12101 |
| Мапа | |
| | |
| Хорошівський район у Вікісховищі |
Населення — 35 616 осіб (на 1.08.2013). Площа району — 869.8 км². Утворено 1923 року.
Географія Редагувати
Хорошівський район розташований у центральній частині Житомирської області. Загальна площа — 869,88 км². На півночі межує з Коростенським районом, на північному сході — з Малинським, на сході — з Радомишльським, на сході та півдні — з Черняхівським, на південному заході — з Пулинським, на заході — з Ємільчинським районами.
У надрах району залягають різноманітні корисні копалини. Групу металорудних представляє ільменіт — сировина для виробництва металевого титану, його двоокису та інших сполук. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти. На території району зосереджені значні поклади коштовного каміння: аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин тощо.
Історія Редагувати
Район утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії, під назвою Кутузівський, з 22-х сільських рад Кутузівської волості Житомирського повіту.
17 червня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», район було передано до складу Житомирської округи.
27 червня 1925 року район перейменовано на Володарський, 26 квітня 1933 року — на Володарсько-Волинський.
З 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. Від 22 вересня 1937 року — у складі новоутвореної Житомирської області.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 416 чол., імена яких на сьогодні встановлено.
30 грудня 1962 року, Указом Президії Верховної ради УРСР, район було ліквідовано, сільські ради району передали до складу Черняхівського району.
Відновлений 8 грудня 1966 року в складі 3-х селищних та 15 сільських рад.
У 2016 році, в рамках декомунізації, районний центр перейменовано на Хорошів, відповідно район — на Хорошівський.
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
Населення Редагувати
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 46 253 особи, з них українців — 32 210, росіян — 1 392, німців — 6 120, євреїв — 1 431, поляків — 4 751, інших — 349.
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Адміністративний устрій Редагувати
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні громади та 2 сільські ради, які об'єднують 80 населених пунктів та підпорядковані Хорошівській районній раді. Адміністративний центр — смт Хорошів.
Влада Редагувати
Голови РДА:
- Левицький Володимир Олександрович
- Сінько Володимир (28.02.2008 —)
- Кочин Микола Кузьмич (24.04.2010 — 18.03.2014)
- Михальченко Віктор Леонідович (29.03.2014 — 29.10.2014)
- Головач Андрій Миколайович (в.о., 29.10.2014 — 24.03.2015)
- Ющенко Андрій Петрович (29.04.2015 — 28.11.2015)
- Ширченко Галина Іванівна (12.06.2017 — 23.08.2019)
Промисловість Редагувати
Промисловий комплекс району складається з добувної та переробної промисловості. Промислову продукцію випускають 13 підприємств. Одне з них — дочірнє підприємство «Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат» — має державну форму власності, інші 12 підприємств — колективну. Велике значення в економіці району відіграє ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат». Він виробляє титановий (ільменітовий) концентрат з розсипу. Підприємство має чотири кар'єри з видобутку порід, три фабрики первинного і дві — вторинного збагачення. Пошук, розвідку, експлуатацію і перероблення мінеральної сировини (п'єзокварц, лабрадорит, габро) здійснює ВАТ «Кварцсамоцвіти». Легка промисловість представлена відкритим акціонерним товариством «Володарсько-Волинський льонозавод» та акціонерним товариством «Промінь». Основні види продукції — льоноволокно, костра, костроблоки, швейні вироби.
Сільське господарство Редагувати
У районі — 23 колективні сільськогосподарські підприємства, 12 селянських (фермерських) господарств. Основний напрямок сільськогосподарського виробництва: зерно-м'ясо-молочний.
Будівництво Редагувати
У районі є 7 будівельних організацій. Ведеться будівництво школи, газових мереж.
Транспортно-комунікаційна інфраструктура Редагувати
Район має вигідне економічно-географічне розташування, що створює передумови для всебічного розвитку його економіки. Через територію району проходить залізнична гілка Коростень — Житомир, автошляхи регіонального та територіального значення М21 і Т 0603. Є два автотранспортні підприємства. Загальна довжина автомобільних шляхів району; — 304 кілометри.
Зовнішньоекономічні зв'язки Редагувати
Наявність у районі багатих покладів корисних копалин дає змогу поставляти продукцію за кордон. Товарну структуру експорту складають концентрат ільменітовий, блоки граніту. Пріоритетною галуззю, куди можуть бути направлені інвестиції, є гірничодобувна промисловість.
Культура Редагувати
Музей декоративного та коштовного каміння Міністерства фінансів України (смт Хорошів).
Воздвиженська церква, 1787 р. (с. Кам'яний Брід)
Михайлівська церква, 1757 р. — один із найвидатніших пам'ятників волинської школи народної архітектури та дзвіниця (1854) (с. Краївщина)
Пам'ятки Редагувати
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 64,52 % (проголосували 17 486 із 27 102 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,90 % (9 950 виборців); Юлія Тимошенко — 15,65 % (2 736 виборців), Олег Ляшко — 12,12 % (2 120 виборців), Сергій Тігіпко — 3,71 % (648 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 10 квітня 2020 року № 256/2020-рп «Про призначення А.Стужука головою Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області»
- . Інститут історії України. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 1 березня 2021.
- Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.341. Процитовано 16 січня 2023.
- . http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 18. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 8 вересня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1353-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 16 березня 2023.
- Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 29 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.
Література Редагувати
- Володарсько-Волинський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.200-216
Посилання Редагувати
- Опис району на сайті УМВС України в Житомирській області[недоступне посилання з липня 2019]
- Облікова картка на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Хорошівська районна державна адміністрація Житомирської області [ 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Хорошівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
| Ємільчинський район | Коростенський район | Малинський район Радомишльський район |
| Черняхівський район | ||
| Пулинський район | Черняхівський район | Черняхівський район |
| Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |